АНОТАЦІЇ НАВЧАЛЬНИХ ДИСЦИПЛІН СПЕЦІАЛЬНІСТЬ “ПЕДАГОГІКА ВИЩОЇ ШКОЛИ”

І. ДИСЦИПЛІНИ СОЦІАЛЬНО-ГУМАНІТАРНОЇ ПІДГОТОВКИ
1.1.Нормативні дисципліни

1. ФІЛОСОФІЯ ОСВІТИ
(ШУЛЬГА О.А.)
Назва навчальної дисципліни: ФІЛОСОФІЯ ОСВІТИ
Характеристика навчальної дисципліни: нормативна
Рік підготовки: 1
Курс: 6
Семестр: 1
Напрям (спеціальність): 1801 Специфічні категорії 8.18010021 Педагогіка вищої школи (011 Науки про освіту «Педагогіка вищої школи»)
Обсяг: загальна кількість годин – 90 (кредитів ЄКТС – 3); аудиторні – 20 (лекцій – 12, семінарських занять – 8)
Лектор: Шульга Ольга Ант онівна – кандидат філософських наук, старший викладач
Актуальність курсу. На основі взаємодії філософії та освіти упродовж тривалого історичного часу формувалася нова галузь філософії - філософія освіти. Поняття “філософія освіти” вперше з’являється у другій половині ХІХ століття, коли у розвинених країнах Європи та США сформувалися національні системи освіти, а її оформлення, як нової галузі знання, завершилося у другій половині ХХ століття, що стало підсумком тривалої взаємодії різноманітних філософських течій зі сферою освіти, поєднання педагогічної практики з її теоретичним осягненням. Завершення процесу виокремлення філософії освіти саме у цей період пояснюється такими чинниками:
набуття освіти стало обов’язковою вимогою суспільства до кожного громадянина: від обов’язкової початкової до обов’язковості повної загальної середньої освіти та парадигми освіти упродовж усього життя;
еволюційний розвиток людини перейшов на новий рівень людини освіченої;
професійна конкурентоспроможність людини стала визначатися рівнем компетентності, що формується і удосконалюється освітою;
освіта стала важливим чинником боротьби з бідністю та подолання соціальної нерівності;
рівень освіченості громадян та сукупний інтелект нації став важливою складовою національної безпеки держави;
економічний розвиток суспільства великою мірою визначається рівнем розвитку освіти, науки і технологій, що спонукало до формування концепції суспільства знань;
посилився вплив освіти на приріст валового національного продукту;
освіта стала одним із важливих показників індексу людського розвитку за допомогою якого визначається міжнародний рейтинг країн;
освітня політика в провідних державах світу відноситься до найважливіших пріоритетів держави;
глобалізація, що стала усвідомленою реальністю ХХ-ХХІ ст., посилила чинники комунікації, взаємозв’язків і взаємозалежності у сучасному світі та посилила значення освіти у якості інтегратора світового співтовариства;
освіта стала сферою, в якій створено передумови для гармонійного поєднання знань, культури і духовності як важливих чинників сталого людського розвитку;
зросла увага науковців, зокрема, філософів до проблем освіти її розвитку і функціонування.
Відтак сучасна цивілізація упродовж ХХ та початку ХХІ століть вийшла на нові горизонти розвитку, базою якого є парадигма неперервної освіти упродовж життя, перехід до суспільства знань, та поява пото есшсашз - людини освіченої. На новому історичному етапі, у часовому вимірі початку третього тисячоліття філософія освіти набуває важливого значення в осягненні творчого феномену освіти.
Філософія освіти – галузь філософії, що досліджує ідею освіти та її сутність, як соціокультурного феномену відтворення та розвитку суспільства; визначення цілей, цінностей, ідеалів освіти і освіченості; результатів освіти та критеріїв їх оцінки.
Філософія освіти бере початок з історії філософії, загальної та соціальної філософії та має тісний зв’язок з іншими галузями філософії – філософією науки, філософією культури, логікою, онтологією, етикою тощо.
Метою курсу “філософія освіти” є здійснення узагальнення знань магістрів у сфері освіти на теоретико-методологічному рівні, а також їх залучення до філософського осягнення ідеї освіти, як соціокультурного феномену та вироблення їх власної світоглядної концепції освіти; сприяння формуванню високого рівня компетентності і культури випускників університету.
Філософія має креативний вплив на формування і динаміку розвитку ідеї освіти, відповідних парадигм і концепцій освіти через безпосередню участь філософії у побудові методології освітньої і педагогічної діяльності.
Відтак завданням цього курсу є:
– ознайомлення студентів з особливостями предметної ідентифікації філософії освіти та актуальними проблемами, що досліджуються нею;
– сприяння розвитку критичного, креативного та рефлексивного мислення студентів;
– формування методологічної компетентності спеціалістів і магістрів;
– розвиток їхньої дослідницької культури.
Опанувавши курс “філософії освіти” студент має знати:
– особливості предметної ідентифікації філософії освіти;
– методологічні функції філософії освіти;
– сутність освіти, як соціокультурного феномену;
– внесок провідних філософів у розвиток ідеї освіти;
– цілі, цінності, ідеали та результати освіти;
– еволюцію ідеї освіти;
– вплив освіти на розвиток особистості і суспільства;
– основні парадигми розвитку освіти;
– закономірності розвитку освіти;
– результати освіти та критерії їх оцінки;
– володіти цілісним обсягом знань з філософії освіти;
– загальні тенденції розвитку освіти.
Студент має вміти:
– аналізувати праці філософів і педагогів, виявляти їх креативну сутність та соціально значущі ідеї;
– порівнювати філософські концепції представників різних філософських шкіл;
– обґрунтовувати власну позицію;
– бачити тенденції у розвитку освіти;
– здійснювати методологічно коректне обґрунтування тенденцій розвитку освіти;
– використовувати різні джерела та дослідження інших галузей знання для обґрунтування відповідей;
– оформляти власні дослідження відповідно до вимог визначених програмою навчального курсу.
Філософія освіти викладається студентам, які навчаються за освітньо-кваліфікаційним рівнем “магістр”.

2.ІСТОРІЯ ВИЩОЇ ШКОЛИ
(РАДУЛ О.С.)
Назва навчальної дисципліни: ІСТОРІЯ ВИЩОЇ ШКОЛИ
Характеристика навчальної дисципліни: нормативна
Рік підготовки: 1
Курс: 6
Семестр: 1
Напрям (спеціальність): 1801 Специфічні категорії 8.18010021 Педагогіка вищої школи (011 Науки про освіту «Педагогіка вищої школи»)
Обсяг: загальна кількість годин – 120 (кредитів ЄКТС – 4); аудиторні – 34 (лекцій – 18, семінарських занять – 16)
Лектор: Радул Ольга Сергіївна – доктор педагогічних наук, професор
Упродовж останніх двох десятиліть у нашій державі й за кордоном вирують пристрасті навколо проблем вищої школи. Адже вища освіта – основа духовного розвитку людини і суспільства, економічного зміцнення держави. Від якості розбудови її системи залежить інтенсивність відтворення інтелектуального потенціалу народу, його місце в світовій спільноті. Саме тому так зацікавлено робляться спроби удосконалити її, залучити до світового освітнього простору.
Без вивчення минулого не можна зрозуміти майбутнє, визначити шляхи подальшого розвитку вищої школи в Україні і в світі, зберігши при цьому певні традиції, притаманні тому чи іншому народу. Особливо актуальним цей курс є у зв’язку зі залученням України до Болонського процесу.
Вищі навчальні заклади виникли у давні часи і мають тривалу історію свого розвитку. Протягом багатьох століть формувався і змінювався зміст навчання; з’являлися й удосконалювалися різноманітні методи, форми роботи зі студентами; розширювався соціальний склад студентства; додавалися все нові функції вищої школи; формувалася структура управління; розвивалося внутрішнє життя університетів і інших вищих навчальних закладів, їхня матеріальна база, допоміжні установи. Все це відображено у програмі курсу, яка має два розділи – «Історія вищої освіти за кордоном» та «Історія вітчизняної вищої освіти».
Вивчення курсу «Історія вищої школи» розширює загальнопедагогічний кругозір студентів-магістрантів, сприяє виробленню об’єктивного ставлення до педагогічного минулого, дає уявлення про процес розвитку вищої освіти в світі та Україні, висвітлює тенденції розвитку вищої освіти на сучасному етапі.
ПРОГРАМА

Розділ І. Історія вищої освіти за кордоном
Вищі школи епохи рабовласницького суспільства. Єгипет. «Рамессеум». Еллінізм. Олександрія. Мусейон. Рим. Школи риторів. Атенеум.
Вищі навчальні заклади Візантії. Аудиторіум (Магнавра) – вищий навчальний заклад Константинополя. Організація навчання. Зміст навчання. Вплив вищої школи Візантії на розвиток освіти у слов’янських народів та Західної Європи.
Вищі школи арабського халіфату. Школи при мечетях. Просвітницькі гуртки (фікхи, калами), будинки мудрості. Медресе. Вищі школи мусульманської Іспанії.
Виникнення і розвиток університетів в Західній Європі. Поняття «університет». Причини виникнення університетів. Походження університетських організацій. Два типи університетів (Болонья, Париж).
Діяльність університетів в ранній період їх історії (ХІІ–ХV століття). Університет – генеральна школа. Нації. Факультети. Факультет мистецтв. Зміст навчання (дисципліни, ієрархія предметів). Лекції. Диспути. Екзамени. Організація внутрішнього життя університетів. Ректор.
Міграція студентів (зовнішня, внутрішня). Регіоналізація навчання. Освітні мандрівки студентів різних країн.
Викладачі університетів. Набуття наукових ступенів: магістр, доктор. Оплата праці. Обов’язки. Школа вчителя. Стосунки між колегами. Місце викладачів в середньовічному суспільстві.
Вільні мистецтва у середньовічному університеті. Тривіум. Квадривіум. Джерела університетського навчання.
Університети в ранній період сучасної Європи (1500–1800 рр.). Нові структури знання. Зміст, джерела і методи навчання. Терміни навчання.
Факультет мистецтв. Мова. Риторика. Історія і географія. Філософія (Аристотель, Декарт, Ньютон, Кант). Математика.
Факультет теології. Схоластичне навчання. «Сентенції» Петра Ломбардського. «Сумма теології» Фоми Аквінського. Вплив реформації. Критика схоластичного навчання.
Факультет права. Римське право. Канонічне право. Нові галузі юридичного знання (ХVІІ ст.).
Факультет медицини. Ставлення до медицини в суспільстві. Умови навчання медицині. Поєднання теорії і практики. Поява нових галузей медицини.
Розвиток університетської освіти в Європі в 1800–1945 рр. Дві моделі університету (ХІХ ст.): німецька (Берлінська) і французька. Секуляризація, бюрократизація, спеціалізація. Адаптація двох моделей у Європі. Перехід від епохи філософії до епохи науки. Берлінський університет.
Студентство.
Викладачі. Створення нових кафедр. Доступ до академічної кар’єри. Соціальне походження викладачів. Жінки. Процедури призначення. Прибутки та спосіб життя.
Розвиток вищої освіти після другої світової війни до початку ХХІ століття. Збільшення кількості вищих навчальних закладів. Демократизація навчання. Розширення цілей навчання у вищій школі. Управління вищою школою. Форми навчання. Типи вищих навчальних закладів.

Розділ 2. Історія вітчизняної вищої освіти
Вища освіта за часів Давньої Русі. Діяльність Володимира Святославича. «Навчання книжне». Ярослав Мудрий. Вища школа у Софійському соборі. Поширення шкіл підвищеного рівня. Зміст навчання. Методи навчання. Навчальна література.
Розвиток вищої освіти в Україні в ХVІ–ХVІІІ століттях. Острозька слов’яно-греко-латинська академія (1576–1608). Зміст навчання. Викладацький склад.
Протестантські (кальвініські, соцініанські) вищі навчальні заклади на території України (Дубецьк, Кисилин, Панівці).
Києво-Могилянська академія (1632–1819). Петро Могила. Виникнення і розвиток навчального закладу. Структура. Організація навчання. Зміст та методи навчання. Джерела навчання. Студенти (склад, конгрегації, умови життя і навчання). Викладачі. Керівництво закладом.
Українські студенти в університетах Європи в ХV–ХVІІІ століттях (Болонья, Падуя, Базель, Париж, Прага, Краків, німецькі університети). Видатні українці Ю. Котермак (Дрогобич), Павло Русин – викладачі західноєвропейських університетів.
Проекти відкриття університетів в Україні в другій половині ХVІІІ ст. Проект Батуринського університету (1760).
Розвиток вищої освіти в ХІХ – на початку ХХ ст. Реформа освіти в Росії 1804 р. Перший статут університетів (1804). Поява навчальних округів.
Виникнення і діяльність Харківського (1805), Київського (1834) університетів. Структура університетів. Факультети: філософський, юридичний, медичний. Склад професорів. Права викладачів. Матеріальна база університетів.
Університетський статут 1835 року.
Підготовка викладачів у першій половині ХІХ ст. Зміст і методи навчання в університетах.
Реакційні дії царського уряду. «Інструкція ректорам університетів і деканам факультетів» (1849).
Позитивні зрушення в університетському житті наприкінці 50-х – початку 60-х рр. Університетський статут 1863 р. Автономія університетів. Збільшення кількості кафедр. Поява нових дисциплін.
Виникнення Одеського (Новоросійського) університету (1865).
Реакція в галузі вищої освіти. Університетський статут 1884 р.
Виникнення спеціалізованих вищих навчальних закладів. Розвиток вищої жіночої освіти. Жіночі курси.
Розвиток Львівського університету (з кінця ХVІІІ ст.) Чернівецький ліцей. Торговельна академія у Львові. Політехнічний інститут.
Розвиток вищої освіти в Україні у ХХ ст. Реорганізація вищої освіти після 1917 року. Національні університети в Києві та Кам’янець-Подільському (1917–1920).
Система вищої освіти в Українській СРР. Інститути і технікуми. Інститути народної освіти (ІНО). Перебудова педагогічної освіти. Студентство, його соціальний склад. Відновлення університетської освіти (30-і рр. ХХ ст.). Заочна освіта. Аспірантура. Підготовка викладачів.
Розвиток вищої освіти в 40-80-і рр. Університети та інститути. Масовість вищої освіти.
Вища освіта в Україні та світі на сучасному етапі. Провідні тенденції розвитку вищої освіти. Викладач вищої школи. Болонський процес.

3.ЦИВІЛЬНИЙ ЗАХИСТ*
(ПУЛЯК О.В.)
Назва навчальної дисципліни: ЦИВІЛЬНИЙ ЗАХИСТ*
Характеристика навчальної дисципліни: нормативна
Рік підготовки: 1
Курс: 6
Семестр: 1
Напрям (спеціальність): 1801 Специфічні категорії 8.18010021 Педагогіка вищої школи (011 Науки про освіту «Педагогіка вищої школи»)
Обсяг: загальна кількість годин – 90 (кредитів ЄКТС – 3); аудиторні – 20 (лекцій – 12, семінарських занять – 8)
Лектор: Пуляк Ольга – кандидат педагогічних наук, доцент
Назва навчальної дисципліни: Цивільний захист*
Характеристика навчальної дисципліни: нормативна
Рік підготовки: 1
Семестр: 1
Курс: 6
Напрям (спеціальність): 1801 Специфічні категорії 8.18010020 Управління навчальним закладом (07 Управління та адміністрування 073 Менеджмент «Управління навчальним закладом»)
Обсяг: загальна кількість годин – 60 (кредитів ЄКТС – 2); аудиторні – 14 (лекцій – 6, семінарських занять – 8)
Лектор: Пуляк Ольга Василівна – кандидат педагогічних наук, доцент
Мета: формування у студентів здатності творчо мислити, вирішувати складні проблеми інноваційного характеру й приймати продуктивні рішення у сфері цивільного захисту (ЦЗ), з урахуванням особливостей майбутньої професійної діяльності випускників, а також досягнень науково-технічного прогресу...............
Завдання передбачає засвоєння студентами новітніх теорій, методів і технологій з прогнозування НС, побудови моделей їхнього розвитку, визначення рівня ризику та обґрунтування комплексу заходів, спрямованих на відвернення НС, захисту персоналу, населення, матеріальних та культурних цінностей в умовах НС, локалізації та ліквідації їхніх наслідків.
Освоївши програму навчальної дисципліни "Цивільний захист" спеціалісти (магістри) у відповідних напрямах підготовки, повинні бути здатними вирішувати професійні завдання з урахуванням вимог ЦЗ та володіти наступними головними професійними компетенціями для забезпечення реалізації вказаних завдань.
Загальнокультурні компетенції охоплюють:
вміння визначити коло своїх обов’язків за напрямом професійної діяльності з урахуванням завдань з ЦЗ;
знання методів та інструментарію моніторингу НС, побудови моделей (сценаріїв) їх розвитку та оцінки їх соціально-економічних наслідків;
здатність приймати рішення з питань ЦЗ в межах своїх повноважень.
Професійні компетенції за видом діяльності охоплюють:
проведення ідентифікації, дослідження умов виникнення і розвитку НС та забезпечення скоординованих дій щодо їх попередження на ОГ відповідно до своїх професійних обов’язків;
обрання і застосовування методик з прогнозування та оцінки обстановки в зоні НС, розрахунку параметрів уражальних чинників джерел НС, що контролюються і використовуються для прогнозування, визначення складу сил, засобів і ресурсів для подолання наслідків НС;
розуміння, розробка і впровадження превентивних та оперативних (аварійних) заходів цивільного захисту;
інтерпретування новітніх досягнень в теорії та практиці управління безпекою у НС.
забезпечення якісного навчання працівників ОГ з питань ЦЗ, надання допомоги та консультацій працівникам організації (підрозділу) з практичних питань захисту у НС;
оцінювання стану готовності підрозділу до роботи в умовах загрози і виникнення НС за встановленими критеріями та показниками;
Програма навчальної дисципліни «Цивільний захист» складається із двох розділів - «Загальна підготовка» і «Профільна підготовка»

ІІ. ДИСЦИПЛІНИ ПРОФЕСІЙНОЇ ТА ПРАКТИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ
2.1.Дисципліни професійної підготовки
2.1.1.Нормативні дисципліни

1.ТЕОРІЯ І ПРАКТИКА ВИЩОЇ ПРОФЕСІЙНОЇ ОСВІТИ В УКРАЇНІ
(ШАНДРУК С.І.)
Назва навчальної дисципліни: ТЕОРІЯ І ПРАКТИКА ВИЩОЇ ПРОФЕСІЙНОЇ ОСВІТИ В УКРАЇНІ
Характеристика навчальної дисципліни: нормативна
Рік підготовки: 1
Курс: 6
Семестр: 1
Напрям (спеціальність): 1801 Специфічні категорії 8.18010021 Педагогіка вищої школи (011 Науки про освіту «Педагогіка вищої школи»)
Обсяг: загальна кількість годин – 120 (кредитів ЄКТС – 4); аудиторні – 34 (лекцій – 18, семінарських занять – 16)
Лектор: Шандрук Світлана Іванівна – докторпедагогічних наук, професор
Програма вивчення навчальної дисципліни «_Теорія і практика професійної освіти в Україні » складена відповідно до освітньо-професійної програми підготовки магістр напряму

(спеціальності) «Педагогіка вищої школи».
Предметом вивчення навчальної дисципліни є
Міждисциплінарні зв’язки:
Програма навчальної дисципліни складається з таких змістових модулів:
1. Система вищої професійної освіти України.
2. Вища освіта України і Болонський процес.
3. Державні стандарти і якість вищої освіти.
4. Моделювання професійної підготовки та діяльності фахівця.

1. Мета та завдання навчальної дисципліни
1.1. Метою викладання навчальної дисципліни «_Теорія і практика професійної освіти в Україні» є підготовка студентів магістратури до: виконання обов’язків викладача вищого навчального закладу; проведення науково-пошукової роботи та до керівництва дослідницькою роботою студентів; організації навчально-виховного процесу в спеціалізованих гімназіях, школах, коледжах
1.2. Основними завданнями вивчення дисципліни «Теорія і практика професійної освіти в Україні » є
- поглиблення, розширення, інтеграція знань з педагогіки, педмайстерності, навчально-виховних технологій;
- практичне опанування студентами різними формами організації навчального і виховного процесів у вищих закладах освіти I-IV рівня акредитації;
- виховання у магістрантів особистісних якостей майбутнього педагога, відповідального ставлення до виконання ролі вчителя, викладача, прагнення постійно займатися самонавчанням, саморозвитком, самовдосконаленням.

1.3. Згідно з вимогами освітньо-професійної програми студенти повинні:
знати: принципи суспільного поділу праці; цілі вищої освіти в Україні та законодавчу базу вищої освіти, призначення кожного з видів стандартів; цілі та завдання вищого навчального закладу, ієрархію органів управління освітою в Україні, їхніх повноважень та принципи управління вищою освітою; особливості створення, реорганізації та ліквідації вищих навчальних закладів; принципів управління й права вищих навчальних закладів, структурних підрозділів навчальних закладів різного рівня акредитації.

вміти:
визначати і характеризувати освітньо-кваліфікаційні рівні, наукові ступені, вчені звання, рівні професійної освіти і заклади, які їх надають; уміти визначати та аналізувати державні, галузеві стандарти вищої освіти, стандарти вищої освіти вищих навчальних закладів, а також вказувати особливості їхньої розробки й використання; уміти порівнювати і характеризувати особливості функціонування навчальних закладів, висвітлювати положення щодо організації в них навчально-виховного процесу; відтворювати процедури управління освітою на всіх рівнях

На вивчення навчальної дисципліни відводиться 54 години 1,5 кредитів ЄКТС.

2. Інформаційний обсяг навчальної дисципліни

Змістовий модуль 1. Система вищої професійної освіти України
Зміст модуля: Державне регулювання професійної діяльності. Державне регулювання освітньої діяльності. Система освіти в Україні. Система стандартів вищої освіти. Організація навчально-виховного процесу у ВНЗ. Управління системою вищої освіти.
Змістовий модуль 2. Вища освіта України і Болонський процес.
Зміст модуля: Євроінтеграція України як чинник соціально-економічного розвитку держави. Роль освіти в розвитку партнерства України з іншими державами. Системи вищої освіти у країнах Європи і Америки. Болонський процес як засіб інтеграції і демократизації вищої освіти країн Європи. Документи Болонського процесу. Основні завдання, принципи та етапи формування європейського простору вищої освіти. Європейська кредитно-трансферна та система накопичення - ECTS. Принципи, шляхи і засоби адаптації Європейської системи перезарахування кредитів (ECTS) у вищу освіту України. Запровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу (КМСОНП) у ВНЗ України.
Змістовий модуль 3. Державні стандарти і якість вищої освіти.
Зміст модуля: Стандартизація освіти як умова досягнення цілей Болонського процесу. Тезаурус стандарту вищої освіти. Історичні віхи стандартизації освіти: від античності до сьогодення. Зарубіжний досвід стандартизації вищої освіти. Вітчизняний досвід стандартизації вищої освіти. Гарантування якості вищої освіти. Ліцензування. Акредитація. Атестація. Моніторинг освітньої діяльності. Органи гарантування якості вищої освіти. Рівний і справедливий доступ до якісної вищої освіти.

