Шифр та назва спеціальності: 8.02020501 Образотворче мистецтво (за видами)*

Теорія та практика рисунку

Завдання курсу «Теорія та практика рисунку» полягає у формуванні професійної здатності майбутнього викладача образотворчого мистецтва до методичного управління процесом художнього навчання студентів на заняттях із дисциплін художнього циклу.

Процес навчання спрямовується на формування та підвищення рівня якості методичного професіоналізму. Ознаками визначення рівня якості, що характеризують високий професіоналізм, методичну здатність майбутнього магістра – викладача образотворчого мистецтва є: професійна методологічна компетентність, в тому числі методична майстерність; потреба працювати якісно з високою ефективністю; самостійність мислення, різноманітність способів дій; уміння обґрунтувати творчий педагогічний метод та форми особистої методичної діяльності й бачити перспективу розвитку ідей, потребу в постійному розширенні й оновленні своїх знань; здібності до пошуку нових форм та методів навчання, що забезпечують методичну технологію вирішення завдань художньо-педагогічної освіти.

Підготовка до методичного керівництва процесом художнього навчання студентів у вищих навчальних закладах передбачає оволодіння системою практичних способів дій, націлених на майбутню готовність до професійної діяльності як викладача. Рішення цих завдань зумовлюється навчальними задачами програми, які, перш за все, націлені на формування й розвиток рівня такої готовності.

Програма передбачає узагальнення й розвиток уже набутих художніх професійних знань, умінь та навичок бакалаврів – учителів образотворчого мистецтва та методичну їх підготовку до художньо-педагогічної діяльності у вищому навчальному закладі, до викладання дисциплін художнього циклу.

Навчальний курс розподілений на аудиторну та самостійну підготовку магістрантів.

На аудиторних заняттях магістранти розробляють теорію та практику виконання рисунку і визначають методику художньо-педагогічного керівництва процесом професійно-художньої підготовки з рисунку бакалаврів – майбутніх учителів образотворчого мистецтва.

Під час самостійної підготовки магістранти, згідно з визначеною теорією та методикою навчання рисунку, виконують усі необхідні наочно-методичні матеріали до тематики навчальних завдань.

Наочність до навчальних завдань з рисунку виконується з дотриманням етапів малювання:

– підбір матеріалів, відповідно до художньо-образного задуму, для створення натурної, тематичної чи сюжетної композиції;

– вибір формату та композиційне розміщення зображення на картинній площині;

– визначення характерних форм предметів зображення та їх пропорцій відносно вибраного формату зображення;

– конструктивний аналіз форм предметів та перспективна побудова зображення на площині;

– виявлення об’єму предметів світлотінню;

– детальна прорисовка форм предметів з передачею матеріальності;

– узгодження просторового зображення з художньо-образним задумом картини (синтез та узагальнення);

– оформлення та презентація виконаної картини.

Магістранти фіксують усі етапи виконання рисунку на електронних носіях (фотографують) та описують їх.

Теорія, практика та методика виконання рисунку з наочністю обговорюється та оцінюється на залікових аудиторних заняттях.

На залік магістранти представляють усі виконані контрольні завдання і захищають їх.

На екзамені усні відповіді поєднуються з представленням усіх виконаних контрольних завдань та їх захистом.

http://moodle.kspu.kr.ua/enrol/index.php?id=437

 

Теорія та практика живопису

Завдання курсу «Теорія та практика живопису» полягає у формуванні професійної здатності майбутнього викладача образотворчого мистецтва до методичного управління процесом художнього навчання студентів на заняттях із дисциплін художнього циклу.

Процес навчання спрямований на формування та підвищення рівня якості методичного професіоналізму. Ознаками визначення рівня якості, що характеризують високий професіоналізм, методичну здатність майбутнього магістра – викладача образотворчого мистецтва є: професійна методологічна компетентність, в тому числі методична майстерність; потреба працювати якісно з високою ефективністю; самостійність мислення, різноманітність способів дій; уміння обґрунтувати творчий педагогічний метод та форми особистої методичної діяльності й бачити перспективу розвитку ідей, потребу в постійному розширенні й поновленні своїх знань; здібності до пошуку нових форм та методів навчання, що забезпечують методичну технологію вирішення завдань художньо-педагогічної освіти.

