Кафедра вокально-хорових дисциплін та методики музичного виховання

8.02020401 Музичне мистецтво (за видами)* (освітній рівень «магістр»)

Методологія музично-педагогічних досліджень

Основною метою курсу «Методологія музично-педагогічних досліджень»  є становлення методологічної культури майбутнього педагога-музиканта  як здатності мислити системно, самостійно порівнювати та зіставляти  різні точки зору, виявляти власну позицію, науково обґрунтовувати й відстоювати її  на основі набуття  знань з основ методології як учіння про організацію науково-дослідницької  діяльності в галузі педагогіки музичної освіти.

Вивчення  зазначеного курсу передбачає ознайомлення студентів із  методологічними підходами у сучасній  музичній педагогіці та  ключовими поняттями методологічної культури нового типу, вивчають основні методологічні характеристики  та складові музично-педагогічного дослідження, його  теоретичні та методичні домінанти;  принципи побудови, форми і  засоби науково-дослідницької музично-педагогічної діяльності; специфіку  експериментально-дослідної діяльності на рівні магістратури та вимоги до написання кваліфікаційного магістерського дослідження.

http://moodle.kspu.kr.ua/enrol/index.php?id=460

Педагогіка свободи

Курс «Педагогіка свободи» спрямовано на ознайомлення фахівця, що отримує кваліфікацію «Магістр» з концептуальними основами педагогіки свободи, що є альтернативою  традиційній системі освіти і виховання,  й коригування його уявлень про сутність особистісного підходу та підготовку до творчого застосування  принципів педагогіки свободи у розв’язанні актуальних завдань сучасної педагогічної освіти в Україні.

Головним завданням курсу є формування у майбутнього магістра сучасного педагогічного мислення, що ґрунтується на засадах новітніх уявлень щодо освіти й виховання особистості у відповідності до потреб сьогодення; засвоєння  ним історично-педагогічного матеріалу з історії становлення і розвитку педагогіки свободи; окреслення ролі  свободи особистості у відтворенні її духовного потенціалу, що набуває сьогодні  статусу необхідності;  усвідомлення процесу становлення і розвитку свободи особистості як  процесу самовизначення й самовираження, який відшліфовується свідомістю й поведінкою людини на тлі вільного вибору; розуміння можливостей використання принципів педагогіки свободи у власному особистісному й професійному становленні, що ґрунтується на внутрішній автономії людини.

http://moodle.kspu.kr.ua/enrol/index.php?id=461

Сольний спів

Курс «Сольний спів» передбачає розкриття  творчого потенціалу майбутніх фахівців за рахунок глибокого оволодіння можливостями  власного голосу (розуміння механізмів співацького процесу, розвиток активного слуху  та стійких критеріїв якості співу)  ; майстерністю виконання вокальних (естрадних) творів та розширення творчої уяви  й  розвитку художнього смаку. Поряд з практичним навчанням співу, навчальна дисципліна спрямовує магістрантів на ознайомлення з основними принципами та методами вокальної педагогіки; засвоєння наукових та методичних знань в галузі розвитку співацького голосу з огляду на завдання вокальної підготовки сучасного педагога-вокаліста; оволодіння  знаннями професійних основ естрадного та академічного вокалу.

http://moodle.kspu.kr.ua/enrol/index.php?id=463

Хорове диригування

Навчальна дисципліна «Хорове диригування» спрямована на засвоєння студентами знань з теоретичних основ диригентського мистецтва, оволодіння арсеналом практичних умінь та навичок, необхідних для здійснення вокально-хорової роботи в умовах освітніх закладів та виховання висококваліфікованого фахівця, здатного вирішувати важливі завдання духовного виховання підростаючого покоління засобами хорового співу.

Основними видами навчальної роботи в класі є інтонаційно-слухове засвоєння та диригентське втілення хорових творів, виконання хорової партитури на інструменті, почерговий спів хорових партій (горизонтальний) та звуків акордів (вертикальний), музично-теоретичний і вокально-хоровий аналіз творів.

http://moodle.kspu.kr.ua/enrol/index.php?id=465

Практикум роботи з хором

Курс «Практикум роботи з хором» спрямований на формування і розвиток фахових вокально-хорових та художньо-виконавських умінь і навичок на матеріалі хорового репертуару, шляхом чого відбувається й художнє становлення самої особистості майбутнього вчителя музичного мистецтва.

http://moodle.kspu.kr.ua/enrol/index.php?id=462

Сучасні музично-педагогічні технології  в закладах вищої освіти

Програма вивчення навчальної дисципліни «Сучасні музично-педагогічні технології  в закладах вищої освіти» складена відповідно до освітньо-професійної програми підготовки спеціаліста спеціальності: 014 Середня освіта (Музичне мистецтво), освітньо-професійна програма: Середня освіта (Музичне мистецтво та Художня культура).