Змістовий модуль 4. Моделювання професійної підготовки та діяльності фахівця.
Зміст модуля: Зміст навчання. Цілі освітньої та професійної підготовки фахівця у вищому навчальному закладі. Зміст циклів підготовки майбутнього фахівця. Освітньо-професійна програма підготовки фахівця. Структурування навчальної дисципліни. Моделювання професійної діяльності фахівця. Особливості професійної діяльності фахівця. Класифікація структурних елементів професійної діяльності фахівця та їх визначення. Моделювання соціальної діяльності фахівця. Соціальна діяльність фахівця: суть, основні поняття. Методика розроблення освітньо-кваліфікаційної характеристики випускників вищого навчального закладу. Зміст освіти фахівця. Цілі освітньої та професійної підготовки фахівця у вищому навчальному закладі.
Форма підсумкового контролю успішності навчання _іспит_______________________________
Засоби діагностики успішності навчання усні опитування на практичних заняттях; письмові контрольні роботи; письмові екзаменаційні завдання.


2.ПЕДАГОГІЧНА ТА ПРОФЕСІЙНА ПСИХОЛОГІЯ
(ФІЛОНЕНКО О.В.)
Назва навчальної дисципліни: Педагогічна та професійна психологія.
Характеристика навчальної дисципліни: нормативна
Рік підготовки: 1
Курс: 6
Семестр: 1
Напрям (спеціальність): 1801 Специфічні категорії 8.18010021 Педагогіка вищої школи (011 Науки про освіту «Педагогіка вищої школи»)
Обсяг: загальна кількість годин – 120 (кредитів ЄКТС – 4); аудиторні – 34 (лекцій – 18, семінарських занять – 16)
Лектор: Філоненко Оксана Володимирівна – кандидат педагогічних наук, доцент
Зміст навчальної дисципліни: зміст курсу передбачає вивчення таких розділів і тем: Педагогічна та професійна психологія – міждисциплінарна галузь наукового знання. Освіта – глобальний об'єкт педагогічної психології. Суб'єкти освітнього процесу. Психологічні основи праці викладача. Психологія педагогічних здібностей. Психологія стилю педагогічної діяльності. Навчально-педагогічна взаємодія та співробітництво освітньому процесі. Спілкування в освітньому процесі. Психологія педагогічного впливу.
У результаті вивчення модуля студент повинен:
знати: предмет, методи, завдання педагогічної та професійної психології; психолого-педагогічні характеристики пізнавальної, мотиваційної, емоційно-вольової сфери студента, вікові та індивідуально-психологічні особливості становлення особистості у студентські роки; психолого-педагогічні умови ефективності навчання студентів, їх професійного самовизначення, особистісного зростання, психологічні особливості взаємодії викладача зі студентами; психологічні аспекти особистості та діяльності викладача вищої школи, психологічні особливості розвитку та формування педагогічних здібностей, психологічні детермінанти формування стилю педагогічної діяльності, особливості організації ефективного педагогічного спілкування.
уміти: застосовувати отримані знання з педагогічної та професійної психології для організації успішної діяльності і спілкування особистості, для створення умов, що сприяють конструктивному психічному розвитку; застосовувати навички самостійно аналізувати та творчо реалізувати заходи по розв’язанню психолог-педагогічних проблем, що виникають в навчально-виховному процесі, пояснювати та формулювати соціально- та індивідуально-орієнтовані рекомендацій щодо вирішення реальних педагогічних ситуацій; на основі самопізнання та навичок саморегуляції формувати індивідуальний стиль науково-педагогічної діяльності, професійного педагогічного спілкування.
Спосіб навчання: аудиторні заняття.
Необхідні обов’язкові попередні та супутні модулі: загальні основи педагогіки, дидактика, управління педагогічними системами.

Форми та методи навчання: лекції, практичні (семінарські) заняття
Методи і критерії оцінювання:
Поточний контроль (80 %): усне опитування, реферати, контрольні та самостійні роботи, тестування
Підсумковий контроль (20 %), екзамен): теоретичні питання
Мова навчання: українська

3.МОДЕЛЮВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ ТА ДІЯЛЬНОСТІ ФАХІВЦЯ.
(САВЧЕНКО Н.С.)
Назва навчальної дисципліни: Моделювання професійної підготовки та діяльності фахівця
Характеристика навчальної дисципліни: нормативна
Рік підготовки: 1
Семестр: 1
Обсяг: загальна кількість годин – 120 (кредитів ЄКТС – 4); аудиторні – 34 (лекцій – 18, семінарських занять – 16)
Лектор: Савченко Наталія Сергіївна – доктор педагогічних наук, професор
Зміст навчальної дисципліни:
Специфіка педагогічної діяльності та її моделювання. Метод моделювання в педагогічних системах. Європейська освітня інтеграція. Модель оновлення змісту освіти вищої школи в світлі Болонської угоди. Моделювання освітньо-професійної підготовки магістрів. Модель кредитно-трансферної системи організації навчального процесу магістрів. Специфіка професійно-педагогічної діяльності викладача вищої школи. Формування професійної компетентності фахівців засобами парадигмального моделювання. Моделювання педагогічної діяльності у вищій школі. Дидактичні основи підготовки управлінських кадрів у системі вищої освіти. Методичні основи викладання навчальних дисциплін (моделювання лекційних курсів, семінарських і практичних занять, самостійної роботи, моделювання різних видів контролю). Методологічні основи активізації навчального процесу. Моделювання управлінської діяльності.
У результаті вивчення модуля студент повинен:
знати: загальну схему побудови моделі діяльності фахівця, особливості діяльності фахівця, її структурні елементи, основні терміни з навчальної дисципліни, зокрема «спеціальність», «спеціалізація», «професійна компетентність», «компетенції професійного розвитку», «соціальна діяльність фахівця», «освітньо-кваліфікаційна характеристика фахівця»; особливості процесу підготовки фахівця, теоретичний і методичний аспекти моделювання педагогічної діяльності у підготовці майбутніх фахівців, сучасні підходи проектування навчально-виховного процесу у вищих навчальних закладах в світлі вимог Болонської угоди;
уміти: у складі групи фахівців сфери праці, науковців, методистів та викладачів ВНЗ на підставі моделі професійної діяльності випускника ВНЗ за відповідними методиками: провадити класифікацію виробничих функцій та узагальнених задач діяльності; визначати структури професійної діяльності; робити аналіз професійної діяльності фахівця розробляти систему умінь вирішувати узагальнені задачі діяльності; проводити класифікацію умінь; використовувати моделювання як метод наукового пізнання, так й як метод педагогічного дослідження, застосовувати моделі та моделювання у навчальному процесі вищого навчального закладу; створювати модель професійної та соціальної діяльності фахівця; визначити структури соціальної діяльності; розробляти систему умінь здійснювати соціальну діяльність; проводити класифікацію умінь; використовуючи модель випускника, відповідні нормативні документи щодо структури та методики створення у складі групи фахівців сфери праці, науковців, методистів та викладачів ВНЗ оформляти нормативну та варіативну частини ОКХ випускника у вигляді проекту нормативного документа системи освіти та праці (проекту галузевого стандарту та стандарту ВНЗ відповідно); використовуючи вимоги до фахівця, що надані в ОКХ у складі групи науковців, методистів та викладачів ВНЗ за відповідними методиками: визначати цілі освітньої та професійної підготовки випускника ВНЗ певних напряму підготовки або спеціальності та освітньо-кваліфікаційного рівня; визначати цілі освітньої та професійної підготовки випускника ВНЗ з певної спеціалізації спеціальності; формувати упорядковану систему цілей підготовки.
Спосіб навчання: аудиторні заняття.
Необхідні обов’язкові попередні та супутні модулі: загальні основи педагогіки, дидактика, управління педагогічними системами.
Форми та методи навчання: лекції, практичні (семінарські) заняття
Методи і критерії оцінювання:
Поточний контроль (80 %): усне опитування, реферати, контрольні та самостійні роботи, тестування
Підсумковий контроль (20 %), екзамен): теоретичні питання
Мова навчання: українська

4.ДИДАКТИЧНІ СИСТЕМИ У ВИЩІЙ ШКОЛІ
(ШАНДРУК С.І.)
Назва навчальної дисципліни: Дидактичні системи у вищій школі.
Характеристика навчальної дисципліни: нормативна.
Рік підготовки 1
Семестр: 1
Обсяг: загальна кількість годин – 150 (кредитів ЄКТС – 5); аудиторні – 36 (лекцій – 20, cемінарських занять – 16)
Лектор: Шандрук Світлана Іванівна – доктор педагогічних наук, професор
Зміст навчальної дисципліни:
Системний підхід у навчанні. Програма підготовки фахівця та навчальний план. Програма навчальної дисципліни, її зміст та структурування матеріалу. Види та форми навчальних занять у вищій школі. Сучасні методи вузівського навчання. Засоби реалізації дидактичної системи у вищій школі. Дидактичні засади організації самостійної та індивідуальної роботи і контролю якості знань студентів. Методика організації і проведення самостійної, індивідуальної та науково-дослідної роботи студентів у вищій школі. Критерії та норми оцінювання навчальної діяльності студентів. Тестові технології контролю рівня знань, умінь і навичок студентів на різних етапах вузівського навчання.
У результаті вивчення модуля студент повинен:
знати:
сутність і зміст дидактичних систем концепцій і моделей навчання; нормативні документи організації дидактичного процесу у ВНЗ; структурні компоненти дидактичних технологій і засоби їх реалізації; загальну схему розробки дидактичних систем; види, форми і методи навчальних занять; технологію розробки тестів контролю ефективності пізнавальної діяльності;
уміти:
визначати структуру змісту навчання за навчальною дисципліною; розробляти проект навчального плану і навчальної програми, проводити структурування навчального матеріалу; визначати цілі навчання за певним структурним елементом; конструювати і реалізовувати дидактичні технології; визначати методи та засоби навчання.
Спосіб навчання: аудиторні заняття
Необхідні обов'язкові попередні та супутні модулі: загальні основи педагогіки, дидактика.
Форми та методи навчання: лекції, практичні заняття.
Методи і критерії оцінювання:
Поточний контроль (80%): усне опитування, реферати, контрольні та самостійні роботи, тестування Підсумковий контроль (20%, екзамен): теоретичні питання
Мова навчання: українська

5.іНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАТИВНІ ТЕХНОЛОГІЇ В ОСВІТІ ТА НАУЦІ.
(ЧЕРЕДНІЧЕНКО Н.Ю.)
Назва навчальної дисципліни: Інформаційно-комунікаційні технології в освіті та науці
Характеристика навчальної дисципліни: нормативна
Рік підготовки: 1
Семестр: 1
Обсяг: загальна кількість годин – 120 (кредитів ЄКТС – 6); аудиторні – 20 (лекцій – 4, семінарських занять – 16)
Лектор: Чередніченко Наталя Юріївна – кандидат педагогічних наук
Зміст навчальної дисципліни:
Соціально-теоретичні основи педагогічних технологій; Сутність інформаційних і комунікаційних технологій навчання; Робота з документами в текстовому редакторі Microsoft Word; Створення документів за допомогою табличного процесора Microsoft Excel; Використання програм для створення презентацій, призначених для використання у навчально-виховному процесі; Використання програм по створенню баз даних в організації та проведенні наукових досліджень; Використання хмарного програмного забезпечення й інструментів Google в професійній освітній та науковій діяльності; Автоматизоване створення веб-сайту.
У результаті вивчення модуля студент повинен:
знати:
- експлуатації комп’ютерної техніки в навчальному процесі;
- у підборі матеріалу, що потребує використання інформаційних технологій навчання;
- створення засобів (ППЗ, ППР, електронних посібників);
- робота з програмними засобами.
уміти:
- працювати з комп’ютером як користувачем стандартного програмованого забезпечення;
- використовувати ІКТ в навчально-виховному процесі;
- формувати в студентів культуру праці в інформаційних середовищах;
- критично оцінювати інформацію, що одержана з різних джерел інформаційного середовища;
- володіти методиками використання ППЗ у вивченні різних дисциплін;
-  - орієнтуватись у доборі засобів і методів навчання з використанням комп’ютерної техніки;
- використовувати комп’ютерно-орієнтовані системи навчання фахових дисциплін;
- оформляти та виготовляти фрагменти ППЗ;
- використовувати ППЗ для вивчення особистості учня й учнівських колективів;
- використовувати ППЗ для обробки психологічних, педагогічних і методичних досліджень;
- розробляти карткові завдання для контролю знань з використанням сучасних інформаційних технологій навчання;
- застосовувати на заняттях сучасні інформаційні та традиційні засоби тестової перевірки знань;
- проводити підготовку до занять з використанням інформаційних технологій навчання;
- усувати прості неполадки в апаратних засобах комп’ютерної техніки.

систему цілей підготовки.
Спосіб навчання: аудиторні заняття.
Необхідні обов’язкові попередні та супутні модулі: загальні основи педагогіки, управління педагогічними системами.
Форми та методи навчання: лекції, практичні (семінарські) заняття
Методи і критерії оцінювання:
Поточний контроль (80 %): усне опитування, реферати, контрольні та самостійні роботи, тестування
Підсумковий контроль (20 %), залік): теоретичні питання
Мова навчання: українська

6.ТЕОРІЯ І ПРАКТИКА НАУКОВО-ПЕДАГОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ
(ТКАЧЕНКО О.М.)
Спеціальність: 011 Науки про освіту. Педагогіка вищої школи

ТЕОРІЯ І ПРАКТИКА НАУКОВО-ПЕДАГОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ
Навчальний курс передбачає опанування студентами системи знань щодо науково-педагогічного дослідження, поглиблення уявлень про його методологічні основи, удосконалення дослідницьких умінь, які дозволять майбутнім викладачам досягти високого рівня самоорганізації професійної діяльності.
У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен знати: поняттєво-категорійний апарат курсу; сутність та складники магістерської роботи; можливі методологічні основи педагогічного дослідження; систему методів науково-педагогічного дослідження; шляхи підвищення рівня професіоналізму педагога через удосконалення його дослідницької культури; вміти: грамотно застосовувати поняттєво-категорійний апарат курсу; аналізувати наукові педагогічні праці з позицій сучасної науки, у контексті обраної проблеми дослідження; визначати проблему наукового дослідження, формулювати його тему; застосовувати систему методів науково-педагогічного дослідження в процесі організації навчання у вищій школі; діагностувати рівень власних дослідницьких умінь; виявляти педагогічну творчість у процесі різних видів наукових досліджень; оформляти результати власних наукових пошуків.

7.ОРГАНІЗАЦІЯ УПРАВЛІННЯ НАВЧАЛЬНИМ ПРОЦЕСОМ ВИЩОЇ ШКОЛИ.
(РАДУЛ В.В.)
Назва навчальної дисципліни: Система виховної роботи у вищому навчальному закладі
Характеристика навчальної дисципліни: нормативна
Рік підготовки: 1
Семестр: 2
Обсяг: загальна кількість годин – 90 (кредитів ЄКТС – 3); аудиторні-20 (лекцій- 10, семінарських занять -10)
Лектор: Радул Вадлерій Вікторович – доктор педагогічних наук, професор
Назва навчальної дисципліни: Організація управління навчальним процесом у ВНЗ
Характеристика навчальної дисципліни: нормативна
Рік підготовки: 1
Обсяг: загальна кількість годин — 90 годин (3 кредити ECTS)
аудиторні години (лекцій — 10 годин, семінарських занять — 10 годин)

Лектор: Радул Валерій Вікторович — доктор педагогічних наук, професор, завідувач кафедри педагогіки та освітнього менеджменту

Зміст навчальної дисципліни:
Теоретичне розуміння комунікації як умови існування людини, суспільства, особливий тип їх взаємодії, який утворюється в процесі розвитку культури у зв’язку з необхідністю передачі інформації в часові і просторі з допомогою особливих знакових систем.
Саме у науковій діяльності створюються такі знання та об’єкти, які у інших практичних контекстах й галузях використовуються як моделі та емпіричні знання, тобто «інтелектуальні інструменти» практичної діяльності.
Професійна спрямованість передбачає розуміння й внутрішнє прийняття мети і завдань професійної діяльності, інтересів, які до неї належать, ідеалів, установок, переконань, поглядів. Усі ці риси й компоненти професійної спрямованості слугують показником рівня її розвитку й сформованості у студентів, характеризуються стійкістю (нестійкістю), домінуванням суспільних або вузькоособистісних мотивів, далекою або близькою перспективою.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен
знати:
Законодавчу базу функціонування вищого навчального закладу.;
Зовнішні та внутрішні фактори функціонування ВНЗ;
Систему управління вищим навчальним закладом;
Форми і методи організації науково-дослідної роботи студентів.
Функції та напрями діяльності органів студентського самоврядування.

Вміти:
на основі особливостей організації управління навчальним процесом у ВНЗ студент повинен зорієнтуватися щодо вияву його управлінських та акмеологічних характеристик;
здійснювати діагностикуа якості навчання у ВНЗ;
проектувати та організовувати діяльність студентської групи та студентського самоврядування.
Методи навчання: лекції, семінарські заняття, консультації, самостійна робота.
Методи та критерії оцінювання: опитування (усне та письмове), контрольні роботи, індивідуальні завдання.
Підсумковий контроль: залік
Мова навчання: українська

8.СИСТЕМА ВИХОВНОЇ РОБОТИ У ВНЗ
(КРАСНОЩОК І.П.)
Назва навчальної дисципліни: Система виховної роботи у вищому навчальному закладі
Характеристика навчальної дисципліни: нормативна
Рік підготовки: 1
Семестр: 2
Обсяг: загальна кількість годин – 120 (кредитів ЄКТС – 4); аудиторні-34 (лекцій- 18, семінарських занять -16)
Лектор: Краснощок Інна Петрівна – кандидат педагогічних наук
Зміст навчальної дисципліни:
ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ І. Загальнотеоретичні основи та сучасні тенденції виховання студентської молоді: Роль виховання у соціально-професійному розвитку майбутнього фахівця; Соціально-психологічні особливості студентського віку і проблема виховання у вищій школі; Сутнісні характеристики та структура виховної роботи у ВНЗ; Мета та завдання виховного процесу у вищому навчальному закладі; Закономірності, принципи виховного процесу у вищому навчальному закладі; Зміст та напрямки виховної роботи у вищому навчальному закладі .
ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ ІІ. Педагогічні інструменти впливу на особистість студента у виховному процесі ВНЗ: Загальні методи виховання у вищій школі; Організаційні форми виховання у вищій школі; Технології виховання; Діагностика вихованості студентів.
ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ ІІІ. Суб’єкти виховного процесу у ВНЗ: Студент як суб’єкт виховного процесу; Студентське самоврядування як фактор удосконалення виховного процесу; Куратор як суб’єкт виховного процесу; Виховні функції кафедри вищого навчального закладу; Особливості виховання студентів у процесі навчання; Система управління процесом виховання студентів.
Опанування курсу «Система виховної роботи у вищому навчальному закладі», зокрема, найсуттєвішими категоріями виховання, його принципами, методами, засобами, напрямами та формами організації виховного процесу у ВНЗ, дозволить майбутнім викладачам здобути належну психолого-педагогічну підготовку для:
організації ефективного виховного процесу як при здійснені викладацької діяльності так і в позааудиторній роботі зі студентами;
виконання сучасних функцій куратора у напрямі формування світогляду та життєво-необхідних якостей майбутніх спеціалістів для різних галузей науки, освіти, виробництва і управління ними;
забезпечення умов для самореалізації особистості студента, сприяння максимальному розкриттю її здібностей та професійних інтересів.
До завдань навчальної дисципліни «Система виховної роботи у вищому навчальному закладі» входить:
1. Формування системи теоретичних знань та практичних умінь, необхідних для виконання функціональних обов’язків куратора вищої школи;
2. Формування основ психолого-педагогічного мислення, здатності осмислювати і аналізувати педагогічну дійсність;
3. Формування готовності до педагогічної праці зі студентами у вищому навчальному закладі на гностичному, комунікативному, операційному рівнях;
4. Формування відповідального, творчого ставлення викладача вищої школи до виховного аспекту діяльності в навчально-виховному процесі, до співпраці викладача зі студентами;
5. Формування свідомого ставлення викладача до суті та соціального значення педагогічної діяльності.
По завершенні вивчення навчальної дисципліни «Система виховної роботи у вищому навчальному закладі» кожен магістрант повинен знати:
сутність процесу виховання у вищій школі. Принципи, методи, засоби, прийоми, форми виховного процесу у ВНЗ;
особливості реалізації процесу виховання у вищій школі в аудиторних та поза аудиторних формах;
зміст, форми й методи ефективної реалізації завдань основних напрямів виховної роботи у вищому навчальному закладі;
технологію виховного процесу у вищих навчальних закладах;
цілі, методи і форми роботи студентського самоврядування;
напрями клубної та волонтерської діяльності студентів у вищих навчальних закладах;
функції, завдання, методи і форми діяльності куратора студентської групи.
У ході вивчення навчальної дисципліни «Система виховної роботи у вищому навчальному закладі» магістранти повинні засвоїти основні поняття, перелік яких подається в кожній темі програми.
У результаті вивчення навчальної дисципліни магістранти повинні оволодіти наступними вміннями:
оперувати основними теоретичними поняттями курсу, систематизувати зміст базових понять;
виявляти основні складові структури виховної роботи у ВНЗ та бачити себе суб’єктом цієї діяльності;
формувати поточні і кінцеві педагогічні цілі і завдання виховної роботи зі студентами;
здійснювати перспективне планування виховної роботи зі студентами;
моделювати зміст виховної роботи зі студентами відповідно педагогічних вимог;
організовувати діяльність студентів у виховному процесі, спрямовану на розвиток особистості студента з урахуванням його особистісних характеристик та вимог середовища (соціального, професійного);
застосовувати на практиці оптимальні та ефективні методики виховної роботи;
діагностувати рівень вихованості студентів;
оперувати механізмами використання особистісного потенціалу для вирішення виховних завдань зі студентською молоддю;
організовувати самовиховання студентів;
планувати та організовувати навчально-виховну роботу куратора зі студентською групою;
створювати організаційно-педагогічні умови ефективного розвитку студентського самоврядування;
організовувати діяльність студентської групи як арени самовираження, саморозвитку та самореалізації студентів;
реалізовувати виховну та розвиваючу функцію процесу навчання у ВНЗ;
досягати єдності педагогічних впливів всіх суб’єктів виховної системи ВНЗ.

