Анотації курсів кафедри журналістики, видавничої справи та редагування
Галузь знань 06 Журналістика Спеціальність 061 Журналістика

1 КУРС

 

Основи журналістики

Мета викладання навчальної дисципліни «Основи журналістики» полягає в ознайомленні студентів зі специфікою журналістської професії, з базовими теоретичними моделями журналістики як науки, зокрема, функцій, принципів і методів журналістської діяльності, її законодавчого забезпечення.

Важливим етапом викладання курсу є акцент на системному підході до формування уявлень про роль і значення журналістики в суспільстві, на створення умов ефективного засвоєння студентами тенденцій розвитку журналістики в національній культурі.

Предметний зміст курсу спрямований на аналіз сучасної моделі журналіста, відтак розвиток творчої особистості з урахуванням умов нової соціально-політичної, економічної й інформаційної ситуації.

Основні завдання вивчення навчальної дисципліни «Основи журналістики» такі:

  • ознайомити студентів із журналістською професією, її роллю в суспільстві;

  • сформувати поняття про основні концепції і напрямки сучасного журналістикознавства;

  • сформувати розуміння журналістики як розгалуженої системи;

  • окреслити історичні тенденції розвитку форм і методів подачі матеріалів, еволюції жанрів;

  • визначити значення, місце і роль журналістики в суспільстві, її участь в суспільних перетвореннях, з’ясувати правові та морально-етичні засади журналістської діяльності.

Згідно з вимогами освітньо-професійної програми студенти повинні

знати:

  • законодавчо-нормативну базу, яка регулює діяльність журналіста;

  • зміст соціальних функцій журналістики на базі національно-державної позиції;

  • виміри впливу засобів масової інформації на суспільну свідомість у процесі комунікативної діяльності;

  • сучасні ринкові умови функціонування засобів масової інформації;

  • типологію колізій між владними структурами та засобами масової інформації.

уміти:

  • розрізняти основні поняття та терміни, що функціонують у галузі, аналізувати зміст професійних обов’язків журналіста;

  • виявляти тенденції розвитку журналістики як галузі масово-інформаційної та суспільно-політичної. Аргументувати зв’язки журналістської діяльності з проблемами сучасного суспільства;

  • аналізувати журналістську діяльність з позицій її основних функцій та методів; демонструвати збалансоване повідомлення, тлумачення, коментування та інтерпретацію фактів;

  • аналізувати специфіку жанрології в журналістиці, визначати комунікативну мету, комунікативний смисл, композицію та стиль журналістського твору.

 

Фотожурналістика

Мета навчальної дисципліни – надати студентам теоретичні знання та практичні вміння з основ фотожурналістики; сформувати у них знання з історії виникнення фотографії та професії фотожурналіста, вивчити види фотозйомки та жанрів фотожурналістики й практичного застосування технічного засобу зображальної й виражальної соціально-естетичної комунікації в загальній системі масової комунікації.

Основні завдання навчальної дисципліни:

  • ознайомити студентів з основними принципами і засадами діяльності сучасного фотожурналіста;

  • виявити та обґрунтувати специфіку фотожурналістики в системі ЗМІ;

  • сформувати у студентів уміння застосовувати набуті знання у практичній діяльності.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент має знати:

  • особливості фотожурналістики в системі медіа;

  • специфіку сучасного етапу розвитку фотожурналістики;

  • основні історичні етапи функціонування фотожурналістики;

  • жанрову систему фотожурналістики;

  • зображальні та виражальні засоби фотожурналістики;

  • особливості фотозйомки;

  • види фотозйомки.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент має уміти:

  • аналізувати види фотозйомок;

  • застосовувати зображальні та виражальні засоби фотожурналістики;

  • використовувати набуті знання у процесі створення якісного продукту.

 

Агенційна журналістика

Викладання навчальної дисципліни має на меті ознайомити студентів із інформаційно-технологічними засадами діяльності інформаційних агентств, виробити у студентів уміння та навик роботи із інформаційними жанрами агенційної журналістики.

Завдання:

  • розглянути основні етапи становлення і розвитку інформаційних агентств, їх роль і місце у вітчизняному та світовому інформаційному просторі;

  • визначити особливості роботи журналіста в інформаційному агентстві;

  • ознайомитись із принципами побудови повідомлень світових та вітчизняних інформаційних агентств;

  • розглянути вимоги, які висуваються до матеріалів інформаційних агентств, - навчитися створювати матеріали для інформаційних агентств.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати:

  • основні етапи становлення та розвитку світових та вітчизняних інформаційних агентств;

  • особливості агенційної журналістики, принципи та критерії відбору новин;

  • структуру повідомлення інформаційного агентства;

  • жанрову систему, яка використовується вітчизняними та світовими інформаційними агентствами;

  • принципи організації роботи інформаційного агентства;

  • принципи редагування матеріалів інформаційних агентств; техніку написання повідомлення для інформаційного агентства та підготовки різножанрових матеріалів;

уміти:

  • застосувати на практиці теоретичні знання, шукати та відбирати новини для інформаційних агентств;

  • збирати необхідну для написання матеріалів інформацію;

  • писати і редагувати матеріали для інформаційних агентств в різних жанрах;

  • адаптувати повідомлення інформаційного агентства до потреб аудиторії.

 

Історія української журналістики

Метою викладання дисципліни є вивчення процесів зародження, розвитку та функціонування української журналістики від початку ХІХ до початку ХХ століття (від зародження першого періодичного часопису Наддніпрянщини, до становлення радянської однопартійної системи масового інформування населення).

Завдання вивчення курсу:

1. Показати студентам цілісну картину та закономірності розвитку української журналістики у контексті суспільно-політичних, національно-культурних, економічних реалій. Допомогти критично осмислити історичне тло розвитку українських ЗМІ.

2. Сформувати уявлення студентів щодо ролі української преси ХІХ століття у розвитку та поширенні наукових, освітніх, історичних, історіософських, політичних, філософських ідей та думок, які стали методологічним фундаментом для української інтелігенції.

3. Встановити вплив ЗМІ на різні сфери життєдіяльності українського суспільства.

4. Допомогти студентам побачити роль ЗМІ у процесах національно-культурного відродження та національно-визвольних змагань українського народу.

5. Усвідомити, що українська журналістика, це не сукупність періодичних видань, розірваних у часі та просторі, а унікальна складноорганізована система масового інформаційного забезпечення.

6. Встановити проблемно-тематичне спрямування вітчизняної преси у різні періоди її становлення.

7. Ознайомитися з авторським інструментарієм кращих журналістів та публіцистів української преси, який може бути корисним і для сучасних журналістів.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати: передумови (історичне тло) зародження української журналістики; періодизацію української журналістики (етапи розвитку журналістики); відомості про життя та творчість основних учасників масовокомунікаційного процесу, їх внесок у розвиток української журналістики, суспільства та державності; періодичні та неперіодичні видання, які були флагманами української журналістики (особливості їх функціонування); умови, особливості та закономірності формування системи масового інформаційного забезпечення українського суспільства; проблемно-тематичне спрямування знакових українських часописів;

уміти: аналізувати історичні події, проводити паралелі між минулим та сьогоденням; аналізувати часописи та знаходити цікаві історичні факти, деталі, біографічні відомості; використовувати авторський інструментарій своїх попередників.

 

Професійні стандарти журналістської діяльності

Мета дисципліни «Професійні стандарти журналістської діяльності» – виробити на теоретичному і практичному рівнях навички, уміння та технологічні прийоми із застосування та дотримання професійних журналістських стандартів, що застосовуються в журналістиці періодичних друкованих видань, радіо й телебаченні, інформаційних агентствах, інтернет-виданнях.

Завдання курсу передбачає поряд з іншими фаховими дисциплінами вироблення теоретичних орієнтирів, основ підходу до аналізу явищ практики. При цьому увага зосереджується на співвідношенні теорії і практики, формуванні методологічних основ вивчення журналістських дисциплін, ролі наукового знання про закономірності функціонування ЗМІ.

Згідно з вимогами освітньо-професійної програми студенти повинні

знати:

  • основні функції журналістики у суспільстві, зокрема виконання ЗМІ функції інформування, аналізу, громадської критики та контролю;

  • засадничий принцип діяльності ЗМІ щодо балансу між правами журналістів на свободу слова й інформації та їх відповідальністю;

  • теоретичну базу для усвідомлення засадничих цінностей професійних та етичних стандартів діяльності ЗМІ;

  • теоретичну базу для усвідомлення таких найважливіших цінностей, які обстоюють ЗМІ і кожен їх співробітник;

  • теоретичну базу для усвідомлення такого непорушного принципу роботи ЗМІ, що інформаційні програми є чітко, ясно і недвозначно відокремленими від будь-якої (комерційної, політичної чи соціальної) реклами.

уміти:

Застосовувати на практиці такі професійні стандарти як:

  • оперативність подачі інформації;

  • точність подачі інформації;

  • вичерпність (або повнота) інформації;

  • забезпечення балансу думок та багатоманітності точок зору.

  • відокремлення фактів від коментарів і оцінок;

  • достовірність інформації.

 

Реклама і зв'язки з громадськістю

Метою викладання дисципліни є ознайомлення студентів з основами рекламування інформаційної продукції та формуванні навичок у створюванні різножанрових промоційних матеріалів.

Завдання :

  • з’ясування видів і форм реклами та піару в контексті масової комунікації;

  • ознайомлення з основними типами, видами і формами рекламних і піар-повідомлень;

  • формування творчих підходів у рекламуванні різних об’єктів.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен знати:

  • специфіку реклами і зв’язків з громадськістю як видів масової комунікації;

  • сновні законодавчі акти, що регулюють рекламний ринок в Україні;

  • типологію рекламних і піар-жанрів;

  • основні етапи здійснення рекламних і піар-кампаній.

уміти:

  • аналізувати рекламну і піар-продукцію з погляду їхньої ефективності;

  • розробляти різні види промоційних текстів.

 

2 КУРС

 

Теорія і методика журналістської творчості

Мета полягає в формуванні основ професійних знань і навиків у галузі літературної журналістської творчості. Курс ґрунтується на знаннях, набутих студентом у процесі вивчення основ комунікації, питань загальної теорії журналістики як суспільного, політичного і культурного явища.

Завдання вивчення дисципліни:

  • здійснити науково-теоретичний аналіз природи літературної творчості журналіста;

  • з’ясувати методику, технологію та психологію літературної праці у різних видах ЗМІ;

  • ознайомитися з головними етапами праці над журналістськими виступами;

  • засвоїти методи збору і перевірки достовірності інформації, способи аргументації та полеміки;

  • з’ясувати жанрові особливості і методику роботи у рамках основних методів відображення дійсності.

У результаті вивчення дисципліни студенти повинні знати:

  • методику, технологію та психологію журналістської праці у різних видах ЗМІ;

  • методи збору і перевірки достовірності інформації, способи аргументації та полеміки;

  • жанрові особливості і методику роботи у рамках основних методів відображення дійсності.

У результаті вивчення дисципліни студенти повинні уміти:

  • аналізувати тематику і зміст конкретного друкованого видання, інтернет-ресурсу, теле- чи радіопередачі;

  • шукати, обробляти та аналізувати інформацію з різних джерел;

  • створювати журналістські тексти відповідно до професійних вимог та потреб суспільства.

 

Масова комунікація та інформація

Мета курсу полягає у вивченні комплексного розуміння явищ масово інформаційної діяльності. Передбачається розгляд процесу комунікації, формування інформаційного суспільства та особливостей застосування комунікаційних технологій у сучасному інформаційному просторі.

Завдання вивчення дисципліни:

  • надати студентам знання про основні концепції та теорії масової комунікації та інформації;

  • ознайомити студентів із специфікою функціонування масової інформації у суспільстві;

  • навчити студенті оперувати різними видами інформації;

  • надати основи знань із комунікаційних технологій;

  • сформувати відповідальне ставлення до масової комунікації та інформації як до потужних засобів впливу.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати: основні концепції та теорії масової комунікації та інформації; системи комунікації; ознаки професіонального комунікатора; специфіку прикладних комунікацій; види інформації; інформаційні властивості повідомлення; теорії інмутації та мутації; засоби і методи впливу на маси.

уміти: робити зіставний аналіз теорій масової комунікації; вільно орієнтуватися у процесі масовокомунікативної діяльності; на практиці застосовувати навички та уміння з дисципліни.

 

Газетно-журнальне виробництво

Метою навчальної дисципліни є набуття студентом комплексу практичних знань редакторської підготовки газетного та журнального видання, враховуючи їх типологічні особливості, що забезпечить комплексність фахової підготовки майбутніх редакційних співробітників.

Нормативна навчальна дисципліна «Газетно-журнальне виробництво» належить до циклу професійно орієнтованих дисциплін.

Завдання вивчення дисципліни:

  • ознайомити майбутніх журналістів і редакторів із особливостями редакторсько-видавничої підготовки газетного та журнального видання;

  • зорієнтувати в тенденціях сучасного медійного бізнесу України та світу у сфері газетно-журнального виробництва;

  • удосконалити знання про типологію газетних та журнальних видань;

  • підвищити професійно-кваліфікаційний рівень майбутнього журналіста, редактора і видавця;

  • розробити проект газетного та журнального видання, презентувати сигнальні примірники.

Студент повинен знати:

  • основні терміни і визначення, якими користуються у газетно-журнальній виробничій практиці;

  • сучасні тенденції у пресовиданні;

  • типологічні особливості газетних та журнальних видань у контексті редакційно-видавничої підготовки;

  • редакційні та поліграфічні вимоги до текстової, зображальної частини видання, зовнішнього оформлення до зовнішнього та внутрішнього оформлення друкованих газетно-журнальних видань різних видів;

  • послідовність редакційного опрацювання авторського оригіналу, специфіку роботи художнього та технічного редакторів;

  • принципи та правила макетування, верстки газетно-журнальних видань.

У результаті вивчення курсу студенти повинні уміти:

  • вільно орієнтуватися у типології газетно-журнальних видань;

  • здійснювати ґрунтовний редакторський аналіз газетно-журнальних видань видань різних видів;

  • розробляти концепцію газетно-журнальних видань та втілювати її у конкретну видавничу форму згідно чинних видавничих стандартів;

  • практично використовувати засвоєні теоретичні знання.