Предметом вивчення  навчальної дисципліни є засвоєння студентами сучасних музично-педагогічних технологій, оволодіння арсеналом практичних умінь та навичок, необхідних для викладання музичного мистецтва в умовах освітніх закладів.

Міждисциплінарні зв’язки з предметами: інформаційно-комунікаційні технології, комп’ютерне аранжування, методика викладання музичних дисциплін у вищій школі, педагогiка, методика музичного виховання, шкiльна педагогiчна практика.

Програма навчальної дисципліни складається з таких змістових модулів:

  1. Освітні інформаційно-комунікаційні технології у викладанні музичного мистецтва.
  2. Дистанційна освіта. Ознайомлення з прикладами дистанційних курсів

Педагогічна практика студентів

Педагогічна практика студентів педагогічного університету є важливою ланкою підготовки фахівців у системі вищої освіти. У ході практики не тільки закріплюються та поглиблюються теоретичні знання, яких набули студенти у вузі, а й виробляються навички та вміння педагогічної роботи.

Основними умовами ефективності педагогічної практики є: теоретична обґрунтованість системи підготовки студентів; її навчальний, розвивальний і виховний характер; комплексний підхід до визначення завдань, змісту, форм і методів її організації та проведення; забезпечення наступності та системності на різних етапах її проведення.

 Мета педагогічної практики полягає у підготовці студентів до виконання основних функцій педагогічної діяльності вчителя, становленні і розвитку педагогічних компетенцій, формуванні професійних умінь і навичок під час застосування сучасних педагогічних технологій та нових інформаційних засобів навчання, у вихованні особистості майбутнього вчителя.

Завдання педагогічної практики:

  • поглибити і закріпити теоретичні знання студентів й навчити застосовувати їх на практиці в навчально-виховній роботі з учнями;
  • сформувати у студентів уміння спостерігати й аналізувати навчально-виховний процес;
  • навчити студентів здійснювати навчально-виховну роботу зі школярами з урахуванням їхніх вікових та індивідуальних особливостей, опираючись на знання фахових методик, психології, педагогіки;
  • формувати вміння і навички виконувати професійні функції: конструктивну, мобілізуючу, організаторську, комунікативну та інформативну;
  • формувати у майбутніх учителів педагогічну майстерність під час виконання ними обов’язків учителя-предметника та класного керівника;
  • підготувати студентів до проведення різного типу уроків із застосуванням методів, що активізують пізнавальну діяльність учнів;
  • виробляти вміння встановлювати міжпредметні зв’язки, використовувати ефективні педагогічні прийоми та сучасні інформаційні технології навчання;
  • навчити студентів виконувати функції класного керівника, працювати з колективами учнів, батьками, а також проводити індивідуальну виховну роботу з учнями, реалізовувати творчий, дослідницький підхід до педагогічної діяльності;
  • розвивати й закріплювати у студентів повагу до педагогічної професії, виховувати національні, патріотичні, моральні, естетичні якості, стимулювати прагнення до вивчення спеціальних і педагогічних дисциплін та вдосконалення власних педагогічних здібностей.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен знати:

  • базові положення нормативних документів у галузі музично-естетичної освіти;
  • зміст та структуру базової та профільної програм з музичного мистецтва, а також відповідних підручників;
  • структуру уроку з музичного мистецтва;
  • способи діагностики навчальних досягнень учнів з музичного мистецтва.
  • особливості організації навчально-виховного процесу в сучасних освітніх закладах;
  • особливості застосування ТЗН в умовах навчально-виховної діяльності вчителів музичного мистецтва;
  • основні форми організації навчально-виховної діяльності школярів;
  • особливості роботи вчителів музичного мистецтва в 1-4  класах;
  • вікові особливості психологічного та фізичного розвитку школярів;
  • зміст програм програм     «Музика», програма   «Музичне мистецтво», створена в НДІ проблем виховання АПН України та інші альтернативні сучасні програми з музики;
  • етапи і методику підготовки до уроку;
  • схему плану-конспекту уроку;
  • основні види діяльності і методику їхньої організації на уроці музичного мистецтва;.
  • основні форми організації позакласної і позашкільної роботи з учнями;

