Анотації курсів

Галузь знань: 0101 Педагогічна освіта

Напрям підготовки: 6.010102 Початкова освіта
Спеціалізація: дошкільна освіта

Галузь знань: 0101 Педагогічна освіта
Напрям підготовки: 6.010102 Початкова освіта
Додаткова спеціальність: 6.010106 Соціальна педагогіка
Освітньо-кваліфікаційний рівень: бакалавр
Інклюзивна освіта

Розробник: кандидат педагогічних наук, доцент Козлова В.А.

Реформування та модернізація в галузі освіти в нашій країні відбувається згідно з демократичними соціально-економічними перетвореннями і пріоритетами сьогодення, які засвідчують право кожної дитини на здобуття освіти, адекватної її пізнавальним можливостям. В Україні законодавчо визнано право дітей з особливими освітніми потребами на навчання у загальноосвітніх закладах за місцем проживання.

Система освіти, що передбачає надання освітніх послуг в умовах загальноосвітнього закладу й базується на принципі забезпечення основоположного права дітей на освіту та права навчатися за місцем проживання набула назву інклюзивної освіти. Впровадження інклюзивної освіти в нашій країні зумовили потребу у підготовці педагогів до роботи в інклюзивному навчальному середовищі та необхідність ввести в систему педагогічної підготовки дисципліну «Інклюзивна освіта».

Навчальна дисципліна «Інклюзивна освіта» базується на матеріалах сучасних вітчизняних та зарубіжних наукових досліджень з інклюзивного навчання, зокрема канадських науковців, пропонується для вдосконалення професійної майстерності студентів педагогічних та психологічних спеціальностей, які навчаються у вищих навчальних закладах.

Мета навчальної дисципліни - засвоєння теоретико-методологічних, нормативно-правових та організаційно-методичних засад інклюзивної освіти.

Вихідними концептуальними положеннями при розробленні дисципліни стали: основні визначення гуманістичної психології і педагогіки щодо задоволення соціогенних потреб дитини; культурно-історична теорія розвитку вищих психічних функцій і положення щодо спільності закономірностей розвитку здорової дитини і дитини з психофізичними порушеннями; концепція опосередкованості розвитку особистості з ії діяльністною позицією і середовищем перебування.

Теоретичними засадами навчальної дисципліни є: концепція нормалізації; соціальної інтеграції; концепція компенсації дефекту; концепція розвитку освіти в Україні; концепція спеціальної освіти осіб з особливостями психофізичного розвитку в Україні, концепція інклюзивної освіти.

Завдання навчальної дисципліни:

  • сформувати усвідомлене розуміння основних положень інклюзивної освіти;

  • виробити навички командної роботи при навчанні та вихованні дітей з особливими освітніми потребами;

  • забезпечити досконале володіння стратегіями взаємодії з батьками дітей з особливими освітніми потребами;

  • сформувати навички диференційованого викладання та оцінювання;

  • виробити усвідомлення необхідності зростання педагогічної майстерності.

До закінчення курсу студенти повинні:

  • ґрунтовно засвоїти теоретико-методологічні та нормативно-правові засади інклюзивної освіти;

  • уміти використовувати ефективні стратегії взаємодії з різнопрофільними фахівцями та батьками дітей з особливими потребами;

  • здійснювати необхідні адаптації, модифікації, курикулуму й методики викладання;

  • вміти розробляти індивідуальні навчальні плани та програми для дітей з особливими освітніми потребами;

  • реалізовувати підходи диференційованого викладання та оцінювання навчальних досягнень та розвитку дітей з особливими освітніми потребами.

Галузь знань: 01 Освіта

Напрям підготовки: 016 Спеціальна робота

Галузь знань: 05 Соціальні та поведінкові науки

Напрям підготовки: 053 Психологія
Освітньо-кваліфікаційний рівень: бакалавр
Вікова фізіологія та валеологія

Розробник: кандидат педагогічних наук, доцент Козлова В.А.

Курс "Вікова фізіологія та валеологія" покликаний науково обґрунтувати, планувати і здійснювати заходи щодо охорони, зміцнення, розвитку і управління здоров'ям. Сучасна школа повинна виконувати роль не лише навчально-виховного, але й найбільш масового оздоровчого закладу для школярів, а сучасний педагог несе моральну і юридичну відповідальність за збереження життя і здоров'я дітей під час навчально-виховного процесу. Оздоровчий ефект визначається організацією всього життя, виховання і навчання учнів з урахуванням морфологічних особливостей розвитку і функціонування організму дитини для цілеспрямованого добирання заходів, які сприятимуть розширенню функціональних можливостей, зокрема опірності проти дії несприятливих факторів.

Лекційний курс передбачає отримання студентами основних знань про вікові особливості будови та функцій дитячого організму, гігієнічні вимоги до побудови навчально-виховного процесу та знайомить студентів зі способами оцінки стану здоров'я та фізичного розвитку дітей і підлітків, причинами виникнення, шляхами профілактики та корекції вад постави; відхилення у розвитку і порушення функції залоз внутрішньої секреції та їх профілактику; функціональними характеристиками типів нервової системи у дітей, можливостями соціальної адаптації дітей з порушенням розумового розвитку; впливом природних факторів на здоров'я людини; стан здоров'я населення України; взаємозв'язок стану здоров'я та фізичного розвитку; динаміку стану здоров'я дітей і методи його оцінки; аспекти психічного здоров'я людини та її поведінки; питання гігієни навчання дітей і підлітків; гігієнічні питання благоустрою і обладнання навчально-виховних і оздоровчих закладів; соціально-педагогічні умови збереження здоров'я дітей; вплив здорового способу життя на здоров'я; валеологічне значення їжі; особливості раціонального харчування; аспекти репродуктивного здоров'я і статевого виховання; варіанти систем оздоровлення.

На практичних заняттях студенти набувають практичних умінь та навичок оцінки стану здоров'я та фізичного розвитку дітей, планування навчально-виховного процесу із врахуванням гігієнічних вимог до нього для дітей різних вікових категорій; опановують навички проведення санітарно-просвітницької роботи в школі, добору методів планування сім'ї, надання невідкладної допомоги в умовах надзвичайних ситуацій, добору методик загартування та вибору індивідуальних систем оздоровлення.

Галузь знань: 0101 Педагогічна освіта
Напрям підготовки: 6.010101 Дошкільна освіта
Додаткова спеціальність: 6.010102 Початкова освіта
Освітньо-кваліфікаційний рівень: бакалавр
Основи дефектології та логопедії

Розробник: кандидат педагогічних наук, доцент Козлова В.А.

Аномалії у фізичному і інтелектуальному розвитку збіднюють можливості участі особистості у суспільному житті і значно ускладнюють її навчання та виховання.

Виховання і навчання дітей з вадами психофізичного розвитку входять до єдиної державної системи освіти. Науково обґрунтована система спеціальної освіти дітей з особливими освітніми потребами, що діє в наш час, розв’язує як єдині із загальноосвітньою школою завдання, так і специфічні, котрі полягають у створенні найсприятливіших умов корекції психофізичного розвитку дитини.

