АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ КРИМІНАЛЬНОГО ПРАВА ТА ПРОЦЕСУ

Метою викладання навчальної дисципліни є формування глибоких теоретичних і практичних знань щодо практичного застосування кримінального та кримінального процесуального законодавства України; вироблення вміння орієнтуватися у сучасних проблемах кримінального та кримінального процесуального права, аналізувати їх та висловлювати власну думку щодо причин і варіантів вирішення цих проблем; формування практичних навичок правильного застосування кримінального та кримінального процесуального закону при кваліфікації злочинів, проведенні процесуальних дій, прийнятті та оформленні процесуальних рішень.

Основними завданнями вивчення дисципліни є:

- поглиблене вивчення законодавчих і теоретичних проблем, пов’язаних з сучасними проблемами кримінального права та кримінального процесу;

- поглиблення знань, пов’язаних з актуальними проблемами попередньої злочинної діяльності; співучасті у злочині; обставин, що виключають злочинність діяння; актуальними проблемами злочинів проти життя та здоров’я, статевої свободи та статевої недоторканості; злочинів проти власності; злочинів проти громадської безпеки та громадського порядку та злочинів у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов’язаної з наданням публічних послуг;

- детальний розгляд судових роз’яснень із вказаних проблем; тлумачення кримінального закону;

- вироблення вміння правильної кваліфікації та розмежування злочинів;

- закріплення, розширення та поглиблення знань теорії кримінального процесу та норм кримінального процесуального права України.

Згідно з вимогами освітньо-професійної програми у магістра мають бути сформовані такі компетентності:

загальні компетентності:

- здатність до абстрактного мислення, аналізу та синтезу;

- здатність розв’язувати законодавчі та теоретичні проблеми, пов’язані з актуальними питання и кримінального права та кримінального процесу;

- здатність визначати проблеми попередньої злочинної діяльності; співучасті у злочині; обставин, що виключають злочинність діяння;

- здатність правильно кваліфікувати злочини проти життя та здоров’я, статевої свободи та статевої недоторканості; злочини проти власності; злочини проти громадської безпеки та громадського порядку; злочини у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов’язаної з наданням публічних послуг та надавати судові роз’яснення із вказаних проблем;

- здатність визначати та вирішувати проблеми процесуальної форми здійснення правозастосовної діяльності під час досудового розслідування;

- здатність застосувати кримінальне процесуальне законодавство України судами, прокурорами, органами досудового розслідування;

професійні компетентності:

- здатність застосовувати положення кримінального та кримінального процесуального законодавства при розгляді актуальних питань кримінального права чи процесу;

- вміння визначати проблемні питання та формувати шляхи їх подолання; використовувати наукові розробки теорії кримінального права та процесу при тлумаченні та застосуванні норм кримінального та кримінального процесуального законодавства;

- здатність аналізувати судову практику та формулювати правила кваліфікації злочинів на підставі її вивчення;

- вміння застосовувати основні правила кваліфікації злочинів при аналізі актуальних проблем кримінального права;

- вміння аналізувати практику застосування кримінального процесуального законодавства України під час здійснення кримінального провадження;

- здатність приймати обґрунтовані та законні рішення;

- здатність визначати, обґрунтовувати і обстоювати свою правову позицію.

 

ПРОТИДІЯ ТА ЗАПОБІГАННЯ КОРУПЦІЇ

Метою викладання навчальної дисципліни є поглиблення знань щодо інструментарія науки про роль та значення протидії та запобігання корупції; розуміння причин та наслідків корупції в Україні та здійснюваних антикорупційних заходів, а також сформувати та розвинути правові знання, виробляти навички самостійного аналізу корупційних явищ, умінь застосовувати отримані знання при оцінці конкретної ситуації  під час протидії та запобігання корупції.

Основними завданнями вивчення дисципліни є:

- розгляд основних підходів та наукових засад дослідження протидії та запобігання корупції;

- формування самостійного мислення, навичок аналізу проблемних питань щодо протидії та запобігання корупції;

- формування понятійного апарату, що використовується в межах протидії та запобігання корупції та вміння ним користуватися;

- поглиблення знань прикладного характеру щодо протидії та запобігання корупції, передбаченими вітчизняним законодавством та міжнародною практикою.

