Анотації курсів кафедри журналістики, видавничої справи та редагування
Галузь знань 06 Журналістика Спеціальність 061 Журналістика

1 КУРС

 

Основи журналістики

Мета викладання навчальної дисципліни «Основи журналістики» полягає в ознайомленні студентів зі специфікою журналістської професії, з базовими теоретичними моделями журналістики як науки, зокрема, функцій, принципів і методів журналістської діяльності, її законодавчого забезпечення.

Важливим етапом викладання курсу є акцент на системному підході до формування уявлень про роль і значення журналістики в суспільстві, на створення умов ефективного засвоєння студентами тенденцій розвитку журналістики в національній культурі.

Предметний зміст курсу спрямований на аналіз сучасної моделі журналіста, відтак розвиток творчої особистості з урахуванням умов нової соціально-політичної, економічної й інформаційної ситуації.

Основні завдання вивчення навчальної дисципліни «Основи журналістики» такі:

  • ознайомити студентів із журналістською професією, її роллю в суспільстві;

  • сформувати поняття про основні концепції і напрямки сучасного журналістикознавства;

  • сформувати розуміння журналістики як розгалуженої системи;

  • окреслити історичні тенденції розвитку форм і методів подачі матеріалів, еволюції жанрів;

  • визначити значення, місце і роль журналістики в суспільстві, її участь в суспільних перетвореннях, з’ясувати правові та морально-етичні засади журналістської діяльності.

Згідно з вимогами освітньо-професійної програми студенти повинні

знати:

  • законодавчо-нормативну базу, яка регулює діяльність журналіста;

  • зміст соціальних функцій журналістики на базі національно-державної позиції;

  • виміри впливу засобів масової інформації на суспільну свідомість у процесі комунікативної діяльності;

  • сучасні ринкові умови функціонування засобів масової інформації;

  • типологію колізій між владними структурами та засобами масової інформації.

уміти:

  • розрізняти основні поняття та терміни, що функціонують у галузі, аналізувати зміст професійних обов’язків журналіста;

  • виявляти тенденції розвитку журналістики як галузі масово-інформаційної та суспільно-політичної. Аргументувати зв’язки журналістської діяльності з проблемами сучасного суспільства;

  • аналізувати журналістську діяльність з позицій її основних функцій та методів; демонструвати збалансоване повідомлення, тлумачення, коментування та інтерпретацію фактів;

  • аналізувати специфіку жанрології в журналістиці, визначати комунікативну мету, комунікативний смисл, композицію та стиль журналістського твору.

 

Фотожурналістика

Мета навчальної дисципліни – надати студентам теоретичні знання та практичні вміння з основ фотожурналістики; сформувати у них знання з історії виникнення фотографії та професії фотожурналіста, вивчити види фотозйомки та жанрів фотожурналістики й практичного застосування технічного засобу зображальної й виражальної соціально-естетичної комунікації в загальній системі масової комунікації.

Основні завдання навчальної дисципліни:

  • ознайомити студентів з основними принципами і засадами діяльності сучасного фотожурналіста;

  • виявити та обґрунтувати специфіку фотожурналістики в системі ЗМІ;

  • сформувати у студентів уміння застосовувати набуті знання у практичній діяльності.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент має знати:

  • особливості фотожурналістики в системі медіа;

  • специфіку сучасного етапу розвитку фотожурналістики;

  • основні історичні етапи функціонування фотожурналістики;

  • жанрову систему фотожурналістики;

  • зображальні та виражальні засоби фотожурналістики;

  • особливості фотозйомки;

  • види фотозйомки.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент має уміти:

  • аналізувати види фотозйомок;

  • застосовувати зображальні та виражальні засоби фотожурналістики;

  • використовувати набуті знання у процесі створення якісного продукту.

 

Агенційна журналістика

Викладання навчальної дисципліни має на меті ознайомити студентів із інформаційно-технологічними засадами діяльності інформаційних агентств, виробити у студентів уміння та навик роботи із інформаційними жанрами агенційної журналістики.

Завдання:

  • розглянути основні етапи становлення і розвитку інформаційних агентств, їх роль і місце у вітчизняному та світовому інформаційному просторі;

  • визначити особливості роботи журналіста в інформаційному агентстві;

  • ознайомитись із принципами побудови повідомлень світових та вітчизняних інформаційних агентств;

  • розглянути вимоги, які висуваються до матеріалів інформаційних агентств, - навчитися створювати матеріали для інформаційних агентств.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати:

  • основні етапи становлення та розвитку світових та вітчизняних інформаційних агентств;

  • особливості агенційної журналістики, принципи та критерії відбору новин;

  • структуру повідомлення інформаційного агентства;

  • жанрову систему, яка використовується вітчизняними та світовими інформаційними агентствами;

  • принципи організації роботи інформаційного агентства;

  • принципи редагування матеріалів інформаційних агентств; техніку написання повідомлення для інформаційного агентства та підготовки різножанрових матеріалів;

уміти:

  • застосувати на практиці теоретичні знання, шукати та відбирати новини для інформаційних агентств;

  • збирати необхідну для написання матеріалів інформацію;

  • писати і редагувати матеріали для інформаційних агентств в різних жанрах;

  • адаптувати повідомлення інформаційного агентства до потреб аудиторії.

 

Історія української журналістики

Метою викладання дисципліни є вивчення процесів зародження, розвитку та функціонування української журналістики від початку ХІХ до початку ХХ століття (від зародження першого періодичного часопису Наддніпрянщини, до становлення радянської однопартійної системи масового інформування населення).

Завдання вивчення курсу:

1. Показати студентам цілісну картину та закономірності розвитку української журналістики у контексті суспільно-політичних, національно-культурних, економічних реалій. Допомогти критично осмислити історичне тло розвитку українських ЗМІ.

2. Сформувати уявлення студентів щодо ролі української преси ХІХ століття у розвитку та поширенні наукових, освітніх, історичних, історіософських, політичних, філософських ідей та думок, які стали методологічним фундаментом для української інтелігенції.