Спеціальна педагогіка передбачає систему цілей, без досягнення яких не можлива соціалізація, самореалізація людини з обмеженими можливостями і які реалізуються через корекцію недоліків, їх компенсацію педагогічними засобами, а також реабілітацію, в першу чергу соціальну і особистісну.

Спеціальний курс «Основи дефектології та логопедії» має на меті:

  • сформувати поняття про особливості теорії і практики спеціальної освіти дітей з відхиленнями у психофізичному розвитку, для яких освіта у звичайних педагогічних умовах, при допомозі загальнопедагогічних методів і засобів, утруднена або не можлива;

  • забезпечити необхідну теоретичну і практичну підготовку майбутніх фахівців з питань, пов’язаних із розумінням особливостей психофізичного розвитку, комплексного вивчення дітей різних категорій і системного підходу до організації корекційно-педагогічної допомоги.

Сформувати компетенції студентів:

  • збагатити знання про найпоширеніші дитячі відхилення (порушення слухового і зорового аналізаторів, інтелектуального й мовного розвитку);

  • розширити знання про комплексні порушення розвитку (сліпоглухі діти й діти з поєднанням сенсорного й інтелектуального дефектів);

  • визначити корекційні і компенсаторні можливості конкретної дитини в залежності від структури порушення, соціально-особистісних умов і прояву розладів;

  • виявляти дітей з особливими освітніми потребами з наступним направленням їх через психолого-медико-педагогічні консультації до відповідних спеціальних закладів;

  • аналізувати причини виникнення того чи іншого психофізичного розладу, його особливості, методи виявлення і способи корекції.

Галузь знань: 01 Освіта

Напрям підготовки: 016 Спеціальна робота

Освітньо-кваліфікаційний рівень: бакалавр
Логопедія з практикумом

Розробник: кандидат педагогічних наук, доцент Козлова В.А.

Мета ознайомити студентів з логопедією як наукою про розлади мовленнєвої діяльності, видами розладів мовлення, принципами аналізу вад мовлення, методами та прийомами їх корекції.

Завдання:

Методичні – підготувати студентів до опанування теоретичних знань з етіології, патогенезу і симптоматики мовленнєвих розладів, методів та прийомів їх профілактики, діагностики та корекції.

Пізнавальні – ознайомити з психофізіологічними мовленнєвими процесами, що порушуються у дітей дошкільного та молодшого шкільного віку.

Практичні – навчити студентів використовувати методи та прийоми логопедичної роботи в умовах дошкільних та шкільних навчальних закладів.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен знати:

  • закономірності формування мовлення;

  • принципи аналізу мовленнєвих порушень;

  • актуальні завдання сучасної логопедії;

  • причини та механізми мовленнєвих розладів у дітей;

  • симптоматику мовленнєвих розладів;

  • класифікації мовленнєвих порушень;

  • методи та прийоми діагностики, корекції та профілактики вад мовлення у дітей.

Після вивчення навчального матеріалу студент повинен уміти:

  • проводити діагностичне обстеження дітей з метою виявлення недоліків мовлення;

  • теоретично обґрунтовувати і знаходити оптимальні шляхи логопедичного впливу в кожному окремому випадку;

  • здійснювати порівняльний аналіз поглядів різних вчених на етіологію та механізми мовленнєвих розладів;

  • володіти спеціальною науковою термінологією;

  • використовувати спеціальні методи та прийоми диференційної діагностики в логопедії;

  • організовувати ефективну корекційно-розвивальну роботу з дітьми різного віку та проводити консультативну роботу з батьками дітей-логопатів;

  • застосовувати ефективні засоби попередження мовленнєвих порушень у дітей.

Галузь знань: 0101 Педагогічна освіта

Напрям підготовки: 6.010105 Корекційна освіта

Освітньо-кваліфікаційний рівень: бакалавр
Педагогіка

Розробник: кандидат педагогічних наук, професор Рацул А.Б.

Мета - засвоєння студентами категоріального апарату, міжпредметих зв'язків з історією педагогіки, психологією й т. і., а також формування вмінь і навичок інтелектуальної й фахової діяльності, соціального спілкування та роботи з групою. Важливим є розв'язання протиріччя між колективним характером фахової діяльності та індивідуальним способом засвоєння знань.

Завдання: засвоєння студентами головних положень сучасної педагогіки; формування педагогічної позиції щодо процесу навчання учнів; набуття досвіду володіння сучасними педагогічними технологіями; засвоєння форм і методів групової педагогічної діяльності; упровадження дидактичних знань та способів діяльності на практиці.

У результаті вивчення даного курсу студент повинен

знати:

  • основи педагогіки, її поняття і категорії с послідуючим використовуванням їх в професійній діяльності;

  • знати підходи до визначення педагогіки як науки, її взаємозв'язок з іншими науками, основні методи наукової педагогіки;

  • певні знання і уміння з питань навчання і виховання;

  • педагогічні технології, моделі виховання.

вміти:

  • грамотно використовувати поняття й категорії педагогіки в дискусіях і рішеннях проблемних завдань і питань;

  • оволодіти навиками чіткого формулювання зрозуміти й категорій, диференціації схожих зрозуміти, термінів;

  • володіти поняттями щодо структури, завдань і цілей учбової діяльності, особливостей засвоєння знань, умінь і навиків (віковий аспект, інноваційні технології навчання);

  • оволодіти постановки проблемних питань по темі;

  • самостійно виявляти закономірності взаємозв'язку процесів виховання, навчання;

  • знати основні підходи до виховання, його функції, моделі й методи;

  • уміти ставити й вирішувати проблемні питання й задачі, самостійно визначати методи й моделі виховання на основі одержаних теоретичних знань.

Галузь знань: 23 Соціальна робота
Напрям підготовки: 231 Соціальна робота
Освітньо-кваліфікаційний рівень: бакалавр
Вікова фізіологія та валеологія

Розробник: кандидат педагогічних наук, доцент Руденко Т.В.

Метою викладання навчальної дисципліни «Вікова фізіологія та валеологія» є формування валеологічної культури педагога, що потребує сучасних форм, методів, засобів впливу нової генерації, здатного осмислювати й застосовувати новітні освітні технології, зокрема і пов’язані з формуванням, збереженням та зміцненням фізичного, психічного, духовного та соціального здоров'я підростаючого покоління.

Основними завданнями вивчення дисципліни «Вікова фізіологія та валеологія» є:

  • виховання розуміння сучасних демографічних проблем; усвідомлення їх важливості і актуальності;

  • розвиток готовності педагога формувати, зберігати і покращувати здоров'я дитини;

  • формування у майбутнього педагога відповідальності за власне здоров'я;

  • формування у педагога системно-цілісних уявлень про здоров'я як цінну категорію;

  • формування теоретичних знань з вікової фізіології та валеології;

  • усвідомлення поняття про фізіологічний процес та основні патологічні зміни, що виникають внаслідок впливу зовнішнього та внутрішнього середовища;

  • оволодіння методиками оцінювання рівня здоров'я і валеологічного моніторингу;

  • розвиток умінь приймати відповідальні рішення щодо проблем збереження здоров'я населення і власного здоров'я;

  • відродження кращих традицій української педагогіки, зокрема родинної педагогіки, спрямованих на збереження і зміцнення здоров'я дитини.