Спосіб навчання: аудиторні заняття, самостійна робота студентів.
Необхідні обов’язкові попередні та супутні модулі: загальні основи педагогіки, теорія виховання.
Форми та методи навчання: лекції, практичні заняття.
Методи і критерії оцінювання: Для визначення рівня засвоєння студентами навчального матеріалу використовують такі форми та методи контролю і оцінювання знань:
оцінювання роботи студента під час практичних занять;
Оцінювання виконання індивідуальних творчих завдань
поточне тестування після вивчення кожного змістового модуля;
складання екзамену.
Мова навчання: українська

9.ОСНОВИ ПРОФЕСІЙНОГО СТАНОВЛЕННЯ ВИКЛАДАЧА ВШ
(РАДУЛ В.В.)
Назва навчальної дисципліни: Основи професійного становлення викладача вищої школи
Характеристика навчальної дисципліни: нормативна
Рік підготовки: 1
Обсяг: загальна кількість годин – 120 ( 4 кридити ECTS);
аудиторнігодини (лекцій - 18 годин, семінарськізаняття – 16 годин)

Лектор: Радул Валерій Вікторович - доктор педагогічних наук, професор, завідувач кафедри педагогіки та освітнього менеджменту

Зміст навчальної дисципліни:
Теоретичні аспекти професійного становлення викладача вищої школи.Феномен особистості та способи її становлення у просторі існування. Теоретико-методологічні та методичні підходи до професійного становлення сучасного викладача. Структура професійної діяльності викладача вищої школи
Зміст професійної та педагогічної культури викладача ВНЗ. Методологічна культура викладача.
Практичні аспекти професійного становлення вчителя.Зміст та умови формування професійної компетентності вчителя. Формування громадянської культури та компетентності майбутнього викладача вищої школи. Акмеологічні особливості становлення особистості викладача.
У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен
знати:
психолого-педагогічні підходи до інтерпретації поняття «особистість»;
вимоги до особистості сучасного викладача; сутність та змістові характеристики професійної, педагогічної та методологічної культури майбутнього викладача вищої школи; особливості організації та здійснення професійної педагогічної діяльності;
функції педагога вищої школи та основи його професійної етики; шляхи формування педагогічних умінь та навичок, засоби їх діагностики та корекції;
сутність та змістовні характеристики професійної компетентності майбутнього викладача.
вміти:
складати професіограму та акмеограму викладача;
визначати педагогічні та акмеологічні умови та фактори ефективного розвитку професійно-педагогічної та методологічної культури, професійної та громадянської компетентності майбутнього викладача;
діагностувати та самодіагностувати розвиток професійно-важливих якостей і характеристик вчителя;
формувати власну професійну позицію.
діяти відповідно до. змісту та характеристики діяльнісного, системного, культурологічного, компетентнісного та акмеологічного підходів у професійному становленні майбутнього викладача.
Методи навчання: лекції, семінарські заняття, консультації, самостійна робота
Методи і критерії оцінювання: усне та письмове опитування, контрольна роботи, самостійна робота, індивідуальне навчально-дослідне завдання
Підсумковий контроль: екзамен
Мова навчання: українська


10.МЕТОДИКА ВИКЛАДАННЯ У ВИЩІЙ ШКОЛІ.
(РАДУЛ О.С.)
Назва навчальної дисципліни: Методика викладання у вищій школі
Характеристика навчальної дисципліни: вибіркова
Рік підготовки: 1
Семестр: 2
Обсяг: загальна кількість годин – 120 (кредитів ЄКТС – 4); аудиторні – 34 (лекцій – 8, семінарських занять – 26)
Лектор: Радул Ольга Сергіївна – доктор педагогічних наук, професор

Зміст навчальної дисципліни: Сутність процесу навчання у вищій школі. Зміст, планування та організація навчального процесу у вищій школі. Форми, методи і засоби навчання у вищій школі. Лекція у вищій школі. Організація та проведення семінарів, практичних, лабораторних, індивідуальних занять, консультацій і колоквіумів. Активізація пізнавальної діяльності студентів. Система організації самостійної навчальної роботи студентів. Дистанційне навчання в системі освіти. Система організації науково-дослідної роботи студентів. Методика викладання педагогіки. Організаційні форми і методи навчання педагогіки. Система аналізу й оцінювання навчальних досягнень студентів.

У результаті вивчення студент повинен:
знати:
критерії відбору, принципи структурування змісту навчального курсу у вищій школі;
міжпредметні зв‘язки методики викладання із іншими дисциплінами;
сучасні методи навчання студентів;
форми організації навчання студентів;
норми, критерії оцінювання знань, умінь студентів, повідомлення їм та отримання від них зворотнього зв‘язку;
специфіку застосування новітніх освітніх технологій у вищій школі;
особливості організаторської, координаційної та управлінської діяльності викладача вищого навчального закладу;
вміти:
формувати поточні і кінцеві педагогічні цілі і завдання вивчення конкретної навчальної дисципліни, знаходити раціональні способи їх досягнення. Розробляти робочу програму з навчальної дисципліни;
здійснювати перспективне планування, правильно визначати стратегічні, тактичні, оперативні завдання вивчення навчальної дисципліни і вибирати методи та засоби їх вирішення;
відбирати і структурувати інформацію з навчальних курсів;
моделювати зміст навчального матеріалу, форми і методи викладання навчальних курсів з урахуванням їх місця і ролі в програмі підготовки майбутніх фахівців;
визначати види та форми контролю рівня досягнення цілей підготовки;
обирати оптимальні форми організації навчально-виховного процесу, методи, прийоми, засоби навчання у ВНЗ;
застосовувати методи, прийомів організації навчально-пізнавальної діяльності студентів (бесіди, діалогу, дискусії, мозкової атаки, сюжетно-рольової гри, роботи в групах тощо);
планувати структуру, зміст, процес організації лекції, практично-семінарського заняття;
укладати лекційні тексти за передбачуваною схемою, планом;
творчо проводити семінарські, лабораторні, практичні зайняття;
добирати оптимальні форми та методи педагогічної діяльності;
застосовувати сучасні освітні технології;
забезпечувати виконання розвиваючої, координуючої, управлінської функції викладача у вищому навчальному закладі;
здійснювати саморозвиток, самоосвіту, самовиховання, самоорганізацію.
Спосіб навчання: аудиторні заняття.
Необхідні обов’язкові попередні та супутні модулі: загальні основи педагогіки, дидактичні системи у вищій освіті.
Форми та методи навчання: лекції, семінарські заняття.
Методи і критерії оцінювання: поточний контроль – усне опитування, реферати, контрольні та самостійні роботи, підсумковий контроль – езамен (теоретичні питання).
Мова навчання: українська


11.ОСНОВИ ПЕДАГОГІКИ ТА ПСИХОЛОГІЇ***
(ІВАНОВА С.В.)

Назва навчальної дисципліни: Основи педагогіки та психології
Характеристика навчальної дисципліни: вибіркова
Рік підготовки: 1
Семестр: 1
Обсяг: загальна кількість годин – 90(кредитів ЕКТС – 3); аудиторні-20 (лекцій- 10, семінарських занять -10
Лектор: Іванова Світлана Володимирівна– кандидат педагогічних наук

Мета вивчення курсу – сприяти формуванню професійно компетентної особистості майбутнього фахівця на основі засвоєння закономірностей і механізмів психічної діяльності особистості, проблем її навчання і виховання, як найвищої цінності суспільства.
Завдання курсу:
1. Сформулювати основні науково-теоретичні та методологічні аспекти загальної психології і педагогіки.
2. Ознайомити студентів із метою та завданнями пенітенціарної педагогіки і психології, обґрунтувати необхідність вивчення цих дисциплін для професійного становлення юриста.
3. Визначити психолого-педагогічні особливості організації та методів навчально-пізнавальної діяльності студентів, зміст контролю знань.
4. Обґрунтувати методичні поради щодо формування психолого-педагогічних умінь та навичок самоаналізу, самоосвіти, самовиховання.
5. Надати допомогу майбутнім фахівцям у професійній діяльності, знаходити ефективні способи впливу на персонал, пізнавати індивідуально-психологічні особливості людини, здійснювати заходи, спрямовані на згуртованість трудового колективу, запобігання конфліктних ситуацій, навчання та виховання тощо.

Зміст програми орієнтує студентів не тільки на творче засвоєння психолого-педагогічних знань, а й на вироблення умінь, навичок і бажання самостійно навчитися, засвоювати нову інформацію, уміння використовувати набуті знання у практичній діяльності.
Основні вимоги до знань та умінь студентів із навчальної дисципліни "Основи педагогіки і психології" на кінець вивчення курсу:
у результаті вивчення дисципліни студенти повинні знати:
категорійно-понятійний апарат педагогіки і психології;
закономірності і особливості розвитку і формування особистості;
психологічну структуру діяльності;
загальну характеристику пізнавальних та емоційно
вольових процесів, психічних станів особистості;
загальну характеристику індивідуально-психологічних особливостей особистості;
психологічні особливості соціальної групи, взаємостосунки у колективі та групі;
функції, сторони та особливості спілкування;
закономірності та принципи навчання і виховання особистості.
на рівні навичок і вмінь студенти повинні вміти:
вільно оперувати понятійним апаратом;
практично визначати власні психічні особливості та використовувати особистісні резерви;
володіти навичками спостережливості, сприймання, уяви, уваги, прийомами мнемотехніки і розвитку мислення;
ідентифікувати індивідуально-психологічні особливостей людини;
ідентифікувати емоційні стани особистості;
виховувати особистісні риси, від яких залежить цілісна поведінка і майбутня професійна діяльність;
володіти педагогічними техніками в майбутній професійній діяльності.

ВИБІРКОВІ ДИСЦИПЛІНИ (ВІЛЬНИЙ ВИБІР СТУДЕНТІВ)
БЛОК І

1. СОЦІАЛІЗАЦІЯ ОСОБИСТОСТІ (перша дисципліна з переліку)
(РАДУЛ В.В.)
Назва навчальної дисципліни: Система виховної роботи у вищому навчальному закладі
Характеристика навчальної дисципліни: нормативна
Рік підготовки: 1
Семестр: 2
Обсяг: загальна кількість годин – 90 (кредитів ЕКТС – 3); аудиторні-20 (лекцій- 10, семінарських занять -10)
Лектор: Радул Вадлерій Вікторович – доктор педагогічних наук, професор
Назва навчальної дисципліни: Соціалізація особистості
Характеристика навчальної дисципліни: дисципліна за вибором
Рік підготовки: 1
Обсяг: загальна кількість годин — 90 годин (3 кредити ECTS)
аудиторні години (лекцій — 10 годин, семінарських занять — 10 годин)

Лектор: Радул Валерій Вікторович — доктор педагогічних наук, професор, завідувач кафедри педагогіки та освітнього менеджменту

Зміст навчальної дисципліни:
Теоретичні аспекти індивідуально-психологічних та професійно-актуальних якостей, інструментальні та термінальні цінності.Оцінка рівня сформованості професійної самореалізації студента й відповідним чином здійснення корекції і розвитку різних особистісних утворень.
Аналіз співвідношення між змістом знання, змінами у ньому і змінами в середовищі. Формування студентами розуміння середовища, його взаємодій та взаємовпливів.
Практино виробити навички розуміння як різні соціальні системи впливають на індивідуальний спосіб бачення світу, в якому індивід живе і діє.
У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен
знати:
різні типи соціального очікування, загальними очікуваннями, які народжені даною культурою певного суспільства;
що виникають на основі набутих знань певною особистістю;
філософські засади основ соціалізації; теоретичні основи процесу соціалізації; орієнтуватися у взаємовпливах особистості та середовища.
вміти:
орієнтуватися в різних типах соціального очікування: загальними очікуваннями, які народжені даною культурою певного суспільства, очікуваннями, що виникають на основі набутих знань певною особистістю.
прогнозувати особливості поведінки в різних соціально-професійних ситуаціях.
Методи навчання: лекції, семінарські заняття, консультації, самостійна робота.
Методи та критерії оцінювання: опитування (усне та письмове), контрольні роботи, індивідуальні завдання.
Підсумковий контроль: залік
Мова навчання: українська

2.МОНІТОРИНГ ТА ПЕДАГОГІЧНИЙ КОНТРОЛЬ В СИСТЕМІ ОСВІТИ
(ЧЕРЕДНІЧЕНКО Н.Ю.)
Назва навчальної дисципліни: Моніторинг та педагогічний контроль в системі освіти
Характеристика навчальної дисципліни: нормативна
Рік підготовки: 1
Семестр: 1
Обсяг: загальна кількість годин – 120 (кредитів ЄКТС – 4); аудиторні – 34 (лекцій – 18, семінарських занять – 16)
Лектор: Чередніченко Наталя Юріївна – кандидат педагогічних наук
Зміст навчальної дисципліни:
Специфіка педагогічної діяльності та її моделювання. Метод моделювання в педагогічних системах. Європейська освітня інтеграція. Модель оновлення змісту освіти вищої школи в світлі Болонської угоди. Моделювання освітньо-професійної підготовки магістрів. Модель кредитно-трансферної системи організації навчального процесу магістрів. Специфіка професійно-педагогічної діяльності викладача вищої школи. Формування професійної компетентності фахівців засобами парадигмального моделювання. Моделювання педагогічної діяльності у вищій школі. Дидактичні основи підготовки управлінських кадрів у системі вищої освіти. Методичні основи викладання навчальних дисциплін (моделювання лекційних курсів, семінарських і практичних занять, самостійної роботи, моделювання різних видів контролю). Методологічні основи активізації навчального процесу. Моделювання управлінської діяльності.
У результаті вивчення модуля студент повинен:
знати: предмет, завдання, основні категорії педагогічного контролю;
предмет, завдання моніторингу;
проблеми і методи їх досліджень;
класифікацію, форми і методи побудови тестових завдань;
сутність європейської кредитно-трансферної системи (EСTS);
діагностику вихованості студентів;
закони, закономірності і принципи процесу навчання;
основні види і методи контролю за процесом і результатами навчання;
сутність рейтингової системи оцінювання тощо.

уміти: володіти методами і формами побудови тестових завдань;
проводити комп’ютерне тестування та обробляти його результати;
користуватися шкалою оцінювання EСTS;
будувати рейтинг студентів;
здійснювати різні форми контролю знань студентів вищих навчальних закладів;
здійснювати педагогічне стимулювання самостійної роботи студентів;
використовувати нові технології та активні методи навчання;
аналізувати причини неуспішності студентів у навчанні та визначати дидактичні засоби боротьби з невдачами тощо.
Спосіб навчання: аудиторні заняття.
Необхідні обов’язкові попередні та супутні модулі: загальні основи педагогіки, дидактика, управління педагогічними системами.
Форми та методи навчання: лекції, практичні (семінарські) заняття
Методи і критерії оцінювання:
Поточний контроль (80 %): усне опитування, реферати, контрольні та самостійні роботи, тестування
Підсумковий контроль (20 %), залік): теоретичні питання
Мова навчання: українська

3.САМОРЕАЛІЗАЦІЯ СТУДЕНТІВ ТА ВИКЛАДАЧІВ ВИЩОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ.
(КРАСНОЩОК І.П.)
Назва навчальної дисципліни: Самореалізація студентів та викладачів ВНЗ
Характеристика навчальної дисципліни: вибіркова
Рік підготовки: 1
Семестр: 2
Обсяг: загальна кількість годин – 120 (кредитів ЄКТС – 4); аудиторні – 34 (лекцій – 18 год., семінарських занять – 16 год.)
Лектор: Краснощок Інна Петрівна – кандидат педагогічних наук
Зміст навчальної дисципліни:
ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ І. Теоретико-методологічні основи аналізу проблеми самореалізації: Розвиток ідей самореалізації особистості у філософській думці; Самореалізація особистості як психолого-педагогічна проблема; Психологічні механізми самореалізації особистості; Фактори детермінації процесу самореалізації особистості; Класифікація форм самореалізації особистості; Критерії самореалізації особистості.
ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ ІІ. Самореалізація студентів в навчально-виховному середовищі ВНЗ: Роль і місце самореалізації студентів в соціально-професійному становленні; Критеріально-рівневий підхід дослідження самореалізації студентів; Самореалізація студентів у навчальній діяльності; Самореалізація студентів в позааудиторній виховній роботі; Науково-дослідна діяльність і самореалізація студентів.
ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ ІІІ. Самореалізація викладача вищого навчального закладу: Самореалізація педагога як психолого-педагогічна проблема; Самореалізація особистості викладача та його професійна самореалізація; Особливості самореалізації викладача в різних видах науково-педагогічної діяльності.
Опанування курсу «Самореалізація студентів та викладачів ВНЗ», зокрема, основними сучасними підходами до дослідження проблем самореалізації особистості, особливостями самореалізації студентів та викладачів в середовищі вищого навчального закладу, дозволить студентам магістратури оволодіти теоретичними та практичними знаннями для:
діагностування та розвитку власного особистісного потенціалу самореалізації;
аналізу внутрішніх та зовнішніх умов ефективної самореалізації;
побудови власної траєкторії продуктивної самореалізації як студента і як викладача вищого навчального закладу.

По завершенні вивчення навчальної дисципліни «Самореалізація студентів та викладачів ВНЗ», кожен магістрант має знати:
сучасні підходи до визначення самореалізації особистості;
види, форми, механізми та бар’єри самореалізації особистості в різних сферах життєдіяльності;
зміст, форми й умови ефективної самореалізації студентів в середовищі вищого навчального закладу;
зміст, форми й умови ефективної самореалізації викладачів в різних видах науково-педагогічної діяльності.
У результаті вивчення навчальної дисципліни магістранти повинні оволодіти наступними вміннями:
оперувати основними теоретичними поняттями курсу, систематизувати зміст базових понять;
виявляти основні умови ефективної самореалізації особистості;
виявляти бар’єри самореалізації особистості та шляхи їх подолання;
діагностувати рівень самореалізації студентів в освітньому процесі ВНЗ;
проектувати траєкторію ефективної самореалізації студентів;
організовувати самореалізацію студентів у навчальному процесі;
створювати організаційно-педагогічні умови для розвитку самореалізації студентів в позааудиторній виховній роботі;
організовувати науково-дослідну діяльність студентів спрямовану на самореалізацію їх творчого потенціалу;
проектувати траєкторію ефективної самореалізації викладача ВНЗ;
здійснювати саморозвиток індивідуального творчого потенціалу для ефективної особистісної та професійної самореалізації;
використовувати різні види науково-педагогічної діяльності для особистісної і професійної самореалізації.

Спосіб навчання: аудиторні заняття, самостійна робота студентів.
Необхідні обов’язкові попередні та супутні модулі: педагогічна та професійна психологія, соціалізація особистості, основи професійного становлення викладача ВШ.
Форми та методи навчання: лекції, практичні заняття.
Методи і критерії оцінювання: Для визначення рівня засвоєння студентами навчального матеріалу використовують такі форми та методи контролю і оцінювання знань:
оцінювання роботи студента під час практичних занять;
Оцінювання виконання індивідуальних творчих завдань
поточне тестування після вивчення кожного змістового модуля.
Мова навчання: українська

4.ПРОФЕСІЙНА ЕТИКА, ПЕДАГОГІЧНА МАЙСТЕРНІСТЬ, ТАКТ ВИКЛАДАЧА ВИЩОЇ ШКОЛИ ТА ІННОВАЦІЙНІ ПРОЦЕСИ У ВИЩІЙ ШКОЛІ.
(ТКАЧЕНКО О.М.)
Назва навчальної дисципліни: Професійна етика, педагогічна майстерність, такт викладача вищої школи.
Характеристика навчальної дисципліни: вибіркова
Рік підготовки: 1
Семестр: 2
Обсяг: загальна кількість годин – 120 (кредитів ЄКТС – 4); аудиторні-34 (лекцій- 4, семінарських занять -30)
Лектор: Ткаченко Ольга Михайлівна – доктор педагогічних наук, професор
Зміст навчальної дисципліни: Поняття педагогічної діяльності, її структура. Професійно-педагогічна діяльність як мета-діяльність. Перспективи розвитку професійної діяльності педагога вищої школи. Специфіка, зміст, функції професійної діяльності педагога вищої школи. Імідж сучасного викладача: культура спілкування і загальна педагогічна культура. Комнікативна взаємодія викладача зі студентами. Шляхи формування педагогічної майстерності та підвищення рівня професіоналізму викладача вищої школи. Професійна компетентність педагога вищої школи. Основні етапи професійного становлення та розвитку педагога вищої школи. Педагогічна техніка викладача. Роль викладача вищої школи у формуванні особистості студента. Професійна етика та педагогічний такт викладача. Науково-педагогічна діяльність викладача вищої школи.
У результаті вивчення студент повинен:
знати: шляхи підвищення педагогічної майстерності викладача; зміст та структуру професійної компетентності педагогічних кадрів освіти; особливості підготовки педагогічних працівників; сучасні тенденції реформування системи вищої освіти; механізми використання особистісного потенціалу для вирішення педагогічних завдань; елементи педагогічної техніки керування собою і педагогічним процесом в цілому; напрямки і засоби професійного самовдосконалення; особливості педагогічної техніки, її внутрішні та зовнішні компоненти; шляхи оволодіння педагогічною технікою; зміст, структуру та стилі педагогічного спілкування; проблеми взаємодії викладача та аудиторії; ознаки мовної культури викладача.
уміти: розробляти стратегію діяльності; працювати над підвищенням рівня професійної компетентності; виявляти основні складові структури педагогічної діяльності та бачити себе суб’єктом цієї діяльності; користуватися елементами педагогічної техніки; користуватися основними шляхами та засобами професійного самовдосконалення; оперувати педагогічним мисленням, бути здатним до аналітичного осмислення педагогічної дійсності, реалізовувати творчий підхід до визначення педагогічних дій у нестандартних ситуаціях; зіставляти різні підходи в процесі полеміки, виявляти здатність аргументувати та відстоювати свою позицію, власну думку про те чи інше педагогічне явище чи процес; ідентифікувати професійні якості ідеального педагога з власними; переконувати, використовуючи вербальні та невербальні засоби впливу; прогнозувати наслідки спілкування; раціонально моделювати та здійснювати самоконтроль власної поведінки; регулювати міжособистісні стосунки вихованців.
Спосіб навчання: аудиторні заняття.
Необхідні обов’язкові попередні та супутні модулі: загальні основи педагогіки, теорія виховання.
Форми та методи навчання: лекції, практичні заняття.
Методи і критерії оцінювання:поточний контроль (80%): усне опитування, реферати, контрольні та самостійні роботи.
Мова навчання: українська

5.ОСВІТНІЙ МЕНЕДЖМЕНТ
(ЛЕЩЕНКО Е.В.)
Назва навчальної дисципліни: освітній менеджмент
Характеристика навчальної дисципліни: нормативна
Рік підготовки: 2
Семестр: 3
Обсяг: загальна кількість годин – 60; аудиторні – 14 (лекцій – 6, семінарських занять – 8)
Лектор: Лещенко Ельза Володимирівна – кандидат педагогічних наук

Зміст навчальної дисципліни:
Специфіка освітнього менеджменту, освітньо-професійна підготовка магістрів. Формування професійної компетенції освітнього менеджера. Дидактичні основи підготовки управлінських кадрів у системі середньої освіти. Вступна та вихідна самооцінка професійних компетенцій для забезпечення провадження інноваційного аспекту освітнього менеджменту в управлінській діяльності навчального закладу. Керівник – менеджер в системі освіти (у т.ч. індивідуальний стиль керівництва). Школа як педагогічна система і об’єкт управління. Вибір ефективних методів та принципів в управлінні освітнього менеджменті. Особливості та зміст внутрішнього управління. Самореалізація особистості керівника. Умови функціонування педагогічної системи. Процес управління в системі освіти. Нові інформаційні технології. Державне управління системою навчальних закладів та зміни у системі загальної середньої освіти.