вміти:

  • застосовувати на практиці основні принципи, методи та прийоми навчання та виховання;
  • методично грамотно спланувати і провести урок;
  • проводити уроки різних типів, зокрема, інтегровані уроки мистецтв;
  • проводити уроки за різними програмами: програма «Музика» (автори О.Ростовський, Р.Марченко, Я.Хлєбнікова), програма з “Музичного мистецтва“ створена в НДІ проблем виховання АПН України та інші аьтернативні сучасні програми з музики.
  • використовувати різні форми організації навчально-виховної діяльності школярів;
  • використовувати ТЗН;
  • складати календарні та поурочні плани з фахового предмету;
  • організовувати, планувати та проводити різноманітні за формою і змістом виховні заходи;
  • працювати з шкільними колективами художньої самодіяльності;
  • проводити виховну роботу зі школярами і їх батьками;
  • розвивати творчі здібності школярів;
  • спілкуватися з учнями, їхніми батьками та колегами по роботі;
  • використовувати різноманітні методи науково-педагогічного дослідження;
  • аналізувати навчально-методичну літературу;
  • етично поводитися в колективі;
  • застосовувати набуті знання, вміння та навички в навчально-виховній роботі з учнями молодшої школи;
  • аналізувати програми і підручники з музики (для базового та профільного рівнів);
  • розробляти плани-конспекти уроків з музичного мистецтва різних типів, форм;
  • застосовувати як традиційні, так й інноваційні методи музичного виховання;
  • здійснювати аналіз музично-педагогічної діяльності під час спостереження занять та самоаналіз власної роботи у процесі проведення уроків музики;
  • розробляти тестові та творчо-діагностувальні завдання для учнів СЗШ;
  • застосовувати емпіричні методи наукового музично-педагогічного дослідження для збору даних у ході виконання дипломної роботи.

Реалізація змісту навчальної програми відбувається через індивідуальний план роботи студента шляхом виконання функцій вчителя музичного мистецтва за такими напрямками: відвідування уроків музичного мистецтва вчителя-предметника з метою вивчення форм і методів роботи в класі; оволодіння засобами активізації пізнавальної діяльності дітей молодшого шкільного віку, вивчення їх музичних здібностей; вивчення музичних інтересів школярів; проведення уроків музичного мистецтва з використанням необхідного дидактичного матеріалу та найбільш доцільних форм і методів роботи; оволодіння методами позакласної роботи з учнями; робота в дитячому хоровому колективі; застосування найбільш доцільних видів музичної діяльності учнів на уроці та в позакласній роботі для формування  їхніх музичних цінностей.

 Основи матеріальної культури

«Основи матеріальної культури»  є одним із загальнотеоретичних курсів у низці профільних дисциплін, що забезпечують процес художньо-педагогічної освіти студентів мистецьких факультетів. Вивчення курсу дає студентам уявлення про культуру як сукупність досягнень людства, як інтегральний образ, що об’єднує все багатство матеріальних і духовних цінностей. Культура є цілісним феноменом й  неможливо категорично  провести межу між  її складовими. Отже, виокремлення матеріальної культури  структурі такого складного феномена як світова художня культура, та визначення її змісту, певною мірою, носить умовний характер й можливо лише теоретично, з метою розкриття її сутності, взаємозв’язку її компонентів, виявлення критеріїв її становлення і розвитку тощо.

Усвідомлення того, що матеріальна культура є втіленням матеріалізованих  людських потреб, що віддзеркалюються  в її досить складній структурі – від  побуту, основних знарядь праці, способів існування та особливостей буденного життя  до витворів мистецтва – є головною ідеєю викладання дисципліни «Основи матеріальної культури» для студентів мистецьких факультетів.

Композиційним стрижнем курсу «Основи матеріальної культури» є хронологія – принцип послідовного розкриття становлення й розвитку матеріальної культури різних народів в різні епохи, оскільки людство  випробовувало величезні зміни своєї культури  за весь період історії, що відокремлює епоху «дитинства людства» від  наших часів.

