Традиції викладання всесвітньої історії у найстарішому корпусі Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка започатковано 1904 року, коли до цього новозбудованого приміщення перемістився колектив Єлисаветградської громадської жіночої гімназії. Серед предметів, які вивчалися, були й загальна та російська історії. Викладали ці дисципліни статський радник І.Іванов та колезький секретар Г.Бортовський. До послуг гімназисток були сотні підручників, посібників, карт з історії в учнівській бібліотеці та фізкабінеті. 1912 року із 47-ми випускниць звання домашньої наставниці з історії отримали дві, з арифметики та історії – дві, з російської мови та історії – одна. Із 30-ти восьмикласниць 1914 року п’ять виразили бажання продовжити навчання у вищих навчальних закладах. За історико-філологічним профілем 1917 року фах домашньої вчительки з російської мови та історії по закінченні гімназії отримала З. Бикова, майбутня дружина керівника Всеукраїнської спілки пролетарських письменників І.М.Микитенка. Учениці брали участь у заходах з нагоди 20-річчя Полтавської битви, 100-річчя Вітчизняної війни тощо. З початком Першої світової війни міністерство народної освіти імперії рекомендувало прочитати старшокласницям лекції з орієнтовної тематики "Австрія і її слов’янські народи", "Східне питання в історії Росії", "Боротьба південних слов’ян за свободу", "Російські слов’янофіли". У період частої зміни влад, на завершальному етапі діяльності жіночого закладу, у його приміщенні розміщувався відділ народної освіти, 9 кімнат нижнього поверху орендувала українська гімназія, створена за гетьмана П. Скоропадського.

1927 року у приміщенні колишньої гімназії розташувався Зінов’євський педагогічний технікум. Серед його викладачів був випускник історико-філологічного факультету Київського університету С.П.Шевченко, чиї друковані праці з’явилися ще до революції. Він працював завідувачем навчальною частиною педтехнікуму. Через кілька років на його базі вже діяв педінститут, до структури якого входили кафедра історії та історичний факультет. Науковий співробітник інституту історії АН УРСР, випускник 1934 року А.П.Євтушенко, згадував змістовні лекції на робітфаці та в самому навчальному закладі Н.О.Непийводи із всесвітньої історії та В.С.Бейліса – з історії ВКП(б). До програми з історії Росії на початку 1930-х років входили теми: "Розклад родового ладу і зародження феодалізму", "Утворення централізованої феодальної держави (ХІІІ-ХVI ст.)", "Селянська війна і національне повстання у ХVІІ ст. і початок розкладу кріпосництва", "Розвиток капіталізму", "Розпад кріпосництва і класова боротьба", "Класова боротьба кінця ХІХ – початку ХХ століття".

Серед кращих викладачів інституту повоєнного часу був керівник кафедри історії марксизму-ленінізму Калюжний. Після 13-річної перерви відновлюється діяльність історичного факультету. На початковому етапі не вистачало програм і підручників, зокрема, з історії СРСР та стародавнього світу. Завідувачем кафедри історії і деканом факультету став старший викладач Ф.М.Гудимович, який викладав історію стародавнього світу, працював над науковою темою "Твори Плінія Молодшого як історичний пам’ятник". Старший викладач Є.Л.Житомирська досліджувала проблему "Аграрне питання під час Французької буржуазної революції 1789-1793років". Історію середніх віків у середині ХХ століття читав завідувач кафедри, доцент М.Ю.Беркович, історію СРСР – кандидат історичних наук В.А.Духнич, нову історію – О.В.Панцуктилова, згодом – доцент Р.С.Столярова. Викладачі виступали в трудових колективах з лекціями з історії революції, Великої Вітчизняної війни, Східної Європи. З метою підвищення ідейно-теоретичного і методологічного рівня, методичної майстерності викладачів щомісяця проводилися теоретичні конференції, на яких оголошувалися доповіді, зокрема про діяльність Паризької Комуни.