 

Теорія журналістики

Курс «Теорія журналістики» ставить за мету ознайомити студентів зі специфікою системи журналістики, з базовими теоретичними, практичними та філософськими проблемами сучасної журналістики (такими як професійна етика журналісти, свобода слова, вплив ЗМІ на формування та реалізацію образа майбутнього, сприяння розвитку Українського суспільства та держави, інформаційна політика та безпека тощо).

Важливим етапом викладання курсу є акцент на системному підході до формування уявлень про роль і значення журналістики в суспільстві, на створення умов ефективного засвоєння студентами тенденцій розвитку журналістики в національній культурі.

Основними завданнями вивчення навчальної дисципліни «Теорія журналістики» є

  • дати студентам уявлення про журналістику як систему, історичні особливості її зародження, розвитку та функціонування;

  • сформувати поняття про основні концепції і напрямки сучасного журналістикознавства;

  • ознайомити із проблемами журналістики, в репрезентації новітньої філософії; оглянути основні теорії преси;

  • визначити значення, місце і роль журналістики в суспільстві, її участь в суспільних перетвореннях,

  • визначити особливості регіональної системи ЗМІ в умовах всеукраїнського інформаційного простору;

  • з’ясувати правові та морально-етичні засади журналістської діяльності;

  • навчити студентів орієнтуватися в особливостях сучасної політики;

  • виховати почуття необхідності у журналістській діяльності завжди виходити із національних, суспільних, державних інтересів, відстоювати українські національні цінності.

Згідно з вимогами освітньо-професійної програми студенти повинні

знати:

  • основні проблеми журналістики в новітній філософії;

  • законодавчо-нормативну базу, яка регулює діяльність журналіста;

  • зміст соціальних функцій журналістики на базі національно-державної позиції;

  • виміри впливу засобів масової інформації на суспільну свідомість у процесі комунікативної діяльності;

  • сучасні ринкові умови функціонування засобів масової інформації;

  • типологію колізій між владними структурами та засобами масової інформації.

уміти:

  • знаходити, обробляти та аналізувати інформації з різних джерел;
  • підвищувати духовний, моральний, культурний, освітній потенціал аудиторії ЗМІ;
  • організовувати узгоджені дії редакції з державними, громадськими структурами, визначення спільних напрямків інформаційного впливу на суспільство;

  • прогнозування розвитку журналістики як системи;

  • аналізувати тематики і змісту конкретного друкованого видання, інтернет-ресурсу, теле- чи радіопередач;

  • створювати тексти відповідно до потреб ринкової економіки.

 

Основи наукових досліджень

Навчальна дисципліна «Основи основи наукових досліджень» ставить за мету ознайомити студентів з історією розвитку науки, методологією, методикою та технологією організації й проведення наукових досліджень, зокрема в журналістикознавстві; зорієнтувати студентів як майбутніх науковців до поглиблення своїх знань, прагнення подальшого інтелектуального розвитку та самовдосконалення.

Завдання вивчення дисципліни полягають у такому:

  • сформувати цілісне уявлення про основи наукознавства, зокрема — журналістикознавства, у синхронічному та діахронічному аспектах;

  • створити уявлення про науково-дослідну роботу студентів;

  • ознайомити студентів із різноманітністю методів та методологій наукових досліджень;

  • прищепити уміння на практиці застосовувати наукові методи;

  • виробити навички оформлення результатів науково-дослідної роботи у відповідності до вимог, що ставляться до наукової роботи.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студенти повинні

знати:

  • систему і сутність основних понять та термінів, основних видів студентських науково-дослідних робіт;

  • послідовність та методику проведення наукових досліджень;

уміти:

  • організовувати та проводити різні види досліджень навчального і наукового характеру.

 

Новітні медіа

Метаформування знань про поняття «новітні медіа», їх особливості, взаємодію з традиційними медіа; отримання знань про поняття «конвергента журналістика»; отримання знань щодо світових та локальних тенденцій розвитку ЗМІ, наслідків та перспектив цифрової революції та її впливу на щоденну діяльність журналіста; нових ролях сучасних журналістів; формування навичок створення мультимедійних текстів для різних медійних платформ.

Завдання :

- ознайомити студентів з поняттям та особливостями «новітніх медіа»;

- ознайомити студентів з поняттям та особливостями функціонування конвергентної журналістики;

- ознайомити студентів з поняттям інтерактвність, гіпертекстуальність;

- навчити студентів користуватися програмним забезпеченням по створенню відео, аудіо;

- навчити студентів працювати з базами даних;

- ознайомити студентів з принципами роботи сучасних редакційних структур;

- навчити студентів використовувати програмне забезпечення по створенню інфографіки;

- надати дієві інструменти створення якісного мультимедійного тексту для онлайн-медіа;

- навчити студентів користуватися мультимедійними інструментами в процесі створення новин, репортажів та інтерв’ю;

- засвоїти основні методи та прийоми створення мультимедійного тексту, організовувати і планувати підготовку до його створення;\

- засвоїти правила та етичні принципи написання текстів для онлайн-видань.

Згідно з вимогами освітньо-професійної програми студенти повинні знати:
- основні відмінності новітніх медіа від традиційних;
- основні принципи роботи конвергентних медіа;
- значення понять «інтерактивність» та «гіпертекстуальність»
-
методи та прийоми створення мультимедійних новин, репортажів та інтерв’ю, їх
особливості, способи та прийоми підвищення якості текстів;
- методи використання відкритих джерел інформації – онлайн баз даних,
- особливості роботи програмами по створенню відео та аудіо;
- методи використання програм для створення інфографіки;
- методи використання програм по створенню карт та програм по роботі з великими
масивами даних;
- етичні засади журналістської праці для підготовки мультимедійного матеріалу.
уміти:
- знайти потрібну інформацію для створення журналістського тексту для онлайн ЗМІ;
- працювати з базами даних;
- користуватися мультимедійними інструментами по створенню аудіо, відео та
інфографіки;
- знаходити теми для мультимедійних текстів;
- створювати мультимедійні новини;
- створювати мультимедійні репортажі;
- проводити інтерв’ю;
- володіти структурою журналістського матеріалу;
- ефективно використовувати онлайн-сервіси по роботі з великими масивами даних;
- створювати та редагувати власні тексти мультимедійних матеріалів.

 

Культура видання. Видавничі стандарти

Мета курсу: засвоєння студентами системи знань про культуру видання, вироблення навичок оцінки якості друкованого видання з метою його подальшого вдосконалення у змістовому і формальному планах.

Завдання:

  • ознайомити студентів із критеріями оцінки якості друкованого видання;

  • ознайомити студентів із основами стандартизаці у видавничій справі;

  • розглянути взаємозв’язки між змістовим блоком, блоком оформлення та блоком поліграфічного виконання у друкованих виданнях різних типів;

  • виробити навички аналізу якості окремих блоків друкованого видання та видання в цілому.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати:

  • основні підходи вітчизняних науковців до тлумачення категорії «культура видання»;

  • основні складники культури видань різних видів.

  • послідовність дій у процесі редакторської роботи над удосконаленням культури видання.

  • структуру і зміст діючих вітчизняних та міжнародних стандартів, які є обов’язковими для застосування під час підготовки до друку періодичних та неперіодичних видань;

  • випадки випуску видань без дотримання міжнародних стандартів;

  • випадки, коли допускається користування старими радянськими стандартами.

уміти:

  • здійснювати аналіз культури видань різних видів загалом і окремих складників, що забезпечують культуру цих видань;

  • застосовувати чинні видавничі стандарти в процесі аналізу культури видання.

 

Видавнича справа та редагування

Дисципліна «Видавнича справа та редагування» ставить за мету освоєння студентом комплексу теоретичних і практичних знань з видавничої справи та редагування, необхідних для фахової підготовки до друку різних видів видань та для реалізації відповідних виконавських і управлінських функцій.

Важливим етапом викладання курсу є акцент на системному підході до формування уявлень про роль і значення видавничої справи в суспільстві, на створення умов ефективного засвоєння студентами тенденцій розвитку видавничої справи в національній культурі.

Завдання вивчення курсу:

  • засвоїти масив матеріалу, пов’язаного з організацією сучасної видавничої системи в Україні і світі, її тенденціями та проблемами;
  • вивчити проблеми взаємовідносин видавця з поліграфістами та реалізаторами друкованих видань;
  • застосовувати досвід видатних редакторів і видавців у своїй практичній роботі;
  • навчитися застосовувати оптимальні редакторські та видавничі прийоми і засоби щодо поліпшення культури видань;

  •  

    осягнути різноманітні творчі та організаційні аспекти редагування;
  • освоїти технології та методики редагування.

 

Згідно з вимогами освітньо-професійної програми студенти повинні

знати:

  • основні тенденції розвитку видавничої справи в Україні і світі;

  • законодавчу базу України щодо видавничої справи;

  • типові структури видавництв та видавничих організацій в Україні і світі;

  • порядок створення та реєстрації видавництва (видавничого підрозділу), друкарні чи редакції періодичного друкованого органу;

  • типологію видів видавничої продукції за головними критеріями;

  • основні об’єми редакторської роботи та типові норми редагування;

  • елементи службової частини видання;

  • національні й міжнародні видавничі стандарти та правила їх застосування;

  • особливості усіх етапів редакційно-видавничого процесу;

  • функціональні обов’язки працівників видавництв та редакцій;

  • сутність, зміст та методику редагування;

  • основи економіки видавничої справи.

 

вміти:

  • орієнтуватися в тенденціях розвитку видавничої справи в Україні і світі;

  • застосовувати основні положення законодавчих актів щодо видавничої справи у практиці діяльності видавця;

  • аналізувати тематику, мову та географію випуску різних видань;

  • відрізняти типи сучасних видавництв та видавничих підрозділів;

  • розробити видавничу програму;

  • визначити основні елементи матеріальної конструкції книжкового видання;

  • формувати службову частину видання;

  • виконувати загальне (універсальне) та спеціальне редагування.

 

3 КУРС

 

Медіакритика

Дисципліна «Медіакритика» ставить за мету ознайомити студентів із загальними принципами та практикою сучасної медіа-критики. Особливу увагу зосереджено на тих медіакритичних аспектах, які безпосередньо пов’язані з редакторською професією.

Зростання потоків масової комунікації супроводжується розвитком маніпулятивних практик, які застосовуються з метою комерційного чи політичного зиску. Людська психіка, не маючи адекватного захисту, постає перед ними надто вразливою. Саме в цьому аспекті постать редактора видається ключовою. Його критичний погляд на медіа повинен завжди бути на захисті суспільної свідомості. Спецкурс покликаний ознайомити майбутніх фахівців з основами медіакритики, з найважливішими вузловими проблемами цієї складної сфери та перспективами її розвитку.

Основні завдання вивчення дисципліни «Медіакритика» полягають у тому, щоб:

  • оволодіти системою тих правил і принципів медіакритичної діяльності, яка становить досить широку панораму процесів редакторського і журналістського самовдосконалення, вироблених практикою норм організації інформаційного матеріалу, психології творчості, журналістської етики тощо;

  • сформувати поняття про медіакритичні аспекти редакторського фаху;

  • навчити здійснювати медіакритичні дослідження регіонального інформаційного простору.

Згідно з вимогами освітньо-професійної програми студенти повинні

знати:

  • історію зародження та розвитку медіакритики як особливої сфери журналістики в Україні і за кордоном;

  • різні форми та жанри творів вітчизняної медійної критики;

  • функції медіакритики, їх співвідношення з базовими функціями журналістики;

  • спеціалізовані видання, сайти, сторінки в Інтернеті.

уміти:

  • здійснювати моніторинг засобів масової комунікації;

  • вміти оцінювати й аналізувати журналістські матеріали й інші матеріали медійного змісту;

  • студенти повинні володіти навичками медіакритичного аналізу і вміти писати різні за жанрами медіакритичні матеріали.

 

Теорія твору і тексту

Мета вивчення дисципліни – розширити й узагальнити знання студентів про особливості структурно-смислової побудови текстів. Роз’яснити базові поняття термінів «текст» і «твір», знайти їхні спільні та відмінні риси та ознаки. Крім того освоїти загальні механізми творення та специфіку функціонування і сприйняття журналістського тексту відповідно до соціальних завдань, що стоять перед засобами масової інформації. Матеріали дисципліни спрямовані на адаптацію знань з теорії літератури до практичних вимог журналістської професії, розкриття особливостей творчої складової роботи журналіста, системне оволодіння методами та прийомами художньо-публіцистичної роботи та принципів аналізу журналістського тексту.

Завдання – подати студентам-журналістам матеріали з курсу теорія твору й тексту через призму сучасних медіа-текстів. Отримання знань щодо особливостей роботи над розбудовою текстів мас-медіа у різних видах ЗМІ. Освоїти специфіку сприйняття текстів різною цільовою аудиторією та визначити вплив графічно-знакової системи на аналіз самого матеріалу як єдиного цілого. Навчити студентів писати журналістські матеріали через призму текстово-знакової системи з посиленою експресією та стилістичним забарвленням.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати:

  • спільні та відмінні риси та ознаки понять «твір» і «текст»;

  • тематичну, фактологічну, композиційну, емоційно-експресивну та інші структури твору;

  • систему текстових одиниць та елементів;

  • архітектонічну структуру текстового матеріалу;

  • смислові зв’язки у текстах;

  • види текстів та їх призначення у ЗМК.

уміти:

  • застосовувати на практиці теоретичні знання, набуті у процесі навчання;

  • збирати та аналізувати інформацію про тексти та їх заголовки;

  • будувати загальну структуру журналістського твору;

  • використовувати у текстах мовностилістичні засоби та зображувальні елементи.

 

Теле- та радіовиробництво

Мета – висвітлити закони діяльності телебачення та радіомовлення загалом і телевізійної та радіожурналістики зокрема на теоретичному та практичному рівнях. У межах курсу дається уявлення про основні поняття телерадіожурналістики, принципи діяльності телерадіожурналіста, зумовлені особливістю способів впливу ТБ та радіо на аудиторію, закони створення програмного телевізійного та радійного продукту в межах жанрової системи телерадіомовлення.

