Інтерпретація тексту (англійська мова)

Мета викладання дисципліни - навчити майбутнього вчителя-філолога розуміти глибинний смисл художнього тексту, виробити вміння оцінювати художній твір відповідно до його цілісної структури.

Основними завданнями дисципліни є: 
- навчити студентів оперувати основними категоріями інтерпретації, термінологічним словником з метою багатоаспектного, різновекторного аналізу художнього твору;
- навчити студентів вирізняти рівні актуалізації мовних одиниць в тексті під чай його аналізу та інтерпретації;
- сприяти розвитку навичок критичного витлумачення художнього твору, розуміння й розпізнавання його характерних ознак в царині жанру, стилю, авторської стилістики, інших параметрів;
- навчити студентів орієнтуватися в новітніх підходах до витлумачення текстів, стратегіях читання (reading strategies);
- навчити студентів застосовувати міждисциплінарні зв’язки філологічного спрямування та інших наук гуманітарного циклу;
- сприяти вдосконаленню навичок й умінь читання, усного та писемного мовлення, комунікативної компетенції іноземною мовою.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен:
- знати: основні категорії та терміни інтерпретації, рівні актуалізації мовних одиниць в тексті, характерні ознаки художнього тексту в царині жанру, стилю, авторської стилістики, тощо; сучасні підходи до витлумачення текстів, стратегії читання (reading strategies); основні параметри інтерпретації тексту щодо його парадигматичної, синтагматичної, семантичної та прагматичної організації;

- вміти: здійснювати інтерпретацію короткого оповідання у відповідності до програмних вимог, з виділенням фонографічного, морфемного, лексичного та синтаксичного рівнів актуалізації тексту, типу оповіді, стилістичного статусу тексту, його часо-просторових характеристик, фрагментації та інтеграції тексту, його сильних позицій, авторського задуму тощо. При цьому обов’язковим є вільне оперування основними категоріями інтерпретації, усвідомлення взаємодії різних параметрів витлумачення тексту, котре призводить до розуміння, що художній твір є цілісним утворенням із складною внутрішньою організацією. Самостійно визначати най адекватнішу стратегію читання, проводити інтертекстуальні та компаративні паралелі до інших зразків письменства, висловлювати власне ставлення до опрацьованих джерел літературної критики.

Основи літературознавчої компаративістики (англійська мова)

Мета та завдання навчальної дисципліни – довести до відома магістрантів що становить предмет вивчення порівняльного літературознавства, розкрити основні категорії компаративного аналізу літератур, окремих літературних творів, літературних феноменів тощо, визначити методичні й методологічні принципи у порівняльному вивченні літератур, визначити роль літературознавчої компаративістики серед інших філологічних дисциплін та її функцію у формуванні літературознавчої, соціокультурної компетенції майбутніх викладачів.

Основне завдання курсу – формувати вміння та навички порівняльного аналізу літератур, окремих творів, літературних феноменів, тощо, встановлення контактно- генетичних та типологічних збігів і розбіжностей, що визначають художньо-естетичну самобутність й оригінальність творів споріднених і неспоріднених літератур.

Після вивчення курсу магістрант повинен знати:
- провідні методологічні засади європейських та американських шкіл компаративістики;
- класифікацію літературних аналогій та розбіжностей (контактно-генетичні та типологічні);
- форми міжлітературної рецепції та трансформації літературно-мистецьких феноменів;
- традиційні сюжети та образи;
- концепції світової літератури;
- роль художнього перекладу в компаративістичних студіях

Після вивчення курсу магістрант повинен уміти: 
- вільно оперувати основними термінами літературознавчої компаративістики;
- виділяти контактні, генетичні й типологічні аналогії та розбіжності літератур, окремих творів та літературних феноменів англійської, американської, української, російської, інших літератур, в т.ч. в перспективі світової літератури;
- на конкретному матеріалі визначати форми міжлітературної рецепції, трансформації літературно-мистецьких феноменів, традиційні сюжети й образи;
- застосовувати різні методологічні підходи для аналізу літературних феноменів в залежності від предмету й мети зіставлення;
- аналізувати різномовні переклади художніх творів як форми міжлітературних зв’язків.