3. Встановити вплив ЗМІ на різні сфери життєдіяльності українського суспільства.

4. Допомогти студентам побачити роль ЗМІ у процесах національно-культурного відродження та національно-визвольних змагань українського народу.

5. Усвідомити, що українська журналістика, це не сукупність періодичних видань, розірваних у часі та просторі, а унікальна складноорганізована система масового інформаційного забезпечення.

6. Встановити проблемно-тематичне спрямування вітчизняної преси у різні періоди її становлення.

7. Ознайомитися з авторським інструментарієм кращих журналістів та публіцистів української преси, який може бути корисним і для сучасних журналістів.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати: передумови (історичне тло) зародження української журналістики; періодизацію української журналістики (етапи розвитку журналістики); відомості про життя та творчість основних учасників масовокомунікаційного процесу, їх внесок у розвиток української журналістики, суспільства та державності; періодичні та неперіодичні видання, які були флагманами української журналістики (особливості їх функціонування); умови, особливості та закономірності формування системи масового інформаційного забезпечення українського суспільства; проблемно-тематичне спрямування знакових українських часописів;

уміти: аналізувати історичні події, проводити паралелі між минулим та сьогоденням; аналізувати часописи та знаходити цікаві історичні факти, деталі, біографічні відомості; використовувати авторський інструментарій своїх попередників.

 

Професійні стандарти журналістської діяльності

Мета дисципліни «Професійні стандарти журналістської діяльності» – виробити на теоретичному і практичному рівнях навички, уміння та технологічні прийоми із застосування та дотримання професійних журналістських стандартів, що застосовуються в журналістиці періодичних друкованих видань, радіо й телебаченні, інформаційних агентствах, інтернет-виданнях.

Завдання курсу передбачає поряд з іншими фаховими дисциплінами вироблення теоретичних орієнтирів, основ підходу до аналізу явищ практики. При цьому увага зосереджується на співвідношенні теорії і практики, формуванні методологічних основ вивчення журналістських дисциплін, ролі наукового знання про закономірності функціонування ЗМІ.

Згідно з вимогами освітньо-професійної програми студенти повинні

знати:

  • основні функції журналістики у суспільстві, зокрема виконання ЗМІ функції інформування, аналізу, громадської критики та контролю;

  • засадничий принцип діяльності ЗМІ щодо балансу між правами журналістів на свободу слова й інформації та їх відповідальністю;

  • теоретичну базу для усвідомлення засадничих цінностей професійних та етичних стандартів діяльності ЗМІ;

  • теоретичну базу для усвідомлення таких найважливіших цінностей, які обстоюють ЗМІ і кожен їх співробітник;

  • теоретичну базу для усвідомлення такого непорушного принципу роботи ЗМІ, що інформаційні програми є чітко, ясно і недвозначно відокремленими від будь-якої (комерційної, політичної чи соціальної) реклами.

уміти:

Застосовувати на практиці такі професійні стандарти як:

  • оперативність подачі інформації;

  • точність подачі інформації;

  • вичерпність (або повнота) інформації;

  • забезпечення балансу думок та багатоманітності точок зору.

  • відокремлення фактів від коментарів і оцінок;

  • достовірність інформації.

 

Реклама і зв'язки з громадськістю

Метою викладання дисципліни є ознайомлення студентів з основами рекламування інформаційної продукції та формуванні навичок у створюванні різножанрових промоційних матеріалів.

Завдання :

  • з’ясування видів і форм реклами та піару в контексті масової комунікації;

  • ознайомлення з основними типами, видами і формами рекламних і піар-повідомлень;

  • формування творчих підходів у рекламуванні різних об’єктів.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен знати:

  • специфіку реклами і зв’язків з громадськістю як видів масової комунікації;

  • сновні законодавчі акти, що регулюють рекламний ринок в Україні;

  • типологію рекламних і піар-жанрів;

  • основні етапи здійснення рекламних і піар-кампаній.

уміти:

  • аналізувати рекламну і піар-продукцію з погляду їхньої ефективності;

  • розробляти різні види промоційних текстів.

 

2 КУРС

 

Теорія і методика журналістської творчості

Мета полягає в формуванні основ професійних знань і навиків у галузі літературної журналістської творчості. Курс ґрунтується на знаннях, набутих студентом у процесі вивчення основ комунікації, питань загальної теорії журналістики як суспільного, політичного і культурного явища.

Завдання вивчення дисципліни:

  • здійснити науково-теоретичний аналіз природи літературної творчості журналіста;

  • з’ясувати методику, технологію та психологію літературної праці у різних видах ЗМІ;

  • ознайомитися з головними етапами праці над журналістськими виступами;

  • засвоїти методи збору і перевірки достовірності інформації, способи аргументації та полеміки;

  • з’ясувати жанрові особливості і методику роботи у рамках основних методів відображення дійсності.

У результаті вивчення дисципліни студенти повинні знати:

  • методику, технологію та психологію журналістської праці у різних видах ЗМІ;

  • методи збору і перевірки достовірності інформації, способи аргументації та полеміки;

  • жанрові особливості і методику роботи у рамках основних методів відображення дійсності.

У результаті вивчення дисципліни студенти повинні уміти:

  • аналізувати тематику і зміст конкретного друкованого видання, інтернет-ресурсу, теле- чи радіопередачі;

  • шукати, обробляти та аналізувати інформацію з різних джерел;

  • створювати журналістські тексти відповідно до професійних вимог та потреб суспільства.

 

Масова комунікація та інформація

Мета курсу полягає у вивченні комплексного розуміння явищ масово інформаційної діяльності. Передбачається розгляд процесу комунікації, формування інформаційного суспільства та особливостей застосування комунікаційних технологій у сучасному інформаційному просторі.

