Біогеографія

(освітній рівень – бакалавр)

Мета : засвоєння студентами системи знань щодо закономірностей географічного поширення організмів та їх угруповань, виявленні структурно-функціональних та історичних особливостей розвитку органічного світу планети та окремих регіонів світу в аспекті охорони і раціонального використання біорізноманіття на глобальному, регіональному і локальному рівнях.

Завданнями є глибоке розуміння студентами :

  • структури, змісту та понятійно-термінологічного апарату біогеографії;

  • місця біогеографії в системі наук та основних етапів її становлення;

  • принципів організації організмів, шляхів біологічної еволюції;

  • закономірностей географічного поширення організмів, типології ареалів, принципів виділення та системи флористичних, фауністичних, біотичних регіонів суходолу та Світового океану;

  • природних особливостей біомів суходолу;

  • тенденцій та наслідків антропогенного впливу на біорізноманіття і основних шляхів його збереження на різних рівня

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати: понятійно-термінологічний апарат біогеографії; закономірності географічного поширення організмів, типологію ареалів, принципи виділення, систему та характерні особливості флористичних, фауністичних, біотичних регіонів суходолу та Світового океану і біомів суходолу;

вміти: картографувати ареали окремих видів та інших таксонів живих організмів, давати комплексні характеристики флористичних, фауністичних, біотичних регіонів суходолу та Світового океану і біомів суходолу за типовими планами, здійснювати їх порівняльний аналіз.

 

Гідрологія

Мета курсу «Загальне землезнавство (гідрологія)» полягає в формуванні уявлення про гідросферу, як важливу складову ландшафтної оболонки. Досягнення даної мети відбувається шляхом ознайомлення студентів з основними географо-гідрологічними особливостями водних об’єктів різних типів та закономірностями їх  функціонування.

Об’єктом дисципліни виступає гідросфера з її складовими (різнотипові водні об’єкти) та закономірності її просторового поширення в ландшафтній оболонці.

Теоретичне та практичне значення курсу. Теоретичне значення курсу полягає у формуванні в студентів уявлення про континуально-дискретну структуру, властивості, функціонування гідросфери та її значення для ландшафтної оболонки. Практичне значення курсу полягає в застосуванні практичних навичок кількісної характеристики елементів гідрологічного режиму для вирішення численних водогосподарських проблем, обґрунтування проектування та експлуатації гідротехнічних споруд, меліоративних робіт, тощо. 

Структурні складові дисципліни. Теоретична частина курсу.

Гідрологія як наука. Кругообіг води в природі. Водний баланс. Гідрологія як геокомпонентна наука. Атрибути гідрології. Гідросфера, як складова ландшафтної оболонки. Об’єм і структура гідросфери. Кругообіг води в природі та його географічне значення.

Гідрологія льодовиків. Хіоснофера та її межі. Снігова лінія, її висота на різних широтах. Формування льодовиків. Живлення і будова льодовиків. Поширення та значення льодовиків для ландшафтної облонки.

Гідрологія підземних вод. Передумови виникнення підземних вод. Класифікації підземних вод за походженням та умовами залягання Особливості живлення, руху та режиму підземних вод. Значення підземних вод у кругообігу води в ландшафтній оболонці.

Гідрологія річок. Морфолого-морфометричні, гідрологічні  та фізико-географічні характеристики річкового басейну та річки. Особливості руху води в річках. Джерела живлення. Класифікація річок за джерелами живлення і водним режимом (за О.І.Воєйковим, М.І. Львовичем, В.П.Зайковим). Річковий стік і його характеристики. Значення річок у кругообігу води в ландшафтній оболонці.

Гідрологія озер та водосховищ. Гідрологія боліт. Морфолого-морфометричні характеристики озер, водосховищ та боліт. Класифікація озер, водосховищ та боліт. Поширення в ландшафтній оболонці. Значення водних об’єктів у кругообігу води в ландшафтній оболонці.

Гідрологія Світового океану. Єдність світового океану та його частин. Фізико-хімічні властивості морської води. Солоність, географічний розподіл солоності вод світового океану, типи стратифікації поля солоності. Тепловий баланс океану. Закономірності розподілу температури води на поверхні і в її глибинах. Хвилювання в Світовому океані: причини руху води, будова хвилі. Загальна характеристика: вітрових хвиль, цунамі, внутрішніх хвиль, припливно-відпливних хвиль. Визначення понять "водна маса", "океанічний фронт", "структурна зона". Географічні типи поверхневих водних мас.

Водні ресурси України, їх використання та охорона. Водні ресурси України.  загальна характеристика водних ресурсів та водний фонд України. Використання водних ресурсів на території України.

Практична частина курсу передбачає проведення лабораторних занять, метою яких є закріплення теоретичних знань та набуття практичних навичок по визначенню морфолого-морфометричних, гідрологічних та фізико-географічних характеристик основних водних об’єктів та в цілому гідросфери.  Обов’язковою складовою виступає засвоєння та вільне оволодіння географічної номенклатури з даного курсу.

Самостійна робота студентів спрямована на глибоке вивчення окремих питань курсу з використанням різноманітних джерел інформації (статті в періодиці, Internet-ресурси). Самостійним елементом виступає опрацювання гідрологічної номенклатури з даної дисципліни.

Після опанування курсом студент повинен:

знати: фізико-географічні особливості гідросфери та її складових; закономірності поширення гідросфери в ландшафтній оболонці Землі. 

уміти: визначати властивості та закономірності поширення гідросфери та її складових (водні об’єкти) в ландшафтній оболонці;  обраховувати морфометричні, гідрологічні та фізико-географічні характеристики річкового басейну; читати карти та одержувати гідрологічну інформацію; вільно володіти  гідрологічною номенклатурою.  

 

АНОТАЦІЯ

дисципліни «Географія міжнародного туризму»

Мета курсу: формування сучасного суспільно-географічного мислення та системи спеціальних знань з теоретичних основ географії міжнародного туризму, формування міжнародних туристичних потоків та їх розміщення у туристичних регіонах світу, особливості функціонування та територіальної організації ринку міжнародного туризму у світі та в Україні.

Завдання вивчення курсу:

˗          формувати у студентів уявлення про географію міжнародного туризму як складову суспільної географії;

˗          ознайомити з поняттями «міжнародний туризм», основними чинниками розвитку та видами міжнародного туризму;

˗          сформувати у студентів наукове розуміння особливостей формування і закономірностей розміщення міжнародних туристичних потоків та їх значення для розвитку національної економіки;

˗          ознайомити із закономірностями розвитку міжнародного туризму;

˗          формувати  знання про особливості формування туристичних потоків та їх розміщення у туристичних регіонах світу;

˗          ознайомити з особливостями функціонування ринку міжнародного туризму у світі та в Україні, з перспективами розвитку міжнародного туризму у світі та в Україні.

˗          формувати уміння аналізувати розміщення міжнародних туристичних потоків; оцінювати вплив міжнародного туризму на економіку країни, регіону, району;

˗          формувати знання про особливості розвитку міжнародного туризму в основних туристичних регіонах світу.

У результаті вивчення дисципліни студенти повинні

знати:

˗         методологічні та методичні основи географії міжнародного туризму;

˗         фактори розвитку, сучасний стан та перспективи міжнародного туризму

˗         закономірності розвитку міжнародного туризму;

˗         особливості формування туристичних потоків та їх розміщення у туристичних реґіонах світу;

˗         географічні аспекти розвитку основних видів туризму на міжнародному ринку;

˗         географічні тенденції функціонування та розвитку міжнародного туризму в регіонах світу та Україні;

˗         перспективи розвитку міжнародного туризму у світі і в Україні;

˗         особливості розвитку міжнародного туризму в основних туристичних регіонах світу.

вміти:

˗          аналізувати розміщення міжнародних туристичних потоків;

˗          оцінювати вплив міжнародного туризму на економіку країни, реґіону;

˗          розраховувати туристичні потреби населення країни і реґіону;

˗          обґрунтовувати міжнародні туристичні маршрути згідно попиту і пропозицій на ринку туристичних послуг.

 

Геоботанічна практика

(освітній рівень – бакалавр)

Основною метою польової геоботанічної практики є формування у студентів - географів уявлення про рослинний покрив як один з компонентів географічного ландшафту, утвердження наукового переконання у цілісності та взаємозумовленості геокомплексів та геокомпонентів будь-якої території; ознайомлення з основами геоботаніки як науки про фітоценози, їх склад, структуру, формування, динаміку та зв’язок з навколишнім середовищем.

Основні завдання навчальної польової практики:

- ознайомлення з картографічним матеріалом, літературними джерелами з району проходження польової практики; складання комплексної характеристики фізико-географічних умов Кіровоградської області та району проходження практики;

- оволодіння методикою геоботанічних досліджень;

- засвоєння студентами методик збирання, гербаризування та визначення рослин за допомогою визначника, опису та картографування фітоценозів різних рангів, складання характеристик рослинного покриву;

- ознайомлення з типовою флорою, різними типами рослинності регіону дослідження, пізнання закономірностей їх поширення на території дослідження залежно від фізико-географічних умов, біотичних і антропічних чинників;

- вивчення рослинного покриву як критерію стану ландшафтних комплексів.

Теоретичне та практичне значення польової геоботанічної практики полягає в оволодінні теоретичними відомостями з геоботаніки та у формуванні й удосконаленні практичних навичок і вмінь, набутих під час проведення польових геоботанічних досліджень.

За результатами комплексної польової фізико-географічної польової практики студент повинен знати: головні фізико-географічні особливості досліджуваної території; методи польових геоботанічних досліджень та обробки зібраної інформації; основні закономірності поширення лісової, степової, лучної. водної та болотної рослинності у регіоні досліджень; вертикальна та, почасти, видова структура фітоценозів, їх динаміка (аспектування, флуктуації, сукцесії), кількісні співвідношення видів у складі фітоценозу, вплив екологічних факторів на фітоценоз.

За результатами польової геоботанічної практики студент повинен вміти: збирати, гербаризувати та визначати рослини за допомогою визначника, описувати та картографувати фітоценози різних рангів, читати геоботанічну карту і характеризувати рослинний покрив, здійснювати оформлення індивідуальних польових щоденників; застосовувати теоретичні відомості та практичні навички, здобуті протягом польової геоботанічної практики для вирішення прикладних завдань та здійснення педагогічної діяльності.

Cтудент повинен набути навичок:

- проведення польових геоботанічних досліджень;

- опрацювання та аналізу необхідної інформації для успішного вирішення

поставлених завдань і розроблення алгоритму польових та лабораторно-

аналітичних досліджень;

- визначення українських та латинських назв рослин за визначником;

- укладання карти-схеми поширення рослинних асоціацій та

геоботанічного профілю;

- визначення та рекомендування головних напрямів і системи заходів у

галузі охорони довкілля.

 

АНОТАЦІЯ

До навчального курсу „Географія ґрунтів з основами ґрунтознавства”

Мета і завдання курсу „Географія ґрунтів з основами ґрунтознавства” сформувати розуміння процесу формування ґрунту як результату взаємодії всіх компонентів природи, вивчити закономірності просторового поширення різних типів ґрунтів.

 Об’єкт дисципліни – ґрунтовий покрив континентів та України, зокрема.

Предмет – географічні закономірності поширення ґрунтів, процеси грунтотворення, властивості ґрунтів.

Теоретичне та практичне значення курсу. Теоретичне значення дисципліни полягає у формуванні знань про особливості формування ґрунтового покриву  з усвідомленням просторово-часових закономірностей поширення грунтів. У курсі розглядаються загальні питання науки про ґрунти, закономірності та складності їх будови і властивостей залежно від особливостей факторів ґрунтоутворення. Детальне висвітлення складу, властивостей і режимів ґрунтів дає можливість зрозуміти загальні особливості формування ґрунтового покриву, що полегшує засвоєння фізичної географії в цілому. У курсі більш детально висвітлюються особливості ґрунтового покриву України в розрізі природно-кліматичних зон і дається загальна уява про особливості ґрунтового покриву планети в розрізі континентів.  Практичне значення курсу криється у застосуванні теоретико-географічних знань в процесі викладацької роботи для належного рівня викладання географії та біології у школі.

Структурні складові дисципліни. Теоретична частина курсу.

Вступ: Понятrя про гpунт. Фактори гpунтоутворення. Роль гpyнтy в природi i життi людини. Грунтознавство як наука. Методи вивчення гpyнтy. Значения гpунтознавства i географiї грунтiв в системi пiдготовки вчителя гeoграфiї i бiології. Короткий нарис icтopiї гpунтознавства.

Основи теорії утворення i географiї грунтiв. Грунтоутворюючi породи i мiнеральна чаcтина гpyнтy. Вивiтрювання гiрських порiд. Oсновнi грунтоутворюючi породи. Механiчний склад грунтоутворюючих порiд i гpунтів. Вплив гpунтоутворюючих порiд на географiю гpунтiв.

Роль живих органiзмiв у ґрунтоутворенні: Роль мiкроорганiзмiв, вищих рослин, тварин у гpyнтоyтвopeннi. Орга­нiчна частина гpунту i її форми. Гумус, його склад i властивоcтi. Географiчнi закономiрноcтi розподiлy гумусових речовин у rpунтах.

Клiмат як фактор гpунтоутворення. Значения сонячної paдiaцiї в гpунтотвopeннi. Тепловий режим i тeпловi властивоcтi гpунту. Вплив атмосферних oпaдiв на грунтоутворен­ня. Воднi властивоcтi i типи водного режиму гpyнтy. Зв'язок гiдpo­термiчних умов з гpунтоутворениям. Роль вiтpy в гpунтоутвореннi.

3начення рельєфу в утворенні i географїi грунтiв. Геоxiмiчне сполучення гpyнтiв. Поняття про структуру грунтового по­криву.

Грунтоутворюючий процес. Загалъна схема гpунтоутворения. Геохiмiя гpунтоутворення. Енергети­ка гpунтоутворения. Час як фактор rpунтоутворення. Морфологiя гpyнтy. Фазовий склад грунту. Грунтовий профiлъ i генетичнi гoризонти гpyнтy. Структура грунту. Забарвлення грунту. Новоутворения i включення в гpyнтax. Класифiкацiя гpунтiв. Вбирна здатнiсть rpyнтy та її види. Ємністъ вбирания. Кислотнiстъ i лужнiстъ rpyнтiв. Радiоактивнiсть rpyнтiв. Значення rpyнтy в життi людинн.

