Сергій Стець, випускник перекладацького відділення 2013 року,
переможець всеукраїнського конкурсу з художнього перекладу
2013, співавтор перекладу з англійської українською шкільних історій про Сталкі «Сталкі та його команда» Ред’ярда Кіплінга, 2013!

До річниці факультету іноземних мов КДПУ
Кафедрі перекладу присвячується
 
Ін.мову сьогодні – 30.
Начебто й дата проста, 
«Невеличка у Вас річниця»,-
Хтось глумливо кривить вуста.
А для нас три десятки років –
То плеяда нових поколінь,
Наші перші несміливі кроки 
Що з луною пішли в далечінь.
Як лунало незвично «Good morning!»,
«Guten Tag!» і красиве ¡Hola!
Ми летіли на сьомий поверх
Щоб почути ці дивні слова.
Ми вбирали у себе мови
Ніч проводили за словником
А тяжкі граматичні основи
Нам мережили зошит рядком.
«Де тут кома? З якого боку?»,
«Я спізнився, ну й що? Не кричіть!»
Як же так цілих тридцять років
Нас витримують викладачі?
Дорогі! We are terribly sorry,
Що не завжди показуєм клас,
Ви не будьте занадто суворі,
Ваша Lächeln – як сонце для нас!
Добру справу ми робимо разом,
тож повторимо дружно знов:
Хай живе і примножує славу
Факультет іноземних мов!

Уважаемый профессор Белоус и преподавательский состав факультета иностранных языков Кировоградского педагогического университета, поздравляю вас с 30-летним юбилеем факультета. Ваш коллектив объединил талантливых, динамичных и творческих преподавателей – специалистов высокого уровня, которые сформировали крепкую учебно-методическую базу и многое сделали для подготовки учителей и специалистов, успешно работающих с языками в разных городах Украины и странах мира. Желаю вам бодрости и здоровья, радости и мудрости, удачи, успехов и терпения. Ведь здоровье присуще оптимистам, радость достигается мудростью, удача приходит к тем, кто умеет добиваться успеха в своем деле. Все это в полной мере относится к нынешнему преподавательскому составу факультета, который демонстрирует высокий профессионализм в передаче знаний будущим учителям, поддерживает престиж факультета на высоком уровне и сочетает в себе ум, красоту, искренность и великолепное знание предмета (Оля Долгушева. Аня Полищук, Ира Баранова – так держать!). Особую благодарность хочется выразить бывшим преподавателям и ветеранам факультета, которые дали путевку в жизнь многим выпускникам. Ваше умение обучать заложило в нас мощную платформу знаний, которую мы успешно используем, работая в школах и университетах по всему миру. Хочется вспомнить Натальина Владимира Петровича, который экспериментировал с нами методику ролевых игр в обучении английскому языку. Это было здорово! Сейчас я активно использую его творческий подход к преподаванию в обучении моих американских студентов. Отдельное спасибо Грыцюк Людмиле Федоровне за ее терпение, человечность и мудрость, которые она проявляла по отношению к нам на протяжении последних двух лет нашего обучения. Я помню как однажды всей нашей подгруппе пришлось переписывать контрольную работу по практике английского языка потому, что она не поверила, что в тот момент мы могли знать глагол ‘to chase’, который мы все использовали для перевода фразы 'погнаться за воздушным змеем’. Она, вероятно, не учла, что на протяжении четырех лет предмет филологического чтения нашей подгруппе преподавал Владимир Александрович Хрипун, благодаря которому мы знали еще и не те слова. Высокая требовательность Владимира Александровича к нам и нашим работам научила нас думать, анализировать, обосновывать и творчески выражать свои мысли. Спасибо вам всем за ваш труд. Желаю вам здоровья, благополучия, а также целеустремленных и благодарных студентов! Мира вам и добра!

С уважением выпускница 1995 г.

Ольга Цариковская

Olha Tsarykovska, Ph.D.
Assistant Professor
John H. Lounsbury College of Education
Georgia College & State University
Kilpatrick 228D
olha.tsarykovska@gcsu.edu
478-445-5718 (work)

