Бакалавр

Галузь знань 01 Освіта
Спеціальність 013 Початкова освіта (на основі молодшого спеціаліста)
Додаткова спеціальність: 053 психологія
Освітньо-кваліфікаційний рівень: бакалавр

Галузь знань 0101 Педагогічна освіта
Напрям підготовки 6.010102 Початкова освіта
Додаткова спеціальність 6030103 Практична психологія (на базі ССНЗ)
Освітньо-кваліфікаційний рівень: бакалавр

Галузь знань 0101 Педагогічна освіта
Напрям підготовки 6.010101 Дошкільна освіта
Додаткова спеціальність: 6.010102 Початкова освіта
Освітньо-кваліфікаційний рівень: бакалавр

Галузь знань 0101 Педагогічна освіта
Напрям підготовки 6.010102 Початкова освіта
Спеціалізація: соціальна педагогіка, дошкільна освіта
Освітньо-кваліфікаційний рівень: бакалавр
Методика навчання української мови та літературного читання
Розробник: кандидат педагогічних наук, доцент Горська О. О.

Мета викладання дисципліни: «Методика навчання української мови та літературного читання»  озброїти майбутнього вчителя не тільки теорією, а й найефективнішими формами організації навчального процесу, найдоцільнішими методами і прийомами навчання мови молодших школярів на сучасному етапі розвитку школи.

Завдання вивчення дисципліни: озброїти майбутніх учителів знаннями шкільних програм і підручників з рідної мови та літературного читання, розумінням закономірностей формування знань, умінь і навичок молодших школярів у галузі мови та читання, забезпечити оволодіння студентами методикою формування в учнів системи початкових уявлень і понять з фонетики, лексики, словотвору, морфології, синтаксису, прийомами ознайомлення школярів з найважливішими нормами української літературної мови та правопису і здійснення на цій основі мовленнєвого розвитку дітей, піднесення їхньої мовної культури.

Методика навчання мови повинна озброїти майбутніх учителів уміннями показувати учням у процесі навчання природні взаємозв’язки між звуковими і графічними, фонетичними і морфологічними, лексичними і словотворчими, лексичними і граматичними, морфологічними і синтаксичними явищами мови, допомогти їм осмислювати складові частини мови у їх взаємозв’язку.

Важливим завданням курсу також є оволодіння прийомами підвищення виховного впливу мови як навчального предмета на особистість учня, інтенсивного цілеспрямованого розвитку пізнавальних можливостей учнів: мотивів навчання, волі, почуттів, інтересу до вивчення мови, потреби в знаннях, творчого мислення, пізнавальної самостійності, активності як важливих компонентів в розвитку особистості. Тому одним із завдань методики є також навчити майбутніх учителів дбати не тільки про засвоєння мовних знань, умінь, навичок, а й про загальний розвиток школярів, формування в них загальнонавчальних умінь і навичок (організаційних, мовленнєвих, пізнавальних, контрольно-оцінних).

Перед тими, хто вивчає курс методики навчання української мови та літературного читання, стоять завдання:

1. Усвідомити вимоги шкільної програми.
2. Зрозуміти структуру шкільних підручників.
3. Засвоїти теоретичні основи методики в обсязі, викладеному в програмі.
4. Ознайомитись з практикою роботи вчителів початкових класів.
5. Навчитись визначати конкретні методи, прийоми, навчальний матеріал з кожного розділу шкільного курсу української мови та літературного читання.

Курс має чітку професійну спрямованість і покликаний забезпечити високий теоретичний рівень знань студентів з основ навчання рідної мови та читання у початкових класах, вироблення практично-методичних умінь, що забезпечать майбутнім учителям самостійність у роботі, сприятиме вихованню інтересу до творчої педагогічної діяльності.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен знати:

наукові основи методики навчання мови у початковій школі;
вимоги шкільної програми та структуру шкільних підручників;
класифікацію методів навчання грамоти та особливості сучасного звукового аналітико-синтетичного методу навчання грамоти;
сучасні методи і прийоми вивчення мови в початкових класах; сучасні вимоги до уроків мови;
етапи та зміст роботи над художнім текстом;
завдання й принципи організації позакласного читання в початкових класах на різних етапах читацької самостійності;
значення, завдання та прийоми розвитку зв’язного мовлення молодших школярів;
критерії і норми оцінки знань, умінь і навичок з мови та читання.

Уміти:

добирати ефективні прийоми і навчальний матеріал на різних етапах уроку навчання грамоти та письма, відповідно до етапів;
добирати адекватні прийоми роботи з метою формування та вдосконалення видів і навичок читання;
визначати основні види, прийоми роботи на уроках читання творів різних жанрів;
добирати завдання та адекватні форми роботи для уроків позакласного читання, бібліотечних уроків;
визначати ефективні типи, структури уроків мови в початкових класах;
помічати орфографічні та пунктуаційні помилки у письмових роботах учнів, володіти методикою виправлення помилок;
оволодіти методикою мовних розборів у початкових класах;
визначати конкретні методи, прийоми і навчальний матеріал з кожного розділу шкільного курсу мови;
мати практичні навички користування основними методами і прийомами формування в учнів початкових класів елементарних уявлень про мову як знакову систему та текст;
проводити систему роботи над словниковим запасом учнів;
володіти системою вправ на розвиток умінь будувати словосполучення й речення;
добирати ефективні прийоми розвитку діалогічного та монологічного мовлення молодших школярів;
перевіряти й оцінювати творчі роботи молодших школярів.


Галузь знань: 01 Освіта
Спеціальність: 013 Початкова освіта
Спеціалізація: 016 Спеціальна освіта (на базі ОКР молодшого спеціаліста)
Освітньо-кваліфікаційний рівень: бакалавр
Математика та методика її навчання
Розробник: кандидат педагогічних наук, доцент Вдовенко В.В.

Головна мета викладання математики та методики її викладання на факультеті педагогіки та психології – формування у майбутніх учителів теоретичних основ початкового курсу математики, розуміння його співвідношення зі шкільною математикою наступних концентрів і математичною наукою в цілому; підготувати студентів до навчання учнів математики у початкових класах, сформувати знання та уміння, що необхідні для професійного розв’язання навчальних завдань, які виникають під час навчання молодших школярів математики.

Завдання курсу:

Методичні: Сформувати у студентів уміння застосовувати теоретичні знання до розв’язування практичних питань, навчити методам, прийомам, засобам організовувати діяльність учнів на уроках, ознайомити студентів з типовими труднощами та помилками учнів та шляхами їх попередження.

Пізнавальні: Ознайомити студентів із змістом початкового курсу математики, методами, формами і засобами навчання математики молодших школярів.

Практичні: Сформувати у студентів уміння і навички організовувати навчально-виховний процес навчання математики, планувати уроки різних типів та різні види позакласної роботи.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен
знати:

математичний апарат теоретичних основ початкового курсу математики;
теоретичні основи побудови теорії натуральних чисел й дій з цими числами;
поняття рівняння, нерівності, функції, величини й співвідношення між ними;
основні геометричні поняття;
нові цілі засвоєння учнями освітньої галузі «Математика» в контексті модернізації початкової освіти;
завдання вивчення, змісту та особливостей побудови початкового курсу математики відповідно до вимог Державного стандарту освітньої галузі «Математика»;
основні умови здоров´язберігаючої організації навчально-виховного процесу під час навчання математики;
специфіку виховної роботи на уроках математики та в позаурочній діяльності.

вміти:

грамотно застосовувати понятійно-категоріальний апарат теоретичних основ початкового курсу математики;
аналізувати умови стандартних задач курсу та вміти використовувати теоретичні відомості курсу до їх розв’язування.
Студент має оволодіти практичними уміннями і навичками:
моделювати уроки та позакласні заходи з математики, продуктивно і нестандартно організовувати процес навчання, виховання і розвитку з метою забезпечення реалізації вимог Державного стандарту освітньої галузі «Математика»; вести їх обговорення, давати оцінку і самооцінку проведених занять;
організувати власну самостійну дослідницьку діяльність.

Галузь знань: 0101 Педагогічна освіта
Напрям підготовки: 6.010102 Початкова освіта
Освітньо-кваліфікаційний рівень: бакалавр
Методика навчання інформатики
Розробник: кандидат педагогічних наук, доцент Вдовенко В.В.

Основна мета курсу полягає у формуванні методичної культури майбутнього вчителя початкової школи,  який зможе організувати урок інформатики у своєму класі.

Мета курсу – сформувати у студентів знання, вміння та навички, необхідні для навчання основам інформатики та обчислювальної техніки, ефективного використання засобів сучасної інформаційної технології при викладанні інших предметів, для управління навчальним процесом, при його підготовці, супроводі, аналізові, коригуванні, для формування через предмет інформатики елементів інформаційної та загальної культури учнів початкових класів, інтеграції навчальних предметів і диференціації навчання, надання навчальній діяльності дослідницького, творчого характеру.

Для досягнення мети курс повинен, в першу чергу, розв’язувати завдання:

1. Розкрити значення основ інформаційної культури у загальній і професійній освіті людини, вплив засобів сучасної інформаційної технології на науково-технічній і соціально-економічний розвиток суспільства, з’ясувати психолого-педагогічні аспекти засвоєння предмета, взаємозв’язки шкільного курсу інформатики з іншими навчальними предметами.
2. Забезпечити ґрунтовне вивчення студентами шкільних програм, підручників, навчальних і методичних посібників з інформатики, способів використання в навчальному процесі шкільної комп’ютерної техніки і відповідного програмного забезпечення, розуміння методичних ідей використання методів і засобів сучасної інформаційної технології.
3. Виховати у майбутніх вчителів творчий підхід до розв’язування проблем викладання інформатики та використання засобів НІТ у своїй майбутній діяльності, сформувати знання, вміння і навички, необхідні для самостійного аналізу навчального процесу, дослідження різноманітних методичних проблем та психолого-педагогічних ситуацій, розвинути здатність до постійної самоосвіти, наукового пошуку шляхів удосконалення процесу навчання основам інформатики.
4. Сформувати у студентів знання, вміння і навички, необхідні для практичного проведення навчально-виховної роботи в умовах широкого використання нової інформаційної технології в навчальному процесі.

Студент знає:

- нові цілі засвоєння учнями освітньої галузі «Технології» в контексті модернізації початкової освіти;
- завдання вивчення, змісту та особливостей побудови початкового курсу інформатики відповідно до вимог Державного стандарту освітньої галузі «Технології»;
- основні умови здоров´язберігаючої організації навчально-виховного процесу під час навчання інформатики;
- методику проведення уроку інформатики в початковій школі;
- специфіку виховної роботи на уроках інформатики та в позаурочній діяльності.
Студент володіє практичними уміннями і навичками:
- моделювати уроки інформатики, продуктивно і нестандартно організовувати процес навчання, виховання і розвитку з метою забезпечення реалізації вимог Державного стандарту освітньої галузі «Технології»; вести їх обговорення, давати оцінку і самооцінку проведених занять;
- використовувати електронні ресурси, необхідні для початкового вивчення інформатики;
- організувати власну самостійну дослідницьку діяльність.


Галузь знань: 05 Соціальні та поведінкові науки
Спеціальність: 053 Психологія
Освітньо-кваліфікаційний рівень: бакалавр
Теорія ймовірності
Розробник: кандидат педагогічних наук, доцент Вдовенко В.В.

Головна мета викладання теорії ймовірностей з елементами математичної статистики майбутнім практичним психологам – ознайомити студентів з основами тих курсів вищої математики, які недостатньо глибоко вивчались у загальноосвітній школі, але є необхідними для їх майбутньої діяльності; підготувати студентів до застосування у майбутньому методів математичної статистики при розв’язанні психологічних задач.

При викладання дисципліни враховується загальна математична підготовка першокурсників факультету педагогіки і психології та необхідність у зв’язку з цим адаптації даного курсу.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен
знати:

понятійно-категоріальний апарат теорії ймовірностей;
предмет, метод, функції теорії ймовірностей;
основи теорії комбінаторики, теорії ймовірностей, математичної статистики.

вміти:

грамотно застосовувати понятійно-категоріальний апарат;
аналізувати умови стандартних задач з комбінаторики, теорії ймовірностей та вміти використовувати теоретичні відомості курсу до їх розв’язування.
Даний курс є підготовчим для вивчення дисципліни «Математичні методи в психології».

Галузь знань: 05 Соціальні та поведінкові науки
Спеціальність: 053 Психологія
Освітньо-кваліфікаційний рівень: бакалавр
Математичні методи в психології
Розробник: кандидат педагогічних наук, доцент Вдовенко В.В.