Географiя головних типiв гpунтiв. Oсновнi закономiрноcтi географiчного поширення ґрунтів: горизонтальна зональнiстъ, вертикальна поясність, закон фaцiальностi rpунтiв, закон аналогiчних топографiчних рядiв. Грунтово-reoграфiчне районування.

Грунти полярного поясу. Зона арктичних грунтiв. Умови грунтоутворения. Характериcтика гpyнтiв.      Зона  тундрових грунтiв.      Умови гpунтоутворения. Морфологiя та класифiкацiя. Генетичнi особлнвоcтi. Викориcтaння та охорона тундрових гpyнтiв.

Грунти бореального поясу. Грунтово-географiчне районувания. Грунти тайгово-лiсової облаcтi. Умови гpунтоутворення. Морфологiя i класифiкацiя гpyнтiв підзолистого типу. Генетичнi особливоcтi пiдзолистих гpунтiв. Дерново-­карбонатнi грунти. Гiдроморфнi грунти. Грунти рiчкових заплав. Попелево-вулканiчнi rрунти. Мелiорацiя i сiльськогосподарське використання грунтiв тайгово-лiсової облаcтi. Грунти мерзлотно­-тайгової облаcтi.

Гpyнти суббореального поясу. Грунтово-географiчне районування. Грунти буроземно-лiсової областi. Умови гpунтоутворення. Характеристика гpyнтiв. Грунти лiсостепу: cipi лiсовi грунти i чорноземнi грунти. Умови їх формування i гене­тичнi особливостi. Чорноземнi грунти степу. Грунти сухих степiв i напiвпустелъ. Поширення каштанових i бурих грунтiв. груити суббореальних пустель: сiро-бурi пустельнi, пiщанi пустельнi, такири. Зона малокарбонатних сiроземiв пepeдгipcькoї напiвпустелi. Використання i охорона гpyнтiв суббореального поясу.

Грунти субтропiчного поясу. Особливостi     поширення. Грунтово-географiчне         районування. Червоноземи i жовтоземи вологих субтропiчних лiсiв. Коричневi i сiрокоричневi гpунти сухих субтропiчних лiсiв i чагариикових степiв. Грунти субтропiчних напiвпустель i пустель. Використання i охорона грунтiв субтропiчного поясу.

Грунти тропiчного поясу. Особливоcтi тропiчиого гpунтоутвореиня. Червоно-жовтi i червонi ферралiтнi грунти тропiчних вологих лiсових областей. Червоно-бурi грунти сухих саван. Червонувато-бурi грунти опустелених саван. Коричнево-червонi грунти сухих тропiчиих рiдколiсь i чагарникiв. Чорнi тропiчнi грунти. Грунти напiвпустелъних i пустельних областей тропiчиого поясу. Освоєння i використання гpyнтiв тропiчного поясу.

Земельнi ресурси cвiтy. Охорона гpунтiв. Принципи рацiоиального землекористування i завдання охорони гpyнтiв. Ерозiя гpyнтiв та заходи боротъби з нею. Рекультивацiя грунтiв. Воднi мелiорацiї. Хiмiчне забрудиеиня гpyнтiв. контроль за станом грунтiв.

Практична частина курсу передбачає проведення практичних занять, на яких студентами мають бути закріплені теоретичні знання. Особливо важлива роль буде приділена аналітичним дослідженням ґрунтових зразків, роботі з картографічним матеріалом.

Самостійна робота студентів спрямована на опрацювання практичного застосування існуючих теоретичних надбаньгрунтознавчої науки.

 Після опанування курсом магістрант повинен:

знати: закономірності розповсюдження різних типів грунтів, їх склад, будову, генезу та властивості, охорону, а також мати уявлення про загальні питання грунтознавства;

уміти: описувати грунтові профілі, проводити аналітичні дослідження ґрунтових зразків та робити висновки про склад і властивості грунту.

 АНОТАЦІЯ

до дисципліни «ГЕОГРАФІЯ КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ»

Мета та завдання навчальної дисципліни

Мета викладання дисципліни: формування у студентів системного світобачення та розуміння навколишнього середовища шляхом огляду особливостей природи на регіональному рівні – у межах Кіровоградської області.

Завдання вивчення дисципліни:

  • з’ясування загальних теоретичних особливостей курсу «Географія Кіровоградської області» як розділу регіональної географії, його атрибутів та історії формування;

  • ознайомлення з основними властивостями природи, населення та господарства території Кіровоградської області;

  • набуття знань про місцеві топоніми Кіровоградської області;

  • формування навичок ідентифікації тих чи інших ландшафтів чи геокомпонентів на теренах регіону в польових умовах, на космознімках, фотографіях, а також набуття досвіду їх картографування;

  • сприяти усвідомленню розуміння прикладної значущості краєзнавчих знань.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати:

  • атрибути та понятійно-термінологічний апарат навчального курсу «Географія Кіровоградської області», місцеві топоніми Кіровоградської області;

  • основні чинники формування та властивості компонентів і ландшафтів природи Кіровоградської області, риси її населення та господарства;

  • перелік та сутність основних екопроблем території Кіровоградської області.

уміти:

  • грамотно оперувати понятійно-термінологічним апаратом курсу «Географія Кіровоградської області»;

  • застосовувати знання зі спеціальних та комплексних географічних дисциплін відносно території Кіровоградської області;

  • належним чином графічно узагальнювати відомості про різні аспекти природи, населення та господарства Кіровоградської області для потреб географічної освіти.

 

АНОТАЦІЯ

дисципліни «Географія населення»

Мета: ознайомлення студентів географічних спеціальностей з особливостями формування загальної кількості населення світу та окремих регіонів; особливостями процесів відтворення і міграцій населення; статево-віковим, расово-етнічним, релігійним складом населення тощо; характером розселення населення окремих регіонів світу, типами поселень, класифікаціями міст за різними критеріями, суттю та проявами урбанізації; трудовими ресурсами та особливостями зайнятості населення в регіонах світу; з основними способами аналізу населення світу та окремих регіонів; з регіональними особливостями населення.

Завдання:

– засвоєння базових понять курсу;

– виявлення основних факторів впливу на демографічні процеси країн та регіонів світу;

– формування умінь роботи зі статистичним матеріалом, літературними джерелами;

– формування умінь математичного, графічного і картографічного аналізу демографічних процесів;

– формування умінь порівнювати демографічні процеси окремих регіонів між собою та зі світовими процесами народонаселення.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен:

-       знати: головні теоретичні положення географії населення та її підгалузей, закономірності геопросторової організації населення світу, регіонів, окремих країн, у тім числі України.

-       вміти: користуватися різноманітними джерелами інформації про населення, аналізувати їх і формулювати висновки, графічно відображати статистичну інформацію, створювати картосхеми тощо.

 

Предмет: Геоекологія

Статус: нормативна

Рік, семестр: 3 рік, 5 семестр

Форма контролю: залік.

Анотація: Геоекологія розглядається як географічна наука, яка вивчає незворотні процесі та явища в природному середовищі, що виникають в результаті інтенсивного антропогенного впливу, а також наслідки цього впливу. Згідно програми передбачається розглянути основні поняття геоекології, джерела антропогенного впливу на природу, методи вивчення стану і динаміки компонентів глобальної екосистеми, географо-екологічні дослідження стійкості природного середовища, особливості стану геокосистем України та Кіровоградщини.

Провідне місце у змісті курсу займає географічній підхід і системна парадигма. Лекційний курс спрямований на висвітлення основних положень дисципліни. Під час практичних занятья основну увагу звертається на формування умінь читання та аналіззу  геоекологічних карт. Більшість тем винесена на самостійне опрацювання.

Мета: забезпечити розуміння існування тісного взаємозв’язку географічної оболонки Землі і людського суспільства; сформувати екологічний світогляд

Завдання: ознайомлення із системою геоекологічних знань; засвоєння знань про взаємозв’язок компонентів геосфер Землі і господарчою діяльністю суспільства на сучасному етапі розвитку; засвоєння знань про екосферу Землі, як складну динамічну саморегулюючу систему; засвоєння знань про геоэкологічні аспекти існування природно-техногенних систем; засвоєння методів геоекологічних досліджень.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен: знати - теоретичні основи загальної екології, геоекології, екології людини, соціальної екології, охорони навколишнього середовища; особливості сучасної геоекологічної ситуації; закономірності взаємодії природних і природно-техногенних систем; основні закономірності взаємодії людини і геосферних оболонок Землі; про екологічну кризу і її прояв на різних ієрархічних рівнях.  Вміти: орієнтуватися в геоекологічних аспектах функціонування природно-техногенних систем; аналізувати фактори антропогенного впливу на геосферні оболонки Землі; використовувати методи геоекологічних досліджень; оцінювати наслідки антропогенних процесів; використовувати геоінформаційні технології для створення геоекологічних просторових баз даних та геоекологічних карт.

 

Анотації дисциплін

Предмет: Геологія

Статус: Нормативна

Рік, семестр: 1 рік, 1-2 семестр

Форма контролю: залік, екзамен.

Анотація. Геологія, як одна із фундаментальних наук про Землю дає уявлення про утворення материків і океанів, еволюцію клімату, варіації біогеографічної зональності, розвиток об’єктів неживої і живої природи, а також фізико-географічної оболонки в цілому. У зв’язку з цим геологія посідає одне з провідних місць у підготовці географів. Геологія привносить в географію генетичний та історичний аспекти вивчення компонентів сучасної географічної оболонки, що надає можливість не лише пізнати її минуле, але й прогнозувати розвиток ГО. Геологія націлена на формування фундаментальних знань про неживу природу Землі, без яких неможливе успішне засвоєння матеріалу, який вивчається в системі курсів фізичної географії: землезнавства, географії грунтів, ландшафтознавства, фізичної географії материків і океанів, фізичної географії України та ін. Курс базується на знаннях, отриманих студентами під час вивчення шкільних курсів фізики, хімії, біології, географії, а також університетських курсів загального землезнавства, картографії.

Лекційний курс складається з трьох розділів. Перший присвячений вивченню внутрішньої будови, термодинамічних умов та складу Землі. В другому вивчаються геологічні (геодинамічні процеси). Третій розділ лекційного курсу розкриває історію розвитку земної кори і біосфери Землі та проблеми взаємодії людини та літосфери. Лабораторно-практичний курс розрахованій на закріплення теоретичних знань, а також на ознайомлення з об’єктами неживої природи – мінералами, гірськими породами, а також викопними рештками організмів. Програмою передбачено проходження польової навчальної практики.

Мета - сформувати уявлення про:  Землю як цілісну систему, яка має свою внутрішню будову, хімічний, мінеральний, породний склад; внутрішні і зовнішні геологічні процеси; історію Землі; особливості геологічної будови України і області; геоекологічні проблеми взаємодії людини і літосфери.

Завдання: вивчити внутрішню будову Землі; вивчити термодинамічні умови її оболонок; вивчити хімічний склад Землі і земної кори; вивчити морфологію кристалів; вивчити властивості мінералів; вивчити властивості гірських порід; навчитись визначати основні мінерали і гірські породи; вивчити форми залягання порід; вміти вимірювати тектонічні порушення; вивчити основні ендогенні процеси; вивчити основні екзогенні геологічні процеси; вивчити основні етапи геологічної історії Землі; вивчити особливості розвитку Землі в докембрії, палеозої, мезозої, кайнозої; вивчити історію розвитку компонентів географічної оболонки: атмосфери, гідросфери, біосфери, педосфери; вивчити особливості геологічної будови території України; вивчити особливості геологічної будови Кіровоградщини; вивчити основні проблеми взаємодії людини і літосфери.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен знати: внутрішню будову земної кулі та земної кори;  склад земної кори (хімічний, мінеральний, породний);  основні властивості поширених мінералів та гірських порід; ендогенні геологічні процеси (тектонічні рухи земної кори, магматизм, метаморфізм, землетруси) та закономірності їх прояву;  екзогенні геологічні процеси (вивітрювання, флювіальні, коразійні, абразійні, карстові, схилові та ін.) та закономірності їх прояву; основні закономірності та етапи розвитку літосфери Землі;  особливості геологічної будови та корисні копалини України та Кіровоградщини; проблеми взаємодії людини та літосфери.  Вміти: пояснити закономірності формування, будови і складу земної кори; визначати розповсюджені в природі мінерали основних класів; визначати розповсюджені гірські породи за їх діагностичними ознаками; визначати генезис, мінеральний склад, структуру, текстуру порід; користовуватися геохронологічною шкалою; користовуватися геологічними розрізами; користовуватися геологічними і палегогеографічними картами; описувати елементи залягання шарів гірських порід; користуватися гтрським компасом;  читати геологічні карти та розрізи.

 

«ГЕОМОРФОЛОГІЯ»

польова практика

Метою проведення польової географічної практики з геоморфології є формування у студентів поняття про рельєф ландшафтної оболонки при роботі з реальними природними об’єктами шляхом візуальних спостережень різнорідних форм рельєфу, їх ідентифікації, опису, метризації, графічного відображення (картографування, профілювання, фотографування) тощо.

Реалізація такої мети потребує виконання низки завдань теоретичного та практичного змісту, спрямованих на: з’ясування головних теоретичних відомостей про особливості науки геоморфології; вивчення основних чинників формування рельєфу та утворених ними геометричних форм; набуття досвіду з основ геоморфологічного картографування; вивчення переліку геоморфологічної номенклатури; набуття досвіду графічного відображення геоморфологічних процесів та форм рельєфу; ознайомлення з різноманіттям методів подових геоморфологічних досліджень тощо.

Об’єктом польової практики є реальне різноманіття процесів геоморфогенезу та конкретних форм рельєфу регіону проведення польової практики.

Теоретичне та практичне значення польової практики полягає в можливості закріплення теоретичних знань, набутих протягом стаціонарного вивчення геоморфології, шляхом роботи в польових умовах з реальними природними об’єктами.

Структурні складові польової практики.

Теоретична частина польової практики.

Ознайомлення студентів з метою, завданнями, змістом, регіоном проведення, термінами та іншими особливостями польової практики. Збір студентами теоретичних відомостей про особливості походження, розвитку, різноманіття процесів та форм рельєфу регіону проходження польової практики. Підготовка студентами щоденників польової практики, необхідного картографічного матеріалу, приладів та обладнання тощо, необхідних для проходження польової практики. Ознайомлення студентів з методикою їх роботи під час польової практики, з’ясування змісту та структури звітної документації, термінів її здачі. Ознайомлення студентів з правилами техніки безпеки під час проходження польової практики та фіксування його результатів у відповідному журналі. По завершені польового етапу польової практики студенти подають звіт про роботу протягом практики та здійснюють його захист.