Практичний курс англійської мови (магістратура, друга іноземна мова)

Практичний курс англійської мови має за мету підготувати магістрів до майбутньої педагогічної діяльності у середніх та вищих навчальних закладах різного рівня з викладанням англійської мови. Крім того, знання іноземної мови розширює можливості магістрантів у навчально-науковій роботі, а саме: шукати та користуватися науковими джерелами англійською мовою для написання кваліфікаційної роботи, знайомитись із результатами сучасних наукових конференцій, семінарів, готувати проекти для участі у міжнародних освітніх програмах, вести переписку англійською мовою, уміти розповісти про себе та результати своєї наукової роботи тощо.

Основні завдання курсу:
- удосконалити вміння та навички аудіювання, говоріння, читання та письма, які відповідають рівню В1-В2 володіння англійською мовою загальноєвропейського стандарту;
- сприяти розвитку умінь та навичок самостійного набуття знань студентами через спілкування іноземною мовою;
- розвивати у магістрантів комунікативну, лінгвістичну і соціокультурну компетенції;
- формувати вміння міжособистісного спілкування, необхідні для повноцінного функціонування як у навчальному, так і за його межами, розширення словникового запасу студентів;
- розвивати уміння користуватися англійською мовою під час роботи над магістерською роботою, при укладання тез доповідей на студентській конференції, веденні професійної переписки, анотуванні статей.

Методика викладання англійської мови в середніх навчальних закладах (3-4 курси)

Мета викладання дисципліни – формування у студентів достатньої методичної компетенції вчителя. Методична компетенція це сукупність методичних знань, навичок, вмінь та індивідних, суб’єктних і особистих якостей майбутніх вчителів. Ця компетенція функціонує як здатність проектувати, адаптувати, організовувати, мотивувати, досліджувати та контролювати процеси навчання, освіти, виховання та розвитку школярів у класній і позакласній роботі з англійської мови. Згідно з сучасною європейською тенденцією система методичної освіти майбутнього вчителя іноземної мови передбачає формування у студентів білінгвальної (рідної- й іншомовної) методичної компетенції.

Завдання навчання дисципліни: 
1. Показати головні компоненти теорії сучасного навчання іноземних мов у середніх навчальних закладах. 
2. Ознайомити студентів з сучасними тенденціями в навчанні іноземних мов в нашій країні та за кордоном. 
3. Забезпечити формування у студентів уміння реалізовувати комунікативно- навчальну, виховну, розвиваючу, освітню, гностичну, конструктивно-плануючу, організаторську функції. 
4. Під час лекцій та семінарських занять забезпечити оволодіння студентами декларативними та процедурними знаннями з теорії та практики методики навчання іноземних мов. 
5. Навчити студентів аналізувати нормативні документи з викладання іноземної мови, навчально-методичні комплекси з англійської мови. 
6. Сформувати у студентів уміння здобувати декларативні знання з друкованих джерел – носіїв фахових знань та застосовувати набуті знання в практиці роботи (планування уроків, розробка вправ, підготовка позакласних заходів і т.ін.). 
7. Ознайомити студентів з методами дослідження в методиці навчання іноземних мов та практикою їх застосування під час практичної роботи в школі (протягом педагогічної практики в середніх навчальних закладах). 
8. Сформувати у студентів уміння критично опрацьовувати наукові джерела, здійснювати самостійний науковий пошук, аналізувати передовий досвід та узагальнювати власні спостереження, практично реалізовувати результати дослідження проблеми в самостійно виконаних розробках.