Згідно з вимогами освітньо-професійної програми у магістра мають бути сформовані такі компетентності:

загальні компетентності:

- здатність до абстрактного мислення, аналізу та синтезу;

- здатність застосовувати знання щодо протидії та запобігання корупції у практичних ситуаціях в умовах неповної/недостатньої інформації та суперечливих вимог;

- здатність до провадження дослідницької та/або інноваційної діяльності;

- здатність приймати управлінські й обґрунтовані рішення в складних і непередбачуваних умовах;

 - здатність самостійно здобувати знання, використовуючи різні джерела інформації з питань протидії та запобігання корупції;

- здатність до відповідальності за розвиток професійного знання і практик, оцінку стратегічного розвитку команди;

професійні компетентності:

- уміння застосовувати набуті знання, вміння й навички на практиці, здатність брати участь у розробленні та кваліфіковано застосовувати нормативно-правові акти в різних сферах юридичної діяльності, реалізовувати норми матеріального й процесуального права в професійній діяльності;

 - здатність забезпечувати законність та правопорядок, безпеку особистості, суспільства і держави, протидіяти та запобігати корупції в межах виконання своїх посадових обов’язків;

- здатність виявляти та аналізувати причини та умови, що сприяють вчиненню кримінальних та адміністративних корупційних правопорушень, вживати заходи для їх усунення;

- здатність давати кваліфіковані юридичні висновки й консультації в конкретних сферах юридичної діяльності;

- здатність кваліфіковано здійснювати наукові дослідження щодо протидії та запобігання корупції;

 - здатність викладати юридичні дисципліни на високому теоретичному й методичному рівні, впроваджувати інноваційні технології, методи і засоби навчання;

- здатність керувати самостійною роботою осіб, що навчаються, та бути наставником для молодших колег у процесі набуття і вдосконалення ними навичок педагогічної майстерності;

- здатність ефективно здійснювати правове виховання;

- спроможність взаємодіяти з представниками інших органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, громадськістю з питань протидії та запобігання корупції.

 

УПРАВЛІННЯ ОРГАНАМИ ПОЛІЦІЇ

Метою викладання навчальної дисципліни є поглиблення знань щодо особливостей управлінської діяльності апарату та підрозділів Національної поліції України, вироблення у магістрів стійких знань на навичок щодо практичного аспекту повноважень оранів Національної поліції.

Основними завданнями вивчення дисципліни є: формування у магістрів  знань, вмінь та навичок, які відповідають професійно-кваліфікаційним характеристикам основних посад працівників Національної поліції України та завданням, які ставляться перед структурнмими підрозділами Національної поліції відповідно до їх повноважень згідно діючого законодавства.

Згідно з вимогами освітньо-професійної програми у магістра мають бути сформовані такі компетентності:

загальні компетентності:

- здатність до абстрактного мислення, аналізу та синтезу;

- здатність до провадження дослідницької та/або інноваційної діяльності;

- здатність самостійно здобувати знання, використовуючи різні джерела інформації;

професійні компетентності:

-  здатність визначати систему, структуру та основи організації діяльності підрозділів поліції; порядок застосування заходів адміністративного примусу для забезпечення публічного порядку і безпеки; форми взаємодії поліції з іншими правоохоронними органами, місцевим самоврядуванням та громадськістю; зміст процесуальних документів, які складаються під час адміністративної діяльності поліції;

- здатність кваліфіковано здійснювати наукові дослідження в галузі правоохоронної діяльності;

 - здатність забезпечувати законність та правопорядок, безпеку особистості, суспільства, держави в межах виконання своїх посадових обов’язків;

- здатність виявляти та аналізувати причини та умови, що сприяють вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень, вживати заходи для їх усунення;

- здатність кваліфіковано здійснювати наукові дослідження щодо охорони та захисту прав і свобод людини й громадянина;

здатність ефективно здійснювати правове виховання.

 

ПРОБЛЕМИ КВАЛІФІКАЦІЇ АДМІНІСТРАТИВНИХ ПРАВОПОРУШЕНЬ

Метою викладання навчальної дисципліни є сприяти становленню сучасного всебічно розвинутого висококваліфікованого фахівця-юриста, який на достатньому рівні володіє знаннями у сфері адміністративної деліктології, а також формування навичок щодо розв’язування складних практичних задач під час професійної діяльності з кваліфікації адміністративних правопорушень та притягнення винних осіб до адміністративної відповідальності.

