Зазвичай у розпал літа в аудиторіях факультету неминуче сходить нанівець студентський гамір і розчиняється в тиші коридорів професорсько-викладацький склад. Лиш де-не-де спокійно проходить хтось із чергових по деканату або техперсоналу. А тому майже кожен день народження незмінного очільника інмов протягом останніх 22 років проходить у невластивій для цієї людини атмосфері тиші, спокою та мовчанки. Не властиво для неї й інше — бути відсутнім на роботі. Так-так, навіть у пору свого дня народження і відпустки.

Але давайте про все по порядку.

Професор Білоус уже давно зрісся зі своїм творінням — факультетом на вершечку 7-поверхового корпусу, — аж настільки, що уявити собі життєдіяльність найголовнішого осередку германістики в області без цього прізвища вже не можливо. Здається, на інмов не лишилося жодного кубічного метра простору, який би не зазнав змін на краще протягом тривалої каденції Олександра Миколайовича. І все одно, пропрацювавши з ним багато років поруч, багато хто навіть не здогадується про цікавинки й небанальності деканового життя.

Ну, от скажімо, чи багато хто на факультеті знає, що сивочолий бородань колись був модним парубком із «бітлівським» хайром і може його собі таким уявити? Чи багато хто знає, що Заслужений працівник України (2013) ще й капітан запасу високомобільних десантних військ? Чи хто відає з-поміж інмовного студентства та й навіть молодих викладачів, що на деяких кадрах масовок у деяких художніх фільмах Німецької Демократичної Республіки можна знайти Олександра Миколайовича в найрізноманітніших іпостасях? 65-ліття — прекрасна і виважена відстань, із якої можна роздивлятися історію Білоуса, немов альбом раритетних віньєток, виготовлених різними майстрами у різний час і в різних декораціях.

Народжений у Малій Висці, вихований на берегах Хоролу, вивчений у стінах нинішнього КНЛУ та Університету Гумбольдтів у Берліні, «професор Білоус» — наче випробувана часом торгова марка, добре знана не тільки серед колег по Асоціації германістів України та Всеукраїнській спілці викладачів перекладу, а й за кордоном. Не дарма Олександр Миколайович ще й почесний професор Ульмського університету в Німеччині.

Олександр Миколайович дуже часто викликає інтуїтивну повагу та зацікавленість у нових друзів та знайомих. Численні колеги, друзі, знайомі — цьому свідчення і запорука. А ще — такі несподівані речі, як, наприклад, персональна книжкова колекція видатного австрійського дипломата Бернгарда Штільфріда, що була передана особисто Олександру Миколайовичу і стала основою Австрійської бібліотеки і ресурсного центру при науковій бібліотеці університету.

За часів професора Білоуса факультет, крім традиційних педагогічних спеціальностей, ще й розжився двома новими філологічними спеціалізаціями: перекладом і прикладною лінгвістикою. Ба більше, комп’ютерна лабораторія в 611 аудиторії свого часу стала найпершим спеціалізованим кабінетом для підготовки прикладних лінгвістів-перекладачів в усій Україні, а її козирний набір із ліцензованих версій професійного перекладацького програмного забезпечення (SDL Trados, memoQ, Déjà Vu, Across, CLAT) був унікальним в масштабах країни. Саме на нашу «лабу» взорувалися столичні виші, коли й собі переймали наш досвід з упровадження автоматизованого перекладу в навчальний процес.

Професор Білоус — невичерпний генератор нових ідей та стимулів, як факультету розвиватися далі, і нехай доводиться при цьому всім супитися, напружуватися, сушити голову над тим, як це все втілити, зате життя на інмов точно тихою водою не назвеш. Інколи його ідеї проростають довго, але нерідко їх плоди потім втішають і дозволяють сказати: так, це ми класно були придумали і провернули таку затію!

Веселий, вибуховий, цікавий, вимогливий, вигадливий, спонтанний, наполегливий… Ряд епітетів можна продовжувати нескінченно. А можна просто зайвий раз згадати, переказати вітання, набрати по телефону і привітати, розказати в коридорі анекдот чи запросити на келих улюбленого ним баварського пива. Адже 65 років — це добряча нагода, а саме ім’я професора Білоуса — кілька шикарних розворотів в книзі історії університету, з яскравими ілюстраціями та нетривіальною версткою.

З повагою та щирими вітаннями,

колектив факультету іноземних мов і, звичайно же, рідна кафедра