Завдання вивчення дисципліни:

  • надати студентам знання про основні концепції та теорії масової комунікації та інформації;

  • ознайомити студентів із специфікою функціонування масової інформації у суспільстві;

  • навчити студенті оперувати різними видами інформації;

  • надати основи знань із комунікаційних технологій;

  • сформувати відповідальне ставлення до масової комунікації та інформації як до потужних засобів впливу.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати: основні концепції та теорії масової комунікації та інформації; системи комунікації; ознаки професіонального комунікатора; специфіку прикладних комунікацій; види інформації; інформаційні властивості повідомлення; теорії інмутації та мутації; засоби і методи впливу на маси.

уміти: робити зіставний аналіз теорій масової комунікації; вільно орієнтуватися у процесі масовокомунікативної діяльності; на практиці застосовувати навички та уміння з дисципліни.

 

Газетно-журнальне виробництво

Метою навчальної дисципліни є набуття студентом комплексу практичних знань редакторської підготовки газетного та журнального видання, враховуючи їх типологічні особливості, що забезпечить комплексність фахової підготовки майбутніх редакційних співробітників.

Нормативна навчальна дисципліна «Газетно-журнальне виробництво» належить до циклу професійно орієнтованих дисциплін.

Завдання вивчення дисципліни:

  • ознайомити майбутніх журналістів і редакторів із особливостями редакторсько-видавничої підготовки газетного та журнального видання;

  • зорієнтувати в тенденціях сучасного медійного бізнесу України та світу у сфері газетно-журнального виробництва;

  • удосконалити знання про типологію газетних та журнальних видань;

  • підвищити професійно-кваліфікаційний рівень майбутнього журналіста, редактора і видавця;

  • розробити проект газетного та журнального видання, презентувати сигнальні примірники.

Студент повинен знати:

  • основні терміни і визначення, якими користуються у газетно-журнальній виробничій практиці;

  • сучасні тенденції у пресовиданні;

  • типологічні особливості газетних та журнальних видань у контексті редакційно-видавничої підготовки;

  • редакційні та поліграфічні вимоги до текстової, зображальної частини видання, зовнішнього оформлення до зовнішнього та внутрішнього оформлення друкованих газетно-журнальних видань різних видів;

  • послідовність редакційного опрацювання авторського оригіналу, специфіку роботи художнього та технічного редакторів;

  • принципи та правила макетування, верстки газетно-журнальних видань.

У результаті вивчення курсу студенти повинні уміти:

  • вільно орієнтуватися у типології газетно-журнальних видань;

  • здійснювати ґрунтовний редакторський аналіз газетно-журнальних видань видань різних видів;

  • розробляти концепцію газетно-журнальних видань та втілювати її у конкретну видавничу форму згідно чинних видавничих стандартів;

  • практично використовувати засвоєні теоретичні знання.

 

Теорія журналістики

Курс «Теорія журналістики» ставить за мету ознайомити студентів зі специфікою системи журналістики, з базовими теоретичними, практичними та філософськими проблемами сучасної журналістики (такими як професійна етика журналісти, свобода слова, вплив ЗМІ на формування та реалізацію образа майбутнього, сприяння розвитку Українського суспільства та держави, інформаційна політика та безпека тощо).

Важливим етапом викладання курсу є акцент на системному підході до формування уявлень про роль і значення журналістики в суспільстві, на створення умов ефективного засвоєння студентами тенденцій розвитку журналістики в національній культурі.

Основними завданнями вивчення навчальної дисципліни «Теорія журналістики» є

  • дати студентам уявлення про журналістику як систему, історичні особливості її зародження, розвитку та функціонування;

  • сформувати поняття про основні концепції і напрямки сучасного журналістикознавства;

  • ознайомити із проблемами журналістики, в репрезентації новітньої філософії; оглянути основні теорії преси;

  • визначити значення, місце і роль журналістики в суспільстві, її участь в суспільних перетвореннях,

  • визначити особливості регіональної системи ЗМІ в умовах всеукраїнського інформаційного простору;

  • з’ясувати правові та морально-етичні засади журналістської діяльності;

  • навчити студентів орієнтуватися в особливостях сучасної політики;

  • виховати почуття необхідності у журналістській діяльності завжди виходити із національних, суспільних, державних інтересів, відстоювати українські національні цінності.

Згідно з вимогами освітньо-професійної програми студенти повинні

знати:

  • основні проблеми журналістики в новітній філософії;

  • законодавчо-нормативну базу, яка регулює діяльність журналіста;

  • зміст соціальних функцій журналістики на базі національно-державної позиції;

  • виміри впливу засобів масової інформації на суспільну свідомість у процесі комунікативної діяльності;

  • сучасні ринкові умови функціонування засобів масової інформації;

  • типологію колізій між владними структурами та засобами масової інформації.

уміти:

  • знаходити, обробляти та аналізувати інформації з різних джерел;
  • підвищувати духовний, моральний, культурний, освітній потенціал аудиторії ЗМІ;
  • організовувати узгоджені дії редакції з державними, громадськими структурами, визначення спільних напрямків інформаційного впливу на суспільство;

  • прогнозування розвитку журналістики як системи;

  • аналізувати тематики і змісту конкретного друкованого видання, інтернет-ресурсу, теле- чи радіопередач;

  • створювати тексти відповідно до потреб ринкової економіки.

 

Основи наукових досліджень

Навчальна дисципліна «Основи основи наукових досліджень» ставить за мету ознайомити студентів з історією розвитку науки, методологією, методикою та технологією організації й проведення наукових досліджень, зокрема в журналістикознавстві; зорієнтувати студентів як майбутніх науковців до поглиблення своїх знань, прагнення подальшого інтелектуального розвитку та самовдосконалення.