Практична частина польової практики передбачає виконання низки завдань практичного змісту протягом проведення польового етапу практики. Головної уваги під час їх проведення потребує аналіз різноманіття рельєфоутворюючих процесів регіону проходження польової практики, різноманіття утворених ними форм рельєфу, вплив рельєфу регіону та особливості природи та господарства регіону тощо. Обов’язковою складовою польового етапу практики є виконання низки завдань прикладного характеру: ідентифікація, опис, метризація, графічне відображення (картографування, профілювання, фотографування) форм рельєфу тощо.

Самостійна робота під час польової практики передбачає роботу з літературними джерелами, періодичними виданнями, електроними носіями інформації та картографічними матеріалами на попередньому етапі практики та роботу зі щоденниким, мапами, приладами тощо, під час власне польового періоду практики.

Після проходження польової практики з  «Геоморфології» студенти повинні

знати: сутність та особливості рельєфу як важливого елементу ландшафтної оболонки Землі на прикладі реального регіону; чинники рельєфоутворення, різноманіття форм, просторові параметри, значимість для перебігу природних процесів та господарської діяльності.

уміти: застосовувати теоретичні відомості та практичні навички, здобуті протягом польової практики для вирішення прикладних завдань та здійснення педагогічної діяльності.

 

«ГЕОМОРФОЛОГІЯ»

Метою викладання курсу «Геоморфологія» є формування у студентів поняття про рельєф Землі – ключовий компонент ландшафтної оболонки – тло перебігу процесів обміну речовини, енергії та інформації; взаємодії суспільства і природи; досягнення розуміння студентами чинників, процесів та механізмів формування рельєфу Землі; ознайомлення з регіональними аспектами прояву рельєфоутворюючих чинників та зумовлених їх дією форм рельєфу на глобальному, регіональному та місцевому (локальному) рівнях, у тому числі – на прикладі теренів України, Кіровоградської області та міста Кіровограда; окреслення перспектив застосування геоморфологічних знань у педагогічній діяльності. Реалізація такої мети потребує виконання низки завдань теоретичного та практичного змісту, спрямованих на: з’ясування головних особливостей геоморфології як науки, її атрибутів, історії формування; вивчення основних чинників формування рельєфу та утворених ними геометричних форм; набуття досвіду з основ геоморфологічного картографування; вивчення переліку геоморфологічної номенклатури (морфоструктури, морфоскульптури, рельєф дна Світового океану); набуття досвіду графічного відображення геоморфологічних процесів та форм рельєфу; проведення польових геоморфологічних досліджень.

Об’єктом вивчення дисципліни є відомості про рельєф Землі – ключовий компонент ландшафтної оболонки – тло перебігу процесів обміну речовини, енергії та інформації; взаємодії суспільства і природи.

Теоретичне та практичне значення курсу полягає в можливості розширення уявлень студентів про об’єкт географічного пізнання – ландшафтну оболонку Землі, крізь призму вивчення одного з її компонентів – рельєфу; набутті студентами умінь та навичок аналізу різноманіття, чинників утворення, розвитку, просторових параметрів рельєфу, його значення для господарської діяльності.

Структурні складові дисципліни.

Теоретична частина курсу.

Змістовий модуль І. Методологічні основи геоморфології.

Геоморфологія як наука. Реалії природи та наукове пізнання. Система географічних наук та місце з-поміж них геоморфології. Атрибути геоморфології: об’єкт, предмет, методи досліджень. Розвиток геоморфологічних ідей. Основні етапи становлення геоморфології як науки. Внесок українських вчених у формування знань про рельєф.

Змістовий модуль ІІ. Загальні закономірності будови рельєфу Землі.

Загальні особливості будови рельєфу Землі. Рельєф та його властивості. Чинники та процеси рельєфоутворення. Класифікації рельєфу.

Планетарно-космічні чинники і процеси формування рельєфу. Чинники і процеси планетарно-космічного геоморфогенезу. Імпактні структури: загальні властивості та різноманіття. Імпактні структури світу, України та Кіровоградщини.

Історія формування рельєфу Землі. Історія формування Землі. Глобальна тектоніка плит. Етапи гороутворення. Сучасні чинники та процеси геоморфогенезу.

Змістовий модуль ІІІ. Морфоструктури.

Рельєф рівнин. Загальні властивості рівнинного рельєфу. Генетичні типи рівнин. Просторове поширення рівнинного рельєфу. Географічна номенклатура «Рівнини світу».

Рельєф гір. Загальні властивості гірського рельєфу. Етапи гороутворення. Класифікація гір за походженням та висотою. Тектонічні, вулканічні, ерозійні гори. Типи горизонтального розчленування гір. Географічна номенклатура «Гори світу».

Рельєф дня Світового океану. Земна кора океанічного типу. Елементи дна світового океану. Рельєф шельфу. Рельєф підводних окраїн материків. Рельєф океанічних котловин. Географічна номенклатура «Рельєф дна Світового океану».

Змістовий модуль ІV. Морфоскульптури.

Флювіальні процеси та форми рельєфу. Чинники та процеси формування флювіального рельєфу. Площинна та лінійна ерозія. Тимчасові та постійні водні потоки. Різноманіття флювіальних форм рельєфу.

Карстові процеси та форми рельєфу. Чинники виникнення та умови протікання карсту. Класифікація карстових процесів та форм рельєфу. Поверхневий карст. Підземний карст. Карстові печери світу та України. Травертинові процеси та форми рельєфу.

Гляціально-нівальні процеси та форми рельєфу. Поняття «льодовики». Зледеніння в історії Землі. Класифікації льодовиків. Льодовикові форми рельєфу. Зледеніння та льодовиковий рельєф території України.

Кріогенний рельєф. Багаторічна мерзлота: чинники формування, поширення. Кріогенні форми рельєфу, що зумовлені процесами пучіння. Термокарст. Соліфлюкція. Прояв кріогенного геоморфогенезу в умовах України.

Еоловий рельєф. Руйнівна, транспортуюча та акумулятивна діяльність вітру. Еоловий рельєф світу. Еолова діяльність і лесові рівнини. Прояв еолового геоморфогенезу на теренах України. Дюни, бархани, кучугури.

Гравітаційний рельєф. Чинники гравітаційного рельєфоутворення. Зсуви. Осипи. Обвали. Прояви гравітаційних процесів на теренах України та світу.

Берегові процеси і форми рельєфу. Чинники берегового рельєфоутворення. Різноманіття берегових форм рельєфу. Просторове поширення берегових процесів та форм рельєфу.

Біогенний та антропогенний рельєф. Руйнівна, транспортуюча та акумулятивна діяльність біоти. Біогенні форми рельєфу. Біогенний рельєф України. Антропогенна діяльність як чинник формування рельєфу. Антропогенні морфоскульптури.

Практична частина курсу передбачає виконання низки завдань практичного змісту протягом відвідин практичних занять. Головної уваги під час їх проведення потребує аналіз тематичних географічних карт, перевірка знання географічної номенклатури, навичок розпізнавання різноманітних форм рельєфу на місцевості.

Самостійна робота передбачає поглиблення знань студентів про сутність об’єкту вивчення дисципліни, шляхом самостійного опрацювання низки навчальних тем, виконання практичних завдань, підготовки реферативних повідомлень, укладання географічних карт тощо.

Після опанування курсу «Геоморфологія» студенти повинні

знати: сутність та особливості рельєфу як важливого елементу ландшафтної оболонки Землі, чинники його утворення, різноманіття форм, просторові параметри, значимість для перебігу природних процесів та господарської діяльності.

уміти: застосовувати теоретичні відомості, здобуті протягом навчання для вирішення прикладних завдань.

 

Географія материків і океанів

(освітній рівень – бакалавр)

Мета : засвоєння загальних закономірностей просторової диференціації ландшафтної оболонки та прояву фізико-географічних закономірностей геосфери в межах окремих океанів, материків, фізико-географічних регіонів.

Завдання :

- сформувати глибокі знання щодо прояву фізико-географічних закономірностей Світового океану, окремих материків, природних регіонів;

- засвоїти сучасні гіпотези динаміки Землі, структурної будови земної кори, основних типів морфоструктур;

- оволодіти знаннями щодо тектонічної обумовленості будови земної поверхні, розміщення корисних копалин;

- сформувати уявлення про фактори кліматоутворення, кліматичне районування, типи клімату окремих океанів, материків, фізико-географічних регіонів;

- оволодіти закономірностями географічного поширення ґрунтового, рослинного покриву, тваринного світу, зональних типів ландшафтів в аспекті їх антропогенної трансформації та охорони;

- вивчити фактори природної диференціації та схем фізико-географічного районування, засвоєння регіональних відмінностей в межах окремих материків і океанів;

  • засвоїти передбачений навчальною програмою обсяг географічної номенклатури.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати: загальні закономірності просторової диференціації ландшафтної оболонки та прояву фізико-географічних закономірностей геосфери в межах океанів, материків, фізико-географічних регіонів, сучасні тектонічні концепції, особливості структурної будови земної кори світового океану, усіх материків, основні типів морфоструктур; специфіку кліматичного районування, типи клімату окремих океанів, материків, фізико-географічних регіонів; передбачений навчальною програмою обсяг географічної номенклатури.

вміти: встановлювати закономірні зв’язки між тектонічними структурами земної кори, рельєфом та корисними копалинами; між кліматом, ступенем сформованості гідрографічної мережі, обсягом і розподілом поверхневого стоку, особливостями грунтово-рослинного покриву, поширенням зональних ландшафтів тощо; здійснювати комплексні фізико-географічні характеристики окремих океанів, морів, материків, фізико-географічних регіонів; виконувати комплексне і геокомпонентне профілювання території; опрацьовувати інформацію, представлену у традиційних та новітніх картографічних матеріалах.

 

 Геоінформаційні технології в географії

Статус: нормативна

Рік, семестр: 3 рік, 5 семестр

Форма контролю: залік.

Анотація. Швидкі темпи розвитку геоінформаційних технологій зумовили їх активне запровадження в різноманітних сферах наукової, виробничої і навчальної діяльності. Це пов’язано із значними можливостями ГІС-технологій обробляти і аналізувати великі масиви просторово-розподіленої інформації, а також представляти одержані результати у візуалізованому вигляді. В наш час геоінформатика, як наука про ГІС в якості необхідної дисципліни включена до навчальних планів географічних факультетів університетів з метою ознайомлення студентів з функціональними можливостями геоінформаційних систем і формування вміння з їх використання. При виконанні курсових і кваліфікаційних робіт студентам географічних спеціальностей необхідно проводити просторовий аналіз, створювати бази даних, будувати активні карти просторової організації тощо. Значні об’єми просторово-координованої інформації необхідно швидко і ефективно узагальнити, проаналізувати і провізуалізувати. ГІС-технології є саме тим необхідним інструментом, який дозволяє вирішити подібні задачі на сучасному рівні.

Мета - сформувати уявлення про:  місце і роль геоінформатики серед географічних наук; предмет, цілі і методи геоінформатики; структуру та функції сучасних геоінформаційних систем; основні характеристики компонентів ГІС – апаратного, програмного, інформаційного та аналітичного комплексів; моделі та бази даних атрибутивної інформації; системи управління базами та їх використання в ГІС-технології; основні методи формалізації просторової інформації – растрову та векторну, їх недоліки і переваги; методи кодування географічної інформації в ГІС; основні методи географічного аналізу в ГІС; можливості тематичного картографування в ГІС (комп’ютерна графіка, створення спеціалізованих тематичних, анімація, мультимедія, моделювання процесів, кадастр тощо; основні сфери та принципи використання в ГІС; характеристику основних ГІС-пакетів – MapInfo, ArcInfo, ArcGIS, QGIS.

Завдання - навчитись: користуватись інтерфейсом ГІС-пакетів: Атлас України, Національний Атлас України, New Millennium, MapInfo, QGIS; здійснювати пошук необхідної географічної інформації за їх атрибутивними даними в електронних атласах України і світу; візуалізувати окремі тематичні шари електронних карт атласів а також виконувати їх просторове накладання; здійснювати підготовку вихідних електронних карт до шифрування в ГІС-пакеті QGIS та MapInfo; прив’язувати фрагменти картографічних матеріалів до опорних точок; проводити просторовий аналіз з виділенням основних типів об’єктів (майбутніх тематичних шарів); проводити екранне дигітизування з метою створення цифрових географічних карт; створювати та редагувати графічні об’єкти різних типів – полігон, полілінія; присвоювати атрибутивні дані графічним об’єктам та зберігати отримані результати у вигляді векторних тематичних шарів; використовувати знання ГІС-технології для вирішення задач, пов’язаних з просторово-розподіленою інформацією; використовувати набуті навички роботи з просторово-розподіленою інформацією в середовищі ГІС для створення тематичних карт.

Екскурсознавство

(освітній рівень – бакалавр)

Метою курсу екскурсознавства є вивчення проблем моделювання ідеальної екскурсії і впливу екскурсії на свідомість людей, практики підготовки, проведення та удосконалення екскурсій, екскурсійної методики, історії екскурсійної справи.

Предмет навчальної дисципліни "Екскурсознавство". Історичні аспекти виникнення та становлення екскурсійної справи в Україні, сучасного стану, теорії і практики її втілення, методики екскурсійної роботи.

Головні завдання, що мають бути вирішені в процесі викладання дисципліни:

- розкриття витоків екскурсійної справи, особливостей вітчизняного екскурсознавства на всіх етапах розвитку, аналіз сучасного стану, перспективи розвитку екскурсійної діяльності;

- вивчення теоретичних основ екскурсійної справи: сутності екскурсії, її основних ознак і функцій, класифікації екскурсії, формування екскурсійної тематики, застосування елементів педагогіки, психології, логіки в екскурсіях;

- опрацювання питань екскурсійної методики, що є сукупністю чітких правил та вимог до екскурсії, сумою методичних прийомів підготовки та проведення екскурсій. Це питання технології створення нової екскурсії, особливостей застосування методичних прийомів показу та розповіді;

- вивчення шляхів удосконалення професійної майстерності екскурсоводів, забезпечення якості екскурсійних послуг.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати: історію екскурсійної справи; основні поняття та терміни екскурсійної теорії; методику підготовки екскурсій та її методичне забезпечення; техніку проведення екскурсій; особливості проведення різних видів екскурсій та проведення екскурсій в музеях, організацію екскурсійної роботи в туристсько-екскурсійних організаціях; основи професійної майстерності екскурсовода.