У результаті вивчення навчальної дисципліни «Вікова фізіологія та валеологія» студент повинен знати:

‒ основну мету та завдання курсу з методики формування здорового способу життя молоді;

‒ зміст нормативно-правових документів, які регламентують права дитини на життя і здоров'я в Україні;

‒ розроблення індивідуальної оздоровчої системи;

‒ основні профілактичні заходи, спрямовані на збереження і підвищення рівня здоров'я учнів;

‒ гігієнічні вимоги до навчально-виховного процесу;

‒ основні хвороби, що стають безпосередньою причиною смерті сучасної людини та чинники, що зумовлюють погіршення стану здоров'я;

‒ соціальні, психологічні й фізіологічні причини різних видів девіантної поведінки учнів щодо вживання алкоголю, нікотину, наркотичних та токсичних речовин;

‒ принципи формування здорового способу життя молоді;

‒ методики проведення уроків і контролю знань, які забезпечують зменшення негативного впливу «шкільного стресу» на здоров'я і успішність учнів;

‒ основні напрями валеологічного всеобучу;

‒ досвід видатних педагогів України з питань збереження і зміцнення здоров'я молоді.

вміти:

‒ планувати й організовувати навчально-виховний процес з формування, збереження і зміцнення здоров'я учнів;

‒ впроваджувати в шкільну практику оптимальні методи і прийоми навчання, тренінгові методики формування в учнів психологічних установок, знань, навичок щодо зміцнення і збереження свого здоров'я;

‒ з урахуванням вікових та індивідуальних особливостей розвитку дітей і молоді формувати у них несприятливість до алкоголю, нікотину, наркотичних речовин;

‒ здійснювати профілактичні заходи щодо хвороб, на поширення яких впливають шкідливі звички;

‒ забезпечувати співпрацю з батьками учнів, громадськими організаціями, засобами масової інформації з проблем виховання у молоді здорового способу життя та відповідального ставлення до свого власного життя;

‒ своїм особистим прикладом пропагувати здоровий спосіб життя, культуру здоров’я.

Галузь знань: 0101 Педагогічна освіта

Напрям підготовки: 6.010102 Початкова освіта

Освітньо-кваліфікаційний рівень: бакалавр
Методика навчання основам здоров’я у початковій школі

Розробник: кандидат педагогічних наук, доцент Руденко Т.В.

Мета: формування компетентності майбутнього педагога початкових класів здатного навчити дітей берегти і зміцнювати своє здоров'я на основі засвоєння ними знань про здоров'я та безпеку, практичних навичок здорового способу життя і безпечної поведінки.

Завдання: здійснювати методологічну підготовку майбутнього педагога у вихованні в учнів мотивації дбайливого ставлення до власного здоров'я та здоров'я інших людей; удосконалення фізичних, соціальних, психічних і духовних його чинників; утвердження ціннісного ставлення самих школярів до життя і здоров'я.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен знати:

‒ методологічні основи методики навчання «Основ здоров'я» початкових класів;

‒ основні науково-теоретичні чинники здоров'я, його сутність, види, вимоги до культури здоров'я, його збереження, показники здорового способу життя;

‒ фактори негативного впливу на здоров'я дитини екологічних, соціальних, психологічних чинників, шляхи їх попередження та усунення;

‒ методики організації безпечного дозвілля учнів;

‒ поширеність психосоматичних, інфекційних захворювань і їх профілактику;

‒ техніку надання першої медичної допомоги в різних умовах, спрямовану на попередження ускладнень та спасіння життя потерпілого;

‒ фізіолого-гігієнічні основи харчування дітей;

‒ формування правильної постави і профілактику плоскостопості;

‒ вплив особистої гігієни на здоров'я дитини;

‒ систему організації фізкультурно-оздоровчої і спортивно-масової роботи у початковій школі;

‒ основні профілактичні заходи, спрямовані на збереження і підвищення рівня здоров'я учнів.

вміти:

‒ планувати й організовувати навчально-виховний процес з формування, збереження і зміцнення здоров'я учнів;

‒ поєднувати змістові та мотиваційні зв’язки з навчальним матеріалом з інших предметів початкової школи (фізичною культурою, природознавством, читанням і т.д.);

‒ впроваджувати в шкільну практику оптимальні методи і прийоми навчання, тренінгові методики формування в учнів психологічних установок, знань, навичок щодо зміцнення і збереження свого здоров'я

‒ з урахуванням вікових та індивідуальних особливостей розвитку дітей формувати у них несприятливість до алкоголю, нікотину, наркотичних речовин;

‒ здійснювати профілактичні заходи щодо хвороб, на поширення яких впливають шкідливі звички;

‒ забезпечувати співпрацю з батьками учнів, громадськими організаціями, засобами масової інформації з проблем виховання у молоді здорового способу життя та відповідального ставлення до свого власного життя;

‒ своїм особистим прикладом пропагувати здоровий спосіб життя, культуру здоров’я.

Галузь знань: 0101 Педагогічна освіта

Напрям підготовки: 6.010102 Початкова освіта

Освітньо-кваліфікаційний рівень: бакалавр
Теорія та методика валеологічної освіти

Розробник: кандидат педагогічних наук, доцент Руденко Т.В.

Мета: підготувати студентів – майбутніх фахівців з дошкільної та початкової освіти до виховання у дошкільників та молодших школярів навичок здорового способу життя; надати необхідних знань з теорії й практики формування, збереження та зміцнення здоров’я дітей.

Завдання:

Методичні. Ознайомити студентів з основами організації валеологічного виховання в дитячих закладах освіти, з оздоровчими педагогічними технологіями, спрямованими на формування ціннісного ставлення до власного здоров’я, дієвого підходу до його збереження і зміцнення, оптимальної організації навчально-виховного процесу, поведінкової стратегії, етичного відношення до себе, інших, оточуючого світу.

Пізнавальні. Засвоїти комплекс валеологічний знань про: сутність та механізми здоров’я дитини; чинники здоров’я і способи його збереження; сутність і мету валеологічного виховання дитини; шляхи, форми і засоби виховання у дитини навичок здорового способу життя; переосмислити і усвідомити їх з точки зору професійного і життєвого досвіду.

