img 3n img 4n img 5n n11n22n33n44img 6n    img 11n img 19n

Горбунова Марина

студентка ІV курсу педагогіки та психології

Центральноукраїнський державний педагогічний університет Імені Володимира Винниченка

м. Кропивницький

Науковий керівник – Андросова Наталя Миколаївна

Анотація: у статті проаналізовано погляди видатного українського педагога Василя Олександровича Сухомлинського на проблему патріотичного виховання дітей молодшого шкільного віку, особливості системи методів і засобів патріотичного виховання у початковій школі.

Ключові слова: патріотичне виховання, патріотизм, Батьківщина.

Постановка проблеми: в наш час Україна перебуває на шляху великих змін, коли головною метою країни постає формування єдиної нації. Любов до своєї Батьківщини – одна з найважливіших рис всебічно розвиненої особистості. Відповідно, одним із завданням закладів освіти є створення умов, за яких діти дізнаватимуться більше про свій рідний край, відчуватимуть гордість за нього, підтримуватимуть взаємозв’язок між поколіннями, прагнутимуть до розвитку своєї Батьківщини. У зв’язку з цим набуває актуальності проблема патріотичного виховання.

Мета статті: проаналізувати педагогічну спадщину Василя Олександровича Сухомлинського, присвячену патріотичному вихованню дітей, виявити систему методів і засобів роботи з учнями початкової школи.

Аналіз досліджень. Багатогранна спадщина В. Сухомлинського є предметом досліджень багатьох українських науковців.

Окремим аспектам педагогічної системи Василя Олександровича Сухоминського присвячені наукові праці М. Библюка, Т. Будняк, М. Левківського, Л. Петрук, Л. Сіднєва, О. Соколовської, З. Шевців.

У дослідження цих та інших авторів визначено внесок вченого в розвиток вітчизняної педагогічної науки. Зокрема, широко розроблене Василем Олександровичим питання патріотичного виховання молодших школярів було предметом наукового дослідження М. Базилевич.

Значну увагу у сфері патріотичного виховання привертають наукові доробки Т. Врублевської, Л.Костенко, В.Кременя, В.Матещука, В.Постового, В. Раєвської, О. Сухомлинської, К. Чорної та ін.

Різноманітні складові патріотичного виховання розкрито у сучасних наукових дослідженнях вчених: Т. Гавлітіної, Г. Гуменюк, В. Гонського, М. Качур, В. Каюкова, О. Коркішко, В. Кіндрата, В. Коваль, І. Мартинюка.

Виклад основного матеріалу.

Патріотичне виховання за теперішніх умов стає основою всієї системи навчально-виховної роботи в українській школі. Виховання дітей свідомими, активними членами суспільства – одне з найскладніших завдань системи освіти, оскільки громадянськість, почуття патріотизму свідчать про найвищий ступінь розвитку особистості.

Концепція національно-патріотичного виховання дітей та молоді визначає патріотичне виховання як складову національного виховання, головною метою якого є становлення самодостатнього громадянина-патріота України, готового до виконання громадянських і конституційних обов’язків, до успадкування духовних і культурних надбань українського народу, досягнення високої культури взаємин.

Близькими до такого визначення є бачення патріотичного виховання В. О. Сухомлинським, який стверджував, що «…патріотичне виховання школярів доцільно здійснювати на національних цінностях, серед яких провідними є любов до рідної землі, народу й Батьківщини, любов до найбільш рідних людей, членів сім’ї та родини, любов до рідної мови, шанобливе й бережливе ставлення до історії та культури українського народу, праця на благо свого народу й Батьківщини» [3; с. 256].

Складовою патріотичного виховання є усвідомлення особистістю своєї громадянської приналежності. В. Сухомлинський був переконаний, що виховання громадянських якостей починається з родини і «дитина – дзеркало морального життя батьків» [1; с. 250].

У педагогічній системі В.Сухомлинського особистість виховується через тріаду: школа–сім'я–громадськість. «У сім'ї шліфуються найтонші грані людини–громадянина, людина–трудівника, людини–культурної. Із сім'ї починається суспільне виховання. У сім'ї, образно кажучи, закладаються коріння, з якого виростають потім і гілки, і квіти, і плоди. Сім'я – це джерело, водами якого живиться повноводна річка нашої держави [1; с. 246].

