Шевченкова весна
«Шевченкова весна-2013» розпочалася на факультеті філології та журналістки конкурсом «Найкращий декламатортворівТ. Шевченка», до участі в якому були запрошені ліцеїсти та студенти педагогічного університету. У науковій бібліотеці лунало живе слово зі сторінок «Кобзаря». Учасники заходу виявили себе не лише чудовими декламаторами, а й як акторами, що здатні в декількох хвилинах виступу відчути й пережити потужну енергетику Шевченкової поезії.
Атмосферу заходу задали професор Григорій Дмитрович Клочек та гість нашого університету, письменник Анатолій Качан, побажавши учасникам успіхів та розповівши про подальші плани подібних зустрічей зі словом Тараса Шевченка.
Чи це було змагання? Ні. Боротьба за перемогу? Не думаю. Це щось набагато більше, адже зібралися люди, які, дійсно, щиро люблять поезію Шевченка, розуміють її і мають бажання поділитися з власним відчуттям того, як має звучати той чи інший вірш. Читання поезії – своєрідний засіб самовираження. Кожен читець по-особливому, навіть по-своєму, прагнув донести рядки, які всі знають напам'ять. У когось це вийшло краще, у когось – гірше, але, безсумнівно, всі учасники заслуговували уваги та поваги.
Оцінювали виступи викладачі кафедри української літератури Олена ФедорівнаБуряк, Оксана Олександрівна Гольник, Марія ІванівнаЛаврусенко та Олександр Михайлович Ратушняк. Мабуть-таки, нелегко було обрати трійку кращих, тому за результатами цьогорічного конкурсу відзначено п'ятьох читців. Гран-прі отримала учениця десятого класу педагогічного ліцею Крістіна Барабуля, перше місце посіла студентка першого курсу Дар'я Рогова, друге місце за першокурсницею Олександрою Крикун, третє місце посіла Ганна Дудник. Студентки були нагороджені дипломами та книгами.
Весна – це пробудження природи, народження життя, нових, соковитих почуттів і, звісно, слова Кобзаря. Адже це його весна, Тарасова весна!
Шевченкова весна
І мить… Лиш мить… Ще мить… Щемить.
Ви чуєте? Весна життям тремтить!
Народжується ще одна дитина,
Маленька, але все-таки людина.
Малює сонце променем стежинку –
Дорогу-долю божої дитинки.
Весняний вітер хмарки відганяє…
Біленькі ніжки роблять перші кроки,
А ясні очі світяться, мов жар,
І перед ним розкрився світ широкий,
А перед світом – вірний син – Кобзар!
Ганна Дудник, студентка 22-ї групи