Важливим засобом активізації самостійної роботи студентів став науковий студентський гурток, членам якого прищеплювалися навички дослідницької роботи. Серед обговорюваних ними доповідей були: "Роман Чернишевського "Що робити?" як російська дійсність", "Імперіалістична політика США щодо Кореї у 1904-1905 роках", "Негритянське питання у книзі Бічер Стоу "Хижина дяді Тома", "Вітчизняна війна 1812 року у романі Л.М. Толстого "Війна і мир", "Дипломатична боротьба на Паризькій мирній конференції 1919 року", "Корейська проблема після Другої світової війни", "США – організатор та ініціатор інтервенції проти радянської влади в 1918-1920 роках", "Радищев – великий російський республіканець".

У січні 1952 року кафедра історії розділилася на два підрозділи – історії СРСР (завідуючий – доцент М.Ю.Беркович, а з 1953 року – В.А.Духнич) і загальної історії (в.о. завкафедрою Ф.М.Гудимович, згодом – М.Ю.Беркович). Їх викладачі постійно тримали зв’язок зі школою, читали для учителів лекції "Творча підготовка вчителя до курсу історії", "Висвітлення ролі народних мас в історії та на уроках історії" та ін. На початку 1955 року кафедри було об’єднано знову в одну. На засіданнях кафедри історії обговорювалися відкриті лекції та семінарські заняття, тексти лекцій. Працювали методологічний та методичний семінари. Викладач А.Г.Пляшко захистила у Київському держуніверситеті кандидатську дисертацію "Агресивна політика англійського капіталізму в Середній Азії 1856-1877 рр.". 1956 року, коли педінститут очолював кандидат історичних наук С.К.Королюк, історичний факультет було ліквідовано.

1978 року відбулося третє народження історичного факультету Кіровоградського державного педагогічного університету ім. О.С.Пушкіна. Старший викладач Н.М.Бокій розпочала викладати історію стародавнього світу, доцент П.Д.Верещагін – історію СРСР періоду феодалізму. З 1979 р. історію середніх віків читав кандидат історичних наук В.К.Коржавін. Доцент В.Коржавін очолював при кафедрі історії КПРС секцію, а з вересня 1980 року – створену на її базі кафедру історії СРСР. У вересні 1984 року її було реорганізовано на кафедру історії СРСР та УРСР і кафедру загальної історії. Доцент Б.О.Ачкіназі завідував кафедрою загальної історії з 1984 року, з 1990 року очолила кафедру Г.М.Загідулліна. Предмети з історії середніх віків, Азії, Африки, Америки, зарубіжної Європи викладали кандидати історичних наук М.І.Загідуллін і С.С.Парсамов, асистент В.М.Філоретов. Серед основних тем досліджень викладачів кафедри 1982-1985років були: “Матеріальна та духовна культура раннього залізного віку“, “Проблеми внутрішньополітичної боротьби в капіталістичних країнах в новий та новітній часи“. Через десять років пріоритет було віддано проблемам соціально-економічних і політичних процесів в Англії, Франції, ФРН, історії культури, східнослов’янській міфології та ін.

З червня 1992 року структурним підрозділом університету є кафедра всесвітньої історії. Завідувачем кафедри з 1992 до березня 1997 року стала Г.М.Загідулліна. На історичному факультеті з жовтня 1994 року до серпня 1995 року функціонувала кафедра історії слов'янських народів, яку очолював І.В.Поперешняк. У результаті її реорганізації у серпні 1995 року викладачі кафедри історії слов’янських народів увійшли до складу кафедри всесвітньої історії. З 1997 до 2003 року завідувачем кафедри всесвітньої історії був В.М.Павченко, з 2003 до 2005 року очолював кафедру В.М.Філоретов, із серпня 2005 до січня 2006 року і протягом вересня-жовтня 2009 р. виконувала обов'язки завідувача кафедри О.І.Бабак. Із січня 2006 року до серпня 2009 року на чолі кафедри був доктор історичних наук, професор, член-кореспондент НАН України О.П.Моця. Нині кафедрою завідує доктор історичних наук, професор О.І.Кіян.

