ОСВІТНІЙ РІВЕНЬ БАКАЛАВР

Нормативні дисципліни


Біогеографія

   Мета : засвоєння студентами системи знань щодо закономірностей географічного поширення організмів та їх угруповань, виявленні структурно-функціональних та історичних особливостей розвитку органічного світу планети та окремих регіонів світу в аспекті охорони і раціонального використання біорізноманіття на глобальному, регіональному і локальному рівнях.

     Завдання: є  глибоке розуміння студентами; структури, змісту та понятійно-термінологічного апарату біогеографії; місця біогеографії в системі наук та основних етапів її становлення; принципів організації організмів, шляхів біологічної еволюції; закономірностей географічного поширення організмів, типології ареалів, принципів виділення та системи флористичних, фауністичних, біотичних регіонів суходолу та Світового океану; природних особливостей біомів суходолу; тенденцій та наслідків антропогенного впливу на біорізноманіття і основних шляхів його збереження на різних рівня.

     Структура курсу:

Розділ 1. Вступ. Основи екології

Розділ 2. Біогеографічне районування суходолу, Світового океану. Біоми суходолу.


Географія ґрунтів з основами ґрунтознавства

     Мета. Ґрунтознавство та географія ґрунтів на даному етапі відіграють особливо важливу роль як фундаментальна природно-історична наука, яка обслуговує потреби сільського, лісового, водного господарства і інших галузей економіки. Особливо важливе місце займає ґрунтознавство у вирішенні питань стабільності біосфери в епоху інтенсивного росту антропогенного тиску на природні екосистеми, тому що надійне функціонування біосфери безпосередньо пов'язане із стабільністю ґрунтового покриву.

     Завдання. У курсі розглядаються загальні питання науки про ґрунти, закономірності та складності їх будови і властивостей залежно від особливостей факторів ґрунтоутворення. Детальне висвітлення складу, властивостей і режимів ґрунтів дає можливість зрозуміти загальні особливості формування ґрунтового покриву, що полегшує засвоєння фізичної географії в цілому. У курсі більш детально висвітлюються особливості ґрунтового покриву України в розрізі природно-кліматичних зон і дається загальна уява про особливості ґрунтового покриву планети в розрізі континентів. Ці знання необхідні для належного рівня викладання географії та біології у школі.

     Структура курсу:

Розділ 1. Основи грунтознавства

Розділ 2. Географія грунтів


Географія материків і океанів

     Мета : засвоєння загальних закономірностей просторової диференціації ландшафтної оболонки та прояву фізико-географічних закономірностей геосфери в межах окремих океанів, материків, фізико-географічних регіонів.

     Завдання : сформувати глибокі знання щодо прояву фізико-географічних закономірностей Світового океану, окремих материків, природних регіонів; засвоїти сучасні гіпотези динаміки Землі, структурної будови земної кори, основних типів морфоструктур;  оволодіти знаннями щодо тектонічної обумовленості будови земної поверхні, розміщення корисних копалин; сформувати уявлення про фактори кліматоутворення, кліматичне районування, типи клімату окремих океанів, материків, фізико-географічних регіонів; оволодіти закономірностями географічного поширення ґрунтового, рослинного покриву, тваринного світу, зональних типів ландшафтів в аспекті їх антропогенної трансформації та охорони; вивчити фактори природної диференціації та схем фізико-географічного районування, засвоєння регіональних відмінностей в межах окремих материків і океанів засвоїти передбачений навчальною програмою обсяг географічної номенклатури.   

     Структура курсу:

Розділ 1. Фізична географія океанів. Загальний т а регіональний огляд природи світового океану

Розділ 2. Фізична географія материків. Євразія

Розділ 3. Особливості просторової диференціації природи та фізико-географічне районування Євразії

Розділ 4. Північна Америка

Розділ 5. Південна Америка

Розділ 6. Африка

Розділ 7. Австралія, Океанія, Антарктида


Географія світового господарства

     Мета викладання навчальної дисципліни – висвітлення особливостей, закономірностей розвитку та функціонування галузевої, територіальної структури сучасного світового господарства.

     Основні завдання вивчення дисципліни:  розкрити структуру світового господарства як складової глобальної соціально-економічної системи; визначити особливості функціонування світового господарства в умовах глобалізації; розкрити сутність та особливості міжнародного географічного поділу праці; показати основні методологічні підходи до визначення типів країн за рівнем розвитку; вивчити географію природно-ресурсного потенціалу світу, світової промисловості, сільського господарства, інфраструктури.

     Структура курсу:

Розділ 1. Світове господарство як  глобальна соціально-економічна система

Розділ 2. Структура світового господарства. Первинний сектор світової економіки

Розділ 3. Вторинний сектор економіки

Розділ 4. Третинний сектор економіки


Геологія

     Мета: сформувати уявлення про: землю як цілісну систему, яка має свою внутрішню будову, хімічний, мінеральний, породний склад; внутрішні і зовнішні геологічні процеси; історію Землі; особливості геологічної будови України і області; геоекологічні проблеми взаємодії людини і літосфери.

     Завдання: вивчити: внутрішню будову Землі; термодинамічні умови її оболонок; хімічний склад Землі і земної кори; морфологію кристалів; властивості мінералів; властивості гірських порід; форми залягання порід; основні ендогенні процеси; основні екзогенні геологічні процеси; основні етапи геологічної історії Землі; особливості розвитку Землі в докембрії, палеозої, мезозої, кайнозої; історію розвитку компонентів географічної оболонки: літосфери, атмосфери, гідросфери, біосфери, педосфери; особливості геологічної будови території України; особливості геологічної будови Кіровоградщини; основні проблеми взаємодії людини і літосфери.

     Структура курсу:

Розділ 1. Будова і термодинамічні умови Землі. Хімічний, мінеральний  і породний склад земної кори

Розділ 2. Ендогенні геологічні ( геодинамічні ) процеси

Розділ 3. Екзогенні геологічні ( геодинамічні ) процеси

Розділ 4. Основи історичної геології. Геологія України та Кіровоградщини


Геоморфологія

     Мета: сформувати базовий запас знань щодо рельєфу, особливостей різноманіття його форм, генезису та прояву в умовах різних регіонів світу і зокрема території України.

     Завдання: надати знання щодо місця геоморфології в загальній системі знань і зокрема в системах наук про Землю й географічну оболонку; на основі сучасної класифікації форм рельєфу забезпечити знання існуючих генетичних груп форм рельєфу; в ході вивчення форм рельєфу особливу увагу звертати на зв'язок форм рельєфу з особливостями тектоніки й геологічної будови певних регіонів, впливу клімату на динаміку геоморфологічних процесів; надати знання стосовно методики ландшафтного картографування та оцінки форм рельєфу для вирішення суто прагматичних задач;  застосовуючи різноманітні картографічні матеріали, космічні знімки та фотографії різних геокомплексів, екскурсійні спостереження, показати методику виділення та ідентифікації генетично різних форм рельєфу; застосовуючи різноманітні картографічні матеріали, космічні знімки та фотографії генетично різних геокомплексів, навчити ідентифіковувати форми рельєфу ендогенного й екзогенного походження; формувати уміння працювати з науковою літературою; сформувати вміння виділення певних форм рельєфу на основі опрацювання великомасштабних топографічних карт та на основі аналізу космічних знімків; забезпечити створення банку форм рельєфу різного генезису на основі підбору фото та космознімків; навчити будувати різномасштабні геоморфологічні профілі.

     Структура курсу:

Розділ 1. Методологічні засади геоморфології  та загальні закономірності будови рельєфу Землі

Розділ 2. Морфоструктури та морфоскульптури

Розділ 3. Морфоскульптури флювіальних, гравітаційних, гляціальних, кріогенних, карстових та суфозійно-просадкових процесів

Розділ 4. Морфоскульптури еолових, берегових, біогенних та антропогенних процесів

Розділ 5. Геоморфологічне картографування


Загальне землезнавство

     Метою курсу є розкриття загальних особливостей еволюції, будови та основних властивостей ландшафтної оболонки, окремих її складових та Землі як планети. Сформувати комплексний світогляд на природні процеси і явища, що відбуваються навколо, проаналізувати суть найважливіших законів і закономірностей будови та розвитку ландшафтної оболонки, її ієрархічної структури, тісних і динамічних взаємозв’язків між окремими геокомпонентами та геокомплексами, формування та розвитку Землі як планети, навколоземного простору тощо.

     Завдання курсу:  забезпечити засвоєння студентами необхідного обсягу теоретичних та прикладних знань із загального землезнавства, а також інтеграцію знань, отриманих студентами під час вивчення окремих фізико-географічних дисциплін; формування уявлення про географічну оболонку як цілісну систему, оволодіння фундаментальними вихідними поняттями сучасного землезнавства; оволодіння методологічним апаратом фізичної географії, принципами, методами, технологіями, засобами дослідження фізико-географічних об’єктів; формувати у студентів вміння самостійно проводити дослідження фізико-географічних об’єктів, природних комплексів, залучати до цього процесу учнів (зокрема в рамках роботи Малої академії наук учнівської молоді); пізнання закономірностей будови, динаміки і розвитку ландшафтної оболонки для розробки системи оптимального управління процесами, що відбуваються у географічному середовищі, та раціональної організації природокористування; підготувати студентів до виконання обов’язків вчителя географії та організатора краєзнавчо-туристичної роботи, виробити вміння в доступній формі з використанням різних методів та технологій доносити інформацію до інших.

     Структура курсу:

Розділ 1. Загальне  землезнавство як наука. Загальнопланетарні властивості Землі

Розділ 2. Будова та властивості геосфер Землі. Ландшафтна оболонка. Вплив людини на навколишнє середовище


Економічна і соціальна географії України

     Метою курсу є глибоке і всебічне суспільно-географічне вивчення території України.

     Основними завданнями вивчення дисципліни є: формування знань про економіко-географічне положення своєї держави, природно-ресурсний потенціал розвитку її господарства і життєдіяльності населення, сучасні проблеми і перспективи народонаселення, тенденції розвитку та розміщення секторів та виробництв національної економіки. Важливим завданням курсу є формування практичних навичок дослідження та аналізу стану соціально-економічного розвитку виробництв та окремих територій України, визначення тенденцій та перспектив їх подальшого розвитку.

