Ігор Токар - журналіст телеканалу «112», автор документального фільму «Чміль»
Університет вчить виживати
Університет – гарний крок у самостійне життя. Він більшою мірою вчить виживати, ніж навчає конкретним дисциплінам. Університет, а зокрема наш факультет, дає зв’язки та знайомства. З більшістю людей, з якими я зараз працюю, ми перетинались на факультеті.
Також факультет дав мені можливість взяти участь у всеукраїнському конкурсі «Медіа-фест», завдяки якому я проходив стажування у львівській газеті «Експрес».
Самі ж викладачі привчили до поняття «треба». Хочеш поспати, хочеш погуляти, але сесія прийшла і... «треба». Поняття «якось буде» не проходило.
Про мрії та реалії
Коли ми на парах мріяли про те, які ми чесні і своєю наївністю змінимо світ... було однією з найбільших помилок! Треба було нас готувати до суворих реалій і вчити, як можна вижити в заполітизованих рамках. Хоча навряд чи у когось є для цього формула.
Звичайно, в університеті було круто, весело, та коли ти приходиш на роботу, починається зовсім інше, вимагають писати так, як їм треба. Якщо на парах ми мали змогу в своєму матеріалі висловлювати власну думку, в усіх статтях вимагали нашого ставлення до тієї чи іншої проблеми, на практиці ж усе інакше.
Головне – мати власну думку, проте цю думку не можна нав’язувати іншим.
Завжди треба вчитись у професіоналів
Журналіст ніколи не повинен виступати суддею, він ніколи не повинен давати оцінку (навіть якщо все і так зрозуміло). Присутність журналіста в його матеріалі має бути мінімальною, факти мають говорити самі за себе. Так що різниця є, і не мала, та наш факультет – це велика база, яка, звичайно, допомагає, але я завжди стверджую, що журналістиці навчити неможливо, її треба пізнавати із середини...
Коли пишеш статтю чи знімаєш сюжет, у жодному разі не можна говорити «я думаю». Щоб мати право на такі слова, треба напрацювати вагон досвіду й створити власний інформ-продукт.
Для досягнення мети завжди треба вчитись у професіоналів, у тих, хто вже вміє якісно працювати в цій сфері, не обурюватись на критику. Ніколи не можна вважати себе професіоналом! Завжди є те, до чого треба ще дорости.
Не полишайте мрій!
Важливо не полишати мрій, навіть нереальних, прагнути досягнення поставленної мети і не розсіюватись на другорядні чи побічні плани. Також не варто сприймати все, що чуєш з перших вуст, за чисту монету. Інформація з різних джерел може різнитись, і хто має рацію, а хто ні, має вирішувати читач або глядач. Тому в матеріалах має переважати збалансованість думок.
Треба постійно підвищувати свій професійний рівень
У нас редакційна політика каналу така, що якщо у тебе є якийсь підробіток або можливість кудись поїхати чомусь навчитися, це тільки плюс. Вперше мій професійний рівень почав рости, коли я став працювати регіональним журналістом на каналі «БТБ». Там я працював майже рік. Туди треба було робити економічні новини. Це вже викликало певні складнощі. До того ж, редактори змушували мене підніматися в рівні підготовки.
Інформацію надано медіа-групою «Університетський меридіан»