Практичні. Навчитися структурувати зміст навчального матеріалу за його компонентами, виділяти знання та уміння, що мають засвоюватись дітьми дошкільного віку та дітьми початкової школи; здійснювати вибір форм і методів валеологічної освіти та виховання в залежності від віку та індивідуальних особливостей дітей тощо; аналізувати заняття з валеологічного виховання та визначати їх ефективність; застосовувати теоретичні знання курсу у педагогічній практиці в дитячих закладах освіти.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен знати:

‒ сучасну концепцію здоров'я;

‒ основні науково-теоретичні чинники здоров'я, його сутність, види, вимоги до культури здоров'я, його збереження, показники здорового способу життя;

‒ фактори негативного впливу на здоров'я дитини екологічних, соціальних, психологічних чинників, шляхи їх попередження та усунення;

‒ поширеність психосоматичних, інфекційних захворювань і їх профілактику;

‒ фізіолого-гігієнічні основи харчування дітей;

‒ формування правильної постави і профілактику плоскостопості;

‒ вплив особистої гігієни на здоров'я дитини;

‒ систему організації фізкультурно-оздоровчої і спортивно-масової роботи у початковій школі;

‒ основні профілактичні заходи, спрямовані на збереження і підвищення рівня здоров'я учнів.

вміти:

‒ планувати й організовувати навчально-виховний процес з формування, збереження і зміцнення здоров'я учнів;

‒ поєднувати змістові та мотиваційні зв’язки з навчальним матеріалом з інших предметів початкової школи (фізичною культурою, природознавством, читанням і т.д.);

‒ впроваджувати в шкільну практику оптимальні методи і прийоми навчання, тренінгові методики формування в учнів психологічних установок, знань, навичок щодо зміцнення і збереження свого здоров'я

‒ з урахуванням вікових та індивідуальних особливостей розвитку дітей формувати у них несприятливість до алкоголю, нікотину, наркотичних речовин;

‒ здійснювати профілактичні заходи щодо хвороб, на поширення яких впливають шкідливі звички;

‒ забезпечувати співпрацю з батьками учнів, громадськими організаціями, засобами масової інформації з проблем виховання у молоді здорового способу життя та відповідального ставлення до свого власного життя;

‒ своїм особистим прикладом пропагувати здоровий спосіб життя, культуру здоров’я.

Галузь знань: 0101 Педагогічна освіта

Напрям підготовки: 6.010105 Корекційна освіта

Освітньо-кваліфікаційний рівень: бакалавр
Спеціальна методика дошкільного виховання

Розробник: кандидат педагогічних наук, ст. викладач Котелянець Ю.С.

Предметом вивчення навчальної дисципліни є навчання і виховання дітей дошкільного віку з порушеннями.

Міждисциплінарні зв’язки: із загальною, віковою, сімейною, соціальною, дошкільною спеціальною педагогікою і психологією, логопедією, іншими галузями дефектології, дисциплінами медико-біологічного циклу, етикою, естетикою, валеологією тощо.

Метою викладання навчальної дисципліни «Спеціальна методика дошкільного виховання» є формування систематизованих знань з методик спеціального дошкільного виховання дітей з порушеннями розвитку.

Основними завданнями вивчення дисципліни «Спеціальна методика дошкільного виховання» є:

– ознайомлення студентів з теоретичними основами дошкільних методик навчання і виховання дітей з мовлення порушеннями, які підкріплюються конкретними практичними матеріалами;

– навчання умінню застосовувати теоретичні знання з даного курсу та споріднених дисциплін і знання, здобуті при самостійному опрацюванні спеціальної літератури, на практиці (під час підготовки до практичних занять, при написанні реферату тощо);

– навчання складанню конспектів занять, зразків бесід з батьками, текстів та методичних розробок дидактичних ігор і вправ;

– ознайомлення з передовим педагогічним досвідом працівників спеціальних дошкільних установ для дітей з порушеннями.

Галузь знань: 0101 Педагогічна освіта

Напрям підготовки: 6.010105 Корекційна освіта

Освітньо-кваліфікаційний рівень: бакалавр
Мовленнєві та сенсорні системи і їх порушення

Розробник: кандидат педагогічних наук, ст. викладач Котелянець Ю.С.

Мета викладання дисципліни: формування у студентів базових уявлень про своєрідність психічного розвитку осіб з сенсорними та мовленнєвими порушеннями, про всі психічні явища, а саме: пізнавальні та емоційно-вольові психічні процеси, психічні стани та психічні властивості, які виявляються у різних формах активності людини — діяльності, спілкуванні, поведінці; особливості організації навчання дітей з дефіцитарним розвитком.

Основними завданнями вивчення дисципліни є: вивчення закономірностей і особливостей психічного розвитку дітей і дорослих з різними сенсорними та мовленнєвими вадами в різних умовах, і насамперед в умовах корекційного навчання; розробка засобів психологічної корекції недоліків розвитку; психологічне обґрунтування змісту й методів навчання й виховання в системі спеціальних освітніх установ; психологічна оцінка ефективності змісту й методів навчання дітей з порушеннями розвитку в різних умовах.

Галузь знань: 0101 Педагогічна освіта

Напрям підготовки: 6.010105 Корекційна освіта

Освітньо-кваліфікаційний рівень: бакалавр
Корекційна дошкільна педагогіка

Розробник: кандидат педагогічних наук, ст. викладач Котелянець Ю.С.

Мета вивчення курсу – оволодіння студентами методикою навчально-виховної роботи осіб із різноманітними порушеннями у розвитку.

Завдання вивчення курсу: забезпечення необхідною теоретичною підготовкою студентів з питань корекційної педагогіки, пов’язаних із висвітленням науково-теоретичних основ побудови процесу навчання, виховання та корекції порушень дітей з психофізичними вадами; формування у студентів позитивного професійного та загальнолюдського ставлення до осіб з вадами психофізичного розвитку, а також уявлень про значущість своєчасного виявлення означених порушень, здійснення правильного психолого-педагогічного супроводу дітей та необхідність вивчення шляхів та способів попередження, діагностики та корекції відхилень у дитячому розвитку; знайомство студентів із контингентом дітей дошкільного віку, що мають різні порушення чи відхилення у розвитку та системою освітніх закладів і принципами їх комплектування; організація самостійної роботи студентів щодо закріплення та розширення наукових знань з дисципліни за підручниками, навчальними і методичними посібниками, періодичними виданнями з фаху, іншими літературними джерелами; формування навичок та умінь творчо застосування професійних знань на практиці; готовність фахово здійснювати моніторинг розвитку дітей, що потребують корекції психофізичного розвитку.

Галузь знань: 0101 Педагогічна освіта

Напрям підготовки: 6.010105 Корекційна освіта

Освітньо-кваліфікаційний рівень: бакалавр
Основи наукових досліджень

Розробник: кандидат педагогічних наук, доцент Лабенко О.В.

Мета: оволодіння студентами знаннями і уміннями організації і проведення соціально-педагогічного дослідження (в аспекті корекційної освіти) на рівні теорії і практики.

Завдання курсу:

  • методологічні: ознайомлення майбутніх педагогів з методологією соціально-педагогічних досліджень ( в аспекті корекційної освіти);

  • методичні: опанування студентами методикою організації і оформлення результатів педагогічних досліджень( в аспекті корекційної освіти). ;

  • когнітивні: формування у майбутніх педагогів знань щодо використання методів науково-педагогічних досліджень та проведення науково-дослідної роботи соціально-педагогічного спрямування ( в аспекті корекційної освіти).

