ЛЕОНІД КУЦЕНКО – ЛІТЕРАТУРОЗНАВЕЦЬ, ПЕДАГОГ, ГРОМАДСЬКИЙ ДІЯЧ
18 лютого2013 р. на факультеті філології та журналістики до 60-річчя з дня народження доктора філологічних наук, професора Леоніда Васильовича Куценка (1953–2006) відбулася науково-практична конференція „ ЛЕОНІД КУЦЕНКО – ЛІТЕРАТУРОЗНАВЕЦЬ, ПЕДАГОГ, ГРОМАДСЬКИЙ ДІЯЧ”.
Конференцію відкрив доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри української літератури Григорій Дмитрович Клочек. Він зупинився на постаті Л. В. Куценка як неординарної особистості й харизматичного лідера, окреслив масштаби його наукової, педагогічної праці.
Прозвучали доповіді, в яких висвітлювалися особливості багатогранної діяльності Леоніда Куценка – дослідника, педагога-організатора, громадянина.
1. Маланюкознавство Л.В. Куценка (О.О. Гольник, доцент кафедри української літератури)
У доповіді, присвяченій маланюкознавчій «одіссеї» Леоніда Куценка, була розкрита і проілюстрована конкретними результатами (виданням книжок) хронологія народження та формування концепції дослідження відомим вченим постаті та творчості Є.Маланюка. Зокрема О.Гольник виокремила материковий період дослідницької практики Л.Куценка, мандрівки вченого європейськими шляхами митця-емігранта (Польща, Чехія) та подорож до США, де в архівах УВАН, ним були віднайдені недруковані твори Є.Маланюка та його нотатники. Копітка тринадцятирічна праця літературознавця дала багатий «ужинок» наукових розвідок, серед яких знаковими є «Боян степової Еллади», «Ні. Вже ніколи не покаюсь...», «Як перший пелясток весни», «Євген Маланюк. Поезії з нотатників»., «І спомину непроминуча кара...», «Dominus Маланюк: тло і постать», – які заклали підвалини вітчизняного маланюкознавства.
2. Леонід Куценко: штрихи до портрета літературознавця (на матеріалі наукових студій про поетів Празької школи) (О.Ф. Буряк, доцент кафедри української літератури)
У доповіді визначено комплекс рис, які характеризують Леоніда Куценка як науковця-„археолога”: інтерес до творчих особистостей, котрі були штучно вилучені з національного культурно-історичного процесу, колосальна працездатність і прагнення до максимальної фактологічної точності, що виявлялася зокрема в ретельному опрацюванні різних архівних матеріалів (документи, рукописи творів, мемуари, епістолярій тощо), які були основою для створення колоритних портретів письменників. Сутнісна риса Л. Куценка-літературознавця – „переживання” теми, його дослідницьке раціо завжди наснажене почуттями, що наближає його праці до жанру так званого „наукового роману” про українських митців-емігрантів: Наталю Лівицьку-Холодну, Юрія Дарагана, Миколу Чирського. Наскрізна ідея наукових студій Леоніда Куценка – ствердження „невичерпальності”, незнищенності української нації, яка зберігала і формувала свою еліту навіть за межами України.
3. Літературне краєзнавство у працях Леоніда Куценка (Л.О. Зубак, доцент кафедри української літератури)
Доповідач піддала аналізу краєзнавчі дослідження Леоніда Куценка „Благословенні ви, сліди...”, „Біографія поетичного рядка (Антологія історій одного вірша)”, „Народу самосійні діти...”, „Стежками хутора „Надія”. Саме з літературного краєзнавства починався шлях Леоніда Васильовича в науку, який і привів його до Маланюка. Л. Зубак зосередилася на наукових відкриттях дослідника, що стосуються біографії відомих діячів, уродженців нашого краю: Дмитра Чижевського, Івана Микитенка, Гната Юри, а також тих, кого доля на певний час пов’язала з Кіровоградщиною, – Миколи Зерова, Миколи Куліша, Миколи Вороного, Володимира Сосюри. Розповіла про унікальність архівних знахідок, що лягли в основу книги „Народу самосійні діти...”, присвяченої діяльності української інтелігенції в Єлисаветграді ІІ половини ХІХ століття, яка в умовах домінування імперської еліти творила свій унікальний духовний світ. Нарис „Стежками хутора „Надія” – це щемлива розповідь літературознавця про знамениту садибу драматурга Івана Тобілевича. У доповіді стисло охарактеризовано жанрові ознаки краєзнавчих студій Куценка, стиль авторського викладу.