Шкільний пісенний репертуар

Метою вивчення дисципліни є цілеспрямована виконавська та методична підготовка майбутнього вчителя музичного мистецтва та  керівника вокально-хоровою роботою школярів на уроках, позаурочній та позашкільній діяльності.  потреба дати знання  майбутньому вчителю основ роботи над  вокально-хоровим репертуаром  діючої шкільної програми “Музичне мистецтво”. познайомити з іншими експериментальними програмами, оволодіти  методами, прийомами    роботи над пісенним репертуаром , вивчення ладових та ритмічних особливостей пісень.

Зміст дисципліни: Однією з проблем музично-естетичного виховання школярів є формування у них художніх смаків засобами вокально-хорового мистецтва. 

Вирішення цього актуального завдання знаходиться у прямій залежності від рівня професійної підготовки майбутнього учителя музики, який повинен володіти системою знань,  умінь та навичок на рівні  високих вимог сучасності. Завдання вивчення дисципліни шкільний пісенний репертуар є:

  1. Цілеспрямоване формування вокально-хорових навичок на творах шкільного репертуару, який буде застосовуватись під час педагогічної практики та майбутньої роботи вчителя музики загально-освітньої школи, керівника гурткової роботи у дитячих естетичних центрах, хорових студіях.
  2. Формування навичок самостійного освоєння пісенного репертуару та його творчої інтерпретації: аранжування, гармонізація, транспонування, написання нескладного супроводу.
  3. Моделювання окремих видів вокально-хорової діяльності вчителя музики(студента музично-педагогічного відділення) на уроці: розспівування, розучування пісні шкільного репертуару, акомпанування та ін.
  4. Збагачення пісенного репертуару майбутнього вчителя музики власними (оригінальними) обробками українських народних пісень, творами сучасних українських композиторів, місцевих авторів за матеріалами  радіо та телевізійних передач, всеукраїнських дитячих фестивалів.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати:

  •  Робочий діапазон дитячого голосу в молодших, середніх та старших класах;
  •  Вікові та психофізіологічні особливості молодших, середніх і старших школярів;
  •  Методику постановки голосу, співацького дихання, формування та звукоутворення високої співацької позиції та інших вокально-хорових навичок у дітей різних вікових груп
  •  Методику нескладного аранжування, перекладу, обробки української народної пісні на 2-3 голосся для адаптації її виконання в шкільному хоровому колективі(вокальному ансамблі)

вміти:

  •  Підбирати вокально-хорові твори для роботи з різними віковими групами на уроці музичного мистецтва та позаурочній, позакласній роботі;
  •  Володіти груповими та індивідуальними методами вокально-хорової роботи під час розучування шкільної пісні;
  •  Одночасно співати, грати та диригувати лівою рукою мелодію пісні, яка вивчається, показувати ауфтакти, зняття, витримані звуки, а також графічно відображати мелодію пісні;
  •  Виконувати декілька видів акомпанементу під час власного виконання пісні шкільного репертуару;
  •  Використовуючи метод імпровізації, створити власні оригінальні вправи для розспівування, невеликі оригінальні пісні на власні вірші, або вірші сучасних поетів
  •  Перекласти, обробити, або аранжувати українські народні пісні на 2-3 голоси для адаптації та виконання шкільним хоровим колективом(вокальним ансамблем)

Сценічно-виконавська культура

Одна з профілюючих дисциплін у системі фахової підготовки майбутнього вчителя музики,та художньої культури. Предмет є складовою частиною циклу вокально-хорових дисциплін і викладається на останніх курсах 5-6,що охоплює реально- практичну,суспільно-організаційну,виконавсько-історичну,побутово-соціальну части. Важливими чинниками у підготовці майбутнього  вчителя й керівника художніх колективів є знання мистецької психології,та її виконавської майстерні. Комплексний підхід до аналізу мислення у мистецтві необхідний. Тому художнє конструювання, розв’язання  поставлених художньо-сценічних завдань, драматичних подій, допомагають студенту сформувати власний новаційний погляд через інверсії та аналогії мистецтва. Розуміння драматургії виконавства як вітчизняних так і закордонних творів музичного мистецтва,надає суттєву допомогу у пізнанні психолого-драматургічних ознак творчої культури та соціальних процесів у становленні українського виконавського мистецтва. Програма передбачає формування навиків практичного опрацювання сценічно-художніх виконавських завдань,та партнерських виконавських стосунків. Дисципліна синтезує в собі здобутки ряду наук та створює нові підходи дослідження  специфіки напрямків у розвитку сучасного художньо-культурного світу.