вміти: проектувати процес обслуговування туристів за окремими етапами надання послуги, використовуючи існуючі технології; працювати в складі творчої групи над створенням нової екскурсії; розробляти різні види екскурсій з урахуванням пізнавальних потреб індивіда на підставі знань екскурсійних ресурсів рекреаційного комплексу, культури, релігії рекреанта, існуючих технологій розробки екскурсійної програми, методик проведення екскурсій.

 

АНОТАЦІЯ

дисципліни «Етногеографія»

Мета курсу: ознайомлення студентів з етногеографією як науковим напрямом; формування знань про етноси, їх походження, класифікації та територіальну організацію; етнічні процеси; етногеографічні особливості регіонів світу та України.

Завдання вивчення курсу:

‒        ознайомлення з теоретико-методологічними основами етногеографії, зокрема з обʼєктом і предметом дослідження, місцем в системі наук, звʼязками з іншими науками, джерелами етногеографічних знань та особливостями методики етногеографічних досліджень;

‒        оволодіння сучасним понятійно-термінологічним апаратом етнічної географії;

‒        ознайомлення з сутністю поняття «етнос», концепціями етногенезу, класифікаціями етносів;

‒        ознайомлення з етнічними процесами та конфліктами, видами сепаратизму, шляхами вирішення або зниження гостроти етнічних конфліктів, вогнищами сучасних етнічних конфліктів та сепаратизму;

‒        формування знань про етногеографічні особливості регіонів світу;

‒        ознайомлення з основами етногеографії України;

‒         формувати уміння і навички аналізувати етногеографічну ситуацію в регіоні чи країні, працювати з результатми переписів населення, визначати індекс етнічної мозаїчності території, аналізувати етнічні процеси та виявляти причини етнічних конфліктів тощо.

У результаті вивчення дисципліни студенти повинні

знати: обʼєкт та предмет дослідження етногеографії, методику етногеографічних досліджень; основні поняття етногеографії; суть поняття «етнос», стадіальні типи етносів, концепції етногенезу; класифікації етносів; види та типологічні групи етнічних процесів; фактори виникнення етнічних конфліктів, суть та види сепаратизму, географію вогнищ сучасного сепаратизму в світі; етногеографічні особливості Європи, Азії, Африки, Америки, Австралії та Океанії; особливості етногеографічної ситуації в Україні та її регіонах.

уміти: користуватися географічними картами, статистичними матеріалами про етнічний склад населення як джерелом етногеографічних знань; аналізувати етногеографічну ситуацію в регіоні чи країні; порівнювати етномовну ситуацію в різних регіонах; виявляти основні етномовні тенденції; визначати індекс етнічної мозаїчності території, аналізувати етнічні процеси та виявляти причини етнічних конфліктів та сепаратизму; характеризувати етногеографічні особливості різних регіонів світу та України тощо.

 

АНОТАЦІЯ

До навчального курсу „Землеустрій та земельний кадастр”

Мета і завдання курсу „Землеустрій та земельний кадастр» сформувати розуміння поняття «земельні ресурси»,  вивчення єдиного державного фонду України, вирішення питань, пов’язаних з підвищенням продуктивності використання земель і здійснення контролю за їх виконанням.

 Об’єкт дисципліни – земельні ресурси світу та України, зокрема.

Предметом курсу є облік та оцінка земельних ресурсів з метою отримання достовірних і необхідних відомостей про правовий, природний і господарський стан земель, для організації раціонального і ефективного їх використання.

Теоретичне та практичне значення курсу. Теоретичне значення дисципліни полягає у формуванні знань про особливості земельних ресурсів, як основного національного багатства України та їх роль в сучасних умовах. У курсі детально висвітлюється проблема збереження і раціонального використання земельних ресурсів у сільськогосподарському виробництві, яка може бути вирішена при розв’язанні комплексу заходів, що включають соціально-економічні, організаційні, правові та адміністративні.

Практичне значення курсу криється у застосуванні теоретико-географічних знань у процесі викладацької роботи. Студенти набувають практичні знання з реєстрації землекористувачів, обліку кількості і якості земель, бонітування ґрунтів і економічної оцінки земель, організації земельно-кадастрових робіт.

Структурні складові дисципліни. Теоретична частина курсу.

Еволюція розвитку землеустрою як науки. Виникнення землеустрою (землерозподілу) і перші землевпорядні дії. Розвиток землеустрою як науки. Виникнення і розвиток обліку та земельного кадастру. Історія розвитку землеустрою. Види народногосподарського обліку. Основні принципи земельного кадастру. Об’єкт земельного кадастру та його основні категорії.

 Землеустрій в системі суспільного виробництва. Земельно-територіальний ресурс в системі суспільних інтересів і відносини.  Земля як товар в ринковій економіці. Соціально-економічний зміст землеустрою. Класифікація угідь при земельному кадастрі. Облік якості угідь. Економічна оцінка земель. Планово-картографічні документи. Основні земельно-кадастрові документи. Зональні типи земель. Категорії придатності земель. Категорії родючості ґрунтів. Бонітування ґрунтів.

 Землеустрій в зарубіжних країнах.  Поняття землеустрою в зарубіжних країнах. Планування використання земель адміністративно-територіальних утворень. Державні, регіональні та муніціпальні програми використання та охорони земель. Межування земель. Землеустрій з удосконалення землеволодінь та землекористувань. Внутрігосподарський землеустрій.

Землеустрій як механізм реформування земельних відносин. Формування власності на землю. Землеустрій в умовах ринкової економіки. : Оцінка забудованих земельних ділянок. Особливості оцінки земельних ділянок спеціалізованих об’єктів та об’єктів з обмеженим ринком.

 Теоретичні основи сучасного землеустрою. Мета, характер і зміст сучасного землеустрою. Принципи і завдання землеустрою. Завдання землеустрою в створенні ефективної системи управління землекористуванням. Основні поняття і визначення системи землеустрою в Україні.

Склад і види землевпорядних робіт.  Вивчення стану земель. Планування  використання та охорони земель. Територіальний землеустрій. Внутрігосподарський землеустрій. Зокремлений землеустрій. Складання, видача, реєстрація та зберігання державних актів на земельну ділянку. Грошова оцінка земельних ділянок.

Особливості сучасного землеустрою. Землеустрій на землях сільськогосподарського призначення. Особливості внутрігосподарського землеустрою в умовах ринкової економіки. Землеустрій в містах та інших населених пунктах. Особливості землеустрою  в регіонах, які мають негативні явища при використанні земель. Оцінка земельних ділянок, вкритих лісовою рослинністю та призначених для вирощування лісу. Оцінка земельних ділянок водних об’єктів.

Система землеустрою в Україні. Суть, зміст і структурні елементи системи землеустрою. Основні складові та функції системи землеустрою. Землевпорядне виробництво та його інформаційне забезпечення. Характеристика структури земельного фонду України. Характеристика структури земельного фонду Кіровоградської області.

 Управління системою землеустрою. Державне управління землеустроєм. Впорядкування відносин між учасниками землеустрою. Формування джерел фінансування проведення землеустрою. Науково-технічний прогрес в землеустрої. Правове забезпечення землеустрою. Державний контроль за проведенням землеустрою і здійсненням землевпорядних заходів. Інформаційний банк даних системи землеустрою. Кадрове забезпечення землеустрою.

Практична частина курсу передбачає проведення практичних занять, на яких студентами мають бути закріплені теоретичні знання. Знання, набуті у процесі вивчення дисципліни, можуть бути застосовані при викладанні шкільних курсів з Фізичної та економічної географії України.

Самостійна робота студентів спрямована на опрацювання практичного застосування існуючих теоретичних надбань землевпорядної науки.

 Після опанування курсом студент повинен:

знати: значення земельних відносин і землеустрою в розвитку суспільства та суспільних відносин; основи землеустрою та   землевпорядного проектування, ведення державного земельного кадастру, організації раціонального використання та охорони земель;практичне одержання та застосування   матеріалів ґрунтових, геоботанічних, землевпорядних та інших обстежень, а також даних бонітування ґрунтів і економічної оцінки земель при вирішенні господарських завдань раціонального використання земель;

уміти: разом із спеціалістами суміжних професій проводити обстеження, пошуки і розробку комплексних заходів щодо інженерного облаштування території,   створення водогосподарських споруд, меліорації земель, раціонального використання земель; мати навики в роботі з комп'ютерною технікою.

АНОТАЦІЯ

до навчальної дисципліни «Загальне землезнавство»

Мета викладання дисципліни:

формування у студентів загального уявлення про принципи і закономірності будови і функціонування Всесвіту та ландшафтної оболонки як його складової частини, середовища існування людського суспільства та об’єкту вивчення географії.

Завдання вивчення дисципліни:

  1. з’ясування головних атрибутів науки географії та навчального курсу «Загальне землезнавство»;
  2. вивчення різноманіття та особливостей впливу космічних реалій на ландшафтну оболонку Землі;
  3. ознайомлення з земними реаліями як чинниками впливу на ландшафтну оболонку Землі;
  4. пізнання закономірностей будови та функціонування ландшафтної оболонки як середовища існування людського суспільства та об’єкту вивчення географії.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студенти повинні

знати:

  • атрибути та понятійно-термінологічний апарат загального землезнавства;
  • основні чинники, що впливають на склад, структуру та перебіг процесів в ландшафтній оболонці Землі;
  • склад, структуру, межі та специфічні риси ландшафтної оболонки Землі;

уміти:

  • виявляти причинно-наслідкові зв’язки між космічними та земними реаліями і процесами;
  • пояснювати механізми формування тих чи інших процесів і явищ в ландшафтній оболонці Землі;
  • належним чином оперувати понятійно-термінологічним апаратом загального землезнавства;
  • відтворювати інформацію про сутність і особливості процесів і явищ ландшафтної оболонки різними способами: словесно та візуально.

 

АНОТАЦІЯ

до дисципліни «Комп’ютерна інфографіка в географії»

Мета та завдання навчальної дисципліни

Мета викладання дисципліни «Комп’ютерна інфографіка в географії»: формування у студентів уміння візуалізувати географічну інформацію у вигляді інфографчних зображень – як найбільш ефективної форми графічного подання інформації.

Завдання викладання дисципліни «Комп’ютерна інфографіка в географії»:

  • формування у студентів розуміння сутності та значення інформації в реаліях сучасного світу;

  • ознайомлення студентів з сутністю та специфічними рисами інфографіки, її перевагами над іншими формами подання інформації;

  • показ значимості та галузей застосування інфографіки в сучасному світі;

  • ознайомлення з історією появи та використання інфографіки;

  • ознайомлення з традиціями та перспективами застосування інфографіки в географії;

  • аналіз основних складових інфографіки та способів їхнього створення;

  • вивчення теоретичних засад та алгоритмів створення інфографіки для потреб географічної науки і освіти;

  • набуття досвіду створення інфограм в електронному та паперовому форматах.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати: сутність, значення, основні складові та різноманіття форм інфографічних зображень; можливості використання інфографіки в господарській та педагогічній діяльності.

вміти: створювати інфографічні зображення різного типу для портреб географічної науки і освіти у електронному та паперовому форматі 

 

Краєзнавство і туризм

Статус: нормативна

Рік, семестр: 4 рік, 7 семестр

Форма контролю: екзамен.

Анотація. Мета: вивчення основних понять, завдань і змісту краєзнавства як науки, формуванню у студентів необхідних теоретичних і практичних навичок в організації туристично-краєзнавчої роботи.

Завдання: набуття знань про природу, історію, культуру, економіку рідного краю, історичних особливостей та географії етнічного складу населення України, у тому числі і свого регіону з метою використання цього краєзнавчого матеріалу в курсах шкільної географії та позакласної туристсько-краєзнавчої роботи.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен знати: методологічні засади національного географічного краєзнавства, історію його становлення; основні краєзнавчі ресурси краю, теоретичні засади і принципи їх використання; основні орієнтири та способи орієнтування на місцевості (за допомогою компаса, карти, місцевих предметів, туристичного маркування); вміти: використовувати краєзнавчі ресурси краю для організації та здійснення туристично-рекреаційної діяльності; вибирати маршрути і складати паспорти туристичного маршруту; використовувати  туристичні карти для оцінювання туристичної привабливості місцевості.

«ЛАНДШАФТОЗНАВСТВО»

польова практика

Метою проведення польової географічної практики з ландшафтознавства є формування у студентів, в умовах реальних ландшафтних комплексів, ландшафтознавчого світобачення, розуміння і пізнання навколишнього середовища як ландшафту – простору, образ якого формується конфігурацією місць, які займають і змінюють належні до нього елементи. Реалізація такої мети досягається шляхом візуальних спостережень різнорідних геокомплексів, їх ідентифікації, опису, метризації, графічного відображення (ландшафтознавче картографування, профілювання, фотографування) тощо. Важдливим, у цьому поступі є виконання низки завдань теоретичного та практичного змісту, спрямованих на ілюстрацію в реальних умовах: основних чинників формування, складу, структури й властивостей ландшафтної оболонки Землі та її складових регіонального й локального рівня - ландшафтами; знань про морфологічні, функціональні, часові та інші властивості ландшафтів; різноманіттям ландшафтів регіону проведення практики; ідентифікації ландшафтів, ландшафтознавчого картографування; прикладної значущості ландшафтознавчих знань.

Об’єктом польової практики є реальне різноманіття ландшафтів регіону проведення польової практики.

Теоретичне та практичне значення польової практики полягає в можливості закріплення теоретичних знань, набутих протягом стаціонарного вивчення курсу «Основи ландшафтознавства», шляхом роботи в польових умовах з реальними геокомплексами.

Структурні складові польової практики.

Теоретична частина польової практики.

Ознайомлення студентів з метою, завданнями, змістом, регіоном проведення, термінами та іншими особливостями польової практики. Збір студентами теоретичних відомостей про особливості походження, розвитку, різноманіття процесів та форм рельєфу регіону проходження польової практики. Підготовка студентами щоденників польової практики, необхідного картографічного матеріалу, приладів та обладнання тощо, необхідних для проходження польової практики. Ознайомлення студентів з методикою їх роботи під час польової практики, з’ясування змісту та структури звітної документації, термінів її здачі. Ознайомлення студентів з правилами техніки безпеки під час проходження польової практики та фіксування його результатів у відповідному журналі. По завершені польового етапу польової практики студенти подають звіт про роботу протягом практики та здійснюють його захист.

