31 жовтня на сцені актового залу ЦДПУ актори студентського театру «Резонанс» зіграли виставу «Жорстокий урок» за однойменним твором В. Красногорова. Серед глядачів були й студенти факультету іноземних мов.

Блискуча гра акторів, неочікуваний сюжет, глибина тем, запропонованих глядачеві –  усе це не могло лишити байдужим. Протягом двох дій психологічної драми головні герої ніби проживають ціле життя, відкривають у собі й інших такі сторони, про які навіть і не здогадувалися, позбавляються старого й знаходять нове. 

Усе починається з того, що двоє студентів чекають на свого наставника, професора психології зі світовим іменем, щоб узяти участь у якомусь експерименті. У цей момент вони ще не підозрюють, що цей експеримент розділить їхнє життя на «до» і «після». Далі події починають розвиватися із шаленою швидкістю…

Особисто для мене це історія про істинну природу кожної людини, про ті темні сили, що живуть в кожному з нас і смиренно вичікують, коли хазяїн таки спустить їх із ціпка. До сих пір не виходять із голови слова професора Кольцова: «Чому нас із дитинства вчать слухати дорослих, вчителів, начальника, державу, але не вчать, що лише ми несемо відповідальність за свої дії? Як швидко людина вдається до жорстокості, коли їй є на кого перекласти відповідальність, наприклад виправдати свої дії наказом начальника? Як легко людина починає виправдовувати зло, якщо сказати їй, що вона коїть його заради високої мети?». Як на мене, думка про особисту відповідальність кожного за власні дії — основний урок цієї вистави. А ще це історія про глибоке боязливе кохання й швидкоплинну показну закоханість, справжню безкорисливу дружбу, а також готовність втратити матеріальні блага задля можливості житі в мирі із самим собою…

Рекомендую до перегляду! Мене промурашило…

Оксана Олійник, куратор групи П(А/Н)19Б

Мені сподобалась вистава тим, що вона була незвичайна. Акторська гра здивувала мене своїм професіоналізмом, та імпульсивністю, завдяки чому я не могла відірвати погляд від сценічного дійства. Тема, яку хотіли нам донести актори, —одна із глобальних проблем світу, з якою потрібно боротися. Сюжет вистави мене вразив непередбачуваною кінцівкою, яка подивувала всіх! Тому наполегливо рекомендую усім студентам відвідувати наш театр «Резонанс»

Ліза Щербина, група 105

Чесно кажучи, з самого важко зрозуміти суть.. згодом починаєш думати, що це експеримент над студентами.. але ні .. це було зовсім не те!!

Експеримент і сама вистава показують, наскільки далеко дійсно може зайти людина, завдаючи шкоди іншій людині.

Виявиляється, що майже 90% людей роблять усе, що скаже людина, статусом вище. Це так звана «рабська покірність владі», яка змушує людину робити усе, щоб потім вийти сухим із води.

Саме у цій виставі розкривається легкість, з якою правляча верхівка може підкорити людину. Після цього перегляду дійсно є багато чого обдумати, а саме: наскільки далеко ти сам можеш зайти у своїй жорстокості й чи зможеш ти з нею справитись.

Артем Шагін, група 105

Вистава дуже сподобалась. Прекрасний матеріал. П'єса, яка дійсно змушує замислитись над нашим життям, оточенням і вчинками. Та найважливішим для мене фактором є атмосфера ,яка панує під час вистави. Цю історію я пережила разом з акторами. Вони неймовірні.

Усім рекомендую)

Валя Кравець, група 306

Мені дуже сподобалось, і я думаю оплески протягом декількох хвилин були найкращим показником. Узяв для себе дещо.

Богдан Гарькавий, група 105

Вистава мене дуже вразила.

Тема є однозначно важливою й актуальною в наш час. Вистава викликала багато думок про життя та змусила мене задуматися над поведінкою, над ставленням до інших людей та про те, який влив на інших ми здійснюємо.

Даша Колтунова, група 105

Взагалі, я була перший раз у театрі, і мені дійсно дуже сподобалася вистава, я отримала багато вражень та емоцій. Гра акторів була на найвищому рівні. Вистава змушує замислитися над досить актуальними та важливими питаннями.

Євгенія Коваленко, група 205

Інформацію надано факультетом іноземних мов