У роки незалежності України найвищих наукових показників на історичному факультеті Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка досягла кафедра всесвітньої історії. Докторські дисертації захистили С.С. Парсамов, В.В. Крутіков, Б.О. Ачкіназі, О.І. Кіян. Кандидатські дисертації захистили О.Л. Ковальков та І.С. Позднякова. За підсумками науково-дослідної діяльності Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка серед основних структурних підрозділів кафедра посіла друге місце за 2005 рік, четверте місце за 2006 рік. На кафедрі діють наукові школи під керівництвом докторів історичних наук, професорів С.С. Парсамова та О.І. Кіяна. За 2005-2010 роки викладачами кафедри було опубліковано близько 300 наукових та навчально-методичних праць, серед них 23 монографії. На початку ХХІ століття кафедра була співорганізатором Міжнародної наукової конференції “Причорномор’я та Крим в добу середньовіччя (ХІV–ХVІ ст.)“, Міжнародного круглого столу “Українсько-польські культурні зв'язки”, регіональних науково-практичних конференцій “Центральна Україна – Польща в дослідженнях науковців та краєзнавців Кіровоградщини“, “Історична освіта на Кіровоградщині та сучасні підходи до викладання шкільних історичних курсів”, “Використання інформаційних технологій у викладанні суспільно-гуманітарних дисциплін у середній та вищій школі“, “Методологічні засади історичної освіти в контексті профілізації старшої школи“ та ін.

Значним науковим здобутком кафедри є функціонування аспірантури зі спеціальностей 07.00.06 – історіографія, джерелознавство та спеціальні історичні дисципліни й 07.00.05. – етнологія. Під керівництвом професорів кафедри С.С. Парсамова, О.І. Кіяна та В.М. Філоретова захищено ряд дисертацій на здобуття наукового ступеня кандидата наук. Викладачі кафедри підготували низку рецензій на кандидатські дисертації. Професори кафедри О.І. Кіян та С.С. Парсамов є членами спеціалізованих учених рад по захисту дисертацій. Кафедра всесвітньої історії редагує збірник наукових статей серії “Історичні науки“, зареєстрований ВАК України як фахове видання.

У контексті наукових інтересів викладачів кафедри на факультеті історії та права функціонують студентські наукові проблемні групи: “Теоретичні проблеми політичної історії ХХ століття” (керівник проф. С.С.Парсамов), “Філософські та релігійні течії Стародавньої Греції та Риму” (керівник доц. Л.В.Пономаренко), “Звичаї, обряди та свята народів світу” (керівник доц. О.М.Марченко), “Світ людини ХVІІІ – ХІХ ст.“. Тільки за 2005-2011 роки під керівництвом викладачів кафедри було захищено більше 60 дипломних та близько 70 магістерських робіт, студенти брали участь і ставали призерами у Всеукраїнській студентській олімпіаді з історії, ставали призерами загальноуніверситетських конкурсів з нагоди 125-річчя педагогічної освіти на Кіровоградщині.

Викладачі кафедри підтримують творчі зв’язки з Інститутом історії України НАН України, з Інститутом археографії та джерелознавства України НАН України, Інститутом етнонаціональних і політичних досліджень НАН України, Рівненським державним гуманітарним університетом, Київським національним університетом імені Т.Г. Шевченка, Миколаївським державним гуманітарним університетом імені Петра Могили, Миколаївським державним університетом імені В.О.Сухомлинського, Запорізьким національним університетом, з державним навчальним закладом “Центр перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних підприємств, установ та організацій Кіровоградської обласної державної адміністрації“. Кафедра всесвітньої історії активно співпрацює з кабінетом історії та кафедрою теорії та методики середньої освіти Кіровоградського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти імені Василя Сухомлинського, з Об’єднанням поляків Кіровоградщини “Полонія“ імені Кароля Шимановського.