Дидактичні цілі курсу „Методи математичної статистики у психології” такі:

ознайомлення студентів з основними поняттями математичної статистики та їх використанням для зведення, групування та обробки даних експериментального психологічного дослідження;
формування умінь використовувати відповідну термінологію для обґрунтованої змістовної інтерпретації кількісних результатів;
стимулювання студентів до використання алгоритмів, які забезпечують повний цикл незгрупованих даних психологічного дослідження: від формулювання статистичної гіпотези до статистичних висновків.

Завдання курсу:
теоретичні:

ознайомити студентів із теоретичними положеннями описової та індуктивної статистик;
спрямувати навчальну діяльність студентів на усвідомлене засвоєння методів математичної статистики;

практичні:

навчити студентів аналізувати умови статистичного дослідження шляхом відбору певних психологічних явищі процесів на підготовчому, формувальному та завершальному етапах психологічного дослідження;
виробити навички до аналізу даних експерименту із врахуванням середньостатистичних показників за психодіагностичних вимірювань;
формувати здатність до інтерпретації результатів статистичного дослідження на тлі психологічного експерименту;
формувати навички первинної статистичної обробки даних психологічного експерименту;
ознайомити та закріпити навички графічної інтерпретації даних експериментального дослідження;
формувати уміння застосовувати методи математичної статистики до планування та обробки результатів психологічних досліджень;
формувати уміння обґрунтованого та аргументованого використання методів індуктивної статистики до підтвердження чи спростування статистичної гіпотези.

Перелік дисциплін, засвоєння яких необхідно студентам для вивчення курсу: психологія, математика, психодіагностика.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати: основні етапи статистичного дослідження, особливості методів описової та індуктивної статистик; види статистичних гіпотез; характеристики критеріїв;

вміти: формулювати статистичну гіпотезу, будувати шкали вимірювання, використовувати графічні та рекурсивні методи для первинної обробки даних, використовувати статистичні критерії для формулювання статистичного висновку.

Галузь знань: 0101 Педагогічна освіта
Напрям підготовки: 6.010101 Дошкільна освіта
Додаткова спеціальність: 6.010102 Початкова освіта
Освітньо-кваліфікаційний рівень: бакалавр
Методика навчання математики
Розробник: кандидат педагогічних наук, старший викладач Нікітіна О.О.

Курс «Методика навчання освітньої галузі «Математика» передбачає ознайомлення студентів з педагогічною системою навчання математики учнів початкових класів та формування у студентів практичних методико-математичних (навчальних, проектувальних, конструювальних, контрольно-оцінних, організаційних тощо) умінь.

Мета курсу полягає у розкритті мети, завдань, змісту, особливостей побудови початкового курсу математики відповідно до вимог Державного стандарту освітньої галузі «Математика»; вивченні основних вимог до математичної підготовки учнів початкових класів за роками навчання; аналізі загальних вимоги до усного й писемного математичного мовлення та критеріїв оцінювання знань, умінь і навичок учнів початкових класів з математики; вивченні особливостей календарно-тематичного планування початкового курсу математики та використання сучасних навчальних технологій на уроках математики; оволодінні засобами, формами й методами навчання математики молодших школярів; опануванні методикою вивчення основних навчальних тем початкового курсу математики; вивченні передового педагогічного досвіду навчання математики в початкових класах.

По закінченню вивчення курсу «Методика навчання освітньої галузі «Математика» студент повинен знати:
- нові цілі засвоєння учнями освітньої галузі «Математика» в контексті модернізації початкової освіти;
- завдання вивчення змісту та особливостей побудови початкового курсу математики відповідно до вимог Державного стандарту освітньої галузі «Математика»;
- основні умови здоров’язбережувальної організації навчально-виховного процесу під час навчання математики;
- специфіку виховної роботи на уроках та в позаурочній діяльності.

Уміти:

- моделювати уроки та позакласні заходи з математики, продуктивно й нестандартно організовувати процес навчання, виховання і розвитку з метою забезпечення реалізації вимог Державного стандарту освітньої галузі «Математика»; вести їх обговорення, давати оцінку й самооцінку проведених занять;
- організувати власну самостійну дослідницьку діяльність.

Галузь знань: 0101 Педагогічна освіта
Напрям підготовки: 6.010102 Початкова освіта
Спеціалізація: дошкільна освіта
Галузь знань: 0101 Педагогічна освіта
Напрям підготовки: 6.010101 Дошкільна освіта
Додаткова спеціальність: 6.010102 Початкова освіта
Освітньо-кваліфікаційний рівень: бакалавр
Теорія і методика формування елементарних математичних уявлень
Розробник: кандидат педагогічних наук, старший викладач Нікітіна О.О.

Курс «Теорія і методика формування елементарних математичних уявлень» складає одну із змістових ліній професійної підготовки вихователя дошкільного навчального закладу в педагогічному університеті за кваліфікаційним рівнем «бакалавр». Концептуальними положеннями навчання студентів психолого-педагогічного факультету з даного курсу є підготовка студента до засвоєння основних методологічних, психолого-педагогічних, методичних засад доматематичної підготовки дітей дошкільного віку та використання знань, які набули студенти при вивченні інших дисциплін; оволодіння студентами змістом математичної освіти в дошкільних закладах освіти на основі Базового компонента дошкільної освіти, програмами „Я у світі”, «Впевнений старт», «Дитина» та дидактичними засадами організації процесу навчання математики дітей дошкільного; методами, формами та засобами доматематичної діяльності вихованців. Курс спрямований на формування у студентів інтересу до майбутньої професії, активної позиції, розвиток творчості та критичного мислення, оцінних суджень щодо різноманітних методичних позицій у викладанні математики в дошкільних закладах освіти.

Курс методики реалізується через систему лекцій, практичних занять та курсові дослідження.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати: основні теоретичні положення курсу, етапи становлення МФЕМУ, базові змістові лінії логіко-математичної підготовки дошкільників, традиційні методичні підходи до організації навчання математики на дошкільному етапі;

вміти: складати конспекти занять різних типів (ознайомлювальні, тренувальні, узагальнюючі, комбіновані, інтегровані) з математичної підготовки дошкільнят, аналізувати заняття, добирати систему завдань до конкретної теми, використовувати новітні технології навчання математики на дошкільному етапі.

Галузь знань  01 Педагогічна освіта
Напрям підготовки 6.010102 Початкова освіта
Додаткова спеціальність: 6.010106 Соціальна педагогіка
Галузь знань  01 Педагогічна освіта
Напрям підготовки: 6.010101 Дошкільна освіта
Додаткова спеціальність: 6.010102 Початкова освіта
Методика навчання освітньої галузі «Математика»
Розробник: к. пед. н., ст. викладач Нікітіна О.О.

Курс ««Методика навчання освітньої галузі «Математика» передбачає ознайомлення студентів з педагогічною системою (цілями, змістом, методами та прийомами, організаційними формами й засобами) навчання математики учнів початкових класів та формування у студентів практичних методико-математичних (навчальних, проектувальних, конструювальних, контрольно-оцінних, організаційних тощо) умінь.
Мета курсу полягає у розкритті мети, завдань, змісту, особливостей побудови початкового курсу математики відповідно до вимог Державного стандарту освітньої галузі «Математика»; вивченні основних вимог до математичної підготовки учнів початкових класів за роками навчання; аналізі загальних вимоги до усного й писемного математичного мовлення та критеріїв оцінювання знань, умінь і навичок учнів початкових класів з математики; вивченні особливостей календарно-тематичного планування початкового курсу математики та використання сучасних навчальних технологій на уроках математики; оволодінні засобами, формами й методами навчання математики молодших школярів; опануванні методикою вивчення основних навчальних тем початкового курсу математики; вивченні передового педагогічного досвіду навчання математики в початкових класах.

Навчання студентів факультету педагогіки та психології «Методики навчання освітньої галузі «Математика» включає:

* теоретичну підготовку, яка спрямована на засвоєння основних методологічних, психолого-педагогічних, методичних засад початкового курсу математики та використання знань, які набули студенти при вивченні інших дисциплін – математики, педагогіки, психології, шкільної гігієни, методик навчання молодших школярів філологічним, природничим і образотворчим дисциплінам;

* технологічний аспект підготовки майбутнього вчителя полягає у реалізації в навчальному процесі цілей удосконалення професійної підготовки майбутнього вчителя початкових класів на рівні «бакалавр» за допомогою формування єдності теоретичних знань і практичних навичок, тобто формування професійно-методичних компетентностей;

* формування у студентів інтересу до майбутньої професії, активної позиції;

* розвиток творчості та критичного мислення, оцінних суджень щодо різноманітних методичних позицій у викладанні математики у початкових класах;

* формування практико-орієнтованих умінь: організаційно-дидактичних (визначати мету, формулювати цілі, планувати структуру уроку); здійснювати ситуаційне моделювання (встановлювати дидактичне навантаження завдань, застосовувати арсенал методів і прийомів до конкретної навчально-дидактичної ситуації); творчих (оптимально застосовувати теоретичні знання до вирішення практичних завдань, методично грамотно здійснювати управління процесом навчання математики молодших школярів).
Наскрізною лінією підготовки студента з курсу «Методика навчання освітньої галузі «Математика» виступає взаємозв’язок теоретичних знань з практикою педагогічної діяльності сучасної початкової школи, оволодіння технологіями навчання математики у початкових класах, формування професійних умінь та педагогічної
майстерності майбутніх учителів. Основними завданнями курсу «Методика навчання освітньої галузі «Математика» є:

* створити навчальне середовище для підготовки професійно зрілого та компетентного вчителя в питаннях методики викладання математики в початкових класах;

* озброїти студентів основами творчого підходу до навчання дітей молодшого шкільного віку математики;

* розкрити сучасні тенденції розвитку початкової школи на основі аналізу Базового компонента дошкільної освіти та Державного стандарту початкової загальної освіти, програм з математики для 1 – 4 класів.
Курс методики реалізується через систему лекцій, практичних занять, педагогічну практику студентів, курсові та дипломні дослідження.
На лекціях викладаються основні теоретичні положення методики викладання математики у початкових класах з опорою на історію розвитку МВМ, результати наукових досліджень, передовий педагогічний досвід вчителів початкових класів міста і області. На практичних заняттях студенти засвоюють теоретичні знання, виконують різноманітні методичні завдання (аналіз програм, методичних посібників, підручників, складання нестандартних завдань, фрагментів уроку тощо), працюють з методичною літературою (аналізують, рецензують, конспектують), вчаться творчо використовувати її у конкретних дидактичних ситуаціях, аналізують дитячі письмові роботи з математики тощо. На практичних заняттях студенти ознайомлюються з новими технологіями навчання та навчаються їх застосовувати на уроках математики в початкових класах (наприклад, технологією складання нестандартних задач з математики для початкових класів), аналізують та обговорюють різні методичні підходи до організації початкової математичної освіти, складають фрагменти уроків, проводять ділові ігри (рольові), використовують проблемний виклад, проблемні демонстрації, застосовують метод ситуаційного моделювання та стратегії освітніх перспектив у навчанні. Обов’язковим видом підготовки є самостійна робота, коли студенти складають конспекти позакласних заходів та уроків до конкретних тем початкового курсу математики, розробляють системи підготовчих, тренувальних або творчих завдань, готують зразки наочності, виготовляють альбоми (коротких записів до простих і складених задач, геометричного матеріалу).

Основні вимоги до знань і вмінь студентів.

По закінченню вивчення курсу «Методика навчання освітньої галузі «Математика» студент повинен знати:
- нові цілі засвоєння учнями освітньої галузі «Математика» в контексті модернізації початкової освіти;
- завдання вивчення, змісту та особливостей побудови початкового курсу математики відповідно до вимог Державного стандарту освітньої галузі «Математика»;
- основні умови здоров’язбережувальної організації навчально-виховного процесу під час навчання математики;
- специфіку виховної роботи на уроках та в позаурочній діяльності.

Уміти:

- моделювати уроки та позакласні заходи з математики, продуктивно й нестандартно організовувати процес навчання, виховання і розвитку з метою забезпечення реалізації вимог Державного стандарту освітньої галузі «Математика»; вести їх обговорення, давати оцінку й самооцінку проведених занять;
- організувати власну самостійну дослідницьку діяльність.

Галузь знань: 0101 Педагогічна освіта
Напрям підготовки: 6.010102 Початкова освіта
Освітньо-професійний рівень: бакалавр
Трудове навчання з практикумом
Розробник: кандидат педагогічних наук, доцент Котелянець Н.В.