Практична частина польової практики передбачає виконання низки завдань практичного змісту протягом проведення польового етапу практики. Головної уваги під час їх проведення потребує аналіз різноманіття ландшафтотвірних процесів регіону проходження польової практики, різноманіття утворених ними геокомплексів, вплив ландшафтів регіону та особливості природи та господарства регіону тощо. Обов’язковою складовою польового етапу практики є виконання низки завдань прикладного характеру: ідентифікація, опис, метризація, графічне відображення (картографування, профілювання, фотографування) ландшафтів тощо.

Самостійна робота під час польової практики передбачає роботу з літературними джерелами, періодичними виданнями, електроними носіями інформації та картографічними матеріалами на попередньому етапі практики та роботу зі щоденниким, мапами, приладами тощо, під час власне польового періоду практики.

Після проходження польової практики з  «Основ ландшафтознавства» студенти повинні

знати: сутність та особливості ландшафтів як ключового інтегративного елементу ландшафтної оболонки Землі на прикладі реального регіону; чинники формування ландшафтів, регіональне різноманіття геокомплексів, їх просторові параметри, значимість для перебігу природних процесів та господарської діяльності.

уміти: застосовувати теоретичні відомості та практичні навички, здобуті протягом польової практики для вирішення прикладних завдань та здійснення педагогічної діяльності.

« ЛАНДШАФТОЗНАВСТВО»

Метою викладання курсу «Ландшафтознавство» є формування у студентів ландшафтознавчого світобачення, розуміння і пізнання навколишнього середовища як ландшафту – простору, образ якого формується конфігурацією місць, які займають і змінюють належні до нього елементи. Головними завданнями вивчення курсу є:

  • з’ясування загальних теоретичних особливостей ландшафтознавства як науки і поля культурийого атрибутів та історії формування;
  • ознайомлення з основними чинниками формування, складом, структурою й властивостями ландшафтної оболонки Землі та її складовими регіонального й локального рівня - ландшафтами;
  • формування знань про морфологічні, функціональні, часові та інші властивості ландшафтів;
  • ознайомлення студентів з різноманіттям ландшафтів Землі, України та Кіровоградської області;
  • формування навичок ідентифікації ландшафтів в польових умовах, на космознімках, фотографіях, а також набуття досвіду ландшафтознавчого картографування;
  • сприяти усвідомленню розуміння прикладної значущості ландшафтознавчих знань.

Об’єктом вивчення дисципліни є відомості про ландшафти Землі – природні чи антропогенні, територіяльні або аквальні комплекси, що мають спільне походження, подібний літо фундамент, рельєф, гідро-кліматичний режим, ґрунтовий поктив й склад біоти, характеризується складною взаємодією і взаємопроникненням цих компоненті і, внаслідок цього, мають особливий, щоразу специфічний вигляд, образ у просторі.

Теоретичне та практичне значення курсу полягає в можливості поглиблення уявлень студентів про об’єкт географічного пізнання – ландшафтну оболонку Землі, крізь призму ландшафтознавчої парадигми; набутті студентами умінь та навичок аналізу різноманіття, чинників утворення, розвитку, просторових параметрів ландшафтів, їх значення для наукового пізнання, природних процесів й господарської діяльності.

Структурні складові дисципліни.

Теоретична частина курсу.

Змістовий модуль І. Методологічні основи ландшафтознавства.

Ландшафтознавство як наука. Реалії природи та наукове географічне пізнання. Поняття «ландшафт». Ландшафтознавство в системі географічних наук. Атрибути ландшафтознавства. Історія формування ландшафтознавства.

Змістовий модуль ІІ. Чинники та особливості формування ландшафтів.

Ландшафти та чинники їх утворення. Чинники диференціації речовини ландшафтної оболонки. Закономірності просторового поширення речовини ландшафтної оболонки. Широтна зональність. Азональність. Секторність. Висотна поясність. Ярусність. Вплив геокомпонентів на рух речовини, енергії та інформації.

Змістовий модуль ІІІ. Ландшафтне різноманіття.

Ландшафтне різноманіття світу. Закономірності просторового поширення ландшафтів світу. Зональні ландшафти. Азональні ландшафти. Інтразональні ландшафти. Різноманіття ландшафтів світу та їх властивості. Значення ландшафтного різноманіття. Полярні і приполярні ландшафти. Бореальні й бореально-суббореальні ландшафти. Суббореальні ландшафти. Субтропічні ландшафти. Тропічні й субекваторіальні ландшафти. Екваторіальні ландшафти. Аквальні ландшафти.

Ландшафти України. Закономірності просторового поширення ландшафтів України. Геокомпонентний склад ландшафтів України. Внутрішні відмінності ландшафтів України. Ландшафтне різноманіття Кіровоградської області.

Змістовий модуль ІV. Властивості ландшафтів.

Просторові властивості ландшафтів. Чинники просторової диференціації ландшафтів. Нерівнозначність ландшафтотвірних факторів, що взаємодіють. Ряд «сили компонентів М.Солнцева». Ієрархічна структура ландшафтів. Природні конфігурації ландшафтів. Межі ландшафтів. Позиційно-динамічна конфігурація ландшафтів. Парагенетична конфігурація ландшафтів. Басейнова конфігурація ландшафтів. Біоцентрично-мережева конфігурація ландшафтів. Генетико-морфологічна конфігурація та її таксономічні одиниці. Ландшафтні фації. Урочища. Місцевості. Неоднозначність трактування поняття «ландшафт». Типологія і класифікація ландшафтів. Фізико-географічне районування.

Функціонально-динамічні властивості ландшафтів. Структура і функціонування ландшафтів. Геомаси. Вологообіг в ландшафтах. Біогенний рух речовини в ландшафтах. Геоматична міграція речовини. Енергетика ландшафтів. Рух інформації в ландшафтних системах.

Часові властивості ландшафтів. Функціонування, динаміка, еволюція, розвиток ландшафтів. Циклічність функціонування ландшафтів. Інваріантність-варіативність ландшафтів. Мінливість та стійкість ландшафтних систем. Саморегулювання та саморозвиток ландшафтів.

Змістовий модульІV. Ландшафти й людство.

Ландшафти й людство. Значення ландшафтного різноманіття для антропосфери. Антропогенний чинник у розвитку природи. Антропогенні ландшафти. Прикладні напрямки ландшафтознавчих досліджень. Концепції екоеволюції (коеволюція, «сталий», «стійкий» розвиток).

Практична частина курсу передбачає виконання низки завдань практичного змісту протягом відвідин практичних занять. Головної уваги під час їх проведення потребує аналіз тематичних географічних карт, перевірка знання географічної номенклатури, навичок розпізнавання різноманітних ландшафтних комплексів на місцевості.

Самостійна робота передбачає поглиблення знань студентів про сутність об’єкту вивчення дисципліни, шляхом самостійного опрацювання низки навчальних тем, виконання практичних завдань, підготовки реферативних повідомлень, укладання географічних карт тощо.

Після опанування курсу «Ландшафтознавство» студенти повинні

знати: сутність та особливості ландшафтів як інтегративних елементів ландшафтної оболонки Землі, чинники їх утворення, різноманіття, просторові параметри, значимість для перебігу природних процесів та господарської діяльності.

уміти: застосовувати теоретичні відомості, здобуті протягом навчання для вирішення прикладних завдань.

 

АНОТАЦІЯ

дисципліни «Методика викладання географії у вищій школі»

Навчальна дисципліна „Методика викладання географії у вищій школі” – є важливою складовою професійної підготовки магістрів зі спеціальності “Географія”.

МЕТА КУРСУ – ознайомлення магістрантів з особливостями методики викладання географічних курсів у вищий школі, із закономірностями, дидактичними принципами, методами, прийомами, засобами і формами інноваційних технологій навчання у процесі викладання географічних курсів у вищих навчальних закладах, зі структурою і змістом вищої географічної освіти, особливостями організації навчального процесу в системі підготовки майбутніх вчителів географії.

ЗАВДАННЯ КУРСУ – розвиток уміння використовувати нові інформаційні технології в процесі викладання географічних дисциплін у вищий школі;

  • впровадження досвіду розробки і реалізації студентами вищих навчальних закладів мультимедійних проектів для фахових дисциплін згідно програми “Intel. Навчання для майбутнього”;

  • формування умінь організовувати навчальний процес у відповідності до дидактичних та методичних вимог вищої школи;

  • формування умінь готувати конспекти та методичні розробки різнотипових занять;

  • формування умінь застосовувати сучасні технічні засоби навчання тощо.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати:

  • понятійно-категоріальний апарат регіональної суспільної географії;

  • предмет, методи і завдання навчальної дисципліни;

  • склад основних історико-географічних регіонів світу;

  • особливості природно-ресурсного потенціалу та населення основних історико-географічних регіонів світу;

  • тенденції сучасного соціально-економічного розвитку країн і регіонів світу;

вміти:

  • грамотно застосовувати понятійно-категоріальний апарат;

  • аналізувати особливості сучасного розвитку країн і регіонів світу залежно від впливу факторів природно-кліматичного, історичного та соціально-економічного характеру;

  • порівнювати особливості галузевої і територіальної структури промисловості (сільського господарства) різних країн за допомогою картографічних, літературних та інших джерел.

 

 Навчальна дисципліна „Методика викладання географії у старшій школі” – є важливою складовою професійної підготовки спеціалістів зі спеціальності “Географія”.

МЕТА КУРСУ – ознайомлення студентів з особливостями методики викладання географічних курсів у старшій школі, із закономірностями, дидактичними принципами, методами, прийомами, засобами і формами інноваційних технологій навчання у процесі викладання географічних курсів у загальноосвітніх навчальних закладах, зі структурою і змістом географічної освіти, особливостями організації навчального процесу у старшій школі..

ЗАВДАННЯ КУРСУ – розвиток уміння використовувати нові інформаційні технології в процесі викладання географічних дисциплін у вищий школі;

  • впровадження досвіду розробки і реалізації студентами вищих навчальних закладів мультимедійних проектів для фахових дисциплін згідно програми “Intel. Навчання для майбутнього”;

  • формування умінь організовувати навчальний процес у відповідності до дидактичних та методичних вимог вищої школи;

  • формування умінь готувати конспекти та методичні розробки різнотипових занять;

  • формування умінь застосовувати сучасні технічні засоби навчання тощо.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати:

  • понятійно-категоріальний апарат регіональної суспільної географії;

  • предмет, методи і завдання навчальної дисципліни;

  • склад основних історико-географічних регіонів світу;

  • особливості природно-ресурсного потенціалу та населення основних історико-географічних регіонів світу;

  • тенденції сучасного соціально-економічного розвитку країн і регіонів світу;

вміти:

  • грамотно застосовувати понятійно-категоріальний апарат;

  • аналізувати особливості сучасного розвитку країн і регіонів світу залежно від впливу факторів природно-кліматичного, історичного та соціально-економічного характеру;

  • порівнювати особливості галузевої і територіальної структури промисловості (сільського господарства) різних країн за допомогою картографічних, літературних та інших джерел.

 

АНОТАЦІЯ

дисципліни “Медична географія”

Дисципліна «Медична географія» викладається студентам-магістрам денного і заочного відділень, є спеціальним у підготовці фахівців з географії.

Значне погіршення стану довкілля та поява різних кризових явищ на різних рівнях від локального та регіонального до глобального загострили проблему збереження суспільного здоров’я окремих регіонів. Зокрема в Україні, соціально-економічні та політичні трансформації, зубожіння населення, порушення у функціонуванні системи охорони здоров’я, недієздатність системи соціального захисту ставлять на межу виживання всю націю. Зміна медико-демографічних показників засвідчує про зменшення тривалості життя, народжуваності, природного приросту, підвищення смертності, зростання інвалідності населення країни.

Поряд із кількісними оцінками населення, в останній час набуває популярності серед демографів та географів якісний аналіз населення. Деякі вчені вважають якість населення вузловою категорією теорії народонаселення, що відображає інтегральну сукупність його властивостей. Саме до якісних характеристик населення можна віднести стан здоров’я населення, що є основою повноцінної життєдіяльності кожної людини та суспільства в цілому.

Також вважається, що стан здоров’я є індикатором навколишнього середовища. В курсі «Медична географія» розглядаються питання просторової диференціації показників здоров’я населення з урахуванням впливу сукупності природних, економічних і соціальних факторів, характерних для території дослідження. Медико-географічні знання формують і значно розширюють сучасний світогляд, мають практичне застосування. Тому вивчення курсу «Медична географія» має важливе значення у підготовці соціо-економіко-географа.

Курс «Медична географія» має тісний зв’язок із такими навчальними дисциплінами як «Геоекологія», «Основи суспільної географії», «Економічна і соціальна географія України», «Регіональна економічна і соціальна географія», «Ландшафтознавство» тощо.

Мета курсу – сформувати знання про особливості медико-географічної ситуації окремих регіонів світу, вливу природних, соціально-економічних та інших факторів на здоров'я людини тощо.

Завдання курсу:

  • вивчення теоретичних та методологічних засад медичної географії;

  • дослідження історико-географічних особливостей розвитку медичної географії як в світі, так і в Україні;

  • пізнання закономірностей позитивного і негативного впливу природного, штучного і соціального середовища та соціально-економічних умов конкретної території на стан здоров’я населення (в тому числі і дітей);

  • визначення ролі різних факторів у поширенні хвороб людини та закономірностей географії цих захворювань;

  • пошуки оптимальної територіальної організації системи охорони здоров’я та обґрунтування заходів для нейтралізації впливу негативних факторів з метою оптимізації здоров’я населення.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати:

понятійно-категоріальний апарат медичної географії;

  • предмет, методи і завдання навчальної дисципліни;

  • історію формування медичних знань і понять в різних регіонах світу;

  • особливості впливу природних умов на виникнення різних видів захворювань та стан здоров'я населення;

  • особливості впливу соціально-економічних умов на виникнення різних видів захворювань та стан здоровя населення;

  • закономірності поширення хвороб в різних регіонах світу;

вміти:

  • грамотно застосовувати понятійно-категоріальний апарат;

  • аналізувати особливості поширення сучасних захворювань у різних регіонах світу залежно від впливу факторів природно-кліматичного, історичного та соціально-економічного характеру;

  • порівнювати сучасний стан захворюваності і розвитку системи охорони здоров'я в різних регіонах світу за допомогою математичних, картографічних, та інших методів.

