Традиційними, фахово визначальними у підготовці майбутніх географів є польові практики, які проводяться в різних університетах України та багатьох інших країнах. Їх головною метою є закріплення теоретичних знань на основі ознайомлення студентів з фактично існуючими, просторово поширеними природними та антропогенно сформованими геокомплексами.

В стінах Кіровоградського педагогічного інституту імені О.С. Пушкіна, навіть одразу після Другої світової війни, для студентів природничо-географічного факультету проводилися польові практики, зокрема на території Гірського Криму.

Нині студенти-географи КДПУ після першого курсу традиційно проходять геологічну, топографічну та гідрологічну практики на території Побужжя у Миколаївській області, де вони проходять десятки кілометрів маршрутів, описують точки спостережень різноманітних геологічних, геодезичних, гідрологічних вимірів. Студенти вчаться описувати природні об'єкти, відбирати зразки і проби, вимірювати азимути, дебіти, рівні радіоактивності, швидко ставити намет, розпалювати вогнище, готувати їжу, а також швидко бігати, переправлятись через перешкоди, гарно співати і танцювати.

Після другого курсу комплексна фізико-географічна практика (геоморфологічна, рунтознавча та ландшафтознавча) проводиться на території Поділля, Передкарпаття, Карпат та Закарпаття. Дещо усталеним, але з певними корективами, залежно від деяких обставин, є наступний маршрут: Кіровоград – Ангелівка – Тернопіль – Переволока – Рукомиш – Бучач – Нагоряни – Нирків – Товсте – Борщів – Сапотів – Кривче – Дзвенигород – Хотин – Чернівці – Снятин – Коломия – Яремче – Ворохта – г. Говерла – Рахів – Ділове – Солотвино – Іршава – Осій – Мукачеве – Нижні Ворота – Стрий – Львів – Ангелівка – Кіровоград. Як видно, важливою і традиційно сформованою, обов’язковою складовою такої практики є здіймання студентів на Говерлу. Окрім цього, студенти знайомляться з такими природними об’єктами як лісостепові ландшафти Подільської та Хотинської височин, гіпсові печери Ювілейна, Кришталева, каньйон Дністра, водоспади Передкарпаття та Карпат, прояви класичного вулканізму тощо.

Також після другого курсу студенти проходять геоботанічну практику, відбувається вона на території Центральної України. Під час її проведення студенти знайомляться з особливостями флори та рослинності Кіровоградської області, засвоюють методику проведення польових флористичних, геоботанічних досліджень, методи оцінки кількісного співвідношення видів у фітоценозах, способи закладання гербарію, використання визначників рослин, підготовки етикетажу. Польовий етап геоботанічної практики передбачає вивчення структури лісових і болотних фітоценозів в межах ландшафтного заказника “Чорноліський” (Знамянський район), урочища “Сарганінський ліс” (), опис структури лучних, болотних, водних угруповань у заплаві р. Інгул (м. Кіровоград), степових угруповань Андросівської балки (Кіровоградський район), дендрофлори парків м. Кіровограда, дендропарку “Веселі Боковеньки” (Долинський район).

По завершенні третього курсу студенти проходять практику на території степового півдня України, зокрема в межах Олешківських пісків, Присивашшя, півострова Тарханкут, а також на території Кримських гір, - від Севастополя до Карадазького вулканічного масива. Під час такої практики студенти мають можливість:

  • оглянути печерне місто Чафут-Кале, місто-герой Севастополь, місто-курорт Ялту;
  • підкорити гірські вершини Еклізі Бурун, Південну Демерджі, Ай-Петринську яйлу, скелю Парус, спуститися в печери Червону та Еміне-Баїр-Хосар, помандрувати Великим каньйоном Криму та Карадазьким вулканічним масивом;
  • відвідати Бахчисарайський, Воронцовський та Лівадійський палаци, помилуватись “Ластівчиним гніздом”;
  • ознайомитись з діяльністю Таврійського та Криворізького національних університетів, прослухати лекції провідних фахівців про особливості регіону;
  • оглянути провідні підприємства: Арселор-Міттел (Криворіжсталь), Армянський “Титан”, Красноперекопський йодо-бромний завод.

Суспільно-географічна і економіко-статистична практики на четвертому курсі проводяться здебільшого як в межах міста Кіровограда, так і всієї Кіровоградської області.
Така практика дає можливість:

  • ознайомитись з економічним потенціалом Кіровоградської області, відвідати провідні промислові, сільськогосподарські підприємства, соціальні об'єкти;
  • скласти характеристику основних підприємств області та визначити їх спеціалізацію;
  • ознайомитись з особливостями технологічних процесів виробництва різноманітної продукції на підприємствах області (ПАТ “Зорянка”, ПАТ “Гідросила”, ПАТ “Червона Зірка”, ЗАТ “Радій”, ПАТ “Формула смаку” та ін.);
  • ознайомитись з асортиментом продукції підприємств області;
  • ознайомитись з господарсько-економічними зв'язками підприємств та структурою експорту-імпорту області.

Проведення польових практик стосується також і студентів-істориків, адже вони, як правило, проходять її на території Західної України. Студенти-географи заочної форми навчання здебільшого проходять різні види польових практик в районі м. Кіровограда, проте вони також мають можливість спостерігати різні геокомплекси Центральної та Південної України.

В ході проведення польових практик студенти-географи КДПУ знайомляться з особливостями навчання фахівців-географів в інших університетах країни, слухають лекції провідних вчених, що особливо стосується Чернівецького, Львівського, Таврійського університетів. Важливими в цьому контексті є і зустрічі географів, - викладачів та студентів з інших університетів, на території Кіровоградщини. Так, наприклад, вже традиційно КДПУ приймає студентів-практикантів географічного факультету Таврійського національного університету. Влітку 2012 р. географи КДПУ зустрічали студентів з Росії (Горно-Алтайский государственный университет).

За результатами проходження практик кафедрою щорічно проводяться звітні конференції, в ході яких студенти роблять доповіді, готують мультимедійні презентації, мікрофільми, діляться враженнями та досвідом.