Курс „Трудове навчання з практикумом у навчальних майстернях” є інваріантною частиною фундаментальної підготовки вчителів початкових класів. Він є базовим ядром для вивчення на наступних рівнях ступеневої освіти інноваційних підходів до вивчення у початковій школі предметів освітньої галузі „Технологія”, варіативних дисциплін спеціалізації та курсу магістерської підготовки.

Мета вивчення курсу – забезпечити озброєння майбутніх фахівців теоретичними знаннями та практичними уміннями і навичками, досвідом творчого вирішення завдань трудового навчання молодших школярів.

Курс передбачає грунтовну технологічну та методичну підготовку студентів за спеціальністю “Початкове навчання” до проведення уроків та здійснення позакласної роботи з трудового навчання в І-ІV класах загальноосвітньої школи. Він включає оволодіння теоретико-методичними основами викладання предмету з опорою на засвоєння відомостей про найбільш розповсюджені матеріали, їх властивості, технологію виробництва та обробки, формування у студентів практичних умінь застосовувати найпростіші інструменти і пристосування для обробки різних матеріалів, ознайомлення з прийомами художнього конструювання виробів та виконання робіт декоративного характеру, опанування основами культури праці.

Курс спрямований на формування творчої особистості майбутнього вчителя початкової школи, який володіє системою політехнічних знань та умінь, високим рівнем трудової та художньої культури.

У першому (теоретичному) модулі розкриваються загальні наукові основи методики трудового навчання, найбільш педагогічно ефективні форми й методи організації навчального процесу на уроках праці та в позакласній роботі.

Зміст другого та третього (практичного) модулів курсу має на меті формування у студентів техніко-технологічних і організаційно-економічних знань, удосконалення практичних умінь з технологічної обробки різних матеріалів, збагачення досвіду творчої трудової діяльності та опанування методикою викладання відповідного матеріалу у шкільній практиці. Особливістю змісту практикуму є орієнтація на технології, притаманні українському народному декоративно-ужитковому мистецтву та ремеслам. Значна увага приділяється якості відпрацювання практичних робіт, організації самостійної роботи та індивідуальної творчої діяльності студентів у позанавчальний час.
  
Галузь знань: 0101 Педагогічна освіта
Напрям підготовки: 6.010101 Дошкільна освіта
Освітньо – професійний рівень: бакалавр
Трудове навчання з практикумом
Розробник: канд. пед. наук, доцент Котелянець Н.В.

Курс „Трудове навчання з практикумом у навчальних майстернях” є інваріантною частиною фундаментальної підготовки вчителів початкових класів. Він є базовим ядром для вивчення на наступних рівнях ступеневої освіти інноваційних підходів до вивчення у початковій школі предметів освітньої галузі „Технологія”, варіативних дисциплін спеціалізації та курсу магістерської підготовки. 

Мета вивчення курсу – забезпечити озброєння майбутніх фахівців теоретичними знаннями та практичними уміннями і навичками, досвідом творчого вирішення завдань трудового навчання молодших школярів.

Курс передбачає грунтовну технологічну та методичну підготовку студентів за спеціальністю “Початкове навчання” до проведення уроків та здійснення позакласної роботи з трудового навчання в І-ІV класах загальноосвітньої школи. Він включає оволодіння теоретико-методичними основами викладання предмету з опорою на засвоєння відомостей про найбільш розповсюджені матеріали, їх властивості, технологію виробництва та обробки, формування у студентів практичних умінь застосовувати найпростіші інструменти і пристосування для обробки різних матеріалів, ознайомлення з прийомами художнього конструювання виробів та виконання робіт декоративного характеру, опанування основами культури праці.

Курс спрямований на формування творчої особистості майбутнього вчителя початкової школи, який володіє системою політехнічних знань та умінь, високим рівнем трудової та художньої культури. 

 У першому (теоретичному) модулі розкриваються загальні наукові основи методики трудового навчання, найбільш педагогічно ефективні форми й методи організації навчального процесу на уроках праці та в позакласній роботі.

Зміст другого  та третього (практичного) модулів курсу має на меті формування у студентів техніко-технологічних і організаційно-економічних знань, удосконалення практичних умінь з технологічної обробки різних матеріалів, збагачення досвіду творчої трудової діяльності та опанування методикою викладання відповідного матеріалу у шкільній практиці. Особливістю змісту практикуму є орієнтація на технології, притаманні українському народному декоративно-ужитковому мистецтву та ремеслам. Значна увага приділяється якості відпрацювання практичних робіт, організації самостійної роботи та індивідуальної творчої діяльності студентів у позанавчальний час.
 
Галузь знань: 0101 Педагогічна освіта
Напрям підготовки: 6.010101 Дошкільна освіта
Напрям підготовки: 6.010102 Початкова освіта
Освітньо – професійний рівень: бакалавр
Методика викладання природознавства
Розробник: канд. пед. наук, доцент Котелянець Н.В.

Курс методики навчання природознавства як одна із галузей педагогічної науки є складовою частиною загальної методики викладання біології.

Мета курсу—. теоретична і практична підготовка майбутніх вчителів початкових класів щодо методики ознайомлення учнів з природою відповідно до Державних стандартів освітньої галузі «Природознавство», формування професійної компетентності в галузі екологічного виховання.

Завдання курсу:

Теоретичні:

-формування у майбутніх учителів знання про об'єкт, предмет методики навчання природознавства; структуру і методи цілісного методичного дослідження; структуру процесу навчання, зміст його компонентів, зв'язків і відношень між ними; загальний спосіб їх визначення в конкретних педагогічних ситуаціях;
розкриття змісту і завданнь методики навчання природознавства як педагогічної науки, з’ясуваня  її зв'язків з іншими науками;
-ознайомлення студентів із шляхом включення знань про природу в практику навчання учнів початкової школи;
-формування знань про методи і прийоми ознайомлення учнів з природою, загальні питання методики (мету і завдання навчання, зміст, форми, засоби) та особливості розкриття основних змістовних ліній курсу природознавства. 

Практичні:

-формування фахових умінь майбутніх учителів початкової школи на засадах компетентнісного підходу. 
Майбутній учитель повинен:

знати:

-об'єкт, предмет методики навчання природознавства;
-структуру процесу навчання, зміст його структурних компонентів, зв'язків і відношень між ними; рівні процесу навчання в межах природознавства, загальний спосіб їх визначення в конкретних педагогічних ситуаціях;
-типи уроків з природознавства, їх макроструктуру; фактори, що зумовлюють варіативність макроструктури уроків;
-зміст позаурочної і позакласної роботи з природознавства; їх види, вимоги до методики організації і проведення всіх видів позаурочної і позакласної роботи з природознавства;
-значення і види оцінювання навчальних досягнень молодших школярів у процесі навчання природознавства;
-значення і місце краєзнавчого куточка, куточка живої природи, географічного майданчика, навчальне-дослідної ділянки в системі вивчення природознавства в початкових класах;

вміти:

-визначати педагогічні (освітні, розвивальні, виховні) цілі в реальних педагогічних ситуаціях;
-виділяти в певній частині (тема, розділ, клас, курс) змісту природознавства елементи знань, якими оволодівають молодші школярі; ефективно управляти об'єктивно зумовленим процесом їх формування в реальних педагогічних умовах;
-складати структурно-логічні схеми певною обсягу (теми, розділу, класу, курсу) предметного змісту природознавства;
-виділяти уміння всіх груп (власне предметні, розумові, раціональної навчально-пізнавальної діяльності), управляти об'єктивно зумовленим процесом формування їх у молодших школярів у курсі природознавства;
-розрізняти засоби наочності, які використовуються в процесі навчання природознавства; обґрунтовувати ефективність вибору засобів наочності відповідно до дидактичної мети; застосувати вибрані засоби наочності у процесі навчання природознавства;виготовляти саморобні засоби наочності;
-аналізувати зміст підручників і навчальних посібників; вибирати оптимальні методи навчання з метою ефективного досягнення дидактичних цілей у конкретних педагогічних ситуаціях цілісного процесу навчання природознавства,
-встановлювати взаємозв'язки між різними формами організації процесу навчання природознавства в початкових класах;
-визначати макроструктуру уроку в конкретних педагогічних ситуаціях, його тип; розробляти методику організації і проведення уроків природознавства всіх типів; написати їх детальні конспекти;

Курс методики навчання природознавства реалізується через систему лекцій, практично-семінарських занять, педагогічну практику студентів. На лекціях викладаються основні теоретичні відомості з опорою на результати психолого-педагогічних досліджень, передового досвіду вчителів. 

На практично-семінарських заняттях студенти навчаються виконувати методичні завдання, працювати з методичною літературою, творчо її використовувати. Студенти набувають вміння  складати фрагменти і конспекти уроків,  проводити уроки, ділові ігри.

У програмі розглядаються загальні питання методики викладання природознавства. Спеціальні питання, такі як аналіз змісту підручників і програм з кожного курсу, методика роботи за окремими темами, вивчаються на семінарських і практичних заняттях.
 
Галузь знань: 01 Освіта
Спеціальність: 013 Початкова освіта
Технологія вивчення освітньої галузі «Суспільствознавство»
Розробник: канд. пед. наук, доцент Котелянець Н.В.

 Метою викладання дисципліни є:
• розкриття наукових концепцій, дидактико-методичних понять, методів та технологій уроку «Я у світі»;
• надання допомоги студентам у процесі оволодіння професійною компетентністю, формування особистості майбутнього учителя, який зорієнтований не на передачу знань, а на особистісний розвиток дитини і потреби сучасної школи;
• розкриття процесу гуманізації і демократизації освіти в Україні;
• визнання пріоритетів загальнолюдських цінностей;
• формування потреби до пізнання світу та людини як соціальної та біологічної істоти;
• засвоєння духовних цінностей;
• виховання патріотизму, поваги до Української держави, її символіки.          

Завданням вивчення навчальної дисципліни є:

• створення умов для повноцінної реалізації та самореалізації потенційних професійних можливостей студента;
• оволодіння дидактико-методичними знаннями з навчальної дисципліни;
• усвідомлення практичної значущості теоретичних знань для творчої педагогічної діяльності вчителя;
• розвиток умінь моделювання навчально-виховного процесу уроків «Я у світі»;
• реалізація виховного спрямування предмета з метою формування професійних рис і якостей особистості;
• формування готовності до творчої активності у професійній діяльності;
• розвиток умінь користуватися системою цінностей суспільства;
• оволодіння системою норм, традицій, культурних стандартів поведінки.

Місце навчальної дисципліни в системі професійної підготовки фахівця «ТВОГ «Суспільствознавство»» є основоположною дисципліною професійного становлення студентів, наукового осмислення ними основних положень методики викладання предмету “Я у світі ” у початкових класах. Інтегровані вимоги до знань і умінь з навчальної дисципліни У курсі «ТВОГ «Суспільствознавство»» інтегрується психолого-педагогічний зміст, на основі якого побудовано методичну систему управління цілісним процесом навчання, та власне зміст суспільствознавства як освітньої галузі, повинна забезпечити формування загальної наукової цілісної картини світу, місця в ньому людини у молодших школярів. Розкрити роль освітньої галузі Суспільствознавство» у сфері культури: емоційно-ціннісного ставлення до навколишнього світу та зв’язок з довкіллям. Такий підхід зумовлюється важливою вимогою сучасної освіти - гуманізацією і демократизацією освіти . У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен:

Знати:
• психолого-педагогічні, дидактико-методичні засади;
• педагогічні технології та основні концепції їх впровадження;
• методи і прийоми формування загальної наукової цілісної картини світу у молодших школярів, засвоєння норм і правил моралі;
• провідні світоглядні ідеї, положення, що складають основу системи світорозуміння, визначають ставлення людини до природи, суспільства, самої себе;
• основні пам’ятки, заклади , діячів культури та мистецтва.

Уміти:
• будувати урок як цілісну, складну, динамічну систему, основними складовими якої є організаційний дидактичний, психологічний, методичний, виховний та санітарно-гігієнічний аспект;
• організовувати професійну діяльність на уроці, яка передбачає: постановку доцільної та раціональної мети і завдань навчання; мотивацію спільної

Галузь знань: 01 Освіта
013 Початкова освіта
Додаткова спеціальність:053 Психологія
Трудове навчання з практикумом
Розробник: кандидат педагогічних наук, старший викладач Завітренко Д. Ж.