Методика викладання англійської мови у вищій школі

Метою викладання курсу методики викладання англійської мови у вищих навчальних закладах є навчання професійно-методичній діяльності викладача вищої школи. Це включає систему професійних знань викладача вищої школи – предметно-методичні (знання особливостей навчання англійської мови у різних типах вищих навчальних закладів), процедурні (доцільна послідовність навчаючих дій викладача та навчальних дій студентів) та професійно-методичні уміння та навички: 
- уміння застосовувати різноманітні навчальні методи, форми, прийоми і засоби для навчання видів мовленнєвої діяльності у різних типах вищих навчальних закладів;
- уміння реалізовувати розвиваючо-виховну функцію; 
- уміння планувати і творчо конструювати навчальний процес в цілому, а також навчання конкретного матеріалу з урахуванням особливостей типу вищого навчального закладу, комплексно здійснювати різні види індивідуалізації навчання; 
- уміння аналізувати навчальний матеріал різних типів вищих навчальних закладів, об’єктивно оцінювати зміст, засоби навчання в конкретному типі вищого навчального закладу; 
- уміння реалізувати програми (навчальні, робочі) з урахуванням особливостей типу вищого навчального закладу.

Завдання вивчення дисципліни: 
- Розвивати та удосконалювати знання, навички, вміння та здібності студентів з методики викладання англійської мови. 
- Ознайомити майбутніх викладачів вищої школи з особливостями навчання ангглійської мови у вищих навчальних закладах різного типу та навчити студентів враховувати ці особливості в процесі викладання предмету. 
- Навчити студентів планувати навчальний процес з предмету. 
- Навчити студентів реалізовувати плани занять, дотримуючись цілей навчання (практичних, виховних, розвиваючих, освітніх) під час навчання. 
- Виробити у студентів практичні навички оформлення ділової документації.

Інтерпретація тексту (німецька мова)

Курс присвячений вивченню проблем інтерпретації художнього тексту, має професійно-педагогічну спрямованість, розвиває вміння науково обґрунтованого тлумачення художнього тексту, що є необхідним для викладача німецької мови.
Основним завданням курсу є: навчити майбутнього викладача розуміти глибинний сенс художнього тексту, розвивати вміння правильно оцінити твір, характеризуючи його як цілісну і нерозривну єдність форми і з місту, навчити осмислювати ідею та естетичну цінність прочитаного, сприяти формуванню вдумливого читання художнього тексту.
Метою курсу є навчити студентів розуміти текст як структурну цілісність – ієрархію взаємопов’язаних елементів.

Порівняльна типологія (німецька мова)

Мета викладання дисципліни полягає у засвоєнні магістрантами типологічних характеристик та спільних і відмінних рис німецької й української мови на всіх структурних рівнях у зіставному плані, а також методів їх використання у практиці викладання німецької мови у школах та вищих навчальних закладах з українською мовою вивчення.
Завданнями курсу є: узагальнення знань студентів із уже вивчених на попередніх курсах теоретичних дисциплін; визначення мети, предмету і завдань порівняльної типології як самостійного розділу типології мов, її місця серед інших мовознавчих дисциплін і взаємозв’язків з ними; характеристика методів і принципів, які використовуються у порівняльній типології; огляд історії типологічних досліджень; аналіз сучасних типологічних теорій і вчень; встановлення типологічних подібностей і відмінностей між підсистемами і системами німецької та української мов на: фонологічному, морфологічному, лексичному і синтаксичному рівнях; систематизація методів використання результатів типологічного зіставлення обох мову практиці викладання німецької мови з метою діагностування та прогнозування помилок, зумовлених інтерференційними впливами рідної мови; поглиблення магістрантами навичок роботи з науковою літературою з порівняльної типології, вироблення навичок оперування типологічними й мовознавчими термінами, а також порівняльно-типологічною методикою.

Загальне мовознавство

Курс завершує лінгвістичну освіту студентів. Його метою є узагальнення, розширення і поглиблення знань з теорії мовознавства.
Основні завдання – допомогти студентам ознайомитися із найважливішими напрямами, ідеями і проблемами сучасного мовознавства, поглибити й систематизувати основні мовознавчі знання і навички лінгвістичного аналізу.
Вузловими проблемами курсу є предмет мовознавства і його місце в системі наук, знакова природа мови, мислення і свідомість, мова і мислення, структура мови, основні рівні мовної структури, мова і суспільство, мова й історія, методи дослідження мови.

