Упродовж усіх років свого існування фізико-математичний факультет був багатий на яскраві постаті серед викладачів, співробітників і випускників. І одна з таких постатей – старший викладач, завідувач кафедрою фізики протягом 1934-1952 років (з перервою на Другу світову війну), декан фізмату з 1951 по 1962 рік – Прокіп Григорович Холявенко.

Коли наприкінці жовтня далекого 1979 року, відгукнувшись на запрошення ректорату, я прибув на оглядини в Кіровоградський педінститут ім. Пушкіна, то  першим, з ким познайомився на кафедрі української літератури, був її завідувач Андрій Прокопович Бойчук. Він же підвів мене до симпатичного чоловіка з довгою, мало не до плечей, та ще й кучерявою шевелюрою (такі в моїй уяві бувають лише у музикантів та поетів) і сказав: «Знайомтесь: це вже ваш колега». Той приязно посміхнувся та протягнув руку: «Марко. Василь Петрович». Так почалася наша довга, майже 35-річна, співпраця на одній кафедрі, в одному університеті.

Легенда факультету фізичного виховання, реформатор, ерудит, декан багатьох поколінь випускників факультету, незмінний протягом кількох десятиліть завідувач кафедри теорії і методики фізичного виховання, почесний професор університету. Автор понад 300 наукових, навчально-методичних та спеціальних видань, засновник окремих напрямів сучасних оздоровчих методик, генератор концептуальних ідей здорового способу життя. Праці Валентина Сергійовича знані в Україні та за її межами, а його самого називали «Учителем учителів».