Завдання вивчення дисципліни полягають у такому:

  • сформувати цілісне уявлення про основи наукознавства, зокрема — журналістикознавства, у синхронічному та діахронічному аспектах;

  • створити уявлення про науково-дослідну роботу студентів;

  • ознайомити студентів із різноманітністю методів та методологій наукових досліджень;

  • прищепити уміння на практиці застосовувати наукові методи;

  • виробити навички оформлення результатів науково-дослідної роботи у відповідності до вимог, що ставляться до наукової роботи.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студенти повинні

знати:

  • систему і сутність основних понять та термінів, основних видів студентських науково-дослідних робіт;

  • послідовність та методику проведення наукових досліджень;

уміти:

  • організовувати та проводити різні види досліджень навчального і наукового характеру.

 

Новітні медіа

Метаформування знань про поняття «новітні медіа», їх особливості, взаємодію з традиційними медіа; отримання знань про поняття «конвергента журналістика»; отримання знань щодо світових та локальних тенденцій розвитку ЗМІ, наслідків та перспектив цифрової революції та її впливу на щоденну діяльність журналіста; нових ролях сучасних журналістів; формування навичок створення мультимедійних текстів для різних медійних платформ.

Завдання :

- ознайомити студентів з поняттям та особливостями «новітніх медіа»;

- ознайомити студентів з поняттям та особливостями функціонування конвергентної журналістики;

- ознайомити студентів з поняттям інтерактвність, гіпертекстуальність;

- навчити студентів користуватися програмним забезпеченням по створенню відео, аудіо;

- навчити студентів працювати з базами даних;

- ознайомити студентів з принципами роботи сучасних редакційних структур;

- навчити студентів використовувати програмне забезпечення по створенню інфографіки;

- надати дієві інструменти створення якісного мультимедійного тексту для онлайн-медіа;

- навчити студентів користуватися мультимедійними інструментами в процесі створення новин, репортажів та інтерв’ю;

- засвоїти основні методи та прийоми створення мультимедійного тексту, організовувати і планувати підготовку до його створення;\

- засвоїти правила та етичні принципи написання текстів для онлайн-видань.

Згідно з вимогами освітньо-професійної програми студенти повинні знати:
- основні відмінності новітніх медіа від традиційних;
- основні принципи роботи конвергентних медіа;
- значення понять «інтерактивність» та «гіпертекстуальність»
-
методи та прийоми створення мультимедійних новин, репортажів та інтерв’ю, їх
особливості, способи та прийоми підвищення якості текстів;
- методи використання відкритих джерел інформації – онлайн баз даних,
- особливості роботи програмами по створенню відео та аудіо;
- методи використання програм для створення інфографіки;
- методи використання програм по створенню карт та програм по роботі з великими
масивами даних;
- етичні засади журналістської праці для підготовки мультимедійного матеріалу.
уміти:
- знайти потрібну інформацію для створення журналістського тексту для онлайн ЗМІ;
- працювати з базами даних;
- користуватися мультимедійними інструментами по створенню аудіо, відео та
інфографіки;
- знаходити теми для мультимедійних текстів;
- створювати мультимедійні новини;
- створювати мультимедійні репортажі;
- проводити інтерв’ю;
- володіти структурою журналістського матеріалу;
- ефективно використовувати онлайн-сервіси по роботі з великими масивами даних;
- створювати та редагувати власні тексти мультимедійних матеріалів.

 

Культура видання. Видавничі стандарти

Мета курсу: засвоєння студентами системи знань про культуру видання, вироблення навичок оцінки якості друкованого видання з метою його подальшого вдосконалення у змістовому і формальному планах.

Завдання:

  • ознайомити студентів із критеріями оцінки якості друкованого видання;

  • ознайомити студентів із основами стандартизаці у видавничій справі;

  • розглянути взаємозв’язки між змістовим блоком, блоком оформлення та блоком поліграфічного виконання у друкованих виданнях різних типів;

  • виробити навички аналізу якості окремих блоків друкованого видання та видання в цілому.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати:

  • основні підходи вітчизняних науковців до тлумачення категорії «культура видання»;

  • основні складники культури видань різних видів.

  • послідовність дій у процесі редакторської роботи над удосконаленням культури видання.

  • структуру і зміст діючих вітчизняних та міжнародних стандартів, які є обов’язковими для застосування під час підготовки до друку періодичних та неперіодичних видань;

  • випадки випуску видань без дотримання міжнародних стандартів;

  • випадки, коли допускається користування старими радянськими стандартами.

уміти:

  • здійснювати аналіз культури видань різних видів загалом і окремих складників, що забезпечують культуру цих видань;

  • застосовувати чинні видавничі стандарти в процесі аналізу культури видання.

 

Видавнича справа та редагування

Дисципліна «Видавнича справа та редагування» ставить за мету освоєння студентом комплексу теоретичних і практичних знань з видавничої справи та редагування, необхідних для фахової підготовки до друку різних видів видань та для реалізації відповідних виконавських і управлінських функцій.

Важливим етапом викладання курсу є акцент на системному підході до формування уявлень про роль і значення видавничої справи в суспільстві, на створення умов ефективного засвоєння студентами тенденцій розвитку видавничої справи в національній культурі.

Завдання вивчення курсу:

  • засвоїти масив матеріалу, пов’язаного з організацією сучасної видавничої системи в Україні і світі, її тенденціями та проблемами;
  • вивчити проблеми взаємовідносин видавця з поліграфістами та реалізаторами друкованих видань;
  • застосовувати досвід видатних редакторів і видавців у своїй практичній роботі;
  • навчитися застосовувати оптимальні редакторські та видавничі прийоми і засоби щодо поліпшення культури видань;

  •  

    осягнути різноманітні творчі та організаційні аспекти редагування;
  • освоїти технології та методики редагування.