Підготовка до методичного керівництва процесом художнього навчання студентів у вищих навчальних закладах передбачає оволодіння системою практичних способів дій, націлених на майбутню готовність до професійної діяльності як викладача. Рішення цих завдань зумовлюється навчальними задачами програми, які, перш за все, націлені на формування й розвиток рівня такої готовності.

Програма передбачає узагальнення й розвиток уже набутих художніх професійних знань, умінь та навичок бакалаврів – учителів образотворчого мистецтва та методичну їх підготовку до художньо-педагогічної діяльності у вищому навчальному закладі, до викладання дисциплін художнього циклу.

Навчальний курс розподілений на аудиторну та самостійну підготовку магістрантів.

На аудиторних заняттях магістранти розробляють теорію та практику виконання живопису і визначають методику художньо-педагогічного керівництва процесом професійно-художньої підготовки з живопису бакалаврів – майбутніх учителів образотворчого мистецтва.

Під час самостійної підготовки магістранти, згідно з визначеною теорією та методикою навчання живопису, виконують усі необхідні наочно-методичні матеріали до тематики навчальних завдань.

Наочність до навчальних завдань з живопису виконується з дотриманням етапів малювання:

– підбір матеріалів, відповідно до художньо-образного задуму, для створення натурної, тематичної чи сюжетної композиції;

– вибір формату та композиційне розміщення зображення на картинній площині:

– визначення характерних форм предметів зображення та їх пропорцій;

– конструктивний аналіз форм предметів та перспективна побудова зображення на площині;

– виявлення об’єму предметів світлотінню;

– детальна прописка форм предметів з передачею матеріальності;

– узгодження просторового зображення з художньо-образним задумом картини (синтез та узагальнення);

– оформлення та презентація виконаної картини.

Магістранти фіксують усі етапи виконання живопису на електронних носіях (фотографують) та описують їх.

Теорія, практика та методика виконання живопису з наочністю обговорюється та оцінюється на залікових аудиторних заняттях.

На залік магістранти представляють усі виконані контрольні завдання і захищають їх.

На екзамені усні відповіді поєднуються з представленням усіх виконаних контрольних завдань та їх захистом.

http://moodle.kspu.kr.ua/enrol/index.php?id=438

 

Теорія образотворчої грамоти

Завдання курсу «Теорія образотворчої грамоти» полягає у формуванні професійної здатності майбутнього викладача образотворчого мистецтва до методичного управління процесом художнього навчання студентів на заняттях із дисциплін художнього циклу.

Процес навчання спрямований на формування та підвищення рівня якості методичного професіоналізму. Ознаками визначення рівня якості, що характеризують високий професіоналізм, методичну здатність майбутнього магістра – викладача образотворчого мистецтва є: професійна методологічна компетентність, в тому числі методична майстерність; потреба працювати якісно з високою ефективністю; самостійність мислення, різноманітність способів дій; уміння обґрунтувати творчий педагогічний метод та форми особистої методичної діяльності й бачити перспективу розвитку ідей, потребу в постійному розширенні й поновленні своїх знань; здібності до пошуку нових форм та методів навчання, що забезпечують методичну технологію вирішення завдань художньо-педагогічної освіти.

Підготовка до методичного керівництва процесом художнього навчання студентів у вищих навчальних закладах передбачає оволодіння системою практичних способів дій, націлених на майбутню готовність до професійної діяльності як викладача. Рішення цих завдань зумовлюється навчальними задачами програми, які, перш за все, націлені на формування й розвиток рівня такої готовності.

Програма передбачає узагальнення й розвиток уже набутих художніх професійних знань, умінь та навичок бакалаврів – учителів образотворчого мистецтва та методичну їх підготовку до художньо-педагогічної діяльності у вищому навчальному закладі, до викладання дисциплін художнього циклу.

Навчальний курс розподілений на аудиторну та самостійну підготовку магістрантів.