Вивчаючи курс “Трудове навчання”, студент 1 курсу повинен зясувати цілі, завдання трудового навчання в початкових класах загальноосвітньої школи, оволодіти системою теоретичних знань, з допомогою яких забезпечується успішне проведення навчального процесу з трудового навчання.

Майбутній учитель поряд з широким загальноосвітнім світоглядом повинен мати й широкий політехнічний світогляд.
Вимоги до знань та умінь

Знати:
розвиток трудового навчання в Україні та країнах Західної Європи; трудове навчання на Херсонщині;
фізичний і розумовий розвиток дитини в процесі праці;
рівні засвоєння трудових дій;
естетичне і моральне виховання особистості молодшого школяра в праці;
аналіз програм з трудового навчання, мета, зміст, завдання, структура;
поняття про методи і прийоми, класифікація методів трудового навчання;
форми організації навчальної роботи з праці, її специфіка.

Уміти:
володіти технікою та різними прийомами роботи з текстильними матеріалами, з пластичними масами, з природними матеріалами;
володіти методами і формами організації навчання;
аналізувати й використовувати передовий педагогічний досвід і досягнення психолого-педагогічних наук у побудові навчального процесу в початковій школі.

Галузь знань : 01 Педагогічна освіта
Спеціальність: 6.010102 Початкова освіта
Освітньо-професійний рівень: бакалавр
Дошкільна лінгводидактика
Розробник: кандидат педагогічних наук, Котелянець Ю.С.

МЕТА КУРСУ: підготовка до професійно-мовленнєвої діяльності вихователів дошкільних закладів, оволодіння ними комплексом лінгводидактичних знань, умінь і навичок з метою своєчасного і ефективного розвитку мовлення і навчання рідної мови дітей дошкільного віку.

ЗАВДАННЯ КУРСУ:

теоретико-методологічні - знання наукових філософських, психологічних, природничих засад побудови методики навчання рідної мови в дошкільному закладі;

лінгвістичні - озброєння студентів науковими знаннями з мовознавства, які є обов'язковою умовою ефективності розробки навчальних технологій мовленнєвої діяльності та спілкування дітей дошкільного віку з кожного розділу методики;
когнітивні - ознайомлення майбутніх вихователів з Базовим компонентом дошкільної освіти, Базовою й тематичними програмами, та навчально-методичними посібниками з розвитку мовлення дітей на різних етапах дошкільного дитинства;
лінгводидактичні - озброєння студентів варіативними технологіями розвитку мовлення і навчання дітей від народження до 6 років рідної мови; формування у них системи лінгводидактичних знань, умінь і навичок;
проективно-прогностичні - формування у студентів умінь і навичок планування різних видів роботи з розвитку мовлення: в різних вікових групах; з дітьми різних категорій і за різних соціальних умов (обдаровані діти, діти з тимчасовими затримками мовленнєвого розвитку, діти з мовленнєвими вадами, діти що виховуються в дошкільних закладах різного типу (спеціалізованих, профільних і та ін.), У дитячих будинках та будинках немовлят, у сім'ї);
корекційні - прищеплення студентам навичок коригування відхилень і вад у мовленні дітей, що виникли за різних причин;
аксіологічні - формування в майбутніх вихователів знань, умінь і навичок оцінки і контролю за навчально-мовленнєвою діяльністю як дітей, так і за організацією і здійсненням навчально-мовленнєвої діяльності вихователями дошкільних закладів.
Вимоги до знань та вмінь майбутніх вихователів:

Знати:
теоретико-методологічні, лінгвістичні, когнітивні, лінгводидактичні основи розвитку мовлення і навчання дітей рідної мови.

Уміти:
- володіти проективно-прогностичними, корекційними, аксіологічними методиками з розвитку мовлення дошкільників різних вікових груп.


Галузь знань : 01 Педагогічна освіта
Спеціальність: 6.010101 Дошкільна освіта
Освітньо-професійний рівень: бакалавр
Дошкільна лінгводидактика
Розробник: кандидат педагогічних наук, Котелянець Ю.С.

МЕТА КУРСУ: підготовка до професійно-мовленнєвої діяльності вихователів дошкільних закладів, оволодіння ними комплексом лінгводидактичних знань, умінь і навичок з метою своєчасного і ефективного розвитку мовлення і навчання рідної мови дітей дошкільного віку.

ЗАВДАННЯ КУРСУ:

теоретико-методологічні - знання наукових філософських, психологічних, природничих засад побудови методики навчання рідної мови в дошкільному закладі;
лінгвістичні - озброєння студентів науковими знаннями з мовознавства, які є обов'язковою умовою ефективності розробки навчальних технологій мовленнєвої діяльності та спілкування дітей дошкільного віку з кожного розділу методики;
когнітивні - ознайомлення майбутніх вихователів з Базовим компонентом дошкільної освіти, Базовою й тематичними програмами, та навчально-методичними посібниками з розвитку мовлення дітей на різних етапах дошкільного дитинства;
лінгводидактичні - озброєння студентів варіативними технологіями розвитку мовлення і навчання дітей від народження до 6 років рідної мови; формування у них системи лінгводидактичних знань, умінь і навичок;
проективно-прогностичні - формування у студентів умінь і навичок планування різних видів роботи з розвитку мовлення: в різних вікових групах; з дітьми різних категорій і за різних соціальних умов (обдаровані діти, діти з тимчасовими затримками мовленнєвого розвитку, діти з мовленнєвими вадами, діти що виховуються в дошкільних закладах різного типу (спеціалізованих, профільних і та ін.), У дитячих будинках та будинках немовлят, у сім'ї);
корекційні - прищеплення студентам навичок коригування відхилень і вад у мовленні дітей, що виникли за різних причин;
аксіологічні - формування в майбутніх вихователів знань, умінь і навичок оцінки і контролю за навчально-мовленнєвою діяльністю як дітей, так і за організацією і здійсненням навчально-мовленнєвої діяльності вихователями дошкільних закладів.
Вимоги до знань та вмінь майбутніх вихователів:

Знати:
теоретико-методологічні, лінгвістичні, когнітивні, лінгводидактичні основи розвитку мовлення і навчання дітей рідної мови.

Уміти:
- володіти проективно-прогностичними, корекційними, аксіологічними методиками з розвитку мовлення дошкільників різних вікових груп.


Галузь знань: 01 Освіта
Напрям підготовки: 013 Початкова освіта
Додаткова спеціальність: 053 Практична психологія (на базі ССНЗ)
Освітньо-кваліфікаційний рівень: бакалавр
Методика навчання освітньої галузі «Природознавство»
Розробник: кандидат педагогічних наук, доцент Мартін А.М.

Зміст навчальної дисципліни: Курс методики навчання освітньої галузі «Природознавство» є складовою частиною загальної методики викладання біології і логічним продовженням курсу «Основи природознавства».

Мета курсу -. теоретична і практична підготовка майбутніх вчителів початкових класів щодо методики ознайомлення учнів з природою, формування професійної компетенції в галузі екологічного виховання.

Завдання курсу – сформувати у майбутніх вчителів знання про об'єкт, предмет методики навчання природознавства; структуру і методи цілісного методичного дослідження; структуру процесу навчання, зміст його структурних компонентів, зв'язків і відношень між ними; рівні процесу навчання в межах природознавства, загальний спосіб їх визначення в конкретних педагогічних ситуаціях розкрити зміст і завдання методики природознавства як педагогічної науки і її зв'язки з іншими науками, ознайомити студентів із шляхом включення знань про природу в практику навчання учнів початкової школи, розглянути існуючи методи і прийоми ознайомлення учнів з природою, загальні питання методики (мета і завдання навчання, зміст, форми, засоби) та методику розкриття основних змістовних ліній курсу природознавства, формувати фахові уміння майбутніх вчителів початкової школи.

В результаті вивчення курсу студент повинен:
знати:

- об'єкт, предмет методики навчання природознавства; структуру і методи цілісного методичного дослідження;структуру процесу навчання, зміст його структурних компонентів, зв'язків і відношень між ними; рівні процесу навчання в межах природознавства, загальний спосіб їх визначення в конкретних педагогічних ситуаціях;
- виділяти в певній частині (тема, розділ, клас, курс) змісту природознавства елементи знань, якими оволодівають молодші школярі; ефективно управляти об'єктивно зумовленим процесом їх формування в реальних педагогічних умовах;
- складати структурно-логічні схеми певною обсягу (теми, розділу, класу, курсу) власне предметного змісту природознавства;
- розрізняти засоби наочності, які використовуються в процесі навчання природознавства; обґрунтовувати ефективність вибору засобів наочності відповідно до дидактичної мети; виготовляти саморобні засоби наочності; аналізувати зміст підручників і навчальних посібників; ефективно використовувати ;
- типи уроків з природознавства, їх макроструктуру; фактори, що зумовлюють варіативність макроструктури уроків;
- зміст позаурочної і позакласної роботи з природознавства; їх види, вимоги до методики організації і проведення всіх видів позаурочної і позакласної роботи з природознавства;
- значення і види оцінювання навчальних досягнень молодших школярів у процесі навчання природознавства;
- значення і місце краєзнавчого куточка, куточка живої природи, географічного майданчика, навчальне-дослідної ділянки в системі вивчення природознавства в початкових класах;

вміти:

- визначати педагогічні (освітні, розвивальні, виховні) цілі в реальних педагогічних ситуаціях;
- виділяти в певній частині (тема, розділ, клас, курс) змісту природознавства елементи знань, якими оволодівають молодші школярі; ефективно управляти об'єктивно зумовленим процесом їх формування в реальних педагогічних умовах;
- виділяти уміння всіх груп (власне предметні, розумові, раціональної навчально-пізнавальної діяльності), управляти об'єктивно зумовленим процесом формування їх у молодших школярів у курсі природознавства;
- розрізняти засоби наочності, які використовуються в процесі навчання природознавства; обґрунтовувати ефективність вибору засобів наочності відповідно до дидактичної мети; застосувати вибрані засоби наочності у процесі навчання природознавства; виготовляти саморобні засоби наочності;
- аналізувати зміст підручників і навчальних посібників; вибирати оптимальні методи навчання з метою ефективного досягнення дидактичних цілей у конкретних педагогічних ситуаціях цілісного процесу навчання природознавства.

Галузь знань: 01 Освіта
Напрям підготовки: 013 Початкова освіта
Освітньо-кваліфікаційний рівень: бакалавр
Основи природознавства та екології
Розробник: кандидат педагогічних наук, доцент Мартін А.М.

Зміст навчальної дисципліни: Накопичення природничих знань людиною розпочалось ще в доісторичні часи, тому її можна вважати однією з найбільш давніх галузей людських знань. Розвиток цієї науки йшов поступово і нерівномірно.

Метою зоологічного розділу «Основи природознавства та екології» є ознайомлення студентів з різноманітністю тваринного населення планети, формування цілісного сприйняття структури сучасної фауни та вироблення навичок з дослідження й охорони тваринного світу України.

Історично зоологію поділяють на дві частини: «Зоологію безхребетних» та «Зоологію хребетних» тварин. Відповідно до цього в програмі передбачено блок тем присвячених вивченню безхребетних та блок з вивчення хребетних тварин. Значне місце приділено висвітленню особливостей організації, будові та функціям органів та систем органів різних груп тварин, проведенню порівняльного аналізу. Також важливим аспектом, якому приділено увагу є особливості життєвих функцій тварин (дихання, живлення, розмноження, розвиток тощо), а також відомості щодо екології та філогенії.

Метою викладання ботанічного розділу «Основ природознавства та екології» є озброєння майбутніх вчителів початкових класів знаннями, необхідними для проведення уроків природознавства у початкових класах, розкрити необхідність бережливого і раціонального використання рослинних ресурсів країни.

Мета курсу «Основи природознавства та екології» (землезнавство та краєзнавство) полягає у тому, щоб ознайомити майбутніх вчителів початкових класів з короткою історією розвитку географічної науки, засвоїти основні фізико-географічні поняття та вивчити процеси які відбуваються в географічній оболонці Землі.

Завдання курсу «Основи природознавства та екології» полягає у тому, щоб ознайомити майбутніх вчителів початкових класів з особливостями будови рослинного та тваринного світу, короткою історією розвитку географічної науки, засвоїти основні фізико-географічні поняття та вивчити процеси які відбуваються в географічній оболонці Землі.