Практичні сформувати у студентів методологічну культуру та компетентності в організації різних видів науково-дослідної роботи студентів з корекційної освіти.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

  • знати теорію і методику організації соціально-педагогічного дослідження; базові поняття і методи соціально-педагогічного дослідження; основні підходи та методики організації експериментального соціально-педагогічного дослідження ( в аспекті корекційної освіти);

  • уміти застосовувати теоретичні знання в ході вирішення соціально-педагогічної проблеми, формувати понятійний апарат та гіпотезу дослідження; адекватно оцінювати отримані результати, обробляти їх методами математичної статистики, теоретично інтерпретувати і науково оформляти у вигляді статті, реферату, курсової, кваліфікаційної роботи.

Галузь знань: 0101 Педагогічна освіта

Напрям підготовки: 6.010105 Корекційна освіта

Освітньо-кваліфікаційний рівень: бакалавр
Спеціальна методика викладання української мови

Розробник: кандидат педагогічних наук, доцент Лабенко О.В.

«Спеціальна методика української мови» є розробленою на основі освітньо-професійної програми підготовки бакалаврів відповідно до навчального плану для спеціальності корекційна освіта (логопедія).

Навчальну дисципліну укладено згідно з вимогами кредитно-модульної системи організації навчання. «Спеціальна методика викладання української мови» надає такі обсяги знань, які повинен опанувати студент відповідно до вимог освітньо-кваліфікаційної характеристики, алгоритму вивчення навчального матеріалу з даної дисципліни, вивчити необхідне методичне забезпечення, складові та технологію оцінювання навчальних досягнень школярів.

Мета навчальної дисципліни полягає в формуванні у студентів знань з методики викладання української мови; оволодінні методами та прийомами корекції та формування мовлення як засобу спілкування дітей з порушеннями мовлення.

Предмет дисципліни: процес формування мовленнєвої діяльності у дітей із порушеннями мовлення та оволодіння ними українською мовою в межах затвердженої програми спеціального освітнього закладу.

По закінченню вивчення курсу студенти повинні:

знати: теоретичні основи спецметодики навчання мови (методики формування вимови, навчання грамоти, читання, граматики, орфографії, зв’язного мовлення), технологію їх впровадження у навчальний процес; діагностичні методики вивчення стану мовленнєвого розвитку, а також знань, умінь та навичок з рідної мови;

вміти: вірно структурувати та організовувати процес навчання мови у спеціальному закладі для дітей з порушеннями мовлення; проводити різні типи уроків з рідної мови, індивідуальні та групові заняття; діагностувати стан навчальних досягнень учнів з предмету «Українська мова».

Галузь знань: 0101 Педагогічна освіта

Напрям підготовки: 6.010105 Корекційна освіта

Методика виховної роботи ( у спеціальній школі )

Освітньо-кваліфікаційний рівень: бакалавр
Розробник: кандидат педагогічних наук, доцент Лабенко О.В.

Мета викладання дисципліни «Основи теорії і методики виховної роботи» полягає у формуванні системи знань, умінь та навичок навчання й виховання учнів з особливостями індивідуального розвитку, обґрунтуванні шляхів і умов ефективного впливу на їх особистісний розвиток задля ефективної діяльності майбутніх фахівців.

Завдання вивчення дисципліни «Основи теорії і методики виховної роботи»:

  1. надання студентам знань теоретичних положень концепції і спецметодики виховання дітей з особливостями інтелектуального розвитку;

  2. систематизація способів засвоєння, відтворення і тлумачення основних понять теорії і спецметодики виховання дітей з особливостями інтелектуального розвитку;

  3. практичне оволодіння технікою керівництва процесом навчання й виховання у спеціальній загальноосвітній школі (школі-інтернаті);

  4. оволодіння ефективними шляхами впливу на корекцію і розвиток особистості;

  5. формування професійно-педагогічної позиції, потреби у самовдосконаленні;

  6. формування освіченої, творчої особистості майбутнього фахівця.

У результаті вивчення дисципліни фахівець повинен знати:

  • специфіку предмета, завдання та методи виховання дітей з особливостями інтелектуального розвитку;

  • рушійні сили і закономірності розвитку особистості;

  • вікові та індивідуальні особливості розвитку та виховання особистості;

  • сутність основних напрямів всебічного розвитку особистості;

  • методи стимулювання учнів до активної роботи над особистим розвитком та самовдосконаленням;

  • особливості ефективного застосування спеціальних методів виховання;

  • форми виховної роботи з дітьми, які мають вади інтелектуального розвитку;

  • методи організації навчально-пізнавальної діяльності учнів із вадами інтелектуального розвитку;

  • систему професійно важливих якостей вихователя-дефектолога.

У результаті вивчення дисципліни підготовлений фахівець повинен вміти:

  • ефективно використовувати діагностику індивідуальних психічних особливостей учнів і колективу;

  • приймати рішення, передбачувати результат, поєднувати завдання виховання і корекції розвитку особистості учня з урахуванням психічних можливостей;

  • визначати за зовнішніми прикметами і вчинками дітей зміни в їх психічному стані, розуміти їх поведінку в конкретних життєвих ситуаціях;

  • застосовувати методи і засоби корекційно-виховної роботи для досягнення учнями найкращих успіхів в умовах диференціації;

  • вибирати найраціональніші види корекційно-виховної роботи для всіх і кожного;

  • самоаналізувати педагогічні дії;

  • розробляти систему управління вихованцями в залежності від мети виховання, інтересів, волі, бажань, психічних можливостей дітей;

  • бачити і розуміти особистість учня, колектив, проникати у приховані резерви розвитку дитини і колективу;

  • поєднувати цілі дітей і цілі виховання, враховувати взаємовідносини, особисті симпатії й антипатії учнів в ході педагогічного процесу;

  • створювати атмосферу взаємної довіри, поваги, допомоги, співробітництва та співтворчості;

  • дотримуватись у своїй діяльності професійно-педагогічних етичних норм;

  • підтримувати й формувати сприятливий для успішної педагогічної діяльності соціально- психологічний клімат у колективі;

  • попереджати й знаходити ефективні варіанти розв’язання педагогічних конфліктів.

Галузь знань: 01 Освіта

Напрям підготовки: 016 Спеціальна робота

Галузь знань: 0101 Педагогічна освіта

Напрям підготовки: 6.010101 Дошкільна освіта

Додаткова спеціальність: 6.010102 Початкова освіта

Освітньо-кваліфікаційний рівень: бакалавр
ПЕДІАТРІЯ

Розробник: кандидат медичних наук, доцент Курята І.Г.

Завдання даного курсу – ознайомити майбутніх педагогів з питаннями фізіології дітей раннього і дошкільного віку; гігієнічними основами виховання здорової дитини та методів загартовування її організму; основними захворюваннями, які часто зустрічаються у дітей раннього та дошкільного віку з метою їх своєчасного виявлення, надання невідкладної долікарської допомоги. Знання профілактичних заходів і їх повсякденне застосування дадуть можливість своєчасно виявити та ізолювати хвору дитину, сприятимуть зниженню захворюваності дітей, а також допоможуть правильно організувати навчально-виховну та оздоровчо-профілактичну роботу.