 

«Метеорологія і кліматологія»

(21 група заочна форма; 11 група денна форма, ПГФ)

Курс розрахований на студентів, які навчаються за спеціальністю 6.040104 Географія* з метою ознайомлення студентів із будовою, складом, фізичними властивостями атмосфери, особливостями розвитку метеорологічних явищ та процесів, закономірностями формування клімату та його змінами під впливом як природних, так і антропогенних чинників.

Лекційний курс ознайомлює студентів зі складом та будовою атмосфери, особливостями радіаційного та теплового режимів атмосфери і земної поверхні, закономірностями змін атмосферного тиску та основними форми баричного поля, загальними закономірностями циркуляції атмосфери, основними стадіями розвитку баричних систем, основними кліматоутворюючими чинниками та їх впливом на формування клімату, класичною схемою кліматутворення, принципами та схемою класифікації типів клімату відповідно до різних підходів, закономірностями та причинами змін клімату, структурою міжнародного метеорологічного коду, принципами та методикою аналізу і прогнозу погоди, особливостями комплексного аналізу синоптичних і кліматичних карт тощо.

Практичні заняття розраховані на закріплення теоретичних знань, отриманих студентами під час прослуховування лекційного курсу, узагальнення отриманої інформації, успішному застосуванні отриманих знань з навчального курсу «Метеорологія і кліматологія» на практиці, зокрема в процесі спостереження за погодою.

Програмою також передбачено самостійне опрацювання деяких тем з курсу, а також написання рефератів, підготовка доповідей.

2.2. Завдання вивчення дисципліни

Студенти повинні знати:

-      основні методи дослідження метеорології та кліматології;

-      принципи організації та діяльності всесвітньої метеорологічної служби;

-      газовий склад та будову атмосфери;

-      особливості радіаційного та теплового режимів атмосфери і земної поверхні;

-      особливості поглинання, розсіювання і відбивання сонячної радіації і пов’язані з цим явища;

-      методи вимірювання сонячної радіації;

-      особливості змін температури повітря з висотою, визначення температурного градієнту;

-      основні типи річного ходу температури повітря;

-      закономірності змін атмосферного тиску та основні форми баричного поля;

-      основні види постійних вітрів;

-      особливості знаходження води в атмосфері;

-      умови формування хмар та їх класифікацію;

-      необхідні умови формування та класифікацію опадів;

-      види висхідних рухів в атмосфері;

-      адіабатичні процеси в атмосфері;

-      закономірності циркуляції атмосфери;

-      класифікацію та основні стадії розвитку баричних систем;

-      основні кліматоутворюючі чинники та їх вплив на формування клімату різних територій;

-      класичну схему кліматоутворення;

-      особливості формування мікроклімату та основні його типи;

-      принципи та схему класифікації типів кліматів Землі за Кеппеном, Бергом та Алісовим;

-      закономірності та причини змін клімату на глобальному, регіональному та локальному рівнях;

-      структуру міжнародного метеорологічного коду;

-      принципи та методику аналізу і прогнозу погоди;

-      особливості комплексного аналізу синоптичних та кліматичних карт;

-      особливості діяльності гідрометеостанцій та методику роботи з основними приладами по визначенню метеорологічних величин.

Студенти повинні вміти:

-      давати визначення об’єкту і предмету дослідження метеорології та кліматології;

-      використовувати на практиці методологічний арсенал метерологічної та кліматичної наук;

-      наводити визначення законів  та відтворювати основні формули Релея, Буге, Стефана-Больцмана, Лапласа, Бабіне, Менделеєва-Клепейрона, Бейс-Балло та деякі інші, які стосуються закономірностей розвитку фізичних властивостей атмосфери Землі;

-      користуватись міжнародним метеорологічним кодом;

-      користуватись основними метеорологічними приладами;

-      вести щоденники спостереження за погодою;

-      комплексно аналізувати синоптичні та кліматичні карти (в тому числі палеокліматичні);

-      складати елементарні прогнози погоди та прогнози змін клімату.

 

АНОТАЦІЯ

дисципліни «Методика навчання географії»

Мета: продовжити ознайомлення студентів географічних спеціальностей з з теоретичними та методологічними основами сучасної методики викладання географії; розвивати творче методичне мислення, уміння раціональної організації власної педагогічної праці та первинні методичні уміння, які формують основу фахової та педагогічної майстерності та забезпечують творчий підхід до виконання функцій вчителя географії;

Завдання:

˗          навчальні: забезпечити засвоєння студентами теоретичних засад сучасної методики викладання географії, особливостей застосування основних засобів навчання та сучасних технологій навчання на уроках географії та методичних особливостей викладання різних шкільних курсів географії;

˗          методичні: формувати уміння організовувати процес навчання географії у відповідності до основних дидактичних принципів та вікових особливостей учнів із застосуванням сучасних технологій навчання, уміння застосовувати дидактичні принципи, методи і засоби в процесі навчання географії; формувати уміння аналізувати шкільні програми та підручники з географії;

˗          дослідницькі: формувати уміння працювати з науково-методичною літературою, самостійно проводи наукові дослідження в галузі методики навчання географії, здійснювати діагностування ефективності процесу навчання географії;

˗          конструктивні: формувати уміння планувати та конструювати процес навчання географії;

˗          організаторські: забезпечити оволодіння студентами навичками організації навчально-пізнавальної діяльності учнів на уроці та коригування в процесі проведення уроку;

˗          практичні: виробити у студентів уміння користуватися методичним апаратом навчання географії, підготувати студентів до виконання обов’язків вчителя географії.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен:

-        знати: теоретичні засади сучасної методики викладання географії; класифікацію засобів навчання географії, методику роботи з підручником, картою та іншими засобами навчання на уроках географії;  суть, концептуальні основи та особливості застосування сучасних технологій навчання географії; вимоги державного стандарту базової і повної середньої освіти; зміст, структуру та методичні особливості викладання різних шкільних курсів географії; особливості вивчення географії в умовах профільної старшої школи; суть, завдання, форми і методи самоосвіти вчителя географії.

‒        вміти: адаптувати теоретичні та практичні позиції сучасної дидактики у відповідності до особливостей процесу навчання географії; застосовувати засоби навчання та сучасні технології навчання на уроках географії; планувати процес навчання географії та навчально-пізнавальну діяльність учнів на уроках; організовувати процес навчання географії у відповідності до вікових та індивідуальних особливостей учнів різних класів та змісту шкільних курсів географії; здійснювати методичну розробку поурочних планів різних типів уроків; виконувати функції вчителя географії в сучасній школі.

 

АНОТАЦІЯ

КУРСУ “ОСНОВИ ТЕХНОЛОГІЙ ВИРОБНИЦТВА”

Курс „Основи технологій виробництва” входить до числа обов’язкових дисциплін в системі підготовки студентів географічних спеціальностей педагогічних ВНЗ. Він відіграє важливу роль в системі загальноосвітньої та спеціальної підготовки студентів, оскільки знання основ виробництва вкрай необхідні майбутнім вчителям школи. Основи сільськогосподарського і промислового виробництва дають можливість ознайомитись із знаряддями праці, сировиною, її витратами, технологією основних виробничих процесів, які здійснюються в різних галузях.

Мета курсу: ознайомити студентів із структурою сучасного виробництва, основними питаннями функціонування промислових та сільськогосподарських підприємств, з технологічними схемами, витратами сировини, палива електроенергії, допоміжних матеріалів на виробництво тієї чи іншої продукції; формувати уявлення про вплив різних факторів на розміщення виробництва, а також роль транспортної системи в розміщенні виробництва і населення, формуванні і розвитку територіальної структури господарства.

Завдання курсу:

  • формувати знання важливих категорій суспільної географії, закономірностей і принципів, умов і факторів розміщення виробництва;

  • ознайомити з формами суспільної та територіальної організації виробництва, поняттями “сировина”, “паливо”, «природні умови», «природні ресурси» тощо;

  • формувати уявлення про структуру сучасного виробництва, структуру промислового виробництва, класифікацію промислових виробництв, особливості впливу природних та економічних чинників на розвиток промислового виробництва;

  • формувати знання про значення, склад та техніко-економічні особливості функціонування паливного-енергетичного, металургійного, машинобудівного, хімічного міжгалузевих комплексів, лісової промисловості, промисловості будівельних матеріалів, текстильної та харчової промисловості;

  • ознайомити зі значенням, структурою, основними напрямами розвитку сільськогосподарського виробництва, основами рослинництва та тваринництва;

  • формувати знання про роль транспорту в народному господарстві, основними показниками роботи транспорту та експлуатаційні показники використання транспортної системи, значення та техніко-економічні особливості функціонування різних видів транспорту.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен:

знати:

  • понятійно-категоріальний апарат навчальної дисципліни;

  • структуру виробництва, форми організації виробництва;

  • склад, особливості сировинної бази, принципи розміщення та техніко-економічні основи функціонування підприємств різних галузей промисловості та сільського господарства, особливості функціонування різних видів транспорту та використання транспортної системи;

  • тенденції сучасного розвитку базових галузей промислового та сільськогосподарського виробництва, тенденції розвитку транспортного комплексу.

вміти:

  • грамотно застосовувати понятійно-категоріальний апарат;

  • встановлювати причинно-наслідкові зв’язки та закономірності у розвитку виробництва;

  • встановлювати фактори розміщення тих чи інших підприємств;

  • за допомогою математичних та графічних методів аналізувати особливості сировинної бази галузей промисловості;

  • порівнювати особливості галузевої і територіальної структури промисловості (сільського господарства) тощо.

 

Раціональне використання і охорона природних ресурсів

Статус: Вибіркова

Рік, семестр: 5 рік, 9 семестр (7 рік, 13 семестр)

Форма контролю: залік.

Анотація.  Курс  передбачає вивчення сучасних проблем використання складових природи як природних ресурсів, їх охорони і відтворення та проблем охорони природи; вивчення природного середовища як джерела ресурсів, необхідних для життєдіяльності людства, а також про необхідність максимального збереження земної природи як запоруки його існування.

Знати: види природних ресурсів, їх сучасний стан, засоби збереження, відтворення й охорони; сутність природоохоронних проблем та заповідні об’єкти і території в Україні і світі; особливості природних умов і ресурсів своєї місцевості.

Уміти: аналізувати зміст географічної (картографічної зокрема) інформації стосовно оцінки природних умов та ресурсів.

 

АНОТАЦІЯ

дисципліни „Регіональна економічна і соціальна географія”

Навчальна дисципліна „Регіональна економічна і соціальна географія” – є складовою соціально-економічної географії, яка розкриває закономірності територіальної організації суспільного виробництва, просторових процесів та форм організації життя людей у конкретних регіонах та країнах світу. При вивченні курсу доцільно використовувати отримані раніше знання з курсів «Фізична географія материків та океанів», «Основи суспільної географії», «Географія населення», «Географічне краєзнавства з основами туризму», «Рекреаційна географії» тощо.

МЕТА КУРСУ – на конкретному суспільному та економіко-географічному матеріалі ознайомити студентів із тенденціями сучасного розвитку світового господарства в цілому та окремих країн і регіонів світу; допомогти студентам уміло вирішувати свої професійні та загальнолюдські проблеми; ознайомити студентів з досягненнями науки, головними поняттями і категоріями, науково-дослідницьким інструментарієм, зв’язками і взаємодією з іншими науками і галуззями знань; з’ясувати місце різних груп країн в сучасних світових економічних та політичних процесах.

ЗАВДАННЯ КУРСУ – засвоєння концептуальних теоретичних понять, категорій, принципів, закономірностей регіональної економічної географії;

  • формування умінь аналізувати особливості і загальні тенденції розвитку світового господарства, суспільно-політичних світових процесів та їх проявів у розрізі окремих країн і регіонів;

  • формування знання політичної карти світу та особливостей її формування;

  • формування умінь працювати з науковими джерелами, атласами, контурними картами і з’ясовувати з їх допомогою внутрішні відмінності в господарстві окремих країн та регіонів;

  • формування умінь давати комплексну економіко-географічну характеристику регіонів, груп країн, окремих держав; здійснювати порівняльний аналіз елементів господарства кількох країн.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати:

  • понятійно-категоріальний апарат регіональної суспільної географії;

  • предмет, методи і завдання навчальної дисципліни;

  • склад основних історико-географічних регіонів світу;

  • особливості природно-ресурсного потенціалу та населення основних історико-географічних регіонів світу;

  • тенденції сучасного соціально-економічного розвитку країн і регіонів світу;

вміти:

  • грамотно застосовувати понятійно-категоріальний апарат;

  • аналізувати особливості сучасного розвитку країн і регіонів світу залежно від впливу факторів природно-кліматичного, історичного та соціально-економічного характеру;

  • порівнювати особливості галузевої і територіальної структури промисловості (сільського господарства) різних країн за допомогою картографічних, літературних та інших джерел.

 

«Історична географія»

(2 курс, заочна форма навчання, ПГФ)

Метою викладання навчальної дисципліни «Історична географія» є формування географічної культури, акцентованої на глобальне та регіональне причинно-наслідкове розуміння сучасних суспільно-географічних особливостей; ознайомлення студентів з методологічними основами історичної географії, її місцем в системі наук, з фізико-географічним середовищем та суспільно-географічними явищами і процесами минулих епох, а також з їх змінами протягом історичного часу; формувати розуміння особливостей взаємодії в системі «населення – природа - господарство» на Землі, впливу географічного середовища на розвиток суспільства та особливостей природокористування впродовж історії розвитку людства; розвивати уміння користуватись різними джерелами історико-географічної інформації; виховувати бережливе ставлення до природи планети, повагу до представників різних рас та етносів.

Основними завданнями вивчення дисципліни «Історична географія» є:

ü пізнавальні: ознайомлення студентів з теоретичними та методологічними засадами історичної географії як суміжної науки, з основними складовими історичної географії, з джерелами історико-географічної інформації; зі значенням географічного фактору в історії суспільного розвитку та ставленням до нього на різних етапах розвитку історичної та географічної науки; з роллю природного середовища в антропогенезі, етногенезі, в соціально-економічному і культурному розвитку суспільства; з тенденціями взаємодії суспільства і природи в часовому вимірі тощо; з фізико-географічними особливостями територій в різний час, з особливостями виникнення, формування, розміщення, переміщення та етнічного складу населення в різні періоди суспільного розвитку; з географією виробництва на різних етапах історії; з розміщенням політичних кордонів, населених пунктів тощо; показ історії формування політичної карти світу, сучасного світового господарства, сучасного населення світу, матеріальної та духовної культури;

ü практичні: формування умінь розрізняти предмет вивчення історичної географії та історії географії; виявляти закономірності розвитку історико-географічних досліджень; формування умінь і навичок роботи студентів з різними джерелами історико-географічної інформації; умінь встановлювати причинно-наслідкові зв’язки в системі «природа – населення – господарство», визначати роль природно-географічних факторів у розвитку суспільства; виявляти вплив природних умов на особливості розселення та господарської діяльності людей; аналізувати характер впливу природокористування на довкілля на різних етапах розвитку суспільства; аналізувати етнічні процеси у світі та в окремих регіонах і країнах; уміння аналізувати і порівнювати різні наукові концепції, виявляти риси динаміки природно- та суспільно-географічних явищ та процесів тощо.

