ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ МУЛЬТИДИСЦИПЛІНАРНОГО ПІДХОДУ У STEM НАВЧАННІ

УДК 378.147:[373.09+378.09]:004.896:544.527.2(045)

І. С. Чернецький

Національний центр «Мала академія наук України»

І. А. Сліпухіна

Національний авіаційний університет

Н. І. Поліхун

Інститут обдарованої дитини НАПН України

Визначальною рисою STEM / STEAM навчання є його міждисциплінарний характер, який передбачає залучення знань і навичок, які формуються при вивченні як окремих дисциплін (предметів), так і сучасних методів і засобів наукового та техніко-технологічного дослідження [2].

 

У світовій педагогічній літературі в залежності від характеру взаємодії між дисциплінами розрізняють декілька видів реалізації міждисциплінарного підходу. Найбільш частими термінами, які можна зустріти в інформаційних джерелах є мульти- (полі -), інтер- (кросс-) та трансдисциплінарний підходи до вирішення практичних проблем.  Проведене дослідження показало, що у науковій і популярній літературі (подекуди й у словниках) сутність вище зазначених понять слабко диференційована, часом заплутана і досить часто використовується авторами синонімічно.

Терміни «мультидисциплінарність», «інтердисциплінарність» і «трансдисциплінарність» використовуються для позначення взаємодії декількох дисциплін. Однак ці поняття двозначно визначаються і часто використовуються поперемінно, що створює так зване «термінологічне болото» [3].

Можливими синонімами до термінів «мультидисциплінарність», «інтердисциплінарність» і «трансдисциплінарність» можуть бути «адитивність», «інтерактивність» і «цілісність» відповідно. Отже, ці терміни не можуть замінювати один одного. Застосування більш загального поняття «міждисциплінарність» (multiple disciplinary) є бажаним у випадках, коли природа досліджуваного явища невідома, або не визначена [3].

Аналіз різноманітних літературних та інформаційних джерел виявив, що мультидисциплінарний підхід  (МДП) у дослідженнях передбачає залучення знань з різних предметних галузей, але не поєднує їх. Водночас інтердисциплінарний аналіз і синтез гармонічно поєднують дисципліни в скоординоване і послідовне ціле. А під трансдисциплінарністю розуміють об’єднання природничих, математичних, медичних і соціальних наук у спільному контексті, який переходить за їх традиційні межі.

Проведене дослідження показало, що основними ознаками застосування МДП у дослідження є такі: взаємодія декількох дисциплін (більше двох); фахівці з окремих дисциплін, досліджуючи різні аспекти проблеми (проекту): працюють самостійно, паралельно або послідовно; ставлять індивідуальні цілі; не виходять за межі даної дисципліни, використовуючи специфічні знання, методики та інструменти; діяльності фахівців властива зовнішня узгодженість, зосередженість на потребах клієнтів; учасники проекту поінформовані про міждисциплінарну взаємодію; висновки окремих досліджень підсумовуються і зіставляються; результатом вирішення проблеми є сума окремих частин (висновків), здобутих у межах кожної окремої дисципліни.

Дослідження виявило, що застосування МДП є бажаним, насамперед для вирішення реальних (соціальних, екологічних, промислових та інженерних) проблем. По-друге, застосування МДП ефективне у випадку вирішення складної проблеми і забезпечує розгляд проблеми дослідження з різних точок зору. Слід зазначити, що  МДП  надає можливості для створення найбільш загальної теорії відповідно до проблеми дослідження. МДП дозволяє «роздивитися» проблему з різних позицій і зменшити «одновимірність» оцінки.

Зауважимо, що спостережуване нині активне впровадження STEM-освіти в Україні супроводжується створенням різноманітних міждисциплінарних методик навчання, які ґрунтуються, зокрема, і на використання МДП. Яскравим прикладом зазначеного є STEM-проект «Яблуко», запроваджений у гімназії імені Тараса Шевченка (м. Кропивницький) [1].

Відомо, що використання цифрових вимірювальних комплексів значно оптимізує процес реалізації міждисциплінарних навчальних проектів [4]. Структурні складові освітнього середовища (а саме, соціально-особистісна, просторово-матеріальна та інформаційно-технологічна) STEM-лабораторії МАНЛаб сприяють створенню проблемно-орієнтованих завдань на основі МДП.

Проведене дослідження довело, що МДП може успішно використовуватися для формування проблемо орієнтованих навчально-дослідних завдань для учнів і студентів. Його застосування забезпечує певний рівень інтеграції навчальних дисциплін. Однак, на відміну, наприклад, від інтер- і трансдисциплінарних підходів, застосування МДП передбачає, що дослідження має здійснюватися у рамках наукових категорій і методології кожної з онтологій, без вироблення спільних стратегій, інструментарію і понять. Подальшими перспективами у дослідженні МДП є створення банку завдань, придатних для використання у середній та вищій школах, позашкільній освіті, їх впровадження у педагогічну практику і дослідження педагогічного результату.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

  1. Дудіч Г. В. STEM: на орбіті можливостей / Ганна Вікторівна Дудіч. // Освіта України. – 2017. – №31. – С. 12–13.
  2. Поліхун Н. І. Педагогічна технологія STEM як засіб реформування освітньої системи України / Н. І. Поліхун, І. А. Сліпухіна, І. С. Чернецький. // Освіта та розвиток обдарованої особистості. – 2017. – №3. – С. 05–09.
  3. Choi В. Multidisciplinarity, interdisciplinarity and transdisciplinarity in health research, services, education and policy:  Definitions, objectives, and evidence of effectiveness / Bernard C.K. Choi, Anita W.P. Pak // Med. Clin. Exp.– 2006.– Vol 29.– 6,
  4. STEM–лабораторія МАНЛаб [Електронний ресурс] .— Режим доступу : http://stemua.science/The New Ukrainian School [Online] ­– Available: http://mon.gov.ua/Новини%202017/02/17/book-final-eng-cs-upd-16.01.2017.pdf