У результаті вивчення модулю студент повинен:

Знати:
систему сутності, змісту та методів управління в освітньому менеджменті;
визначення складових якості менеджера освіти;
вимоги менеджменту до шкільного освітнього середовища;
сутність особливостей школи як об’єкта управління;
методологічні основи сформованості функцій управління;
основні функції менеджменту в освіті ( у т.ч. функціональні обов’язки та ролі менеджера у процесі управління);
методи управління в освітньому менеджменті;
принципи управління в освітньому менеджменті;
параметри (критерії) стилів керівництва (у т.ч. особливості стилів);
співвідношення адміністративних та соціально-психологічних методів керівництва;
особливості поводження з особами, які не є підлеглими;
соціально-психологічні вимоги до менеджера;
функціональні компоненти внутришкільного управління;
сучасні зміни в соціумі, а відтак – зміни в освітньому просторі;
функції внутрішнього управління;
новітні державні нормативно-правові акти у галузі освіти.
Вміти:

Використовувати закономірності, принципи, методи управління в освітньому менеджменті для визначення ефективних напрямів їх реалізації;
Використовувати зміст професіограм якостей керівника, вчителя у своїй діяльності, працівника освіти;
Враховувати особливості та вимоги менеджменту у створенні ефективних моделей управління навчальним закладом;
Використовувати ефективні методи управління в освітньому менеджменті ( у т.ч. визначити напрями їх застосування та обгрунтовувати ефективність їх дій);
Професійно здійснювати функції управління на основі сучасних методів керівництва;
Володіти результатами новітніх досліджень психолого-педагогічної науки;
Делегувати повноваження підлеглим;
Синтезувати інформацію у процесі діагностування у вербальній конструкції, текстові та графічних моделей;
Свідомо приймати управлінські рішення та забезпечувати управлінські дії.
Бути здатним самостійно підтримувати, відроджувати й удосконалювати рівень власної організації при зміні зовнішніх і внутрішніх умов діяльності.
Форми і методи навчання: лекції, практичні (семінарські заняття)
Методи і критерії оцінювання:
Поточний контроль (80%): усне опитування, реферати, контрольні та самостійні роботи, тестування.
Підсумковий контроль (20% - залік), теоретичні питання
Мова навчання: українська

6.КОМУНІКАТИВНІ ПРОЦЕСИ У ПРОФЕСІЙНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ.
(ДУБІНКА М.М.)
Назва навчальної дисципліни: Комунікативні процеси у професійній діяльності.
Характеристика навчальної дисципліни: вибіркова.
Рік підготовки 2
Семестр: 3
Обсяг: загальна кількість годин – 60 (кредитів ЄКТС – 2); аудиторні – 14 (лекцій – 6, cемінарських занять – 8)
Лектор: Дубінка Микола Михайлович – кандидат педагогічних наук, доцент
Зміст навчальної дисципліни: розкрити теоретичні аспекти основних базових положень теорії спілкування, прийоми та способи взаємодії у процесі спілкування, розглянути правила організації та проведення основних форм ділового спілкування, методи підвищення ефективності педагогічного спілкування, розглянути типологію особистостей різних форм та їхню характеристику з позицій взаємодії, розкрити особливості педагогічного спілкування, розглянути особливості конфліктного спілкування в цілому та способи попередження і розв’язання конфліктів, а також прийоми успішного впливу на психіку співрозмовника. Зміст передбачає засвоєння основних термінів і понять психології спілкування на рівні відтворення, тлумачення та використання їх у повсякденному та професійному житті; формування вмінь і навичок використання прийомів та способів взаємодії в процесі спілкування, здійснення впливу на партнера по спілкуванню, знання аспектів та механізмів сприйняття у процесі спілкування для аналізу конкретних життєвих ситуацій. Усе це сприятиме студентам у їх професійному становленні, а також самоактуалізації та самореалізації у майбутній професії.
У результаті вивчення модуля студент повинен:
знати:
психологічні особливості процесу спілкування; прийоми самопізнання, самопрогнозування, самокорекції для підвищення культури свого повсякденного життя, культури спілкування; характеристика вербальних і невербальних сигналів, здатних надати значну кількість інформації про співрозмовника; прийоми та способи взаємодії в процесі спілкування, здійснення впливу на партнера по спілкуванню; аспекти і механізми сприйняття у процесі спілкування; базові правила організації та проведення основних форм ділового спілкування; особливості педагогічного спілкування; методи підвищення ефективності педагогічного спілкування; особливості конфліктного спілкування; способи попередження і розв’язання конфліктів;
уміти:
вільно та осмислено використовувати термінологічний апарат; застосовувати у професійній діяльності основні прийоми та способи взаємодії в процесі спілкування; вміти організовувати та проводити ділові зустрічі, бесіди, переговори і наради; вміти попереджувати та вирішувати конфлікти.
Спосіб навчання: аудиторні заняття.
Необхідні обов'язкові попередні та супутні модулі: загальні основи педагогіки, теорія виховання.
Форми та методи навчання: лекції, практичні заняття.
Методи і критерії оцінювання:
Поточний контроль (80%): усне опитування, реферати, контрольні та самостійні роботи, тестування. Підсумковий контроль (20%, екзамен): теоретичні питання.
Мова навчання: українська.

7.ОСВІТНІ ТЕХНОЛОГІЇ ВИЩОЇ ШКОЛИ.
(САВЧЕНКО Н.С.)
Назва навчальної дисципліни: Освітні технології у вищій школі
Характеристика навчальної дисципліни: варіативна
Рік підготовки: 2
Семестр: 1
Обсяг: загальна кількість годин – 105 (кредитів ЄКТС – 3,5); аудиторні – 28 (лекцій – 14, семінарських занять – 14)
Лектор: Савченко Наталія Сергіївна – доктор педагогічних наук, професор
Зміст навчальної дисципліни:
Виникнення і розвиток сучасних технологій навчання у вищій школі. Технологічний підхід до реалізації освітньої діяльності у вищій школі. Інформаційні технології навчання. Технології дистанційного навчання у вищій школі. Модульні технології як відкриті системи навчання. Технології дослідницького (евристичного) навчання у вищій школі. Можливості застосування технологій розвиваючого навчання у вищій школі. Імітаційні технології навчання. Теоретичні засади проектування сучасних технологій навчання.

У результаті вивчення модуля студент повинен:
знати: сутність освітніх, педагогічних технологій; основи технологічного підходу в освіті та історію розвитку освітніх технологій; класифікацію освітніх технологій; визначальні характеристики основних системних, локальних і модульних педагогічних технологій;
уміти: порівнювати особливості традиційної та інноваційної педагогіки; визначати головні ознаки педагогічної технології; давати коротку характеристику нових освітніх та педагогічних технологій; презентувати власні проекти з використанням сучасних педагогічних технологій.
Спосіб навчання: аудиторні заняття.
Необхідні обов’язкові попередні та супутні модулі: загальні основи педагогіки, дидактика, управління педагогічними системами.
Форми та методи навчання: лекції, практичні (семінарські) заняття
Методи і критерії оцінювання:
Поточний контроль (80 %): усне опитування, реферати, контрольні та самостійні роботи, тестування
Підсумковий контроль (20 %), екзамен): теоретичні питання
Мова навчання: українська

ВИБІРКОВІ ДИСЦИПЛІНИ (ВІЛЬНИЙ ВИБІР СТУДЕНТІВ)
БЛОК ІІ
1.ОСНОВИ ПЕДАГОГІЧНИХ ВИМІРЮВАНЬ.
(РАДУЛ В.В.)
Назва навчальної дисципліни: ОСНОВИ ПЕДАГОГІЧНИХ ВИМІРЮВАНЬ
Характеристика навчальної дисципліни: нормативна
Рік підготовки: 1
Семестр: 2
Обсяг: загальна кількість годин – 90 (кредитів ЄКТС – 3); аудиторні-20 (лекцій- 10, семінарських занять -10)
Лектор: Радул Вадлерій Вікторович – доктор педагогічних наук, професор
Цілі дисципліни
Цілями засвоєння дисципліни є:
знайомство студентів з тематикою вимірювання, вимірювання в соціальних системах та освіті;
формування розуміння місця вимірювань в соціальній сфері, психології та педагогіці, а також проблем, пов'язаних з вимірюваннями;
оволодіння знаннями з планування і програмування педагогічних вимірювань, виявлення зв'язків між цілями і результатами вимірювання, інституціального утворення оцінки якості освіти, між управлінськими завданнями і можливостями використання результатів вимірювання для їх досягнення;
формування аналізу освітніх систем на основі сучасних методів роботи з інформацією;
формування та вдосконалення особистісних, соціальних та професійних характеристик.

В результаті освоєння дисципліни студент повинен:
знати:
понятійний апарат теорії педагогічних вимірювань;
зміст теорій, концепцій і сучасних підходів до педагогічних вимірювань і оцінці якості освітніх систем, основні етапи розробки та реалізації педагогічних вимірювань;
основні методи педагогічних вимірювань та особливості їх застосування;
зміст технологій збору, обробки зберігання, аналізу та поширення інформації;
основні напрями підвищення ефективності державного управління на основі ефективного інформаційного забезпечення.

вміти:
критично оцінити перспективи впровадження управлінських технологій заснованих на основі об'єктивних вимірювань;
встановлювати зв'язки між управлінськими завданнями і програмами вимірювань в освіті.
формувати моделі освітніх систем, моніторингових обстежень і інструментарію тестування.
складати плани вимірювань, організовувати проведення вимірювань і здійснювати планування координації виконавців;
читати звіти за результатами дослідження; складати на їх основі висновки і рекомендації, адресовані різним учасникам освітнього процесу, включаючи керівників;
шукати і аналізувати інформацію, необхідну для підготовки і обгрунтування управлінських рішень, а також аналізу проблем в галузі державного управління та підготовки пропозицій щодо їх вирішення;


2.МОНІТОРИНГ В ОСВІТІ.
(ЧЕРЕДНІЧЕНКО Н.Ю.)

Назва навчальної дисципліни: Моніторинг в освіті
Характеристика навчальної дисципліни: нормативна
Рік підготовки: 1
Семестр: 1
Обсяг: загальна кількість годин – 120 (кредитів ЄКТС – 4); аудиторні – 34 (лекцій – 18, семінарських занять – 16)
Лектор: Чередніченко Наталя Юріївна – кандидат педагогічних наук
Зміст навчальної дисципліни:
Мета та завдання курсу “Моніторинг в освіті”.
Поняття «якість», „якість ЗСО”, „оцінювання”, „моніторинг”, „моніторинг якості ЗСО”, „контроль”, „індикатор”, „показник”.
Становлення та розвиток моніторингу якості освіти: світовий вимір. Сучасні підходи до організації моніторингових досліджень. Концептуальні характеристики показників. Міжнародні моделі освітніх індикаторів. Національні моделі освітніх індикаторів. Завдання моніторингу в освіті. Об’єкти моніторингових досліджень у системі освіти. Види моніторингових досліджень. Функції моніторингу якості освіти. Етапи проведення моніторингових досліджень.
Міжнародні порівняльні дослідження моніторингу якості освіти.
Досвід відділу соціологічних досліджень та моніторингу якості загальної середньої освіти Науково-методичного центру середньої освіти Міністерства освіти і науки України в проведенні моніторингових досліджень.
Моніторинг якості фізичної, математичної, природничої та початкової освіти учнів ЗНЗ. Моніторинг якості основної навчальної літератури для ЗНЗ України.
Участь школярів України у міжнародному порівняльному дослідженні TIMSS-2007.
Регіональні програми моніторингу якості освіти. Технологія проведення моніторингу на регіональному рівні та у загальноосвітньому навчальному закладі.
Використання методів математичної статистики, квадрант-аналізу та кваліметричного підходу для обробки результатів моніторингових досліджень.

У результаті вивчення модуля студент повинен:
знати:
Мету та завдання курсу “ Моніторинг та оцінювання якості освіти ”.
Визначення основних понять - «якість», „якість ЗСО”, „оцінювання”, „моніторинг”, „моніторинг якості ЗСО”, „контроль”, „індикатор”, „показник”.
Основні етапи історії розвитку та сучасний стан моніторингових досліджень у світі.
Рівні функціонування системи моніторингу.
Етапи проведення моніторингових досліджень.
Види моніторингових досліджень.
Особливості міжнародних порівняльних досліджень.
Особливості моніторингових досліджень, які проводились в Україні.
Основні результати моніторингу якості фізичної, математичної, природничої та початкової освіти учнів ЗНЗ.
Критерії оцінки якості навчальної літератури для ЗНЗ.

уміти:
Розрізняти поняття „оцінювання” та „моніторинг”, «контроль» та «моніторинг» і наводити відповідні приклади.
Визначати об’єкт моніторингових досліджень.
Складати перспективні моделі моніторингу якості освіти.
Складати експертні характеристики якості навчальної літератури.
Виділяти показники, які характеризують освітні системи.
Складати базові кваліметричні моделі оцінки діяльності.
Використовувати методи математичної статистики для обробки результатів.

Спосіб навчання: аудиторні заняття.
Необхідні обов’язкові попередні та супутні модулі: загальні основи педагогіки, дидактика, управління педагогічними системами.
Форми та методи навчання: лекції, практичні (семінарські) заняття
Методи і критерії оцінювання:
Поточний контроль (80 %): усне опитування, реферати, контрольні та самостійні роботи, тестування
Підсумковий контроль (20 %), залік): теоретичні питання
Мова навчання: українська

3.САМОРЕАЛІЗАЦІЯ ОСОБИСТОСТІ В ПРОФЕСІЙНІЙ СФЕРІ.
(КРАСНОЩОК І.П.)
Назва навчальної дисципліни: Самореалізація особистості в професійній сфері
Характеристика навчальної дисципліни: вибіркова
Рік підготовки: 1
Семестр: 2
Обсяг: загальна кількість годин – 120 (кредитів ЄКТС – 4); аудиторні – 34 (лекцій – 18 год., семінарських занять – 16 год.)
Лектор: Краснощок Інна Петрівна – кандидат педагогічних наук
Зміст навчальної дисципліни:
ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ І. Теоретико-методологічні основи аналізу проблеми професійної самореалізації: Професійна самореалізація особистості як наукова проблема; Психолого-педагогічні детермінанти професійної самореалізації особистості; Класифікація форм професійної самореалізації особистості; Критерії професійної самореалізації особистості.
ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ ІІ. Професійна самореалізація майбутніх фахівців в умовах вищих навчальних закладів: Роль і місце професійної самореалізації студентів в соціально-професійному становленні; Критеріально-рівневий підхід дослідження професійної самореалізації студентів; Розвиток професійної самореалізації студентів в навчальному процесі ВНЗ; Розвиток професійної самореалізації майбутніх фахівців в позааудиторній виховній роботі; Науково-дослідна діяльність і професійна самореалізація майбутніх фахівців
ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ ІІІ. Професійна самореалізація викладача вищого навчального закладу: Професійна самореалізація викладача як наукова проблема; Самореалізація особистості викладача та його професійна самореалізація; Особливості професійної самореалізації викладача в різних видах науково-педагогічної діяльності
По завершенні вивчення навчальної дисципліни «Самореалізація особистості в професійній сфері», кожен магістрант має знати:
сучасні підходи до визначення професійної самореалізації особистості;
види, форми, механізми та бар’єри самореалізації особистості в професійній діяльності;
зміст, форми й умови ефективної професійної самореалізації майбутніх фахівців;
зміст, форми й умови ефективної професійної самореалізації викладачів в різних видах науково-педагогічної діяльності.
У результаті вивчення навчальної дисципліни магістранти повинні оволодіти наступними вміннями:
оперувати основними теоретичними поняттями курсу, систематизувати зміст базових понять;
виявляти основні умови ефективної професійної самореалізації особистості;
виявляти бар’єри професійної самореалізації особистості та шляхи їх подолання;
проектувати траєкторію ефективної професійної самореалізації особистості;
створювати організаційно-педагогічні умови професійної самореалізації майбутніх фахівців;
проектувати траєкторію ефективної професійної самореалізації викладача ВНЗ;
здійснювати саморозвиток індивідуального творчого потенціалу для ефективної особистісної та професійної самореалізації;
використовувати різні види науково-педагогічної діяльності для особистісної і професійної самореалізації.

Спосіб навчання: аудиторні заняття, самостійна робота студентів.
Необхідні обов’язкові попередні та супутні модулі: педагогічна та професійна психологія, соціалізація особистості, основи професійного становлення викладача ВШ.
Форми та методи навчання: лекції, практичні заняття.
Методи і критерії оцінювання: Для визначення рівня засвоєння студентами навчального матеріалу використовують такі форми та методи контролю і оцінювання знань:
1. оцінювання роботи студента під час практичних занять;
2. Оцінювання виконання індивідуальних творчих завдань
3. поточне тестування після вивчення кожного змістового модуля.
Мова навчання: українська


4.ТЕОРІЯ І ПРАКТИКА УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ ЗАКЛАДІВ ОСВІТИ.
(КРАВЦОВА Т.О.)
Назва навчальної дисципліни: ТЕОРІЯ І ПРАКТИКА УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ ЗАКЛАДІВ ОСВІТИ.
Характеристика навчальної дисципліни: нормативна
Рік підготовки: 2
Семестр: 2
Обсяг: загальна кількість годин – 120; (кредитів ЄКТС – 4);аудиторні – 14 (лекцій – 6, семінарських занять – 8)
Лектор: Кравцова Тетяна Олександрівна – кандидат педагогічних наук, доцент
ТЕОРІЯ І ПРАКТИКА УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ ЗАКЛАДАМИ
ОСВІТИ
Загальна кількість годин 120, кредитів 4, форма контролю – залік
к.п.н., доцент кафедри педагогіки та освітнього менеджменту Кравцова Тетяна Олександрівна

Курс «Теорія та методика управління персоналом закладів освіти» спрямований ознайомити з теорією управління персоналом акладів освіти, технологіями управлінської діяльності, СПРИЯТИ відтворенню й ефективному використанню персоналу закладу освіти, який відбувається у просторі й часі. теорією управління персоналом, світовим досвідом управління пероналом навчальними закладами різного типу.
Перелік компетенцій:
4. розуміти сучасні проблеми управління персоналом в Україні;
5. розуміти місце та значення процесу управління персоналом у системі менеджменту закладів освіти;
6. знати основні принципи управління персоналом;
7. розуміти сутність системного підходу до змісту функцій з управління персоналом в організації;
8. забезпечувати процес управління персоналом необхідною інформацією та документацією, вміти будувати активну кадрову політику організації у т. ч. визначати основні заходи з її формування та реалізації;
9. володіти навичками з кадрового планування з метою визначення оптимальної чисельності та структури працівників;
10. володіти уміннями з формування згуртованого трудового колективу організації та управління ним;
11. розуміти сутність позитивного соціально-психологічного клімату в колективі та пропонувати заходи щодо його покращення;
12. вміти характеризувати індивідуальні особливості (сильні та слабкі сторони) працівників НЗ;
13. володіти методами ефективного комплектування штатами та адаптації працівників у НЗ;
14. володіти методами раціонального оцінювання працівників та вміти їх застосовувати в кожній конкретній організації;
15. знати форми та методи навчання працівників та застосовувати їх залежно від потреб НЗ;
16. володіти навичками з розрахунку показників кадрів у організації та методів формування стабільного колективу;
Нормативна дисципліна для спеціальності «Педагогіка вищої школи»
Основи професійного становлення особистості викладача вищої школи
Загальна кількість годин 120, кредитів 4, форма контролю – екзамен
к.п.н., доцент кафедри педагогіки та освітнього менеджменту Кравцова Тетяна Олександрівна
Навчальна дисципліна „Основи професійного становлення особистості викладача вищої школи ” спрямований на: формування у майбутніх викладачів цілісного уявлення про зміст, теоретичні засади та умови становлення особистості викладача вищої школи, формування орієнтовного професійного світогляду майбутнього педагога вищої школи та цілісного уявлення про її сутність та роль в сучасному суспільстві.
Перелік компетенцій:
уміти аналізувати психолого-педагогічні підходи до інтерпретації поняття «особистість»;
уміти визначати вимоги до особистості сучасного викладача;
володіти знаннями щодо сутності та змістових характеристик професійної, педагогічної та методологічної культури викладача вищої школи;
обґрунтовувати і визначати траєкторію особистісно-професійного розвитку вчителя; діагностувати власні здібності до педагогічної діяльності; організовувати професійну діяльність;
раціонально організовувати навчально-виховний процес у вищому навчальному закладі;
складати професіограму та акмеограму викладача; визначати педагогічні та акмеологічні умови та фактори ефективного розвитку професійно-педагогічної та методологічної культури, професійної та громадянської компетентності майбутнього викладача;
діагностувати та самодіагностувати розвиток професійно-важливих якостей і характеристик вчителя;
формувати власну професійну позицію.


5.МЕНЕДЖМЕНТ ОРГАНІЗАЦІЇ
(ЛЕЩЕНКО Е.В.)
Назва навчальної дисципліни: МЕНЕДЖМЕНТ ОРГАНІЗАЦІЇ
Характеристика навчальної дисципліни: нормативна
Рік підготовки: 2
Семестр: 3
Обсяг: загальна кількість годин – 60; аудиторні – 14 (лекцій – 6, семінарських занять – 8)
Лектор: Лещенко Ельза Володимирівна – кандидат педагогічних наук

Зміст навчальної дисципліни:
Специфіка освітнього менеджменту, освітньо-професійна підготовка магістрів. Формування професійної компетенції освітнього менеджера. Дидактичні основи підготовки управлінських кадрів у системі середньої освіти. Вступна та вихідна самооцінка професійних компетенцій для забезпечення провадження інноваційного аспекту освітнього менеджменту в управлінській діяльності навчального закладу. Керівник – менеджер в системі освіти (у т.ч. індивідуальний стиль керівництва). Школа як педагогічна система і об’єкт управління. Вибір ефективних методів та принципів в управлінні освітнього менеджменті. Особливості та зміст внутрішнього управління. Самореалізація особистості керівника. Умови функціонування педагогічної системи. Процес управління в системі освіти. Нові інформаційні технології. Державне управління системою навчальних закладів та зміни у системі загальної середньої освіти.