На аудиторних заняттях магістранти розглядають теорію образотворчої грамоти і визначають методику впровадження в практику художньо-педагогічного керівництва процесом професійно-художньої підготовки бакалаврів – майбутніх учителів образотворчого мистецтва.

Під час самостійної роботи магістранти, згідно з визначеною теорією та методикою професійно-художньої підготовки бакалаврів, виконують усі необхідні наочно-методичні матеріали до тематики навчальних завдань.

Під час розробки наочно-методичних матеріалів магістранти фіксують етапи їх виконання на електронних носіях (фотографують) та описують їх.

Теорія, практика та методика використання образотворчої грамоти під час створення художнього твору з розробленою наочністю обговорюється та оцінюється на залікових аудиторних заняттях.

На залік магістранти представляють усі виконані контрольні завдання і захищають їх.

На екзамені усні відповіді поєднуються з представленням всіх виконаних контрольних завдань та їх захистом.

http://moodle.kspu.kr.ua/enrol/index.php?id=439

 

Теорія та практика декоративно-прикладного мистецтва

Завдання курсу «Теорія та практика декоративно-прикладного мистецтва» полягає у формуванні професійної здатності майбутнього викладача образотворчого мистецтва до методичного управління процесом художнього навчання студентів на заняттях із дисциплін художнього циклу.

Процес навчання спрямований на формування та підвищення рівня якості методичного професіоналізму. Ознаками визначення рівня якості, що характеризують високий професіоналізм, методичну здатність майбутнього магістра – викладача образотворчого мистецтва є: професійна методологічна компетентність, в тому числі методична майстерність; потреба працювати якісно з високою ефективністю; самостійність мислення, різноманітність способів дій; уміння обґрунтувати творчий педагогічний метод та форми особистої методичної діяльності й бачити перспективу розвитку ідей, потребу в постійному розширенні й поновленні своїх знань; здібності до пошуку нових форм та методів навчання, що забезпечують методичну технологію вирішення завдань художньо-педагогічної освіти.

Підготовка до методичного керівництва процесом художнього навчання студентів у вищих навчальних закладах передбачає оволодіння системою практичних способів дій, націлених на майбутню готовність до професійної діяльності як викладача. Рішення цих завдань зумовлюється навчальними задачами програми, які, перш за все, націлені на формування й розвиток рівня такої готовності.

Програма передбачає узагальнення й розвиток уже набутих художніх професійних знань, умінь та навичок бакалаврів – учителів образотворчого мистецтва та методичну їх підготовку до художньо-педагогічної діяльності у вищому навчальному закладі, до викладання дисциплін художнього циклу.

Навчальний курс розподілений на аудиторну та самостійну підготовку магістрантів.

На аудиторних заняттях магістранти розробляють теорію та практику виконання декоративно-прикладних виробів і визначають методику художньо-педагогічного керівництва процесом професійно-художньої підготовки з декоративно прикладного мистецтва бакалаврів – майбутніх учителів образотворчого мистецтва.

Під час самостійної підготовки магістранти, згідно з визначеною теорією та методикою навчання декоративно-прикладному мистецтву, виконують усі необхідні наочно-методичні матеріали до тематики навчальних завдань.

Наочність до навчальних завдань з декоративно-прикладного мистецтва виконується з дотриманням етапів малювання:

– підбір матеріалів, відповідно до художньо-образного задуму, для створення тематичної чи сюжетної композиції декоративно-прикладного твору;

– вибір формату та композиційного вирішення зображення;

– визначення характерних форм предметів зображення, конструктивний їх аналіз та декоративна обробка;

– розробка технологічної карти виготовлення декоративно-прикладного художнього твору;

– узгодження просторового зображення з художньо-образним задумом декоративно-прикладного твору (синтез та узагальнення);

– оформлення та презентація виконаного декоративно-прикладного твору.

Магістранти фіксують усі етапи виконання декоративно-прикладного твору на електронних носіях (фотографують) та описують їх.

Теорія, практика та методика виконання декоративно-прикладного художнього виробу з наочністю обговорюється та оцінюється на залікових аудиторних заняттях.