     Структура курсу:

Вступ

Розділ І.  Населення України

Розділ ІІ. Економіка України

Розділ ІІІ. Первинний сектор економіки

Розділ ІV. Вторинний сектор економіки

Розділ V. Третинний сектор економіки

Розділ VІ. Суспільно-географічна регіоналізація України


Картографія з основами топографії

     Мета курсу – формування базових, систематизованих знань та практичних вмінь в галузі картографії й топографії, як складових частин наук географічного циклу; ознайомитися з сучасною картографією та топографією як науками про дослідження, моделюванні і відображенні просторового розташування, поєднання і взаємозв'язки об'єктів, явищ природи і суспільства та можливостями застосування картографічних ресурсів у повсякденному житті.

     Завдання: навчальні: забезпечити засвоєння студентами теоретичних та прикладних засад сучасної картографії та топографії, знати способи картографічного зображення і основи проектування карт;  дослідницькі: самостійно проводи наукові дослідження в галузі географії з використанням картографічного методу; організаторські: забезпечити оволодіння студентами навичками організації навчально-пізнавальної діяльності з використанням карт учнів на уроці; практичні: вміти виконувати види і типи лінійних і кутових вимірювань; використовувати прилади та формувати порядок робіт при проведенні теодолітної, тахеометричної, бусольної, окомірної зйомок; визначати географічні та магнітні азимути, дирекційний кути, румби; визначати географічні та прямокутні координати; вирішувати задачі на топографічних та географічних картах (вимірювання довжин, площ, побудова напрямів руху тощо), викреслювати окремі умовні знаки та фрагменти карт; виявляти математичні, допоміжні та додаткові елементи топографічних карт і планів; аналізувати рельєф, визначати кількісні показники рельєфу, форму та крутість схилів, наносити на карту характерні лінії рельєфу, визначати позначки висот точок та взаємні перевищення між ними; будувати профілі; орієнтувати карту чи план на місцевості; здійснювати окомірне вимірювання за картами тощо.

Структура курсу:

Розділ 1. Поняття про картографію. Топографічна карта.

Розділ 2. Топографічні зйомки місцевості.

Розділ 3. Математична основа дрібномасштабних карт.

Розділ 4. Загальногеографічні і тематичні карти. Складання карт.


Ландшафтознавство

     Мета: Формування розуміння студентами того, що всі геокомпоненти навколишнього природного середовища в географічній оболонці взаємопов’язані між собою, відповідно, вони утворюють ієрархічно різнорівневі геокомплекси (геосистеми), які мають певні властивості, відзначаються певним характером функціонування, динаміки та розвитку і внаслідок їх надзвичайного різноманіття підлягають упорядкуванню, ідентифікації та картографуванню й оцінці.

     Завдання: надати знання щодо місця ландшафтознавства в загальній системі знань і зокрема в системах наук про Землю й географічну оболонку, морфологічної структури ландшафтів, властивостей та просторово-часової структури ландшафтних комплексів, особливостей функціонування, динаміки та розвитку ландшафтних комплексів, систематики та класифікації ландшафтних комплексів, типів ландшафтів Землі, особливостей ландшафтного картографування та оцінки ландшафтних комплексів; застосовуючи різноманітні картографічні матеріали, космічні знімки та фотографії різних геокомплексів, екскурсійні спостереження, показати методику виділення та ідентифікації ландшафтних комплексів локального рівня; застосовуючи різноманітні картографічні матеріали, космічні знімки та фотографії генетично різних геокомплексів, навчити ідентифікувати зональні та інтразональні ландшафти рівнинних та гірських регіонів; формувати уміння працювати з науковою літературою; сформувати вміння створення елементарних карт ландшафтних комплексів та побудови різномасштабних ландшафтних профілів.

     Структура курсу:

Розділ 1. Ландшафтознавство як наука. Морфологічна та  просторово-часова структура ландшафтних комплексів.

Розділ 2. Функціонування, динаміка та розвиток ландшафтних комплексів.

Розділ 3. Класифікація ландшафтних комплексів. Типи ландшафтів Землі.

Розділ 4. Прикладні аспекти ландшафтознавства.


Метеорологія і кліматологія

     Метою курсу є ознайомлення студентів із будовою, складом, фізичними властивостями атмосфери, особливостями розвитку метеорологічних явищ та процесів, закономірностями формування клімату та його змінами під впливом як природних, так і антропогенних чинників.

     Завдання: забезпечити засвоєння студентами необхідного обсягу теоретичних та прикладних знань з метеорології і кліматології; формувати у студентів вміння організовувати процес спостереження за погодою, кліматичними особливостями місцевості, уміння аналізувати та порівнювати;формувати у студентів вміння самостійно проводити наукові дослідження атмосфери, погоди та клімату, і залучати до цього процесу учнів (зокрема в рамках роботи Малої академії наук учнівської молоді); підготувати студентів до виконання обов’язків вчителя географії та організатора краєзнавчо-туристичної роботи, виробити вміння в доступній формі з використанням різних методів та технологій доносити інформацію до інших.

     Структура курсу:

Розділ 1. Склад, будова і властивості атмосфери

Розділ 2. Загальні закономірності кліматоутворення. Класифікація кліматів Землі. Зміни клімату. Прогнозування погоди та змін клімату.


Методика навчання географії

     Мета: ознайомити студентів з теоретичними та прикладними основами сучасної методики навчання географії; формувати професійні компетентності вчителя географії, уміння планувати процес навчання географії та первинні методичні уміння, які формують основу фахової та педагогічної майстерності, забезпечують творчий підхід до виконання функцій вчителя географії; розвивати творче методичне мислення, уміння раціональної організації власної педагогічної праці.

     Завдання: навчальні: забезпечити засвоєння студентами теоретичних засад сучасної методики викладання географії, особливостей застосування сучасних технологій навчання на уроках географії та методичних особливостей викладання різних шкільних курсів географії; методичні: формувати уміння організовувати процес навчання географії у відповідності до основних дидактичних принципів та вікових особливостей учнів із застосуванням сучасних технологій навчання, уміння застосовувати дидактичні принципи, методи і засоби в процесі навчання географії; формувати уміння аналізувати шкільні програми та підручники з географії; дослідницькі: формувати уміння працювати з науково-методичною літературою, самостійно проводи наукові дослідження в галузі методики навчання географії, здійснювати діагностування ефективності процесу навчання географії; конструктивні: формувати уміння планувати та конструювати процес навчання географії; організаторські: забезпечити оволодіння студентами навичками організації навчально-пізнавальної діяльності учнів на уроці та коригування в процесі проведення уроку; практичні: виробити у студентів уміння користуватися методичним апаратом навчання географії, підготувати студентів до виконання обов’язків вчителя географії.

     Структура курсу

Розділ 1. Методика викладання географії як наука. Дидактичні принципи і методи навчання географії.

Розділ 2. Формування знань і вмінь учнів в процесі навчання географії. Засоби навчання географії.

Розділ 3. Форми організації навчання географії. Сучасні технології навчання географії.

Розділ 4. Методичні особливості викладання окремих шкільних курсів географії. Самоосвіта вчителя географії.


Основи наукових досліджень

     Метою курсу є ознайомлення студентів з умовами ефективної організації процесу наукового дослідження в географії, методологією наукового пізнання географічної науки та оволодіння ними комплексом методів, які використовуються під час географічних досліджень, а також вироблення в студентів умінь і навичок успішно застосовувати методи географічних досліджень на практиці для отримання нової наукової інформації, раціонально організовувати свою наукову діяльність, самостійно здобувати наукову інформацію, згідно сучасних вимог правильно оформляти наукову звітність.

     Завдання вивчення дисципліни забезпечити засвоєння студентами необхідного обсягу теоретичних та прикладних знань з курсу «Основи наукових досліджень»;  формувати у студентів вміння організовувати процес наукового географічного дослідження, оволодіння методологічним апаратом географічної науки;  формувати у студентів вміння самостійно проводити наукові дослідження географічних об’єктів, явищ і процесів, та залучати до цього процесу учнів (зокрема в рамках роботи Малої академії наук учнівської молоді); навчити студентів виконувати курсові та магістерські проекти, згідно сучасних вимог оформлювати наукову звітність; підготувати студентів до виконання обов’язків вчителя географії та організатора краєзнавчо-туристичної роботи, виробити вміння самостійно отримувати нові знання, в доступній формі з використанням різних методів та технологій доносити інформацію до інших.

     Структура курсу:

Розділ 1. Наука та наукова діяльність. Організація наукового дослідження

Розділ 2. Методологія науки. Наукова інформація та оформлення результатів наукового дослідження


Основи технологій виробництва

     Мета вивчення навчальної дисципліни - показати роль науки і техніки в досягненнях світового господарства; виявити особливості впливу технологічних схем виробництва на принципи розміщення підприємств основних галузей та їх економічну ефективність; сформувати поняття про особливості і закономірності розміщення і розвитку галузей економіки; розкрити вплив процесів глобалізації на розміщення виробництва в постіндустріальну  еру.

   Завдання: ознайомлення з основами сучасної техніки та організацією промислового виробництва; вивчення техніко-економічних особливостей основних видів промислового виробництва; ознайомлення з основними технологічними схемами виробничих процесів головних виробництв у зв’язку з розміщенням їх підприємств і впливом на навколишнє природне середовище; визначення видів сировини, основних і допоміжних матеріалів, що використовуються у виробництві, основної та побічної продукції та її використання; виявлення впливу виробничої діяльності на навколишнє середовище в різних галузях матеріального виробництва і на окремих його стадіях;  визначення шляхів оптимізації технологічних процесів з точки зору економічної оцінки виробництва продукції, використання сучасних прогресивних технологічних розробок, техніко-економічної та екологічної ефективності промислових технологій.

            Структура курсу:

Розділ 1. Загальні основи технологій виробництва.

Розділ 2.  Техніко-технологічні аспекти промислового виробництва


Регіональна економічна і соціальна географія

     Мета курсу  - сформувати цілісний просторово-часовий погляд у студентів на сучасні соціально-економічні та політичні процеси в різних країнах і регіонах світу, набуття чітких знань та навичок у складанні їх комплексної соціо-економіко-географічної характеристики.

