Катерина Суркова, Ольга Грам
Кіровоградська льотна академія Національного авіаційного університету
Анотація. У статті розглянуто професійну діяльність диспетчерів із забезпечення польотів при отриманні дозволів на виконання польотів і використання повітряного простору. Виявлено, що професійна діяльність цих фахівців відноситься до операторського типу. Розглянуто недоліки професійної підготовки майбутніх диспетчерів із забезпечення польотів і проблема вдосконалення засобів навчання таких фахівців. Встановлено, що традиційні засоби навчання не відповідають запитам практики, а також сучасному рівню освіти. Запропоновано вирішити проблему за рахунок застосування електронних засобів навчання. У якості такого засобу обрано електронний лабораторний практикум з планування польотів. Сформульовано основні вимоги до такого засобу, а саме: дидактичні, методичні, психологічні, техніко-технологічні, ергономічні вимоги, до переліку яких включено специфічні вимоги, які відображають особливості професійної підготовки авіаційних операторів.
Ключові слова: диспетчер із забезпечення польотів, моделювання професійної діяльності, електронні засоби навчання, вимоги до електронних засобів навчання, електронний лабораторний практикум.
Додати коментар
Катерина Суркова, Альона Шевченко
Кіровоградська льотна академія Національного авіаційного університету (Кропивницький)
Диспетчери із забезпечення польотів (ЗП) готують та обробляють великий об’єм інформації. Вони співпрацюють з багатьма авіаційними підприємствами. Їх робота пов’язана зі спеціалізованими комп’ютерними програмами, вони можуть працювати як в стандартних, так і в екстремальних умовах, при цьому часто виникають часові та інформаційні обмеження при прийнятті рішень. Все це є ознаками складного виду діяльності. Було встановлено, що помилкові дії диспетчерів ЗП можуть бути здійснені через недостатній рівень професійних знань, навичок та вмінь, це потребує вдосконалення професійної підготовки цих фахівців. Одним із основних завдань професійної підготовки є розвиток у курсантів умінь самостійно управляти навчальною діяльністю, контролювати і оцінювати її результати, що, в свою чергу, дозволить курсанту ефективно керувати процесом оволодіння професійними знаннями в процесі навчання. Як вид самоконтролю, тести, надають можливість перевірити за невеликий часовий інтервал великий обсяг матеріалу з високим ступенем об'єктивності. Сучасні технології дозволяють автоматизувати процес перевірки.
Суховірська Людмила
Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка (Кропивницький)
Згідно Державного стандарту базової та повної середньої освіти [1] здійснюється реформування освіти. Суспільство вимагає підвищення якості підготовки учнів до життя і уникнення навчання у освітніх закладах за усередненими показниками. Тому і відбувається пошук ресурсних інструментів побудови ефективного навчального процесу для масового навчання, які б гарантовано забезпечували успіх фахіця-педагога і випускника загальнооосвітнього навчального закладу. Необхідні такі дидактичні засоби, які б змогли перетворити навчання в специфічний технологічний процес із прогнозованим результатом.
Галина Ткачук
Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини
Анотація. Стаття присвячена дослідженню технологій відеовиробництва, розкриттю необхідності створення та використання відеоресурсів, особливостей подачі відеоматеріалу. Представлено статистику використання популярного відеосервісу Youtube, зокрема в користувачами з України, представлено також частоту використання серед відеосервісу молодим поколінням. На основі отриманих даних, автор аналізує різні формати представлення відеоматеріалів та виділяє такі основні формати як сценарної постановки, лекції, відеоанонсів, інтерв’ю. З метою визначення типології відеоресурсів здійснено класифікацію відеоресурсів за різними ознаками. Також визначено етапи створення будь-якого навчального відео та здійснено їх аналіз на прикладі створення відеоматеріалів для технічної дисципліни «Комп’ютерні мережі. Інтернет та мультимедійні технології», яка вивчається майбутніми учителями інформатики. На етапі зйомки та монтажу автором також розглянуті різні технології запису відеоматеріалу, використання програмного забезпечення, використання технології створення інтерактивного відео.
Ключові слова: відеоматеріали, навчальне відео, засоби навчання, технології, відеовиробництво, відеопродукт, дистанційне навчання, технічні дисципліни, вчитель інформатики.
Інна Кудзіновська, Вікторія Трофименко
Національний авіаційний університет (Київ)
В роботі розглянуто інтеграцію інформаційно-комунікаційних технологій з традиційним аудиторним навчанням, добір навчального матеріалу, забезпечення розуміння студентом реальних професійних задач.
Суспільство розвивається дуже швидко в технічному, науковому та економічному напрямку. Що стосується освіти, то вона має бути попереду сьогодення на 10-20 років. У вивченні таких ґрунтовних предметів, як вища математика, значним є мотиваційний фактор, який формується на усвідомленні студентом актуальності математичних знань для досягнення професійного рівня і визначення особистого призначення в суспільстві. З певних причин кількість годин на вивчення математичних дисциплін постійно скорочується навіть на інженерних спеціальностях. Однак, це не зменшує вагомості цієї дисципліни, і ще гостріше постає питання ефективності методів викладання.