Основними завданнями вивчення дисципліни є:

- розгляд основних підходів та наукових засад дослідження проблем кваліфікації адміністративних правопорушень;

- формування самостійного мислення, навичок аналізу проблемних питань щодо юридичного механізму притягнення винних осіб до адміністративної відповідальності;

- формування понятійного апарату, що використовується в межах адміністративної деліктології;

- поглиблення знань прикладного характеру щодо кваліфікації адміністративних правопорушень, передбаченими вітчизняним законодавством та практикою. 

Згідно з вимогами освітньо-професійної програми у магістра мають бути сформовані такі компетентності:

загальні компетентності:

- здатність застосовувати знання в професійній діяльності у стандартних та окремих нестандартних ситуаціях;

- здатність добре володіти правничою термінологією у галузі правоохоронної діяльності;

- здатність до абстрактного мислення, аналізу та синтезу;

- здатність приймати управлінські й обґрунтовані рішення в складних і непередбачуваних умовах;

 - здатність самостійно здобувати знання, використовуючи різні джерела інформації з питань кваліфікації адміністративних правопорушень;

- здатність до відповідальності за розвиток професійного знання і практик, оцінку стратегічного розвитку команди;

- здатність аналізувати правові проблеми та формувати правові позиції та застосовувати юридичну аргументацію.

професійні компетентності:

- уміння застосовувати набуті знання, вміння й навички на практиці, здатність брати участь у розробленні та кваліфіковано застосовувати нормативно-правові акти в різних сферах юридичної діяльності, реалізовувати норми матеріального й процесуального права в професійній діяльності;

 - здатність забезпечувати законність та правопорядок, безпеку особистості, суспільства, держави в межах виконання своїх посадових обов’язків;

- здатність виявляти та аналізувати причини та умови, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, вживати заходи для їх усунення;

- здатність професійно вирішувати проблеми, що виникають у ході кваліфікації адміністративних правопорушень;

- здатність давати кваліфіковані юридичні висновки й консультації в конкретних сферах юридичної діяльності;

- здатність здійснювати наукові дослідження щодо проблем кваліфікації адміністративних правопорушень;

 - здатність викладати юридичні дисципліни на високому теоретичному й методичному рівні, впроваджувати інноваційні технології, методи і засоби навчання;

- здатність ефективно здійснювати правове виховання;

 

МЕТОДОЛОГІЯ ТА ОРГАНІЗАЦІЯ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

 Метою викладання навчальної дисципліни є вивчення теоретичних основ і практики організації наукових досліджень у різних формах, формування навичок практичного застосування конкретних методів наукового пошуку у професійній правоохоронній діяльності.

Основними завданнями вивчення дисципліни є:

- ознайомлення з основами наукознавства та методологією наукових досліджень;

- набуття практичних навичок застосування загальнонаукових та спеціальних методів у наукових дослідженнях;

- формування навичок наукової організації дослідного процесу;

- засвоєння правил роботи з джерелами інформації у наукових дослідженнях;

- організація впровадження результатів наукових досліджень та визначення їх ефективності.

Згідно з вимогами освітньо-професійної програми у магістра мають бути сформовані такі компетентності:

інтегральна компетентність – здатність проведення досліджень та/або здійснення інновацій у сфері правоохоронної діяльності;

загальні компетентності:

- здатність до абстрактного мислення, аналізу та синтезу;

- здатність до провадження дослідницької та/або інноваційної діяльності;

- здатність самостійно здобувати знання, використовуючи різні джерела інформації;

професійні компетентностіздатність кваліфіковано здійснювати наукові дослідження в галузі правоохоронної діяльності.

Програмні результати навчання:

- здійснювати наукові дослідження в галузі правоохоронної діяльності.

 

ПУБЛІЧНЕ АДМІНІСТРУВАННЯ

Метою викладання навчальної дисципліни є оволодіння теоретичними знаннями з питань публічного адміністрування та набуття практичних вмінь і навичок щодо застосування законів, принципів, методів, технологій та процедур в управлінні суб’єктами публічної сфери; набуття вмінь та формування компетенції, необхідних для виконання функцій та реалізації повноважень керівника (фахівця) суб’єкта публічного адміністрування, в тому числі для органів державної влади і місцевого самоврядування.   

