УДК 378.14 : 687
ПОПОВА Тетяна Іванівна –
кандидат педагогічних наук, доцент,
доцент кафедри технологій і дизайну
Українська інженерно-педагогічна академія, м. Харків
ORCID ID 0000-0001-5952-0682
e-mail: [email protected]
АБРАМОВА Оксана Віталіївна –
кандидат педагогічних наук, доцент,
доцент кафедри теорії і методики технологічної підготовки,
охорони праці та безпеки життєдіяльності
Центральноукраїнського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка
ORCID ID 0000-0003-1802-8274
e-mail: abramova1978oks@gmail.com
Анотація. У статті досліджуються багатомірність трактовки понять «компетентнісний підхід», «компетентність», «компетенція» та з’ясовано особливості формування фахових компетентностей у майбутніх фахівців швейної галузі. Здійснено аналіз Стандарту вищої освіти України та виявлено перелік й характеристику компетентностей, які необхідні для майбутнього фахівця швейної галузі, а саме: інтегральні, загальні, спеціалізовані (фахові) компетентності. Розглянуто шляхи забезпечення досягнення програмних результатів навчання через удосконалення моделі методики навчання інженерів-педагогів швейного профілю у відповідності з рівнем розвитку швейної галузі, перспективами інноваційного розвитку легкої промисловості. З’ясована необхідність побудови освітнього процесу з урахуванням розвитку та прогнозування досягнень науки і техніки, вдосконалення методів та засобів навчання відповідно до викликів освіти, застосування сучасних освітніх технологій: інформаційних, комп’ютерних, візуалізації, педагогічної взаємодії, кейсових технологій тощо.
Ключові слова: компетентнісний підхід, компетентність, швейна галузь, інженер-педагог, технологія виробів легкої промисловості.
Детальніше... 1 коментар
УДК 378 147:004. 92
Малежик Петро Михайлович –
кандидат фізико-математичних наук, докторант
кафедри комп’ютерної інженерії та освітніх вимірювань
Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова
ORCID ID 0000-0001-6816-988X
e-mail: [email protected]
Анотація. У статті аналізується проблема визначення структури готовності майбутнього ІТ-фахівця до професійної діяльності. За результатами аналізу психолого-педагогічної та науково-методичної літератури наводиться теоретичне обгрунтування структури, змісту і сутності поняття «готовність до професійної діяльності майбутнього ІТ-фахівця», яка формується під час вивчення технічних дисциплін основного базового курсу підготовки. Структура професійної готовності розглядається як цілісне явище. В дослідженні визначено такі ознаки готовності майбутнього ІТ-фахівця до діяльності: позитивне ставлення до вибраної професії; наявність спеціальних знань, умінь і навичок; сформованість професійно важливих якостей; здатність до самостійної творчої роботи, професійної та індивідуальної діяльності; володіння методами наукового пізнання, здатність до інноваційної діяльності; схильність до постійного саморозвитку і самоосвіти; здатність до рефлексії; сформованість відповідних психологічних якостей особистості, рис характеру, що проявляються в особливому стилі професійної діяльності. Показано, що однією з дидактичних умов формування високого професійного рівня майбутнього ІТ-фахівця є інтеграція навчальних дисциплін, що складається із загального, спеціального та розвивального змісту. Досліджено взаємозв’язок цих складових. В дослідженні визначено інтеграційний підхід до підготовки ІТ-фахівців, як сукупність форм і методів, що характеризують процес і результат розвитку професійної компетентності, супроводжується зростанням системності знань, комплексності вмінь студента, виражається у теоретичній і практичній підготовленості та сприяють усебічному розвиткові особистості. Інтеграція змісту сприяє реалізації наступності і здійсненню органічного зв’язку, як в часовому вимірі, так і у вимірі на рівні міждисциплінарних зв’язків. Виокремлено рівні інтеграції змісту технічної освіти та виявлено їх функції, які необхідні для формування цілісного сприйняття професійної діяльності. Процес технічної підготовки майбутніх ІТ-фахівців вимагає саме інтегративного підходу, оскільки за предметного підходу до змісту знань не рідко спостерігається їх спотворення, зокрема не відповідність форм, методів і змісту. Показано, що взаємодія викладачів різних дисциплін сприяє формуванню конструктивістської парадигми, яка спрямована на здобуття нових знань і глибше розуміння інноваційних ідей професійного розвитку молодого фахівця.
Ключові слова: готовність до професійної діяльності, фахівці з інформаційних технологій, технічна компетентність, комп’ютерні технології, інтегроване навчання, міждисциплінарні зв’язки.
УДК 378.091.279.7
КЕНДЮХОВА Антоніна Анатоліївна –
кандидат педагогічних наук, доцент,
доцент кафедри педагогіки, психології і корекційної освіти
Комунального закладу «Кіровоградський обласний
інститут післядипломної педагогічної освіти імені Василя Сухомлинського»
ORCID ID 0000-0003-4138-6643,
e-mail: [email protected]
ЯРЕМЕНКО Людмила Іванівна –
кандидат педагогічних наук, доцент,
доцент кафедри прикладної математики, статистики та економіки
Центральноукраїнського державного педагогічного університету
імені Володимира Винниченка
ORCID ID 0000-0002-1167-8744,
e-mail: [email protected]
Анотація. Стаття розкриває особливості конструювання педагогічних тестів для оцінювання загальнопедагогічної компетентності вчителів в умовах післядипломної педагогічної освіти та перевірки його основних характеристик ефективності.
