Ірина Постоленко

(м. Умань, Україна)

У Сполученому Королівстві школи завжди прагнули мати тісні зв’язки з соціокультурним довкіллям. Особливо Англія та Уельс, де побудовано чимало сучасних шкіл, в яких учні мають можливість користуватися бібліотеками, басейнами, спортивними залами, клубами, кімнатами відпочинку тощо [3, с. 101]. Діяльність клубів, асоціацій, спілок і товариств сприяють соціалізації учнів через культурне дозвілля. Популярними британськими клубами та організаціями є: «Орден Герцога Единбурзького» (The Duke of Edingburgh’s Aword), «Національна молодіжна агенція» (National Youth Agency), «Молодіжна спілка» (Youthlink), «Скаутська асоціація» (Scout Association), «Друзі Землі» (Friends of the Earth) та ін., які пропагують здоровий спосіб життя, охорону довкілля тощо. Більшість національних молодіжних організацій мають філії в багатьох графствах по всій Британії і тісно співпрацюють з іншими службами, громадами та школами. Характерним для Великої Британії є також об’єднання молодіжних організацій в асоціації, клуби, консорціуми, трасти та інші утворення, котрі тісно співпрацюють з місцевими громадами, школами, іншими соціокультурними інститутами, самостійно координуючи свою діяльність [1, с. 135].

Оксана Пономарьова

(м. Умань, Україна)

Мова в цілому, і особливо лексика, є основною формою об’єктивізації мовної свідомості багатьох поколінь людей, які є носіями тієї чи іншої мови. Як зазначає Г. А. Брутян, кожна нова іноземна мова змінює фокус розгляду оточуючого нас світу, звертає нашу увагу на нові аспекти джерела раніше відтворюваного знання, виступає як додатковий екстралогічний фактор осмислення всього того, що відбувається навколо нас [1, с. 55].

Ольга Побережник

(м. Умань, Україна)

Cьогодні Інтернет став невід’ємною складовою суспільного життя та важливим каналом комунікації для мільйонів користувачів. Це зумовило появу третьої форми мовлення, що існує наразі поряд з усним та письмовим і має цілу низку специфічних характеристик. Посилена увага мовознавців до їх виявлення та вивчення і зумовила актуальність обраної теми.

Наталія Ольховська

(Київ, Україна)

Синергетика – наука про самоорганізацію та саморозвиток складних систем виникла у 60-ті роки ХХ ст. та швидко набула застосування в різних галузях науки. Л.В. Щигло виділяє в сучасні лінгвосинергетиці такі напрямки: 1) психолінгвістичний підхід, або психолінгвістика (І.А. Герман, В.А. Пищальникова, О.О. Залевська, І.Ю. Моїсеєв, Г.Г. Москальчук та ін.), 2) функціональна лінгвосинергетика (Н. Давидова, О.В. Пономаренко, І.В. Савіна, Д.С. Храмченко та ін.), 3) лінгвістична синергетика (Р.Г. Піотровський, Л.К. Бабурін, І.А. Крилова), 4) діахронічна лінгвосинергетика (Т.І. Домброван, Ж. Багана, О.В. Бондаренко), 5) контрадиктно-синергетичний підхід (контрадиктно-синергетична лінгвістика) (Н.Л. Мишкіна, О.С. Гребьонкіна та ін.), 6) лінгвосинергетичний підхід в жанроведенні - байки (Л.С. Піхтовнікова), притчі (С.Д. Курінна), 7) гештальт-синергетичний підхід (Л.В. Кушніна, Л.В. Энбаєва), 8) семіотико-синергетичний підхід (Н.С. Олізько) [5].

Ліля Міхальчук

(м. Умань, Україна)

Загальновідомо, що рекламний дискурс безпосередньо пов'язаний з культурними цінностями, які виступають основними інструментами реалізації прагматичної функції - залучення та переконання потенційних покупців. Прагматика реклами представляє значиму дискурсивну категорію, оскільки сприяє реалізації ряду комунікативних функцій, в число яких входять: персуазивна-маркетингова (комунікація з метою просування товарів на ринку і стимулювання покупок), фатична (комунікація з метою встановлення і підтримки контакту між учасниками комунікативного акту), соціокультурна (комунікація, що формує психологію масового споживання, яка впливає на спосіб життя) [1; 3]. Саметому при дослідженні рекламного дискурсу важливе місце відводиться опису його аксіологічної складової, утвореної насамперед цінностями, які задають ціннісні орієнтири поведінки людей, що належать окремим етнокультурним співтовариствам.