     Завдання курсу: характеристика динаміки, тенденцій, закономірностей та перспектив розвитку соціальних, економічних та політичних процесів у регіонах світу; вміння давати комплексну суспільно-географічну характеристику зарубіжних країн світу за регіонально-континентальним принципом, зокрема, аналізувати природно-ресурсний потенціал, населення, галузеву та територіальну структуру господарства, зовнішньоекономічні зв’язки зарубіжних країн; характеристика особливостей розміщення продуктивних сил у межах окремих регіонів, умов та особливостей їх розвитку; визначення особливостей просторової організації суспільства країн світу; аналіз особливостей транспортної мережі країн світу; вміння давати комплексні суспільно-географічні порівняння різних країн та регіонів світу.

     Структура курсу:

Розділ 1. Суспільно-географічна характеристика країн Європи

Розділ 2. Суспільно-географічна характеристика країн Азії

Розділ 3. Загальна характеристика Америки

Розділ 4. Суспільно-географічна характеристика країн Латинської Америки

Розділ 5. Суспільно-географічна характеристика країн Африканського регіону


Фізична географія України

     Мета курсу полягає в засвоєнні студентами загальних фізико-географічних закономірностей формування, функціонування та розвитку ландшафтної оболонки та вивчення впливу антропогенної діяльності людини на її динаміку та прояв в межах території України, геокомпонентних та геокомплексних особливостей природи території України.

     Завдання вивчення дисципліни:  вивчення геокомпонентних особливостей природи території України; вивчення ландшафтних (геокомплексних) особливостей природи території України; вивчення загальних закономірностей в характері природи території України; вивчення регіональної специфіки в характері природи території України.

     Структура курсу:

Розділ 1. Тополого-метричні властивості та орографія України. Геологічна будова, тектоніка, сейсміка та вулканізм України.

Розділ 2. Корисні копалини України.

Розділ 3. Морфоструктури  та морфоскульптури України.

Розділ 4. Клімат, поверхневі та підземні води України. Чорне та Азовське моря.

Розділ 5. Грунти, рослинний покрив та тваринний світ України.

Розділ 6. Палеогеографія, типологія ландшафтів та фізико-географічне районування України. Ландшафти рівнинної частини України.

Розділ 7. Ландшафти гірської частини України.

Розділ 8. Геоекологічні проблеми та охорона природи.


 

Дисципліни за вибором студента

 

Географія Кіровоградської області

          Мета: формування у студентів цілісного уявлення про Кіровоградську область як унікальний регіон України зі своїми особливостями історії, природи, населення та господарства.

          Завдання: з’ясування загальних теоретичних особливостей курсу «Географія Кіровоградської області» як розділу регіональної географії; ознайомлення студентів з основними етапами вивчення території Кіровоградської області, особливостями компонентів її природи, населенням та господарством; формування у студентів чіткого уявлення про особливості просторового розміщення явищ, які вивчаються у межах курсу «Географія Кіровоградської області»; формування у студентів почуття патріотизму на основі вивчення регіонального географічного матеріалу.

            Структура курсу:

Розділ 1. Вступ. Природно-географічна характеристика  Кіровоградської області

Розділ 2. Соціально-економічна характеристика Кіровоградської області


Географія культури

     Мета:   ознайомлення студентів із теоретичними основами географії культури, вивчення просторово-часових закономірностей процесу розвитку культури у взаємодії з оточуючим природним і соціально-економічним середовищем; ознайомлення з особливостями культури різних географічних регіонів земної кулі, з кращими здобутками світової культури; формування уявлень про територіальну цілісність культури; виховання на засадах поваги до інших культур і народів; розвиток почуття прекрасного, ознайомлення з перлинами світового мистецтва. Особлива увага приділяється визначенню місця і ролі української культури у контексті світових культур.

     Завдання:  формування у студентів розуміння різниці між поняттями культура і цивілізація; ознайомлення з закономірностями взаємодії людства з природним середовищем; ознайомлення з особливостями основних найбільш поширених культур, геокультурними регіонами світу.

     Структура курсу:

Розділ 1. Вступ. Структура ГК.

Розділ 2.  Геокультурні регіони світу


Географія мінеральних ресурсів

     Мета: формування знань про: мінеральні ресурси як важливої бази економіки, основи національної безпеки держави та благополуччя громадян; про закономірності просторового розміщення основних родовищ корисних копалин у світі, Україні та Кіровоградщині та основ їх використання

     Результати навчання: компетентності щодо: аналізу стану мінерально-сировинної бази окремих територій за картами і довідковою літературою; пояснити закономірності формування окремих видів мінеральної сировини; читання карт корисних копалин; створення карт мінеральних ресурсів світу, України, Кіровоградщини; використання знань про мінеральні ресурси для оцінки забезпечення природними ресурсами окремих регіонів; використання знань про палеогеографічні документи для відтворення природних умов минулого; встановлення причинно-наслідкових зв’язків між геологічною будовою території, розміщенням корисних копалин і перспективами розвитку галузей економіки; оцінювання перспектив забезпечення мінеральними ресурсами галузей промисловості та їх використання.


Географія населення

     Мета: ознайомлення студентів з особливостями формування кількості населення світу, окремих регіонів та країн; особливостями процесів відтворення і міграційного руху населення; якісним складом населення; системою розселення, суттю та проявами урбанізації; трудовими ресурсами та особливостями зайнятості населення в регіонах світу; формування умінь застосовувати основні способи аналізу геодемографічної ситуації, населення та системи поселень; виховання поваги до представників різних рас, етносів, релігій, соціальних верств населення.

     Основними завданнями вивчення дисципліни «Географія населення»  є: засвоєння базових понять курсу; ознайомлення з динамікою кількості населення світу, особливостями її формування;формувати знання про суть та типи відтворення населення, основні демографічні процеси (народжуваність, смертність, природний приріст населення) та фактори, що на них впливають; ознайомити з поняттям «демографічний перехід», фазами демографічного переходу, типами демографічної ситуації та особливостями демографічної політики в країнах з різним типом відтворення;формувати знання про міграції, класифікації міграцій, показники міграційного руху населення, міграційній хвилі в минулому та сьогоденні;ознайомити з статево-віковим, расово-етнічним, мовним, релігійним складом населення; ознайомити студентів з системою розселення, типами поселень, класифікаціями міст за різними критеріями, суттю та проявами урбанізації, найбільшими агломераціями та мегаполісами світу;формувати знання про трудові ресурси та особливості зайнятості населення в регіонах світу.

     Структура курсу

Розділ 1. Формування кількості і відтворення населення. Склад населення.

Розділ 2. Територіальна організація населення. Трудові ресурси та їх використання.


Географія релігій

     Мета: ознайомити студентів із теоретичними основами та практичними положеннями географії релігій, показати її роль в розумінні георелігійних процесів, що відбуваються в Україні та світі, сформувати уявлення про регіональні особливості розвитку таких процесів.

     Завдання: формувати у студентів уявлення про роль географії релігій в розвитку складних соціальних процесів у суспільства, визначити основні принципи і чинники територіальних відмінностей в георелігійних процесах, ознайомити із особливостями релігійних процесів та розвитку релігійної сфери в регіонах України.

            Структура курсу:

Розділ 1. Історико-географічні аспекти розвитку та поширення релігій світу

Розділ 2. Географічні аспекти поширення релігій


Географія ринку праці

     Мета курсу – сформувати систему теоретичних знань про територіальні особливості та механізми функціонування ринку праці світу й України, а також закласти вміння і навички практичного застосування отриманих знань.

     Завдання курсу: вивчити теоретико-методологічні принципи та прийоми функціонування ринку праці; ознайомити з територіальними особливостями ринку праці світу й України; опанувати основи зайнятості, безробіття, попиту і пропозиції на ринку праці світу й України; охарактеризувати проблеми та напрямки вдосконалення функціонування ринку праці світу й України.

     Структура курсу:

Розділ 1. Теоретико-методологічні засади функціонування ринку праці

Розділ 2. Територіальні особливості функціонування ринку праці України


Географія сільського господарства

            Мета:  вивчення теоретико-методологічних основ та набуття практичних навичок дослідження територіальної організації сільського господарства.

            Завдання: розкрити теоретико-методологічні основи функціонування аграрного сектору (АС); охарактеризувати основні чинники територіальної організації с/г; охарактеризувати товарні ринки основних видів продовольчої продукції в світі та Україні;  охарактеризувати агропромислові зони та райони України;  розкрити географію основних видів зовнішньоекономічних зв’язків АС України.

     Структура курсу:

Розділ  1. Структура та сутність сільського господарства як складової аграрного сектору економіки (АС).

Розділ 2. Особливості розвитку та функціонування сільського господарства.


Географія туризму

     Метою дисципліни «Географія туризму» є отримання майбутніми фахівцями знань у сфері теорії і методології географічних досліджень та туристичного ресурсознавства, формування світогляду щодо територіальної організації та умов розвитку спеціалізованих видів туризму в регіонах та країнах світу.

       Основними завданнями вивчення дисципліни є: теоретична і практична підготовка з питань теоретико-методологічних засад географії туризму, особливостей методології та методики проведення географічних- досліджень у сфері географії туризму, туристичного ресурсознавства та застосуванні регіонального підходу до географічної характеристики природних та культурно-історичних туристичних ресурсів, комплексної географічної характеристики спеціалізованих видів туризму; .

          Структура курсу:

Розділ 1. Теоретичні основи географії туризму

Розділ 2. Туристичні регіони світу


Геодемографічні проблеми людства

     Мета: ознайомлення студентів з суттю та проявами геодемографічних проблем в світі, з проблемами, пов’язаними зі зміною кількості, природним та механічним рухом населення, якісним складом населення, територіальною організацією людства, урбанізацією, забезпеченістю трудовими ресурсами та зайнятістю населення у світі; розвиток умінь застосовувати основні способи аналізу геодемографічної ситуації, статево-вікової структури населення; виховання поваги до представників різних рас, етносів, релігій, соціальних верств населення.

