ПАТРІОТИЧНЕ ВИХОВАННЯ У ПОГЛЯДАХ ВАСИЛЯ СУХОМЛИНСЬКОГО

25 вересня 2017 Останнє оновлення: 25 вересня 2017

Горбунова Марина

студентка ІV курсу педагогіки та психології

Центральноукраїнський державний педагогічний університет Імені Володимира Винниченка

м. Кропивницький

Науковий керівник – Андросова Наталя Миколаївна

Анотація: у статті проаналізовано погляди видатного українського педагога Василя Олександровича Сухомлинського на проблему патріотичного виховання дітей молодшого шкільного віку, особливості системи методів і засобів патріотичного виховання у початковій школі.

Ключові слова: патріотичне виховання, патріотизм, Батьківщина.

Постановка проблеми: в наш час Україна перебуває на шляху великих змін, коли головною метою країни постає формування єдиної нації. Любов до своєї Батьківщини – одна з найважливіших рис всебічно розвиненої особистості. Відповідно, одним із завданням закладів освіти є створення умов, за яких діти дізнаватимуться більше про свій рідний край, відчуватимуть гордість за нього, підтримуватимуть взаємозв’язок між поколіннями, прагнутимуть до розвитку своєї Батьківщини. У зв’язку з цим набуває актуальності проблема патріотичного виховання.

Мета статті: проаналізувати педагогічну спадщину Василя Олександровича Сухомлинського, присвячену патріотичному вихованню дітей, виявити систему методів і засобів роботи з учнями початкової школи.

Аналіз досліджень. Багатогранна спадщина В. Сухомлинського є предметом досліджень багатьох українських науковців.

Окремим аспектам педагогічної системи Василя Олександровича Сухоминського присвячені наукові праці М. Библюка, Т. Будняк, М. Левківського, Л. Петрук, Л. Сіднєва, О. Соколовської, З. Шевців.

У дослідження цих та інших авторів визначено внесок вченого в розвиток вітчизняної педагогічної науки. Зокрема, широко розроблене Василем Олександровичим питання патріотичного виховання молодших школярів було предметом наукового дослідження М. Базилевич.

Значну увагу у сфері патріотичного виховання привертають наукові доробки Т. Врублевської, Л.Костенко, В.Кременя, В.Матещука, В.Постового, В. Раєвської, О. Сухомлинської, К. Чорної та ін.

Різноманітні складові патріотичного виховання розкрито у сучасних наукових дослідженнях вчених: Т. Гавлітіної, Г. Гуменюк, В. Гонського, М. Качур, В. Каюкова, О. Коркішко, В. Кіндрата, В. Коваль, І. Мартинюка.

Виклад основного матеріалу.

Патріотичне виховання за теперішніх умов стає основою всієї системи навчально-виховної роботи в українській школі. Виховання дітей свідомими, активними членами суспільства – одне з найскладніших завдань системи освіти, оскільки громадянськість, почуття патріотизму свідчать про найвищий ступінь розвитку особистості.

Концепція національно-патріотичного виховання дітей та молоді визначає патріотичне виховання як складову національного виховання, головною метою якого є становлення самодостатнього громадянина-патріота України, готового до виконання громадянських і конституційних обов’язків, до успадкування духовних і культурних надбань українського народу, досягнення високої культури взаємин.

Близькими до такого визначення є бачення патріотичного виховання В. О. Сухомлинським, який стверджував, що «…патріотичне виховання школярів доцільно здійснювати на національних цінностях, серед яких провідними є любов до рідної землі, народу й Батьківщини, любов до найбільш рідних людей, членів сім’ї та родини, любов до рідної мови, шанобливе й бережливе ставлення до історії та культури українського народу, праця на благо свого народу й Батьківщини» [3; с. 256].

Складовою патріотичного виховання є усвідомлення особистістю своєї громадянської приналежності. В. Сухомлинський був переконаний, що виховання громадянських якостей починається з родини і «дитина – дзеркало морального життя батьків» [1; с. 250].

У педагогічній системі В.Сухомлинського особистість виховується через тріаду: школа–сім'я–громадськість. «У сім'ї шліфуються найтонші грані людини–громадянина, людина–трудівника, людини–культурної. Із сім'ї починається суспільне виховання. У сім'ї, образно кажучи, закладаються коріння, з якого виростають потім і гілки, і квіти, і плоди. Сім'я – це джерело, водами якого живиться повноводна річка нашої держави [1; с. 246].