На залік магістранти представляють усі виконані контрольні завдання і захищають їх.

На екзамені усні відповіді поєднуються з представленням всіх виконаних контрольних завдань та їх захистом.

http://moodle.kspu.kr.ua/enrol/index.php?id=440

 

Історія українського образотворчого мистецтва

У навчальному курсі «Історія українського образотворчого мистецтва» студенти мають можливість більш поглибленого вивчення процесів, які відбувалися у художньому житті України в різні історичні періоди і завдяки яким формувався особливий шлях у розвитку національної культури. Вміння орієнтуватися в загальному розвитку мистецтва допомагає виявляти аналогії в сучасному художньому процесі, співвідносити загальні явища різних історичних епох та зрозуміти, яким чином мистецтво впливає на картину суспільного розвитку. Курс спрямований на чітке уявлення особливостей мистецтва України у регіональному аспекті.

В курсі охоплюється широке коло різноманітних явищ українського мистецтва, які були актуальні на різних історичних етапах у різних регіонах України, що на сучасному етапі існування гуманітарного знання є найбільш актуальним у процесі вивчення національної культури. В процесі вивчення дисципліни значна увага приділяється розгляду явищ сучасного художнього процесу, для чого студенти відвідують виставки і аналізують творчість сучасних митців.

http://moodle.kspu.kr.ua/enrol/index.php?id=441

 

Методика викладання образотворчого мистецтва у вищій школі

Завдання курсу «Методика викладання образотворчого мистецтва у вищій школі» полягає у формуванні професійної здатності майбутнього викладача образотворчого мистецтва до методичного управління процесом художнього навчання студентів на заняттях із дисциплін художнього циклу.

Процес навчання спрямований на формування та підвищення рівня якості методичного професіоналізму. Ознаками визначення рівня якості, що характеризують високий професіоналізм, методичну здатність майбутнього магістра – викладача образотворчого мистецтва є: професійна методологічна компетентність, в тому числі методична майстерність; потреба працювати якісно з високою ефективністю; самостійність мислення, різноманітність способів дій; уміння обґрунтувати творчий педагогічний метод та форми особистої методичної діяльності й бачити перспективу розвитку ідей, потребу в постійному розширенні й поновленні своїх знань; здібності до пошуку нових форм та методів навчання, що забезпечують методичну технологію вирішення завдань художньо-педагогічної освіти.

Підготовка до методичного керівництва процесом художнього навчання студентів у вищих навчальних закладах передбачає оволодіння системою практичних способів дій, націлених на майбутню готовність до професійної діяльності як викладача. Рішення цих завдань зумовлюється навчальними задачами програми, які, перш за все, націлені на формування й розвиток рівня такої готовності.

Програма передбачає узагальнення й розвиток уже набутих художніх професійних знань, умінь та навичок бакалаврів – учителів образотворчого мистецтва та методичну їх підготовку до художньо-педагогічної діяльності у вищому навчальному закладі, до викладання дисциплін художнього циклу.

Навчальний курс розподілений на аудиторну та самостійну підготовку магістрантів.

На аудиторних заняттях магістранти розглядають теорію та методику художньо-педагогічного керівництва процесом професійно-художньої підготовки бакалаврів – майбутніх учителів образотворчого мистецтва.

Під час самостійної роботи магістранти, згідно з визначеною теорією та методикою професійно-художньої підготовки бакалаврів, виконують необхідні теоретичні розробки та наочно-методичні матеріали до тематики навчальних завдань.

Під час розробки наочно-методичних матеріалів магістранти фіксують етапи їх виконання на електронних носіях (фотографують) та описують їх.

Теорія, практика та методика викладання образотворчого мистецтва у вищій школі з розробленою наочністю обговорюється та оцінюється на залікових аудиторних заняттях.

На залік магістранти представляють усі виконані контрольні завдання і захищають їх.

http://moodle.kspu.kr.ua/enrol/index.php?id=442

 

Комп’ютерне моделювання

Навчальна дисципліна «Комп’ютерне моделювання» належить до циклу вибіркових дисциплін професійної підготовки. Обов’язковою умовою вивчення дисципліни є наявність комп’ютерного класу та відповідних програмних додатків, забезпечення кожного студента окремими персональним комп’ютером.