При вивченні матеріалу основна увага звертається на ранні ознаки хвороби, правильний догляд за дитиною, що захворіла, та своєчасне проведення профілактичних заходів в дитячих колективах. Підвищенню ефективності лекційних та практичних занять сприятиме передбачене програмою виконання навчально-дослідницьких завдань, зокрема реферативних досліджень з актуальних питань охорони життя і здоров’я дітей.

Під час практичних занять, індивідуальної навчально-дослідницької та самостійної роботи студенти набувають практичних умінь та навичок догляду за дитиною, які допоможуть виростити міцну, здорову, гармонійно розвинену особистість.

Згідно з вимогами програми студенти повинні знати:

  • морфо-функціональні особливості організму дитини;

  • закономірності фізичного і нервово-психічного розвитку;

  • вікову періодизацію розвитку дітей, характеристику кожного з періодів розвитку дитини з медичного погляду;

  • внутрішньоутробний період розвитку та вплив шкідливих чинників на організм майбутньої дитини;

  • характеристику та ознаки зрілості доношеної новонародженої дитини;

  • спадкові форми патології і типи їх успадкування, вплив на спадковість середовища;

  • гігієнічні основи виховання здорової дитини і загартовування її організму;

  • особливості адаптації дітей до дошкільного закладу;

  • дитячі соматичні хвороби та їх профілактику;

  • загальні закономірності епідеміології інфекційних хвороб та їх профілактику, дитячі інфекції;

  • організацію оздоровчо-профілактичної роботи зі здоровими дітьми.

Галузь знань: 01 Освіта

Напрям підготовки: 012 Дошкільна освіта

Освітньо-кваліфікаційний рівень: бакалавр
Основи медичних знань

Розробник: кандидат медичних наук, доцент Курята І.Г.

Вивчення курсу «Основи медичних знань» орієнтоване на надбання студентами знань з медичної допомоги за різних невідкладних ситуацій, елементарних навичок по догляду за хворими людьми, розширення світогляду в розділі клінічної діагностики захворювань внутрішніх органів.

Програмою курсу передбачено вивчення таких основних питань:

1.Функціональні основи життєдіяльності організму;

2. Долікарська медична допомога в загрозливих для життя станах, які виникають при захворюваннях та травмах;

3. Охорона здоров’я дітей та дорослих.

Засвоєння матеріалу курсу сприяє клінічному розпізнанню захворювання, виробленню навичок в наданні невідкладної допомоги, орієнтації в організації медичної допомоги, отриманню знань з охорони здоров’я дітей і дорослих, профілактики гострих захворювань.

Мета курсу – оволодіння майбутніми педагогами знаннями і уміннями, які б сприяли охороні здоров’я дітей, забезпечували орієнтування серед найпоширеніших хвороб та їх профілактику, надання першої медичної допомоги в загрозливих ситуаціях, догляд за хворими і потерпілими.

ОСНОВНІ ЗАВДАННЯ КУРСУ

1) закріпити знання з нормальної анатомії та фізіології людини;

2) ознайомити з методами дослідження органів і систем;

3) ознайомити з основами охорони здоров’я дітей і дорослих;

4) сформувати поняття про найпоширеніші хвороби і їх профілактику;

5) виробити навички з невідкладної медичної допомоги на долікарському етапі.

ОСНОВНІ ВИМОГИ

При вивченні курсу студенти повинні знати:

- анатомію та фізіологію людини;

- основні діагностичні засоби для розпізнання хвороби;

- етіологію, патогенез, клінічні прояви хвороби, їх профілактику;

- основні групи фармацевтичних засобів та їхнє застосування;

Вміти:

- надати першу невідкладну допомогу, провести серцево-легеневу реанімацію;

- орієнтуватися в основних медичних термінах;

- бути підготовленими до проведення занять з невідкладної допомоги серед молоді;

- визначати пульс, артеріальний тиск;

- застосовувати лікарські засоби зовнішнім, ентеральним, парентеральним методами.

Галузь знань: 01 Освіта

Напрям підготовки: 016 Спеціальна робота
Освітньо-кваліфікаційний рівень: бакалавр
Клініка інтелектуальних порушень

Розробник: кандидат медичних наук, доцент Курята І.Г.

Метою курсу: висвітлити закономірності і особливості розвитку, навчання і виховання дітей з інтелектуальними порушеннями, у яких внаслідок фізичного або морфологічного дефекту змінюється нормальний хід загального розвитку; показати, що відхилення інтелектуальної сфери обумовлені хвороботворним впливом і тому виникає необхідність у створенні спеціальних умов для навчання і виховання таких дітей.

Завдання курсу: ознайомитися з особливостями розвитку, виховання та навчання різних категорій дітей з інтелектуальною недостатністю; визначити структуру дефекту та потенціальні можливості розвитку особистості кожної категорії дітей з інтелектуальними порушеннями; обґрунтувати принципи створення і функціонування системи спеціальних закладів для виховання дітей з інтелектуальною недостатністю з метою здійснення оптимального впливу на хід розвитку, формування активної соціально-корисної особистості до самостійної трудової діяльності.

У процесі вивчення курсу важливо зосередити увагу на засвоєнні знань про: клініко-фізіологічні особливості і закономірності фізичного і психічного розвитку дітей з інтелектуальними порушеннями; структуру дефекту при інтелектуальних порушеннях та потенціальні можливості розвитку різних сторін особистості кожної з даної категорії дітей.

Під час семінарських занять, індивідуальної навчально-дослідницької та самостійної роботи студенти набувають умінь та навичок: встановлювати закономірності і особливості навчально-виховного процесу в спеціальних закладах для дітей з інтелектуальними порушеннями; визначати мету, завдання, зміст, принципи та методи їхнього навчання, виховання та трудової підготовки; використовувати різні спеціальні технічні засоби, які допомагають дітям з інтелектуальними порушеннями в формуванні їхньої пізнавальної діяльності та встановленні контакту з оточуючим світом; визначати ефективні шляхи та засоби профілактики вад інтелектуальних порушень; виявляти особливості та шляхи покращення життя і діяльності дітей з вадами інтелекту в соціальному оточенні (сім’ї, трудових та навчальних колективах).

Галузь знань: 0101 Педагогічна освіта

Напрям підготовки: 6.010105 Корекційна освіта

Освітньо-кваліфікаційний рівень: бакалавр

Спеціальна методика математики

Розробник: кандидат педагогічних наук, старший викладач Нікітіна О.О.

Курс «Спеціальна методика математики» передбачає ознайомлення студентів з педагогічною системою (цілями, змістом, методами та прийомами, організаційними формами й засобами) навчання математики учнів із затримкою психічного розвитку та формування у студентів практичних методико-математичних (навчальних, проектувальних, контрольно-оцінних, організаційних, корекційних) умінь.

