img 3n img 4n img 5n n11n22n33n44img 6n    img 11n img 19n

Аркушина Ганна

кандидат біологічних наук, доцент кафедри біології

та методики її викладання

Центральноукраїнський державний педагогічний університет

імені Володимира Винниченка,

м. Кропивницький, Україна

Нова українська школа потребує нового розуміння статусу вчителя біології та природничих дисциплін, який не тільки сам володітиме основними компетентностями у природничих науках, але й буде спроможний сформувати в учнів наукове розуміння природи і сучасних біологічних технологій, а також здатність застосовувати його в практичній діяльності. Саме тому одним з найважливіших критеріїв якісної освіти такого фахівця є уміння застосовувати науковий метод, спостерігати, аналізувати, формулювати гіпотези, збирати дані, проводити експерименти, аналізувати результати [2].

Оволодіння майбутнім вчителем технікою та методикою навчального та наукового біологічного експерименту є основою для організації теоретичної, практичної та професійної підготовки вчителя природничих дисциплін. Експеримент одночасно виступає як однією з базових засад вивчення біології, так і головним методом її викладання.

В навчальних планах підготовки бакалаврів і магістрів біології та природничих наук експериментальні лабораторні роботи передбачені для переважної більшості біологічних дисциплін. Програми деяких з них (наприклад, ботаніка, фізіологія рослин і фітоценологія) передбачають навчальні лабораторні досліди, демонстраційні експерименти, а також спостереження в природі, в лабораторії і навіть в домашніх умовах.

Навчальні біологічні експерименти спрямовані на реалізацію основних функцій навчання – освітньої та виховної, а також сприяють розвитку та самовдосконаленню особистості майбутнього вчителя. Планування, організація та виконання експериментальних завдань націлені на більш глибоке розуміння біологічних явищ, процесів, закономірностей, на формування здатності аналізувати причинно-наслідкові зв’язки і, безперечно, оволодіння основними експериментальними методиками біологічних досліджень. На лабораторних заняттях та під час навчальних практик студенти вчаться планувати експеримент, визначати його доцільність, мету, завдання та шляхи їх досягнення, встановлювати зв’язки та формулювати висновки, часто самі проводять добір необхідного обладнання, опановують принципи роботи лабораторних приладів, засвоюють методики обробки та інтерпретації одержаних результатів.

Виконання експериментальних досліджень сприяє формуванню уважності, дисциплінованості і самоконтролю, самостійності, наполегливості, пунктуальності та охайності.

Саме навчальний біологічний експеримент під час лабораторних занять часто є поштовхом до більш глибокої зацікавленості предметом та першим кроком до наукової діяльності, насамперед стимулом до обрання напрямку, теми і методик курсових та дипломних робіт.

Слід зазначити, що володіння методикою біологічного експерименту залишається значною проблемою професійної діяльності вчителя. Часто першопричиною таких проблем є відсутність належної матеріальної бази в більшості шкіл. Проте наші спостереження за результатами роботи вчителів (під час особистого спілкування, проведення педагогічних практик, шкільних олімпіад з біології та екології, роботи зі слухачами Малої Академії наук, тощо) часто виявляють недостатнє розуміння суті та значення біологічних експериментів в освітньому процесі, слабке володіння технікою і методикою шкільного експерименту або демонстрації, некоректне використання тих чи інших дослідницьких методик, тощо.

Саме тому одним з найважливіших завдань підготовки фахівців біологічного та природничого спрямування вважаємо актуалізацію та піднесення на якісно новий рівень організацію експериментальної діяльності студентів, заохочення їх до практичної наукової діяльності [1], обмін досвідом з вчителями шкіл Кіровоградщини в найрізноманітніших форматах, популяризацію наукового та методичного досвіду викладачів та консультативну діяльність кафедри.

СПИСОК ДЖЕРЕЛ

  1. Концепція нової української школи [Електронний ресурс] / Міністерство освіти і науки України : Нова українська школа. – Режим доступу: http://mon.gov.ua/activity/ education/zagalna-serednya/ ua-sch-2016/ konczepcziya.html.

  2. Аркушина Г.Ф. Значення науково-дослідницької діяльності студентів природничо-географічного факультету у формування екологічної компетентності майбутнього вчителя /Г.Ф. Аркушина, Г.Г. Найдьонова // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції «Методика викладання природничих дисциплін у вищій та середній школі». ХІХ Каришинські читання. (м. Полтава,17-18 травня 2012 р.) – м. Полтава: Астрая, 2012. – С.363-364.

Додати коментар