     Завдання: засвоєння базових понять курсу;  формувати уявлення про суть та прояви геодемографічних проблем в світі, наслідки перенаселення планети, ознайомити з теоріями народонаселення; ознайомлення з проблемами, пов’язаними зі зміною кількості населення, динамікою кількості населення світу , окремих регіонів та країн, особливостями її формування; формування знання про проблеми, пов’язаними зі зміною процесів відтворення, типи відтворення населення,  демографічну ситуацію та демографічну політику в різних регіонах та країнах світу; основні геодемографічні процеси (народжуваність, смертність, природний приріст населення) та фактори, що на них впливають; поняття «демографічний перехід», фази демографічного переходу; ознайомити з суттю поняття «демографічний вибух», наслідками стрімкого зростання чисельності населення в країнах, що розвиваються та шляхами вирішення проблеми; ознайомити з суттю понять «демографічна криза» та «депопуляція населення», наслідками скорочення чисельності населення в розвинутих країнах світу та шляхами вирішення проблеми.

     Структура курсу

Розділ 1. Геодемографічні проблеми людства. Проблеми, пов’язані зі зміною кількості, природним та механічним рухом, складом населення.

Розділ 2. Проблеми, пов’язані з територіальною організацією людства та урбанізацією.  Проблеми забезпеченості трудовими ресурсами та зайнятості населення у світі.


Геоекологія

     Мета: забезпечити розуміння існування тісного взаємозв’язку географічної оболонки Землі і людського суспільства; сформувати екологічний світогляд.

     Завдання: ознайомлення із системою геоекологічних знань; засвоєння знань про взаємозв’язок компонентів геосфер Землі і господарчою діяльністю суспільства на сучасному етапі розвитку;  засвоєння знань про екосферу Землі, як складну динамічну саморегулюючу систему;  засвоєння знань про геоекологічні аспекти існування природно-техногенних систем; засвоєння методів геоекологічних досліджень.

     Структура курсу:

Розділ 1. Геоекологія як система наук про взаємодію геосфер Землі з суспільством. Геосфери Землі і діяльність людини

Розділ 2. Геоекологічні фактори здоров'я населення. Геоекологічний моніторинг


Геоінформаційні технології в географії

     Мета: сформувати уявлення про: місце і роль геоінформатики серед географічних наук; предмет, цілі і методи геоінформатики; структуру та функції сучасних геоінформаційних систем; основні характеристики компонентів ГІС – апаратного, програмного, інформаційного та аналітичного комплексів; моделі та бази даних атрибутивної інформації; системи управління базами та їх використання в ГІС-технології; основні методи формалізації просторової інформації – растрову та векторну, їх недоліки і переваги; методи кодування географічної інформації в ГІС; основні методи географічного аналізу в ГІС; можливості тематичного картографування в ГІС (комп’ютерна графіка, створення спеціалізованих тематичних, анімація, мультимедія, моделювання процесів, кадастр тощо; основні сфери та принципи використання в ГІС; характеристику основних ГІС-пакетів

     Структура курсу:

Розділ 1. Основи геоінформатики, геоінформаційні технології

Розділ 2. Методи географічного аналізу та методи картографування в ГІС


Геологістика

     Мета курсу: формування у студентів систематизованого комплексу знань про теоретико-методологічні основи геологістики, глобальну логістичну систему світу та регіональні особливості світового ринку логістичних послуг.

     Завдання вивчення курсу: визначення суспільно-географічної сутності, цілей і функції геологістики; ознайомлення з теоретико-методологічними основами логістичного напряму в суспільній географії, зокрема з обʼєктом і предметом дослідження геолог істики, основними концепціями, принципами та положеннями геологістики;  оволодіння сучасним понятійно-термінологічним апаратом геологістики, зокрема з поняттями; ознайомлення з сутністю логістичних потоків та їх класифікацією, з комплексною характеристикою матеріальних, інформаційних, фінансових потоків та потоків послуг; ознайомлення з поняттям «логістичні територіальні системи», з умовами утворення, функціонування і розвитку логістичних систем, їх видами; ознайомлення з функціональними та забезпечуючими складовими геологістики та інтегруючими напрямами геологістики;

     Структура курсу

Розділ 1. Теоретико-методологічні основи геологістики. Суспільно-географічні та прикладні аспекти різних складових та напрямів логістики.

Розділ 2. Регіональні особливості світового ринку логістичних послуг.


Екскурсознавство та музеєзнавство

     Метою навчальної дисципліни є вивчення теорії, методики та практики підготовки, проведення та удосконалення екскурсій, засвоєння теорії та методики музеєзнавства , внутрішньої організації музеїв, системи наукового комплектування музейних фондів, документування та зберігання музейних колекцій, опрацювання методики побудови  експозицій.

    Завдання що мають бути вирішені в процесі викладання дисципліни: розкриття витоків екскурсійної справи, особливостей вітчизняного екскурсознавства на всіх етапах розвитку, аналіз сучасного стану, перспективи розвитку екскурсійної діяльності; вивчення теоретичних основ екскурсійної справи: сутності екскурсії, її основних ознак і функцій, класифікації екскурсії, формування екскурсійної тематики, застосування елементів педагогіки, психології, логіки в екскурсіях; опрацювання питань екскурсійної методики, що є сукупністю чітких правил та вимог до екскурсії, сумою методичних прийомів підготовки та проведення екскурсій. Це питання технології створення нової екскурсії, особливостей застосування методичних прийомів показу та розповіді; вивчення шляхів удосконалення професійної майстерності екскурсоводів, забезпечення якості екскурсійних послуг; засвоїти основи музейної справи, її соціальні функції та форми реалізації у відповідних соціально-економічних умовах; сформувати уявлення про структуру музеєзнавства, його місце в системі наук, основні поняття музеєзнавства, класифікацію музеїв, музейну мережу України; засвоїти теорію та практику музеєзнавства, внутрішньої організації музеїв, системи наукового комплектування музейних фондів, документування та зберігання музейних колекцій, опрацювання методики побудови  експозицій.


Заповідні території Кіровоградської області

     Метою курсу є ознайомлення студентів із основами організації та функціонування заповідної справи в світі та Україні, класифікаціями заповідних територій і об’єктів, основними функціями, завданнями, функціонально-територіальною структурою та особливостями просторової організації мережі окремих природо-заповідних територій у світі,  в Україні, на територіїї Кіровоградської області.

     Студенти повинні засвоїти: основні принципи та засади організації і функціонування заповідної справи; нормативно-правове забезпечення природно-заповідного фонду України; міжнародну та національну класифікацію заповідних територій та об’єктів; функції, завдання та функціонально-територіальну структуру основних категорій заповідних територій; особливості просторової організації мережі природно-заповідного фонду України і мережі заповідних територій найвищого рівня світу; історію формування, структуру та просторову організацію природно-заповідного фонду Кіровоградської області та свого адміністративного району чи міста, проблеми та перспективи розвитку.

     Структура курсу:

Розділ 1. Основи заповідної справи в Україні та світі.

Розділ 2. Заповідні території Кіровоградської області.


Зелений туризм

     Мета курсу – розглянути теоретично-методологічні та практичні аспекти формування, функціонування і розвитку зеленого сільського і екологічного туризму як цілісної системи урбокомпенсаційного природокористування; розкрити особливості управління персоналом, менеджменту та маркетингу урбокомпенсаційного зеленого сільського туризму.

     Програма дисципліни передбачає вирішення таких завдань: вивчення історії та сучасного стану, мети і мотивації вибору відпочинку в сільській місцевості; дослідження найважливіших закономірностей, чинників, які визначають розвиток і розміщення гостинних садиб (агроосель), організаційно-правового і економічного механізму їх діяльності на ринку туристичних послуг регіону, держави; розглянути проблемні питання фахової освіти менеджера зеленого сільського туризму; на основі конструктивно-географічного підходу розкрити особливості менеджменту та маркетингу зеленого сільського туризму; поглибити, систематизувати теоретичні знання щодо проблем і перспектив розвитку зеленого сільського туризму у Карпатському регіоні; виробити вміння узагальнювати теоретико-практичні матеріали, аналізувати пактичну інформацію, працювати зі спеціальною літературою, довідковими виданнями тощо.

     Структура курсу:

Розділ 1. Історія та основи менеджменту зеленого туризму

Розділ 2. Управління персоналом та маркетинг гостинної садиби у зеленому туризмі. Екологічний туризм


Землеустрій і земельний кадастр

     Метою викладання дисципліни є забезпечення вивчення єдиного державного фонду України, вирішення питань, пов’язаних з підвищенням продуктивності використання земель і здійсненню контролю за їх виконанням.

     Завдання. У курсі розглядаються земельні ресурси, які вивчаються, підлягають обліку і оцінці з метою отримання достовірних і необхідних відомостей про правовий, природний і господарський стан земель, для організації раціонального і ефективного їх використання. Дисципліна вивчає теоретичні основи реєстрації землекористувачів, обліку кількості і якості земель, бонітування грунтів і економічної оцінки земель, організацію земельно-кадастрових робіт. Ці знання необхідні для належного рівня викладання географії та біології у школі.

     Структура курсу:

Розділ 1. Загальні поняття землеустрою

Розділ 2.  Землеустрій та земельний кадастр в Україні та Кіровоградській області.


Історична географія

     Метою викладання навчальної дисципліни «Історична географія» є формування географічної культури, акцентованої на глобальне та регіональне причинно-наслідкове розуміння сучасних суспільно-географічних особливостей; ознайомлення студентів з методологічними основами історичної географії, її місцем в системі наук, з фізико-географічним середовищем та суспільно-географічними явищами і процесами минулих епох, а також з їх змінами протягом історичного часу; формувати розуміння особливостей взаємодії в системі «населення – природа - господарство» на Землі, впливу географічного середовища на розвиток суспільства та особливостей природокористування впродовж історії розвитку людства; розвивати уміння користуватись різними джерелами історико-географічної інформації; виховувати бережливе ставлення до природи планети, повагу до представників різних рас та етносів.