У результаті вивчення модулю студент повинен:
Знати:
систему сутності, змісту та методів управління в освітньому менеджменті;
визначення складових якості менеджера освіти;
вимоги менеджменту до шкільного освітнього середовища;
сутність особливостей школи як об’єкта управління;
методологічні основи сформованості функцій управління;
основні функції менеджменту в освіті ( у т.ч. функціональні обов’язки та ролі менеджера у процесі управління);
методи управління в освітньому менеджменті;
принципи управління в освітньому менеджменті;
параметри (критерії) стилів керівництва (у т.ч. особливості стилів);
співвідношення адміністративних та соціально-психологічних методів керівництва;
особливості поводження з особами, які не є підлеглими;
соціально-психологічні вимоги до менеджера;
функціональні компоненти внутришкільного управління;
сучасні зміни в соціумі, а відтак – зміни в освітньому просторі;
функції внутрішнього управління;
новітні державні нормативно-правові акти у галузі освіти.
Вміти:
Використовувати закономірності, принципи, методи управління в освітньому менеджменті для визначення ефективних напрямів їх реалізації;
Використовувати зміст професіограм якостей керівника, вчителя у своїй діяльності, працівника освіти;
Враховувати особливості та вимоги менеджменту у створенні ефективних моделей управління навчальним закладом;
Використовувати ефективні методи управління в освітньому менеджменті ( у т.ч. визначити напрями їх застосування та обгрунтовувати ефективність їх дій);
Професійно здійснювати функції управління на основі сучасних методів керівництва;
Володіти результатами новітніх досліджень психолого-педагогічної науки;
Делегувати повноваження підлеглим;
Синтезувати інформацію у процесі діагностування у вербальній конструкції, текстові та графічних моделей;
Свідомо приймати управлінські рішення та забезпечувати управлінські дії.
Бути здатним самостійно підтримувати, відроджувати й удосконалювати рівень власної організації при зміні зовнішніх і внутрішніх умов діяльності.
Форми і методи навчання: лекції, практичні (семінарські заняття)
Методи і критерії оцінювання:
Поточний контроль (80%): усне опитування, реферати, контрольні та самостійні роботи, тестування.
Підсумковий контроль (20% - залік), теоретичні питання
Мова навчання: українська


6.ОСНОВИ ПЕДАГОГІЧНОГО СПІЛКУВАННЯ У ВИЩІЙ ШКОЛІ
(ДУБІНКА М.М.)
Назва навчальної дисципліни: Основи педагогічного спілкування у вищій школі*.
Характеристика навчальної дисципліни: вибіркова.
Рік підготовки 2
Семестр: 3
Обсяг: загальна кількість годин – 60 (кредитів ЄКТС – 2); аудиторні – 14 (лекцій – 6, cемінарських занять – 8)
Лектор: Дубінка Микола Михайлович – кандидат педагогічних наук, доцент
Зміст навчальної дисципліни: знання основних теорій, видів, технік та прийомів спілкування, аналіз специфіки спілкування безпосередньо у конкретних видах діяльності, удосконалення прийомів взаємодії – є чинниками ефективної професійної діяльності сучасного спеціаліста. Особливої ваги набувають ці питання у підготовці викладачів вищої школи. Зміст дисципліни включає в себе вивчення питань пов’язаних з предметом, задачами та особливостями спілкування, проблем спілкування та вдосконалення прийомів взаємодії. Спрямованість курсу формувати навички організації педагогічного спілкування, сприяти збагаченню педагогічного досвіду майбутніх фахівців у налагодженні взаємодії, поглибити знання з культури педагогічного спілкування. Зміст курсу передбачає створення умов для накопичення досвіду оптимального поєднання базової освіти з навчанням мистецтву спілкування, формуванні практичних умінь і навичок майстерності викладання, педагогічної культури та ерудиції.
У результаті вивчення модуля студент повинен:
знати:
особливості процесу педагогічного спілкування; особливості педагогічного спілкування; складові невербальної поведінки педагога; культуру, техніку, риторичні аспекти педагогічного мовлення; педагогічний такт та етику діяльності вчителя; особливості педагогічного впливу на особистість, створення ситуацій успіху; методи підвищення ефективності педагогічного спілкування; сучасні організаційні форми, методи, прийоми інтерактивного навчання, що використовуються у навчально-виховному процесі.
уміти:
проектувати шляхи свого професійного зростання та саморозвитку; самооцінювати власну зовнішню виразність, здійснювати доцільне невербальне самовираження, читати невербальну інформацію; розвивати техніку усного мовлення (якості голосу, інтонацію, дикцію, темпо-ритм); розпізнавати та аналізувати стилі педагогічного спілкування; конструювати власне педагогічне спілкування, керуючись знаннями особливостей цього процесу, його правил, шляхів долання труднощів, уникнення зон утворення бар’єрів спілкування, використовуючи різні елементи педагогічних стилів у залежності від цілей спілкування; аналізувати власну діяльність з погляду її педагогічної доцільності.
Спосіб навчання: аудиторні заняття
Необхідні обов'язкові попередні та супутні модулі: загальні основи педагогіки, теорія виховання.
Форми та методи навчання: лекції, практичні заняття.
Методи і критерії оцінювання:
Поточний контроль (80%): усне опитування, реферати, контрольні та самостійні роботи, тестування. Підсумковий контроль (20%, екзамен): теоретичні питання
Мова навчання: українська.

7.КОМПЕТЕНТНІСНИЙ ПІДХІД У ПРОФЕСІЙНІЙ ОСВІТІ
(САВЧЕНКО Н.С.)
Назва навчальної дисципліни: Компетентнісний підхід у професійній освіті
Характеристика навчальної дисципліни: варіативна
Рік підготовки: 2
Семестр: 1
Обсяг: загальна кількість годин – 120 (кредитів ЄКТС – 4); аудиторні – 34 (лекцій – 18, семінарських занять – 16)
Лектор: Савченко Наталія Сергіївна – доктор педагогічних наук, професор
Зміст навчальної дисципліни:
Професійна компетентність викладача вищої школи як обов’язкова умова
успішності його професійної діяльності. Ключові компетенції викладача вищої школи. Професійно-кваліфікаційні та особистісні вимоги до викладача вищої школи на засадах компетентнісного підходу. Умови формування професійної компетентності викладача вищої школи. Шляхи формування та удосконалення професійної компетентності викладача вищої школи в умовах особистісно зорієнтованого навчання.
У результаті вивчення модуля студент повинен:
знати: основні тенденції сучасного розвитку суспільства й освіти, виклики до системи освіти й учителя (викладача) зокрема в умовах інформаційного суспільства; нові ролі (фасилітатор, координатор, співтворець, організатор саморозвитку на засадах рефлексії, аналітик, діагност, психолог, менеджер, розробник навчальних программ та ін.); прийоми формування основних груп (ключових, предметних, міжпредметних) компетентностей; шляхи формування та удосконалення професійної компетентності вчителя для забезпечення неперервного, мобільного професійного самотворення, саморозвитку й самовдосконалення на засадах компетентнісного підходу, динаміки власного професійно-особистісного зростання;
уміти: усвідомлювати власний рівень професійної компетентності; здійснювати оцінку своїх професійних компетентностей; визначати шляхи професійного розвитку; забезпечити розвиток зазначених компетентностей; створювати власну позитивно-гармонійну «Я-концепцію», що поєднує європейську та національну ідентичність, самооцінку, самоповагу і саморозвиток, володіти стійкою системою мотивів і потреб соціалізації; розвинути установки до: самовдосконалення, самомотивації, постійного професійного розвитку; інноваційності мислення; креативності; рефлексії власної професійної діяльності.
Спосіб навчання: аудиторні заняття.
Необхідні обов’язкові попередні та супутні модулі: загальні основи педагогіки, дидактика, управління педагогічними системами.
Форми та методи навчання: лекції, практичні (семінарські) заняття
Методи і критерії оцінювання:
Поточний контроль (80 %): усне опитування, реферати, контрольні та самостійні роботи, тестування
Підсумковий контроль (20 %), екзамен): теоретичні питання
Мова навчання: українська 

 

АНОТАЦІЇ НАВЧАЛЬНИХ ДИСЦИПЛІН СПЕЦІАЛЬНІСТЬ “УПРАВЛІННЯ НАВЧАЛЬНИМ ЗАКЛАДОМ”

І. ДИСЦИПЛІНИ СОЦІАЛЬНО-ГУМАНІТАРНОЇ ПІДГОТОВКИ
1.1.Нормативні дисципліни

1. ФІЛОСОФІЯ ОСВІТИ
(ШУЛЬГА О.А.)


Характеристика навчальної дисципліни: нормативна
Рік підготовки: 1
Курс: 6
Семестр: 1
Напрям (спеціальність): 1801 Специфічні категорії 8.18010020 Управління навчальним закладом (07 Управління та адміністрування 073 Менеджмент «Управління навчальним закладом»)
Обсяг: загальна кількість годин – 90 (кредитів ECТS – 3); аудиторні – 20 (лекцій – 10, семінарських занять – 10)
Лектор: Шульга Ольга Антонівна – кандидат філософських наук, старший викладач
Актуальність курсу. На основі взаємодії філософії та освіти упродовж тривалого історичного часу формувалася нова галузь філософії - філософія освіти. Поняття “філософія освіти” вперше з’являється у другій половині ХІХ століття, коли у розвинених країнах Європи та США сформувалися національні системи освіти, а її оформлення, як нової галузі знання, завершилося у другій половині ХХ століття, що стало підсумком тривалої взаємодії різноманітних філософських течій зі сферою освіти, поєднання педагогічної практики з її теоретичним осягненням. Завершення процесу виокремлення філософії освіти саме у цей період пояснюється такими чинниками:
набуття освіти стало обов’язковою вимогою суспільства до кожного громадянина: від обов’язкової початкової до обов’язковості повної загальної середньої освіти та парадигми освіти упродовж усього життя;
еволюційний розвиток людини перейшов на новий рівень людини освіченої;
професійна конкурентоспроможність людини стала визначатися рівнем компетентності, що формується і удосконалюється освітою;
освіта стала важливим чинником боротьби з бідністю та подолання соціальної нерівності;
рівень освіченості громадян та сукупний інтелект нації став важливою складовою національної безпеки держави;
економічний розвиток суспільства великою мірою визначається рівнем розвитку освіти, науки і технологій, що спонукало до формування концепції суспільства знань;
посилився вплив освіти на приріст валового національного продукту;
освіта стала одним із важливих показників індексу людського розвитку за допомогою якого визначається міжнародний рейтинг країн;
освітня політика в провідних державах світу відноситься до найважливіших пріоритетів держави;
глобалізація, що стала усвідомленою реальністю ХХ-ХХІ ст., посилила чинники комунікації, взаємозв’язків і взаємозалежності у сучасному світі та посилила значення освіти у якості інтегратора світового співтовариства;
освіта стала сферою, в якій створено передумови для гармонійного поєднання знань, культури і духовності як важливих чинників сталого людського розвитку;
зросла увага науковців, зокрема, філософів до проблем освіти її розвитку і функціонування.
Відтак сучасна цивілізація упродовж ХХ та початку ХХІ століть вийшла на нові горизонти розвитку, базою якого є парадигма неперервної освіти упродовж життя, перехід до суспільства знань, та поява пото есшсашз - людини освіченої. На новому історичному етапі, у часовому вимірі початку третього тисячоліття філософія освіти набуває важливого значення в осягненні творчого феномену освіти.
Філософія освіти – галузь філософії, що досліджує ідею освіти та її сутність, як соціокультурного феномену відтворення та розвитку суспільства; визначення цілей, цінностей, ідеалів освіти і освіченості; результатів освіти та критеріїв їх оцінки.
Філософія освіти бере початок з історії філософії, загальної та соціальної філософії та має тісний зв’язок з іншими галузями філософії – філософією науки, філософією культури, логікою, онтологією, етикою тощо.
Метою курсу “філософія освіти” є здійснення узагальнення знань магістрів у сфері освіти на теоретико-методологічному рівні, а також їх залучення до філософського осягнення ідеї освіти, як соціокультурного феномену та вироблення їх власної світоглядної концепції освіти; сприяння формуванню високого рівня компетентності і культури випускників університету.
Філософія має креативний вплив на формування і динаміку розвитку ідеї освіти, відповідних парадигм і концепцій освіти через безпосередню участь філософії у побудові методології освітньої і педагогічної діяльності.
Відтак завданням цього курсу є:
– ознайомлення студентів з особливостями предметної ідентифікації філософії освіти та актуальними проблемами, що досліджуються нею;
– сприяння розвитку критичного, креативного та рефлексивного мислення студентів;
– формування методологічної компетентності спеціалістів і магістрів;
– розвиток їхньої дослідницької культури.
Опанувавши курс “філософії освіти” студент має знати:
– особливості предметної ідентифікації філософії освіти;
– методологічні функції філософії освіти;
– сутність освіти, як соціокультурного феномену;
– внесок провідних філософів у розвиток ідеї освіти;
– цілі, цінності, ідеали та результати освіти;
– еволюцію ідеї освіти;
– вплив освіти на розвиток особистості і суспільства;
– основні парадигми розвитку освіти;
– закономірності розвитку освіти;
– результати освіти та критерії їх оцінки;
– володіти цілісним обсягом знань з філософії освіти;
– загальні тенденції розвитку освіти.
Студент має вміти:
– аналізувати праці філософів і педагогів, виявляти їх креативну сутність та соціально значущі ідеї;
– порівнювати філософські концепції представників різних філософських шкіл;
– обґрунтовувати власну позицію;
– бачити тенденції у розвитку освіти;
– здійснювати методологічно коректне обґрунтування тенденцій розвитку освіти;
– використовувати різні джерела та дослідження інших галузей знання для обґрунтування відповідей;
– оформляти власні дослідження відповідно до вимог визначених програмою навчального курсу.
Філософія освіти викладається студентам, які навчаються за освітньо-кваліфікаційним рівнем “магістр”.

2.ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАТИВНІ ТЕХНОЛОГІЇ В ОСВІТІ ТА НАУЦІ.
(ЧЕРЕДНІЧЕНКО Н.Ю.)


Характеристика навчальної дисципліни: нормативна
Рік підготовки: 1
Семестр: 1
Обсяг: загальна кількість годин – 90 (кредитів ЕКТС – 3); аудиторні – 20 (лекцій – 4, лабораторних – 16)
Лектор: Чередніченко Наталя Юріївна – кандидат педагогічних наук
Зміст навчальної дисципліни:
Соціально-теоретичні основи педагогічних технологій; Сутність інформаційних і комунікаційних технологій навчання; Робота з документами в текстовому редакторі Microsoft Word; Створення документів за допомогою табличного процесора Microsoft Excel; Використання програм для створення презентацій, призначених для використання у навчально-виховному процесі; Використання програм по створенню баз даних в організації та проведенні наукових досліджень; Використання хмарного програмного забезпечення й інструментів Google в професійній освітній та науковій діяльності; Автоматизоване створення веб-сайту.
У результаті вивчення модуля студент повинен:
знати:
- експлуатації комп’ютерної техніки в навчальному процесі;
- у підборі матеріалу, що потребує використання інформаційних технологій навчання;
- створення засобів (ППЗ, ППР, електронних посібників);
- робота з програмними засобами.
уміти:
- працювати з комп’ютером як користувачем стандартного програмованого забезпечення;
- використовувати ІКТ в навчально-виховному процесі;
- формувати в студентів культуру праці в інформаційних середовищах;
- критично оцінювати інформацію, що одержана з різних джерел інформаційного середовища;
- володіти методиками використання ППЗ у вивченні різних дисциплін;
-  - орієнтуватись у доборі засобів і методів навчання з використанням комп’ютерної техніки;
- використовувати комп’ютерно-орієнтовані системи навчання фахових дисциплін;
- оформляти та виготовляти фрагменти ППЗ;
- використовувати ППЗ для вивчення особистості учня й учнівських колективів;
- використовувати ППЗ для обробки психологічних, педагогічних і методичних досліджень;
- розробляти карткові завдання для контролю знань з використанням сучасних інформаційних технологій навчання;
- застосовувати на заняттях сучасні інформаційні та традиційні засоби тестової перевірки знань;
- проводити підготовку до занять з використанням інформаційних технологій навчання;
- усувати прості неполадки в апаратних засобах комп’ютерної техніки.

систему цілей підготовки.
Спосіб навчання: аудиторні заняття.
Необхідні обов’язкові попередні та супутні модулі: загальні основи педагогіки, управління педагогічними системами.
Форми та методи навчання: лекції, практичні (семінарські) заняття
Методи і критерії оцінювання:
Поточний контроль (80 %): усне опитування, реферати, контрольні та самостійні роботи, тестування
Підсумковий контроль (20 %), залік): теоретичні питання
Мова навчання: українська

3.ПСИХОЛОГІЯ УПРАВЛІННЯ
(ФІЛОНЕНКО О.В.)

Характеристика навчальної дисципліни: нормативна
Рік підготовки: 1
Семестр: 1
Курс: 6
Напрям (спеціальність): 1801 Специфічні категорії 8.18010020 Управління навчальним закладом (07 Управління та адміністрування 073 Менеджмент «Управління навчальним закладом»)
Обсяг: загальна кількість годин – 120 (кредитів ЄКТС – 4); аудиторні – 34 (лекцій – 18, семінарських занять – 16)
Лектор: Філоненко Оксана Володимирівна – кандидат педагогічних наук, доцент
Зміст навчальної дисципліни:
Оволодіння курсом передбачає засвоєння теоретичних понять і положень психології управління: Мотиви та цілі діяльності. Діяльність та її структура. Орієнтована основа дій. Коригування цілей діяльності та її структури. Психологічні аспекти в управлінні навчальним закладом. Людський чинник та психологія управління. Психологія управління. Темперамент та акцентуація характеру. Міжособистісні стосунки. Конфлікти в міжособистісних стосунках. Інструменти психологічної взаємодії. Психологічні аспекти управління трудовим колективом. Педагогічна психологія.
У результаті вивчення модуля студент повинен:
знати: про сучасні тенденції в управлінні, про роль і місце людини в управлінській діяльності, про теоретико-методологічні основи психології управління, основні поняття психології управління, міждисциплінарні зв’язки, історію становлення та розвитку психології управління, про особливості використання методів психології управління в практичній діяльності керівників, про основні соціально-психологічні теорії управління та відмінності управлінських культур, про проблеми лідерства і керівництва, диференціально-психологічні аспекти діяльності керівників, про умови формування стилю управління керівника, про наукові підходи до трактування природи конфліктів та технології регулювання конфліктів керівником, про психологічну характеристику організації в цілому та групи як структурного елементу організації та умови її успішної діяльності, про труднощі в управлінні трудовим колективом і шляхи їх подолання.
уміти: аналізувати основні поняття та теоретичні положення психології управління, застосовувати принципи сучасного управлінського мислення до аналізу конкретних ситуацій в управлінні, суперечностей і проблем, що мають місце; виокремлювати психологічні особливості управлінської діяльності; орієнтуватися в науковій літературі з проблем психології управління; застосовувати методи психології управління в практичній діяльності, розробляти рекомендації щодо становлення і розвитку керівника; проводити психологічні та соціально-психологічні дослідження проблем розвитку особистості керівника.
Спосіб навчання: аудиторні заняття.
Необхідні обов’язкові попередні та супутні модулі: загальні основи педагогіки, дидактика, управління педагогічними системами.
Форми та методи навчання: лекції, практичні (семінарські) заняття
Методи і критерії оцінювання:
Поточний контроль (80 %): усне опитування, реферати, контрольні та самостійні роботи, тестування
Підсумковий контроль (20 %), екзамен): теоретичні питання
Мова навчання: українська

4.ЦИВІЛЬНИЙ ЗАХИСТ*
(ПУЛЯК О.В.)

Характеристика навчальної дисципліни: вибіркова
Рік підготовки: 1
Семестр: 1
Курс: 6
Напрям (спеціальність): 1801 Специфічні категорії 8.18010020 Управління навчальним закладом (07 Управління та адміністрування 073 Менеджмент «Управління навчальним закладом»)
Обсяг: загальна кількість годин – 60 (кредитів ЄКТС – 2); аудиторні – 14 (лекцій – 6, семінарських занять – 8)
Лектор: Пуляк Ольга Василівна – кандидат педагогічних наук, доцент
Мета: формування у студентів здатності творчо мислити, вирішувати складні проблеми інноваційного характеру й приймати продуктивні рішення у сфері цивільного захисту (ЦЗ), з урахуванням особливостей майбутньої професійної діяльності випускників, а також досягнень науково-технічного прогресу...............
Завдання передбачає засвоєння студентами новітніх теорій, методів і технологій з прогнозування НС, побудови моделей їхнього розвитку, визначення рівня ризику та обґрунтування комплексу заходів, спрямованих на відвернення НС, захисту персоналу, населення, матеріальних та культурних цінностей в умовах НС, локалізації та ліквідації їхніх наслідків.
Освоївши програму навчальної дисципліни "Цивільний захист" спеціалісти (магістри) у відповідних напрямах підготовки, повинні бути здатними вирішувати професійні завдання з урахуванням вимог ЦЗ та володіти наступними головними професійними компетенціями для забезпечення реалізації вказаних завдань.
Загальнокультурні компетенції охоплюють:
вміння визначити коло своїх обов’язків за напрямом професійної діяльності з урахуванням завдань з ЦЗ;
знання методів та інструментарію моніторингу НС, побудови моделей (сценаріїв) їх розвитку та оцінки їх соціально-економічних наслідків;
здатність приймати рішення з питань ЦЗ в межах своїх повноважень.
Професійні компетенції за видом діяльності охоплюють:
проведення ідентифікації, дослідження умов виникнення і розвитку НС та забезпечення скоординованих дій щодо їх попередження на ОГ відповідно до своїх професійних обов’язків;
обрання і застосовування методик з прогнозування та оцінки обстановки в зоні НС, розрахунку параметрів уражальних чинників джерел НС, що контролюються і використовуються для прогнозування, визначення складу сил, засобів і ресурсів для подолання наслідків НС;
розуміння, розробка і впровадження превентивних та оперативних (аварійних) заходів цивільного захисту;
інтерпретування новітніх досягнень в теорії та практиці управління безпекою у НС.
забезпечення якісного навчання працівників ОГ з питань ЦЗ, надання допомоги та консультацій працівникам організації (підрозділу) з практичних питань захисту у НС;
оцінювання стану готовності підрозділу до роботи в умовах загрози і виникнення НС за встановленими критеріями та показниками;
Програма навчальної дисципліни «Цивільний захист» складається із двох розділів - «Загальна підготовка» і «Профільна підготовка»

5.ОСНОВИ ПЕДАГОГІКИ ТА ПСИХОЛОГІЇ
(ІВАНОВА С.В.)
Характеристика навчальної дисципліни: вибіркова
Рік підготовки: 1
Семестр: 1
Обсяг: загальна кількість годин – 90(кредитів ЕКТС – 3); аудиторні-20 (лекцій- 10, семінарських занять -10
Лектор: Іванова Світлана Володимирівна– кандидат педагогічних наук

Мета вивчення курсу – сприяти формуванню професійно компетентної особистості майбутнього фахівця на основі засвоєння закономірностей і механізмів психічної діяльності особистості, проблем її навчання і виховання, як найвищої цінності суспільства.
Завдання курсу:
1. Сформулювати основні науково-теоретичні та методологічні аспекти загальної психології і педагогіки.
2. Ознайомити студентів із метою та завданнями пенітенціарної педагогіки і психології, обґрунтувати необхідність вивчення цих дисциплін для професійного становлення юриста.
3. Визначити психолого-педагогічні особливості організації та методів навчально-пізнавальної діяльності студентів, зміст контролю знань.
4. Обґрунтувати методичні поради щодо формування психолого-педагогічних умінь та навичок самоаналізу, самоосвіти, самовиховання.
5. Надати допомогу майбутнім фахівцям у професійній діяльності, знаходити ефективні способи впливу на персонал, пізнавати індивідуально-психологічні особливості людини, здійснювати заходи, спрямовані на згуртованість трудового колективу, запобігання конфліктних ситуацій, навчання та виховання тощо.