 

Згідно з вимогами освітньо-професійної програми студенти повинні

знати:

  • основні тенденції розвитку видавничої справи в Україні і світі;

  • законодавчу базу України щодо видавничої справи;

  • типові структури видавництв та видавничих організацій в Україні і світі;

  • порядок створення та реєстрації видавництва (видавничого підрозділу), друкарні чи редакції періодичного друкованого органу;

  • типологію видів видавничої продукції за головними критеріями;

  • основні об’єми редакторської роботи та типові норми редагування;

  • елементи службової частини видання;

  • національні й міжнародні видавничі стандарти та правила їх застосування;

  • особливості усіх етапів редакційно-видавничого процесу;

  • функціональні обов’язки працівників видавництв та редакцій;

  • сутність, зміст та методику редагування;

  • основи економіки видавничої справи.

 

вміти:

  • орієнтуватися в тенденціях розвитку видавничої справи в Україні і світі;

  • застосовувати основні положення законодавчих актів щодо видавничої справи у практиці діяльності видавця;

  • аналізувати тематику, мову та географію випуску різних видань;

  • відрізняти типи сучасних видавництв та видавничих підрозділів;

  • розробити видавничу програму;

  • визначити основні елементи матеріальної конструкції книжкового видання;

  • формувати службову частину видання;

  • виконувати загальне (універсальне) та спеціальне редагування.

 

3 КУРС

 

Медіакритика

Дисципліна «Медіакритика» ставить за мету ознайомити студентів із загальними принципами та практикою сучасної медіа-критики. Особливу увагу зосереджено на тих медіакритичних аспектах, які безпосередньо пов’язані з редакторською професією.

Зростання потоків масової комунікації супроводжується розвитком маніпулятивних практик, які застосовуються з метою комерційного чи політичного зиску. Людська психіка, не маючи адекватного захисту, постає перед ними надто вразливою. Саме в цьому аспекті постать редактора видається ключовою. Його критичний погляд на медіа повинен завжди бути на захисті суспільної свідомості. Спецкурс покликаний ознайомити майбутніх фахівців з основами медіакритики, з найважливішими вузловими проблемами цієї складної сфери та перспективами її розвитку.

Основні завдання вивчення дисципліни «Медіакритика» полягають у тому, щоб:

  • оволодіти системою тих правил і принципів медіакритичної діяльності, яка становить досить широку панораму процесів редакторського і журналістського самовдосконалення, вироблених практикою норм організації інформаційного матеріалу, психології творчості, журналістської етики тощо;

  • сформувати поняття про медіакритичні аспекти редакторського фаху;

  • навчити здійснювати медіакритичні дослідження регіонального інформаційного простору.

Згідно з вимогами освітньо-професійної програми студенти повинні

знати:

  • історію зародження та розвитку медіакритики як особливої сфери журналістики в Україні і за кордоном;

  • різні форми та жанри творів вітчизняної медійної критики;

  • функції медіакритики, їх співвідношення з базовими функціями журналістики;

  • спеціалізовані видання, сайти, сторінки в Інтернеті.

уміти:

  • здійснювати моніторинг засобів масової комунікації;

  • вміти оцінювати й аналізувати журналістські матеріали й інші матеріали медійного змісту;

  • студенти повинні володіти навичками медіакритичного аналізу і вміти писати різні за жанрами медіакритичні матеріали.

 

Теорія твору і тексту

Мета вивчення дисципліни – розширити й узагальнити знання студентів про особливості структурно-смислової побудови текстів. Роз’яснити базові поняття термінів «текст» і «твір», знайти їхні спільні та відмінні риси та ознаки. Крім того освоїти загальні механізми творення та специфіку функціонування і сприйняття журналістського тексту відповідно до соціальних завдань, що стоять перед засобами масової інформації. Матеріали дисципліни спрямовані на адаптацію знань з теорії літератури до практичних вимог журналістської професії, розкриття особливостей творчої складової роботи журналіста, системне оволодіння методами та прийомами художньо-публіцистичної роботи та принципів аналізу журналістського тексту.

Завдання – подати студентам-журналістам матеріали з курсу теорія твору й тексту через призму сучасних медіа-текстів. Отримання знань щодо особливостей роботи над розбудовою текстів мас-медіа у різних видах ЗМІ. Освоїти специфіку сприйняття текстів різною цільовою аудиторією та визначити вплив графічно-знакової системи на аналіз самого матеріалу як єдиного цілого. Навчити студентів писати журналістські матеріали через призму текстово-знакової системи з посиленою експресією та стилістичним забарвленням.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати:

  • спільні та відмінні риси та ознаки понять «твір» і «текст»;

  • тематичну, фактологічну, композиційну, емоційно-експресивну та інші структури твору;

  • систему текстових одиниць та елементів;

  • архітектонічну структуру текстового матеріалу;

  • смислові зв’язки у текстах;

  • види текстів та їх призначення у ЗМК.

уміти:

  • застосовувати на практиці теоретичні знання, набуті у процесі навчання;

  • збирати та аналізувати інформацію про тексти та їх заголовки;

  • будувати загальну структуру журналістського твору;

  • використовувати у текстах мовностилістичні засоби та зображувальні елементи.

 

Теле- та радіовиробництво

Мета – висвітлити закони діяльності телебачення та радіомовлення загалом і телевізійної та радіожурналістики зокрема на теоретичному та практичному рівнях. У межах курсу дається уявлення про основні поняття телерадіожурналістики, принципи діяльності телерадіожурналіста, зумовлені особливістю способів впливу ТБ та радіо на аудиторію, закони створення програмного телевізійного та радійного продукту в межах жанрової системи телерадіомовлення.

Завдання – ознайомити студентів зі специфікою принципів і законів діяльності теле- та радіожурналістики, які на сучасному етапі перебувають під значним впливом комп’ютерних технологій у сфері технічної бази та розвитку Інтернету у створенні програмного продукту; структурувати знання про систему зв’язків ЗМІ, обґрунтувавши специфіку теле- та радіомовлення; навчити студентів вільно володіти теоретичними і практичними знаннями в різноманітних жанрових різновидах теле- та радіомовлення, орієнтуючись на потреби і смаки сучасної телевізійної та радійної аудиторії.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен знати:

  • особливості телерадіомовлення в системі ЗМІ;

  • специфіку сучасного етапу розвитку телебачення та радіо;

  • основні історичні етапи функціонування радіопрограм;

  • функціональну систему телевізійного та радіомовлення;

  • жанрово-стильовий спектр теле- та радіожурналістики;

  • особливості взаємодії з аудиторією;

уміти:

  • всебічно використовувати набуті знання в умовах динамічності сучасного теле-та радіопростору;

  • застосовувати практичні рекомендації у процесі створення професійного та конкурентного програмного теле- та радіопродукту.