Основними завданнями вивчення дисципліни є:

  • узагальнення теоретичних засад у сфері публічного адміністрування, розуміння основних тенденцій та напрямів їх еволюції;
  • визначення суті, законів, принципів і механізмів публічного адміністрування в розвитку суспільства;
  • опанування основами методології, технологіями та процедурами публічного адміністрування об’єктів публічної сфери;
  • оволодіння методами формування, моніторингу та контролю управлінських рішень на національному, регіональному та місцевому рівнях, а також на рівні суб’єктів публічної сфери, з позиції загально-цивілізаційних цінностей, світового досвіду та осмислення наукових здобутків;
  • набуття навичок розроблення та впровадження заходів із забезпечення результативної та ефективної діяльності суб’єктів публічної сфери.

Згідно з вимогами освітньо-професійної програми у магістра мають бути сформовані такі компетентності:

загальні компетентності:

  • здатність до абстрактного мислення, аналізу та синтезу;
  • здатність до провадження дослідницької та/або інноваційної діяльності;
  • здатність самостійно здобувати знання, використовуючи різні джерела інформації з питань публічного адміністрування;
  • здатність застосовувати заходи із запровадження сучасних форм і методів діяльності суб’єкта публічної сфери, його структурного підрозділу, оптимізації його функціональної та організаційної структури з урахуванням особливостей сучасних управлінських технологій.

професійні компетентності:

  • уміння застосовувати набуті знання, вміння й навички на практиці;
  • вміння на основі аналізу та синтезу інформації приймати рішення, розробляти та реалізовувати проекти у публічному урядуванні;
  • вміння використовувати механізми інформаційних технологій електронного урядування в різних сферах публічного адміністрування;
  • здатність розробляти та застосовувати інструментарій аналізу політики та організаційних форм залучення громадськості до процесів опрацювання інформації та визначення напрямків розвитку публічних організацій.

 

ПРОБЛЕМИ РЕФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ ПРАВООХОРОННИХ ОРГАНІВ УКРАЇНИ

Метою викладання навчальної дисципліни є здійснення комплексного теоретико-правового аналізу адміністративно-правових проблем оптимізації правоохоронної системи України, з'ясування особливостей її сучасного стану правового регулювання, подальшого вдосконалення діяльності правоохоронної системи в Україні.

Основними завданнями вивчення дисципліни є:

  • мати уявлення щодо загальнотеоретичної характеристики компетенції правоохоронних органів, визначення юридичних гарантій їх діяльності;
  • опрацювати пропозиції вчених щодо визначення шляхів оптимізації формування та функціонування системи правоохоронних органів України;
  • охарактеризувати особливості правоохоронної діяльності органів судової влади України та конкретизувати сутність адміністративно-правового статусу органів судової влади як суб'єктів правоохоронної системи;
  • мати уявлення щодо напрямів удосконалення взаємодії та координації правоохоронних органів як головних суб'єктів правоохоронної системи, а також конкретних пропозицій стосовно адаптації зарубіжного досвіду організації та функціонування правоохоронних органів до національної правоохоронної системи.

Згідно з вимогами освітньо-професійної програми у магістра мають бути сформовані такі компетентності:

загальні компетентності:

  • здатність до абстрактного мислення, аналізу та синтезу;
  • здатність застосовувати знання щодо реформування системи правоохоронних органів України у практичних ситуаціях в умовах неповної/недостатньої інформації та суперечливих вимог;
  • здатність до провадження дослідницької та/або інноваційної діяльності;
  • здатність приймати управлінські й обґрунтовані рішення в складних і непередбачуваних умовах;
  • здатність самостійно здобувати знання, використовуючи різні джерела інформації з питань реформування правоохоронної системи України.

професійні компетентності:

  • уміння застосовувати на практиці набуті знання, вміння й навички, здатність брати участь у розробленні та кваліфіковано застосовувати нормативно-правові акти в різних сферах правоохоронної діяльності, реалізовувати норми матеріального й процесуального права в професійній діяльності;
  • здатність забезпечувати законність та правопорядок, безпеку особистості, суспільства, держави в межах виконання своїх посадових обов’язків;
  • здатність виявляти та аналізувати причини та умови, що сприяють вчиненню правопорушень, вживати заходи для їх усунення;
  • здатність керувати самостійною роботою осіб, що навчаються, та бути наставником для молодших колег у процесі набуття і вдосконалення ними навичок педагогічної майстерності;
  • здатність ефективно здійснювати правове виховання;
  • спроможність взаємодіяти з іншими правоохоронними органами, громадськістю з питань захисту прав і свобод людини і громадянина.