     Структура курсу:

Розділ 1. Історична географія як наука. Історична географія давнього світу

Розділ 2. Історико-географічні особливості Середньовіччя та епохи Великих географічних відкриттів

Розділ 3. Історико-географічні особливості Нового часу. Загальні риси історичної географії України


Конструктивна географія

     Метою навчальної дисципліни є оволодіння фундаментальними знаннями з конструктивної географії і основ природокористування, геоекологічних основ регіонального планування і проектування, охорони природи і раціонального використання природних ресурсів.

     Завдання навчальної дисципліни:  оволодіння теоретичним, методологічним і методичним арсеналом, понятійно-термінологічним апаратом сучасної вітчизняної і зарубіжної конструктивної географії; оволодіння методами геоекологічного аналізу в обґрунтуванні регіональних схем і проектів природокористування, набуття умінь і навичок; оцінки норм антропогенного навантаження на геосистеми, геоекологічного моніторингу і експертизи проектів; оволодіння прийомами написання наукових робіт з конструктивної географії, набуття здатності до самостійного осмислення і постановки конструктивно-географічних наукових задач та їх розв’язання за допомогою новітніх методів досліджень.


Методика організації спортивно-туристичної роботи в закладах освіти

     Мета – ознайомити студентів з масовими видами спортивного туризму; методикою організації та проведення туристських походів; формування професійних, організаційних, педагогічних, методичних знань, вмінь і навичок необхідних для роботи у сфері рекреаційно-спортивного та оздоровчого туризму з учнівською і студентською молоддю в вищих закладах освіти та туристських осередках країни, а також для самостійних занять спортивно-оздоровчим туризмом.

     Основними завданнями дисципліни є здобуття студентами вмінь та навичок, необхідних для:  роботи з туристською групою в умовах природного середовища на маршрутах різної категорії складності з урахуванням вікових, фізичних та інших особливостей учасників;  забезпечення безпеки туристських заходів; підготовка до виживання в складних та екстремальних природних ситуаціях. Результатом вивчення має бути вміти планувати та проводити роботу туристських секцій та клубів в колективах закладів освіти та за місцем проживання, організовувати та проводити масові некатегорійні спортивні туристські походи, вести заняття в туристських та краєзнавчих гуртках.


Міжнародний туризм

     Мета курсу: формування знань про міжнародний туризм, особливості формування міжнародних туристичних потоків та їх розміщення у туристичних регіонах світу, особливості функціонування та територіальної організації ринку міжнародного туризму у світі та в Україні.

     Завдання вивчення курсу: формувати у студентів уявлення про міжнародний туризм як сферу життєдіяльності суспільства та географію міжнародного туризму як складову суспільної географії; ознайомити з поняттями «міжнародний туризм», основними чинниками розвитку та видами міжнародного туризму; сформувати у студентів наукове розуміння особливостей формування і закономірностей розміщення міжнародних туристичних потоків та їх значення для розвитку національної економіки; ознайомити із закономірностями розвитку міжнародного туризму;  формувати  знання про особливості формування туристичних потоків та їх розміщення у туристичних регіонах світу.

     Структура курсу

Розділ 1. Фактори розвитку міжнародного туризму Міжнародні туристичні потоки в світі та основні виді міжнародного туризму.

Розділ 2. Туристичне регіоно- та країнознавство.


Музеєзнавча справа

     Мета : засвоєння теорії та методики музеєзнавства , історії та  закономірностей розвитку музеїв, їх внутрішньої організації, системи наукового комплектування музейних фондів, документування та зберігання музейних колекцій, опрацювання методики побудови  експозицій краєзнавчого, природничо-наукового та інших напрямів, формування уявлення про сутність екскурсійної роботи, засвоєння методичних засад підготовки та проведення екскурсій.

     Завдання навчальної дисципліни:  засвоїти основи музейної справи, її соціальні функції та форми реалізації у відповідних соціально-економічних умовах; сформувати уявлення про структуру музеєзнавства, його місце в системі наук, основні поняття музеєзнавства, класифікацію музеїв, музейну мережу України; засвоїти теорію та практику музеєзнавства.

     Структура курсу:

Розділ 1. Вступ

Розділ 2. Теорія та практика музейної справи.


Організація краєзнавчо-туристичних досліджень

     Мета: формування у студентів організаційно-методичних навичок і вмінь щодо організації в шкільних умовах вивчення рідного краю і використання краєзнавчого матеріалу в навчально-виховному процесі; набуття практичних навичок з організації краєзнавчих досліджень у школі, під час туристських походів, експедицій та екскурсій із школярами, участі у різноманітних наукових конкурсах, фестивалях, роботі МАН, підготовки науково-дослідницької роботи.

     Результати навчання: освоєння теоретичних та методичних основ дослідження природних і соціально-економічних особливостей рідного краю;

     оволодіння системою знань про методи, провідні аспекти і форми організації краєзнавчих досліджень та їх використання педагогами у практичній діяльності;

     мати компетенції щодо організації вивчення рідного краю;

     бути компетентними щодо допомоги учням у засвоєнні основних методів і прийомів дослідницької роботи, оформлення результатів дослідження;

     вміння розробляти методичні варіанти організації різних форм краєзнавчої роботи та проводити відповідні дослідження.


Основи радіоекології

     Мета: формування у майбутніх спеціалістів теоретичних знань та практичних навичок щодо комплексної оцінки біологічної дії різних видів випромінення (іонізуючої та неіонізуючої природи) на людину та інші об’єкти навколишнього середовища та способи захисту від них

     Результати навчання знання і розуміння: основних показників радіоактивності; природу іонізуючого випромінювання; основні джерела радіації; географію радіаційного фону; проникливу здатність іонізуючого випромінювання та його вплив на довкілля; методи виявлення та вимірювання радіоактивних випромінювань; джерела радіоактивного забруднення геекосистем; особливості впливу радіації на організми та людину; особливості радіаційної ситуації на Україні та Кіровоградщині. Уміння: вимірювати радіоактивність на місцевості та в приміщеннях; визначати дози опромінення, визначати радіоекологічний ризик; оцінювати масштаби радіаційного забруднення територій; використовувати теоретичні знання і навички при проведенні наукових досліджень та викладання географічних курсів в навчальних закладах.


Основи суспільної географії

            Метою  курсу є формування у майбутніх спеціалістів-географів системи суспільно-географічних знань, обґрунтування шляхів удосконалення територіальної організації суспільства.

            Завдання: вивчення основних суспільно-географічних категорій: територіальної організації суспільства, територіального поділу праці, суспільно-географічного положення, структури господарського комплексу тощо; розгляд основних наукових концепцій: суспільно-географічного районування, суспільно-географічних комплексів.

Структура курсу:

Розділ 1. Вступ. Основні поняття та категорії суспільної географії

Розділ  2. Основи географії господарства


Основи територіального планування

     Метою навчальної дисципліни «Основи територіального планування» є загальне ознайомлення із основами теритоіального планування як важливою сферою науково-дослідної і проектно-планувальної діяльності людини.

     Основними завданнями вивчення дисципліни «Основи територіального планування» є: отримати загальне уявлення про усю сукупність проектно-планувальних робіт, а також роль і місце в цій сукупності географічних дисциплін; оцінити можливості районного планування в сучасних соціально-економічних умовах України, знати теоретичні, методичні і прикладні аспекти дисципліни; навчитись використовувати на практиці основи територіального планування.

     Структура курсу:

Розділ 1. Теоретичні основи територіального планування

Розділ 2. Територіальне планування на різних просторових рівнях


Основи техніки туризму

     Мета курсу: набуття знань про туризм як важливе соціальне явище сучасності, розгляд законодавчих та нормативно-інструктивних документів, що регламентують розвиток туризму в нашій країні, ознайомлення з основними формами та видами туристської діяльності, питаннями організації та проведення туристських подорожей з активними формами пересування.

     Необхідним є також набуття практичних навичок по організації туристсько-краєзнавчої роботи, організації та проведенню туристських походів, експедицій та екскурсій із школярами, участі у різноманітних туристських і краєзнавчих заходах.

     Завдання курсу: ознайомити студентів з основними видами туризму, в тому числі спортивного; з’ясувати нормативно-правовий аспект організації туристської діяльності з учнівською та студентською молоддю; дати уявлення про загальні принципи організації туристської роботи з учнівською та студентською молоддю; ознайомити з загальними правилами організації туристської подорожі; навчити складати кошторис походу, список особистого та групового спорядження, меню подорожі; ознайомити з основними дозвільними документами та документами, які засвідчують успішне проходження маршруту; сформувати навички надання першої невідкладної допомоги при невідкладних станах


Основи туризму

     Головною метою курсу є ознайомлення студентів з основними формами та видами туристичної діяльності, нормативно-правовими документами, які регламентують даний вид діяльності, особливостями планування та організації туристичних подорожей з активними засобами пересування, різноманіттям туристичного спорядження, питаннями забезпечення безпеки під час туристичного походу.

     Навчальна дисципліна «Основи туризму» складається з двох змістовних розділів: «Методологічні основи туризму» та «Організація та проведення краєзнавчо-туристичних подорожей».


Палеогеографія

     Мета: вивчення фізичної географії минулих геологічних епох.

     Завдання: вивчення закономірностей історичного розвитку географічної оболонки Землі; сформувати уявлення про особливості просторового розподілу ландшафтів залежно від етапів розвитку природи Землі; засвоєння основних методів палеогеографічних досліджень.

     Структура курсу:

Розділ 1. Основи палеогеографії. Фактори розвитку географічної оболонки Землі. Методи палеогеографічних досліджень

Розділ 2.  Закономірності розвитку ландшафтної оболонки Землі.


Природно-заповідні території

     Метою курсу є формування уявлення про просторово-часову організацію природних комплексів різного таксономічного рангу, необхідність збереження різноманіття природи на видовому та системному рівні з урахуванням динамічного стану та рівня антропогенної зміни ландшафтів та інших природних комплексів форму, знань студентів про особливості взаємодії людини і природи, особливості функціонування природно-заповідних територій, ознайомлення з основами організації та функціонування заповідної справи в світі та в Україні, класифікаціями заповідних територій і об’єктів, функціонально-територіальною структурою та особливостями просторової організації мережі окремих природно-заповідних територій  у світі, в Україні, на територіїї Кіровоградської області.

