Інна Тільнова - журналіст, колумніст, науковець, головний редактор кіровоградської обласної газети «Нова газета»

Яким ти станеш

Факультет готує грамотну й всебічно розвинену людину. Насправді особистість формує сім’я, родина, школа, а от факультет дає можливості. Для мене цією можливістю стала президентська стипендія, завдяки якій я змогла подорожувати Україною і побачити багато цікавого, познайомитися з багатьма людьми. Вперше завдяки їй побувала на Форумі видавців у Львові, на Сорочинському ярмарку, на різних тренінгах.

Студенти повинні використати шанс поспілкуватися з інтелектуалами й інтелігентами, які працюють на кафедрах української мови та літератури, видавничої справи та редагування, слухати їх, багато читати, не заглядати в інтернет, а ходити в бібліотеку. Взагалі, людина стає розумнішою тоді, коли спілкується з розумними людьми. У нашому університеті їх вистачає, часто відбуваються цікаві зустрічі, презентації, перфоменси.

Кому потрібно дякувати

Дякую за підтримку Світлані Леонідівні Ковтюх і Григорію Дмитровичу Клочеку – вони мої покровителі, які додавали і додають натхнення для роботи та розвитку. Якщо такі викладачі є на факультеті, будьте спокійні, – з порожніми головами ви звідси не вийдете.

Крім того, у педуніверситеті прекрасний ректор – ліберальний, демократичний, доступний, а ще – неймовірно розумний, іронічний, сучасний і цікавий. Якщо говорити про вчительську професію, то факультет філології та журналістики – це все, що потрібно для того, щоб стати вчителем-мовником. Тут є на кого рівнятися, є база, є «джерела», є взірці. Викладачі у нас високоінтелектуальні, інтелігентні, самодостатні, розумні, професійні.

Не все дається одразу

Я не вважаю себе директором чи керівником, ми разом із однодумцями робимо одну справу. Я вчуся в них, а вони в мене, ми разом вчимося в інших. А от результатом є «Нова газета». Хоча ще не зовсім звикла до того, що я – редактор. На мою думку, людині потрібно підніматися кар’єрними сходами поступово, а злітати раптово й високо – шкідливо.

В авторських колонках треба писати про щось дуже цікаве, а не просто так: «що бачу, те й пишу». Матеріал беру з життя, із Драча і Костенко, я щотижня десь буваю, багато з ким спілкуюсь.

Так що люди і є моїми джерелами інформації. Це відповідально, інколи страшно, але позитивні відгуки додають ентузіазму і наснаги.

Тут є на кого рівнятися: є база, є «джерела», є взірці.

Поради для тебе, обов’язково прочитай

Абітурієнтам, коли вони стануть студентами, треба бути активними, веселими, оптимістичними, сміливими та українськими. Хочу побажати майбутнім абітурієнтам:­

1. Найперше – не асимілюватися з місцевими жителями, не соромитися свого рідного села, родини, мовлення. Тобто бути й залишатися собою. І запам’ятати, що в маршрутках у нас кажуть «На зупинці, будь ласка!», а не «На остановкє».
2. Багато читати, не висіти в соцмережах, не витрачати свій час на пусті речі, бо, як казав Сковорода, «з усіх утрат утрата часу найтяжча».
3. Займатися лише сродною працею (знову Сковорода!), тоді ти будеш щасливим.
4. Не здаватися в полон лінощам.
5. Не думати, що диплом –  це вирок.  Завжди можна перепрофіліюватися, а вища освіта (якщо вона здобута власними стараннями) написана в людини на лобі.
6. Якщо вам буде важко, приходьте до мене, я підтримаю, бо сама це все пережила: і соціалізацію, і адаптацію в місті, і мовні проблеми.

Інформацію надано медіа-групою «Університетський меридіан»