 

ЮРИДИЧНИЙ МЕХАНІЗМ ЗАХИСТУ ПРАВ ЛЮДИНИ

Метою викладання навчальної дисципліни є поглиблення знань щодо інструментарія науки про права та свободи людини і громадянина, забезпечення їх реалізації, охорони та захисту, гармонізації національного законодавства з міжнародно-правовими стандартами, а також формування навичок щодо розв’язування складних практичних задач під час професійної діяльності з охорони й захисту прав і свобод людини.

Основними завданнями вивчення дисципліни є:

- розгляд основних підходів та наукових засад дослідження прав людини;

- формування самостійного мислення, навичок аналізу проблемних питань щодо юридичного механізму захисту прав людини;

- формування понятійного апарату, що використовується в межах юридичного механізму захисту прав людини та вміння ним користуватися;

- поглиблення знань прикладного характеру щодо механізмів захисту прав людини, передбаченими вітчизняним законодавством та міжнародною практикою.

Згідно з вимогами освітньо-професійної програми у магістра мають бути сформовані такі компетентності:

загальні компетентності:

- здатність до абстрактного мислення, аналізу та синтезу;

- здатність застосовувати знання щодо юридичного механізму захисту прав людини у практичних ситуаціях в умовах неповної/недостатньої інформації та суперечливих вимог;

- здатність до провадження дослідницької та/або інноваційної діяльності;

- здатність приймати управлінські й обґрунтовані рішення в складних і непередбачуваних умовах;

 - здатність самостійно здобувати знання, використовуючи різні джерела інформації з питань прав і свобод людини і громадянина;

- здатність до відповідальності за розвиток професійного знання і практик, оцінку стратегічного розвитку команди;

професійні компетентності:

- уміння застосовувати набуті знання, вміння й навички на практиці, здатність брати участь у розробленні та кваліфіковано застосовувати нормативно-правові акти в різних сферах юридичної діяльності, реалізовувати норми матеріального й процесуального права в професійній діяльності;

 - здатність забезпечувати законність та правопорядок, безпеку особистості, суспільства, держави в межах виконання своїх посадових обов’язків;

- здатність виявляти та аналізувати причини та умови, що сприяють вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень, вживати заходи для їх усунення;

- здатність давати кваліфіковані юридичні висновки й консультації в конкретних сферах юридичної діяльності;

- здатність кваліфіковано здійснювати наукові дослідження щодо охорони та захисту прав і свобод людини й громадянина;

 - здатність викладати юридичні дисципліни на високому теоретичному й методичному рівні, впроваджувати інноваційні технології, методи і засоби навчання;

- здатність керувати самостійною роботою осіб, що навчаються, та бути наставником для молодших колег у процесі набуття і вдосконалення ними навичок педагогічної майстерності;

- здатність ефективно здійснювати правове виховання;

- спроможність взаємодіяти з представниками інших органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, громадськістю з питань захисту прав і свобод людини ігромадянина.

 

Актуальні проблеми адміністративного права та адміністративнА реформА В Україні

Метою викладання навчальної дисципліни полягає у вивченні основних положень національного законодавства в галузі адміністративного права та виокремленні і аналізу основних проблем, що виникли на терені реформування адміністративного права та впровадженні ключових положень адміністративної реформи.