 

Історія зарубіжної журналістики

Дисципліна «Історія зарубіжної журналістики» ставить за мету дати студентам уявлення про особливості виникнення та функціонування періодичних видань у світі, забезпечити засвоєння ними основних етапів та тенденцій розвитку преси та журналістики.

Основні завдання вивчення навчальної дисципліни «Історія зарубіжної журналістики»:

  • вивчення основних етапів розвитку зарубіжної журналістики, репертуаром, видовими особливостями преси;

  • визначення ступеня впливу періодичних видань на суспільно-політичне життя країни;

  • формування системи понятійного апарату;

  • виявлення спільного і відмінного в розвитку преси і журналістики в різних країнах світу;

  • знайомство з наявною джерельною та історіографічною базою для вивчення особливостей розвитку зарубіжної журналістики;

  • знайомство студентів із процесом виникнення та розвитку журналістики як світового суспільного інституту;

  • виявлення значення преси в культурному доробку людства;

  • визначення роль журналістики в суспільно-політичній боротьбі різних епох;

  • аналіз досягнення журналістики у культурному житті суспільства;

  • аналіз особливостей художньої майстерності письменників-публіцистів світового рівня;

  • аналіз діяльності важливих періодичних видань ХVІІ – ХХ століть;

  • розкриття закономірностей розвитку світової преси;

  • збагачення студентів знанням фактів історії преси;

  • підвищення професійного рівня майбутніх журналістів.

 

Згідно з вимогами освітньо-професійної програми студенти повинні

знати:

  • головні поняття та категорії масової інформації в їх історичному становленні, розвитку та сучасному значенні;

  • головні етапи розвитку протожурналістики;

  • причини виникнення перших періодичних видань: взаємодія техніки, культури, економіки, політики;

  • особливості становлення та розвитку журналістики різних країн світу;

  • особливості світової журналістики ХVІІ–ХХ століть;

  • конститутивні ознаки щоденної, елітарної та масової преси ХІХ–ХХ ст.

уміти:

  • застосовувати теоретичні знання для створення сучасного журналістського тексту;

  • використовувати художні засоби, вироблені світовою журналістикою, при створенні інформаційного продукту;

  • аналізувати історико-журналістські явища з метою поліпшення власної практичної діяльності;

  • набувати первісних навичок наукового підходу до історії журналістики.

 

Інтернет-журналістика

Мета вивчення дисципліни «Інтернет-журналістика» є знайомство студентів зі специфікою інтернет-ЗМІ, їхнім місцем у сучасній медіасистемі.

Завдання:

  • засвоєння базових уявлень про специфіку інтернет-журналістики як інформаційної соціально-орієнтованої діяльності, і визначення її місця в системі масових комунікацій;

  • оволодіння розумінням особливостей мережевого видання, знайомство з його жанрами, організацією діяльності;

  • формування уявлення про специфіку і методах роботи веб-видань, особливості менеджменту і правового забезпечення мережевого ЗМІ.

У результаті засвоєння дисципліни студент повинен знати:

  • специфіку мережевого видання;

  • жанри, організацію діяльності мережевого видання;

  • менеджмент мережевого видання;

  • природу сучаного інформаційного суспільства;

  • правове забезпечення веб-видань.

 

У результаті засвоєння дисципліни студент повинен уміти:

  • створювати гіпертекст;

  • користуватися інструментами пошуку;

  • розробляти концепцію Інтернет-видання;

  • створювати тематичний план Інтернет-газети;

  • оформляти право редагувати надані матеріали для розміщення в Інтернеті;

  • оновлювати Інтернет-газету в режимі реального часу;

  • аналізувати статистику відвідуваності сайту газети;

  • працювати в сучасній редакції Інтернет-видання.

 

Сучасна публіцистика

Мета дисципліни передбачає вивчення тенденційності розвитку української публіцистики, її зв’язку з культурно-історичним контекстом, методологічних засад і творчої лабораторії публіцистів у сучасному українському інформаційному просторі.

  • Завдання вивчення дисципліни:

  • ознайомити студентів з культурно-історичним контекстом формування традицій української публіцистики;

  • розглянути основні етапи розвитку українського публіцистичного слова;

  • проаналізувати основні проблеми та перспективи розвитку сучасної української публіцистики;

  • осмислення концептосфери національного публіцистичного дискурсу;

  • проаналізувати систему жанрів сучасної публіцистики, особливості творчої лабораторії публіциста;

  • осягнути особливості поетики українського публіцистичного дискурсу.

У процесі вивчення курсу студенти повинні оволодіти певною системою знань, умінь та навичок:

  • знати визначення основних понять курсу,

  • мати чітке уявлення про тематичну та жанрову специфіку національної публіцистики, орієнтуватися у персоналіях та їх публіцистичній спадщині,

  • усебічно аналізувати публіцистичні твори в аспекті їх змістової, ідейної, композиційної, експресивної специфіки.

Газетно-журнальні видання

Навчальна дисципліна «Газетно-журнальні видання» ставить за мету ознайомити студентів зі специфікою редакторсько-видавничої підготовки газетних та журнальних друкованих видань.

Важливим етапом викладання курсу є акцент на системному підході до формування уявлень про роль і значення редакторських професій у пресовій сфері.

Предметний зміст курсу спрямований на аналіз сучасної моделі редактора і журналіста, відтак розвиток творчої особистості з урахуванням умов нової соціально-політичної, економічної й інформаційної ситуації.