Мета курсу полягає у розкритті мети, завдань, змісту, особливостей побудови курсу спеціальної методики математики відповідно до вимог Державного стандарту освітньої галузі «Математика» та чинних навчальних програм для спеціальних загальноосвітніх шкіл для дітей із затримкою психічного розвитку; вивченні основних вимог доматематичної підготовки учнів за роками навчання у спеціальному навчальному закладі; аналізі загальних вимоги до усного й писемного математичного мовлення та критеріїв оцінювання знань, умінь і навичок таких учнів з математики; вивченні особливостей календарно-тематичного планування занять із математики в спеціальних навчальних закладах та використання сучасних навчальних технологій на уроках математики; оволодінні засобами, формами й методами навчання математики школярів; опануванні методикою вивчення основних навчальних тем початкового курсу математики; вивченні передового педагогічного досвіду навчання математики в початкових класах.

Навчання студентів факультету педагогіки та психології «Спеціальної методики математики» включає:

  • теоретичну підготовку, яка спрямована на засвоєння основних методологічних, психолого-педагогічних, методичних засад початкового курсу математики та використання знань, які набули студенти при вивченні інших дисциплін – математики, корекційної педагогіки, загальної педагогіки, психології, шкільної гігієни, інших спеціальних методик навчання школярів філологічним, природничим і образотворчим дисциплінам;

  • технологічний аспект полягає у реалізації в навчальному процесі цілей удосконалення професійної підготовки майбутнього вчителя спеціального навчального закладу на рівні «бакалавр» за допомогою формування єдності теоретичних знань і практичних навичок, тобто формування професійно-методичних компетентностей;

  • формування у студентів інтересу до майбутньої професії, активної позиції, відповідальності;

  • розвиток творчого та критичного мислення, оцінних суджень щодо різноманітних методичних позицій у викладанні математики учням із вадами інтелекту різних вікових груп;

формування практико-орієнтованих умінь: організаційно-дидактичних (визначати мету, формулювати цілі, планувати структуру уроку); здійснювати ситуаційне моделювання (встановлювати дидактичне навантаження завдань, застосовувати арсенал методів і прийомів до конкретної навчально-дидактичної ситуації); творчих (оптимально застосовувати теоретичні знання до вирішення практичних завдань, методично грамотно здійснювати управління процесом навчання математики школярів); корекційних (складати спеціальні корекційно-розвиваючі завдання для роботи з дітьми, які мають вади інтелекту на уроках математики).

Наскрізною лінією підготовки студента з курсу «Спеціальна методика математики» виступає взаємозв’язок теоретичних знань з практикою педагогічної діяльності сучасної спеціальної школи, оволодіння технологіями навчання математики учнями із вадами інтелекту, формування професійних умінь та педагогічної майстерності майбутніх учителів.

Основними завданнями курсу «Спеціальна методика математики» є:

  • підготовка студентів до навчання математики дітей з інтелектуальними вадами;

  • розкрити студентам принципи, зміст і методи роботи вчителя спеціального загальноосвітнього навчального закладу для дітей з інтелектуальними вадами на уроці математики;

  • показати, яке місце належить курсу математики на сучасному етапі як спеціальному навчальному предмету;

  • підготувати студентів до навчання учнів математики у спеціальних загальноосвітніх школах для дітей з ІВ;

  • виробити необхідні педагогу-дефектологу методичні навички і вміння, які студенти зможуть використати у своїй практичній діяльності.

Курс методики реалізується через систему лекцій, практичних занять, педагогічну практику студентів, курсові та дипломні дослідження.

На лекціях викладаються основні теоретичні положення методики викладання математики у початкових класах з опорою на історію розвитку МВМ, результати наукових досліджень, передовий педагогічний досвід вчителів початкових класів міста і області. На практичних заняттях студенти засвоюють теоретичні знання, виконують різноманітні методичні завдання (аналіз програм, методичних посібників, підручників, складання нестандартних завдань тощо), працюють з методичною літературою (аналізують, рецензують, конспектують), вчаться творчо використовувати її у конкретних дидактичних ситуаціях. На практичних заняттях студенти ознайомлюються з новими технологіями навчання та навчаються їх застосовувати на уроках математики у початкових класах (наприклад, технологією складання нестандартних задач з математики для початкових класів), аналізують та обговорюють різні методичні підходи до організації початкової математичної освіти, складають фрагменти уроків, проводять ділові ігри (рольові), використовують проблемний виклад, проблемні демонстрації, застосовують метод ситуаційного моделювання та стратегії освітніх перспектив у навчанні. Обов’язковим видом підготовки є самостійна робота, коли студенти складають конспекти позакласних заходів та уроків до конкретних тем початкового курсу математики, розробляють системи підготовчих, тренувальних або творчих завдань, готують зразки наочності, виготовляють альбоми (коротких записів до простих і складених задач, геометричного матеріалу).

Основні вимоги до знань і вмінь студентів.

По закінченню вивчення курсу «Спеціальна методика математики»

студент повинен знати:

– основні методи та принципи організації роботи з формування системи математичних знань у дітей з вадами інтелекту різних вікових груп;

– особливості засвоєння математичних знань учнями з інтелектуальними вадами;

– основні умови здоров’язбережувальної організації навчально-виховного процесу під час навчання математики у спеціальних навчальних закладах;

– особливості використання методів навчання на уроках математики;

– завдання вивчення, змісту та особливостей побудови початкового курсу математики відповідно до вимог Державного стандарту освітньої галузі «Математика»;

уміти: визначати готовність до навчання математики учнів з вадами інтелекту;

– формувати систему математичних знань, умінь та навичок у школярів із вадами інтелекту різних вікових груп;

– робити аналіз уроку з математики та складати спеціальні корекційно-розвиваючі завдання для роботи з дітьми, які мають вади інтелекту на уроках математики;

– моделювати уроки та позакласні заходи з математики, продуктивно й нестандартно організовувати процес навчання, виховання і розвитку дітей з вадами інтелекту з метою забезпечення реалізації вимог Державного стандарту освітньої галузі «Математика»; вести їх обговорення, давати оцінку й самооцінку проведених занять;

– організувати власну самостійну навчально-дослідницьку діяльність.

Галузь знань: 0101 Педагогічна освіта

Напрям підготовки: 6.010105 Корекційна освіта

Освітньо-кваліфікаційний рівень: бакалавр

Актуальні проблеми корекційної педагогіки

Розробник: кандидат педагогічних наук, старший викладач Завітренко Д.Ж.

Предметом вивчення інтегрованого курсу «Актуальні проблеми корекційної педагогіки» є медико-біологічні і психолого-педагогічні знання і підходи до проблем корекційної освіти, порівняльний аналіз виявлених проблем. Предметом вивчення модулю 1 «Актуальні медико-біологічні проблеми дефектології» є медико-біологічні знання і підходи до проблем корекційної освіти, порівняльний аналіз виявлених дефектологічних проблем, способів організації їхнього розв’язання.