4. Л.В. Куценко – педагог, організатор, наставник (О.І. Крижанівська, доцент кафедри української мови, декан філологічного факультету 1995–1998 рр.)
У доповіді йшлося про багатогранність творчої натури Л.В. Куценка, в якій найвиразнішими особистіснотвірними гранями стали педагогічна діяльність, наукова творчість і громадська робота. У різні періоди його недовгого життя ці триєдині вподобання змінювалися за змістом, змінювалась і їхня пріоритетність. О. Крижанівська простежує шлях становлення і зростання Куценка як педагога й організатора: секретар комітету комсомолу інституту, викладач кафедри української літератури, декан факультету української філології, дослідник, науковець. Віна відзначає такі його особистісні риси, як відповідальність, самовідданість, уміння знаходити спільну мову з людьми, коректність і толерантність, за що колеги і студенти платили йому своєю повагою і любов’ю.
5. Співпраця Л.В. Куценка з учителями-словесниками області (Ірина Олександрівна Гаврилюк, учителька української мови і літератури ЗОШ с. Підвисоке Новоархангельського району)
Доповідач поділилася своїми спогадами про навчання на філологічному факультеті і про свого викладача Леоніда Васильовича Куценка Він був улюбленцем студентів: умів зрозуміти, дати пораду, підтримати. Також був прекрасним лектором. Читаючи складний курс давньої української літератури, умів зацікавити, дохідливо пояснити, відкрити нові грані літератури цього періоду. „На практичне заняття до нього було соромно йти, не підготувавшись”, – згадує його колишня студентка, а тепер учителька з досвідом, член творчої групи учителів-словесників області І. О. Гаврилюк. Спілкування з викладачем не припинилося й після закінчення інституту: він тісно співпрацював з учительською громадою міста й області. Був бажаним гостем на курсах підвищення кваліфікації учителів, цікавився всіма учительськими проблемами, надавав кваліфіковану допомогу. Написав посібник для школи „Час вчитися любити. Біблія на уроках літератури”, уклав програму з літератури рідного краю „Література Приінгулля”, публікував науково-методичні матеріали для школи. На пошану Леоніда Васильовича творча група учителів області видала посібник „До храму власної культури. Уроки літератури рідного краю”, розроблений за програмою Л. Куценка. Учителька розповіла про роботу над цим посібником, зокрема про свою розробку уроку „Він був посланцем любові, правди і добра. Леонід Куценко”.
6. Леонід Куценко: громадянин, просвітянин, патріот (В.В. Бондар, голова кіровоградської обласної організації Національної Спілки Письменників України)
Василь Бондар розповів про активну участь Л. Куценка в громадсько-політичному житті нашого міста, наголосив, що він уважно стежив за всіма політичними подіями в нашій державі, палко радів навіть найменшим успіхам у державотворенні, щиро вболівав за все, що відбувалося з Україною, обурювався діями її керівників і не боявся про це відкрито говорити. Він був членом Народного Руху України (1989–2006), членом Організації українських націоналістів (1994–2006), брав активну участь в роботі Всеукраїнського Товариства ім. Тараса Шевченка „Просвіта”. З 1997 року Л.В. Куценко – член Спілки Письменників України. В. Бондар висвітлив його громадянську позицію як націоналіста, патріота, поборника української незалежності, пригадав життєві епізоди, в яких яскраво виявилися Куценкові принциповість і безкомпромісність.
7. „Леонід Васильович, будь!” Штрихи до портрета Леоніда Куценка (Сергій Олександрович Колісник, однокурсник)
Доповідь побудована на спогадах про Л. Куценка. С. Колісник осмислює його постать з відстані часу, наголошує на подвижництві колеги. Було продемонстровано фрагменти з майбутнього авторського фільму, присвяченого Леоніду Куценку.
Доповіді супроводжувалися відеорядом, в якому використано фото Л.В. Куценка, портрети письменників, зображення книг, степові пейзажі. Автори відеопрезентації: Гончаренко Юлія, Драгунова Марія, студентки 13 групи.
Співробітники наукової бібліотеки університету (читальний зал філологічних дисциплін) підготували виставку праць професора Л.В. Куценка, де широко були представлені не лише окремі видання його книг, але й публікації в періодиці різних років.
Книги