Одним із методів виховання громадянських якостей В. Сухомлинський вважав формування почуттів, емоційних переживань, адже, на його думку, дитина пізнає світ не лише розумом, а й серцем. Також метод встановлення причиново-наслідкових звязків, за В. Сухомлинським, вчить маленьку дитину бачити наслідки кожного свого вчинку, уявно ставити себе на місце іншого, вводить її у складний світ людського.

У праці В. Сухомлинського «Як виховати справжню людину» подається моральний ідеал, який увібрав у себе найкращі риси менталітету українського народу. У вигляді настанов, правил, Законів дружби розкрито основні принципи сьогоднішнього національно-патріотичного виховання: принцип національної спрямованості виховання, культуровідповідності, гуманізації виховного процесу, суб’єкт-суб’єктної взаємодії, цілісності, толерантності, особистісної орієнтації й життєвої творчої самодіяльності[4; с.11].

Найважливішим засобом патріотичного виховання видатний педагог вважав рідне слово і зазначав, що «людину ми виховуємо словом і тільки словом. Все інше – вправи, звички, праця – від слова» [2; с. 136].

Сучасні вчителі початкових класах на уроках, та виховних годинах найчастіше використовують рідне слово у формі бесіди з патріотичного виховання, наприклад: «Україна – моя рідна Батьківщина», «Місто, у якому я живу», «Відомі люди мого міста».

Важливим засобом В. О. Сухомлинський розглядає природу не лише в емоційно-естетичному аспекті, що розвиває почуття прекрасного, а й оцінює її також з громадянсько-патріотичного погляду, оскільки пізнання і любов до природи є водночас і пізнанням та вихованням любові до рідного краю.

Чільне місце у системі патріотичного виховання В. Сухомлинський відводив наочним методам, наголошуючи, що «під час екскурсій, взагалі під час кожної зустрічі дітей з природою, ми намагаємося показати їм світ таким, щоб вони задумались над тією істиною, що природа – це наш дім, і якщо ми будемо безтурботними марнотратцями, ми зруйнуємо його; природа – частинка нас самих, а байдужість до природи – це байдужість до власної долі» [3; с. 25].

Сила і ефективність патріотичного виховання, за В.О. Сухомлинським, визначається тим, наскільки глибоко ідея Батьківщини проникає в духовний світ дитини, періоду його становлення як людини і громадянина, наскільки глибоко вона бачить світ і самого себе очима патріота.

Висновок

Проаналізувавши педагогічні праці щодо проблеми та погляди В. Сухомлинського ми дійшли висновку, що патріотичне виховання було і є актуальною проблемою.

З поглядів В. О. Сухомлинського виховувати справжнього громадянина своєї країни треба починати ще з дитинства. Цей процес розпочинається там, де дитина вперше усвідомлює себе особистістю – у рідному селі, селищі чи місті, у родині, колі друзів, у середовищі, в якому живе. Тому вона повинна мати знання про те місце, де народилася, живе, навчається, про все, що можна назвати коротко, але вичерпно – мала Батьківщина.

Сім’я робить великий внесок всебічний розвиток дитини як особистості і громадянина своєї країни. У своїх працях В.О.Сухомлинський зазначив різні методи та засоби патріотичного виховання, якими користуються в сучасних школах і нині.

БІБЛІОГРАФІЯ

  1. Сухомлинський В. О. Батьківська педагогіка//В. О. Сухомлинський.– К.: Рад. шк., 1978 – 263 с.

  2. Сухомлинський В. О. Народження громадянина // В. О. Сухомлинський. – Вибрані твори: в 5-ти т.  – Т.3. – К.: Рад. шк., 1976.

  3. Сухомлинський В. О. Серце віддаю дітям / В. О. Сухомлинський – Вибрані твори: у 5–ти т. – К.: Радянська школа. – 1976 – Т. 3 – С. 7 – 279.

  4. Якубенко В. Від народознавства – до свідомого патріотизму / В. Якубенко // Дошкільне виховання // – 2002. – № 2. – С. 14-16.

  5. Патріотичне виховання в сучасних навчальних закладах / упоряд. Жанна Сташко. – Київ : Шк. світ, 2015. – 117 с.

Додати коментар