Мета навчальної дисципліни: засвоєння студентом комплексу теоретичних і практичних знань з комп’ютерного моделювання, необхідних для ефективного створення якісних інформаційних та графічних продуктів; навчити студентів створювати зовнішню форму інформаційних продуктів, яка б найповніше відповідала змістовому наповненню, розробляти графічну концепцію, застосовувати графічні прийоми й композиційні закони.

Завдання навчальної дисципліни: опанувати комп’ютерне моделювання як метод дослідження в образотворчому мистецтві; грамотно й зрозуміло обґрунтовувати дизайн-продукт на етапі проектування; генерувати актуальні та креативні ідеї; засвоїти етапи створення формальних моделей і навчитись їх візуалізувати; навчити створювати комп’ютерні моделі в органічній єдності змісту та дизайну, що підпорядковується законам композиції, зорового сприйняття, усталеним традиціям, стандартам.

Студент повинен знати: термінологію, пов’язану з процесами комп’ютерного моделювання; об’єкт та предмет комп’ютерного моделювання; класи і типи комп’ютерних моделей; алгоритми проектування моделей різних типів; етапи комп’ютерного моделювання; пріоритети в оцінюванні характеристик об’єкта-оригіналу комп’ютерної моделі; закони, правила, прийоми дизайну та способи їх застосування; комп’ютерні програми моделювання, графічні редактори; форми подачі інформації модельованого об’єкта чи явища; принципи колористики та кольору для створення комп’ютерної моделі; візуальні засоби композиції.

Студент повинен уміти: розрізняти види комп’ютерних моделей; створювати інтуїтивні, вербальні, наочні графічні, схематичні комп’ютерні моделі; використовувати багатоваріантне моделювання одного й того ж об’єкта; здійснювати візуалізацію формальних моделей; описувати комп’ютерні моделі; застосовувати закони, правила, прийоми дизайну; створювати комп’ютерні інтерактивні візуальні моделі; прототипувати і тестувати комп’ютерну модель.

http://moodle.kspu.kr.ua/enrol/index.php?id=444

 

Менеджмент в мистецтві

Даний начальний курс дозволяє забезпечити рівень теоретичних знань та професійних навиків, необхідних студентам для успішного працевлаштування в державних та комерційних структурах, діяльність яких спрямована у сферах культури та мистецтва. Предметом вивчення навчальної дисципліни є особливості формування системи менеджменту в мистецтві. Програма навчальної дисципліни складається з теоретичних та практичних основ інноваційних процесів в галузі культури і мистецтв.

Метою викладання навчальної дисципліни «Менеджмент в мистецтві» є розкриття особливостей формування системи менеджменту в мистецтві.

Навчальний курс «Менеджмент в мистецтві» передбачає визначення основних понять та категорій менеджменту в сфері культури та мистецтв; вивчення нормативних документи діяльності в сфері культури та мистецтв; характеристику процесів та принципів управління в сфері культури та мистецтв; сучасні тенденції розвитку менеджменту в мистецтві.

Основними завданнями вивчення дисципліни «Менеджмент в мистецтві» є визначення принципів управління у сфері культури та мистецтва у демократичній правовій державі; розкриття теоретичних основ  інноваційних процесів в галузі культури і мистецтв; характеристика практичних засад інноваційних процесів в галузі культури і мистецтв.

Згідно з вимогами освітньо-професійної програми студенти повинні знати та вміти основні поняття та категорії менеджменту в сфері культури та мистецтв; нормативні документи діяльності в сфері культури та мистецтв; процеси та принципи управління в сфері культури та мистецтв; сучасні тенденції розвитку менеджменту в мистецтві; опрацьовувати нормативні документи діяльності в сфері культури та мистецтв; використовувати набуті знання  у практичній діяльності; планувати та організовувати діяльність у в сфері культури та мистецтв.

http://moodle.kspu.kr.ua/enrol/index.php?id=443