Завдання – ознайомити студентів зі специфікою принципів і законів діяльності теле- та радіожурналістики, які на сучасному етапі перебувають під значним впливом комп’ютерних технологій у сфері технічної бази та розвитку Інтернету у створенні програмного продукту; структурувати знання про систему зв’язків ЗМІ, обґрунтувавши специфіку теле- та радіомовлення; навчити студентів вільно володіти теоретичними і практичними знаннями в різноманітних жанрових різновидах теле- та радіомовлення, орієнтуючись на потреби і смаки сучасної телевізійної та радійної аудиторії.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен знати:

  • особливості телерадіомовлення в системі ЗМІ;

  • специфіку сучасного етапу розвитку телебачення та радіо;

  • основні історичні етапи функціонування радіопрограм;

  • функціональну систему телевізійного та радіомовлення;

  • жанрово-стильовий спектр теле- та радіожурналістики;

  • особливості взаємодії з аудиторією;

уміти:

  • всебічно використовувати набуті знання в умовах динамічності сучасного теле-та радіопростору;

  • застосовувати практичні рекомендації у процесі створення професійного та конкурентного програмного теле- та радіопродукту.

 

Історія зарубіжної журналістики

Дисципліна «Історія зарубіжної журналістики» ставить за мету дати студентам уявлення про особливості виникнення та функціонування періодичних видань у світі, забезпечити засвоєння ними основних етапів та тенденцій розвитку преси та журналістики.

Основні завдання вивчення навчальної дисципліни «Історія зарубіжної журналістики»:

  • вивчення основних етапів розвитку зарубіжної журналістики, репертуаром, видовими особливостями преси;

  • визначення ступеня впливу періодичних видань на суспільно-політичне життя країни;

  • формування системи понятійного апарату;

  • виявлення спільного і відмінного в розвитку преси і журналістики в різних країнах світу;

  • знайомство з наявною джерельною та історіографічною базою для вивчення особливостей розвитку зарубіжної журналістики;

  • знайомство студентів із процесом виникнення та розвитку журналістики як світового суспільного інституту;

  • виявлення значення преси в культурному доробку людства;

  • визначення роль журналістики в суспільно-політичній боротьбі різних епох;

  • аналіз досягнення журналістики у культурному житті суспільства;

  • аналіз особливостей художньої майстерності письменників-публіцистів світового рівня;

  • аналіз діяльності важливих періодичних видань ХVІІ – ХХ століть;

  • розкриття закономірностей розвитку світової преси;

  • збагачення студентів знанням фактів історії преси;

  • підвищення професійного рівня майбутніх журналістів.

 

Згідно з вимогами освітньо-професійної програми студенти повинні

знати:

  • головні поняття та категорії масової інформації в їх історичному становленні, розвитку та сучасному значенні;

  • головні етапи розвитку протожурналістики;

  • причини виникнення перших періодичних видань: взаємодія техніки, культури, економіки, політики;

  • особливості становлення та розвитку журналістики різних країн світу;

  • особливості світової журналістики ХVІІ–ХХ століть;

  • конститутивні ознаки щоденної, елітарної та масової преси ХІХ–ХХ ст.

уміти:

  • застосовувати теоретичні знання для створення сучасного журналістського тексту;

  • використовувати художні засоби, вироблені світовою журналістикою, при створенні інформаційного продукту;

  • аналізувати історико-журналістські явища з метою поліпшення власної практичної діяльності;

  • набувати первісних навичок наукового підходу до історії журналістики.

 

Інтернет-журналістика

Мета вивчення дисципліни «Інтернет-журналістика» є знайомство студентів зі специфікою інтернет-ЗМІ, їхнім місцем у сучасній медіасистемі.

Завдання:

  • засвоєння базових уявлень про специфіку інтернет-журналістики як інформаційної соціально-орієнтованої діяльності, і визначення її місця в системі масових комунікацій;

  • оволодіння розумінням особливостей мережевого видання, знайомство з його жанрами, організацією діяльності;

  • формування уявлення про специфіку і методах роботи веб-видань, особливості менеджменту і правового забезпечення мережевого ЗМІ.

У результаті засвоєння дисципліни студент повинен знати:

  • специфіку мережевого видання;

  • жанри, організацію діяльності мережевого видання;

  • менеджмент мережевого видання;

  • природу сучаного інформаційного суспільства;

  • правове забезпечення веб-видань.

 

У результаті засвоєння дисципліни студент повинен уміти:

  • створювати гіпертекст;

  • користуватися інструментами пошуку;

  • розробляти концепцію Інтернет-видання;

  • створювати тематичний план Інтернет-газети;

  • оформляти право редагувати надані матеріали для розміщення в Інтернеті;

  • оновлювати Інтернет-газету в режимі реального часу;

  • аналізувати статистику відвідуваності сайту газети;

  • працювати в сучасній редакції Інтернет-видання.

 

Сучасна публіцистика

Мета дисципліни передбачає вивчення тенденційності розвитку української публіцистики, її зв’язку з культурно-історичним контекстом, методологічних засад і творчої лабораторії публіцистів у сучасному українському інформаційному просторі.

  • Завдання вивчення дисципліни:

  • ознайомити студентів з культурно-історичним контекстом формування традицій української публіцистики;

  • розглянути основні етапи розвитку українського публіцистичного слова;

  • проаналізувати основні проблеми та перспективи розвитку сучасної української публіцистики;

  • осмислення концептосфери національного публіцистичного дискурсу;

  • проаналізувати систему жанрів сучасної публіцистики, особливості творчої лабораторії публіциста;

  • осягнути особливості поетики українського публіцистичного дискурсу.

У процесі вивчення курсу студенти повинні оволодіти певною системою знань, умінь та навичок:

  • знати визначення основних понять курсу,

  • мати чітке уявлення про тематичну та жанрову специфіку національної публіцистики, орієнтуватися у персоналіях та їх публіцистичній спадщині,

  • усебічно аналізувати публіцистичні твори в аспекті їх змістової, ідейної, композиційної, експресивної специфіки.

Газетно-журнальні видання

Навчальна дисципліна «Газетно-журнальні видання» ставить за мету ознайомити студентів зі специфікою редакторсько-видавничої підготовки газетних та журнальних друкованих видань.

Важливим етапом викладання курсу є акцент на системному підході до формування уявлень про роль і значення редакторських професій у пресовій сфері.

Предметний зміст курсу спрямований на аналіз сучасної моделі редактора і журналіста, відтак розвиток творчої особистості з урахуванням умов нової соціально-політичної, економічної й інформаційної ситуації.

Завдання вивчення дисципліни:

  • ознайомитися з типологією газетних та журнальних видань, цільовою аудиторією різних видів періодики;

  • оволодіти предметом редагування як продуктом професіонального мовлення журналіста, як предметом читацького сприймання та розуміння, як відображенням певної інформаційної системи і ефективним засобом упливу на аудиторію;

  • сформувати поняття про структуру редакторської діяльності при підготовці газетно-журнальних видань;

  • опанувати технологію праці літературного і художньо-технічного редакторів.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати:

  • типологію і структуру газетних і журнальних видань;

  • специфіку журналістського матеріалу як продукту професіонального мовлення автора, як фрагмента інформаційної системи і засіб упливу, як предмет перцепції;

  • методику роботи редактора з тематичною, фактологічною, композиційною й архітектонічною структурами журналістського твору.

уміти:

  • орієнтуватися в сучасних видах газетних і журнальних видань;

  • технологічно грамотно проводити редакторський аналіз, формулювати редакторський висновок і здійснювати правку твору;

  • оцінювати інформаційну доцільність і рівновагу журналістського матеріалу і його властивості як частини інформаційної системи суспільства;

  • здійснювати редакторську підготовку періодичних видань від концепції до видавничого втілення.

 

Книжкові видання

Метою навчальної дисципліни є набуття студентом комплексу практичних знань редакторської підготовки книжкових видань, враховуючи їх типологічні особливості, що забезпечить комплексність фахової підготовки майбутніх редакційних співробітників.

Нормативна навчальна дисципліна «Книжкові видання» належить до циклу професійно орієнтованих дисциплін напряму підготовки «Видавнича справа та редагування» освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр».

Об’єктом навчальної дисципліни є редакторська діяльність фахівців у контексті створення різних видів книжкової друкованої продукції, враховуючи типологічний підхід.

Завдання вивчення дисципліни:

  • ознайомити майбутніх редакторів із особливостями редакторсько-видавничої підготовки книжкових видань;

  • зорієнтувати в тенденціях сучасного видавничого бізнесу України та світу;

  • удосконалити знання про типологію книжкових видань;

  • підвищити професійно-кваліфікаційний рівень майбутнього редактора і видавця;

  • розробити проект книжкового видання та презентувати сигнальний примірник видання.

Студент повинен знати:

  • основні терміни і визначення, якими користуються у видавничій практиці створення книжкових видань;

  • сучасні тенденції у книговиданні;

  • типологічні оосбливсоті книжкових видань у контексті редакційно-видавничої підготовки;

  • редакційні та поліграфічні вимоги до текстової, зображальної частини видання, зовнішнього оформлення до зовнішнього та внутрішнього оформлення друкованих книжкових видань різних видів;

  • послідовність редакційного опрацювання авторського оригіналу, специфіку роботи художнього та технічного редакторів;

  • принципи та правила макетування, верстки книжкового видання.

 

У результаті вивчення курсу студенти повинні уміти:

  • вільно орієнтуватися у типології книжкових видань;

  • здійснювати ґрунтовний редакторський аналіз книжкових видань різних видів;

  • розробляти концепцію книжквоого видання та втілювати її у конкретну видавничу форму згідно чинних видавничих стандартів;

  • практично використовувати засвоєні теоретичні знання;

  • застосовувати науковий підхід до аналізу і створення книжкової продукції.

 

4 КУРС

 

Журналістика даних

Мета курсу – озброїти студентів-майбутніх журналістів дієвими інструменти для роботи з даними та їх візуалізацією. Курс є орієнтований на практичне оволодіння інструментами по роботі з базами даних.

Завдання курсу:

  • оволодіння навичками журналістики даних, в тому числі роботи з великими масивами даних, збору, аналізу та візуалізації інформації;

  • опанування інструментами візуалізації даних – картографування, хронологізація, ранжування тощо;

  • створення повноцінних досліджень, використовуючи інструменти журналістики даних.

Студент повинен знати:

  • типологічні прояви та сучасні тренди журналістики даних;

  • канали здобуття баз даних, інструменти їх аналізу;

  • інструменти візуалізації даних та шляхи їх імплементації у журналістський текст.

Студент повинен уміти:

  • шукати інформацію в різних джерелах, аналізувати її, візуалізувати та вводити в журналістський текст;

  • генерувати ідеї для журналістських розслідувань, використовуючи бази даних та їх візуалізацію;

  • володіти компетенціями аналізу даних.

Медіаменеджмент

Мета курсу – з’ясування основних тенденцій розвитку менеджменту в галузі ЗМІ, його форм і засобів, формуванні у студентів розуміння економічних основ функціонування ЗМІ.

Завдання:

  • визначти основні поняття та структуру ЗМІ як системи;

  • розглянути основні категорії та характеристики медіаменеджменту.

  • розглянути методологію управління персоналом у медійній галузі.

  • охарактеризувати особливості й форми фінансового менеджменту в ЗМІ.

  • розглянути систему розповсюдження медійного продукту, що склалася на сучасному ринку.

  • У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен:

знати:

  • зміст і основні функції медіаменеджменту;

  • форми мотивації персоналу та їхню специфіку в ЗМІ;

  • форми організаційних структур у ЗМІ;

  • переваги і недоліки різних форматів ЗМІ з позиції їхньої комерційної привабливості;

уміти:

  • орієнтуватися в різних форматах ЗМІ;

  • оцінювати комерційну перспективність певного формату залежно від аудиторії та ринкової кон’юнктури.

 

Практична стилістика

Мета курсу – подати стилістичну систему української мови в її довершеній, поліфункціональній формі; домогтися засвоєння основних понять теоретичної та практичної стилістики, а також оволодіння стилістичними нормами літературної мови; виробити чуття естетики мови, вміння працювати над своїм словом і вдосконалювати тексти авторських оригіналів у процесі редакторського опрацювання.

Завдання курсу практичної стилістики полягають у з’ясуванні та засвоєнні основних понять і категорій стилістики; визначенні критеріїв класифікації стилів; встановленні основних етапів формування й розвитку функціональних стилів української літературної мови, ролі інтра- та екстралінгвальних чинників у розбудові функціонально-стильової системи; характеристиці стилістичних ресурсів сучасної української мови. Завдання вивчення курсу в практичному аспекті зводяться до оволодіння стилістичною системою української мови (стилістикою ресурсів та функціональною стилістикою); вироблення вмінь і навичок визначення стилістичних ознак мовних одиниць у текстах усіх стилів та оцінювання стилістичних можливостей елементів мовної системи; ознайомлення зі стилістичними прийомами та способами використання мовних засобів відповідно до умов і цільової настанови спілкування; оволодіння навичками текстотворення в усіх функціональних стилях, підстилях, жанрах; піднесення культури професійного, ділового, мас-медійного мовлення та інших функціональних різновидів української мови; вироблення навичок редакторського опрацювання текстів з метою досягнення їхньої стилістичної довершеності.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен:

знати: стилістичні особливості мовних одиниць різних рівнів, визначальні риси функціональних стилів;

уміти: визнати стилістичні ознаки мовних одиниць у текстах усіх стилів та оцінювати стилістичні можливості елементів мовної системи, усвідомлювати конотацію слів.

 

Кросмедійна журналістика

Метою курсу є комплексний аналіз основних характеристик кросмедіа та особливостей їх функціонування в регіональних медіа. Актуальність вивчення курсу полягає у відсутності системного підходу до визначення чітких ознак кросмедіа та наявності певного термінологічного дисбалансу, що передбачає розв’язання таких завдань:

  • формування крос-медійної компетентності студентів;

  • вивчення основних форм кросмедійної діяльності;

  • аналізу трансформацій у діяльності журналіста за умов кросмедіа.

Студент повинен знати:

  • типологічні прояви кросмедійної журналістики;

  • особливості сучасного інформаційного простору – національний та регіональний контексти;

  • жанрові особливості кросмедійної журналістики.

