Кафедра української літератури є однією з найстаріших в університеті; вона була відкрита в рік заснування педагогічного інституту (1930 р.). Біля витоків кафедри стояв відомий літературознавець, учень О. Потебні, професор Б. І. Харцієв.

У післявоєнні роки на кафедрі один за одним почали з’являтись молоді, проте високопрофесійні викладачі української мови і літератури. Це були кращі випускники філологічних факультетів України. Серед них – Олійниченко Галина Іванівна, яка, прибувши в інститут у 1948 році, відразу ж очолила кафедру. В 50-х роках на кафедрі заявились перші кандидати філологічних наук: Л. Г. Нісонський, Л. М. Кіліченко, І. В. Проценко, Д. М. Білецький, Л. Ф. Стеценко, М. Т. Чечот, А. П. Бойчук, які стали відомими в Україні спеціалістами. З цього часу почали закладатись наукові традиції кафедри.

Зміна поколінь науковців відбулася в 70-х роках, коли з різних кінців України для роботи в інституті прибули молоді перспективні педагоги та вчені, кандидати філологічних наук О. Є. Поляруш, В. П. Марко, Г. Д. Клочек, М .К. Смоленчук. Доля останнього, письменника й невтомного краєзнавця, була драматичною. Звинувачений в буржуазному націоналізмі, він змушений був залишити наше місто і певний час працював на Волині. У 2008 році пам’ять про нього увічнена на почесній дошці на одному з корпусів університету.

На початку 80-х років склад кафедри поповнився такими талановитими вченими та викладачами як В. Є. Панченком та С. Г. Барабаш. Утворилось міцне літературознавче ядро.

Це дало змогу стрімко нарощувати науковий потенціал. Протягом 80-х, 90-х років ХХ та початку ХХІ ст. докторами наук стали Г. Д. Клочек, В. П. Марко, В. Є. Панченко, Л. В. Куценко, а також І. Є. Руснак, Ю. В. Мариненко, А. Гурбанська, які нині працюють  в інших вишах України.

В 1993 році при кафедрі відкрито аспірантуру та докторантуру, в якій підготовлено понад 30 кандидатів та докторів наук.

За внеском у літературознавчу науку кафедра вважається однією з найпотужніших в Україні. Достатньо сказати,  що науковці кафедри  фактично відкривали для українського читача заборонених комуністичним режимом імена письменників, наших знаменитих земляків Володимира Винниченка (проф. ВолодимирПанченко, професор Сергій Михида), Євгена Маланюка (проф. Леонід Куценко, доц. Оксана Гольник). Наукові школи, очолювані проф. Василем Марком  та проф. Григорієм Клочек розробили чимало наукових концептів, що стали помітним внеском в теорію літератури (методика та методологія аналізу літературного твору, системологічна теорія літературного твору). Проф Григорій Клочек є автором «Концепції реформування літературної освіти в середній школі».

За результатами  наукової роботи кафедра  неодноразово займала перші місця в універитеті. Вражає кількість опублікованої наукової продукції за останні 20 років – більше сотні монографій, навчальних посібників та понад тисячу статей у вітчизняних та зарубіжних виданнях. Серед публікацій – чимало монографій, посібників та статей, що стали резонансними серед наукової та педагогічної громадськості України.

Колектив кафедри був організатором багатьох всеукраїнських наукових та науково-практичних конференцій серед яких треба відзначити наукові конференції, присвячені 100-літтю українського театру корифеїв (1982 р.), 140-літтю та І45-літтю з дня народження І.Карпенка-Карого (1980, 1985 рр.), вивченню творчості  В. Винниченка (1993, 2014 р.р.), 100-літтю від дня народження Є. Маланюка (1998), 125-літтю театру корифеїв (2007), вивченню проблеми «Література і кіно» (2013)та нших подібних заходів.

Кафедра підтримує наукові зв’язки з літературознавчими кафедрами Київського національного університету ім. Тараса Шевченка, Одеського національного університету ім. І.І.Мечнікова, Дніпровського національного університету, Національного університету «Києво-Могилянська академія», Черкаського державного університету імені Б.Хмельницького, Інституту літератури НАН України ім. Т.Шевченка.

Колектив кафедри не замикається лише на колі суто професійних інтересів. Кафедряни проводять значну суспільно-політичну й культурно-просвітницьку роботу в місті та області.