Liebe Studenten, sehr geehrte Dozenten und Professoren, liebe Gäste!
Mein Name ist Anastasia Romanenko und es ist mir eine besondere Ehre Ihnen allen zu diesem Fest gratulieren zu können. 
Vor genau 15 Jahren, 1998, war ich an der staatlichen pädagogischen Universität immatrikuliert. Es war für mich was ganz Besonderes an der Fakultät für Fremdsprachen zu studieren. Sagen Sie es auch mit Stolz wo Sie studieren und arbeiten! Noch heute blicke ich auf jene glückliche, unbeschwerte Zeit zurück und bin dankbar für die unvergesslichen Momente, die ich an dieser Universität erlebt habe.  
4.jpg
An meiner Seite waren damals die perfekten Mentoren, tolle Ratgeber und Begleiter,  ausgezeichnete Dozenten und Professoren, die fast Unmögliche möglich gemacht haben. An dieser Stelle geht mein ganz besonderer Dank an Prof. Dr. B.V. Kutschinskij, Olga Ivanivna Bilous, Nina Romanivna Voronkova, Arthur Meier, Valerij A. Krasnoshon und viele viele andere. Aber selbstverständlich auch an Herrn Dekan, Prof. Dr. O.M. Bilous. Seine Disziplin „Lexikologie der deutschen Sprache“und seine Liebe zur Sprache hat mich immer fasziniert. Haben Sie schon alle gehört, wie Er auf Deutsch spricht? Wie ein echter Deutscher, Respekt! Herzlichen Dank Ihnen, liebe Lehrkräfte der Fakultät für Fremdsprachen, für das Ticket ins Leben!
Seit 13 Jahren lebe ich inzwischen in Deutschland. Ich habe unsere Universität mit der Auszeichnung als Fernstudium absolviert und erfolgreich in Deutschland studiert. Mit dem Durchschnitt von 1,4 habe ich hier Betriebswirtschaft und Spanisch studiert. Seit 4 Jahren arbeite ich in einem Luxus-Unternehmen und bin froh, dass ich reichlich mit Fremdsprachen gesegnet bin. Russisch, Ukrainisch, Englisch, Spanisch und Deutsch sind meine ständigen Begleiter. Nur dank dem hervorragenden Start an der Staatlichen Pädagogischen Wolodymyr-Wynnytschenko-Universität Kirowohrad bin ich heutzutage da, wo ich jetzt bin. 
Ich wünsche Ihnen allen: träumen Sie, seien Sie ehrgeizig und zielstrebig auf dem Weg zu Ihrem Ziel, glauben Sie an sich selbst! Alles liegt in Ihren  Händen. Mögen all Ihre Wünsche, Träume und Ziele in Erfüllung gehen! 
Mit besten Wünschen zum 30-jährigen Jubiläum aus Hamburg.
Anastasia Romanenko

Шановний Олександр Миколайович, любі викладачі та одногрупники – мій рідний факультет іноземних мов – вітаю вас! З Ювілеєм! Цей лист, як вираз глибокої поваги і пошани, я адресую всім вам! Всім, хто створював чудову атмосферу, в якій я провів п'ять незабутніх років!
Зараз мені 30. Після закінчення навчання зі спеціальності Переклад в 2004 році я продовжив навчатись за кордоном і отримав другу, економічну освіту. Сьогодні я працюю на українську компанію, світового лідера у своїй галузі, маю можливість подорожувати світом і, до речі, продовжую навчатись. Я на сто відсотків задоволений тим, як у мене все склалося! І знаєте, ключову роль у побудові фундаменту свого розвитку я відвожу безсумнівно знанням, отриманим тут, на факультеті.
3.jpg
Що дав мені факультет? Перше - це, звичайно ж, глибоке знання декількох мов, яке я продовжую вдосконалювати. Тільки тепер я розумію, які можливості відкрило переді мною знання іноземних мов! Ми живемо в період глобалізації: в часи, коли у світі з кожним днем все менше залишається економічних чи географічних кордонів, а першорядна роль відводиться комунікаціям, спілкуванню! У сучасному світі володіння трьома мовами, включаючи рідну, - це вже норма! Для тих же, хто мріє про кар'єру або продовження навчання в престижному університеті Європи чи Америки, три іноземні мови - це необхідність. Саме тому у повсякденному житті я відчуваю себе впевнено: моє спілкування з людьми, моя робота, моє навчання проходять максимально ефективно, а це означає, що попереду у мене дуже багато цікавих можливостей - в усьому світі!
Видатний сирійський вчений Абу-ль-Фарадж колись сказав: "Знання – настільки дорогоцінна річ, що її не ганебно добувати з будь-якого джерела." І справді, людина, яка хоче вчитися, робитиме це будь-де. Її не можна ні до чого змусити. Бажання, або його відсутність, вирішує все.
Для того, щоб не відставати від життя, необхідно постійно розвиватися і самовдосконалюватися. І, здавалося б, яка різниця, де цим займатися? Правда? А ось і ні!
Дозвольте не погодитися із шановним вченим, на якого я щойно посилалася. Навчальний заклад – це не просто географічне місцеположення. Це – люди, настрої, події, а потім – спогади… Це – місце, де людина не просто про щось там дізнається, комусь щось доводить і отримує за це винагороду у вигляді балів, якими потім можна перед кимось похизуватися, або які змушують під час гучної бесіди притихнути і засоромитися. Це – місце, яке є однією зі сходинок на шляху людини до створення самої себе. Це – місце, де люди навчаються слухати і чути, сприймати й усвідомлювати. Місце, яке назавжди залишиться у пам’яті як "золоті студентські роки". Місце, про яке із захопленням будуть розповідати спочатку знайомим, пізніше – дітям, а тоді – онукам.
Студентство – це якась особлива нація. Це – країна з власною історією, культурою, зі своїми звичаями, традиціями та забобонами. Думаю, у кожного в групі була людина, яка вела щоденник "Викладацькі перли", куди записувались найсмачніші вирази улюблених викладачів, які потім "розходилися на цитати". Є свої свята, свої приводи для скорботи, як от, наприклад, у харківських студентів – похорони пройдешніх предметів. З каструлями, сковорідками, ложками і тому подібними музичними інструментами гримлячий "оркестр" супроводжує коробку конспектів до вікна, куди всі витрушуються. Траур, звісно, ніхто не носить, але "поминки" неодмінно влаштовують.
Мабуть, усі наші викладачі мріють, щоб вітчизняні студенти перейняли традицію своїх колег із Прінстонського університету (США), де студенти здають письмові іспити за відсутності в аудиторії викладачів. Вся справа в "Кодексі чесності" – урочистій клятві, яку дають першокурсники. Відповідно до неї студент, як порядна людина, зобов’язується не списувати.