Студент повинен уміти:

  • підготувати матеріал будь-якого аналітичного жанру;

  • розуміти явище дифузії жанрів та вміти вибирати оптимальні жанрові різновиди для висвітлення проблем;

  • відшукувати та планувати теми власних аналітичних повідомлень;

  • працювати з різними джерелами інформації;

  • фіксувати, зберігати, аналізувати, інтерпретувати факти;

  • реалізовувати творчий задум у межах обраного жанру чи жанрового різновиду;

  • використовувати мовно-стилістичні можливості втілення теми;

  • співпрацювати з редакціями з метою розміщення своїх матеріалів у ЗМІ.

 

Електронні видання

Дисципліна «Електронні видання» ставить за мету ознайомлення студентів з історією розвитку інформаційної системи Інтернет, оволодіння сучасними видавничими інструментами web-publishing та технологіями створення електронних видань, осмислення функціонування сучасного комунікаційного простору.

Курс зорієнтований на навчання студентів-редакторів та видавців оперувати сучасними формами комунікації за допомогою найновітніших технічних та інформаційно-комунікаційних засобів.

Завдання вивчення дисципліни

  • Озброїти студентів сучасними інформаційно-комунікаційні інструментами

  • Ознайомити із тенденціями розвитку електронного книговидання в Україні та світі

  • Окреслити сучасний стан інформаційного простору

  • Узагальнити знання про стандартизаційні особливості електронних видань

  • У практичному аспекті – допомогти у створенні електронного видання сучасного типу

  • Навчити працювати із сучасними інструментами web-publishing

 

У результаті вивчення курсу студенти повинні знати:

  • особливості комунікації з комп’ютером;

  • історію розвитку мережі Інтернет;

  • сучасні тенденції системи Інтернет;

  • специфіку електронних видань

  • класифікацію електронних видань;

  • специфіку роботи в Інтернет з метою пошуку інформації;

  • особливості характеристики журналістських електронних видань (цільове призначення, типологічні особливості, питання стандартів електронних видань);

  • основні поняття комп’ютерного дизайну при створенні електронного видання.

 

У результаті вивчення курсу студенти повинні уміти:

  • вільно володіти комп’ютером з метою роботи в мережі Інтернет;

  • здійснювати кваліфікований пошук необхідної інформації;

  • аналізувати електронні видання за різними параметрами;

  • створити проект власного онлайнового видання;

  • створити проект власного офлайнового видання.

 

Види редагування

Дисципліна належить до циклу фундаментальних та професійно-орієнтованих дисциплін, передбачених програмою підготовки бакалаврів. У курсі викладаються засади різних видів редагування на основі комплексного підходу. Мета курсу полягає у вивченні комплексного розуміння друкованого видання у взаємозв’язку між змістом і зовнішнім оформленням всіх елементів. Передбачається розгляд процесу редагування та оформлення друкованих видань, правил та прийомів опрацювання текстових та зображальних елементів видання із врахуванням цільового та функціонального призначення, можливостей сучасних поліграфічних підприємств.

Завдання вивчення дисципліни

  • Ознайомити студентів із основами літературного, художньо-технічного, наукового редагування.

  • Надати студентам знання та навички редагування видань.

  • Навчити студентів працювати з автором як редактор.

  • Закласти основи застосування на практиці норм та технічних вимог, установлених сучасними видавничими стандартами.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен знати:

  • специфіку різних видів редагування;

  • процес оформлення друкованих видань;

  • особливості складання і верстання елементів видань;

  • правила та прийоми оформлення текстових і зображальних елементів видання;

  • логічні засади редагування.

Студент повинен уміти:

  • редагувати тексти різного цільового призначення;

  • орієнтуватися у процесі оформлення друкованих видань з погляду виду, змісту, читацького призначення видання;

  • на практиці застосовувати норми та технічні вимоги, установлені сучасними стандартами.

 

Анотації дисциплін

напряму підготовки 6.030303 Видавнича справа та редагування

1 КУРС


Вступ до фаху «Видавнича справа та редагування»

Метою викладання навчальної дисципліни «Вступ до фаху «Видавнича справа та редагування» є системна характеристика того середовища, в якому виникає суспільна потреба у редакторсько-видавничій роботі, окреслення її у кількісних та якісних параметрах виконання, а також виділення низки чинників ефективності такої роботи; визначення базових професійних понять, які виражають процеси та явища, що утворюють суспільний механізм вироблення, оцінки та споживання інтелектуального продукту видавничої та редакторської праці. Ці поняття та категорії подаються у системній формі, а також у властивому їм логічному та причинно-наслідковому зв’язку. Такий спосіб подання дозволяє побачити ту складність, багаторівневість і суперечливість, які властиві роботі редактора-видавця.

Основними завданнями вивчення навчальної дисципліни «Вступ до фаху «Видавнича справа та редагування» є:

  • формування поняття про професії видавця і редактора;

  • формування поняття про видавничу справу та її сектори: видавництво, поліграфію і розповсюдження продукції;

  • уявлення про сучасний стан видавничої справи у контексті світових тенденцій;

  • формування поняття про редагування і його види;

  • орієнтування у ринку праці для випускників напряму підготовки «Видавнича справа та редагування», оцінка реальних можливостей щодо майбутнього працевлаштування;

  • засвоєння необхідної інформації про фахову періодику і книгу.

Згідно з вимогами освітньо-професійної програми студенти повинні

знати:

  • організацію та зміст редакційно-видавничої роботи;

  • основні параметри діяльності видавництва;

  • правові нормативні акти з видавничої справи;

  • посади спеціаліста-редактора та його основні функції.

уміти:

  • орієнтуватися в напрямках і тенденціях розвитку видавничої справи;

  • правильно оцінювати роль соціальної інформації для суспільства;

  • редагувати різні види текстів;

  • здійснювати аналіз періодичного фахового видання.



Основи видавничої справи та редагування

Метою викладання дисципліни є освоєння студентом комплексу теоретичних і практичних знань з видавничої справи та редагування, необхідних для фахової підготовки до друку різних видів видань та для реалізації відповідних виконавських і управлінських функцій.

Важливим етапом викладання курсу є акцент на системному підході до формування уявлень про роль і значення видавничої справи в суспільстві, на створення умов ефективного засвоєння студентами тенденцій розвитку видавничої справи в національній культурі.

Предметний зміст курсу спрямований на аналіз сучасної видавничої справи, відтак розвиток кваліфікованого фахівця з урахуванням умов нової соціально-політичної, економічної й інформаційної ситуації.

Завдання вивчення дисципліни:

  • засвоїти масив матеріалу, пов’язаного з організацією сучасної видавничої системи в Україні і світі, її тенденціями та проблемами;

  • вивчити проблеми взаємовідносин видавця з поліграфістами та реалізаторами друкованих видань;

  • застосовувати досвід видатних редакторів і видавців у своїй практичній роботі;

  • навчитися застосовувати оптимальні редакторські та видавничі прийоми і засоби щодо поліпшення культури видань;

  • осягнути різноманітні творчі та організаційні аспекти редагування;

  • освоїти технології та методики редагування.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен знати:

  • основні тенденції розвитку видавничої справи в Україні і світі;

  • законодавчу базу України щодо видавничої справи;

  • типові структури видавництв та видавничих організацій в Україні і світі;

  • порядок створення та реєстрації видавництва (видавничого підрозділу), друкарні чи редакції періодичного друкованого органу;

  • порядок розроблення і впровадження у практику різноманітних програм;

  • типологію видів видавничої продукції за головними критеріями;

  • основні розмірні та кількісні параметри різних видів видань;

  • основні об’єми редакторської роботи та типові норми редагування;

  • змістову та матеріальну структуру різних видів видавничої продукції;

  • елементи службової частини видання;

  • національні й міжнародні видавничі стандарти та правила їх застосування.

  • фахові вимоги до представників редакторських професій

  • функціональні обов’язки працівників видавництв та редакцій;

  • сферу застосування редакторських професій;

  • сучасний ринок української поліграфії;

  • вимоги поліграфічних підприємств до видавничих оригінал-макетів;

  • сучасну мережу дистрибуції друкованих періодичних і неперіодичних видань;

  • складові системи продажу друкованих видань у ринкових умовах;

  • основи економіки видавничої справи

  • типову структуру втрат на підготовку і випуск конкретного видання;

уміти:

  • орієнтуватися в тенденціях розвитку видавничої справи в Україні і світі;

  • застосовувати основні положення законодавчих актів щодо видавничої справи у практиці діяльності видавця;

  • аналізувати тематику, мову та географію випуску різних видань;

  • відрізняти типи сучасних видавництв та видавничих підрозділів;

  • розробити статут видавництва; підготувати документи для його реєстрації;

  • розробити видавничу програму;

  • відрізняти різні види видавничої продукції;

  • визначати формати різних видів видань;

  • підрахувати обсяги видань в обліково-видавничих, умовних, друкарських, авторських аркушах;

  • структурувати конкретне видання за змістовою, вступною та заключною частинами видання;

  • визначити основні елементи матеріальної конструкції книжкового видання;

  • формувати службову частину видання;

  • створити різні варіанти каталожної картки видання;

  • застосовувати національні й видавничі стандарти;

  • орієнтуватися в складанні попереднього кошторису витрат на видання.



Коректура

Мета викладання дисципліни. Курс «Коректура» покликаний дати відомості про історію і сучасність коректури та існуючі комп'ютерні програми з коректури тексту і людську працю в сучасній коректурі. Виробити уявлення про склад сучасних коректоратів, співпрацю учасників видавничого процесу і обов’язки коректорів. Охарактеризувати основні типи коректурних відбитків і операції, які в них виконують працівники видавництв, а також рух коректур в межах видавництва. Ознайомити студентів з коректурними знаками, закріпленими державним стандартом («ГОСТ 7.62-90») та історією їх становлення. Виробити навики коректури книги і журналів. Сформувати уявлення про етапи та організацію коректури газети. В межах навчальної дисципліни «Коректура» аналізуватимуться основні технічні правила складання і верстки.

Завдання вивчення дисципліни:

  • Виробити наукові погляди на мову.

  • Сприяти оволодінню системою норм української літературної мови.

  • Формувати вміння використовувати коректурні знаки.

  • Проаналізувати коректурні і технічні правила складання та верстання.



Поліграфія

Дисципліна «Поліграфія» має на меті надати студентам уявлення про реалії сучасної друкарської справи, Передбачається вивчення схеми поліграфічного процесу, особливостей вітчизняного та європеййського поліграфічного ринку.

Завдання вивчення дисципліни:

  • Ознайомити студентів із історією, сучасним станом та перспективами розвитку поліграфічного виробництва.

  • Надати поняття про друк і друкарську форму, додрукарські та друкарські процеси.

  • Вивчити поліграфічні прийоми оздоблення друкованого видання.

  • Сформувати основи практичної роботи з витратними матеріалами у поліграфічному виробництві.

  • Навчити застосовувати норми та технічні вимоги, установлені сучасними видавничими стандартами.

У результаті вивчення дисципліни студент повинен

знати: основні етапи поліграфічного виробництва; конструкцію книги; основи друкарського процесу; схему виготовлення видань;

уміти: орієнтуватися у системі сучасних поліграфічних послуг, аналізувати прийоми оздоблення друкованої продукції; виконувати макети видань в оправах певного типу; розраховувати обсяги видань та витратні матеріали.

 

Культура видання. Видавничі стандарти

Мета курсу: засвоєння студентами системи знань про культуру видання, вироблення навичок оцінки якості друкованого видання з метою його подальшого вдосконалення у змістовому і формальному планах.

Завдання:

  • ознайомити студентів із критеріями оцінки якості друкованого видання;

  • ознайомити студентів із основами стандартизаці у видавничій справі;

  • розглянути взаємозв’язки між змістовим блоком, блоком оформлення та блоком поліграфічного виконання у друкованих виданнях різних типів;

  • виробити навички аналізу якості окремих блоків друкованого видання та видання в цілому.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати:

  • основні підходи вітчизняних науковців до тлумачення категорії «культура видання»;

  • основні складники культури видань різних видів.

  • послідовність дій у процесі редакторської роботи над удосконаленням культури видання.

  • структуру і зміст діючих вітчизняних та міжнародних стандартів, які є обов’язковими для застосування під час підготовки до друку періодичних та неперіодичних видань;

  • випадки випуску видань без дотримання міжнародних стандартів;

  • випадки, коли допускається користування старими радянськими стандартами.

уміти:

  • здійснювати аналіз культури видань різних видів загалом і окремих складників, що забезпечують культуру цих видань;

  • застосовувати чинні видавничі стандарти в процесі аналізу культури видання.

 

Текстознавство

Мета дисципліни полягає в отриманні студентами необхідних теоретичних знань про текст, а також у виробленні практичних навичок редакторської роботи з текстом.

Завдання курсу – допомогти студентам засвоїти методологічні принципи побудови журналістських текстів.

Опанувавши дисципліну, студент повинен:

  • знати суть і механізми породження тексту та особливості його функціонування у ЗМК;

  • вміти використовувати у своїй журналістській і редакційно-видавничій діяльності принципи та методи застосування елементів тексту.

Після завершення навчального курсу студенти повинні знати:

  • основні віхи історії розвитку текстознавства;

  • становлення наукових основ вивчення тексту;

  • породження й існування тексту: автор, редактор, реципієнт;

  • співвідношення понять “текст” і “дискурс” та різницю між ними;

  • аспекти співвідношення “заголовок – текст” (заголовок і зміст тексту, заголовок й архітектоніка тексту, заголовок і мовна структура тексту);

  • елементи тексту.

Студенти мають здобути такі практичні навички:

  • вміти творити власні тексти й аналізувати їх за смисловими та структурними критеріями;

  • аналізувати й розуміти текст як предмет дослідження різних наукових дисциплін: лінгвістики, семантики, прагматики, теорії комунікацій;

  • володіти технікою аналізу тексту з погляду автора, редактора, реципієнта;

  • сприймати і розуміти текст як посередник між автором та реципієнтом у комунікативному акті.

 

Журналістика

Мета викладання навчальної дисципліни «Журналістика» полягає в ознайомленні студентів зі специфікою журналістської професії, з базовими теоретичними моделями журналістики як науки, зокрема, функцій, принципів і методів журналістської діяльності, її законодавчого забезпечення.