Методика викладання німецької мови у вищих навчальних закладах

Курс є однією із профільних дисциплін, що вивчається магістрантами факультету іноземних мов.
Мета курсу – забезпечити основи підготовки магістрантів до реалізації професійних функцій викладача іноземної мови, а саме: навчання іноземної (німецької) мови у всіх видах мовленнєвої діяльності (аудіювання, говоріння, читання і письма) і виховання студентів засобами німецької мовив навчальному процесі; науково -та навчально-методичну організацію з упровадження в навчальний процес нових інформаційних технологій навчання німецької мови у ВНЗ.
Курс методики викладання іноземної мови у ВНЗ є однією з дисциплін професійного спрямування магістра. Він призначений готувати фахівців-педагогів, які зможуть викладати іноземну мову у ВНЗ різних рівнів акредитації на високому науковому та професійному рівні, як загальноосвітню або фахову дисципліну.

Практика усного та писемного мовлення (німецька мова)

Німецька мова відіграє важливу роль у науковій комунікації, зокрема в галузі мовознавства. Про це свідчить збільшення кількості фахових праць не лише за кордоном, а й в національних виданнях, особливо в тих, які висвітлюють питання й проблеми німецької мови. Обізнаність із нормами і особливостями сучасного німецькомовного наукового дискурсу і вміння представляти свої наукові здобутки німецькою мовою є надзвичайно важливим для тих молодих науковців, хто хоче активно спілкуватися зі своїми зарубіжними колегами і стати членами наукових освітніх спільнот.

Мета викладання дисципліни полягає у: ознайомленні студентів з основними особливостями риторики, стилістики та жанрової організації сучасного німецькомовного наукового дискурсу; розвитку базових навичок побудови й написання німецькою мовою наукових текстів різних жанрів; виробленні стратегії оволодіння науковим письмом як видом діяльності, що має соціальні, когнітивні та мовні аспекти; удосконалення навичок читання, аудіювання, усного діалогічного й монологічного мовлення, письма: розширення словникового запасу студентів.
Після вивчення курсу студент повинен знати: основні жанри німецькомовного наукового письма та соціокультурні чинники їх організації; стратегії написання наукового дискурсу; граматичні, лексичні, орфографічні, пунктуаційні особливості академічного стилю; правила оформлення цитацій, зносок, бібліографії тощо; вимоги щодо написання наукових робіт ( в т.ч. статей, тез, доповідей, огляду літератури, рецензії, анотації тощо(; правила оформлення особистого резюме, автобіографії, рекомендації, електронного листа.
Після вивчення курсу студент повинен уміти: вільно оперувати термінологією в галузі німецькомовного наукового дискурсу; дотримуватися вимог формального стилю при написанні текстів різних жанрів в рамках німецькомовного наукового дискурсу (анотація, резюме, огляд літератури, реферат, стаття тощо); граматично та лексично правильно оформлювати тексти наукового стилю, виходячи з принципу «обачного письма»; логічно структурувати тексти наукового стилю різних жанрів; дотримуватись правил оформлення цитацій, зносок, бібліографії, посилань, академічних знань звань і ступенів; на належному рівні будувати діалогічні й монологічні висловлювання з вивченої тематики.

Німецька мова

Мета навчання німецької мови як іноземної у магістратурі полягає в підготовці магістранта до викладання німецької мови в старшій школі в навчальних закладах ІІ – ІІІ рівня та університеті на немовних факультетах.
З другої іноземної мови магістранти повинні мати достатню компетенцію у повсякденних, ділових та фахових ситуаціях; сформовані навички й уміння автономного навчання та організації професійно-спрямованого навчального процесу; володіти мовою для опрацювання іншомовних джерел зі спеціальним фаховим матеріалом в наукових дослідженнях; здійснювати самоконтроль за розвитком власної іншомовної компетенції; самостійно працювати над розвитком власних іншомовних навичок та умінь.