Завдання вивчення дисципліни:

  • ознайомитися з типологією газетних та журнальних видань, цільовою аудиторією різних видів періодики;

  • оволодіти предметом редагування як продуктом професіонального мовлення журналіста, як предметом читацького сприймання та розуміння, як відображенням певної інформаційної системи і ефективним засобом упливу на аудиторію;

  • сформувати поняття про структуру редакторської діяльності при підготовці газетно-журнальних видань;

  • опанувати технологію праці літературного і художньо-технічного редакторів.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати:

  • типологію і структуру газетних і журнальних видань;

  • специфіку журналістського матеріалу як продукту професіонального мовлення автора, як фрагмента інформаційної системи і засіб упливу, як предмет перцепції;

  • методику роботи редактора з тематичною, фактологічною, композиційною й архітектонічною структурами журналістського твору.

уміти:

  • орієнтуватися в сучасних видах газетних і журнальних видань;

  • технологічно грамотно проводити редакторський аналіз, формулювати редакторський висновок і здійснювати правку твору;

  • оцінювати інформаційну доцільність і рівновагу журналістського матеріалу і його властивості як частини інформаційної системи суспільства;

  • здійснювати редакторську підготовку періодичних видань від концепції до видавничого втілення.

 

Книжкові видання

Метою навчальної дисципліни є набуття студентом комплексу практичних знань редакторської підготовки книжкових видань, враховуючи їх типологічні особливості, що забезпечить комплексність фахової підготовки майбутніх редакційних співробітників.

Нормативна навчальна дисципліна «Книжкові видання» належить до циклу професійно орієнтованих дисциплін напряму підготовки «Видавнича справа та редагування» освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр».

Об’єктом навчальної дисципліни є редакторська діяльність фахівців у контексті створення різних видів книжкової друкованої продукції, враховуючи типологічний підхід.

Завдання вивчення дисципліни:

  • ознайомити майбутніх редакторів із особливостями редакторсько-видавничої підготовки книжкових видань;

  • зорієнтувати в тенденціях сучасного видавничого бізнесу України та світу;

  • удосконалити знання про типологію книжкових видань;

  • підвищити професійно-кваліфікаційний рівень майбутнього редактора і видавця;

  • розробити проект книжкового видання та презентувати сигнальний примірник видання.

Студент повинен знати:

  • основні терміни і визначення, якими користуються у видавничій практиці створення книжкових видань;

  • сучасні тенденції у книговиданні;

  • типологічні оосбливсоті книжкових видань у контексті редакційно-видавничої підготовки;

  • редакційні та поліграфічні вимоги до текстової, зображальної частини видання, зовнішнього оформлення до зовнішнього та внутрішнього оформлення друкованих книжкових видань різних видів;

  • послідовність редакційного опрацювання авторського оригіналу, специфіку роботи художнього та технічного редакторів;

  • принципи та правила макетування, верстки книжкового видання.

 

У результаті вивчення курсу студенти повинні уміти:

  • вільно орієнтуватися у типології книжкових видань;

  • здійснювати ґрунтовний редакторський аналіз книжкових видань різних видів;

  • розробляти концепцію книжквоого видання та втілювати її у конкретну видавничу форму згідно чинних видавничих стандартів;

  • практично використовувати засвоєні теоретичні знання;

  • застосовувати науковий підхід до аналізу і створення книжкової продукції.

 

4 КУРС

 

Журналістика даних

Мета курсу – озброїти студентів-майбутніх журналістів дієвими інструменти для роботи з даними та їх візуалізацією. Курс є орієнтований на практичне оволодіння інструментами по роботі з базами даних.

Завдання курсу:

  • оволодіння навичками журналістики даних, в тому числі роботи з великими масивами даних, збору, аналізу та візуалізації інформації;

  • опанування інструментами візуалізації даних – картографування, хронологізація, ранжування тощо;

  • створення повноцінних досліджень, використовуючи інструменти журналістики даних.

Студент повинен знати:

  • типологічні прояви та сучасні тренди журналістики даних;

  • канали здобуття баз даних, інструменти їх аналізу;

  • інструменти візуалізації даних та шляхи їх імплементації у журналістський текст.

Студент повинен уміти:

  • шукати інформацію в різних джерелах, аналізувати її, візуалізувати та вводити в журналістський текст;

  • генерувати ідеї для журналістських розслідувань, використовуючи бази даних та їх візуалізацію;

  • володіти компетенціями аналізу даних.

Медіаменеджмент

Мета курсу – з’ясування основних тенденцій розвитку менеджменту в галузі ЗМІ, його форм і засобів, формуванні у студентів розуміння економічних основ функціонування ЗМІ.

Завдання:

  • визначти основні поняття та структуру ЗМІ як системи;

  • розглянути основні категорії та характеристики медіаменеджменту.

  • розглянути методологію управління персоналом у медійній галузі.

  • охарактеризувати особливості й форми фінансового менеджменту в ЗМІ.

  • розглянути систему розповсюдження медійного продукту, що склалася на сучасному ринку.

  • У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен:

знати:

  • зміст і основні функції медіаменеджменту;

  • форми мотивації персоналу та їхню специфіку в ЗМІ;

  • форми організаційних структур у ЗМІ;

  • переваги і недоліки різних форматів ЗМІ з позиції їхньої комерційної привабливості;

уміти:

  • орієнтуватися в різних форматах ЗМІ;

  • оцінювати комерційну перспективність певного формату залежно від аудиторії та ринкової кон’юнктури.

 

Практична стилістика

Мета курсу – подати стилістичну систему української мови в її довершеній, поліфункціональній формі; домогтися засвоєння основних понять теоретичної та практичної стилістики, а також оволодіння стилістичними нормами літературної мови; виробити чуття естетики мови, вміння працювати над своїм словом і вдосконалювати тексти авторських оригіналів у процесі редакторського опрацювання.