Зміст програми орієнтує студентів не тільки на творче засвоєння психолого-педагогічних знань, а й на вироблення умінь, навичок і бажання самостійно навчитися, засвоювати нову інформацію, уміння використовувати набуті знання у практичній діяльності.
Основні вимоги до знань та умінь студентів із навчальної дисципліни "Основи педагогіки і психології" на кінець вивчення курсу:
у результаті вивчення дисципліни студенти повинні знати:
категорійно-понятійний апарат педагогіки і психології;
закономірності і особливості розвитку і формування особистості;
психологічну структуру діяльності;
загальну характеристику пізнавальних та емоційно
вольових процесів, психічних станів особистості;
загальну характеристику індивідуально-психологічних особливостей особистості;
психологічні особливості соціальної групи, взаємостосунки у колективі та групі;
функції, сторони та особливості спілкування;
закономірності та принципи навчання і виховання особистості.
на рівні навичок і вмінь студенти повинні вміти:
вільно оперувати понятійним апаратом;
практично визначати власні психічні особливості та використовувати особистісні резерви;
володіти навичками спостережливості, сприймання, уяви, уваги, прийомами мнемотехніки і розвитку мислення;
ідентифікувати індивідуально-психологічні особливостей людини;
ідентифікувати емоційні стани особистості;
виховувати особистісні риси, від яких залежить цілісна поведінка і майбутня професійна діяльність;
володіти педагогічними техніками в майбутній професійній діяльності.


ІІ ДИСЦИПЛІНИ ПРОФЕСІЙНОЇ ТА ПРАКТИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ
2.1.ДИСЦИПЛІНИ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ
2.1.1. НОРМАТИВНІ ДИСЦИПЛІНИ

1.ПРАВОВІ АСПЕКТИ УПРАВЛІННЯ НЗ
(СОБОЛЬ Є.Ю.)

Характеристика навчальної дисципліни: нормативна
Рік підготовки: 1
Семестр: 2
Обсяг: загальна кількість годин – 90 (кредитів ЕКТС – 3); аудиторні – 20 (лекцій – 10, практичних, семінарських занять – 10)
Лектор: Cоболь Євген Юрійович – доктор юридичних наук, професор
Метою викладання дисципліни є грунтовне ознайомлення майбутнього менеджера освіти із нормативно-правовою базою України з питань управління освітою. Керівник навчального закладу повинен не тільки знати, а й неухильно дотримуватися нормативно-правових актів усіх рівнів.
Завдання даного курсу:
- ознайомлення магістрів з комплексом найважливіших нормативно-правових актів, на базі яких здійснюється управління освітою;
характеристика вказаних нормативно-правових актів;
характеристика системи управління освітою в Україні.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен
знати:
1. правові засади управління освітою;
2. основні нормативно-правові акти по управлінню освітою;
3. структуру органів управління освітою та їх компетенції;
4. компетенції різних суб'єктів правовідносин у освітніх закладах.

Магістри повинні уміти:
5. орієнтуватися у найважливіших нормативно-правових актах з питань освіти;
6. комплексно використовувати нормативно-правові акти для прийняття управлінських рішень;
7. організовувати і контролювати роботу навчального закладу у відповідності з нормативно-правовою базою.

2.МЕНЕДЖМЕНТ ОРГАНІЗАЦІЇ
(КОСТЕНКО Л.Д.)

Характеристика навчальної дисципліни: нормативна
Рік підготовки: 6
Семестр: 1
Обсяг: загальна кількість годин – 120 (кредитів ЕКТС – 4); аудиторні – 34 (лекцій – 18, практичних, семінарських занять – 16)
Лектор: Костенко Лариса Давидівна – кандидат педагогічних наук
Зміст навчальної дисципліни:
Загальний менеджмент навчального закладу. Особливості навчального закладу як соціально-педагогічної системи. Раціональність у сфері управлінської діяльності. Критерії оцінювання раціональності в діяльності персоналу навчального закладу. Прийняття управлінських рішень у менеджменті організації. Організаційна діяльність у навчальному закладі. Організаційні форми діяльності керівництва. Перспективні плани роботи навчального закладу. Оцінювання та моніторинг стану виконання закладом освіти завдань діяльності. Аспекти проектного аналізу. Стратегічний менеджмент навчального закладу. Сутність стратегічного менеджменту навчального закладу. Стратегія розвитку навчального закладу. Механізм реалізації стратегії. Програми діяльності навчального закладу. Оцінювання та моніторинг реалізації визначеної стратегії. Система оцінки та контролю виконання стратегічного плану навчального закладу.
У результаті вивчення модуля студент повинен:
знати: теоретико-методологічні засади менеджменту організації як механізму ефективного управління організацією; співвідношення організації як системи та організації як процесу; види організацій та їх основні характеристики; особливості реалізації важелів спеціального економічного інструментарію менеджменту організації; характер менеджменту організації на різних стадіях її життєвого циклу; принципи сучасного управління матеріально-технологічною, соціально-психологічною та фінансово-економічною підсистемами організації; механізм формування проекту організації.
уміти: на основі використання загальнонаукових та спеціальних методів розчленовувати організацію на окремі підсистеми з метою виявлення проблем та пошуку шляхів підвищення ефективності їх функціонування; розробляти набір конкретних інструментів управління організаціями з рахуванням їх особливостей, ситуативних характеристик внутрішнього й зовнішнього середовища організації; складати проект організації з використанням методики стратегічного управління та знаходити оптимальні важелі його реалізації на основі практичного оперування спеціальним економічним інструментарієм менеджменту організації; будувати логічно-структурні схеми інформаційного та інвестиційного забезпечення організаційних підсистем, шукати їх слабкі ланки та розробляти пропозиції з удосконалення менеджменту організації; проводити обґрунтування вибору певних засобів ризик-менеджменту та антикризового управління в організації з використанням методики фінансового та проектного аналізів; адаптувати прогресивний зарубіжний досвід менеджменту організації в практику управління організаціями в Україні.
Спосіб навчання: аудиторні заняття.
Необхідні обов’язкові попередні та супутні модулі: педагогічний менеджмент.
Форми та методи навчання: лекції, практичні (семінарські) заняття
Методи і критерії оцінювання:
Поточний контроль (60 %): усне опитування, реферати, контрольні та самостійні роботи, тестування
Підсумковий контроль (40 %), екзамен): теоретичні питання
Мова навчання: українська


3.УПРАВЛІННЯ НАВЧАЛЬНОЮ ТА ВИХОВНОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ.
(НАБОКА Б.С.)
Назва навчальної дисципліни: Управління навчальною та виховною діяльністю
Характеристика навчальної дисципліни: нормативна
Рік підготовки: 1
Семестр: 1
Обсяг: загальна кількість годин – 150 (кредитів ЄКТС – 5); аудиторні –36 (лекцій –20, семінарських занять – 16).
Лектор: Набока Борис Стефанович – кандидат педагогічних наук, доцент кафедри педагогіки та освітнього менеджменту
Зміст навчальної дисципліни:
Становлення науки управління навчальним закладом. Її предмет, завдання, методи.
Принципи управління загальноосвітніми навчальними закладами. Школа як педагогічна система. Державне управління системою загальної середньої освіти. Навчальний заклад як об’єкт управління. Організація функціонуванням навчального закладу. Система управління навчальним закладом. Зміст управлінських функцій керівника закладу, їх класифікація. Принципи управління навчальним закладом. Організаційно-педагогічні методи управління. Соціально-психологічні методи управління. Сутність і зміст управлінської технології. Інтегративний характер управлінських технологій. Організаційне моделювання в системі оперативного управління. Теоретико-організаційні основи і технології адаптивного управління. Освітній моніторинг як механізм адаптивного управління. Управління розвитком навчального закладу. Системне управління розвитком навчального закладу. Характеристика менеджерів за стилем управління. Принципи управління. Менеджмент в освіті. Вимоги менеджменту до шкільного освітнього середовища.
У результаті вивчення модуля студент повинен:
знати: систему управління навчально-виховним процесом; функції управління навчальним та виховним процесом; сутність навчального та виховного процесу у навчальному закладі; механізми впливу на поведінку учнів у процесі управлінської діяльності; критерії оцінки якості та ефективності навчального та виховного процесу; методику прийняття конкретних рішень; принципи планування та організації навчального та виховного процесу (підготовка робочих навчальних планів, тарифікаційних списків, річного плану діяльності закладу), різних видів навчальної та виховної діяльності учнів; загальну схему побудови моделі управлінської діяльності, її структурні елементи.
уміти: орієнтуватися в загальній проблематиці технологізації управлінської діяльності; застосовувати базові педагогічні знання для виконання функцій управління навчальним та виховним процесом; аналізувати різні підходи у вирішенні питань організації навчально-виховного процесу та самостійно їх вирішувати, передбачати можливі утруднення під час організації навчально-виховного процесу; планувати навчальний та виховний процес й різні види виховної діяльності учнів; застосувати різноманітні методи, прийоми виховного впливу на особистість; організовувати різноманітні форми навчальної та виховної діяльності; застосовувати моделі та моделювання у навчальному процесі навчального закладу; здійснювати моніторингові дослідження якості навчальної та виховної діяльності.
Спосіб навчання: аудиторні заняття.
Необхідні обов’язкові попередні та супутні модулі: загальні основи педагогіки, дидактика, управління педагогічними системами, менеджмент організації.
Форми та методи навчання: лекції, практичні (семінарські) заняття
Методи і критерії оцінювання:
Поточний контроль (80 %): усне опитування, реферати, контрольні та самостійні роботи, тестування
Підсумковий контроль (20 %): екзамен (теоретичні питання)
Мова навчання: українська

4.УПРАВЛІННЯ ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ
(КОМАРОВА О.А.)

Характеристика навчальної дисципліни: нормативна
Рік підготовки: 1
Семестр: 2
Обсяг: загальна кількість годин – 90 (кредитів ЄКТС – 3); аудиторні – 20 (лекцій – 10, практичних занять – 10)
Лектор: Комарова Ольга Альбертовна –доктор економічних наук, професор
«Управління фінансово-економічною діяльністю» – дисципліна, яка дає базові знання, необхідні для ефективної діяльності фахівців у сфері управління освітою, як теоретиків, так і практиків. Це зумовлено з’ясуванням цілого комплексу питань, пов’язаних з оволодінням теоретичними засадами вироблення та практичними механізмами реалізації державної освітньої політики як передумови комплексного становлення освіти.
Мета навчальної дисципліни – поглиблене вивчення особливостей управління фінансово-економічною діяльністю навчального закладу, вироблення його основних критеріїв, реалізація цієї сфери управління у загальному контексті управлінської діяльності як складової державної освітньої політики на загальнонаціональному та регіональному рівнях, шляхів їхньої оптимізації.
При виробленні, здійсненні, забезпеченні системності заходів фінансово-економічного характеру у навчальному закладі передбачено вивчення нормативно-правових актів, що їх регламентують, основних економіко-управлінських підходів, що існують на сучасному етапі. Ефективність управління фінансово-економічною діяльністю пов’язана з необхідністю модернізації системи освітнього менеджменту як необхідної передумови комплексної політики у гуманітарній сфері.
Наріжними проблемами при цьому є складання ефективного кошторису навчального закладу, встановлення відповідних критеріїв оцінки прийняття управлінських рішень з питань фінансово-економічної діяльності навчального закладу, оволодіння механізмами та технологіями прийняття управлінських рішень з питань фінансово-економічної та господарчої діяльності навчального закладу, розпорядження майном, що належить навчальному закладу на правах власності, коштами у межах асигнувань та прибутків навчального закладу. Нагальні проблеми національного розвитку зумовлюють нерозв’язаність низки суперечностей, зокрема між нормативно-правовою базою, яка суттєво обмежує фінансово-економічну та господарчу самостійність керівника навчального закладу, зокрема через надмірну централізацію та концентрацію управління у системі державної освіти, системі навчальних закладів державної форми власності. Розглядається нормативно-правова база фінансово-економічної та господарчої діяльності навчального закладу. Вивчаються сучасні моделі та шляхи розвитку системи управління фінансово-економічною та господарчою діяльністю в Україні та світі, стратегія, державні і відомчі програми щодо її оптимізації, створення системи її експертно-аналітичного супроводу.
Всебічне засвоєння матеріалів курсу дає можливість студентам знати:
1. теоретичні і правові засади фінансово-економічної та господарчої діяльності навчального закладу, вітчизняний і зарубіжний досвід у цій сфері;
2. основні напрями фінансово-економічної та господарчої діяльності навчального закладу в Україні;
3. теорію і практику залучення світового досвіду фінансово- економічної та господарчої діяльності навчального закладу;
уміти використовувати:
4. технології визначення кошторису навчального закладу та організовувати виконання кошторису навчального закладу з урахуванням джерел формування;
5. засади, форми і методи управління фінансово-економічною та господарчою діяльністю навчального закладу, зокрема проектування, планування, аналіз та прогнозування для вирішення фінансово-економічних та господарських проблем;
6. технологію, форми і методи визначення стратегічних пріоритетів фінансово-економічної та господарчої діяльності навчального закладу;
визначати:
7. оптимальні шляхи управління фінансово-економічною та господарчою діяльністю навчального закладу;
8. ефективність діючих засад, механізмів, форм і методів управління фінансово-економічною та господарчою діяльністю навчального закладу;
9. показники ефективності кошторису навчального закладу, його поточних фінансово-економічних та господарчих планів, порядків, програм, проектів на найближчу й віддалену перспективу за умови наявних концептуальних, інформаційних, кадрових, фінансових ресурсів у межах чинного правового поля шляхом зіставлення ресурсів і потреб;
10. основні напрями вдосконалення механізмів управління фінансово-економічною діяльністю навчального закладу, зокрема організаційно-правові засади управління.

5.УПРАВЛІННЯ ТРУДОВИМИ РЕСУРСАМИ
(МИЦЕНКО І.М.)

Характеристика навчальної дисципліни: нормативна
Рік підготовки: 1
Семестр: 1
Обсяг: загальна кількість годин – 150 (кредитів ЄКТС – 5); аудиторні – 36 (лекцій – 20, практичних занять – 16)
Лектор: Миценко Іван Михайлович –доктор економічних наук, професор
Зміст навчальної дисципліни:
Населення як джерело трудового потенціалу суспільства. Демоекономічна характеристика населення України. Трудові ресурси. Працездатне населення. Економічна активність. Загальна та професійна працездатність. Освітній рівень. Професійно-галузева структура трудових ресурсів. Соціальна структура. Природний рух населення. Міграційні процеси. Демографічна політика держави. Система управління трудовими ресурсами. Економічні, правові, адміністративно-організаційні методи управління трудовими ресурсами. Зайнятість в умовах ринкової економіки та її регулювання. Якість трудового потенціалу. Якісні зміни праці в ринкових умовах. Концепція людського капіталу. Інвестиції в людський капітал. Стратегія розвитку загальної і професійної освіти. Індекс людського розвитку. Рівень життя, нерівність. Крива Лоренца, коефіцієнт Джині. Гендерна нерівність у розвитку і використанні людського потенціалу. Організація підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів. Роль кваліфікованих кадрів у сучасному виробництві. Розподіл і перерозподіл трудових ресурсів. Види розподілу робочої сили. Система органів та служб працевлаштування. Використання трудових ресурсів. Показники використання трудових ресурсів на різних управлінських рівнях. Управління кадрами на рівні навчального закладу. Механізм управління кадрами. Управління підготовкою та формуванням персоналу в системі вищої освіти. Міжнародне співробітництво та зарубіжний досвід в управлінні трудовим потенціалом суспільства.

У результаті вивчення курсу студент повинен:
знати: джерела інформації про населення; моделі ефективного використання трудових ресурсів; види зайнятості, заходи щодо зниження рівня безробіття в ринкових умовах;• методи управління трудовими ресурсами та кадрами в умовах сучасного виробництва; форми та методи організації професійної орієнтації різних груп населення; підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації незайнятого населення; розподілу та перерозподілу трудових ресурсів, їх ефективного використання; систему підготовки, підбору, перепідготовки, просування кадрів на рівні навчального закладу. умови проведення атестації персоналу та використання її результатів; методику оцінки ефективності та результативності управління персоналом.
уміти: характеризувати населення країни за різноманітними демоекономічними показниками; аналізувати статистичну інформацію щодо трудових ресурсів країни; обґрунтовувати методичні принципи управління персоналом; аналізувати кадрову політику на різних рівнях; застосовувати сучасні методи планування потреби у персоналі; організовувати набір і відбір персоналу у конкретних умовах; проводити атестацію персоналу та використовувати її результати; оцінювати ефективність та результативність управління персоналом.

Форми та методи навчання: лекції, практичні заняття.
Методи і критерії оцінювання:
Поточний контроль (60 %): усне опитування, самостійні та контрольні роботи; індивідуальні дослідні завдання.
Підсумковий контроль (40 % екзамен): теоретичні питання
Мова навчання: українська.


6.УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНИМИ ЗВ'ЯЗКАМИ
(СЕМЕНЮК О.А.)

Характеристика навчальної дисципліни: нормативна
Рік підготовки: 1
Семестр: 2
Обсяг: загальна кількість годин – 120 (кредитів ЄКТС – 4); аудиторні - 34 (лекцій- 18, семінарських занять -16)
Лектор: Семенюк Олег Анатолійович – доктор філологічних наук, професор.
Зміст навчальної дисципліни: Інформаційні зв’язки як складова адміністративної і соціально-виробничої систем та елемент процесу управління Інформаційні зв’язки в менеджменті та закони їх розвитку. Аналіз потреб у зовнішніх і внутрішніх інформаційних зв’язках. Особливості роботи з інформацією. Аналіз потреб заінтересованих осіб у зовнішніх та внутрішніх інформаційних зв’язках. Вимоги до документації. Технології передачі інформації. Доступ до інформації (документів та їх використання). Організаційно-технічні та режимні заходи безпеки інформаційних зв’язків. Дотримання службової і державної таємниці у процесі реалізації інформаційних зв’язків. Комунікативний процес. Комуніканти. Категорія контакту у вербальній комунікації. Вербальний код у комунікації. Комунікативна поведінка та комунікативні ресурси. Інституційний дискурс як складна комунікативна система. Комунікативні ситуації та мовна поведінка у процесі комунікативного (інформаційного) контактування.
У результаті вивчення студент повинен:
знати: закони і принципи, за якими створюються і розвиваються інформаційні зв’язки, технології їх реалізації; систему понять теорії мовної комунікації; основні складники комунікативного процесу, їхню структуру та роль у вербальній комунікації; вимоги до документації; технології передачі інформації парадигму ролей/позицій комунікантів як учасників комунікативного процесу; основи застосування інформаційно-аналітичних технологій під час здійснення інформаційних зв’язків, основні інструменти їх реалізації; особливості мовного спілкування, правила оптимальної поведінки в комунікативних ситуаціях спілкування рідною та іноземною мовою; систему комунікативних ресурсів, якими користуються мовці для створення, передачі та сприйняття повідомлень; роль невербальних засобів у міжмовному спілкуванні; основні види комунікативних дискурсів та їхні провідні характеристики; прийоми спілкування з аудиторією; типові методики, методи та системи збору, відновлення, поширення, зберігання передачі та захисту інформації; вимоги до комунікацій та інструменти їх реалізації;; типову структуру і зміст документів, що регламентують організацію та здійснення інформаційних зв’язків (план управління комунікаціями, інформаційний план організації (підприємства, установи), положення про інформаційну політику організації (підприємства, установи); нормативно-правову базу, що стосується управління інформаційними зв’язками, роботи з документами, дотримання в організації (підприємстві, установі) службової і державної таємниці.
уміти: аналізувати інформаційні потреби зацікавлених осіб у зовнішніх та внутрішніх інформаційних зв’язках; описувати поширювану інформацію; визначати штат (персонал), що необхідний для технічного забезпечення інформаційних зв’язків; розробляти за типовими методиками план управління комунікаціями, інформаційний план організації, положення про інформаційну політику організації; організовувати колективну роботу з документами з використанням сучасних комп’ютерних засобів; забезпечувати дотримання в організації (підприємстві, установі) службової і державної таємниці; аналітико-синтетично переробляти документальну інформацію; забезпечувати довготривалі і стійкі зв’язки, що створюють швидкий, вичерпний і багатоаспектний пошук необхідних знань; переробляти інформацію в інформаційно-логічних системах для прийняття управлінських рішень; розробляти стратегію діяльності; бути здатним до аналітичного осмислення дійсності, реалізовувати творчий підхід до визначення дій у нестандартних ситуаціях; зіставляти різні підходи в процесі полеміки, виявляти здатність аргументувати та відстоювати свою позицію, власну думку про те чи інше явище чи процес; прогнозувати наслідки спілкування; аналізувати найбільш поширені види комунікативних дискурсів; ідентифікувати етноспецифічні явища мовної комунікації, які здатні породжувати непорозуміння/конфлікт у процесі комунікації, та усувати проблемні ситуації міжкультурного, міжвікового, професійного спілкування; препарувати усний та писемний іншомовний дискурс, виокремлюючи в ньому труднощі розуміння у процесі комунікації; обґрунтовано створювати певні організаційні форми інформаційних зв’язків.
Спосіб навчання: аудиторні заняття.
Необхідні обов’язкові попередні та супутні модулі: загальні основи педагогіки, теорія виховання: «Соціальна педагогіка», «Менеджмент», «Інформаційний менеджмент».
Форми та методи навчання: лекції, практичні заняття.
Методи і критерії оцінювання:поточний контроль (80%): усне опитування, реферати, контрольні та самостійні роботи.
Мова навчання: українська

7.ТЕХНІКА УПРАВЛІНСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
(ФІЛОНЕНКО О.В.)

Характеристика навчальної дисципліни: нормативна
Рік підготовки: 1
Семестр: 1
Курс: 6
Напрям (спеціальність): 1801 Специфічні категорії 8.18010020 Управління навчальним закладом (07 Управління та адміністрування 073 Менеджмент «Управління навчальним закладом»)
Обсяг: загальна кількість годин – 120 (кредитів ЄКТС – 4); аудиторні – 34 (лекцій – 18, семінарських занять – 16)
Лектор: Філоненко Оксана Володимирівна – кандидат педагогічних наук, доцент
Зміст навчальної дисципліни:
Зміст курсу «Техніка управлінської діяльності», передбачає надання студентам знань про закономірності побудови, функціонування й розвитку трудових та суспільних організацій, а також про поведінку членів організацій. ознайомлення студентів з різноманітними формами і методами управлінської діяльності, формування системи теоретичних і прикладних знань у галузі управлінської діяльності, розвиток здібностей, які дають змогу займатись адміністративною та управлінською діяльністю.
У результаті вивчення модуля студент повинен:
знати: психологію організації, феномени відповідальності та влади в організації, психологічні особливості командоутворення, особливості управління організацією у ситуації нововведення, про організаційну культуру закладу освіти, про основні управлінські функції та вимоги до їх виконання, про фактори, що детермінують стиль управління, про соціально-психологічну специфіку ділового спілкування в управлінській діяльності, про духовно-культурні, моральні та етичні підвалини управлінської діяльності, про комунікативний потенціал особистості керівника та методи комунікацій у діяльності педагогічного колективу, про психолого-педогогічні механізми переговорного процесу, про основні процеси та методи зв’язків з громадськістю, про організаційні форми управлінської діяльності, про нормативно-правові основи діяльності навчального закладу.
уміти: демонструвати практичні навички ділового спілкування, адекватного сприймання і здійснення ефективного психологічного впливу на членів групи, подолання труднощів у сфері спільної діяльності, розв’язання конфліктів, розробляти рекомендації щодо становлення і розвитку керівника, встановлювати ділові контакти, підбирати і використовувати активні методи навчання для активізації діяльності персоналу, проводити переговори, ділові бесіди, телефонні розмови, вести ділове листування, проводити просвітницьку, психодіагностичну, експертну, психокорекційну, психоконсультативну та психотерапевтичну роботи із проблем управлінської діяльності.
Спосіб навчання: аудиторні заняття.
Необхідні обов’язкові попередні та супутні модулі: загальні основи педагогіки, дидактика, управління педагогічними системами.
Рекомендована література:

Форми та методи навчання: лекції, практичні (семінарські) заняття
Методи і критерії оцінювання:
Поточний контроль (80 %): усне опитування, реферати, контрольні та самостійні роботи, тестування
Підсумковий контроль (20 %), екзамен): теоретичні питання
Мова навчання: українська

8.АУДИТ І ОЦІНЮВАННЯ УПРАВЛІНСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
(ПАСІЧНИК Н.О.)