Важливим етапом викладання курсу є акцент на системному підході до формування уявлень про роль і значення журналістики в суспільстві, на створення умов ефективного засвоєння студентами тенденцій розвитку журналістики в національній культурі.

Предметний зміст курсу спрямований на аналіз сучасної моделі журналіста, відтак розвиток творчої особистості з урахуванням умов нової соціально-політичної, економічної й інформаційної ситуації.

Основні завдання вивчення навчальної дисципліни «Журналістика» такі:

  • ознайомити студентів із журналістською професією, її роллю в суспільстві;

  • сформувати поняття про основні концепції і напрямки сучасного журналістикознавства;

  • сформувати розуміння журналістики як розгалуженої системи;

  • окреслити історичні тенденції розвитку форм і методів подачі матеріалів, еволюції жанрів;

  • визначити значення, місце і роль журналістики в суспільстві, її участь в суспільних перетвореннях, з’ясувати правові та морально-етичні засади журналістської діяльності.

Згідно з вимогами освітньо-професійної програми студенти повинні

знати:

  • законодавчо-нормативну базу, яка регулює діяльність журналіста;

  • зміст соціальних функцій журналістики на базі національно-державної позиції;

  • виміри впливу засобів масової інформації на суспільну свідомість у процесі комунікативної діяльності;

  • сучасні ринкові умови функціонування засобів масової інформації;

  • типологію колізій між владними структурами та засобами масової інформації.

уміти:

  • розрізняти основні поняття та терміни, що функціонують у галузі, аналізувати зміст професійних обов’язків журналіста;

  • виявляти тенденції розвитку журналістики як галузі масово-інформаційної та суспільно-політичної. Аргументувати зв’язки журналістської діяльності з проблемами сучасного суспільства;

  • аналізувати журналістську діяльність з позицій її основних функцій та методів; демонструвати збалансоване повідомлення, тлумачення, коментування та інтерпретацію фактів;

  • аналізувати специфіку жанрології в журналістиці, визначати комунікативну мету, комунікативний смисл, композицію та стиль журналістського твору.

 

Реклама інформаційної продукції

Мета: ознайомлення студентів з основами рекламування інформаційної продукції та формуванні навичок у створюванні різножанрових промоційних матеріалів для багатьох видів інформаційної продукції.

Завдання :

  • з’ясування видів і форм інформаційної продукції у контексті інформаційного ринку;

  • ознайомлення з основними типами, видами й формами реклами;

  • формування творчих підходів у рекламуванні газет, програм, редакцій, видавництв, сайтів, творів, баз даних, книг тощо.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен знати:

  • специфіку реклами як виду масової комунікації;

  • специфіку інформаційної продукції як об’єкта рекламування;

  • основні законодавчі акти, що регулюють рекламний ринок в Україні загалом і ринок реклами інформаційної продукції зокрема;

  • типологію рекламних жанрів;

  • основні етапи створення рекламного продукту.

уміти:

  • аналізувати рекламну продукцію з погляду її ефективності;

  • розробляти різні види рекламних текстів.

 

2 КУРС

Теорія твору

Мета вивчення дисципліни – розширити й узагальнити знання студентів про особливості структурно-смислової побудови текстів. Роз’яснити базові поняття термінів «текст» і «твір», знайти їхні спільні та відмінні риси та ознаки. Крім того освоїти загальні механізми творення та специфіку функціонування і сприйняття журналістського тексту відповідно до соціальних завдань, що стоять перед засобами масової інформації. Матеріали дисципліни спрямовані на адаптацію знань з теорії літератури до практичних вимог журналістської професії, розкриття особливостей творчої складової роботи журналіста, системне оволодіння методами та прийомами художньо-публіцистичної роботи та принципів аналізу журналістського тексту.

Завдання – подати студентам-журналістам матеріали з курсу теорія твору й тексту через призму сучасних медіа-текстів. Отримання знань щодо особливостей роботи над розбудовою текстів мас-медіа у різних видах ЗМІ. Освоїти специфіку сприйняття текстів різною цільовою аудиторією та визначити вплив графічно-знакової системи на аналіз самого матеріалу як єдиного цілого. Навчити студентів писати журналістські матеріали через призму текстово-знакової системи з посиленою експресією та стилістичним забарвленням.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати:

  • спільні та відмінні риси та ознаки понять «твір» і «текст»;

  • тематичну, фактологічну, композиційну, емоційно-експресивну та інші структури твору;

  • систему текстових одиниць та елементів;

  • архітектонічну структуру текстового матеріалу;

  • смислові зв’язки у текстах;

  • види текстів та їх призначення у ЗМК.

уміти:

  • застосовувати на практиці теоретичні знання, набуті у процесі навчання;

  • збирати та аналізувати інформацію про тексти та їх заголовки;

  • будувати загальну структуру журналістського твору;

  • використовувати у текстах мовностилістичні засоби та зображувальні елементи.

 

Масова комунікація та інформація

Мета курсу полягає у вивченні комплексного розуміння явищ масово інформаційної діяльності. Передбачається розгляд процесу комунікації, формування інформаційного суспільства та особливостей застосування комунікаційних технологій у сучасному інформаційному просторі.

Завдання вивчення дисципліни:

  • надати студентам знання про основні концепції та теорії масової комунікації та інформації;

  • ознайомити студентів із специфікою функціонування масової інформації у суспільстві;

  • навчити студенті оперувати різними видами інформації;

  • надати основи знань із комунікаційних технологій;

  • сформувати відповідальне ставлення до масової комунікації та інформації як до потужних засобів впливу.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати: основні концепції та теорії масової комунікації та інформації; системи комунікації; ознаки професіонального комунікатора; специфіку прикладних комунікацій; види інформації; інформаційні властивості повідомлення; теорії інмутації та мутації; засоби і методи впливу на маси.

уміти: робити зіставний аналіз теорій масової комунікації; вільно орієнтуватися у процесі масовокомунікативної діяльності; на практиці застосовувати навички та уміння з дисципліни.

 

Історія української видавничої справи

Метою викладання дисципліни «Історія української видавничої справи» є формування у студентів розуміння цілісної історії створення, поширення, використання тих чи інших видів видавничої продукції, переважно книги, та результатів їх функціонування на теренах України.

Завдання вивчення дисципліни:

    • простежити суспільно-політичні передумови та історичні витоки попередників сучасних видань в світі та Україні;

    • висвітлити основні етапи становлення та розвитку друкарства в світі та Україні;

    • дослідити не лише саму друкарську справу та інші видавничі процеси, а й суспільно-політичні обставини, в яких вони розвивалися;

    • увиразнити роль друкарства як чинника кардинальних змін в організації редакційно-видавничої справи;

    • з’ясувати драматичні житейські колізії тих особистостей, хто це нелегке й відповідальне ремесло обирав сенсом свого існування;

    • висвітлити обставини побутування випущених у різні історичні епохи знакових за змістом і оформленням видань, їх вплив не лише на окремих особистостей, й на суспільні процеси, що відбувалися під впливом такого побутування в конкретну історичну епоху.

    • надати студентові можливість опрацювати та освоїти такий масив джерельних та документальних текстів, у якому історія видавничої справи базувалася б не на застарілих ідеологічних концепціях і догмах, а з врахуванням нового, переважно архівного матеріалу, досі невідомому загалу.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати:

    • основні історичні етапи та провідні осередки розвитку рукописного книготворення в світі і Україні;

    • основні історичні етапи та провідні осередки розвитку друкарства в світі та Україні;

    • визначні пам’ятки світової і української видавничої справи – рукописні та друковані книги, що найбільше вплинули на суспільну свідомість та цивілізаційний поступ людства;

    • основні віхи та особливості діяльності визначних редакторів, друкарів, видавців;

    • проблемно-тематичний репертуар книговидання, що найбільше був витребуваним серед читачів у різні історичні епохи;

    • особливості матеріальної конструкції та змістової частини видань у ретроспективі;

    • фундаментальні дослідження з історії видавничої справи зарубіжних та українських дослідників;

уміти:

    • оперувати поняттями та термінами з історії видавничої справи у майбутній професійній діяльності;

    • використовувати досвід кращих попередників фаху в структуруванні та редагуванні сучасних видань;

    • втілювати нереалізовані творчі напрацювання попередників у своїх реальних видавничих програмах;

    • узагальнювати й оприлюднювати в своїй професійній діяльності найцікавіші пізнавальні й повчальні факти з історії видавничої справи;

    • самостійно й результативно проводити бібліографічний пошук необхідних видань в бібліотечній та електронній базах даних.



Редакторсько-видавничий фах. Газетно-журнальні видання

Навчальна дисципліна «Редакторсько-видавничий фах: Газетно-журнальні видання» ставить за мету ознайомити студентів зі специфікою редакторсько-видавничої підготовки газетних та журнальних друкованих видань.

Важливим етапом викладання курсу є акцент на системному підході до формування уявлень про роль і значення редакторських професій у пресовій сфері.

Предметний зміст курсу спрямований на аналіз сучасної моделі редактора і журналіста, відтак розвиток творчої особистості з урахуванням умов нової соціально-політичної, економічної й інформаційної ситуації.

Завдання вивчення дисципліни:

  • ознайомитися з типологією газетних та журнальних видань, цільовою аудиторією різних видів періодики;

  • оволодіти предметом редагування як продуктом професіонального мовлення журналіста, як предметом читацького сприймання та розуміння, як відображенням певної інформаційної системи і ефективним засобом упливу на аудиторію;

  • сформувати поняття про структуру редакторської діяльності при підготовці газетно-журнальних видань;

  • опанувати технологію праці літературного і художньо-технічного редакторів.

Згідно з вимогами освітньо-професійної програми студенти повинні

знати:

  • типологію і структуру газетних і журнальних видань;

  • специфіку журналістського матеріалу як продукту професіонального мовлення автора, як фрагмента інформаційної системи і засіб упливу, як предмет перцепції;

  • методику роботи редактора з тематичною, фактологічною, композиційною й архітектонічною структурами журналістського твору.

уміти:

  • орієнтуватися в сучасних видах газетних і журнальних видань;

  • технологічно грамотно проводити редакторський аналіз, формулювати редакторський висновок і здійснювати правку твору;

  • оцінювати інформаційну доцільність і рівновагу журналістського матеріалу і його властивості як частини інформаційної системи суспільства;

  • здійснювати редакторську підготовку періодичних видань від концепції до видавничого втілення.



Редакторська підготовка видань. Довідково-енциклопедичні видання

Мета вивчення курсу «Редакторсько-видавничий фах. Довідково-енциклопедичні видання» полягає в тому, щоб ознайомити студентів із загальною методикою редакторської підготовки художніх та довідково-енциклопедичних видань та навчити створювати видання вказаного виду у їх видо-типологічній парадигмі.

Завдання вивчення дисципліни:

  • сформувати поняття про основні засади та принципи діяльності редактора, що готує довідково-енциклопедичне видання;

  • виробити у студентів практичні навики редагування довідкових, інформаційних, енциклопедичних та словникових видань;

  • знаходити вдалі рішення для їх видавничої інтерпретації;

  • допомогти студентам опанувати специфічну технологію праці редактора при підготовці довідкових та енциклопедичних видань;

  • створювати навчальне середовище прикладного характеру (через моделювання редакційно-видавничого процесу, підготовку завершених видавничих проектів у зазначених видавничих жанрах – індивідуальних та групових).

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати:

    • типологічну парадигму довідково-енциклопедичних видань;

    • сучасні тенденції розвитку сегменту довідково-енциклопедичних видань у національному та світовому вимірах;

    • комплекс теоретичних знань, пов’язаних із особливостями роботи редактора над довідково-інформаційними виданнями; організацією і змістом процесу редагування цього виду видань; методикою та технологією їх редагування; особливостями редакторської підготовки складових довідкового видання;

    • обов’язки редактора довідкової літератури, сформовані навички редакторського аналізу цих видань;

    • видавничі стандарти підготовки довідково-енциклопедичних видань;

уміти:

  • здійснювати комплексну редакторську підготовку авторського оригіналу до друку;

  • створювати концепцію видання та розробляти видавничий проект;

  • створювати макет майбутнього видання та здійснювати верстку;

  • організовувати редакційно-видавничий процес створення видання зазначеного типологічного ряду (від генерування видавничої ідеї до друку і промоції видання).

 

Редакторська підготовка видань. Рекламні видання

Навчальна дисципліна «Редакторська підготовка видань. Рекламні видання» ставить за мету ознайомити студентів зі специфікою редакторсько-видавничої підготовки рекламних видань.

Важливим етапом викладання курсу є акцент на системному підході до формування уявлень про роль і значення редакторських професій у рекламній сфері.

Предметний зміст курсу спрямований на аналіз сучасної моделі редактора і журналіста, відтак розвиток творчої особистості з урахуванням умов нової соціально-політичної, економічної й інформаційної ситуації.

Завдання вивчення дисципліни:

  • ознайомитися з типологією рекламних видань, цільовою аудиторією різних видів реклами;

  • оволодіти предметом редагування як продуктом професіонального мовлення журналіста, як предметом читацького сприймання та розуміння, як відображенням певної інформаційної системи і ефективним засобом упливу на аудиторію;

  • сформувати поняття про структуру редакторської діяльності при підготовці рекламних видань;

  • опанувати технологію праці редактора рекламного видання.

Згідно з вимогами освітньо-професійної програми студенти повинні

знати:

  • типологію і структуру рекламних видань;

  • специфіку рекламного матеріалу як продукту професіонального мовлення автора, як фрагмента інформаційної системи і засіб упливу, як предмет перцепції;

  • методику роботи редактора з тематичною, фактологічною, композиційною й архітектонічною структурами рекламного тексту.

уміти:

  • орієнтуватися в сучасних видах рекламних видань;

  • технологічно грамотно проводити редакторський аналіз, формулювати редакторський висновок і здійснювати правку твору;

  • оцінювати інформаційну доцільність і рівновагу рекламного тексту і його властивості як частини інформаційної системи суспільства;

  • здійснювати редакторську підготовку рекламних видань від концепції до видавничого втілення.