Мета курсу «Основи природознавства та екології» (основи екології) - вивчення головних положень сучасної екології та основних питань охорони та раціонального природокористування і ресурсозабезпечення відповідно до умов сьогодення. Програму курсу розроблено з урахуванням сучасних вимог до екологічних знань, наявності базових екологічних знань.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати: особливості будови живого організм; життєві форми рослин, тварин, рослинні угрупування, сезонні зміни в житті рослинного та тваринного світу; про Землю – планету сонячної системи на основі знань про Всесвіт, будову сонячної системи, добове обертання та річний рух Землі навколо Сонця; про зображення земної поверхні на основі знань про план, масштаб, карту, компас; про форми земної поверхні з метою формування в учнів уявлень про їх різноманітність (рівнини, яри, горби, гори) та використовуючи таблиці, муляжі, макети; про зображення земної поверхні на карті, з метою формування уявлень про місце знаходження України; основні теоретичні положення та структуру сучасної екології; роль взаємозв’язків усіх природних явищ і процесів; причини і наслідки розвитку локальних, регіональних, глобальних екологічних криз; основні підходи, концепції у галузі екологічної культури;

вміти: описувати природні об’єкти, явища, процеси на основі власних спостережень; послідовно та цілеспрямовано розвивати спостережливість в учнів за рослинами як в природних, так і в лабораторних умовах на уроках та в позаурочний час з метою формування уявлень про рослину як цілісну систему; пояснювати причини різноманітності природних зон України, виявляючи ознаки пристосування рослини і тварин кожної природної зони до умов існування, порівнювати природні умови кожної зони, користуючись за цього картою природних зон та розповідаючи про кожну природну зону; забезпечувати формування в учнів навичок користування планом, масштабом, картою, компасом, читання умовних позначень на плані та карті, вміння орієнтуватися на місцевості в урочний та позаурочний час; самостійно встановлювати найпростіші зв’язки в природі: неживій, живій, між живою і неживою природою; застосовувати базові фундаментальні екологічні знання при формуванні особливого ставлення до об’єктів природи і суспільства, при утвердженні активної природоохоронної життєвої позиції; аналізувати різні підходи та теорії щодо проблем екологічної культури; порівнювати ставлення людини до природи в різні історичні періоди; аналізувати шляхи формування екологічної культури.


Галузь знань: 0101 Педагогічна освіта
Напрям підготовки: 6.010102 Початкова освіта
Спеціалізація: дошкільна освіта
Освітньо-кваліфікаційний рівень: бакалавр
Основи природознавства з методикою викладання в дошкільних закладах
Розробник: кандидат педагогічних наук, доцент Мартін А.М.

Зміст навчальної дисципліни: Зміст курсу ґрунтується на наукових засадах теорії та методики ознайомлення дошкільників з природою, класичних та сучасних наукових дослідженнях у галузі природознавства, дитячої психології та педагогіки.

Тематична структура програми дає змогу викладачу реалізувати міжпредметні зв’язки з біологією, анатомією, фізіологією, гігієною дітей раннього та дошкільного віку; з педагогікою, психологією та дошкільними методиками.

Головні завдання курсу

1. Творче оволодіння студентами досягнення вітчизняної та зарубіжної методики природознавства.
2. Ознайомлення з надбанням педагогічних традицій українського народу.
3. Засвоєння закономірностей, принципів та методики ознайомлення дошкільників з природою.

Вивчення курсу передбачає формування у студентів знань про:
- завдання ознайомлення дошкільників з природою;
- сучасні наукові дослідження та надбання практики з питань організації роботи з ознайомлення дошкільників з природою;
- зміст знань дітей про оточуючий світ природи, окреслений у Базовому компоненті дошкільної освіти в Україні та програмах навчання і виховання дітей в дошкільних навчальних закладах та сім'ї;
- умови ефективності навчально-виховного процесу щодо вирішення завдань ознайомлення дошкільників з природою;
- безпосередні та опосередковані методи ознайомлення дітей з природою, формування зачатків екологічної культури у дошкільнят, наукового світобачення та еколого-доцільної поведінки;
- форми організації діяльності дітей в процесі пізнання ними світу природи;
- обладнання ділянки дитячого садка та куточка природи в умовах суспільного і сімейного дошкільного виховання.

На основі цих знань у студентів мають бути сформовані уміння:
- використовувати основні методи педагогічного дослідження: спостереження педагогічного процесу, вивчення педагогічної документації і продуктів дитячої діяльності, лабораторний і природний експеримент, методів математичної статистики в умовах повсякденної роботи з дітьми та враховувати отримані результати при підготовці до навчально-виховного процесу;
- визначати та аналізувати знання дітей про довкілля для визначення перспективних ліній навчальної роботи з ними з врахуванням темпів індивідуального розвитку;
- знайомити дітей з народними традиціями природокористування, шанування природи, обрядами та святковими сезонними дійствами, легендами, піснями, малими фольклорними жанрами природничого змісту;
- використовувати у навчально-виховному процесі різноманітні методи та прийоми розвитку сенсорних відчуттів дітей: спостереження, обстеження об’єктів за допомогою органів чуття, дидактичні ігри та вправи, ігри з природничим матеріалом, працю;
- використовувати ігри з природними матеріалами: снігом, піском, водою, вітром, сонцем, листям, плодами дерев, насінням, проводити нескладні досліди під час прогулянок та екскурсій, самостійної діяльності дітей;
- наочно демонструвати дітям зв’язки та залежності, що існують в природі: між рослинами і тваринами (комахами, птахами), рослинами і діяльністю людини, тваринами і умовами їх життя, тваринами і людиною з метою формування у дошкільників початкових понять про взаємозалежність, взаємообумовленість і цінність всіх елементів природи, одним з яких є людина;
- для систематизації та закріплення знань дітей про природу, зважаючи на індивідуальні пізнавальні та комунікативні можливостей дітей, залучати їх до самостійного та в складі невеликих груп розгляду та складання колекцій, гербаріїв, настільно-друкованих ігор природничого змісту в науковому центрі шляхом створення ігрових та пошукових ситуацій, спонукання, прикладу інших;
- обладнувати в групових кімнатах куточки природи та науковий (природничий) центр для практичного вправляння дітей у догляді за кімнатними рослинами та здійснення самостійної пошуково-дослідної діяльності.


Галузь знань: 0101 Педагогічна освіта
Напрям підготовки: 6.010102 Початкова освіта
Додаткова спеціальність: 6.010106 Соціальна педагогіка (21 група)
Галузь знань: 0101 Педагогічна освіта
Напрям підготовки: 6.010101 Дошкільна освіта
Додаткова спеціальність: 6.010102 Початкова освіта (24 група)
Освітньо-кваліфікаційний рівень: бакалавр
Сучасна російська мова з практикумом
Розробник: кандидат філологічних наук, доцент Єлдінова С.М.

Дисципліна «Сучасна російська мова з практикумом» є важливою у підготовці майбутніх вчителів початкових класів. Студенти вивчають російську фонетику, лексикологію, морфологію, синтаксис, вчать правила орфоепії, орфографії, пунктуації.

Завдання дисципліни – навчити майбутніх вчителів правильно говорити і писати російською мовою, використовувати доречно мовні одиниці у різних стилістичних ситуаціях. Значна кількість годин з дисципліни використовується для навчання студентів розвитку мовлення у молодших школярів.

Галузь знань: 0101 Педагогічна освіта
Напрям підготовки: 6.010102 Початкова освіта
Додаткова спеціальність: 6.010106 Соціальна педагогіка (31 група)
Галузь знань: 0101 Педагогічна освіта
Напрям підготовки: 6.010102 Початкова освіта
Спеціалізація: дошкільна освіта (33 група)
Освітньо-кваліфікаційний рівень: бакалавр
Методика навчання освітньої галузі «Суспільствознавство»
Розробник: кандидат філологічних наук, доцент Єлдінова С.М.

Дисципліна «МНОГ «Суспільствознавство» є однією з профілюючих педагогічних дисциплін у підготовці майбутніх вчителів початкових класів.
Це наука про зміст і методи навчання дітей під час вивчення і усвідомленого сприймання та засвоєння соціальних та морально-правових норм, історичних, національно-культурних традицій українського народу, способів пізнання та орієнтації в суспільному середовищі. Дисципліна «МНОГ «Суспільствознавство» використовує методи дослідження, які властиві педагогіці та суспільним наукам.
Багатоплановість і багатопредметність підготовки передбачають урахування міжпредметних зв’язків змісту кожного розділу курсу та загальних вимог до знань і вмінь майбутніх вчителів початкових класів з методики викладання «Я у світі».

Галузь знань: 0101 Педагогічна освіта
Напрям підготовки: 6.010101 Дошкільна освіта
Додаткова спеціальність: 6.010102 Початкова освіта (44 група)
Освітньо-кваліфікаційний рівень: бакалавр
Людина і світ з методикою викладання
Розробник: кандидат філологічних наук, доцент Єлдінова С.М.

Дисципліна «Людина і світ з методикою викладання» є однією з профілюючих педагогічних дисциплін у підготовці майбутніх вчителів початкових класів.

Це наука про зміст і методи навчання дітей під час вивчення і усвідомленого сприймання та засвоєння соціальних та морально-правових норм, історичних, національно-культурних традицій українського народу, способів пізнання та орієнтації в суспільному середовищі. Дисципліна «Людина і світ з методикою викладання» використовує методи дослідження, які властиві педагогіці та суспільним наукам.

Багатоплановість і багатопредметність підготовки передбачають урахування міжпредметних зв’язків змісту кожного розділу курсу та загальних вимог до знань і вмінь майбутніх вчителів початкових класів з методики викладання «Я у світі».

Галузь знань 01 Освіта
Спеціальність 013 Початкова освіта.
Спеціальність 013 Початкова освіта;
Додаткова спеціальність 012 Дошкільна освіта.
Галузь знань 0101 Педагогічна освіта
Напрям підготовки 6.010101 Дошкільна освіта;
Додаткова спеціальність 6.010102 Початкова освіта.
ОПР бакалавр (денна, заочна форма навчання)
Назва навчальної дисципліни: Математика
Розробник: кандидат педагогічних наук, викладач Демченко Ю. М.

Головна мета викладання математики на факультеті педагогіки та психології – формування у майбутніх учителів теоретичних основ початкового курсу математики, розуміння його співвідношення зі шкільною математикою наступних концентрів і математичною наукою в цілому.
Мета курсу: курс математики на факультеті підготовки вчителів початкових класів повинен дати студентам майбутнім учителям початкових класів – математичну підготовку, необхідну для навчання учнів початкових класів математиці відповідно до введених в даний час шкільних програм і в разі впровадження в початкову школу нових питань математики; для розв’язання нестандартних завдань, які орієнтовані на учасників шкільних та всеукраїнських олімпіад; орієнтації у змісті викладання математики в середній школі; подальшої самостійної роботи з поглиблення і розширення фахової підготовки.

Завдання курсу:

  1.  Навчити майбутнього вчителя початкових класів:
    • теоретично обгрунтувати математичні поняття початкового курсу математики;
    • пов’язувати зміст початкового курсу «Математика», який вивчається на факультеті початкової освіти;
    • самостійно творчо працювати з науковою та методичною літературою.
  2. Отримати глибокі знання з теорії множин, математичної логіки, теорії
    функцій, дійсних чисел та величин.
  3. Сприяти цілісному формуванню математичної культури майбутнього вчителя початкових класів.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен:
знати: елементи теорії множин; елементи математичної логіки; кортежі, комбінаторику; відповідності, відношення, відображення; теоретико- множинну і аксіоматичну побудову теорії цілих невід’ємних чисел та натуральних чисел, що розглядаються як міри відрізків; різні системи числення; подільність цілих невід’ємних чисел; розширення поняття числа; числові і буквені вирази, рівняння і нерівності; елементи геометрії; величини і їх вимірювання;
уміти: теоретично обґрунтовувати математичні поняття початкового курсу математики; пов’язувати зміст початкового курсу математики зі змістом курсу «Математика», який вивчається на факультеті початкової освіти; самостійно творчо працювати з науковою та методичною літературою (добір цікавих, логічних, стародавніх задач та творчих завдань відповідно до шкільної програми з математики 1 − 4 класів).

Галузь знань 0101 Педагогічна освіта
Напрям підготовки: 6.010102 Початкова освіта
Додаткова спеціальність: 6.010106 Соціальна педагогіка;
6.010101 Дошкільна освіта
Галузь знань 0101 Педагогічна освіта
Cпеціальність 7.01010102 Початкова освіта
ОПР бакалавр (денна, заочна форма навчання)
ОКР спеціаліст (денна форма ПДО ІІ)
Назва навчальної дисципліни: Методика навчання освітньої галузі «Математика»
Розробник: кандидат педагогічних наук, викладач Демченко Ю. М.