Характеристика навчальної дисципліни: нормативна
Рік підготовки: 1
Семестр: 2
Обсяг: загальна кількість годин – 120 (кредитів ЄКТС – 4); аудиторні – 34 (лекцій – 10 практичних занять – 24)
Лектор: Пасічник Наталя Олексіївна – кандидат педагогічних наук, доцент
Зміст навчальної дисципліни:
Аудит і оцінювання управлінської діяльності: сучасний стан та перспективи. Об’єкти аудиторської діяльності. Порівняльна характеристика аудиту управлінської діяльності та фінансового аудиту. Нормативно-правова база аудиту управлінської діяльності. Зарубіжний досвід проведення аудиту управлінської діяльності. Програма оцінювання ефективності для управлінь та агентств. Практика вимірювання ефективності за Д.Дж. Бернштейном. Оцінювання методів і результатів управлінської діяльності в системі аудиторських перевірок. Концепції економічності, ефективності і результативності управління. Визначення “оцінювання” за Р. Тайлером, Д. Нево, Ж.-М. де Кетелєм. Практичне використання ефективності, економічності та результативності. Аудиторська фірма та аудиторські послуги. Види аудиторських послуг за сферою їх діяльності. Внутрішній аудит і його організація. Зовнішній аудит. Організація аудиту управлінської діяльності. Попереднє ознайомлення та вибір проблеми аудиту. Планування аудиторського проекту. Процес здійснення аудиту. Графік роботи. Бюджет проекту. Нагляд за просуванням аудиту. Аудиторський звіт. Оцінювання якості аудиторського звіту за критеріями: відповідність, надійність та достовірність, об’єктивність, матеріальність, можливість порівняння, доступність, зрозумілість. Анонімність аудиторського звіту. Факти, висновки та рекомендації, їх структурування. Завершення аудиторського проекту. Економічний аспект впливу на процес проведення аудиту і оцінювання управлінської діяльності.

У результаті вивчення курсу студент повинен:
знати: суть і призначення аудиту і оцінювання управлінської діяльності; поняття економічності, ефективності та результативності, які становлять основу аудиту управлінської діяльності; основи планування аудиторського дослідження; етапи проведення аудиту управлінської діяльності; стандарти проведення аудиторської оцінки;
уміти: вирізняти специфіку аудит управлінської діяльності з інших видів аудиту; визначати мету, завдання, інструментарій аудиту управлінської діяльності; збирати, опрацьовувати й аналізувати дані аудиторського дослідження; оформлювати основні види аудиторських документів.

Форми та методи навчання: лекції, практичні заняття.
Методи і критерії оцінювання:
Поточний контроль (60 %): усне опитування, самостійні та контрольні роботи; індивідуальні дослідні завдання.
Підсумковий контроль (40 % екзамен): теоретичні питання
Мова навчання: українська.

9.ОСНОВИ ПРОФЕСІЙНОГО СТАНОВЛЕННЯ КЕРІВНИКА НЗ
(АНІСІМОВ М.В.)

Характеристика навчальної дисципліни: нормативна
Рік підготовки: 1
Семестр: 2
Обсяг: загальна кількість годин –120 (кредитів ЄКТС – 4); аудиторні-20 (лекцій- 10, семінарських занять -10)
Лектор: Анісімов Віктор Миколайович – доктор педагогічних наук, професор

Зміст навчальної дисципліни: Професійна культура керівника закладу освіти. Педагогічна культура як складова професійної культури керівника закладу освіти. Управлінська культура як складова професійної культури керівника навчального закладу. Зміст професійної компетентності керівника закладу освіти. Ділове спілкування як засіб ефективної управлінської діяльності. Імідж керівника закладу освіти; Особистісні якості керівника закладу освіти та їх розвиток.

У результаті вивчення студент повинен:
знати:
- сутність професійного становлення особистості;
- сутність та зміст професійної культури керівника навчального закладу;
- сутність та зміст управлінської культури, як складової професійної культури керівника навчального закладу;
- компетентність керівника навчального закладу;
- критерії, методи оцінювання професійної культури керівника навчального закладу;
- шляхи формування професійної культури, управлінської майстерності керівника навчального закладу;
- норми, правила ділового спілкування;
- сутність та значення іміджу керівника навчального закладу;
- шляхи розвитку особистісних якостей керівника закладу освіти.
вміти:
визначати вимоги до особистості керівника навчального закладу, співвідношення структури особистості керівника навчального закладу з вимогами до його професійної діяльності;
обґрунтовувати та визначати траєкторію власного особистісно-професійного розвитку;
на підставі активного прагнення особистості до соціального самовизначення та потреби у саморозвитку здатності побудови траєкторії особистісного самовдосконалення;
- визначати у процесі власної професійної діяльності умови, фактори ефективного розвитку професійно-педагогічної та управлінської культури, професійної та лідерської компетентності, формувати власну професійну позицію;
- використовувати технології формування власного позитивного іміджу;
- спілкуватися з людьми, аналізувати результати спілкування, прогнозувати наслідки спілкування;
- усвідомлювати свій індивідуальний управлінський стиль, зміцнювати свої позитивні сторони;
- обирати оптимальний стиль управління, враховуючи етичні норми і принципи управлінської діяльності, застосовуючи адекватні засоби комунікації проводити наради, засідання, семінари тощо;
- створювати колектив і управляти ним;
- вивчати міжособистісні стосунки в педагогічному колективі, аналізувати їх;
- створювати сприятливу морально-психологічну обстановку в колективі, мотивувати співробітників, сприяти діловій і творчій співдружності, взаємодії;
- здійснювати управлінську діяльність, застосовуючи адекватні методи, форми й засоби для згуртування колективу.
Спосіб навчання: аудиторні заняття.
Необхідні обов’язкові попередні та супутні модулі: загальні основи педагогіки.
Форми та методи навчання: лекції, семінарські заняття.
Методи і критерії оцінювання: поточний контроль: усне опитування, реферати, контрольні та самостійні роботи; підсумковий контроль – езамен (теоретичні питання).
Мова навчання: українська

ВИБІРКОВІ ДИСЦИПЛІНИ (ВІЛЬНИЙ ВИБІР СТУДЕНТІВ)
БЛОК І
1. УПРАВЛІННЯ МЕТОДИЧНОЮ РОБОТОЮ НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ (перша дисципліна з переліку)
(БАБЕНКО Т.В.)

Характеристика навчальної дисципліни: вибіркова
Рік підготовки: 1
Семестр: 1

Обсяг: загальна кількість годин – 90 (кредитів ЄКТС – 3); аудиторні-20 (лекцій- 10, семінарських занять -10)

Лектор: Бабенко Тетяна Василівна – кандидат педагогічних наук

Зміст навчальної дисципліни: Мета завдання та зміст методичної роботи в навчальному закладі. Структура методичної роботи навчального закладу. Форми організації методичної роботи. Організація вивчення і впровадження передового педагогічного досвіду. Управління системою методичної роботи педагогічних кадрів. Критерії якісної і ефективної методичної роботи в ЗНЗ.
У результаті вивчення студент повинен:
знати:
понятійно-термінологічний науковий апарат системи методичної роботи в навчальних закладах;
мету, завдання, зміст, форми організації методичної роботи;принципи, методи, прийоми методичної роботи навчального закладу;
теорію та методику розробки, організації, аналізу методичної роботи навчального закладу;
теоретичні основи управління методичною роботою.
вміти:
керуючись нормативними документами визначати головні завдання та напрями методичної роботи навчального закладу;
організовувати керівництво і планування методичної роботи;
проектувати оптимальну структуру внутрішкільної методичної роботи;
знаходити та добирати оптимальний зміст і форми методичної роботи в навчальному закладі
вивчати та впроваджувати передовий педагогічний досвід;
аналізувати ефективність методичної роботи закладу за визначеними критеріями;
визначати якість та ефективність методичної роботи в загальноосвітніх навчальних закладах.

Спосіб навчання: аудиторні заняття.
Необхідні обов’язкові попередні та супутні модулі: загальні основи педагогіки, управління навчально-виховною роботою навчального закладу.

Форми та методи навчання: лекції, практичні заняття.
Методи і критерії оцінювання:поточний контроль (80%): усне опитування, реферати, контрольні та самостійні роботи.
Мова навчання: українська

2.МАРКЕТИНГ НА РИНКУ ОСВІТНІХ ПОСЛУГ
(МИЦЕНКО І.М.)
Назва навчальної дисципліни: Маркетинг на ринку освітніх послуг
Характеристика навчальної дисципліни: вибіркова
Рік підготовки: 1
Семестр: 1
Обсяг: загальна кількість годин – 120 (кредитів ЄКТС – 4); аудиторні – 34 (лекцій – 18, практичних занять – 16)
Лектор: Миценко Іван Михайлович – доктор економічних наук, професор
Зміст навчальної дисципліни:
Концептуальні основи маркетингу освітніх послуг. Позиціонування послуги на ринку та пошук конкурентних переваг запропонованих послуг. Маркетингові дослідження ринку освітніх послуг. Освітня послуга як товар і суспільне благо. Особливості освітньої послуги. Маркетинговий інструментарій послуг. «Мікросередовище» і «макросередовище» в маркетингу освітніх послуг. Інструменти аналізу макросередовища (PEST-аналіз) і SWOT-аналіз. Маркетингові комунікації на сучасному ринку освітніх послуг Реклама освітніх послуг. Зв’язки з громадськістю. Просування освітньої послуги в системі інтернет-маркетингу. Навчальний заклад на ринку освітніх послуг. Конкуренція на ринку освітньої сфери. Вартість освітніх послуг. Маркетингова діяльність вищого навчального закладу. Рейтингова оцінка вищих навчальних закладів: маркетинговий аспект. Маркетингова діяльність як складова управлінської діяльності керівника навчального закладу.

У результаті вивчення курсу студент повинен:
знати: нормативні документи, що регламентують функціонування системи освіти в ринкових умовах господарювання; сутність маркетингу освіти, концептуальні основи маркетингу; особливості зовнішнього і внутрішнього маркетингового освітнього середовища; інструменти маркетингового аналізу; атрибути маркетингової інформаційної системи; іміджеві концепції, системи заходів паблік рілейшинз для навчального закладу;
уміти: здобувати й аналізувати маркетингову інформацію; за результатами аналізу діяльності навчального закладу і перспектив його функціонування розробляти операційні стратегії, створювати і використовувати операційні підсистеми як основи досягнення мети навчального закладу; проектувати і прогнозувати маркетингову діяльність навчального закладу.
Форми та методи навчання: лекції, практичні заняття.
Методи і критерії оцінювання:
Поточний контроль (100 %): усне опитування, самостійні та контрольні роботи; індивідуальні дослідні завдання.
Мова навчання: українська.

3.УПРАВЛІНСЬКІ РІШЕННЯ КЕРІВНИКА НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ
(РАДУЛ В.В.)

Характеристика навчальної дисципліни: вибіркова
Рік підготовки: 1
Семестр: 2
Обсяг: загальна кількість годин – 120 (кредитів ЄКТС – 4); аудиторні – 34 (лекцій – 18 год., семінарських занять – 16 год.)
Лектор: професор Радул Валерій Вікторович
Мета навчальної дисципліни – вивчення майбутніми менеджерами в освітній сфері теоретичних основ, прикладних методів розробки та прийняття управлінських рішень з урахуванням багатоаспектної діяльності керівника навчального закладу в сучасних соціально-економічних умовах.
Завдання навчальної дисципліни – засвоєння сутності та особливостей процесу прийняття управлінських рішень, а також методів обґрунтованого вибору рішень в різних сферах діяльності керівника навчального закладу.
Предмет навчальної дисципліни – процес розробки управлінських рішень керівником навчального закладу. Це один з найбільш важливих управлінських процесів, від забезпечення його ефективності значною мірою залежить успіх всього процесу управління освітньою організацією.
Навчальна дисципліна «Управлінські рішення керівника навчального закладу» безпосередньо пов’язана практично з усіма дисциплінами циклу професійної підготовки навчального плану і базується на них. Вивчення цього курсу допоможе майбутньому менеджеру, який оволодів технологіями вироблення, прийняття та реалізації управлінського рішення, здійснювати ефективне управління освітньою організацією у відповідності до сучасних вимог.
Курс складається з лекційних, практичних занять (семінарів), самостійної роботи студентів і завершується підсумковим контролем з даної дисципліни.
Лекційні заняття призначені для теоретичного осмислення й узагальнення складних розділів курсу, які висвітлюються в основному на проблемному рівні. Лекції викладаються з урахуванням сучасних тенденцій розвитку теорії і практики розробки та прийняття управлінських рішень в зарубіжних і вітчизняних організаціях.
Практичні заняття проводяться у вигляді семінарів. Вони призначені для закріплення і більш глибокого вивчення певних аспектів лекційного матеріалу на практиці.
Самостійна робота призначена для самостійного ознайомлення студента з певними розділами курсу за рекомендованими матеріалами і підготовки до виконання індивідуальних завдань з курсу.
Поточний контроль проводиться викладачем у вигляді самостійних завдань, контрольних опитувань, аналізу конкретних варіантів розробки управлінських рішень керівником навчального закладу.
Форма заключного контролю – залік.

4.УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ
(КРАВЦОВА Т.О.)

Характеристика навчальної дисципліни: вибіркова
Рік підготовки: 1
Обсяг: загальна кількість годин – 120 ( 4 кридити ECTS);
аудиторні години 34 (лекцій - 16 годин, семінарські заняття – 18 годин)

Лектор: Кравцова Тетяна Олександрівна - к.п.н., доцент кафедри педагогіки та освітнього менеджменту
Зміст навчальної дисциплін:
Основи управління персоналом навчального закладу Зміст, завдання та принципи управління навчально-виховним закладом. Теоретичні засади здійснення управління персоналом навчальним закладом. Управління персоналом як соціальна система Соціально-психологічні аспекти управління персоналом колективом навчального закладу
Практичні аспекти управління персоналом навчальних закладів. Планування і прогнозування кадрової роботи. Основні форми та принципи комплектування штату навчального закладу. Оцінювання персоналу в навчальному закладі. Діагностика якості і результативності професійної діяльності співробітників. Основи стимулювання професійної діяльності персоналу навчального закладу. Основи професійної адаптації та професійної орієнтації у закладі освіти. Управління ротацією кадрів та трудовою дисципліною.
У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен
знати:
знати форми та методи навчання працівників та застосовувати їх залежно від потреб НЗ;
знати основні принципи управління персоналом;
знати та вміти розробляти необхідні кадрові документи;
знати сучасні проблеми управління персоналом навчальними закладами різного типу та форми власності в Україні;

уміти:
розуміти місце та значення процесу управління персоналом у системі менеджменту закладів освіти;
розуміти сутність системного підходу до змісту функцій з управління персоналом в організації;
забезпечувати процес управління персоналом необхідною інформацією та документацією, вміти будувати активну кадрову політику організації у т. ч. визначати основні заходи з її формування та реалізації;
володіти навичками з кадрового планування з метою визначення оптимальної чисельності та структури працівників;
вміти проводити об'єктивний аналіз кадрової роботи на основі здійснення кадрового моніторингу;
воодіти уміннями з формування згуртованого трудового колективу організації та управління ним;
розуміти сутність позитивного соціально-психологічного клімату в колективі та пропонувати заходи щодо його покращення;
вміти характеризувати індивідуальні особливості (сильні та слабкі сторони) працівників НЗ;
володіти методами ефективного комплектування штатами та адаптації працівників у НЗ;
володіти методами раціонального оцінювання працівників та вміти їх застосовувати в кожній конкретній організації;

Методи навчання: лекції, семінарські заняття, консультації, самостійна робота
Методи і критерії оцінювання: усне та письмове опитування, контрольна роботи, самостійна робота, індивідуальне навчально-дослідне завдання
Підсумковий контроль: залік
Мова навчання: українська


5.МОНІТОРИНГ ЯКОСТІ ОСВІТИ
(КОСТЕНКО Л.Д.)

Характеристика навчальної дисципліни: вибіркова
Рік підготовки: 2
Семестр: 3
Обсяг: загальна кількість годин – 60 (кредитів ЕКТС – 2); аудиторні – 14 (лекцій – 6, семінарських занять 8)
Лектор: Костенко Лариса Давидівна – кандидат педагогічних наук
Зміст навчальної дисципліни:
1. Мета дисципліни
Мета вивчення дисципліни - формування у студентів теоретичних знань, практичних навичок і компетентностей в галузі моніторингу якості освітнього процесу, що дозволяють забезпечити досягнення запланованих результатів навчання і виховання в системі середньої загальної освіти.

Програма "Моніторинг якості освіти" спрямована на створення механізмів сталого розвитку якісно нової моделі моніторингу якості освіти в освітній установі, що забезпечує освіту, що відповідає соціальному та регіонального замовлення; передбачає системну організацію управління якістю освіти та визначає найважливіші психолого-педагогічні умови, що забезпечують його успішність. Під якістю освіти розуміється така сукупність його властивостей, яка обумовлює його пристосованість до реалізації соціальних цілей щодо формування та розвитку особистості в аспектах її навченості, вираженості соціальних, психічних і фізичних властивостей. Управління якістю освіти - системний, скоординований вплив як на освітній процес, так і на комплекс інших пов'язаних з ним основних, управлінських процесів з метою досягнення найбільшої відповідності параметрів функціонування освітньої системи, її соціальних і педагогічних результатів встановленим і пропонованим вимогам, нормам, стандартам і очікуванням. Для успішного засвоєння програми студенти повинні володіти знаннями в галузі основ загальної педагогіки, методологічних основ організації та проведення педагогічного дослідження, програмування і проектування в галузі освіти, використання ІКТ. Засвоєння даної дисципліни передує вивчення дисциплін спеціалізації, а також необхідне для вивчення менеджменту в сфері освітніх послуг.
В результаті засвоєння дисципліни студент:
1. повинен знати: поняття якості освіти; поняття моніторингу якості освітніх результатів; основні компоненти, критерії та показники якості освітнього процесу; основні компоненти, критерії та показники якості умов і ресурсного забезпечення освітнього процесу; основні компоненти, критерії та показники якості організаційної культури освітнього процесу; основні компоненти, критерії та показники якості дослідницької діяльності; основні компоненти, критерії та показники якості управління розвитком людського потенціалу; основні компоненти, критерії та показники якості результатів освітньої діяльності.
2. повинен вміти: визначати критерії та показники оцінки якості освіти; аналізувати, використовувати, розробляти і реалізовувати контрольно-вимірювальні матеріали оцінки якості освіти в ОУ; організовувати та проводити дослідження в питаннях якості освіти; аналізувати напрямки і елементи освітнього процесу, які слід удосконалювати; здійснювати системну робот в галузі моніторингу якості освітнього процесу.
3. повинен володіти: методикою оцінки рівня навченості учнів з базових освітніх програм; методикою оцінки рівня вихованості учнів; методикою оцінки рівня участі в конкурсах учнів; принципами ефективної організації і розвитку освітнього процесу; методикою оцінки рівня виконання державних програм; методикою оцінки та самооцінки рівня професійної компетентності педагогів (результати атестації та підвищення кваліфікації педагогів).
ЗМІСТ КУРСУ

Моніторинг якості освіти. Структура і зміст моніторингу в школі. Оцінка динаміки ключових складових якості освіти. Створення умов і механізмів для переходу до якісно нової моделі моніторингових досліджень в освітній установі. Моніторинг якості навчання. Моніторинг якості виховання. Створення якісно нових моделей моніторингу якості освіти.


6.УПРАВЛІННЯ РОЗВИТКОМ НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ
(СЕМЕНЮК О.А.)

Характеристика навчальної дисципліни: вибіркова
Рік підготовки: 1
Семестр: 2
Обсяг: загальна кількість годин – 60 (кредитів ЄКТС – 2); аудиторні - 14 (лекцій- 6 семінарських занять - 8)
Лектор: Семенюк Олег Анатолійович – доктор філологічних наук, професор

Зміст навчальної дисципліни: Поняття і сучасні концепції управління розвитком підприємства. Принципові особливості системного управління розвитком. Аналіз внутрішніх та зовнішніх факторів розвитку навчального закладу. Цільова програма – основний засіб системного управління розвитком. Системне планування розвитку навчального закладу: виявлення і оцінка проблем. Системне планування розвитку навчального закладу: розробка стратегії змін і плану здійснення. Системне управління розвитком навчального закладу. Структура механізму управління розвитком підприємства. Діагностика факторів системної ефективності. Ефективне використання усіх видів ресурсів навчального закладу. Прийняття оптимальних рішень щодо розвитку навчального закладу. Розвиток підприємства на основі оптимізації фінансових ризиків. Загальна характеристика системної ефективності функціонування та розвитку підприємства. Управління стійким розвитком підприємства

У результаті вивчення студент повинен:
знати:
- сучасні концепції управління розвитком підприємства;
- особливості системного управління розвитком;
- внутрішні та зовнішні фактори розвитку навчального закладу;
- методику діагностика факторів системної ефективності;
- критерії, методи оцінювання професійної культури керівника навчального закладу;
- теорію прийняття оптимальних рішень щодо розвитку навчального закладу;
вміти:
визначати місце управління розвитком у системи управління навчальним закладом;
здійснювати аналіз внутрішніх та зовнішніх факторів розвитку навчального закладу, ідентифікувати ключові проблеми в навчальному закладі;
формувати цілі функціонування та розвитку навчального закладу, визначати альтернативи розвитку навчального закладу.
організовувати діагностику розвитку навчального закладу, використовувати сучасні методи діагностики та експертизи діяльності підприємства з урахуванням факторів середовища та існуючих обмежень;
забезпечувати на стадії планування високий рівень збалансованості її складових елементів;
розраховувати потреби в усіх видах ресурсів для досягнення цілей розвитку навчального закладу;
приймати оптимальні багатоцільові рішення щодо розвитку підприємства.

Спосіб навчання: аудиторні заняття (лекції та семінарські заняття).
Необхідні обов’язкові попередні та супутні модулі: загальні основи педагогіки.
Рекомендована література:

Форми та методи навчання: лекції, семінарські заняття.
Методи і критерії оцінювання: поточний контроль: усне опитування, реферати, контрольні та самостійні роботи; підсумковий контроль – езамен (теоретичні питання).
Мова навчання: українська

7.САМОМЕНЕДЖМЕНТ КЕРІВНИКА НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ
(РАДУЛ В.В.)