Типологія помилок

Метою курсу є формування знань про природу, причини і типи помилок, оволодіння теоретичною базою сучасної девіатології та практичними навичками редакторської роботи над анормативами, удосконалення мовної підготовки майбутніх видавців та редакторів, підвищення рівня їх лінгвістичної компетенції. На основі теоретичних знань майбутні редактори повинні вміти розпізнати різні типи помилок, встановити причину відхилення від норми і відредагувати текст.

Завдання курсу:

• з’ясування основних аспектів вивчення феномена помилки у різних галузях наукового знання;

• розкриття лінгвістичної сутності таких понять, як мовна норма; анорматив; мовна, мовленнєва та немовна помилки; орфографічна помилка, лексична, морфологічна, словотвірна, синтаксична, синкретична помилки; помилконебезпечне місце; росіянізм; інтерферема тощо;

• усвідомлення лінгвістичних та окремих позалінгвальних причин появи помилок;

• оволодіння нормами української літературної мови, її комунікативними якостями;

• формування вміння визначати помилконебезпечні місця, тобто місця очікування редактором потенційної помилки;

• вироблення вміння знаходити шляхи подолання анормативів в усному і писемному мовленні;

• піднесення рівня культури мовлення студентів, сприяння формуванню висококультурної національно-мовної особистості видавця та редактора.

Предметом дисципліни є теоретичні підходи до кваліфікації понять «норма», «помилка», «помилконебезпечне місце» а також можливості використання надбань цих підходів у редакторській практиці. Об’єктом навчальної дисципліни є відхилення від мовних і мовленнєвих норм у текстах різних стилів і різних форм побутування мови.

Нормативна навчальна дисципліна «Типологія помилок» є складовою циклу професійної підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр» і ґрунтується на знаннях, отриманих з дисциплін «Практикум з української мови», «Сучасна українська літературна мова», «Літературне редагування», «Теорія твору» із залученням знань з інших галузей науки (психології, логіки, філософії). Успішне вивчення курсу «Типологія помилок» допоможе студентові ефективно опанувати спеціалізовані курси, такі як «Редакторська майстерність», «Редакторсько-видавничий фах», а також суміжні мовні дисципліни – «Практична стилістика», «Теорія сприймання та розуміння твору» та ін.



Шрифтознавство

Предметом вивчення навчальної дисципліни є шрифт, його відповідність змісту, призначенню, існуючим нормам, законам композиції відповідно до сучасних досягнень техніки. Мета курсу полягає у комплексному вивченні шрифтів від появи письма до сучасних друкованих шрифтів, розгляді шрифтів у взаємозв’язку між змістом і зовнішнім оформленням всіх елементів. Передбачається розгляд історії шрифтів, правил та прийомів їх опрацювання та застосування із врахуванням цільового та функціонального призначення видань, можливостей сучасних поліграфічних підприємств.

Завдання вивчення дисципліни:

  • Надати студентам основні знання про шрифти.

  • Навчити студентів працювати зі шрифтом як редактор.

  • Виробити практичні навички вільного оперування шрифтами.

  • Сформувати відчуття пропорції, ритму, контрастів, форми, площини, організації простору, композиції, художнього смаку.

  • Навчити застосовувати норми та технічні вимоги, установлені сучасними видавничими стандартами.

У результаті вивчення дисципліни студент повинен

знати: історію виникнення та розвитку шрифтів, їх соціальну й культурологічну зумовленість; конструкцію й гарнітурні ознаки шрифту; усталені назви шрифтів різного розміру; принципи класифікації шрифтів;

уміти: розпізнавати малюнок шрифту, визначати розмір шрифту; оперувати комп’ютерними шрифтами; редагувати шрифти в різних видах друкованої продукції.



Курсова робота з видавничих стандартів

Курсова робота з видавничих стандартів – це своєрідний підсумок процесу формування редакторсько-видавничих умінь і навичок для студентів ІІ курсу напряму підготовки Видавнича справа та редагування. Роботу цілком визначає її науково-дослідне спрямування. Студент працює в межах певної проблемно-тематичної сфери, здійснюючи аналіз видавничої сфери.

Мета курсової роботи – дати студентам навички проведення наукового дослідження, розвинути в них потенціал до творчої самостійної роботи, оволодіння загальнонауковими і спеціальними методами сучасних наукових досліджень, застосування набутих знань до комплексного розв᾿язання конкретного фахового завдання.

Основним завданнями написання курсової роботи постають:

  • закріплення та вдосконалення набутих навичок самостійної науково-дослідної праці: робота з бібліографічними каталогами, систематизація матеріалів джерел, складання плану роботи, уміння викладати власні судження та формулювати головні положення свого дослідження;

  • формування загальнотеоретичних знань з культури видання і видавничих стандартів;

  • усвідомлення форм та способів видавничої діяльності, а також їх продуктивного використання;

  • здійснення моніторингу дотримання видавничих стандартів як спосіб набуття навичок редакторського аналізу.

 

3 КУРС

Історія світової видавничої справи

Метою навчальної дисципліни є вивчення історії світової видавничої справи від виникнення писемності, зародження рукописних шкіл, вивчення шедеврів давнього письма та письма епохи середньовіччя, винайдення друкарського верстата та розповсюдження друкарства у світі, розвиток видавничої справи, зародження періодичних видань.

Завдання навчальної дисципліни «Історія світової видавничої справи»:

    • простежити історичні витоки та суспільно-політичні передумови розвитку писемності та рукописання в світі;

    • виокремити основні етапи становлення та розвитку друкарства;

    • дослідити вплив суспільно-політичних обставин на друкарську справу та інші видавничі процеси;

    • висвітлити обставини побутування випущених у різні історичні епохи знакових за змістом і оформленням видань, їх вплив не лише на окремих особистостей, й на суспільні процеси, що відбувалися під впливом такого побутування в конкретну історичну епоху;

    • надати студентові можливість опрацювати та освоїти певний масив джерельних та документальних текстів, у якому історія світової видавничої справи базується, переважно, на архівному матеріалі.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати:

    • основні історичні етапи та провідні осередки розвитку друкарства в світі та Україні;

    • визначні пам’ятки світової видавничої справи, рукописні та друковані книги, що найбільше вплинули на суспільну свідомість та цивілізаційний поступ людства;

    • основні віхи та особливості діяльності визначних видавців, редакторів, друкарів;

    • проблемно-тематичний репертуар книговидання, що найбільше був витребуваним серед читачів у різні історичні епохи;

    • фундаментальні дослідження з історії видавничої справи зарубіжних та українських дослідників.

уміти:

    • оперувати поняттями та термінами з історії видавничої справи;

    • використовувати досвід кращих попередників фаху в структуруванні та редагуванні сучасних видань;

    • узагальнювати пізнавальні й повчальні факти з історії видавничої справи;

    • самостійно й результативно проводити бібліографічний пошук необхідних видань в бібліотечній та електронній базах даних.

 

Історія регіональних видань

Мета викладання дисципліни «Історія регіональних видань» полягає у вивченні студентами типологічної системи періодичних видань Кіровоградщини (1874 –1921 рр.), передумов її зародження й розвитку, виявленні історико-функціональних особливостей та ідейно-політичного дискурсу на тлі соціально-економічних, духовних, національно-культурних і суспільно-політичних подій.

Завдання вивчення дисципліни:

1. Проаналізувати науково-теоретичні джерела, визначити основи формування типологічної системи преси, враховуючи її структурні категорії.

2. З’ясувати історико-культурні та соціокомунікаційні передумови зародження й формування видавничої справи Кіровоградщини.

3. Дослідити типологічні особливості системи періодичної преси краю (1874–1921 рр.), визначити її основні типоформувальні фактори (соціокультурні, масовокомунікаційні, економічні, ідейно-політичні), що спричинили формування основних типів системи преси Кіровоградщини та впливали на розвиток системи масового інформування, її кількісно-якісних показників.

4. Усвідомити, що регіональна журналістики, це не сукупність періодичних видань, розірваних у часі і простору, а унікальна складноорганізована система масового інформаційного забезпечення регіону, яка формувалася на певному історичному тлі, змінювалася під впливом певним суспільних реалій та відображувала їх. Система, у якій кожен періодичний орган виконував свої унікальні функції, забезпечував ввульзоспрямовані інформаційні потреби своїх читачів.

5. Встановити структуру, змістову наповненість, проблемно-тематичну спрямованість видань, їх історико-функціональні особливості, роль у забезпеченні інформаційних потреб краю, враховуючи географічні, хронологічні, національно-мовні, ідейно-політичні й аудиторні фактори.

6. Виявити основні інформаційні стратегії, що впроваджувалися політичними силами в боротьбі за владу, репрезентовані в ідейно-політичному дискурсі ЗМІ Кіровоградщини 1917–1920 рр.

7. З’ясувати значення місцевої преси в національно-культурному відродженні та дослідити вплив на перебіг національно-визвольних змагань у краї.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати:

  • передумови (історичне тло) зародження регіональної видавничої справи та журналістики;

  • основні етапи розвитку регіональної видавничої справи;

  • відомості про життя та творчість основних учасників масовокомунікаційного процесу, їх внесок у розвиток регіональної видавничої справи, суспільства та державності;

  • періодичні та неперіодичні видання, які були флагманами регіональної видавничої справи (особливості їх функціонування);

  • умови, особливості та закономірності формування системи масового інформаційного забезпечення регіону;

  • проблемно-тематичне спрямування знакових регіональних часописів;

уміти:

  • аналізувати історичні події, проводити паралелі між минулим та сьогоденням;

  • аналізувати часописи та знаходити цікаві історичні факти, деталі, біографічні відомості;

  • використовувати авторський інструментарій своїх попередників;

  • використовувати пресу як історичне джерело для власних краєзнавчих розвідок.



Режисура та архітектоніка видань

Метою вивчення дисципліни «Режисура та архітектоніка друкованого видання» є з’ясування основних закономірностей режисури та архітектоніки різних типів друкованих видань.

Завданнями вивчення дисципліни «Режисура та архітектоніка друкованого видання» є:

1. З’ясувати, що таке режисура, архітектоніка, композиція друкованих видань.

2. Встановити етапи режисури друкованих видань і показати її відмінності для книг, газет, журналів.

3. Визначити елементи архітектоніки та їх основні характеристики для різних видів друкованих видань.

4. Навчитися аналізувати друковані видання і визначати закономірності їх зовнішнього оформлення.

5. Навчитися розробляти композиційно-графічну модель друкованого видання.

В результаті вивчення дисципліни студент повинен знати:

  • держстандарти України щодо термінології елементів та видів друкованих видань;

  • етапи режисури і вимоги до первісного матеріалу, що складає зміст друкованого матеріалу;

  • елементи архітектоніки видань, їх призначення, місце у структурі та способи застосування;

  • елементи, що визначають стиль друкованого видання;

  • композиційні закони і способи їх застосування у друкованому виданні.

уміти:

  • інтерпретувати інформацію відповідно до поставленого завдання;

  • аналізувати текстовий та графічний матеріал і визначати параметри його зовнішньої форми, що відповідають необхідному типу видання;

  • виділяти елементи архітектоніки друкованих видань;

  • розташовувати елементи на титулі і внутрішніх сторінках;

  • встановлювати взаємозв’язок елементів на сторінці та розвороті;

  • створювати композиційно-графічну модель книги, газети, журналу.



Редакторсько-видавничий фах. Книжкові видання

Метою навчальної дисципліни є набуття студентом комплексу практичних знань редакторської підготовки книжкових видань, враховуючи їх типологічні особливості, що забезпечить комплексність фахової підготовки майбутніх редакційних співробітників.

Нормативна навчальна дисципліна «Книжкові видання» належить до циклу професійно орієнтованих дисциплін напряму підготовки «Видавнича справа та редагування» освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр».

Об’єктом навчальної дисципліни є редакторська діяльність фахівців у контексті створення різних видів книжкової друкованої продукції, враховуючи типологічний підхід.

Завдання вивчення дисципліни:

  • ознайомити майбутніх редакторів із особливостями редакторсько-видавничої підготовки книжкових видань;

  • зорієнтувати в тенденціях сучасного видавничого бізнесу України та світу;

  • удосконалити знання про типологію книжкових видань;

  • підвищити професійно-кваліфікаційний рівень майбутнього редактора і видавця;

  • розробити проект книжкового видання та презентувати сигнальний примірник видання.

Студент повинен знати:

  • основні терміни і визначення, якими користуються у видавничій практиці створення книжкових видань;

  • сучасні тенденції у книговиданні;

  • типологічні оосбливсоті книжкових видань у контексті редакційно-видавничої підготовки;

  • редакційні та поліграфічні вимоги до текстової, зображальної частини видання, зовнішнього оформлення до зовнішнього та внутрішнього оформлення друкованих книжкових видань різних видів;

  • послідовність редакційного опрацювання авторського оригіналу, специфіку роботи художнього та технічного редакторів;

  • принципи та правила макетування, верстки книжкового видання.

У результаті вивчення курсу студенти повинні уміти:

  • вільно орієнтуватися у типології книжкових видань;

  • здійснювати ґрунтовний редакторський аналіз книжкових видань різних видів;

  • розробляти концепцію книжквоого видання та втілювати її у конкретну видавничу форму згідно чинних видавничих стандартів;

  • практично використовувати засвоєні теоретичні знання;

  • застосовувати науковий підхід до аналізу і створення книжкової продукції.



Редакторська майстерність

Курс має на меті ознайомити студентів з характером та особливостями їхнього майбутнього фаху, зі складниками професіональної вправності, на прикладах з практики розкрити тонкощі і „секрети” не тільки редакторської роботи над текстами, а й керівництва творчим процесом та створення сприятливої атмосфери в дорученому підрозділі та редакції загалом.

Завдання вивчення дисципліни:

  • Ознайомити студентів із загальними закономірностями, правилами та вимогами, які визначають параметри літературної майстерності.

  • Закласти основи теорії і методики редакторсько-журналістської майстерності.

  • Донести до студентів правильне розуміння редакторської діяльності, допомогти майбутнім фахівцям визначити свою роль у системі масової інформації, усвідомити параметри фахових обов’язків.

  • Сформувати вміння та навички роботи із журналістськими текстами.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати: особливості редакційно-видавничого процесу, сутність обов’язків редакційно-видавничих працівників; теорію і методику журналістської творчості, професійні, оргінізаторські та творчі аспекти майстерності, основи редакторського аналізу.