ü методичні: формування умінь і навичок студентів працювати з навчальною та науковою літературою історико-географічної тематики, з історичними картами; умінь застосовувати їх у навчальному процесі, майбутній науковій та педагогічній діяльності.

Студенти повинні:

знати: - теоретичні та методологічні основи історичної географії як суміжної науки, основні складові історичної географії; значення географічного фактору в історії суспільного розвитку;

–       фізико-географічні особливості територій в різний час; особливості виникнення, формування, розміщення, переміщення та етнічного складу населення в різні періоди суспільного розвитку;

–     географію виробництва на різних етапах історії; розміщення політичних кордонів, населених пунктів тощо;

–     історію формування політичної карти світу, сучасного світового господарства, сучасного населення світу, матеріальної та духовної культури тощо.

вміти: - розрізняти предмет вивчення історичної географії та історії географії; виявляти закономірності розвитку історико-географічних досліджень; встановлювати причинно-наслідкові зв’язки в системі «природа – населення – господарство»;

–     виявляти вплив природних умов на особливості розселення та господарської діяльності людей; аналізувати характер впливу природокористування на довкілля на різних етапах розвитку суспільства;

–     аналізувати етнічні процеси у світі та в окремих регіонах і країнах;

–     уміння аналізувати і порівнювати різні наукові концепції, виявляти риси динаміки природно- та суспільно-географічних явищ та процесів тощо.

 

АНОТАЦІЯ

дисципліни «Історія та теорія географічної науки»

Мета курсу «Історія та теорія географічної науки» полягає у ознайомленні студентів із періодизацією та особливостями історичного розвитку географічної науки, її теоретичним та методологічним арсеналом; формуванні світоглядних географічних знань з усвідомленням системної просторово-часової специфіки матеріальних та ідеальних об’єктів географічної оболонки; виховання географічної культури, акцентованої на глобальне та регіональне причинно-наслідкове розуміння процесів, які відбувалися в географічній науці на різних етапах її розвитку та відбуваються нині.

Завдання курсу:

˗         ознайомлення з рівнями та ступенями-етапами розвитку географічної науки, формування знань про часові та змістовні рівні розвитку географії;

˗         формування уявлень про особливості розвитку географії в класичний, некласичний та постнекласичний етапи розвитку науки;

˗         формування знань про особливості історії розвитку географічної науки в античні часи, епоху Середньовіччя та Великих географічних відкриттів, в Новий та Новітній часи;

˗         формувати загальне уявлення про історію розвитку географії в Україні;

˗         ознайомлення з методологічними рівнями в географії, обʼєктом, предметом, структурою географічної науки, її звʼязками з іншими науками;

˗         узагальнення та систематизація знань понятійно-термінологічного апарату географічної науки;

˗         ознайомлення з традиційними і сучасними методами географічних досліджень;

˗         формування знань теоретичних основ географічної науки, ознайомлення з основними парадигмами, теоріями та гіпотезами в географії, географічними законами та закономірностями.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен:

˗ знати: особливості історії розвитку географічної науки в класичний, некласичний  та постнекласичний етапи; особливості античної географії та внесок античних географів в розвиток географічної науки, особливості розвитку географії в епоху Середньовіччя, зміст першого та другого столітніх періодів Великих географічних відкриттів, специфіку розвитку географії в Новий час, особливості розвитку німецької, французької, англійської, американської та російської географічних шкіл в Новий час; специфіку розвитку географії в Новітній час; рівні методології, підходи до визначення обʼєкту та предмету географічної науки, структуру сучасної географії, методологічні принципи та методи географічних досліджень, понятійно-термінологічний апарат географічної науки, основні парадигми в географії, географічні закони та закономірності тощо;

˗ вміти: пояснювати особливості розвитку географічної науки на різних часових та змістовних рівнях; розкривати особливості розвитку географії на різних етапах; встановлювати закономірності розвитку географічної науки, користуватися понятійно-термінологічним апаратом географічної науки; визначати обʼєкт та предмет конкретного географічного дослідження; застосовувати основні принципи та методи географічних досліджень; застосовувати різні підходи у дослідженнях відповідно до основних концепцій та парадигм в географії; розкривати прояви географічних законів і закономірностей в оточуючому середовищі тощо.

 

«Туристичні ресурси України»

(61 група, денна та заочна форма навчання, ПГФ)

Курс «Туристичні ресурси України» розрахований на студентів, які навчаються за спеціальністю «Середня освіта (Географія)», і викладається на шостому році навчання з метою ознайомлення студентів-географів із організацією та класифікацією туристичних ресурсів України, методикою їх аналізу та оцінки. особливостями ефективного використання туристичних ресурсів в туристсько-краєзнавчій діяльності.

Лекційний курс розкриває перед студентами закономірності просторової організації та різноманіття туристичних ресурсів України, умови їх раціонального використання в туристсько-рекреаційній сфері господарського комплексу країни.

Практичні заняття спрямовані на закріплення теоретичних знань, отриманих студентами під час прослуховування лекційного курсу, узагальнення отриманої інформації, вироблення практичних навичок і вмінь ефективно використовувати засвоєні знання, аналізувати отримані результати дослідження, на основі цього формулювати важливі висновки та згідно сучасних вимог правильно оформляти наукові роботи.

Головною метою курсу є формування у студентів-географів системи знань про туристичні ресурси України як основу територіальних туристсько-рекреаційних комплексів різного геопросторового рівня, вироблення вмінь їх кількісно та якісно характеризувати, оцінювати та раціонально використовувати. 

Студенти повинні знати:

-    основні поняття та терміни;

-    види та специфіку туристичних ресурсів України;

-    головні методи та підходи до вивчення природних, історико-культурних та соціально-економічних туристичних ресурсів;

-    особливості використання у рекреаційній діяльності різних видів туристичних ресурсів;

-    схему туристсько-рекреаційного районування України;

-    закономірності просторової організації туристичних ресурсів України;

-    туристичні ресурси Кіровоградщини та інших регіонів України.

          Студенти повинні вміти:

-    застосовувати теоретичні знання з навчального курсу на практиці;

-    характеризувати туристсько-рекреаційний потенціал регіону;

-    оцінювати туристичні ресурси регіону;

-    користуватись методами дослідження туристичних ресурсів;

-    ефективно застосовувати отримані знання про туристичні ресурси в процесі організації туристсько-краєзнавчої діяльності.

В програмі курсу передбачено підготовка студентами наукових доповідей та рефератів з обраного напрямку.

 

«Фізична географія материків і океанів»

(32 група, денна форма, ФІП)

Курс розрахований на студентів, які навчаються за спеціальністю «Історія*» та додатковою спеціальністю: «Географія*» і викладається на третьому році навчання з метою ознайомлення студентів-істориків із фізико-географічною характеристикою природно-територіальних (материків та їх частин) і природно-аквальних комплексів (океанів та їх частин) регіонального рівня .

Лекційний курс ознайомлює студентів із особливостями географічного положення, історією відкриття та дослідження, геологічною та тектонічною будовою, геоморфологічними і гідрологічними умовами, кліматичними характеристиками, специфікою ґрунтово-рослинного покриву, тваринного світу та ландшафтною структурою материків і океанів світу та їх окремих частин.

Практичні роботи розраховані на закріплення теоретичних знань, отриманих студентами під час прослуховування лекційного курсу, узагальнення отриманої інформації, порівняння студентами фізико-географічних умов різних регіонів світу, формулювання на основі цього висновків, виділення спільних та відмінних рис, виявлення найважливіших фізико-географічних закономірностей і взаємозв’язків.

Програмою також передбачено самостійне опрацювання деяких тем з курсу, а також написання рефератів, підготовка доповідей.

Головною метою курсу є засвоєння студентами загальних закономірностей просторової диференціації географічної оболонки, фізико-географічних закономірностей геосфер та особливості їх прояву в межах ландшафтних комплексів регіонального рівня – материків і океанів, а також вироблення в студентів умінь і навичок успішно застосовувати методи фізико-географічних досліджень на практиці, самостійно отримувати знання з навчального курсу, орієнтуватись на фізико-географічній карті.

Студенти повинні знати:

-       об’єкт та предмет фізичної географії материків та океанів;

-       основні завдання, які стоять перед наукою;

-       головні напрямки фізичної географії материків та океанів як науки;

-       класифікацію методів фізико-географічних досліджень;

-      типову характеристику фізико-географічного положення материка;

-      типовий план фізико-географічної характеристики материка та окремих його частин;

-      структурні елементи тектонічної будови земної кори;

-      етапи горотворення;

-      палеогеографічні умови формування материків і океанічних западин;

-      генетичний взаємозв’язок між тектонікою, рельєфом і корисними копалинами;

-      найважливіші родовища корисних копалин;

-      поняття «клімат», «погода», «кліматоутворюючі чинники»;

-      головні кліматоутворюючі чинники та особливості їх впливу на формування клімату;

-      постійні та сезонні баричні центри;

-      основні типи повітряних мас;

-      типи атмосферної циркуляції;

-      зміна метеорологічних умов в окремих регіонах світу за сезонами року;

-      схему кліматичного районування світу;

-      характеристика кліматичних поясів і областей світу;

-      особливості формування гідрографічної мережі;

-      типи живлення річок;

-      особливості поверхневого водного стоку на материках;

-      кліматичні типи рік;

-      генетичні типи озер та боліт;

-      особливості формування покривного і гірського зледеніння;

-      структуру ґрунтового покриву материків, характеристика найбільш поширених типів ґрунту;

-      схему флористичного, фауністичного та біотичного районування світу;

-      закономірності формування рослинного покриву на материка, характеристика рослинності окремих природних зон та підзон;

-      особливості поширення тваринного світу континентів і океанів;

-      специфіку прояву географічної зональності в межах окремих континентів і океанів;

-      ландшафтну структуру материків і океанів;

-      характеристику географічних поясів та природних зон материка;

-      найважливіші заповідні території в межах материків;

-      принципи, фактори та загальну схему фізико-географічного районування континентів і океанів;

-      характеристику природних умов окремих фізико-географічних країн та областей;

-      типовий план фізико-географічної характеристики океану та його частин;

-      роль океанів у формування клімату на планеті;

-      особливості тектонічної будови та форми рельєфу дна океанічних западин;

-      геоморфологічні елементи океанічних западин;

-      теплі та холодні течії і їх вплив на клімат прилеглих узбереж;

-      температурний режим вод океанів;

-      солоність океанів та фактори, що її визначають;

-      органічний світ морських глибин;

-      прояв географічної зональності в межах океанів;

-      фізико-географічне районування океанів та регіональний огляд;

-      географічну номенклатуру фізико-географічних об’єктів;

Студенти повинні вміти:

-      аналізувати, узагальнювати, систематизувати теоретичний матеріал;

-      порівнювати, формулювати висновки на основі здобутих знань;

-      правильно оперувати основними поняттями і термінами;

-      використовувати різні джерела знань для отримання нової інформації;

-      аналізувати фізико-географічні карти, характеризувати за ними фізико-географічні регіони;

-      за типовим планом аналізувати фізико-географічне положення материків і океанів;

-      будувати фізико-географічний профіль для вибраного регіону;

-      знаходити на карті фізико-географічні об’єкти зі списку географічної номенклатури;

-      готувати наукові доповіді, реферати з навчальної проблематики;

-      брати участь в наукових дискусіях, аргументовано відстоювати власну точку зору.

 

Фізична географія України

Мета курсу «Фізична географія України» полягає в засвоєнні студентами загальних фізико-географічних закономірностей формування, функціонування та розвитку ландшафтної оболонки та вивчення впливу антропогенної діяльності людини на її динаміку та прояв в межах території України.

Об’єктом дисципліни виступає ландшафтна оболонка та особливості її прояву в межах території України.

Теоретичне та практичне значення курсу. Теоретичне значення курсу полягає в розгляді геокомпонентних, ландшафтних, геоекологічних та природоохоронних особливостей прояву ландшафтної оболонки та, відповідно, прояв ландшафтного різноманіття на теренах України. Практичне значення курсу передбачає втілення набутих теоретичних знань в практичній і, зокрема, педагогічній діяльності.

Структурні складові дисципліни. Теоретична частина курсу.

Фізико-географічне положення України. Географічні дослідження на території України. Тополого-метричні властивості та оцінка географічного положення України. Адміністративно-територіальний устрій. Українські історико-географічні землі. Історія та сучасні напрямки фізико-географічних досліджень на території України.

Орографія. Тектоніка. Мінерально-сировинні ресурси України. Орографія рівнинної та гірської територій України. Тектонічна будова та етапи формування основних структур платформенної частини України. Особливості неотектонічних рухів в межах платформ енних та ерогенних територій України. Мінерально-сировинний потенціал території України.

Кліматичні умови та ресурси України. Поверхневі води. Кліматотвірні чинники. Характеристика основних елементів клімату. Сучасні зімни клімату.

Поверхневі води України. Чорне та Азовське моря. Загальні риси поверхневих вод України. Гідрографічна та гідрологічна характеристика основних водних об’єктів на території України. Закономірності поширення поверхневих вод в межах території України. Тополого-метричні властивості Чорного та Азовського морів.

Ґрунтово-рослинний покрив України. Тваринний світ. Різноманітність ґрунтово-рослинного покриву територій України. Прояв зональності, інтразональності та провінційності в характері ґрунтово-рослинного покриву. Особливості тваринного світу рівнинної та гірської територій України.

Фізико-географічні особливості Гірського Криму та Українських Карпат.  Географічне положення, орографія, геолого-геоморфологічні, гідрологічні, кліматичні особливості, ґрунтово-рослинний покрив і тваринний світ Гірського Криму та Українських Карпат. Фізико-географічне районування і природно-заповідні території.

Ландшафти України. Фізико-географічне районування території України. Несприятливі фізико-географічні процеси та явища. Ландшафтна диференціація території України. Характеристика основних типів ландшафтів. Просторово-часова структура ландшафтів. Принципи та схема фізико-географічного районування території України. Несприятливі фізико-географічні процеси та їх прояв на території України.