Основними завданнями вивчення дисципліни є:

  • сформувати у студентів базові знання відносно історичного становлення адміністративного права як науки, сучасних тенденціях його розвитку в Україні та зарубіжних країнах;
  • дати студентам всебічні і ґрунтовні знання щодо нормативно-правового забезпечення проведення в Україні адміністративної реформи, її змісту, мети та проблем реалізації основних положень;
  • навчити студентів самостійно аналізувати та робити висновки щодо умов, порядку застосування суперечностей адміністративного законодавства, вирішенні юридичних колізій і подоланні прогалин у адміністративному праві;
  • сформувати у студентів теоретичні знання відносно оновлених поглядів науковців на основні галузі, підгалузі та інститутів адміністративного права, необхідність розуміння як сучасного стану адміністративно-правової теорії та адміністративного законодавства, так і тенденцій та напрямків їх подальшого реформування;
  • вироблення основних точок зору відносно впровадження людиноцентристського підходу у відносинах держави й особи;
  • сформувати у студентів навички правильного використання в практичній діяльності методів публічного адміністрування;
  • привити навички юридично грамотного складання проектів актів публічного адміністрування та приймати управлінські та інші рішення.

Згідно з вимогами освітньо-професійної програми у магістра мають бути сформовані такі компетентності:

інтегральні компетентності:

- здатність до прогнозування, оптимізації та прийняття управлінських рішень у сфері публічного управління;

загальні компетентності:

- здатність до абстрактного мислення, аналізу та синтезу;

- здатність до провадження дослідницької та/або інноваційної діяльності;

- здатність приймати управлінські й обґрунтовані рішення в складних і непередбачуваних умовах;

 - здатність самостійно здобувати знання, використовуючи різні джерела інформації у сфері публічного управління;

- здатність до відповідальності за розвиток професійного знання і практик, оцінку стратегічного розвитку команди;

професійні компетентності:

- уміння застосовувати набуті знання, вміння й навички на практиці, здатність брати участь у розробленні та кваліфіковано застосовувати нормативно-правові акти в різних сферах юридичної діяльності, реалізовувати норми матеріального й процесуального права в професійній діяльності;

 - здатність забезпечувати законність та правопорядок, безпеку особистості, суспільства, держави в межах виконання своїх посадових обов’язків;

- здатність виявляти та аналізувати причини та умови, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, вживати заходи для їх усунення;

- здатність давати кваліфіковані юридичні висновки й консультації в конкретних сферах юридичної діяльності;

- здатність кваліфіковано здійснювати наукові дослідження у сфері публічного управління;

 - здатність викладати юридичні дисципліни на високому теоретичному й методичному рівні, впроваджувати інноваційні технології, методи і засоби навчання;

- здатність керувати самостійною роботою осіб, що навчаються, та бути наставником для молодших колег у процесі набуття і вдосконалення ними навичок педагогічної майстерності;

- здатність ефективно здійснювати правове виховання;

- спроможність взаємодіяти з представниками інших органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, громадськістю у напрямі впровадження людиноцентристського підходу у відносинах держави й особи.

 

АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ АДМІНІСТРАТИВНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В ПОЛІЦІЇ

Мета викладання навчальної дисципліни є сприяти становленню сучасного всебічно-розвинутого висококваліфікованого фахівця, здатного на достатньому рівні репрезентувати органи внутрішніх справ у відносинах з іншими державними органами, органами місцевого самоврядування та громадянами, формувати та розвивати правові знання магістрів щодо управлінськох діяльності Національнох поліції, уміння аналізувати нормативно-правові акти та інші документи у цій діяльності; виробляти навички самостійного аналізу адміністративно-правових явищ, умінь за­стосовувати отримані знання при оцінці конкретної ситуації; виробляти установку на необхідність постійного оволодіння професійними вміннями та навичками.

Основними завданнями вивчення дисципліни є: формування у магістрів  знань, вмінь та навичок, які відповідають професійно-кваліфікаційним характеристикам основних посад працівників Національної поліції України та завданням, які ставляться перед поліцією на конкретному етапі розвитку українського суспільства.

Згідно з вимогами освітньо-професійної програми у магістра мають бути сформовані такі компетентності:

загальні компетентності:

- здатність до абстрактного мислення, аналізу та синтезу;

- здатність до провадження дослідницької та/або інноваційної діяльності;

- здатність самостійно здобувати знання, використовуючи різні джерела інформації;

професійні компетентності:

- здатність аналізувати основні положення законодавства України, що регулює адміністративну діяльність; завдання основних підрозділів поліції щодо забезпечення публічної безпеки і порядку; види заходів адміністративного впливу, які застосовуються поліцейськими під час виконання завдань з забезпечення публічної безпеки і порядку;

