Традиційними, фахово визначальними у підготовці майбутніх географів є польові практики, які проводяться в різних університетах України та багатьох інших країнах. Їх головною метою є закріплення теоретичних знань на основі ознайомлення студентів з фактично існуючими, просторово поширеними природними та антропогенно сформованими геокомплексами.

В стінах Кіровоградського педагогічного інституту імені О.С. Пушкіна, навіть одразу після Другої світової війни, для студентів природничо-географічного факультету проводилися польові практики, зокрема на території Гірського Криму.

Нині студенти-географи ЦДПУ після першого курсу традиційно проходять комплексну географічну практику, до складу якої входять: геологічна, топографічна, туристична та метеорологічна практики. Вонапроводиться на території НПП Бузький Гард у Миколаївській області, де студенти проходять десятки кілометрів маршрутів, описують точки спостережень різноманітних геологічних вимірів, проводять окомірну та інструментальну зйомки місцевості, практикуються у спортивному орієнтуванні і т..д. Студенти вчаться описувати природні об'єкти, відбирати зразки і проби, вимірювати азимути,  рівні радіоактивності, швидко ставити намет, розпалювати вогнище, готувати їжу, а також швидко бігати, переправлятись через перешкоди, гарно співати і танцювати.

Після другого курсу здійснюється комплексна географічна практика, складовими якої є геоморфологічна, грунтознавча, гідрологічна та ландшафтознавча практики,  проводиться на території Поділля, Передкарпаття, Карпат та Закарпаття. Дещо усталеним, але з певними корективами, залежно від деяких обставин, є наступний маршрут: Кропивницький – Ангелівка – Тернопіль – Переволока – Рукомиш – Бучач – Нагоряни – Нирків – Товсте – Борщів – Сапотів – Кривче – Дзвенигород – Хотин – Чернівці – Снятин – Коломия – Яремче – Ворохта – г. Говерла – Рахів – Ділове – Солотвино – Іршава – Осій – Мукачеве – Нижні Ворота – Стрий – Львів – Ангелівка – Кропивницький. Як видно, важливою і традиційно сформованою, обов’язковою складовою такої практики є здіймання студентів на Говерлу. Окрім цього, студенти знайомляться з такими природними об’єктами як лісостепові ландшафти Подільської та Хотинської височин, гіпсові печери Ювілейна, Кришталева, каньйон Дністра, водоспади Передкарпаття та Карпат, прояви класичного вулканізму тощо.

Також після другого курсу студенти проходять геоботанічну практику, відбувається вона на території Центральної України. Під час її проведення студенти знайомляться з особливостями флори та рослинності Кіровоградської області, засвоюють методику проведення польових флористичних, геоботанічних досліджень, методи оцінки кількісного співвідношення видів у фітоценозах, способи закладання гербарію, використання визначників рослин, підготовки етикетажу. Польовий етап геоботанічної практики передбачає вивчення структури лісових і болотних фітоценозів в межах ландшафтного заказника “Чорноліський” (Знамянський район), урочища “Сарганінський ліс”, опис структури лучних, болотних, водних угруповань у заплаві р. Інгул (м. Кропивницький), степових угруповань Андросівської балки (Кіровоградський район), дендрофлори парків м. Кропивницького, дендропарку “Веселі Боковеньки” (Долинський район).

По завершенні третього курсу студенти проходять комплексну фізико- та суспільно-географічну практику на території степового півдня України, зокрема в межах Олешківських пісків, Присивашшя, Приазов'я та Причорномор'я. Під час такої практики студенти мають можливість:

  • оглянути міста: Миколаїв, Херсон, Гола Пристань, Олешки, Скадовськ, Генічеськ, Берислав, Кривий Ріг ;
  • побувати в одному з найбільших піщаних масивів Європи, цілинних степах Асканії-Нова, рожевому Лемурійському озері, "Херсонських горах";
  • відвідати музеї, заповідні території, історичні місця та пам'ятки;
  • ознайомитися з діяльністю Херсонського та Криворізького університетів, прослухати лекції провідних фахівців про особливості регіону;
  • оглянути провідні підприємства: Арселор-Міттал (Криворіжсталь), Чорноморський суднобудівний завод, Миколаївський глиноземний завод, філії ТОВ НІБУЛОН, та багато інших визначних місць півдня України.

Комплексна суспільно-географічна практика на четвертому курсі проводиться здебільшого як в межах міста Кропивницького, так і Кіровоградської області та за її межами.
Така практика дає можливість:

  • ознайомитись з економічним потенціалом Кіровоградської області, відвідати провідні промислові, сільськогосподарські підприємства, соціальні об'єкти;
  • скласти характеристику основних підприємств області та визначити їх спеціалізацію;
  • ознайомитись з особливостями технологічних процесів виробництва різноманітної продукції на підприємствах області (ПАТ “Зорянка”, ПАТ “Гідросила”, ПАТ “Ельворті”, ЗАТ “Радій” та ін.);
  • відвідати та ознайомитись з одним із кращих металургійних підприємств країни - завод "Інтерпайп Сталь" (м. Дніпро);
  • ознайомитись з асортиментом продукції підприємств області;
  • ознайомитись з господарсько-економічними зв'язками підприємств та структурою експорту-імпорту області.

Проведення польових практик стосується також і студентів спеціальності "Історія та географія", адже вони, як правило, проходять її на території Західної України. Студенти-географи заочної форми навчання здебільшого проходять різні види польових практик в районі м. Кропивницький, проте вони також мають можливість спостерігати різні геокомплекси Центральної та Південної України.

В ході проведення польових практик студенти-географи ЦДПУ знайомляться з особливостями навчання фахівців-географів в інших університетах країни, слухають лекції провідних вчених, що особливо стосується Чернівецького, Львівського університетів. Важливими в цьому контексті є і зустрічі географів, - викладачів та студентів з інших університетів, на території Кіровоградщини. 

За результатами проходження практик кафедрою щорічно проводяться звітні конференції, в ході яких студенти роблять доповіді, готують мультимедійні презентації, мікрофільми, діляться враженнями та досвідом.