    Завдання вивчення курсу: основні принципи та засади організації і функціонування заповідної справи; нормативно-правове забезпечення функціонування природно-заповідного фонду України; міжнародну та національну класифікації природно-заповідних територій та об’єктів; функції, завдання та функціонально-територіальну структуру основних категорій заповідних територій; особливості просторової організації мережі природно-заповідного фонду України і мережі заповідних територій найвищого рівня світу;  історію формування, структуру та просторову організацію природно-заповідного фонду Кіровоградської області та свого адміністративного району чи міста, проблеми та перспективи розвитку.

     Структура курсу

Розділ 1. Основи заповідної справи в Україні та світі. Природно-заповідні території світу

Розділ 2. Класифікація заповідних територій України. Характеристика основних категорій заповідних територій і об’єктів України


Природно-заповідні території

     Метою курсу є формування уявлення про просторово-часову організацію природних комплексів різного таксономічного рангу, необхідність збереження різноманіття природи на видовому та системному рівні з урахуванням динамічного стану та рівня антропогенної зміни ландшафтів та інших природних комплексів форму, знань студентів про особливості взаємодії людини і природи, особливості функціонування природно-заповідних територій, ознайомлення з основами організації та функціонування заповідної справи в світі та в Україні, класифікаціями заповідних територій і об’єктів, функціонально-територіальною структурою та особливостями просторової організації мережі окремих природно-заповідних територій  у світі, в Україні, на територіїї Кіровоградської області.

     Завдання вивчення курсу: основні принципи та засади організації і функціонування заповідної справи; нормативно-правове забезпечення функціонування природно-заповідного фонду України; міжнародну та національну класифікації природно-заповідних територій та об’єктів; функції, завдання та функціонально-територіальну структуру основних категорій заповідних територій; особливості просторової організації мережі природно-заповідного фонду України і мережі заповідних територій найвищого рівня світу;  історію формування, структуру та просторову організацію природно-заповідного фонду Кіровоградської області та свого адміністративного району чи міста, проблеми та перспективи розвитку.

     Структура курсу

Розділ 1. Основи заповідної справи в Україні та світі. Природно-заповідні території світу

Розділ 2. Класифікація заповідних територій України. Характеристика основних категорій заповідних територій і об’єктів України


Рекреаційні регіони світу

     Метою навчальної дисципліни є вивчення умов формування, розвитку та розміщення територіально-рекреаційних комплексів, ознайомлення з системами організації діяльності населення для відновлення фізичних і духовних сил, моделями державної підтримки рекреації як соціально значущого процесу.

     Основні завдання дисципліни: визначення теоретичних основ формування і факторів розвитку рекреаційних комплексів, їх спеціалізації та видів у сучасних умовах; дослідження зарубіжного та вітчизняного досвіду створення та функціонування рекреаційних комплексів; аналіз функціональної, галузевої та територіальної           структури рекреаційно-туристичного комплексу України.


Розробка та організація туристських маршрутів і турів

     Мета вивчення дисципліни полягає в опануванні практичними навичками планування та організації турів та туристських маршрутів.

     Завдання є формування у студентів знань про міжнародні туристські організації; види туристських підприємств;  договірні відносини в туризмі; законодавчу базу в сфері туризму;  вимоги щодо забезпечення безпеки туристів і екскурсантів;  класифікацію туризму та туристської діяльності; поняття туристського продукту та туристської послуги;  стандарти процесу обслуговування;  процес виробництва, реалізації і споживання туристських послуг.


Сільський туризм

     Метою вивчення дисципліни є формування у студентів знань про теоретично-методологічні та практичні аспекти формування, функціонування і розвитку зеленого сільського і екологічного туризму.

     Завдання курсу: поглиблення знань щодо структури та особливостей функціонування сільського сектора України, прищепити навики аналізу сучасного стану і виявлення диспропорцій у розвитку його елементної бази та розробки заходів по їх подоланню.


Спеціальні види туризму

     Мета курсу - створення основи для набуття студентами-географами туристських краєзнавчих знань та практичних туристських навичок.

     Завдання: сформувати у студентів систему знань про туризм як важливе соціальне явище сучасності; дати студентам знання та поняття стосовно класифікації основних та спеціальних видів туризму,  навчити їх аналізувати суспільно-географічну інформацію, зокрема, в туристсько-рекреаційній діяльності; сформувати у студентів поняття про основні форми та види туристської діяльності, питаннями організації та проведення туристських подорожей з активними формами пересування; сформувати у студентів компетентності із використання системного аналізу при дослідженні туристсько-рекреаційної діяльності.

            Структура курсу:

Розділ 1. Туризм як суспільне явище

Розділ 2. Спеціальні види туризму


Спортивний туризм

     Мета курсу полягає в комплексному ознайомленні студентів з теорією та практикою проведення спортивних походів та змагань з різних видів туризму, що дозволить їм правильно оцінити практичну доцільність організації та проведення даних заходів в обраному районі з урахуванням рекреаційної та пізнавальної цінності та дотримання вимог безпеки.

     Завдання курсу: оволодіти комплексом теоретичних знань щодо проведення спортивних походів та змагань з різних видів туризму; розвивати уміння застосовувати набуті теоретичні знання на практиці; навчити працювати з картами під час подорожей; удосконалити технічну підготовку студентів при виконанні практичних завдань; виховувати почуття колективізму, патріотизму засобами гри, змагань, туристських походів тощо; пропагувати здоровий спосіб життя.


Теоретичні проблеми суспільної географії

     Мета курсу:   системне опанування основами теорії суспільної географії, які повинні стати базою формування власної обґрунтованої теоретико-методологічної позиції, яка має послужити основою для прийняття конструктивних управлінських рішень.

     Завдання вивчення дисципліни полягає у формуванні світоглядних географічних знань з проблем розвитку сучасної суспільної географії, у застосуванні теоретико-географічних знань у процесі педагогічної діяльності та під час реалізації важливих наукових проектів.

     Структура курсу:

Розділ 1.Теоретичні та методологічні проблеми суспільної географії.

Розділ 2. Прикладні проблеми суспільної географії.


Теорія і методика організації краєзнавчо-туристичної роботи в закладах освіти

     Метою викладання дисципліни є формування у студентів організаційно-методичних навичок і вмінь щодо організації в шкільних умовах вивчення рідного краю і використання краєзнавчого матеріалу в навчально-виховному процесі.

     Завдання курсу “Теорія та методика організації краєзнавчо-туристичної роботи в закладах освіти” полягає у формуванні в студентів організаційно-методичних навичок і вмінь щодо організації шкільної туристсько-краєзнавчої роботи, використання краєзнавчого принципу у навчальному процесі.

     Структура курсу:

Розділ 1. Вступ

Розділ 2. Позакласна краєзнавчо-туристична робота


Топоніміка Центральної України

     Метою навчального курсу є засвоєння студентами предмету та місця топоніміки у системі наук, основних етапів розвитку топоніміки, оволодіння методами топонімічних досліджень, передумовами виникнення топонімів, народних географічних термінів в топонімії, ознайомлення з регіональною топонімією, топонімією України, Центральної України.

     Завдання навчальної дисципліни : засвоєння специфіки впливу історичних подій на видове розмаїття топонімів; дослідженні етимології назв, формуванні топонімічних комплексів; засвоєння методики топонімічних досліджень;  розуміння умов формування топонімічної системи Центральної України: фізико-географічні умови, історичні аспекти заселення, розселення та господарського освоєння території, суспільно-географічні особливості регіону; засвоєння топонімічних класів: омоніми, гідроніми, ойконіми, антропоніми, фітотопоніми, зоотопоніми, урбаноніми, виробничі топоніми, торгівельно-транспортні, етнотопоніми, релігійно-культові, меморіальні топоніми;  засвоєння класифікації топонімів за семантичними ознаками, стратиграфічної класифікація топонімів, лінгвістична класифікація топонімів Центральної України.

     Структура курсу:

Розділ 1. Наукові основи топоніміки

Розділ 2. Регіональна топонімія


Туризмознавство

     Метою викладання навчальної дисципліни є вивчення багатопланової соціально-економічної суті туризму – ресурсно орієнтованої суспільно-господарської системи, основних етапів історії її розвитку; системний виклад визначень головних термінів і понять, чинників розвитку туризму, класифікації видів і форм туризму, оцінки туристських ресурсів, принципів формування туристської привабливості регіону; технології організації туристської подорожі; аналіз територіальних особливостей розвитку туризму, сучасного місця та перспектив України у світовому туристському просторі.

     Основними завданнями вивчення дисципліни є засвоєння основ теорії туризму; вивчення етапів розвитку туризму в Україні; аналіз чинників розвитку туризму і формування туристських потреб; вивчення, виявлення і оцінка туристських ресурсів; визначення складових туристської привабливості регіону; ознайомлення з організацією надання послуг туристськими фірмами, видами туристських маршрутів і турів; засвоєння технології організації та проведення туристської подорожі; вивчення туристських документів та основ професійної етики туризму.


Туристичне краєзнавство

     Метою вивчення даної дисципліни є  формування знань про краєзнавство та його основні види, етапи розвитку, основні складові туристичного краєзнавства на регіональному та державному рівнях.

     В результаті вивчення дисципліни, студенти повинні знати: основні віхи історії краєзнавчого руху в Україні; місце і роль туристичного краєзнавства в системі наук;  форми організації та методи реалізації краєзнавчої роботи; основні краєзнавчо-туристичні ресурси краю; теоретичні засади краєзнавства і принципи їх використання;  вміти: - організувати, збирати і аналізувати необхідну інформацію за тематикою досліджень;  обробляти результати досліджень;формувати висновки, складати звіти, доповіді, статті; використовувати краєзнавчі ресурси краю для організації та здійснення туристично-рекреаційної діяльності; аналізувати теоретичні основи краєзнавства; організовувати роботу туристичного гуртка та туристичні подорожі; організовувати роботу краєзнавчого музею; розробляти краєзнавчо-туристичні маршрути; розробляти екскурсії з географічних дисциплін.