- здатність характеризувати особливості змісту суспільних відносин, що виникають під час адміністративної діяльності Національної поліції; основні проблеми, які є актуальними для поліції у сфері забезпечення публічної безпеки і порядку, протидії правопорушенням; тенденції щодо подальшого розвитку суспільних відносин у сфері забезпечення публічної безпеки і порядку;

-  здатність визначати систему, структуру та основи організації діяльності підрозділів поліції; порядок застосування заходів адміністративного примусу для забезпечення публічного порядку і безпеки; форми взаємодії поліції з іншими правоохоронними органами, місцевим самоврядуванням та громадськістю; зміст процесуальних документів, які складаються під час адміністративної діяльності поліції;

- здатність кваліфіковано здійснювати наукові дослідження в галузі правоохоронної діяльності;

 - здатність забезпечувати законність та правопорядок, безпеку особистості, суспільства, держави в межах виконання своїх посадових обов’язків;

- здатність виявляти та аналізувати причини та умови, що сприяють вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень, вживати заходи для їх усунення;

- здатність кваліфіковано здійснювати наукові дослідження щодо охорони та захисту прав і свобод людини й громадянина.

 

КРИМІНОЛОГІЯ

Метою викладання навчальної дисципліни є формування науково обґрунтованих уявлень про сучасний стан злочинності в Україні та у світі в цілому, про тенденції і фактори, що її обумовлюють, про особистість злочинця, а також про систему заходів боротьби зі злочинністю і окремими її видами; прищеплення навичок самостійного комплексного аналізу кримінальної ситуації, організації і безпосередньої реалізації заходів профілактики злочинів на локальному рівні (село, селище міського типу, місто без районного поділу, сільський район, район у складі міста)

Основними завданнями вивчення дисципліни є:

- забезпечення ознайомлення з новітніми науковими та практичними досягненнями у сфері боротьби зі злочинністю і окремими її видами;

- вироблення навичок та вмінь комплексного аналізу локальної кримінальної ситуації, прогнозуванням та програмуванням боротьби з окремими видами злочинів, у тому числі й із організованою злочинністю;

- поглиблення знань та навичок аналізу та оцінки даних про злочинність, прогнозування злочинності та індивідуальної злочинної поведінки, організації та здійснення профілактичної діяльності;

- формування почуття непримиренності до проявів такого соціального зла, як злочинність, рішучості активно протистояти конкретним злочинним проявам, відстоювати принципи соціальної справедливості, захищати людину і суспільство від злочинців.

Згідно з вимогами освітньо-професійної програми у магістра мають бути сформовані такі компетентності:

загальні компетентності:

- здатність до абстрактного мислення, аналізу та синтезу;

- здатність визначати фактори, які обумовлюють існування злочинності в суспільстві, причинно-наслідкові комплекси, які породжують окремі види, групи злочинів та конкретні злочини;

- здатність надавати кримінологічну характеристику злочинів;

- здатність проводити кримінологічні дослідження;

- здатність застосовувати комплекс загальносуспільних заходів попередження злочинності і ряд спеціально-кримінологічних способів і заходів профілактики по їх виконанню.

професійні компетентності:

  • вміння розраховувати коефіцієнт злочинної активності та коефіцієнт злочинної інтенсивності при заданих даних;
  • вміння аналізувати і порівнювати вітчизняні та зарубіжні теорії причин злочинності, застосовувати отримані знання про комплекс криміногенних детермінант при вивченні окремих видів і груп злочинів;
  • здатність аналізувати національні та міжнародно-правові акти, що регулюють діяльність державних органів щодо профілактики злочинності;
  • здатність орієнтуватися у масштабних деструктивних політико-економічних процесах, властивих сучасному суспільству, і мають безпосереднє кримінологічне значення;
  • вміння правильно «читати» кримінальну статистику і грамотно оцінювати кримінологічну ситуацію в країні, регіоні, на місцевому рівні;
  • здатність правильно використовувати в юридичній практиці прийоми і методи профілактичного впливу на окремі види і групи злочинів і конкретних правопорушників;
  • здатність планувати профілактичну роботу, вести її облік і аналіз;
  • вміння володіти необхідними прийомами прогнозування злочинності та індивідуальної злочинної поведінки.

