Секція 2. Інновації в освіті: теоретичні, практичні та методичні аспекти.
Ірина Гусєва
Харківський механічний технікум ім. О. О. Морозова (Харків)
Інтеграція Украйни у світовий освітній простір вимагає пошуку ефективних шляхів підвищення якості освітніх послуг, випровадження інноваційних педагогічних систем, модернізації змісту освіти, виховання людини інноваційного типу мислення та культури.
3 коментарі
Дробін Андрій
Кіровоградський професійний ліцей побутового обслуговування
(Кропивницький)
Анотація. Стаття присвячена розгляду одного з найактуальніших понять сучасної прикладної науки – адитивні технології. У статті обґрунтовано об’єктивні передумови, перспективи розвитку та впровадження AF-технологій у світову економіку та побут, розглянуто рівень розвитку адитивних технологій в Україні та встановлено малодослідженість цієї проблеми у теоретичній науці та дидактиці фізики. Запропоновано введення у шкільний курс фізики на профільному рівні навчального проекту по вивченню адитивних технологій, в якому розкриті ключові положення основ адитивних технологій, а саме: сутність адитивних технологій; схему створення виробу за адитивною технологією; класифікацію технологій 3D-друку; фізичні принципи технологій 3D-друку; сфери застосування адитивних технологій; перспективи розвитку адитивних технологій; переваги та недоліки адитивних технологій. Стаття розкриває методичні основи впровадження адитивних технологій у шкільний курс фізики, пропозиції щодо подальших досліджень.
Ключові слова: шкільний курс фізики, методика навчання фізики, начальний проект, предметна компетентність з фізики, адитивні технології, AF-технології, 3D-друк, 3D-принтер, субстрактивні технології.
Кузьменко Ольга
Кіровоградська льотна академія Національного авіаційного університету
Дембіцька Софія
Вінницький національний технічний університет
Анотація. Стаття присвячена особливостям вивчення курсу фізики у вузах технічного профілю в умовах розвитку Концепції STEM-освіти. Важливою дидактичною проблемою є теоретичне обґрунтування та розробка технологій STEM-навчання у вищій школі, і зокрема при вивченні природничо-математичних та інженерних дисциплін. Метою статті є висвітлення розвитку та впровадження інноваційних технолоцій STEM-освіти у процесі навчання фізики у ВНЗ технічного профілю. В багатьох країнах поняття STEM-освіти все активніше впроваджується в різні освітні програми, створюються STEM-центри, проводяться міжнародні конференції.
На базі Кіровоградської льотної академії Національного авіаційного університету створено STEM-центр, основною метою якого є забезпечення інформаційного супроводу методичної роботи педагогічних працівників навчальних закладів та мотивація студентів вивчати інженерні дисципліни.
Перспективи подальших досліджень полягають розробці методики навчання фізики з використанням інноваційних технологій в умовах розвитку STEM-освіти.
Ключові слова: навчальний процес, фізика, STEM-центр, STEM-освіта, засоби навчання, інноваційні технології.
Олександр Лабенко
Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка
Анотація. Модернізація системи освіти в Україні все більшою мірою співвідноситься із науковими та науково-педагогічними процесами, які відбуваються в Європейському Союзі. Це пов’язано із розвитком Болонського процесу.
До того ж, зрозумілим є і той факт, що певний відбиток на протікання всіх соціально-економічних і культурних процесів в Україні накладає і глобалізація, як тенденція до всесвітнього охоплення, взаємовпливів та взаємозв’язків між різними соціальними феноменами.
З огляду на сказане, перед кожним із сучасних науковців все більше постає проблема широкого переосмислення всіх цих непростих процесів у світі й в Україні, але вже виходячи із цілей та завдань певної конкретної навчальної діяльності, що здійснюється в даний період розвитку соціуму.
В той же час, системний критичний аналіз ситуації, що переживає освітня галузь в аспекті оновлення різних методик викладання педагогічних дисциплін, в тому числі й курсу «Соціальна робота у сфері дозвілля», показує нам, що освітній процес потребує не косметичної, а глибинної трансформації як на теоретико-методологічному, так і на методико-практичному рівні.
Іншими словами, освітні інновації, які приходять у середню і вищу школу повинні опиратись, з одного боку, на світові передові науково-педагогічні дослідження і практичний досвід, а з іншого пропонувати такі механізми імплементації глобальних тенденцій взаємодії викладача і студента під час занять, які б якнайповніше враховували соціальний запит сучасного суспільства.
Реальним шляхом виходу із даної ситуації є зміна наукової парадигми, яка лежить в основі як усієї педагогічної науки, так і методичної зокрема. Перехід сучасної методики викладання курсу «Соціальна робота у сфері дозвілля» від ньютонівсько-картезіанської до квантово-релятивістської наукової парадигми є ще більш актуальним, ніж будь-коли. Це пов’язано із збільшенням процесів турбулентності у розвитку такої живої природної системи як студентський колектив (академічна група). Особливо це стосується організації соціальної роботи у сфері дозвілля.
Отже, в цій статті автор робить спробу порівняти основні характеристики обох наукових парадигм та приходить до висновку, що більші потенційні можливості для модернізації курсу «Соціальна робота у сфері дозвілля» має квантово-релятивістська наукова парадигма.
Ключові слова: наукова парадигма, ньютонівсько-картезіанська наукова парадигма, квантово-релятивістська наукова парадигма, методика викладання курсу «Соціальна робота у сфері дозвілля», методична наука.
Веронія Мартинюк
Чернівецьке вище комерційне училище КНТЕУ
Анотація. У статті розглядаються наукові підходи до трактування поняття «освітнє середовище» у системі професійно-технічної освіти. Визначаються характеристики і джерела інноваційного освітнього середовища ПТНЗ. Обґрунтовується актуальність створення мультилінгвального виробничого середовища для професійно-технічних закладів західного регіону України. Досліджуються особливості мультилінгвального навчально-виробничого середовища у системі ПТНЗ. Презентується авторський підхід до організації навчального процесу у професійному училищі – мультилінгвальне навчально-виробниче проектування. Ідентифікується поняття «навчально-виробниче проектування». Визначається його триєдина мета. Встановлюються категоріальні ознаки, обґрунтовується доцільність імплементації та визначаються трансдисциплінарні характеристики мультилінгвального навчально-виробничого проектування у ПТНЗ західного регіону України. Описуються особливості організаційного менеджменту такого типу проектування. Прогнозується доцільність перспективи дослідження впливу аудиторного простору на формування трансдисциплінарного мультилінгвального навчально-виробничого середовища.
Ключові слова: трансдисциплінарність, мультилінгвальне навчально-виробниче проектування, навчально-виробниче середовище ПТНЗ.