уміти: орієнтуватися у сучасних тенденціях журналістики, світі редакторських професій; готувати журналістські матеріали, застосовувати навички та уміння з дисципліни на практиці.



Редакторська підготовка видань. Інтернет-видання

Мета вивчення дисципліни - знайомство студентів зі специфікою інтернет-ЗМІ, їхнім місцем у сучасній медіасистемі.

Завдання:

  • засвоєння базових уявлень про специфіку інтернет-журналістики як інформаційної соціально-орієнтованої діяльності, і визначення її місця в системі масових комунікацій;

  • оволодіння розумінням особливостей мережевого видання, знайомство з його жанрами, організацією діяльності;

  • формування уявлення про специфіку і методах роботи веб-видань, особливості менеджменту і правового забезпечення мережевого ЗМІ.

У результаті засвоєння дисципліни студент повинен знати:

  • специфіку мережевого видання;

  • жанри, організацію діяльності мережевого видання;

  • менеджмент мережевого видання;

  • природу сучаного інформаційного суспільства;

  • правове забезпечення веб-видань.

У результаті засвоєння дисципліни студент повинен уміти:

  • створювати гіпертекст;

  • користуватися інструментами пошуку;

  • розробляти концепцію Інтернет-видання;

  • створювати тематичний план Інтернет-газети;

  • оформляти право редагувати надані матеріали для розміщення в Інтернеті;

  • оновлювати Інтернет-газету в режимі реального часу;

  • аналізувати статистику відвідуваності сайту газети;

  • працювати в сучасній редакції Інтернет-видання.

 

Основи наукових досліджень

Навчальна дисципліна «Основи наукових досліджень» ставить за мету ознайомити студентів з історією розвитку науки, методологією, методикою та технологією організації й проведення наукових досліджень, зокрема в журналістикознавстві; зорієнтувати студентів як майбутніх науковців до поглиблення своїх знань, прагнення подальшого інтелектуального розвитку та самовдосконалення.

Завдання вивчення дисципліни полягають у такому:

  • сформувати цілісне уявлення про основи наукознавства, зокрема — журналістикознавства, у синхронічному та діахронічному аспектах;

  • створити уявлення про науково-дослідну роботу студентів;

  • ознайомити студентів із різноманітністю методів та методологій наукових досліджень;

  • прищепити уміння на практиці застосовувати наукові методи;

  • виробити навички оформлення результатів науково-дослідної роботи у відповідності до вимог, що ставляться до наукової роботи.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студенти повинні

знати:

  • систему і сутність основних понять та термінів, основних видів студентських науково-дослідних робіт;

  • послідовність та методику проведення наукових досліджень;

уміти:

  • організовувати та проводити різні види досліджень навчального і наукового характеру.



Курсова робота з редакторсько-видавничого фаху

Курсова робота з редакторсько-видавничого фаху – це своєрідний підсумок процесу формування медійних умінь і навичок для студентів ІІІ курсу напряму підготовки Видавнича справа та редагування. Роботу цілком визначає її науково-дослідне спрямування. Студент працює в межах певної проблемно-тематичної сфери, здійснюючи аналіз видавничої сфери.

Мета курсової роботи – дати студентам навички проведення наукового дослідження, розвинути в них потенціал до творчої самостійної роботи, оволодіння загальнонауковими і спеціальними методами сучасних наукових досліджень, застосування набутих знань до комплексного розв᾿язання конкретного фахового завдання.

Основним завданнями написання курсової роботи постають:

  • закріплення та вдосконалення набутих навичок самостійної науково-дослідної праці: робота з бібліографічними каталогами, систематизація матеріалів джерел, складання плану роботи, уміння викладати власні судження та формулювати головні положення свого дослідження;

  • формування загальнотеоретичних знань з видавничої сфери;

  • усвідомлення форм та способів редакторської діяльності, а також їх продуктивного використання;

  • здійснення моніторингу журналістських матеріалів як спосіб набуття навичок редакторського аналізу;

  • осмислення методики редакторської роботи в підготовці різножанрових текстів.



4 КУРС

 

Маркетинг і промоція видань

Мета: з’ясування основних тенденцій розвитку видавничого маркетингу, його форм і засобів, основних інструментів маркетингового дослідження видавничого ринку.

Завдання :

  • визначти основні поняття та структуру видавничого ринку.

  • з’ясувати роль видавничого маркетингу в загальній структурі книговидання і книго розповсюдження.

  • розглянути методологію маркетингових досліджень у видавничій галузі.

  • охарактеризувати особливості й форми промоції видавничої продукції.

  • розглянути систему книгорозповсюдження, що склалася на сучасному видавничому ринку.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен знати:

  • основні складники маркетингового комплексу у видавничій галузі;

  • типологію маркетингових заходів;

  • основні напрями роботи маркетингової служби у видавництві;

  • основні форми промоційної діяльності у видавничій галузі.

уміти:

  • аналізувати маркетингові заходи в галузі книговидання з погляду їх ефективності;

  • розробляти заходи з промоції видавничого продукту.



Редакторсько-видавничий фах. Електронні видання

Дисципліна “Електронні видання” передбачає ознайомлення студентів з історією розвитку та сучасними видавничими тенденціями інформаційної системи Інтернет, основними проблемами функціонування сучасного комунікаційного простору, поняттям електронних видань та специфікою їх створення, поширення та аналізу, сучасними інструментами web-publishing.

Курс зорієнтований на навчання студентів-редакторів та видавців оперувати сучасними формами комунікації за допомогою найновітніших технічних засобів (в першу чергу – комп’ютерних).

У результаті вивчення курсу студенти повинні знати:

  • особливості комунікації з комп’ютером;

  • історію розвитку мережі Інтернет;

  • сучасні тенденції системи Інтернет;

  • специфіку електронних видань;

  • класифікацію електронних видань;

  • специфіку роботи в Інтернет з метою пошуку інформації;

  • особливості характеристики журналістських електронних видань (цільове призначення, типологічні особливості, питання стандартів електронних видань);

  • основні поняття комп’ютерного дизайну при створенні електронного видання;

У результаті вивчення курсу студенти повинні уміти:

  • вільно володіти комп’ютером з метою роботи в мережі Інтернет;

  • здійснювати кваліфікований пошук необхідної інформації;

  • аналізувати електронні видання за різними параметрами;

  • створити проект власного онлайнового видання;

  • створити проект власного офлайнового видання.



Практична стилістика

Мета викладання дисципліни - подати стилістичну систему української мови в її довершеній, поліфункціональній формі; домогтися засвоєння основних понять теоретичної та практичної стилістики, а також оволодіння стилістичними нормами літературної мови; виробити чуття естетики мови, вміння працювати над своїм словом і вдосконалювати тексти авторських оригіналів у процесі редакторського опрацювання.

Завдання вивчення дисципліни полягають у з’ясуванні та засвоєнні основних понять і категорій стилістики; визначенні критеріїв класифікації стилів; встановленні основних етапів формування й розвитку функціональних стилів української літературної мови, ролі інтра- та екстралінгвальних чинників у розбудові функціонально-стильової системи; характеристиці стилістичних ресурсів сучасної української мови.

Завдання вивчення курсу в практичному аспекті зводяться до оволодіння стилістичною системою української мови (стилістикою ресурсів та функціональною стилістикою); вироблення вмінь і навичок визначення стилістичних ознак мовних одиниць у текстах усіх стилів та оцінювання стилістичних можливостей елементів мовної системи; ознайомлення зі стилістичними прийомами та способами використання мовних засобів відповідно до умов і цільової настанови спілкування; оволодіння навичками текстотворення в усіх функціональних стилях, підстилях, жанрах; піднесення культури професійного, ділового, мас-медійного мовлення та інших функціональних різновидів української мови; вироблення навичок редакторського опрацювання текстів з метою досягнення їхньої стилістичної довершеності.


ЗМІ та світова культура

Основна мета навчальної дисципліни «ЗМІ та світова культура» – формування в студентів системи знань щодо закономірностей взаємодії сфери мас-медіа та культури як форми людської діяльності, ролі такої взаємодії у становленні особистості та розвитку соціуму. Вивчення цієї проблеми розширить знання студентів про багатовимірний світ культури, допоможе орієнтуватися в соціокультурних процесах та усвідомлювати себе в діалозі культур. Це сприятиме свідомому вибору особистістю гуманістичних духовних цінностей, розвиткові її творчих можливостей та успішному самовизначенню в сучасному динамічному світі.

Завдання вивчення дисципліни:

  • узагальнення питань стосовно сутності та ціннісної природи культури;

  • формування уявлень про типологічні моделі культури;

  • розкриття ролі й місця української культури в європейському та світовому контекстах;

  • вивчення мови культури, розкриття поняття культурного коду, розуміння культури як тексту;

  • з’ясування специфіки мистецтва як елемента культури;

  • засвоєння специфіки художніх стилів та напрямків у мистецтві;

  • вивчення ролі релігії, науки і техніки в контексті культури;

  • формування уявлень про людину як творця і продукт культури.



Редакторська підготовка видань. Брошури та ілюстрації. Листівки, плакати та етикетки

Зміст курсу є логічним продовженням професійно орієнтованих дисциплін у навчальному плані до спеціальності “Видавнича справа та редагування” із виразним акцентом на виробленні практичних умінь і навичок, які формують професіоналізм майбутнього редактора та видавця.

Метою дисципліни Редакторська підготовка видань (Брошури та ілюстрації. Листівки, плакати та етикетки) є освоєння студентом 4 курсу комплексу теоретично-практичних знань з основ видавничої справи та редагування, необхідних для фахової підготовки до друку брошур, різних за цільовим призначенням, ізовидань та редакторської підготовки ілюстрацій як особливого елементу видання.

Основні завдання курсу:

  • ознайомлення зі специфікою редакційно-видавничої підготовки брошур;

  • вироблення у студентів навичок професійного редакторського аналізу друкованої інформаційної продукції (брошури у їх жанрово-типологічних варіаціях);

  • вивчення творчо-технічних аспектів роботи редактора/видавця, який займається підготовкою брошур та їх розповсюдженням;

  • засвоєння типологічних особливостей електронних видань та опанування методикою редакторської підготовки електронних видань різних видів;

  • оволодіння методичними прийомами роботи над ілюстраціями різних видів як окремого елемента друкованого видання. ознайомити майбутніх редакторів із особливостями редакторсько-видавничої підготовки ізовидань;

  • розширити знання про типологію видань;

  • допомогти студентові опанувати засадничі принципи редакторсько-видавничої підготовки брошур різних видів та ізовидань;

  • підвищити професійно-кваліфікаційний рівень майбутнього редактора і видавця;

  • розширити альтернативу професійної реалізації у майбутньому;

  • засвоїти головні методологічні прийоми роботи редактора над ілюстраціями у різних типах видань;

  • зорієнтувати майбутнього редактора у типології ілюстрацій та специфіці їх редакторської підготовки.



Редакторська підготовка видань. Переклади і перевидання

Мета курсу – освоєння студентом комплексу теоретично-практичних знань з основ видавничої справи та редагування, необхідних для фахової підготовки до друку перекладних видань та перекладів, редакторської підготовки елементів видання зокрема. Зміст курсу є логічним продовженням професійно орієнтованих дисциплін у навчальному плані до спеціальності “Видавнича справа та редагування”.

Завдання :

- ознайомлення зі специфікою редакторсько-видавничого процесу;

- вироблення у студентів навичок професійного редакторського аналізу друкованої продукції різних видів;

- вивчення творчо-технічних аспектів роботи редактора-видавця (редакторські професії та діапазон їх застосування).

 

Аналіз публікацій провідних журналістів країни

Дисципліна «Аналіз публікацій провідних журналістів країни» ставить за мету підсумувати знання студентів з деяких питань журналістикознавство, проаналізувати публікації провідних журналістів Кіровоградщини та України. Особливу увагу зосереджено на тих журналістикознавчих аспектах, які безпосередньо пов’язані з редакторською професією.

Основними завданнями вивчення спецкурсу «Аналіз публікацій провідних журналістів країни» постають:

  • оволодіти системою журналістикознавчих понять, що формують сферу журналістики імен;

  • сформувати поняття про модель журналіста-професіонала;

  • навчити здійснювати редакторський аналіз публікацій провідних журналістів регіону й України.

Згідно з вимогами освітньо-професійної програми студенти повинні

знати:

  • зміст соціальних функцій журналістики на базі національно-державної позиції;

  • виміри впливу засобів масової інформації на суспільну свідомість у процесі комунікативної діяльності;

  • жанрову типологію сучасної журналістики;

  • персоналії провідних журналістів країни.

уміти:

  • орієнтуватися в сучасному просторі мас-медійного ринку, зв’язках ЗМІ із владою і суспільством;

  • збирати та добирати факти, осмислювати їх і логічно викладати за допомогою слова;

  • оцінювати проблемно-змістове наповнення, інформаційне насичення, форму подачі журналістських матеріалів і своєчасне їх донесення до комуніканта.

 

Види редагування

Дисципліна належить до циклу фундаментальних та професійно-орієнтованих дисциплін, передбачених програмою підготовки бакалаврів. У курсі викладаються засади різних видів редагування на основі комплексного підходу. Мета курсу полягає у вивченні комплексного розуміння друкованого видання у взаємозв’язку між змістом і зовнішнім оформленням всіх елементів. Передбачається розгляд процесу редагування та оформлення друкованих видань, правил та прийомів опрацювання текстових та зображальних елементів видання із врахуванням цільового та функціонального призначення, можливостей сучасних поліграфічних підприємств.

Завдання вивчення дисципліни

  • Ознайомити студентів із основами літературного, художньо-технічного, наукового редагування.

  • Надати студентам знання та навички редагування видань.

  • Навчити студентів працювати з автором як редактор.

  • Закласти основи застосування на практиці норм та технічних вимог, установлених сучасними видавничими стандартами.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен знати:

  • специфіку різних видів редагування;

  • процес оформлення друкованих видань;

  • особливості складання і верстання елементів видань;

  • правила та прийоми оформлення текстових і зображальних елементів видання;

  • логічні засади редагування.