Палеогеографія України. Палеорегіони України. Палеогеографічні умови формування основних тектонічних структур. Формування ландшафтної структури України протягом геологічної історії.

Геоекологічна ситуація на території України. Природно-заповідний фонд. Моніторинг природного середовища: мета, завдання та центри. Природоохоронні об’єкти в межах природних зон України.

Практична частина курсу реалізується шляхом проведення лабораторно-практичних занять, на яких закріплюються теоретичні знання та практичні вміння.  Обов’язковою складовою виступає засвоєння та вільне оволодіння географічної номенклатури з даного курсу.

Самостійна робота студентів спрямована на глибоке вивчення окремих питань курсу з використанням різноманітних джерел інформації (статті в періодиці, Internet-ресурси). Самостійним елементом виступає опрацювання фізико-географічної номенклатури з даної дисципліни.

Після опанування курсом студент повинен:

знати: загальні закономірності формування, поширення та господарського використання природних умов та ресурсів України; закономірності прояву несприятливих фізико-географічних процесів та явищ на території України; основні положення, зміст та таксономічні одиниці ландшафтної диференціації та фізико-географічного районування території України; прояв геоекологічних проблем в межах території України та шляхи їх вирішення.

уміти: давати тополого-метричну оцінку території України та її окремих регіонів; здійснювати комплексну оцінку геокомпонентів в межах території України; аналізувати та складати геокомпонентні, ландшафтні карти та схеми фізико-географічного районування; оцінювати геоекологічну ситуацію та визначати шляхи раціонального використання природних ресурсів України.

 

Теоретичні основи географії туризму

Мета і завдання курсу полягають в формуванні у магістрантів системи наукових знань в галузі туризму, географії туризму, знань про функціонування туристської галузі, її місце у світовій економіці та вплив туризму на національну економіку. Основним завданням є засвоєння теорії та практики туризму, географічних засад туризму, оволодіння знаннями щодо державної політики та міжнародного досвіду з питань розвитку туризму, організації туристських подорожей, в т.ч. і дитячо-юнацьких, формування вміння використовувати набуті знання у професійній діяльності.

Об’єктом дослідження є туризм як галузь рекреаційної географії, невиробничої сфери, економіки, науково-практичної діяльності, його географічні аспекти.

Теоретичне і практичне значення. Теоретичне значення полягає в сформуванні у магістрантів стійкої уяви про географічні особливості туризму, виявленні актуальних, в т.ч. просторових, проблем організації туристських подорожей, в т.ч. і дитячо-юнацьких, вивченні форм та методів дослідження географічних аспектів туристської галузі.

Практичне значення курсу виявляється у застосуванні набутих знань в майбутній практичній діяльності, умінні самостійно набувати, засвоювати та застосовувати практичну інформацію, організовувати туристські подорожі, в т.ч. і дитячо-юнацькі, аналізувати події та ситуації, робити прогнози щодо розвитку міжнародного та внутрішнього туризму.

Структурні складові дисципліни. Теоретична частина.

Наукові основи туризмології. Поняття туризму та рекреації. Визначення туризмології. Підходи до систематизації туризму.

Наукові основи географії туризму. Туризм як об'єкт суспільно-географічних досліджень. Геосистемна парадигма туризму. Кластерна парадигма туризму. Геопросторова парадигма туризму. Просторово-ресурсний підхід в туризмі.

Методика суспільно-географічного дослідження туризму. Етапи суспільно-географічного дослідження туризму. Методи наукових досліджень, що застосовуються на кожному етапі суспільно-географічного дослідження туризму.

Туризм як вагоме соціально-економічне явище сучасності. Соціально-екологічна значущість туризму. Макроекономічні показники розвитку туризму. Структура організації туризму.

Макрорегіональний аналіз геопросторової організації туризму. Умови та фактори формування попиту на туризм в світі. Ретроспективний аналіз становлення системи туризму. Основні світові регіони розвитку туризму.

Аналіз та оцінка функціонування системи туризму в Україні. Організація туристської діяльності в Україні. Ресурсний потенціал туризму в Україні. Туристське районування території України. Стратегія розвитку туризму в Україні.

Теоретичні основи суспільно-географічного дослідження дитячо-юнацького туризму. Територіальна система дитячо-юнацького туризму. Ресурсно-туристський потенціал території України для цілей дитячо-юнацького туризму. Структура і територіальна організація дитячо-юнацького туризму в незалежній Україні: проблеми і перспективи розвитку. Педагогічні засади дитячо-юнацького туризму в Україні.

Соціально-екологічна значущість спортивного туризму. Поняття соціального туризму, його структура. Поняття екологічного туризму. Методологічні засади туристської діяльності. Методологічні принципи організації туризму. Суспільні функції туристської діяльності.

Структура організації спортивного туризму. Хартія туризму та Кодекс туриста. Міжнародні туристські організації, їх класифікація. Всесвітня туристська організація. Міжнародні організації активного та спортивного туризму.

Світові туристсько-спортивні проекти. Проект туристських стежок. Світові та європейські туристські стежки. Трекінговий туризм. Трекінгові маршрути світу. Світові туристсько-спортивні та екстремальні проекти.

Туристсько-спортивне районування світу. Підходи до  туристського районування. Рекреаційне та туристське районування світу за ВТО. Основні районоутворюючі фактори та типологічні ознаки.. Підходи до зонування туристського простору. Система таксономічних одиниць туристсько-спортивного районування світу. Туристсько-спортивні макрорайони та райони світу.

Практична частина курсу передбачає закріплення теоретичних знань, набуття навичок розробки туристських програм, активних турів в сфері міжнародного та внутрішнього туризму, використання форм активного навчання студентів (ділові ігри, тестові завдання, ситуаційні задачі), застосування сучасних статистичних даних, економічних показників як в Україні, так і за кордоном.

Самостійна робота магістрантів передбачає підготовку рефератів та доповідей за окремими напрямками розвитку туризму, географії туризму, в окремих країнах та регіонах світу, за окремими складовими туризму.

Магістрант повинен:

знати основні теоретико-методологічні засади розвитку туризму, шляхи його становлення, напрями розвитку, особливості розвитку в різних регіонах світу, технологію організації та розробки турів, в т.ч. і дитячо-юнацьких та спортивних.

вміти застосовувати набуті теоретичні знання в практичній діяльності.

 

Економіка та методика навчання економіки

У сучасних умовах розвитку ринкових відносин постійно підвищуються вимоги суспільства до особистості вчителя, рівня його фахової та соціальної компетентності, економічної культури. Майбутній вчитель економіки повинен засвоїти не лише зміст варіативних та інваріативних економічних предметів, але й оволодіти методикою викладання і навчання економіки.

Метою дисципліни є підготовка професійно компетентного вчителя економіки зі сформованими здібностями,необхідними для подальшої педагогічної діяльності.

Основними завданнями економіки та методики навчання економіки є:

  1. Здобуття студентами систематизованих економічних знань як основи формування економічного мислення та економічної культури.
  2. Набуття  навичок самостійного аналізу й оцінки економічних явищ і процесів.
  3. Актуалізація розвитку професійно значущих особистих дидактичних здібностей та умінь
  4. Виховання активних економічних суб’єктів, здатних виявляти себе не тільки як виробники і споживачі товарів та послуг, а і як індивідуальності, котрі спроможні активно впливати на економічні процеси на мікрорівні, а також відповідно оцінювати економічну політику держави на макрорівні.

Навчальна дисципліна «Економіка та методика навчання економіки» має міждисциплінарний характер та органічно поєднує економічну та психолого-педагогічну підготовку (фахову методику).

У результаті вивчення курсу студенти повинні знати:

  • - зміст шкільного курсу економіки та цілі вивчення економічних дисциплін в школі;
  • - закономірності економічного розвитку; категоріальний апарат шкільного курсу економіки;

-                     базові поняття, принципи та закономірності методики викладання економіки;

-                     сучасні тенденції розвитку вітчизняної та світової економічної освіти;

-                     основні методи, прийоми, форми та засоби навчання економіки;

-                     особливості планування, організації, мотивації до навчання економіки для різних освітньо-вікових груп та навчальних закладів системи неперервної економічної освіти;

-                     особливості сучасних інноваційних технологій (методів активного навчання) та їх  реалізації в навчальному процесі з економіки;

  • - методичні особливості організації контролю та оцінювання, корекції навчальних досягнень з економіки, критерії оцінювання навчальних досягнень учнів з економіки.

Студенти повинні вміти:

-         планувати та організовувати навчально-виховний процес з економіки в загальноосвітніх навчальних закладах;

-          розробляти інформаційно-методичне забезпечення навчальних занять з економіки;

-          розробляти та проводити навчальні заняття з економіки різних типів та форм;

  • - чітко, логічно, систематизовано викладати матеріал під час заняття, обґрунтовувати основні положення теми, демонструючи навички наукового узагальнення проблеми;
  • - створювати умови для активізації самостійної роботи учнів та контролювати ефективність цієї роботи;
  • - добирати найефективніші методичні прийоми та використовувати ці прийоми й технічні засоби у процесі викладання;
  • - контролювати й оцінювати навчальні досягнення учнів з економіки

 

АНОТАЦІЯ

дисципліни «Сучасні освітні технології у викладанні географії» 

Мета: продовжити ознайомлення магістрів географічних спеціальностей із  теоретичними та методологічними основами сучасної методики викладання географії зокрема із сучасними технологіями викладання географії; продовжити розвивати їх здібності до творчого методичного мислення, уміння раціонально організовувати власну педагогічну працю та  методичні уміння, які формують основу фахової та педагогічної майстерності і забезпечують творчий підхід до виконання функцій вчителя географії;

 

Завдання:

  • ˗ навчальні: забезпечити засвоєння магістрами теоретичних засад сучасної методики викладання географії, особливостей застосування основних засобів навчання та сучасних технологій навчання на уроках географії та методичних особливостей викладання різних шкільних курсів географії;
  • ˗ методичні: продовжити формувати уміння організовувати процес навчання географії у відповідності до основних дидактичних принципів та вікових особливостей учнів із застосуванням сучасних технологій навчання, уміння застосовувати дидактичні принципи, методи і засоби в процесі навчання географії; формувати уміння аналізувати шкільні програми та підручники з географії;
  • ˗ дослідницькі: продовжити формувати уміння працювати з науково-методичною літературою, самостійно проводи наукові дослідження в галузі методики навчання географії, здійснювати діагностування ефективності процесу навчання географії;
  • ˗ конструктивні: продовжити формувати уміння планувати та конструювати процес навчання географії;
  • ˗ організаторські: забезпечити оволодіння студентами навичками організації навчально-пізнавальної діяльності учнів на уроці та коригування в процесі проведення уроку;
  • ˗ практичні: виробити у студентів уміння користуватися методичним апаратом навчання географії, підготувати студентів до виконання обов’язків вчителя географії.

У результаті вивчення навчальної дисципліни магістр географії повинен:

  • - знати: теоретичні засади сучасної методики викладання географії; класифікацію засобів навчання географії, методику роботи з підручником, картою та іншими засобами навчання на уроках географії;  суть, концептуальні основи та особливості застосування сучасних технологій навчання географії; вимоги державного стандарту базової і повної середньої освіти; зміст, структуру та методичні особливості викладання різних шкільних курсів географії; особливості вивчення географії в умовах профільної старшої школи; суть, завдання, форми і методи самоосвіти вчителя географії.
  • вміти: адаптувати теоретичні та практичні позиції сучасної дидактики у відповідності до особливостей процесу навчання географії; застосовувати засоби навчання та сучасні технології навчання на уроках географії; планувати процес навчання географії та навчально-пізнавальну діяльність учнів на уроках; організовувати процес навчання географії у відповідності до вікових та індивідуальних особливостей учнів різних класів та змісту шкільних курсів географії; здійснювати методичну розробку поурочних планів різних типів уроків; виконувати функції вчителя географії в сучасній школі.

 

АНОТАЦІЯ

дисципліни „Проблеми соціально-економічного розвитку регіонів світу”

Навчальна дисципліна „Проблеми соціально-економічного розвитку регіонів світу” – є складовою соціально-економічної географії, яка розкриває закономірності територіальної організації суспільного виробництва, просторових процесів та форм організації життя людей у конкретних регіонах та країнах світу. При вивченні курсу доцільно використовувати отримані раніше знання з курсів «Фізична географія материків та океанів», «Основи суспільної географії», «Географія населення», «Географічне краєзнавства з основами туризму», «Рекреаційна географії» тощо.

МЕТА КУРСУ – на конкретному суспільному та економіко-географічному матеріалі ознайомити студентів із тенденціями сучасного розвитку світового господарства в цілому та окремих країн і регіонів світу; допомогти студентам уміло вирішувати свої професійні та загальнолюдські проблеми; ознайомити студентів з досягненнями науки, головними поняттями і категоріями, науково-дослідницьким інструментарієм, зв’язками і взаємодією з іншими науками і галуззями знань; з’ясувати місце різних груп країн в сучасних світових економічних та політичних процесах.

ЗАВДАННЯ КУРСУ – засвоєння концептуальних теоретичних понять, категорій, принципів, закономірностей регіональної економічної географії;

  • формування умінь аналізувати особливості і загальні тенденції розвитку світового господарства, суспільно-політичних світових процесів та їх проявів у розрізі окремих країн і регіонів;

  • формування знання політичної карти світу та особливостей її формування;

  • формування умінь працювати з науковими джерелами, атласами, контурними картами і з’ясовувати з їх допомогою внутрішні відмінності в господарстві окремих країн та регіонів;

  • формування умінь давати комплексну економіко-географічну характеристику регіонів, груп країн, окремих держав; здійснювати порівняльний аналіз елементів господарства кількох країн.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати:

  • понятійно-категоріальний апарат регіональної суспільної географії;

  • предмет, методи і завдання навчальної дисципліни;

  • склад основних історико-географічних регіонів світу;

  • особливості природно-ресурсного потенціалу та населення основних історико-географічних регіонів світу;

  • тенденції сучасного соціально-економічного розвитку країн і регіонів світу;

вміти:

  • грамотно застосовувати понятійно-категоріальний апарат;

  • аналізувати особливості сучасного розвитку країн і регіонів світу залежно від впливу факторів природно-кліматичного, історичного та соціально-економічного характеру;

  • порівнювати особливості галузевої і територіальної структури промисловості (сільського господарства) різних країн за допомогою картографічних, літературних та інших джерел.