Курс ««Методика навчання освітньої галузі «Математика» передбачає ознайомлення студентів з педагогічною системою (цілями, змістом, методами та прийомами, організаційними формами й засобами) навчання математики учнів початкових класів та формування у студентів практичних методико-математичних (навчальних, проектувальних, конструювальних, контрольно-оцінних, організаційних тощо) умінь.

Мета курсу полягає у розкритті мети, завдань, змісту, особливостей побудови початкового курсу математики відповідно до вимог Державного стандарту освітньої галузі «Математика»; вивченні основних вимог до математичної підготовки учнів початкових класів за роками навчання; аналізі загальних вимоги до усного й писемного математичного мовлення та критеріїв оцінювання знань, умінь і навичок учнів початкових класів з математики; вивченні особливостей календарно-тематичного планування початкового курсу математики та використання сучасних навчальних технологій на уроках математики; оволодінні засобами, формами й методами навчання математики молодших школярів; опануванні методикою вивчення основних навчальних тем початкового курсу математики; вивченні передового педагогічного досвіду навчання математики в початкових класах.

Навчання студентів факультету педагогіки та психології «Методики навчання освітньої галузі «Математика»» включає:

  • теоретичну підготовку, яка спрямована на засвоєння основних методологічних, психолого-педагогічних, методичних засад початкового курсу математики та використання знань, які набули студенти при вивченні інших дисциплін – математики, педагогіки, психології, шкільної гігієни, методик навчання молодших школярів філологічним, природничим і образотворчим дисциплінам;
  • технологічний аспект підготовки майбутнього вчителя полягає у реалізації в навчальному процесі цілей удосконалення професійної підготовки майбутнього вчителя початкових класів на рівні «бакалавр» за допомогою формування єдності теоретичних знань і практичних навичок, тобто формування професійно-методичних компетентностей;
  • формування у студентів інтересу до майбутньої професії, активної позиції;
  • розвиток творчості та критичного мислення, оцінних суджень щодо різноманітних методичних позицій у викладанні математики у початкових класах;
  • формування практико-орієнтованих умінь: організаційно-дидактичних (визначати мету, формулювати цілі, планувати структуру уроку); здійснювати ситуаційне моделювання (встановлювати дидактичне навантаження завдань, застосовувати арсенал методів і прийомів до конкретної навчально-дидактичної ситуації); творчих (оптимально застосовувати теоретичні знання до вирішення практичних завдань, методично грамотно здійснювати управління процесом навчання математики молодших школярів).

Наскрізною лінією підготовки студента з курсу «Методика навчання освітньої галузі «Математика» виступає взаємозв’язок теоретичних знань з практикою педагогічної діяльності сучасної початкової школи, оволодіння технологіями навчання математики у початкових класах, формування професійних умінь та педагогічної майстерності майбутніх учителів.

Завдання курсу «Методика навчання освітньої галузі «Математика» є:

  • створити навчальне середовище для підготовки професійно зрілого та компетентного вчителя в питаннях методики викладання математики у початкових класах;
  • озброїти студентів основами творчого підходу до навчання дітей молодшого шкільного віку математики;
    розкрити сучасні тенденції розвитку початкової школи на основі аналізу Базового компонента дошкільної освіти та Державного
  • стандарту початкової загальної освіти, програм з математики для 1 – 4 класів.

Курс методики реалізується через систему лекцій, практичних занять, педагогічну практику студентів, курсові та дипломні дослідження.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен
знати:

  • нові цілі засвоєння учнями освітньої галузі «Математика» в контексті модернізації початкової освіти;
  • завдання вивчення, змісту та особливостей побудови початкового курсу математики відповідно до вимог Державного стандарту освітньої галузі «Математика»;
  • основні теоретичні засади кожного розділу методики;
  • методи і прийоми розкриття суті певних математичних понять та явищ;
  • типи і структуру уроків різних за змістом та дидактичною метою;
  • систему вправ і методику їх проведення при вивченні математики в початкових класах;
  • доцільність їх використання на певному етапі засвоєння знань;
  • вимоги шкільної програми по кожному з розділів та зміст навчального матеріалу в шкільних підручниках для 1-4 класів;
  • прийоми дослідження якості роботи вчителя, рівень знань, сформованості умінь, навичок учнів з кожного розділу шкільної програми;
  • специфіку виховної роботи на уроках та в позаурочній діяльності.

вміти:

  • моделювати уроки та позакласні заходи з математики, продуктивно й нестандартно організовувати процес навчання, виховання і розвитку з метою забезпечення реалізації вимог Державного стандарту освітньої галузі «Математика»; вести їх обговорення, давати оцінку й самооцінку проведених занять;
  • організувати власну самостійну дослідницьку діяльність;
  • здійснювати спостереження й аналіз різних типів показових уроків досвідчених учителів під керівництвом методиста;
  • добирати систему вправ та методику проведення залежно від етапу навчання учнів, засвоєння знань, формування умінь та навичок.

Галузь знань 0101 Педагогічна освіта
Спеціальність: 013 Початкова освіта.
Додаткова спеціальність: 012 Дошкільна освіта.
Спеціальність: 013 Початкова освіта.
Додаткова спеціальність: 053 Психологія.
ОПР бакалавр (заочна форма навчання)
Назва навчальної дисципліни: Математика та методика її навчання
Розробник: кандидат педагогічних наук, викладач Демченко Ю. М.

Головна мета курсу викладання математики та методики її викладання на факультеті педагогіки та психології – формування у майбутніх учителів теоретичних основ початкового курсу математики, розуміння його співвідношення зі шкільною математикою наступних концентрів і математичною наукою в цілому; підготувати студентів до навчання учнів математики у початкових класах, сформувати знання та уміння, що необхідні для професійного розв’язання навчальних завдань, які виникають під час навчання молодших школярів математики.

Важливі завдання курсу: У початкових класах закладаються основи таких математичних понять, як число, фігура, величина та ін., формуються обчислювальні навички, прийоми розв`язування задач, компоненти логічного мислення тощо. Але з урахуванням вікових особливостей учнів, специфіки їх мислення, тут переважають конкретно-змістовий ме­тод введення понять, індуктивне обґрунтування тверджень, основні теоретичні положення викладені у вигляді оперативних правил і т.п. Викладання математики на факультеті педагогіки та психології повинно підвищити рівень розуміння студентом математики як науки, її предмета, методів, привести в систему розрізнені факти, дати наукову основу наявним інтуїтивним поняттям і прийомам логічного мислення, що становить основу математичної культури.

Викладаючи математику у початковій школі, вчитель повинен розуміти не лише прикладну, а й теоретичну спрямованість курсу, бачити, які наукові ідеї закладені в методичній концепції підручника, які поняття, відношення, закони формуються у тій або іншій темі. Подана програма будує систему математичних понять, що становлять теоретичні основи початкового курсу математики, за дедуктивною ідеєю, спри­яв розвитку абстрактного мислення майбутніх учителів, формує потребу і вміння логічного обґрунтування твердження та інші параметри культури мислення, навички обчислень, розв'язування задач, виконання вимірювань, геометричних побудов, використання обчислювальних пристроїв, на основі набутих теоретичних знань забезпечує вміння проаналізувати матеріал з математики, який вивчається у початковій школі, та методичних прийомів його викладання.

Завдання, для тих, хто вивчає курс математики та методики її викладання:

методичні: сформувати у студентів уміння застосовувати теоретичні знання до розв’язування практичних питань, навчити методам, прийомам, засобам організовувати діяльність учнів на уроках, ознайомити студентів з типовими труднощами та помилками учнів та шляхами їх попередження.
пізнавальні: ознайомити студентів із змістом початкового курсу математики, методами, формами і засобами навчання математики молодших школярів.
практичні: сформувати у студентів уміння і навички організовувати навчально-виховний процес навчання математики, планувати уроки різних типів та різні види позакласної роботи.

Важливо, щоб на цьому етапі студенти, вивчивши основи шкільної математики, обов’язково одержали знання, набули вмінь і навичок, необхідних для навчання в університеті та проходження педагогічної практики в школі.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен
знати:

  • математичний апарат теоретичних основ початкового курсу математики;
  • теоретичні основи побудови теорії натуральних чисел й дій з цими числами;
  • поняття рівняння, нерівності, функції, величини й співвідношення між ними;
  • основні геометричні поняття;
  • нові цілі засвоєння учнями освітньої галузі «Математика» в контексті модернізації початкової освіти;
  • завдання вивчення, змісту та особливостей побудови початкового курсу математики відповідно до вимог Державного стандарту
  • освітньої галузі «Математика»;
  • основні умови здоров´язберігаючої організації навчально-виховного процесу під час навчання математики;
  • специфіку виховної роботи на уроках математики та в позаурочній діяльності.

Уміти:

  • грамотно застосовувати понятійно-категоріальний апарат теоретичних основ початкового курсу математики;
  • аналізувати умови стандартних задач курсу та вміти використовувати теоретичні відомості курсу до їх розв’язування.

Студент має оволодіти практичними уміннями і навичками:

  • моделювати уроки та позакласні заходи з математики, продуктивно і нестандартно організовувати процес навчання, виховання і розвитку з метою забезпечення реалізації вимог Державного стандарту освітньої галузі «Математика»; вести їх обговорення, давати
  • оцінку і самооцінку проведених занять;
  • організувати власну самостійну дослідницьку діяльність.

Галузь знань 0101 Педагогічна освіта
Напрям підготовки 6.010101 Дошкільна освіта;
Додаткова спеціальність 6.010102 Початкова освіта.
Галузь знань 0101 Педагогічна освіта
Напрям підготовки 6.010102 Початкова освіта (на основі ОКР молодшого спеціаліста)
Галузь знань 0101 Педагогічна освіта
7.01010101 Дошкільна освіта
ОПР бакалавр (денна, заочна форма навчання),
ОКР спеціаліст (заочна форма навчання)
Назва навчальної дисципліни: Теорія і методика формуванння елементарних математичних уявлень
Розробник: кандидат педагогічних наук, викладач Демченко Ю. М.

Курс «Теорії і методики формування елементарних математичних уявлень» складає одну із змістових ліній професійної підготовки вихователя дошкільного навчального закладу в педагогічному університеті за кваліфікаційним рівнем «бакалавр». Концептуальними положеннями навчання студентів психолого-педагогічного факультету з даного курсу є:

  • теоретична підготовка студента спрямована на засвоєння основних методологічних, психолого-педагогічних, методичних засад доматематичної підготовки дітей дошкільного віку та використання знань, які набули студенти при вивченні інших дисциплін – методики викладання математики у початкових класах, математики, педагогіки, психології;
  • технологічний аспект підготовки майбутнього вчителя полягає у реалізації в навчальному процесі цілей удосконалення професійної підготовки на рівні «бакалавр» зі спеціалізацією «Дошкільне виховання» за допомогою формування єдності теоретичних знань і практичних навичок, тобто формування професійно-методичних компетентностей;
  • оволодіння студентами змістом математичної освіти у дошкільних закладах освіти на основі Базового компоненту дошкільної освіти, програмами „Я у світі”, «Впевнений старт», «Дитина» та дидактичними засадами організації процесу навчання математики дітей дошкільного та молодшого шкільного віку; методами, формами та засобами доматематичної діяльності учнів від 2-3-х до 6-7-ми років;
    формування у студентів інтересу до майбутньої професії, активної позиції;
  • розвиток творчості та критичного мислення, оцінних суджень щодо різноманітних методичних позицій у викладанні математики у дошкільних закладах освіти;
  • формування практико-орієнтованих умінь: організаційно-дидактичних тобто визначати мету, формулювати цілі, планувати структуру заняття; здійснювати ситуаційне моделювання тобто встановлювати дидактичне навантаження завдань, застосовувати арсенал методів і прийомів до конкретної навчально-дидактичної ситуації; творчих, а саме оптимально застосовувати теоретичні знання до вирішення практичних завдань, методично грамотно здійснювати управління процесом навчання математики дітей дошкільного віку.

Основними завданнями курсу «Теорії і методики формування елементарних математичних уявлень» є:

  • створити навчальне середовище для підготовки професійно зрілого та компетентного вихователя у питаннях методики викладання математики в дошкільних закладах;
  • озброїти студентів основами творчого підходу до навчання дітей дошкільного віку математики;
  • розкрити сучасні тенденції розвитку методики формування елементарних математичних уявлень у дітей дошкільного віку на основі аналізу Базового компонента дошкільної освіти та Державного стандарту початкової загальної освіти, програми «Я у світі», «Впевнений старт» та «Дитина».