Завдання курсу практичної стилістики полягають у з’ясуванні та засвоєнні основних понять і категорій стилістики; визначенні критеріїв класифікації стилів; встановленні основних етапів формування й розвитку функціональних стилів української літературної мови, ролі інтра- та екстралінгвальних чинників у розбудові функціонально-стильової системи; характеристиці стилістичних ресурсів сучасної української мови. Завдання вивчення курсу в практичному аспекті зводяться до оволодіння стилістичною системою української мови (стилістикою ресурсів та функціональною стилістикою); вироблення вмінь і навичок визначення стилістичних ознак мовних одиниць у текстах усіх стилів та оцінювання стилістичних можливостей елементів мовної системи; ознайомлення зі стилістичними прийомами та способами використання мовних засобів відповідно до умов і цільової настанови спілкування; оволодіння навичками текстотворення в усіх функціональних стилях, підстилях, жанрах; піднесення культури професійного, ділового, мас-медійного мовлення та інших функціональних різновидів української мови; вироблення навичок редакторського опрацювання текстів з метою досягнення їхньої стилістичної довершеності.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен:

знати: стилістичні особливості мовних одиниць різних рівнів, визначальні риси функціональних стилів;

уміти: визнати стилістичні ознаки мовних одиниць у текстах усіх стилів та оцінювати стилістичні можливості елементів мовної системи, усвідомлювати конотацію слів.

 

Кросмедійна журналістика

Метою курсу є комплексний аналіз основних характеристик кросмедіа та особливостей їх функціонування в регіональних медіа. Актуальність вивчення курсу полягає у відсутності системного підходу до визначення чітких ознак кросмедіа та наявності певного термінологічного дисбалансу, що передбачає розв’язання таких завдань:

  • формування крос-медійної компетентності студентів;

  • вивчення основних форм кросмедійної діяльності;

  • аналізу трансформацій у діяльності журналіста за умов кросмедіа.

Студент повинен знати:

  • типологічні прояви кросмедійної журналістики;

  • особливості сучасного інформаційного простору – національний та регіональний контексти;

  • жанрові особливості кросмедійної журналістики.

Студент повинен уміти:

  • підготувати матеріал будь-якого аналітичного жанру;

  • розуміти явище дифузії жанрів та вміти вибирати оптимальні жанрові різновиди для висвітлення проблем;

  • відшукувати та планувати теми власних аналітичних повідомлень;

  • працювати з різними джерелами інформації;

  • фіксувати, зберігати, аналізувати, інтерпретувати факти;

  • реалізовувати творчий задум у межах обраного жанру чи жанрового різновиду;

  • використовувати мовно-стилістичні можливості втілення теми;

  • співпрацювати з редакціями з метою розміщення своїх матеріалів у ЗМІ.

 

Електронні видання

Дисципліна «Електронні видання» ставить за мету ознайомлення студентів з історією розвитку інформаційної системи Інтернет, оволодіння сучасними видавничими інструментами web-publishing та технологіями створення електронних видань, осмислення функціонування сучасного комунікаційного простору.

Курс зорієнтований на навчання студентів-редакторів та видавців оперувати сучасними формами комунікації за допомогою найновітніших технічних та інформаційно-комунікаційних засобів.

Завдання вивчення дисципліни

  • Озброїти студентів сучасними інформаційно-комунікаційні інструментами

  • Ознайомити із тенденціями розвитку електронного книговидання в Україні та світі

  • Окреслити сучасний стан інформаційного простору

  • Узагальнити знання про стандартизаційні особливості електронних видань

  • У практичному аспекті – допомогти у створенні електронного видання сучасного типу

  • Навчити працювати із сучасними інструментами web-publishing

 

У результаті вивчення курсу студенти повинні знати:

  • особливості комунікації з комп’ютером;

  • історію розвитку мережі Інтернет;

  • сучасні тенденції системи Інтернет;

  • специфіку електронних видань

  • класифікацію електронних видань;

  • специфіку роботи в Інтернет з метою пошуку інформації;

  • особливості характеристики журналістських електронних видань (цільове призначення, типологічні особливості, питання стандартів електронних видань);

  • основні поняття комп’ютерного дизайну при створенні електронного видання.

 

У результаті вивчення курсу студенти повинні уміти:

  • вільно володіти комп’ютером з метою роботи в мережі Інтернет;

  • здійснювати кваліфікований пошук необхідної інформації;

  • аналізувати електронні видання за різними параметрами;

  • створити проект власного онлайнового видання;

  • створити проект власного офлайнового видання.

 

Види редагування

Дисципліна належить до циклу фундаментальних та професійно-орієнтованих дисциплін, передбачених програмою підготовки бакалаврів. У курсі викладаються засади різних видів редагування на основі комплексного підходу. Мета курсу полягає у вивченні комплексного розуміння друкованого видання у взаємозв’язку між змістом і зовнішнім оформленням всіх елементів. Передбачається розгляд процесу редагування та оформлення друкованих видань, правил та прийомів опрацювання текстових та зображальних елементів видання із врахуванням цільового та функціонального призначення, можливостей сучасних поліграфічних підприємств.

Завдання вивчення дисципліни

  • Ознайомити студентів із основами літературного, художньо-технічного, наукового редагування.

  • Надати студентам знання та навички редагування видань.

  • Навчити студентів працювати з автором як редактор.

  • Закласти основи застосування на практиці норм та технічних вимог, установлених сучасними видавничими стандартами.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен знати:

  • специфіку різних видів редагування;

  • процес оформлення друкованих видань;

  • особливості складання і верстання елементів видань;

  • правила та прийоми оформлення текстових і зображальних елементів видання;

  • логічні засади редагування.

Студент повинен уміти:

  • редагувати тексти різного цільового призначення;

  • орієнтуватися у процесі оформлення друкованих видань з погляду виду, змісту, читацького призначення видання;

  • на практиці застосовувати норми та технічні вимоги, установлені сучасними стандартами.