Характеристика навчальної дисципліни: вибіркова
Рік підготовки: 2
Семестр: 3
Обсяг: загальна кількість годин – 105 (кредитів ЕКТС – 3,5); аудиторні – 28 (лекцій – 14 год., семінарських занять – 14 год.)
Лектор: професор Радул Валерій Вікторович

Потреба в мотивації творчого потенціалу кожного працівника і неможливість задовольнити її в рамках традиційного менеджменту зусиллями самих організацій викликали до життя процес соціологізування і психологізації менеджменту, на хвилі якого і виник напрям самоменеджменту, що відкриває перспективи для дослідження і практичної реалізації індивідуальної ділової кар’єри.
Метою вивчення дисципліни “Самоменеджмент керівника навчального закладу” є оволодіння теоретичними знаннями і практичними навичками з питань особистісного розвитку менеджера в освітній сфері; формування у студентів індивідуальних особливостей та поведінкових навичок, які необхідні майбутньому керівнику навчального закладу; розвиток у майбутніх менеджерів умінь організовувати особисту працю.
Завданням вивчення дисципліни є теоретична та практична підготовка студентів із питань:
- визначення особистісних цінностей та цілей менеджера в освітній сфері;
- управління саморозвитком особистості;
- розвинення навичок ефективного керівництва;
- організації управлінської діяльності менеджерів освіти різних рівнів;
- застосування сучасних принципів та напрямів наукової організації діяльності менеджера;
- використання часу як ресурсу.
Результати вивчення дисципліни дозволять здійснити практичну підготовку та сформувати ряд відповідних професійних і особистісних компетенцій. В результаті вивчення дисципліни студент повинен знати :
- напрями самоменджменту, концепції саморозвитку, критерії формулювання реалістичної цілі;
- головні поглиначі часу, способи оптимального організування та резервування часу;
- види стресорів та стратегії успішного долання стресу;
- головні характеристики команди, показники уміння ефективно працювати у групі та команді, соціальні ролі у команді; види спілкування, принципи асертивного спілкування, характеристики переконуючого та інформуючого виступу перед аудиторією, стратегії інґраціації;
- складові та компоненти психологічного ресурсу особистості та способи самоінвестування.
уміти: застосовувати методики з цілепокладання та головних напрямів самоменджменту, а саме: тайм-, стрес-, тіім-, імпрешн-, ресурс-менеджменту

Курс складається з лекційних, практичних занять (семінарів), самостійної роботи студентів і завершується підсумковим контролем з даної дисципліни.
Лекційні заняття призначені для теоретичного осмислення й узагальнення складних розділів курсу, які висвітлюються в основному на проблемному рівні. Лекції викладаються з урахуванням сучасних тенденцій розвитку теорії і практики розробки та прийняття управлінських рішень в зарубіжних і вітчизняних організаціях.
Практичні заняття проводяться у вигляді семінарів. Вони призначені для закріплення і більш глибокого вивчення певних аспектів лекційного матеріалу на практиці.
Самостійна робота призначена для самостійного ознайомлення студента з певними розділами курсу за рекомендованими матеріалами і підготовки до виконання індивідуальних завдань з курсу.
Поточний контроль проводиться викладачем у вигляді самостійних завдань, контрольних опитувань, аналізу конкретних варіантів розробки управлінських рішень керівником навчального закладу.
Форма заключного контролю – залік.

ВИБІРКОВІ ДИСЦИПЛІНИ (ВІЛЬНИЙ ВИБІР СТУДЕНТІВ0
БЛОК ІІ
1.ОРГАНІЗАЦІЯ МЕТОДИЧНОЇ РОБОТИ
(БАБЕНКО Т.В.)


Характеристика навчальної дисципліни: вибіркова
Рік підготовки: 1
Семестр: 1

Обсяг: загальна кількість годин – 90 (кредитів ЄКТС – 3); аудиторні-20 (лекцій- 10, семінарських занять -10)

Лектор: Бабенко Тетяна Василівна – кандидат педагогічних наук

Зміст навчальної дисципліни: Основні нормативні документи з організації методичної роботи навчального закладу. Мета завдання та основні напрями методичної роботи Організація роботи шкільного методичного кабінету. Форми організації методичної роботи. Планування, організація роботи ШМО. Управління системою методичної роботи педагогічних кадрів. Критерії якісної і ефективної методичної роботи в ЗНЗ.
У результаті вивчення студент повинен:
знати:
11. понятійно-термінологічний науковий апарат системи методичної роботи;
12. мету, завдання, зміст, форми організації методичної роботи;
13. принципи, методи, прийоми методичної роботи;
14. теорію та методику розробки, організації, аналізу якості методичної роботи;
15. теоретичні основи організації методичної роботи.
вміти:
керуючись нормативними документами визначати головні завдання та напрями методичної роботи;
проектувати оптимальну структуру методичної роботи навчального закладу;
організовувати вивчення та впровадження передового педагогічного досвіду;
знаходити та добирати оптимальний зміст і форми методичної роботи в навчальному закладі
аналізувати ефективність методичної роботи закладу за визначеними критеріями;
визначати якість та ефективність методичної роботи в загальноосвітніх навчальних закладах.

Спосіб навчання: аудиторні заняття.
Необхідні обов’язкові попередні та супутні модулі: загальні основи педагогіки, управління навчально-виховною роботою навчального закладу.
Форми та методи навчання: лекції, практичні заняття.
Методи і критерії оцінювання: поточний контроль — усне опитування, реферати, контрольні та самостійні роботи.
Мова навчання: українська


2.РИНОК ОСВІТНІХ ПОСЛУГ
(МИЦЕНКО І.М.)

Характеристика навчальної дисципліни: вибіркова
Рік підготовки: 1
Семестр: 1
Обсяг: загальна кількість годин – 120 (кредитів ЄКТС – 4); аудиторні – 34 (лекцій – 18, практичних занять – 16)
Лектор: Миценко Іван Михайлович – доктор економічних наук, професор
Зміст навчальної дисципліни:
Ринок послуг, специфіка його формування та функціонування. Суб’єкти і об’єкти освітніх послуг. Позиціонування послуги на ринку та пошук конкурентних переваг запропонованих послуг. Освітня послуга як товар і суспільне благо. Характеристика послуг та їх класифікація. Система освіти, її структура й інфраструктура. Конкуренція на ринку освітньої сфери. Вартість освітніх послуг. Просування освітньої послуги в системі інтернет-маркетингу. Навчальний заклад на ринку освітніх послуг. Рейтинги навчальних закладів. Якість навчання в університетах. Стратифікації вищих навчальних закладів. Виділення групи елітних університетів. Формування ієрархічного ринку освіти. Збалансованості між попитом і пропозицією на ринку праці. Зв’язок між рівнем освіти й рівнем реального доходу. Адаптація трудового законодавства до ступеня «бакалавра». Диверсифікація джерел фінансування на ринку освітніх послуг. Наукова складова в університетах. Аналіз якості освітніх послуг з точки зору потреб регіонів, держави та світової спільноти у сфері професійної підготовки. Вдосконалення діяльності освітніх закладів. безперервність освіти, збереження єдиного освітнього простору. Перспективи освітньої системи України на ринку міжнародних освітніх послуг.

У результаті вивчення курсу студент повинен:
знати: нормативні документи, що регламентують функціонування системи освіти в ринкових умовах господарювання; структуру та інфраструктуру освітньої сфери; специфіку освітньої послуги; зміст рейтингів навчальних закладів; кон’юнктуру ринку освітніх послуг і ринку праці; потреби регіонів, держави та світової спільноти у сфері професійної підготовки; перспективи освітньої системи України на ринку міжнародних освітніх послуг.
уміти: на основі аналізу економічної інформації визначати перспективи і проблеми розвитку ринку освітніх послуг; за результатами аналізу діяльності навчального закладу і перспектив його функціонування розробляти операційні стратегії конкурентоспроможності, створювати і використовувати операційні підсистеми як основи досягнення мети навчального закладу; проектувати і прогнозувати діяльність навчального закладу в ринкових умовах.

Форми та методи навчання: лекції, практичні заняття.
Методи і критерії оцінювання:
Поточний контроль (100 %): усне опитування, самостійні та контрольні роботи; індивідуальні дослідні завдання.
Мова навчання: українська.

3.ТЕОРІЯ ПРИЙНЯТТЯ РІШЕНЬ
(РАДУЛ В.В.)

Характеристика навчальної дисципліни: вибіркова
Рік підготовки: 1
Семестр: 2
Обсяг: загальна кількість годин – 120 (кредитів ЄКТС – 4); аудиторні – 34 (лекцій – 18 год., семінарських занять – 16 год.)
Лектор: професор Радул Валерій Вікторович

ТЕОРІЯ ПРИЙНЯТТЯ РІШЕНЬ:
теоретичні знання про сутність, структуру й закономірності вибору людьми найвигідніших/ найефективніших із можливих альтернатив;
наукова дисципліна, яка на основі математичних методів займається дослідженням процесу вибору людьми однієї із множини альтернативи, а також способів пошуку найбільш вигідних із можливих рішень певної проблеми.
Мета вивчення навчальної дисципліни: формування системи фундаментальних теоретичних знань і практичних навичок у галузі ідентифікації проблем прийняття рішень; опанування методів і систем підтримки прийняття рішень в управлінні.
Завдання: вивчення основних засад теорії прийняття рішень, орієнтованих на застосування сучасних наукових методів, моделей та засобів інформаційних технологій; набуття вмінь створення, використання й адаптації систем підтримки прийняття рішень.
У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен:
1. знати: основні положення теорії прийняття рішень; етапи процесу прийняття і реалізації управлінських рішень; методи і моделі прийняття рішень, що застосовуються у різних ситуаціях;
2. вміти: здійснювати постановку проблеми; ідентифікувати середовище прийняття рішень; застосовувати методи прийняття рішень в умовах визначеності, невизначеності і ризику; приймати рішення на основі теорії корисності; розробляти та реалізувати моделі прийняття рішень.

Курс безпосередньо пов’язаний практично з усіма дисциплінами циклу професійної підготовки навчального плану і базується на них. Вивчення цього курсу допоможе майбутньому менеджеру, що оволодів технологіями вироблення, прийняття та реалізації рішення, здійснювати ефективне управління організацією у відповідності до сучасних вимог.
Курс складається з лекційних, практичних занять (семінарів), самостійної роботи студентів і завершується підсумковим контролем з даної дисципліни.
Лекційні заняття призначені для теоретичного осмислення й узагальнення складних розділів курсу, які висвітлюються в основному на проблемному рівні. Лекції викладаються з урахуванням сучасних тенденцій розвитку теорії і практики розробки та прийняття управлінських рішень в зарубіжних і вітчизняних організаціях.
Практичні заняття проводяться у вигляді семінарів. Вони призначені для закріплення і більш глибокого вивчення певних аспектів лекційного матеріалу на практиці.
Самостійна робота призначена для самостійного ознайомлення студента з певними розділами курсу за рекомендованими матеріалами і підготовки до виконання індивідуальних завдань з курсу.
Поточний контроль проводиться викладачем у вигляді самостійних завдань, контрольних опитувань, аналізу конкретних варіантів розробки управлінських рішень керівником навчального закладу.
Форма заключного контролю – залік.

4.ТЕОРІЯ І МЕТОДИКА УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ ЗАКЛАДУ ОСВІТИ
(КРАВЦОВА Т.О.)

Характеристика навчальної дисципліни: вибіркова
Рік підготовки: 2
Семестр: 3
Курс: 7
Напрям (спеціальність): 07 Управління та адміністрування 073 Менеджмент «Управління навчальним закладом»
Обсяг: загальна кількість годин 60, (кредитів ЄКТС – 2); аудиторні – 14 (лекцій – 6 год., семінарських занять – 8 год.)форма контролю – залік
к.п.н., доцент кафедри педагогіки та освітнього менеджменту Кравцова Тетяна Олександрівна

Курс «Теорія та методика управління персоналом закладів освіти» спрямований ознайомити з теорією управління персоналом акладів освіти, технологіями управлінської діяльності, СПРИЯТИ відтворенню й ефективному використанню персоналу закладу освіти, який відбувається у просторі й часі. теорією управління персоналом, світовим досвідом управління пероналом навчальними закладами різного типу.
Перелік компетенцій:
розуміти сучасні проблеми управління персоналом в Україні;
розуміти місце та значення процесу управління персоналом у системі менеджменту закладів освіти;
знати основні принципи управління персоналом;
розуміти сутність системного підходу до змісту функцій з управління персоналом в організації;
забезпечувати процес управління персоналом необхідною інформацією та документацією, вміти будувати активну кадрову політику організації у т. ч. визначати основні заходи з її формування та реалізації;
володіти навичками з кадрового планування з метою визначення оптимальної чисельності та структури працівників;
володіти уміннями з формування згуртованого трудового колективу організації та управління ним;
розуміти сутність позитивного соціально-психологічного клімату в колективі та пропонувати заходи щодо його покращення;
вміти характеризувати індивідуальні особливості (сильні та слабкі сторони) працівників НЗ;
володіти методами ефективного комплектування штатами та адаптації працівників у НЗ;
володіти методами раціонального оцінювання працівників та вміти їх застосовувати в кожній конкретній організації;
знати форми та методи навчання працівників та застосовувати їх залежно від потреб НЗ;
володіти навичками з розрахунку показників кадрів у організації та методів формування стабільного колективу;


Нормативна дисципліна для спеціальності «Педагогіка вищої школи»
Основи професійного становлення особистості викладача вищої школи
Загальна кількість годин 120, кредитів 4, форма контролю – екзамен
к.п.н., доцент кафедри педагогіки та освітнього менеджменту Кравцова Тетяна Олександрівна
Навчальна дисципліна „Основи професійного становлення особистості викладача вищої школи ” спрямований на: формування у майбутніх викладачів цілісного уявлення про зміст, теоретичні засади та умови становлення особистості викладача вищої школи, формування орієнтовного професійного світогляду майбутнього педагога вищої школи та цілісного уявлення про її сутність та роль в сучасному суспільстві.
Перелік компетенцій:
3. уміти аналізувати психолого-педагогічні підходи до інтерпретації поняття «особистість»;
16. уміти визначати вимоги до особистості сучасного викладача;
4. володіти знаннями щодо сутності та змістових характеристик професійної, педагогічної та методологічної культури викладача вищої школи;
17. обґрунтовувати і визначати траєкторію особистісно-професійного розвитку вчителя; діагностувати власні здібності до педагогічної діяльності; організовувати професійну діяльність;
18. раціонально організовувати навчально-виховний процес у вищому навчальному закладі;
19. складати професіограму та акмеограму викладача; визначати педагогічні та акмеологічні умови та фактори ефективного розвитку професійно-педагогічної та методологічної культури, професійної та громадянської компетентності майбутнього викладача;
20. діагностувати та самодіагностувати розвиток професійно-важливих якостей і характеристик вчителя;
21. формувати власну професійну позицію.

5.МОНІТОРИНГ В ОСВІТІ
(КОСТЕНКО Л.Д.)
Назва навчальної дисципліни: Моніторинг в освіті
Рік підготовки: 2
Семестр: 3
Обсяг: загальна кількість годин – 60 (кредитів ЕКТС – 2); аудиторні – 14 (лекцій – 6, семінарських занять 8)
Лектор: Костенко Лариса Давидівна – кандидат педагогічних наук

Зміст навчальної дисципліни:
Мета та завдання курсу “Моніторинг в освіті”.
Поняття «якість», „якість ЗСО”, „оцінювання”, „моніторинг”, „моніторинг якості ЗСО”, „контроль”, „індикатор”, „показник”.
Становлення та розвиток моніторингу якості освіти: світовий вимір. Сучасні підходи до організації моніторингових досліджень. Концептуальні характеристики показників. Міжнародні моделі освітніх індикаторів. Національні моделі освітніх індикаторів. Завдання моніторингу в освіті. Об’єкти моніторингових досліджень у системі освіти. Види моніторингових досліджень. Функції моніторингу якості освіти. Етапи проведення моніторингових досліджень.
Міжнародні порівняльні дослідження моніторингу якості освіти.
Досвід відділу соціологічних досліджень та моніторингу якості загальної середньої освіти Науково-методичного центру середньої освіти Міністерства освіти і науки України в проведенні моніторингових досліджень.
Моніторинг якості фізичної, математичної, природничої та початкової освіти учнів ЗНЗ. Моніторинг якості основної навчальної літератури для ЗНЗ України.
Участь школярів України у міжнародному порівняльному дослідженні TIMSS-2007.
Регіональні програми моніторингу якості освіти. Технологія проведення моніторингу на регіональному рівні та у загальноосвітньому навчальному закладі.
Використання методів математичної статистики, квадрант-аналізу та кваліметричного підходу для обробки результатів моніторингових досліджень.

У результаті вивчення модуля студент повинен:
знати:
Мету та завдання курсу “ Моніторинг та оцінювання якості освіти ”.
Визначення основних понять - «якість», „якість ЗСО”, „оцінювання”, „моніторинг”, „моніторинг якості ЗСО”, „контроль”, „індикатор”, „показник”.
Основні етапи історії розвитку та сучасний стан моніторингових досліджень у світі.
Рівні функціонування системи моніторингу.
Етапи проведення моніторингових досліджень.
Види моніторингових досліджень.
Особливості міжнародних порівняльних досліджень.
Особливості моніторингових досліджень, які проводились в Україні.
Основні результати моніторингу якості фізичної, математичної, природничої та початкової освіти учнів ЗНЗ.
Критерії оцінки якості навчальної літератури для ЗНЗ.

уміти:
Розрізняти поняття „оцінювання” та „моніторинг”, «контроль» та «моніторинг» і наводити відповідні приклади.
Визначати об’єкт моніторингових досліджень.
Складати перспективні моделі моніторингу якості освіти.
Складати експертні характеристики якості навчальної літератури.
Виділяти показники, які характеризують освітні системи.
Складати базові кваліметричні моделі оцінки діяльності.
Використовувати методи математичної статистики для обробки результатів.

Спосіб навчання: аудиторні заняття.
Необхідні обов’язкові попередні та супутні модулі: загальні основи педагогіки, дидактика, управління педагогічними системами.
Форми та методи навчання: лекції, практичні (семінарські) заняття
Методи і критерії оцінювання:
Поточний контроль (80 %): усне опитування, реферати, контрольні та самостійні роботи, тестування
Підсумковий контроль (20 %), залік): теоретичні питання
Мова навчання: українська

6.СУЧАСНІ УПРАВЛІНСЬКІ ТЕХНОЛОГІЇ
(СЕМЕНЮК О.А.)

Характеристика навчальної дисципліни: вибіркова
Рік підготовки: 2
Семестр: 3
Курс: 7
Напрям (спеціальність): 07 Управління та адміністрування 073 Менеджмент «Управління навчальним закладом»
Обсяг: загальна кількість годин – 60 (кредитів ЄКТС – 2); аудиторні – 14 (лекцій – 6, семінарських занять – 8)
Лектор: Семенюк Олег Анатолійович – доктор філологічних наук, професор

Зміст навчальної дисципліни:
Історія виникнення та еволюція поняття технологія. Класифікація управлінських технологій. Принципи, методи і функції управління організацією у тому числі навчальним закладом. Сутність управлінських технологій та їх види. Зміст та особливості сучасних технологій управління. Інтегративний характер управлінських технологій. Фінансово-економічні методи управління. Організаційно-педагогічні методи управління. Соціально-психологічні методи управління.
У результаті вивчення курсу студент повинен:
знати:
• наукові основи технологій управління;
• зміст і структури управлінських технологій;
• особливості сучасних технологій управління теорії;
• досвід реалізації сучасних управлінських технологій в закладах освіти;
• інтегративний характер управлінських технологій;
• фінансово-економічні, організаційно-педагогічні, соціально-психологічні методи управління.
уміти:
• використовувати сучасні управлінські технології, враховуючи специфіку навчального закладу;
• використовувати фінансово-економічні організаційно-педагогічні, соціально-психологічні методи управління навчальним закладом;
• добирати та застосовувати ефективні засоби мотивування в колективі;
• обирати показники та критерії оцінки суб’єктів діяльності;
• здійснювати процедури ефективного об’єктивного поточного та підсумкового оцінювання виконання завдань суб’єктами діяльності.
Спосіб навчання: аудиторні заняття.
Необхідні обов’язкові попередні та супутні модулі: загальні основи педагогіки, дидактика, управління педагогічними системами.
Форми та методи навчання: лекції, практичні (семінарські) заняття
Методи і критерії оцінювання:
Поточний контроль (80 %): усне опитування, реферати, контрольні та самостійні роботи, тестування
Підсумковий контроль (20 %), екзамен): теоретичні питання
Мова навчання: українська


7.ОСНОВИ САМОМЕНЕДЖМЕНТУ
(РАДУЛ В.В.)

Характеристика навчальної дисципліни: вибіркова
Рік підготовки: 2
Семестр: 3
Обсяг: загальна кількість годин – 105 (кредитів ЄКТС – 3,5); аудиторні – 28 (лекцій – 14 год., семінарських занять – 14 год.)
Лектор: професор Радул Валерій Вікторович

Оволодіння теоретичним модулем програми навчальної дисципліни «Основи самоменеджменту», забезпечує формування компетенцій майбутнього менеджера в освітній сфері:
22. Визначати ієрархічну структуру самоменеджменту.
23. Аналізувати історичні етапи розвитку самоменеджменту.
24. Розуміти та використовувати різні підходи до вивчення власних особливостей.
25. Розуміти та використовувати принципи та закономірності психофізичної саморегуляції.
26. Розрізняти та коректно інтерпретувати прояви підсвідомого.
27. Розуміти та застосовувати методи розкриття можливостей розуму: пам’яті, інтуїції, творчого мислення.
28. Визначати типи екстремальних ситуацій та необхідні відповідні дії.
29. Розуміти та використовувати методи програмування життєвих ситуацій.

Оволодіння практичним модулем програми навчальної дисципліни «Основи самоменеджменту», забезпечує формування компетенцій майбутнього менеджера в освітній сфері:
5. Усвідомлювати та опановувати психологічні основи успішності.
6. Використовувати різні моделі вивчення особистості та формувати системну уяву про результати.
7. Формувати ефективну індивідуальну систему зміцнення та підтримання здоров’я.
8. Аналізувати та коректно інтепретувати прояви несвідомого та его-захисти.
9. Аналізувати вплив контурів психопрограмування на сценарії життя.
10. Розвивати інтуїцію та творче мислення.
11. Розуміти та використовувати методи програмування життєвих ситуацій.

Курс складається з лекційних, практичних занять (семінарів), самостійної роботи студентів і завершується підсумковим контролем з даної дисципліни.

Лекційні заняття призначені для теоретичного осмислення й узагальнення складних розділів курсу, які висвітлюються в основному на проблемному рівні. Лекції викладаються з урахуванням сучасних тенденцій розвитку теорії і практики розробки та прийняття управлінських рішень в зарубіжних і вітчизняних організаціях.
Практичні заняття проводяться у вигляді семінарів. Вони призначені для закріплення і більш глибокого вивчення певних аспектів лекційного матеріалу на практиці.
Самостійна робота призначена для самостійного ознайомлення студента з певними розділами курсу за рекомендованими матеріалами і підготовки до виконання індивідуальних завдань з курсу.
Поточний контроль проводиться викладачем у вигляді самостійних завдань, контрольних опитувань, аналізу конкретних варіантів розробки управлінських рішень керівником навчального закладу.
Форма заключного контролю – залік.