Студент повинен уміти:

  • редагувати тексти різного цільового призначення;

  • орієнтуватися у процесі оформлення друкованих видань з погляду виду, змісту, читацького призначення видання;

  • на практиці застосовувати норми та технічні вимоги, установлені сучасними стандартами.


Курсова робота з макетування і верстки

Курсова робота з макетування і верстки – це своєрідний підсумок процесу формування редактрсько-видавничих умінь і навичок для студентів ІV курсу напряму підготовки Видавнича справа та редагування. Роботу цілком визначає її науково-дослідне спрямування. Студент працює в межах певної проблемно-тематичної сфери, здійснюючи аналіз видавничої сфери.

Мета курсової роботи – дати студентам навички проведення наукового дослідження, розвинути в них потенціал до творчої самостійної роботи, оволодіння загальнонауковими і спеціальними методами сучасних наукових досліджень, застосування набутих знань до комплексного розв᾿язання конкретного фахового завдання.

Основним завданнями написання курсової роботи постають:

  • закріплення та вдосконалення набутих навичок самостійної науково-дослідної праці: робота з бібліографічними каталогами, систематизація матеріалів джерел, складання плану роботи, уміння викладати власні судження та формулювати головні положення свого дослідження;

  • формування загальнотеоретичних знань з видавничої сфери;

  • усвідомлення форм та способів редакторської діяльності, а також їх продуктивного використання;

  • здійснення моніторингу різних типів видань як спосіб набуття навичок редакторського аналізу.

  • осмислення методики редакторської роботи в підготовці різножанрових текстів.

 

Навчальна коректорська практика

ІIІ курс (5-й семестр, 2 тижні)

Опис предмета навчальної коректорської практики

Курс: підготовка бакалаврів

Напрям, спеціальність, освітньо-кваліфікацій-ний рівень

Характеристика навчального курсу

Кількість кредитів, відповідних ЕСТS: 3

(нац. кредитів: 2)

Загальна кількість годин: 108

Тижневих годин: 54

Шифр та напрям підготовки: 0302 Журналістика

Шифр та назва спеціальності: 6.030200 Видавнича справа та редагування

Освітньо-кваліфікаційний рівень: бакалавр

Обов’язковий

Рік підготовки: 3

Семестр: 5

Вид контролю: залік

Мета – опанування практичними прийомами та навичками коректорської роботи; набуття навичок з верстання майбутнього видання, виведення оригінал-макета на плівки.

Завдання практики:

у плані ознайомлення із загальною структурою та напрямами роботи підприємства:

– підготувати характеристику видавництва за такими класифікаційними ознаками:

  • масштаб діяльності,

  • тематичний діапазон літератури, що видається,

  • вікова специфіка адресатів видавничої продукції,

  • знаковий принцип творення інформації,

  • форма власності,

  • економічна природа діяльності,

  • підпорядкованість;

– дати характеристику структури видавництва;

– проаналізувати тематичний діапазон видань;

– здійснити огляд наявного у видавництві редакційно-видавничого процесу;

стосовно коректури майбутнього видання:

– робота над коректурою першої чи другої верстки майбутнього видання;

– набуття навичок застосування коректорських знаків у верстці видання;

– закріплення навичок практичної роботи коректора, читання всіх видів друкарської коректури (гранок, верстки, звірних шпальт, аркушів з машини тощо), на різних стадіях коректурного обміну та підготовки видавничого оригіналу;

– ознайомлення зі змінами функціональних обов’язків коректора у зв’язку з використанням у видавництві комп’ютерної техніки, фотоскладальних пристроїв, засобів оперативної поліграфії;

– вироблення навичок співробітництва з вичитувачем, редактором, технічним редактором, іншими працівниками виробничого відділу і редакції видавництва;

щодо верстки майбутнього видання:

– оволодіння на практиці методикою верстки видання, з особливою увагою до таких аспектів:

  • види оригінал-макетів та способи їх підготовки;

  • шрифтова гама заголовної й текстової частин конкретного видання (залежно від його виду) та способи виділення тексту;

  • доведення обсягу тексту до кратності обліково-видавничого аркуша;

  • проблема повторюваних переносів слів та “висячих” рядків;

  • форматування і верстка сторінок;

  • технічні вимоги до верстки;

  • особливості технології прямого виведення шпальт на лазерному принтері;

  • вимоги поліграфічних підприємств до якості оргинал-макетів;

  • основні вимоги до процесу кольороподілу ілюстративного матеріалу та обкладинок.

Відповідно до зазначених пунктів завдань практики після її завершення студент готує в комп’ютерному наборі звіт. Обов’язковими додатками до звіту повинні бути:

1) зразки коректурних відбитків (копії), з якими працював студент-практикант;

2) варіант виконаної студентом верстки конкретного видання, що готується до виходу у світ.

Звіт про результати роботи має бути завірений керівником практики від видавництва.

Навчальна журналістська практика

IV курс (7-й семестр, 3 тижні)

Опис предмета навчальної журналістської практики

Курс: підготовка бакалаврів

Напрям, спеціальність, освітньо-кваліфікацій-ний рівень

Характеристика навчального курсу

Кількість кредитів, відповідних ЕСТS: 4,5

(нац. кредитів: 3)

Загальна кількість годин: 162

Тижневих годин: 54

Шифр та напрям підготовки: 0302 Журналістика

Шифр та назва спеціальності: 6.030200 Видавнича справа та редагування

Освітньо-кваліфікаційний рівень: бакалавр

Обов’язковий

Рік підготовки: 4

Семестр: 7

Вид контролю: залік

Мета практики – ознайомлення з роботою друкованих засобів масової інформації, виконання журналістських функцій, написання і редагування текстів для газет та неспеціалізованих журналів.

Завдання практики:

– загальне ознайомлення з редакцією друкованого засобу масової інформації – структурою, статутом, засновниками і видавцями, організаційними й технічними особливостями підготовки та видання номера газети (журналу);

– ознайомлення зі специфікою тематичного та проблемного спрямування друкованого засобу масової інформації;

– дослідження специфіки читацької аудиторії цього періодичного видання;

– вивчення особливостей редакційно-поліграфічного втілення публікацій у друкованому засобі масової інформації;

– ознайомлення з обов’язками працівників редакції газети (головного редактора, заступника редактора, секретаріату, відповідального секретаря, кореспондента відділу, фотокореспондента, рекламного агента, коректора тощо);

– знайомство з функціональними обов’язками журналіста і редактора;

– аналіз організаційних, творчих і технічних аспектів проходження тексту матеріалу – від написання первинного варіанта тексту до публікації;

– написання власних журналістських текстів:

  • вибір способів виконання редакційного завдання з урахуванням його головної мети, а також інтересів читацької аудиторії;

  • виконання кореспондентської роботи:

    • пошук ідеї для статті;

    • збирання інформації;

    • перевірка достовірності фактів;

    • оброблення матеріалів з урахуванням їхньої жанрової специфіки;

    • оформлення тексту;

    • редагування власного рукопису;

  • оволодіння методикою написання журналістських матеріалів з огляду на їхню жанрову специфіку (інформаційні, аналітичні, художньо-публіцистичні групи жанрів);

– редагування матеріалів інших авторів з урахуванням найважливіших аспектів:

  • дотримання редакційної політики та концепції видання;

  • аналіз тематики, проблематики журналістських матеріалів, їхньої актуальності;

  • аналіз інформативності, фактичної та логічної структури твору;

  • дотримання правил читабельності тексту;

  • аналіз медіа-матеріалу з погляду дотримання мовних норм;

– робота з газетними комп’ютерними програмами макетування і верстки.

Результатом проходження студентом навчальної журналістської практики є написання та опублікування власних матеріалів у конкретному засобі масової інформації; редагування реальних авторських матеріалів; робота з комп’ютерними програмами макетування шпальти або номера газети.

Відповідно до зазначених пунктів завдань журналістської практики після її завершення студент готує в комп’ютерному наборі звіт. До звіту про практику обов’язково додаються:

1) копії власних публікацій студента;

2) копії тих матеріалів, які студент редагував або з якими працював.

Звіт про результати роботи має бути завірений керівником практики від редакції.

Виробнича редакторська практика

IV курс (8-й семестр, 4 тижні)

Опис предмета виробничої редакторської практики

Курс: підготовка бакалаврів

Напрям, спеціальність, освітньо-кваліфікацій-ний рівень

Характеристика навчального курсу

Кількість кредитів, відповідних ЕСТS: 6

(нац. кредитів: 4)

Загальна кількість годин: 216

Тижневих годин: 54

Шифр та напрям підготовки: 0302 Журналістика

Шифр та назва спеціальності: 6.030200 Видавнича справа та редагування

Освітньо-кваліфікаційний рівень: бакалавр

Обов’язковий

Рік підготовки: 4

Семестр: 8

Вид контролю: диференційований залік

На відміну від попередніх, навчальних практик, коли діяльність студентів обмежувалася кількома видами робіт, виробнича редакторська практика є комплексною й підсумковою. Вона зорієнтована на практичний результат, тобто підготовку відредагованих матеріалів (публікацій, програм, сценаріїв та інших матеріалів, які вийшли у світ або підготовлені до випуску чи друку).

Мета практики – закріплення у виробничих умовах практичних навичок редакторської роботи з підготовки матеріалів у редакціях видавництв, періодичної преси, інформаційних та рекламних агентств, прес-центрів, телебачення та радіо тощо.

Завдання для студентів, що проходять практику в редакціях видавництв:

– загальне знайомство з видавництвом (його редакціями, відділами, службами) і тією редакцією, де студент буде проходити практику;

– ознайомлення з тематичним планом випуску літератури;

– вивчення редакційно-видавничого процесу у видавництві та в умовах редакції;

– аналіз технології оформлення, випуску продукції чи номерів видання і технікою, за допомогою якої друкується книга або газета;

– ознайомлення з використанням комп’ютерної техніки, фотоскладальних приладів, оперативної поліграфії, з методикою підготовки оригіналів-макетів у видавництві, вивчення у зв’язку з цим змін у редакційно-видавничому процесі та функціональних обов’язках редактора;

– виконання обов’язків коректора, молодшого редактора, технічного редактора, літературного редактора;

– опанування всіма видами редакторської правки (вичитки, обробки, переробки);

– вироблення навичок спілкування з художніми редакторами, іншими працівниками видавництва;

– вивчення редакційної документації, практична робота з усіма видами редакційних документів;

– виконання завдань і доручень, пов’язаних з поточною роботою в редакції, громадських організаціях видавництва;

– випробування набутих студентом теоретичних знань у ранзі молодшого редактора (редактора-організатора) або редактора тематичної редакції видавництва. Це передбачає виконання таких завдань:

– знайомство з функціональними обов’язками і застосування набутих знань на посаді дублера – молодшого редактора (редактора-організатора), з особливою увагою до таких моментів:

  • прийом і оформлення рукопису та супровідних до нього документів від автора;

  • редагування авторського варіанта плану-проспекту та анотації видання;

  • складання каталожної картки;

  • складання видавничого договору з автором;

  • існуюча практика визначення ставок авторської винагороди за власний текст, переклад, редагування, коректуру, впорядкування;

  • організація рецензування рукопису (внутрішнє і зовнішнє рецензування);

– вивчення функціональних обов’язків редактора тематичної редакції видавництва, з особливою увагою до таких моментів:

  • перше читання рукопису;

  • визначення структури твору;

  • методика загального редагування;

  • варіанти редакційної обробки оригіналу (редагування на папері чи на екрані);

  • порядок проходження версток;

  • зчитування і вичитування;

  • елементи тексту, що вимагають подвоєної уваги;

  • методика роботи редактора з плівками;

  • порядок роботи з чистими (підписними) аркушами та звірка сигнального примірника;

  • застосування різних видів правки;

– опанування порядку роботи редактора зі службовою частиною видання (авантитул, титул, розгорнутий титул, зворот титулу, надвипускні та випускні дані, каталожна картка);

– аналіз практики взаємовідносин видавництва з поліграфічними підприємствами;

– ознайомлення з формами реалізації видавництвом своєї продукції.

Завдання для студентів, що проходять практику в редакціях періодичної преси:

– вивчення періодичного видання, в якому проходить практика (концепції і тематичного змісту, структури редакції та організації її роботи, техніки й технології оформлення випуску номерів);

– дослідження специфіки читацької аудиторії цього періодичного видання;

– підготовка до друку власних матеріалів з обов’язковою відповідальністю за вірогідність і точність фактів у текстах;

– організація, редагування матеріалів позаредакційних авторів, листів читачів;

– редагування матеріалів інших авторів з особливою увагою до таких моментів:

  • дотримання редакційної політики та концепції видання;

  • аналіз тематики, проблематики журналістських матеріалів, їхньої актуальності;

  • аналіз інформативності (вилучення зайвої інформації), чіткості фактичної та логічної структури твору;

  • дотримання правил читабельності тексту (усунення надміру складних синтаксичних конструкцій; заміна маловідомих термінів загальновживаними словами; вилучення зайвих цифр; уникнення незрозумілих абревіатур тощо);

  • аналіз медіа-матеріалу з погляду дотримання мовних норм;

– участь в організації та проведенні зустрічей, “круглих столів”, інших масових заходів, які проводяться редакцією під час проходження студентом практики.

Завдання для студентів, що спеціалізуються з телебачення та радіомовлення:

– вивчення теле- та радіостудії, де проходить практика (концепції і тематичного змісту, структури редакції радіо і телебачення, організації їхньої роботи, техніки й технології оформлення випуску передач);

– усвідомлення специфіки телевізійної чи радіоаудиторії певного каналу;

– підготовка до випуску власних матеріалів з обов’язковою відповідальністю за вірогідність і точність фактів у текстах теле- і радіопрограм;

– організація, редагування матеріалів позаредакційних авторів, листів читачів;

– участь в організації та проведенні масових заходів редакції під час проходження студентом практики.

Відповідно до пунктів завдань редакторської практики після її завершення студент готує в комп’ютерному наборі звіт. Обов’язковими додатками до звіту повинні бути:

1) підготовлені, відредаговані студентом матеріали – опубліковані чи прийняті редакцією до друку;

2) власні матеріали студента, опубліковані або прийняті до друку / які прозвучали або були підготовлені до ефіру телебачення, радіо.

Звіт про результати роботи має бути завірений керівником практики від редакції.