Курс методики реалізується через систему лекцій, практичних занять та курсові дослідження.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати: основні теоретичні положення курсу, етапи становлення МФЕМУ, базові змістові лінії логіко-математичної підготовки дошкільників, традиційні методичні підходи до організації навчання математики на дошкільному етапі;

вміти: складати конспекти занять різних типів (ознайомлювальні, тренувальні, узагальнюючі, комбіновані, інтегровані) з математичної підготовки дошкільнят, аналізувати заняття, добирати систему завдань до конкретної теми, використовувати новітні технології навчання математики на дошкільному етапі.

 

Магістр

Галузь знань: 01 Освіта
Спеціальність: 011 Науки про освіту
Галузь знань: 05 Соціальні та поведінкові науки
Спеціальність: 053 Психологія
Формування мовлення науковця
Розробник: доктор філологічних наук, професор Іліаді О. І.

Мета викладання дисципліни. Мова є однією з найістотніших ознак будь-якого народу і реально існує як мовна діяльність членів відповідної етнічної спільноти. У кожну історичну добу мовні норми становлять складну систему, в якій поєднується нове й старе, те, що народжується, і те, що зникає, по-різному оцінюються мовні засоби з погляду їх стилістичної нейтральності й експресивності. Визначення складників цієї системи і напрямків її розвитку становить головне завдання лінгвістичної стилістики, лінгвістики тексту й теорії мовленнєвих актів. Ці традиційні галузі вітчизняного мовознавства дедалі чіткіше й сміливіше окреслюють коло проблем, пов’язаних із всебічним дослідженням функціональних стилів (і їхньої текстової/жанрової реалізації), в сукупності яких втілюються всі багатства літературної мови. Особливо актуальні їхні досягнення для майбутніх науковців, які роблять перші кроки на шляху написання наукових праць.

Мета курсу – удосконалити навички володіння українським науковим мовленням студентів психолого-педагогічного факультету.
Завдання вивчення дисципліни

Теоретичні завдання:

− з’ясувати ознаки і властивості кожного стилю;
− сформувати уявлення у магістрів про науковий стиль в системі стилів сучасної української літературної мови;
− ознайомити зі сферою використання наукового стилю;
− ознайомити студентів із основними правилами оформлення наукової роботи, формулювання її мети та завдань;
− ознайомити з лексичними та граматичними особливостями наукового стилю.

Практичні завдання:

− сформувати у студентів уявлення про науковий текст (усний та письмовий) як систему мовних засобів (теоретичний і практичний модулі);
− сформувати навички застосування наукового стилю;
− виробити у студентів навички коректного формулювання теоретичних положень наукового дослідження, його мети, завдань і гіпотези;
− виробити у студентів навички логічного обґрунтування своїх поглядів (практичний модуль курсу), рецензування й саморецензування;
− виробити навички праці в різних жанрах наукового стилю;
– навчити студентів користуватися науковим (усним і письмовим) мовленням, для чого потрібно: а) поглибити їхні знання зі стилістики; б) дати їм поняття мовної норми; в) навчити їх розрізняти, з одного боку, науковий та офіційно-діловий стилі мовлення, з іншого – розмовний; г) ознайомити їх із ознаками, жанрами реалізації та сферою функціонування наукового стилю (теоретичний і практичний модулі курсу);
– дати студентам поняття про структуру наукової праці, типи наукових праць, способи оформлення наукового дослідження та способи паспортизації матеріалу і норми посилань на джерела (теоретичний і практичний модулі курсу);
– удосконалити навички студентів із наукового перекладу російських джерел українською мовою;
– виробити у студентів навички усного наукового виступу.

У розділі «Предмет і проблематика» курсу звернено увагу на типи мовних норм, норми сучасної української літературної вимови звуків, норми сучасного українського літературного наголосу, варіантність у правописі.

У розділі «Науковий текст: система вимог» акцентується на понятті терміна, його ознаках. Окрема увага приділяється джерелам української наукової термінології, своєрідній фразеології наукового стилю, питанням варіантності у фразеології, типовим порушення норм літературного мовлення на лексичному рівні.

У розділі «Специфіка наукового пошуку» описуються особливості структурування наукових праць різних жанрів, даються відомості щодо технічного оформлення наукових досліджень. Спеціально виділені питання, що стосуються обґрунтування актуальності теми, визначення мети і завдання, об’єкта й предмета дослідження, постановки гіпотези та проведення експериментальних досліджень. Окремо розлядаються особливості побудови теоретичної частини та опису результатів експериментального дослідження. Особливу увагу приділено методам наукового дослідження.

Галузь знань: 01 Освіта
Спеціальність: 013 Початкова освіта(денна форма)
Галузь знань: 01 Освіта
Спеціальність: 013 Початкова освіта (заочна форма)
Освітньо-кваліфікаційний рівень: магістр
Технології мовних комунікацій
Розробник: доктор філологічних наук, професор Іліаді О. І.

Мета викладання дисципліни. Теорія та історія соціальних комунікацій – галузь науки, що вивчає сутність, закономірності соціальних комунікацій, процеси, структури та форми соціально-комунікаційних відносин. Це синтезована фундаментально-теоретична дисципліна, яка сприяє систематизації теоретичних основ та їхній прикладній реалізації у практиці майбутніх педагогів. Програма з курсу «Технології мовних комунікацій» відповідає навчальному плану, освітньо-професійній програмі та освітньо-кваліфікайним характеристикам підготовки студентів факультету педагогіки та психології КДПУ імені Володимира Винниченка. Для засвоєння цього курсу студенти повинні вивчити блок навчальних дисциплін, які створюють фундамент ґрунтовних знань про специфіку діяльності ЗМІ, типи, види і особливості мовної та масовоінформаційної діяльності.

Мета курсу – вивчення природи суспільної комунікації як явища, сприяння інтелектуальній та універсальній підготовці фахівців із високою морально-етичною та психологічною стійкістю в сучасних умовах інформаційного прискорення, з урахуванням національних і глобальних викликів системи ЗМК, інтеграції традиційних і новаторських теоретико-методологічних підходів.

Завдання вивчення дисципліни

Теоретичні завдання:
− ознайомити студентів із основними й альтернативними моделями комунікації;
− ознайомити студентів з основними етапами історії розвитку соціальних комунікацій;
− ознайомити студентів із основними видами збору, опрацювання й поширення інформації в суспільстві;
− ознайомити студентів із законами функціонуванням масової інформації в суспільстві;
− дати студентам поняття про основні характеристики та різновиди комунікації;
− дати студентам поняття про субстанційну природу інформації та її генетичні властивості.

Практичні завдання:
− сформувати у студентів уявлення про текст (усний та письмовий) як систему мовних знаків (теоретичний і практичний модулі);
− сформувати у студентів поняття інформаційного продукту і навички його аналізу різновидів інформаційних продуктів;
− виробити у студентів навички коректного формулювання теоретичних положень усного виступу, його мети, завдань і гіпотези;
− виробити у студентів навички логічного обґрунтування своїх поглядів (практичний модуль курсу), рецензування й саморецензування;
− виробити у студентів навички застосування в процедурі аналізу інформації моделей комунікації;
– виробити у студентів навички усного наукового виступу.

Об’єкт вивчення дисципліни – інформація, зокрема масова інформація.

Предмет дисципліни – природа масової комунікації як явища у різних її аспектах: комунікативний процес та його форми, масовий вплив як комунікативний процес, засоби і методи впливу, вплив та його результати (ефекти), ефективність впливу на маси, фактори комунікації, моделі масової комунікації, маси (комунікати) й комуніканти як основний фактор масової комунікації.

Після вивчення курсу «Технології мовних комунікацій» студент повинен

знати: що таке соціальна комунікація, хто може бути учасником масового спілкування, хто такі маси, засоби і методи впливу на маси, що таке вплив та його результати (ефекти), яка ефективність впливу на маси, значення масової інформації для отримання медіаефектів, теорії та моделі масової комунікації;

уміти: робити зіставний аналіз теорій масової комунікації, розрізняти учасників масового спілкування за функціями, завданнями, методами, засобами праці тощо, відсторонюватися від виконання невластивих своїй професії, але властивих іншим учасникам масового спілкування функцій, коректно працювати зі своєю аудиторією як виявом маси, відповідально ставитися до масової інформації, відстоювати свій професійний погляд щодо місця та ролі своєї професії в структурі масового спілкування.

Галузь знань: 01 Освіта
Спеціальність: 013 Початкова освіта
Освітньо-кваліфікаційний рівень: магістр
Технології викладання курсу “Методика навчання української мови та літературного читання”
Розробник: кандидат філологічних наук, доцент Кіндей Л. Г.

Мета курсу „Технології викладання курсу “Методика навчання української мови та літературного читання” – ознайомити майбутнього викладача вищого навчального закладу з різноманіттям сучасних інноваційних технологій навчання мови та поповнити методичний арсенал магістрантів викладання мови і читання у початковій школі найефективнішими формами організації та найдоцільнішими методами і прийомами навчання мови молодших школярів на сучасному етапі розвитку сучасної школи.

У результаті вивчення курсу студенти повинні знати:

-мету, завдання, зміст навчальної дисципліни “Методика навчання української мови і літературного читання”, “Інноваційні технології навчання мови” та програми курсу для початкової школи;
-специфіку використання методів і прийомів у процесі планування і проведення лекційних та практичних занять з курсу “Методика навчання української мови та літературного читання”;
-основи реалізації індивідуального підходу та організації навчально-дослідницької та наукової діяльності студентів;
-наукові засади використання новітніх технологій вивчення освітньої галузі;
-новітні технології навчання мови і читання молодших школярів на сучасному етапі розвитку школи.
У результаті вивчення курсу студенти повинні вміти:
- розробляти текст лекції з курсу “Методика навчання української мови та літературного читання”;
- розробляти плани практичних занять із студентами використовуючи інноваційні технології навчання;
- здійснювати самоаналіз та самоконтроль проведених занять.


Галузь знань 0101 Педагогічна освіта
Напрям підготовки: 7.01010201 Початкова освіта
Спеціалізація дошкільна освіта
Освітньо-кваліфікаційний рівень: спеціаліст
Методики навчання української мови в дитячих садках
з російською мовою викладання
Розробник: кандидат педагогічних наук, доцент Горська О. О.

Оскільки українська мова є національною мовою українського народу, для кожного громадянина України, незалежно від національності, важливо володіти мовою країни, в якій живеш, знати і шанувати звичаї, традиції і культуру її народу. У південно-західному, південно-східному, південному регіонах України у значній частині дошкільних закладів навчання і виховання проводиться російською мовою. Крім того, в країні чимало дошкільних груп, в яких виховання дітей здійснюється іншими національними мовами. Тому виникає потреба прилучення дітей цих національностей до державної мови України вже з раннього віку. В цьому зв’язку робота з дошкільниками проводиться в двох напрямах – прилучення дітей до української національної культури, традицій, звичаїв українського народу та розвитку українського мовлення.

Мета методики навчання української мови в дитячих садках з російською мовою викладання – озброєння майбутніх педагогів системою мовознавчих та народознавчих знань, формування культури українського мовлення, професійних умінь та навичок розвитку усного українського мовлення у дітей дошкільного віку.

Завдання методики навчання української мови в дитячих садках з російською мовою викладання розраховано на те, щоб озброїти майбутніх вихователів теоретичними знаннями й практичними вміннями, за допомогою яких вони зможуть досягти високого рівня навчання дітей другої, української мови, прищепити їм любов до української національної культури. Основними завданнями курсу є:

розкрити теоретичні засади методики навчання дітей другої мови;
дати наукові знання про близькоспорідненість української та російської мов;
показати закономірності засвоєння дітьми другої мови;
ознайомити майбутніх педагогів з програмами, завданнями та змістом навчання дітей української мови в дошкільних закладах та групах з російською мовою викладання;
озброїти практичними вміннями та навичками роботи з дітьми щодо навчання їх другої, української мови;
розкрити методи, прийоми, форми ознайомлення дошкільників з українською національною культурою, літературою, традиціями, обрядами, святами;
ознайомити студентів з передовим педагогічним досвідом роботи з навчання дошкільників української мови.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен знати:

наукові засади побудови методики навчання української мови в дитячих садках з російською мовою викладання;
психолого-педагогічні та лінгвістичні засади навчання дітей другої мови;
завдання, зміст, засоби, форми, методи і прийоми навчання дітей українського мовлення;
методику формування фонетичної, граматичної, лексичної, діамонологічної, художньо-мовленнєвої компетенцій;
методику ознайомлення з національними традиціями і культурою українського народу.
Специфіка методики навчання дітей української мови вимагає таких умінь:
самостійно складати мовленнєві зразки розповідей (описові, з власного досвіду, творчі);
будувати мовленнєві моделі, доступні наслідуванню дітьми;
добирати малі жанри фольклору, тексти художніх творів, сприятливі для розвитку образного мовлення дітей;
складати тексти дидактичних мовленнєвих ігор, ситуацій та мовленнєвих завдань;
розробляти конспекти занять, сценарії розваг, літературних ранків;
виправляти мовленнєві помилки дітей та попереджати виникнення нових;
орієнтуватись у методичній літературі, творчо застосовувати наукові дослідження на практиці.