Туристичне країнознавство

     Мета дисципліни – ознайомлення студентів з теоретичними засадами наукового країнознавства, сутністю основних наукових концепцій, а також напрямів дослідження сучасного країнознавства.

     Завдання дисципліни – надати студентам знання щодо сутнісних особливостей країнознавства як міждисциплінарної наукової дисципліни, основних методологічних засад країнознавства, провідних концепцій сучасного країнознавства, змісту провідних напрямів наукового країнознавства: фізико-географічного, екологічного, антропокраїнознавства, політичного, економічного, соціального та культурологічного.


Туристичне країнознавство та міжнародний туризм

Туристичне країнознавство та міжнародний туризм – це комплексна синтетична географічна дисципліна, що займається вивченням регіонів та окремих країн, систематизує та узагальнює дані про їх природу, населення, господарство, культуру та соціальну організацію.
     Об’єктом дослідження є регіони та окремі країни, як основні одиниці соціально-політичної організації світу.
     Предметом вивчення є територіальна система господарства та населення, їх зміни та функціонування.
  Мета дисципліни – ознайомлення студентів з теоретичними засадами наукового країнознавства, сутністю основних наукових концепцій, а також напрямів дослідження сучасного країнознавства.
    Завдання дисципліни – надати студентам знання щодо сутнісних особливостей країнознавства як міждисциплінарної наукової дисципліни, основних методологічних засад країнознавства, провідних концепцій сучасного країнознавства, змісту провідних напрямів наукового країнознавства: фізико-географічного, екологічного, антропокраїнознавства, політичного, економічного, соціального та культурологічного.
У результаті вивчення навчальної дисципліни студенти повинні
    знати: основні категорії туристського країнознавства, етапи формування і сучасний стан досліджень у туристському країнознавстві, закономірності просторової організації туристської індустрії у найважливіших регіонах і країнах світу, основні сегменти ринку міжнародного туризму, їх функціонування у різних країнах, значення туризму у національному господарстві і світовій економіці, особливості державної політики у сфері туризму;
     вміти: використовувати методи туристсько-країнознавчих досліджень, характеризувати особливості функціонування туристської індустрії у різних державах і регіонах, аналізувати кількісні і якісні показники стану окремихсегментів туристської індустрії.
«Туристичне країнознавство та міжнародний туризм» формує у свідомості студента локальні та глобальні структури сучасної картини світу у багатьох її вимірах. Дисципліна знайомить з туристичними ресурсами країн світу, дозволяє зрозуміти природу основних проблем сучасності та усвідомити гуманістичну роль туризму. Країнознавчі знання розвиваютьпросторове мислення і формують необхідні професійні навички.
      Структура курсу:
РОЗДІЛ 1. Методичні основи туристичного дослідження країн
РОЗДІЛ 2. Туристично-країнознавча характеристика регіонів світу


Туристичні ресурси України

     Метою курсу є формування у студентів-географів системи знань про туристичні ресурси України як основу територіальних туристсько-рекреаційних комплексів різного геопросторового рівня, вироблення вмінь їх кількісно та якісно характеризувати, оцінювати та раціонально використовувати. 

    Завдання: формування знань про види та специфіку туристичних ресурсів України; головні методи та підходи до вивчення природних, історико-культурних та соціально-економічних туристичних ресурсів; особливості використання у рекреаційній діяльності різних видів туристичних ресурсів; схему туристсько-рекреаційного районування України; закономірності просторової організації туристичних ресурсів України; туристичні ресурси Кіровоградщини та інших регіонів України.

     Структура курсу:

Розділ 1. Туристичні ресурси України як основа формування туристсько-рекреаційного комплексу

Розділ 2. Регіональний огляд туристичних ресурсів України. Різноманіття та специфіка туристичних ресурсів Кіровоградської області


Туроперейтинг

     Метою вивчення дисципліни є формування системи теоретичних знань та прикладних вмінь і навичок щодо методологічного апарату технології туроперейтингу для вирішення конкретних економічних завдань, що виникають у сфері туристської індустрії при розробці або просуванні нового тур продукту, заснуванні власного туристичного бізнесу, управлінні туристичними підприємствами або використанні послуг, що вони надають.

     Завданням туроперейтингу як науки є виявлення економічних, соціальних, психологічних, організаційних та управлінських закономірностей з метою визначення і використання на практиці більш ефективних способів та методів підвищення задоволеності туристів від споживання турпродукту.


Фізико-географічне районування

     Метою курсу „Фізико-географічне районування" є ознайомлення магістрантів з чинниками і закономірностями диференціації ландшафтної оболонки та фізико-географічним районуванням, як одним з методів відображення цієї реалії природи. Реалізація такої мети потребує виконання низки завдань теоретичного та практичного змісту, спрямованих на усебічне пізнання властивостей та прикладних аспектів застосування фізико-географічного районування.

     Теоретичне та практичне значення курсу полягає в можливості розширення уявлень студентів про об'єкт географічного пізнання -ландшафтну оболонку Землі, як цілісну складну багатовимірну систему та набуття магістрантами навичок аналізу реалій природи крізь призму методологічної моделі „дискретності-контенуальності".

     Структура курсу:

Розділ 1. Фізико-географічне районування та історія його розвитку

Розділ 2.  Ландшафти та фізико-географічне районування.

Розділ 3. Регіональні схеми фізико-географічного районування.


Шкільне краєзнавство

     Мета курсу – підготувати майбутнього вчителя до самостійної краєзнавчої праці в школі, дати знання, уміння і практичні навики здобуття знань про рідний край, про джерела цих знань, способи їх використання, форми організації краєзнавчої діяльності учнів, застосування краєзнавчої інформації на уроках і в позаурочній діяльності.

     Основні завдання полягають в ознайомленні студентів з основними формами, рівнями, видами краєзнавства, основними краєзнавчими джерелами інформації, можливостями реалізації краєзнавчих досліджень під час урочної та позаурочної роботи з учнями в різних закладах освіти.


 

 ОСВІТНІЙ РІВЕНЬ МАГІСТР

 Нормативні дисципліни

 

 

Етногеографія

     Мета курсу: ознайомлення студентів з етногеографією як науковим напрямом; формування знань про етноси, їх походження, класифікації та територіальну організацію; етнічні процеси; етногеографічні особливості регіонів світу та України.

     Завдання вивчення курсу: ознайомлення з теоретико-методологічними основами етногеографії, зокрема з обʼєктом і предметом дослідження, місцем в системі наук, звʼязками з іншими науками, джерелами етногеографічних знань та особливостями методики етногеографічних досліджень;  оволодіння сучасним понятійно-термінологічним апаратом етнічної географії; ознайомлення з сутністю поняття «етнос», концепціями етногенезу, класифікаціями етносів; ознайомлення з етнічними процесами та конфліктами, видами сепаратизму, шляхами вирішення або зниження гостроти етнічних конфліктів, вогнищами сучасних етнічних конфліктів та сепаратизму;  формування знань про етногеографічні особливості регіонів світу; ознайомлення з основами етногеографії України;  формувати уміння і навички аналізувати етногеографічну ситуацію в регіоні чи країні, працювати з результатми переписів населення, визначати індекс етнічної мозаїчності території, аналізувати етнічні процеси та виявляти причини етнічних конфліктів тощо.

     Структура курсу

Розділ 1. Теоретичні основи етногеографії

Розділ 2. Етногеографічні особливості регіонів світу та України.


Історія та методологія географічної науки

     Мета і завдання курсу «Історія та методологія географії» полягають у формуванні уяви про географію як цілісну систему науки про взаємодію природи і суспільства, основою якої є просторово різнорівневі ієрархічно побудовані геокомплекси. Для реалізації такої мети магістранти мають ознайомитися з існуючими теоретичними надбаннями задля пояснення процесів і явищ, які відбуваються в географічній оболонці.

     Теоретичне та практичне значення курсу. Теоретичне значення дисципліни полягає у формуванні світоглядних географічних знань з усвідомленням системної просторово-часової специфіки матеріальних та ідеальних об’єктів географічної оболонки. Практичне значення курсу криється у застосуванні теоретико-географічних знань в процесі викладацької роботи та під час реалізації прагматично важливих наукових проектів.

           Структура курсу

Розділ 1. Історія розвитку географічної науки

Розділ 2. Методологія географії

Розділ 3. Теоретичні засади географії


Ландшафтні регіони України

     Мета викладання дисципліни - поглибити знання студентів щодо класифікації, систематики, особливостей ландшафтів України.

     Завдання вивчення дисципліни — розглянути особливості диференціації ландшафтів території України, показати специфіку регіонів, актуальність певних геоекологічних проблем для окремих регіонів країни, характер їх еталонних територій.

     Теоретичне та практичне значення курсу. Теоретичне значення дисципліни полягає в усвідомленні ландшафтного різноманіття, ієрархічній побудові геокомплексів території України. Практичне значення курсу криється у можливості використання знань ландшафтного різноманіття України у викладацькій роботі, а також при вдосконаленні мережі природно-заповідного фонду України та під час вирішення проблем, пов’язаних з несприятливими стихійними природними процесами та явищами.

     Структура курсу

Розділ 1. Теоретичні засади та реалізація ландшафтної диференціації України

Розділ 2. Ландшафти рівнинної частини  України

Розділ 3. Гірські та аквальні ландшафти  України


Сучасні освітні технології у викладанні географії

     Мета: продовжити ознайомлення студентів з теоретичними та методологічними основами сучасної методики викладання географії, зокрема з суттю, класифікаціями, концептуальними основами та методичними особливостями застосування сучасних освітніх технологій у викладанні географії; продовжити  розвивати творче методичне мислення та первинні методичні уміння, які формують основу фахової та педагогічної майстерності та забезпечують творчий підхід до виконання функцій вчителя географії.

