img 3n img 4n img 5n n11n22n33n44img 6n    img 11n img 19n

Дефорж Ганна

доктор історичних наук, доцент,

доцент кафедри біології та методики її викладання

Центральноукраїнський державний педагогічний університет

імені Володимира Винниченка

м. Кропивницький, Україна

Світогляд – система принципів, знань, ідеалів, цінностей, надій, вірувань, поглядів на сенс і мету життя, які визначають діяльність індивіда або соціальної групи та органічно включаються у людські вчинки й норми поведінки [1].

Науковий світогляд – цілісна система наукових, філософських, політичних, моральних, правових, естетичних понять, поглядів, переконань і почуттів, які визначають ставлення людини до навколишньої дійсності й до себе. Для наукового світогляду характерне правильне розуміння минулого і сучасного світу, цілісне бачення його наукової картини. Наукова картина світу – система уявлень про найзагальніші закони будови й розвитку Всесвіту та його окремих частин. Вона певною мірою є елементом світогляду людини, адже кожен має певне уявлення про те, «звідки взявся світ», «як з’явилося життя на Землі». На основі наукових даних про тенденції розвитку явищ природи можна передбачати їх у майбутньому (так, астрономи визначають наступне затемнення Сонця, вчені-геофізики – землетруси та ін.) [2].

На сьогоднішній день більшість прогресивних науковців природничого спрямування притримується наукового світогляду, підґрунтям для якого стала теорія еволюційного вчення Чарльза Дарвіна, яка згодом переросла у синтетичну теорію еволюції – синтез генетики, дарвінізму, палеонтології, систематики, молекулярної біології та ін. наук. Починаючи з третього курсу, студенти природничо-географічного факультету спеціальностей «Біологія та здоров’я людини. Хімія», «Природничі науки» мають такі теоретичні дисципліни, як «Історія науки і техніки», «Теорія еволюції», «Історія біології», «Історія природничих досліджень», «Історія формування світогляду в біології», які покликані формувати у студентів науковий, діалектико-матеріалістичний світогляд, сприяють росту загальної ерудиції, є органічним доповненням до циклу загальних дисциплін, що вивчаються у ВНЗ.

В умовах сьогодення, коли інтегровані природничі дисципліни – це новинка на ринку освіти, формування цілісного природничо-наукового світогляду справа не проста. З одного боку – це дефіцит спеціалістів, що могли б викладати ці інтегровані дисципліни, які об’єднують фізику, хімію, біологію, географію, екологію та ін. науки в одній дисципліні. А з іншого боку – це дефіцит розумних, всебічно розвинених студентів, готових до вирішення надскладних задач, які ставляться перед ними. Також інтегровані курси з природничих наук повинні бути цікавими, змістовними, науковими, теоретично і практично обґрунтованими, затребуваними у слухачів та впроваджені у практичну і прикладну діяльність людини.

Науково-природничий світогляд відіграє важливу роль у формуванні освітньої культури і пристосуванні молодої людини до ринку інтелектуальної праці. У педагогічному вищому навчальному закладі цей світогляд прокладає їй шлях до професійного зростання, і врешті-решт до високого морального та соціального стану.

СПИСОК ДЖЕРЕЛ

  1. Філософський енциклопедичний словник / Бистрицький Є.К. та ін.; за ред. В.І. Шинкарука. Київ : Абрис, 2002. С. 569-570.

  2. Навчальні матеріали онлайн. Педагогіка. Формування наукового світогляду [Електронний ресурс] – Режим доступу: https://pidruchniki.com/1220041135023/pedagogika/formuvannya_naukovogo_svitoglyadu – Дата звернення: 07.10.2019.

Додати коментар