Галузь знань 01 Освіта
Спеціальність: 013 Початкова освіта
Освітньо-кваліфікаційний рівень: магістр
Методи математичної статистики в педагогіці
Розробник: кандидат педагогічних наук, доцент Вдовенко В.В.

Анотація змісту навчального курсу:
Дидактичні цілі курсу:

ознайомлення студентів з основними поняттями математичної статистики та їх використанням для зведення, групування та обробки даних експериментального педагогічного дослідження;
формування умінь використовувати відповідну термінологію для обґрунтованої змістовної інтерпретації кількісних результатів;
стимулювання студентів до використання алгоритмів, які забезпечують повний цикл не згрупованих даних педагогічного дослідження: від формулювання статистичної гіпотези до статистичних висновків.

Завдання курсу: теоретичні:
ознайомити студентів із теоретичними положеннями описової та індуктивної статистик;
спрямувати навчальну діяльність студентів на усвідомлене засвоєння методів математичної статистики;
практичні:
навчити студентів аналізувати умови статистичного дослідження шляхом відбору певних педагогічних явищ і процесів на підготовчому, формувальному та завершальному етапах педагогічного дослідження;
формувати здатність до інтерпретації результатів статистичного дослідження на тлі педагогічного експерименту;
формувати навички первинної статистичної обробки даних педагогічного експерименту;
ознайомити та закріпити навички графічної інтерпретації даних експериментального дослідження;
формувати уміння застосовувати методи математичної статистики до планування та обробки результатів педагогічних досліджень;
формувати уміння обґрунтованого та аргументованого використання методів індуктивної статистики до підтвердження чи спростування статистичної гіпотези.

Перелік дисциплін, засвоєння яких необхідно студентам для вивчення курсу: педагогіка, математика, теорія ймовірності.
У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен
знати: основні етапи статистичного дослідження, особливості методів описової та індуктивної статистик; види статистичних гіпотез; характеристики критеріїв;

вміти: формулювати статистичну гіпотезу, використовувати графічні та рекурсивні методи для первинної обробки даних, використовувати статистичні критерії для формулювання статистичного висновку.

Галузь знань 01 Освіта
Спеціальність 013 Початкова освіта
Освітньо-кваліфікаційний рівень: магістр
Технології викладання курсу «Методика навчання освітньої галузі «Математика»
Розробник: кандидат педагогічних наук, старший викладач Нікітіна О.О.

Інноваційний характер підходів до викладання педагогічних дисциплін у ВНЗ, зокрема методик викладання предметів природничо-математичного циклу, має на меті забезпечити підготовку висококваліфікованих фахівців у галузі початкової освіти, готових до глибоко мотивованої інноваційної діяльності в школі, або інших навчальних закладах.

Курс Технології викладання курсу «Методика навчання освітньої галузі «Математика» передбачає оволодіння студентами-магістрантами необхідними для майбутньої педагогічної діяльності знаннями з інноваційних технологій навчання предметів природничо-математичного циклу; набуття навичок працювати самостійно, займатися самоосвітою, формування у них професійної спрямованості на майбутню інноваційну діяльність, яка передбачає готовність педагога викладаючи конкретний предмет, забезпечувати системний розвиток студента; органічно поєднувати навчальний і виховний процес; бути готовим до впровадження новітніх технологій навчальної діяльності, здійснювати творчий підхід до викладацької діяльності тощо.

Мета курсу полягає у підготовці студентів до використання інноваційних педагогічних технологій, формування потреби в інноваційній діяльності; розвитку в студентів системного бачення навчального процесу, прагнення до самостійного пошуку, науково-дослідної роботи.
Основними завданнями курсу Технології викладання курсу «Методика навчання освітньої галузі «Математика» є: створити навчальне середовище для підготовки професійно зрілого та компетентного викладача в питаннях методики викладання математики в початкових класах на засадах особистісно-орієнтованого та компетентнісного підходів. Озброїти студентів основами творчого підходу до викладання методики математики та розкрити сучасні тенденції розвитку вищої освіти в Україні. На основі нових систем навчання, сучасних форм і методів підготовки фахівців запровадити новітній зміст педагогічної освіти для підготовки кваліфікованоговикладача здатного підвищувати свій загальнокультурний, кваліфікаційний та інтелектуальний рівень.

По закінченню вивчення курсу «Інноваційні підходи у викладанні методик природничо-математичного циклу» студент повинен знати:
- зміст інноваційних технологій, які застосовуються в практиці роботи ВНЗ та володіє основами інноваційних технологій, рефлексивними уміннями та навичками;

- новітні цілі засвоєння учнями освітньої галузі «Математика» в контексті модернізації початкової освіти;
- завдання вивчення, змісту та особливостей побудови початкового курсу математики відповідно до вимог Державного стандарту освітньої галузі «Математика»;
- основні умови здоров’язбережувальної організації навчально-виховного процесу під час викладання методики математики.
Уміти: провести заняття з математики за різними навчальними комплектами та ефективно розв’язувати нестандартні методичні задачі;
- педагогічно мислити, що передбачає наявність аналітичних, прогностичних, проектних і рефлексійних умінь;
- організувати навчальний процес як педагогічну взаємодію, спрямовану на розвиток особистості;
- працювати в умовах вибору педагогічної технології, підручників, змісту, форм навчання;
- моделювати лекційні та практичні заняття з використанням різноманітних інноваційних технологій навчання, продуктивно й нестандартно організовувати процес навчання, виховання і розвитку; вести обговорення, давати оцінку й самооцінку проведених занять;
- організувати власну самостійну навчально-дослідницьку діяльність.

Галузь знань 01 Освіта
Спеціальність 013 Початкова освіта
Освітньо-кваліфікаційний рівень: спеціаліст
Технологія вивчення освітньої галузі «Математика»
Розробник: кандидат педагогічних наук, старший викладач Нікітіна О.О.

Курс «Технологія вивчення освітньої галузі «Математика» складає одну із змістових ліній професійної підготовки вчителя початкових класів у педагогічному університеті за кваліфікаційним рівнем «спеціаліст».

Мета курсу: оволодіння майбутніми вчителями початкової школи методикою застосування сучасних навчальних технологій математичної освіти для подальшого використання в практичній діяльності.

Завдання курсу:

підготувати студентів до моделювання уроків математики за різними навчальними технологіями;
ознайомити студентів з концептуальними та теоретичними положеннями про сучасні навчальні технології в початковій школі;
формувати практичні уміння і навички використання сучасних навчальних технологій на уроках математики в початковій школі.
По закінченню вивчення курсу«Технологія вивчення освітньої галузі «Математика» студент повинен знати:
прийоми організації навчального співробітництва на уроці;
способи формування загальнонавчальних умінь і навичок молодших школярів;
особливості організації диференційованого навчання;
особливості організації ігрової діяльності, на уроці;
основні напрями альтернативних технологій та методику їх проведення.

Студент повинен уміти:
моделювати урок за різними технологіями в умовах особистісно-орієнтованого та компетентнісного підходів;
застосувати диференційовані завдання на різних етапах уроку;
володіти прийомами пізнавальної активізації учнів на уроці.


Галузь знань: 01 Освіта
Спеціальність: 013 Початкова освіта
Освітньо-кваліфікаційний рівень: спеціаліст
Технологія вивчення освітньої галузі «Технології»
Розробник: кандидат педагогічних наук, доцент Котелянець Н.В.

Курс «Технологія вивчення освітньої галузі «Технології» є складовою частиною фундаментальної підготовки вчителів початкових класів освітнього рівня “ Спеціаліст”.

Програма курсу передбачає ґрунтовну проектно-технологічну та початкову методичну підготовку студентів за спеціальністю “Початкова освіта” до проведення занять з трудового навчання в 1-4 класах загальноосвітньої школи. Програма включає оволодіння загальною методикою викладання предметів з опорою на засвоєння теоретичних знань про найбільш розповсюджені напрями професійної діяльності, матеріали, їх властивості, технологією виробництва та обробки, формування у студентів практичних умінь застосовувати найпростіші інструменти і пристосування для обробки різних матеріалів, ознайомлення з прийомами художнього конструювання виробів та виконання робіт декоративного характеру, опанування основами культури праці і елементарної проектної культури.

Зміст курсу спрямований на формування творчої особистості майбутнього вчителя початкової школи, який володіє системою політехнічних знань та умінь належними рівнями професійної і трудової культури, пропедевтикою профінформації і профдіагностики.

У першому модулі програми розкриваються теоретико-методичні основи планування та проведення уроків з предметів освітньої галузі “Технології”.

Теоретичний матеріал доповнюється комплексом практичних занять, які спрямовані на засвоєння змісту програми з трудового навчання в початкових класах шляхом аналізу їх текстів, ознайомлення з організацією та методикою проведення уроків праці різних типів через відвідування і спостереження їх у школі, навчання складати плани навчальних проектів та розробляти вчительські презентації з трудового навчання для учнів 3-4 класів та виконання їх на безвідривній практиці в початковій школі у пробному варіанті.

Зміст другого модуля програми має на меті формування у студентів умінь застосування інноваційних технологій на уроках освітньої галузі «Технології», професійно-технологічних і організаційно-економічних знань, збагачення досвіду технічного і художнього конструювання та опанування методикою викладання відповідного матеріалу у шкільній практиці. Значна увага приділяється якості відпрацювання практичних робіт, організації самостійної роботи та індивідуальної творчої діяльності студентів.


Галузь знань: 01 Освіта
Спеціальність: 013 Початкова освіта
Освітньо – професійний рівень: спеціаліст
Технологія вивчення освітньої галузі «Технології»
Розробник: канд. пед. наук, доцент Котелянець Н.В.

Курс «Технологія вивчення освітньої галузі «Технології» є складовою частиною фундаментальної підготовки вчителів початкових класів освітнього рівня “ Спеціаліст”. 

Програма курсу передбачає ґрунтовну проектно-технологічну та початкову методичну підготовку студентів за спеціальністю “Початкова освіта” до проведення занять з трудового навчання в 1-4 класах загальноосвітньої школи. Програма включає оволодіння загальною методикою викладання предметів з опорою на засвоєння теоретичних знань про найбільш розповсюджені напрями професійної діяльності, матеріали, їх властивості, технологією виробництва та обробки, формування у студентів практичних умінь застосовувати найпростіші інструменти і пристосування для обробки різних матеріалів, ознайомлення з прийомами художнього конструювання виробів та виконання робіт декоративного характеру, опанування основами культури праці і елементарної проектної культури.

Зміст курсу спрямований на формування творчої особистості майбутнього вчителя початкової школи, який володіє системою політехнічних знань та умінь належними рівнями професійної і трудової культури, пропедевтикою профінформації і профдіагностики.

У першому модулі програми розкриваються теоретико-методичні основи планування та проведення уроків з предметів освітньої галузі “Технології”.  

Теоретичний матеріал доповнюється комплексом практичних занять, які спрямовані на засвоєння змісту програми з трудового навчання в початкових класах шляхом аналізу їх текстів, ознайомлення з організацією та методикою проведення уроків праці різних типів через відвідування і спостереження їх у школі, навчання складати плани навчальних проектів та розробляти вчительські презентації з трудового навчання для учнів 3-4 класів та виконання їх на безвідривній практиці в початковій школі у пробному варіанті.

Зміст другого модуля програми має на меті формування у студентів умінь застосування інноваційних технологій на уроках освітньої галузі «Технології», професійно-технологічних і організаційно-економічних знань, збагачення досвіду технічного і художнього конструювання та опанування методикою викладання відповідного матеріалу у шкільній практиці. Значна увага приділяється якості відпрацювання практичних робіт, організації самостійної роботи та індивідуальної творчої діяльності студентів.