     Завдання: навчальні: забезпечити засвоєння студентами теоретичних засад сучасної методики викладання географії, особливостей застосування сучасних освітніх технологій в процесі навчання географії; методичні: формувати уміння організовувати процес навчання географії із застосуванням сучасних освітніх технологій; дослідницькі: формувати уміння працювати з науково-методичною літературою, самостійно проводи наукові дослідження в галузі методики навчання географії, здійснювати діагностування ефективності процесу навчання географії; конструктивні: формувати уміння планувати та конструювати процес навчання географії із застосуванням сучасних освітніх технологій; організаторські: забезпечити оволодіння студентами навичками організації навчально-пізнавальної діяльності учнів на уроці та коригування в процесі проведення уроку; практичні: виробити у студентів уміння користуватися методичним апаратом навчання географії, підготувати студентів до виконання обов’язків вчителя географії.

     Структура курсу

Розділ 1. Суть і класифікації освітніх технологій. Традиційні технології навчання географії.

Розділ 2. Інноваційні технології у викладанні географії.


Політична географія

     Мета: розкрити особливості сучасної політичної картини світу, сформувати у студентів знання про основи геополітики як практичного інструменту розв’язання регіональних проблем у світі та в Україні, показати роль та місце України у світовому геополітичному просторі.

     Завдання:  ознайомити студентів з науковими основами політичної географії; розглянути історичні етапи формування політичної географії; розкрити сутність територіально-політичної організації суспільства та територіально-політичних систем різних ієрархічних рівнів; вивчити сучасну політичну карту світу; показати сучасну геополітичну картину світу; аналіз новітніх територіальних трансформацій політичної карти світу; формування уявлення про співвідношення сил у світовій політиці; виявлення впливу геоглобалізаційних процесів на політичну карту світу, державу і окремого громадянина; особливості геополітичної ситуації в окремих регіонах світу; політико-географічне та геополітичне положення України прищеплення навичок самостійної роботи з різними джерелами політичної, економічної та географічної інформації (картами, схемами, статистичними даними, літературою, ілюстрованим матеріалом, ресурсами всесвітньої мережі Internet тощо); вивчення і перевірка знань політико-географічної номенклатури тощо.

     Структура курсу

Розділ 1. Теоретико-методологічні засади політичної географії. Політична карта світу та її історичні зміни.

Розділ 2. Держава як ключовий елемент політичної системи.

Розділ 3. Геополітика та електоральна географія як складові політичної географії


Проблеми соціально-економічного розвитку регіонів світу

     Мета дисципліни – надання студентам знань про особливості й проблеми утворення, розвитку та перспектив різних регіонів світу на основі типологічного підходу з позицій дослідження географічного положення, населення, природних умов та ресурсів, господарської спеціалізації країн, що входять до їхнього складу. Дисципліна забезпечує набуття системи знань, вмінь і навичок характеристики проблем соціально-економічного розвитку регіонів світу за низкою показників.

     Завдання вивчення дисципліни:  аналіз складу історико-географічних регіонів світу (регіонів Європи, Азії, Африки, Америки, Австралії та Океанії), особливостей їх формування, проблеми геополітичного та економіко-географічного положення; визначення проблемних аспектів демографічного розвитку регіонів світу: природного та механічного руху, особливостей відтворення, етно-соціального складу, розселення, зайнятості тощо; характеристика проблем раціонального використання природно-ресурсного потенціалу країн регіону (природних умов та природних ресурсів, їх впливу на участь в міжнародному географічному поділі праці); опис проблемних аспектів функціонування господарства країн регіону, експертно-імпортних відносин, дослідження внутрішніх відмінностей історико-географічних регіонів, характерних рис сучасного розвитку; характеристика основних глобальних проблем людства та різних регіонів світу.

 


Дисципліни за вибором студента

 

Геоурбаністика

     Мета курсу: ознайомлення з основними поняттями та особливостями сучасної  урбанізації; вивчення методологічних проблем розвитку міст і їх систем; вивчення ролі міст в територіальній організації суспільства, структури і динаміки їх просторового розвитку.

     Завдання дисципліни: охарактеризувати історико-географічні, соціальні, економіко-географічні, містобудівні та інші аспекти розвитку міст та їх систем; розглянути просторові закономірності процесу урбанізації через основні етапи еволюції міських систем; показати роль міст в розселенні і територіальній структурі господарства; розкрити значення і зміст географічних підходів до розробки стратегії розвитку міст і систем розселення.

     Структура курсу:

Розділ 1. Основи географії міст

Розділ 2. Міські системи


 Меліоративна географія

     Мета і завдання курсу «Меліоративна географія» полягають у формуванні уяви про меліоративну географію як складову конструктивної географії, де розглядаються питання конкретних шляхів покращення навколишнього природного середовища. Для реалізації такої мети майбутні магістри мають ознайомитися з існуючими теоретичними надбаннями в галузі меліоративної географії та особливостями практично зорієнтованого, у відповідних галузях народного господарства, поліпшення навколишнього природного середовища.

     Теоретичне та практичне значення курсу. Теоретичне значення дисципліни полягає у формуванні світоглядних, прагматично зорієнтованих географічних знань. Практичне значення курсу криється у застосуванні знань в галузі меліоративної географії в процесі викладацької роботи та у науковій діяльності.

     Структура курсу

Розділ 1. Меліоративна географія як наука та класифікація меліорацій

Розділ 2. Водні меліорації

Розділ 3. Земельні меліорації та рекультивація геокомплексів

Розділ 4. Кліматичні меліорації та фіто меліорації. Регіональні особливості меліорацій в Україні та проектування й експертиза проектів меліорованих систем


Моніторинг природних ресурсів

     Мета викладання дисципліни – сформувати знання про особливості геокомпонентного моніторингу природних ресурсів та уяву про особливості геокомплексного моніторингу.

     Завдання вивчення дисципліни — показати особливості проведення різних видів моніторингу, зокрема гідрометеорологічного та гідрогеологічного, моніторингу ресурсів корисних копалин, моніторингу грунтів тощо. Окремо розкрити прикладні особливості реалізації гідрогеолого-меліоративного та грунтово-меліоративного моніторингу. Розкрити сутність геокомплексного моніторингу на прикладі фізико-географічних стаціонарів України. Показати особливості реального прояву різних видів кадастру природних ресурсів із окремою увагою щодо земельного та водного кадастрів. Перелік дисциплін, засвоєння яких є необхідним студентам для вивчення курсу — геологія, гідрологія, ґрунтознавство, меліоративна географія, ландшафтознавство, фізична географія.

     Структура курсу

Розділ 1. Природні ресурси, специфіка, види та загальні особливості системи спостережень і контролю

Розділ 2. Кадастр, особливості, види та організація кадастрової діяльності


Рекреаційна географія

            Метою курсу є вивчення умов формування, розвитку та розміщення територіально-рекреаційних систем організації діяльності людей поза робочим часом, зокрема географією відпочинку.

            Завдання вивчення дисципліни: розкриття теоретико-методологічних основ формування та функціонування ТРС; аналіз основних факторів, що впливають на рекреаційні потреби населення; визначення структури рекреаційної діяльності; ознайомлення з класифікацією рекреаційних ресурсів; виявлення принципів рекреаційного районування світу; визначення основних особливостей рекреаційних макрорайонів світу.

     Структура курсу:

Розділ 1: Теоретико-методологічні засади рекреаційної географії

Розділ 2. Рекреаційне районування світу та України


Сакральна географія

      Метою викладання навчальної дисципліни є ознайомлення студентів із теоретичними основами та практичними положеннями сакральної географії, аналіз її ролі в розумінні георелігійних процесів, що відбуваються в Україні та світі, формування уявлень про регіональні особливості розвитку таких процесів.

      Основними завданнями вивчення дисципліни є формування у студентів уявлення про роль географії релігій в розвитку складних соціальних процесів  суспільства, визначення основних принципів і чинників територіальних відмінностей в георелігійних процесах, ознайомлення з особливостями релігійних процесів та розвитку релігійної сфери в регіонах України.

      Структура курсу:

Розділ 1. Історико-географічні аспекти розвитку та поширення релігій світу.

Розділ 2. Географічні аспекти поширення релігій.


Туризмознавство

     Метою вивчення дисципліни є отримання студентами необхідних знань з наукових основ туризмознавства, із питань пов’язаних із створенням та організацією роботи з документами відповідно до вимог чинних державних стандартів у цій галузі, а також у формуванні умов для здійснення оцінки туристичних ресурсів, функцій туризму, передумов здійснення туристичної діяльності.

     Завдання дисципліни полягає у вивченні теоретичних положень дисципліни, а також вироблення навичок вибору нових форм та методів здійснення туристичної діяльності при створенні цілісної, ефективної та гнучкої системи управління в рекреаційній сфері. Основні поняття і проблеми туризмознавства; основні напрямки розвитку туризмознавства, основні підходи, принципи, методи, функції, основні категорії та інструменти предмету курсу; функції туризму в суспільстві; - форми та види туризму; вплив основних чинників на розвиток туризму; правові засади діяльності туристичних організацій;  фактори ризику в туризмі; основні вимоги до складання і оформлення документації у туристичній діяльності.

     Структура курсу:

Розділ 1. Туризм  як суспільне явище та як економічна діяльність

Розділ 2. Основи організації туристичного процесу, туристичної діяльності та її регулювання


Туристичні ресурси світу

     Мета курсу: сформувати у студентів систему базових знань про туристсько-рекреаційні ресурси світу, сучасні підходи до туристичного районування світу, особливості використання туристичних та рекреаційних ресурсів у туристсько-рекреаційній діяльності, а також виявити проблеми і перспективи розвитку туризму в різних регіонах та країнах світу.

     Завдання: ознайомитися з теоретичними та методичними основами вивчення туристсько-рекреаційних ресурсів та туристсько-рекреаційної діяльності, засвоїти основні поняття та категорії курсу; дати характеристику видів туристсько-рекреаційних ресурсів; розкрити особливості світового розвитку туризму, охарактеризувати сучасні його види та форми; ознайомитися з існуючими підходами до туристичного районування світу, охарактеризувати туристсько-рекреаційні ресурси  Американського, Європейського, Африканського, азіатськотихоокеанського та Близькосхідного субрегіонів; окреслити проблеми та перспективи розвитку світового туризму та визначити роль України у світовому туристичному комплексі.

     Структура курсу:

Розділ 1. Туристсько-рекреаційні ресурси, сутність туризму, його види та форми

Розділ 2. Туристсько-рекреаційні ресурси регіонів світу