Сконструйовані педагогічні тести (для вхідного та вихідного оцінювання) були побудовані відповідно до освітньо-професійних програм підвищення кваліфікації вчителів та з урахуванням вимог щодо рівня їх теоретичної підготовки. Оцінювання рівня загальнопедагогічної компетентності вчителів здійснювалося за критеріями: методичні знання; наукові знання; теоретичні знання (педагогічні, психологічні, професійні); технологічні знання (знання і використання педагогічних технологій, конструювання різних видів навчальної діяльності).
Теоретичне обґрунтування та експериментальна апробація обох тестів підтверджують, що вони були правильно сконструйовані. Значна частина учасників позитивно сприймає роботу з тестовими завданнями. Математично-статистична обробка результатів тестування показала, що більшість розроблених тестових завдань функціонують задовільно, частина їх мають якісні психометричні характеристики.
Разом з тим, проявила себе проблема індивідуальної готовності вчителів до висвітлення окремих питань навчального матеріалу. Багато здобувачів освіти відчули потребу попередньо опрацьовувати теоретичні матеріали (до початку курсів). Частина протестованих вчителів практично не володіє технікою тестування.
Це дає підстави говорити про виявлення більш гострої проблеми: готовність вчителів до створення якісного інструменту вимірювання навчальних досягнень учнів, що потребує додаткових досліджень та створення системи підготовки здобувачів освіти до конструювання, моделювання та параметризації тестів.
Ключові слова: тестування, тестові завдання, оцінювання загально-педагогічної компетентності.
УДК 37.378.147.31
ТКАЧУК Станіслав Іванович –
доктор педагогічних наук, професор кафедри професійної освіти та технологій за профілями Уманського державного педагогічного
університету імені Володимира Винниченка, м. Умань
ORCID ID 0000-0001-5077-5865
e-mail: Stanislav660@ ukr.net
МИРОНЕНКО Наталя Василівна –
кандидат педагогічних наук, старший викладач кафедри теорії і методики технологічної підготовки, охорони праці та безпеки життєдіяльності
Центральноукраїнського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка, м. Кропивницький
ORCID ID 0000-0003-3118-954X
e-mail: mironenko2802@ ukr.net
Анотація. Стаття присвячена питанню запровадження дистанційного навчання під час підготовки майбутніх учителів трудового навчання та технологій. У публікації розглядається поняття та значення дистанційних технологій у процесі підготовки майбутніх учителів трудового навчання та технологій. Проведено теоретичний аналіз наукових джерел з проблем застосування дистанційних технологій навчання та особливостей їх використання у навчальному процесі майбутніх учителів трудового навчання та технологій. Визначено місце та роль запровадження дистанційних технологій навчання у систему вищої освіти. Зазначено, значення адаптації навчальної діяльності викладача у звязку із зміною науково-технічного прогресу та системи навчання. Наведено приклади запровадження дистанційних технологій навчання у системі підготовки майбутніх учителів трудового навчання та технологій у Центральноукраїнському державному педагогічному університеті імені Володимира Винниченка та Уманському державному педагогічному університеті імені Павла Тичини.
Ключові слова: професійна компетентність; дистанційні технології; учитель трудового навчання.
УДК 378.146:53
ТКАЧЕНКО Анна Валеріївна –
кандидат педагогічних наук, доцент,
Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького
ORCID https://orcid.org/0000-0002-5326-1840
e-mail: [email protected]
КУЛИК Людмила Олександрівна –
кандидат педагогічних наук, доцент,
Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького
ORCID https://orcid.org/0000-0001-8636-358X
e-mail: kulyk1211@gmail.com
Анотація. У статті розглянуто проблему визначення рівнів сформованості предметної компетентності з фізики студентів ЗВО. На основі аналізу літературних джерел з’ясовано, що тестові технології виступають в ролі важливого чинника, який визначає рівень сформованості будь-яких компетентностей та компетенцій особистості, тобто забезпечує визначення результатів навчання, які прийшли на зміну традиційним показникам освіченості людини (знання, вміння, навички). Представлено добірку дидактичних матеріалів, розроблених викладачами кафедри фізики Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького для визначення рівнів сформованості предметних компетентностей студентів з фізики ядра і елементарних частинок, до якої входять:1) тестовий експрес-контроль; 2) тестові модульні контрольні роботи; 3) комплексні контрольні роботи для перевірки залишкових знань (ректорські ККР) у тестовій формі; 4) банк тестових завдань для проведення комплексного державного екзамену з дисциплін професійної та практичної підготовки. У роботі наведено приклади: тестового експрес-контролю, модульної контрольної роботи та комплексної контрольної роботи для визначення рівнів сформованості предметних компетентностей студентів з фізики ядра і елементарних частинок.
Ключові слова: тестові технології, визначення результатів навчання студентів з фізики, експрес-контроль з фізики ядра і елементарних частинок, модульні контрольні роботи у тестовій формі.