Одним із методів виховання громадянських якостей В. Сухомлинський вважав формування почуттів, емоційних переживань, адже, на його думку, дитина пізнає світ не лише розумом, а й серцем. Також метод встановлення причиново-наслідкових зв’язків, за В. Сухомлинським, вчить маленьку дитину бачити наслідки кожного свого вчинку, уявно ставити себе на місце іншого, вводить її у складний світ людського.

У праці В. Сухомлинського «Як виховати справжню людину» подається моральний ідеал, який увібрав у себе найкращі риси менталітету українського народу. У вигляді настанов, правил, Законів дружби розкрито основні принципи сьогоднішнього національно-патріотичного виховання: принцип національної спрямованості виховання, культуровідповідності, гуманізації виховного процесу, суб’єкт-суб’єктної взаємодії, цілісності, толерантності, особистісної орієнтації й життєвої творчої самодіяльності[4; с.11].

Найважливішим засобом патріотичного виховання видатний педагог вважав рідне слово і зазначав, що «людину ми виховуємо словом і тільки словом. Все інше – вправи, звички, праця – від слова» [2; с. 136].

Сучасні вчителі початкових класах на уроках, та виховних годинах найчастіше використовують рідне слово у формі бесіди з патріотичного виховання, наприклад: «Україна – моя рідна Батьківщина», «Місто, у якому я живу», «Відомі люди мого міста».

Важливим засобом В. О. Сухомлинський розглядає природу не лише в емоційно-естетичному аспекті, що розвиває почуття прекрасного, а й оцінює її також з громадянсько-патріотичного погляду, оскільки пізнання і любов до природи є водночас і пізнанням та вихованням любові до рідного краю.

Чільне місце у системі патріотичного виховання В. Сухомлинський відводив наочним методам, наголошуючи, що «під час екскурсій, взагалі під час кожної зустрічі дітей з природою, ми намагаємося показати їм світ таким, щоб вони задумались над тією істиною, що природа – це наш дім, і якщо ми будемо безтурботними марнотратцями, ми зруйнуємо його; природа – частинка нас самих, а байдужість до природи – це байдужість до власної долі» [3; с. 25].

Сила і ефективність патріотичного виховання, за В.О. Сухомлинським, визначається тим, наскільки глибоко ідея Батьківщини проникає в духовний світ дитини, періоду його становлення як людини і громадянина, наскільки глибоко вона бачить світ і самого себе очима патріота.

Висновок

Проаналізувавши педагогічні праці щодо проблеми та погляди В. Сухомлинського ми дійшли висновку, що патріотичне виховання було і є актуальною проблемою.

З поглядів В. О. Сухомлинського виховувати справжнього громадянина своєї країни треба починати ще з дитинства. Цей процес розпочинається там, де дитина вперше усвідомлює себе особистістю – у рідному селі, селищі чи місті, у родині, колі друзів, у середовищі, в якому живе. Тому вона повинна мати знання про те місце, де народилася, живе, навчається, про все, що можна назвати коротко, але вичерпно – мала Батьківщина.

Сім’я робить великий внесок всебічний розвиток дитини як особистості і громадянина своєї країни. У своїх працях В.О.Сухомлинський зазначив різні методи та засоби патріотичного виховання, якими користуються в сучасних школах і нині.

БІБЛІОГРАФІЯ

Сухомлинський В. О. Батьківська педагогіка//В. О. Сухомлинський.– К.: Рад. шк., 1978 – 263 с.
Сухомлинський В. О. Народження громадянина // В. О. Сухомлинський. – Вибрані твори: в 5-ти т. – Т.3. – К.: Рад. шк., 1976.
Сухомлинський В. О. Серце віддаю дітям / В. О. Сухомлинський – Вибрані твори: у 5–ти т. – К.: Радянська школа. – 1976 – Т. 3 – С. 7 – 279.
Якубенко В. Від народознавства – до свідомого патріотизму / В. Якубенко // Дошкільне виховання // – 2002. – № 2. – С. 14-16.
Патріотичне виховання в сучасних навчальних закладах / упоряд. Жанна Сташко. – Київ : Шк. світ, 2015. – 117 с.