 

АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ФІНАНСОВОГО ТА БЮДЖЕТНОГО ПРАВА

Мета викладання навчальної дисципліни полягає в поглиблені у магістрів  теоретичних та практичних знань в сфері фінансового та бюджетного права, в набутті навичок аналізу джерел та використанні принципів і норм в практичній діяльності.

Основними завданнями вивчення дисципліни є:

  • - поглиблення та вдосконалення знань щодо проблемних питань фінансових та бюджетних правовідносин;
  • знання норм фінансового права, які регулюють публічну фінансову діяльність і фінансову систему України;

- аналіз фінансового контролю, бюджетного устрою і бюджетного процесу, юридичної відповідальності за фінансові правопорушення та за порушення бюджетного законодавства; особливостей податкових, кредитних, страхових, банківських і валютних правовідносин; специфіки фінансових перерозподільних відносин тощо.

Згідно з вимогами освітньо-професійної програми у магістра мають бути сформовані такі компетентності:

загальні компетентності:

- здатність до абстрактного мислення, аналізу та синтезу;

- здатність до провадження дослідницької та/або інноваційної діяльності;

- здатність самостійно здобувати знання, використовуючи різні джерела інформації.

професійні компетентності:

- здатність кваліфіковано здійснювати наукові дослідження в галузі фінансового та бюджетного права;

-  здатність аналізувати діюче законодавства у сфері фінансів та бюджетного процесу.

- спроможність взаємодіяти з представниками інших органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, громадськістю з питань з питань фінансів та бюджетного процесу.

 

ОСОБЛИВОСТІ РОЗСЛІДУВАННЯ ОКРЕМИХ ВИДІВ ЗЛОЧИНІВ

Метою викладання навчальної дисципліни є поглиблення знань є основних аспектів організації розслідування окремих видів кримінальних правопорушень, ознайомлення з особливостями розслідування і попередження окремих видів кримінальних правопорушень, формування професійних навичок проведення окремих слідчих (розшукових) дій з урахуванням особливостей окремих видів кримінальних правопорушень.

Основними завданнями вивчення дисципліни є:

- розширення кола знань про засоби і методи розслідування та попередження кримінальних правопорушень;

- ознайомлення з досягненнями світової та вітчизняної криміналістичної думки, основними сучасними криміналістичними школами, напрямами, концепціями;

- набуття навичок практичної діяльності в розслідуванні кримінальних правопорушень, забезпечення прав і свобод громадян, гарантованих Конституцією України;

- формування у стійкої особистої громадянської позиції, розвиток навичок аналітичного мислення, виховання критичного та неупередженого ставлення до громадян, які потрапили в орбіту кримінальних процесуальних відносин, незалежно від їх процесуального статусу.

Згідно з вимогами освітньо-професійної програми у магістра мають бути сформовані такі компетентності:

загальні компетентності:

- здатність до абстрактного мислення, аналізу та синтезу;

- здатність кваліфіковано здійснювати наукові дослідження в галузі правоохоронної діяльності;

- здатність професійно використовувати методики розслідування злочинів;

- здатність надавати криміналістичну характеристику злочинів;

- спроможність організовувати і керувати діяльністю підрозділів, створених для виконання завдань у сфері правоохоронної діяльності;

- здатність ефективно розслідувати окремі види кримінальних правопорушень.

професійні компетентності:

- здатність аналізувати і оцінювати первинну інформацію, яка містить ознаки кримінального правопорушення;

- здатність використовувати техніко-криміналістичні засоби для виявлення, фіксації та вилучення слідів, інших речових доказів, фіксації ходу та результатів слідчих (розшукових) дій;

- вміння кваліфіковано готувати і призначати різні види криміналістичних та інших експертиз;

- здатність використовувати під час розслідування кримінальних правопорушень дані криміналістичних обліків;

- вміння формулювати версії і визначати напрямки розслідування кримінальних правопорушень, планувати проведення слідчих (розшукових) дій;

- вміння тактично кваліфіковано проводити слідчі (розшукові) дії;

- здатність ефективно взаємодіяти з правоохоронними органами під час розслідування кримінальних правопорушень;

- вміння оцінювати слідчі ситуації та приймати оптимальні тактичні рішення під час розслідуванні окремих видів кримінальних правопорушень;

- здатність приймати рішення, спрямовані на попередження кримінальних правопорушень за матеріалами розслідування конкретного кримінального провадження.