Мета і завдання модулю «Актуальні медико-біологічні проблеми дефектології» – формування у студентів наукових знань і підходів до проблем спеціальної дефектологічної освіти, оволодіння порівняльним аналізом виявлених проблем, способів організації їх розв’язання.

Предметом вивчення модулю «Сучасні психолого-педагогічні проблеми дефектології і корекційної освіти» є наукові педагогічні, психологічні знання і підходи до проблем корекційної освіти, порівняльний аналіз виявлених дефектологічних проблем, способів організації їхнього розв’язання.

Мета і завдання модулю «Сучасні психолого-педагогічні проблеми дефектології і корекційної освіти» – формування у студентів наукових педагогічних знань і підходів до проблем спеціальної дефектологічної освіти, оволодіння порівняльним аналізом виявлених проблем, способів організації їх розв’язання; ознайомлення із сучасними тенденціями розвитку науки і корекційної освіти.

Згідно з вимогами освітньо-професійної програми студенти повинні після опанування інтегрованим курсом «Актуальні проблеми корекційної педагогіки» знати:

– сучасний стан наукового знання і перспективи його розвитку, досягнення вітчизняної та зарубіжної науки з проблем дефектології, основні інноваційні технології в корекційній освіті; уміти: пропонувати вирішення актуальних проблем розвитку наукового знання; працювати з різними джерелами інформації; організовувати і проводити аналіз умов і факторів освітнього процесу з метою його оптимізації; проектувати і реалізовувати корекційно-освітній процес в інноваційному режимі.

Вивчення дисципліни «Актуальні проблеми корекційної педагогіки» передбачає формування у студентів наступних фахових компетентностей: загальнопрофесійних компетентностей:

– вміння визначати актуальні проблеми навчання, виховання і розвитку осіб з особливими освітніми потребами, проблеми наукових досліджень із спеціальної педагогіки та психології; здатність до самостійної організації, планування наукових досліджень та розв’язання поставлених проблем.

  • здатність здійснювати освітньо-корекційний процес з урахуванням

  • психофізичних, вікових особливостей та індивідуальних освітніх потреб осіб з тяжкими порушеннями мовлення в спеціальних та інклюзивних дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладах; реабілітаційних установах;

– професійні цінності: практика згідно з принципами деонтології, пов’язаними з професійною діяльністю вчителя-логопеда; усвідомлення педагогічних, психологічних та соціальних наслідків в сфері професійної діяльності. компетентності у сфері корекційно-педагогічної діяльності:

– уміння проектувати індивідуальні маршрути розвитку, освіти, соціальної адаптації та інтеграції осіб з порушеннями психофізичного розвитку на основі результатів їхнього психолого-педагогічного вивчення;

–здатність до забезпечення міждисциплінарної взаємодії за умови вирішення актуальних корекційно-педагогічних завдань;

– глибокі знання та розуміння сучасних уявлень про зміст, принципи організації, навчально-методичне забезпечення та механізми практичної роботи з особами, які мають порушення психофізичного розвитку; компетентності у сфері діагностико-аналітичної і консультативної діяльності:

  • здатність до психолого-педагогічного вивчення осіб з порушеннями психофізичного розвитку з метою виявлення особливостей їхнього розвитку, здійснення комплексного супроводу; прогнозування їхніх потреб у корекційнопедагогічних, спеціальних психологічних, медичних та соціальних послугах; компетентності у сфері організаційно-управлінської діяльності (лідерство, менеджмент та командна робота):

  • здатність працювати з окремими людьми та командами з метою сприяння високоякісному комплексному супроводу особистості з порушеннями психофізичного розвитку;

– здатність до організації корекційно-педагогічного процесу в освітніх установах, закладах охорони здоров’я і соціального захисту.

Галузь знань: 01 Освіта

Напрям підготовки: 016 Спеціальна робота

Освітньо-кваліфікаційний рівень: бакалавр

Вступ до спеціальності

Розробник: кандидат педагогічних наук, старший викладач Завітренко Д.Ж.

Мета: сформувати у студентів знання, уміння та навички організації ефективної корекційної допомоги дітям з психофізичними вадами, розуміння специфіки надання їм необхідної допомоги.

Завдання: здійснити ґрунтовну психолого-педагогічну підготовку вчителя до проведення корекційно-реабілітаційної допомоги дітям з особливими потребами, розкрити теоретичні основи корекційної педагогіки, розглянути сучасні тенденції і проблеми навчально-виховної діяльності у спеціальних навчальних закладах для дітей з різними вадами психофізичного розвитку.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен знати:

    • методологічні і теоретичні основи корекційної педагогіки;

    • підходи держави і суспільства до організації освіти дітей, які мають суттєві недоліки психофізичного розвитку;

    • основи теорії та історії корекційної педагогіки її спеціальної дидактики та предметні галузі;

    • основні поняття і терміни корекційної педагогіки;

    • особливості і закономірності розвитку різних категорій дітей з психофізичними вадами (глухих, сліпих, розумово відсталих, з порушеннями мовлення, емоційно-вольової сфери, соціальної поведінки, опорно-рухового апарату);

    • сутність комплексного діагностичного обстеження дітей та комплектування освітніх установ для них;

    • диференційовані та індивідуальні механізми і прийоми корекційного навчання та виховання кожної із категорій дітей в умовах їхньої індивідуальної освіти.

    • стан допомоги дітям з особливими освітніми потребами на сучасному етапі розвитку держави, нормативно-правове забезпечення і практику надання корекційно-реабілітаційної допомоги різним контингентам дітей з особливостями психофізичного розвитку;

    • проблеми корекційної педагогіки, пов'язані з розумінням особливостей аномальної дитини раннього і дошкільного віку та можливі шляхи надання їй допомоги;

    • уявлення про значущість своєчасного виявлення порушень розвитку в дітей, шляхи та способи попередження, діагностики та корекції порушень психофізичного розвитку у дітей різного віку;

Після вивчення навчального матеріалу студент повинен уміти:

  • аналізувати політику Української держави щодо розвитку спеціальної освіти в історичній ретроспективі;

  • виокремлювати методологічні і науково-теоретичні основи корекційної педагогіки;

  • з'ясовувати способи виявлення і подолання порушень психофізичного розвитку у дітей раннього і дошкільного віку;

  • опрацьовувати наукову та методичну літературу з проблем діагностики та корекції психофізичного розвитку дітей дошкільного і шкільного віку;

  • опрацьовувати інформаційні джерела з метою ознайомлення з технологіями і методиками навчання дітей з різними порушеннями психофізичного розвитку;

  • розробляти модель комплексної корекційно-реабілітаційної допомоги дітям з порушеннями психофізичного розвитку;

  • визначати зміст корекційної роботи з дітьми, що мають відхилення в розвитку;

  • планувати та організовувати корекційну роботу з дітьми з особливими потребами;

  • організовувати спостереження за дитиною з особливими освітніми потребами;

  • аналізувати заняття, що проводяться в групах, класах, з погляду реалізації у його змісті навчальної, розвивальної і вихованої мети.

Галузь знань: 0101 Педагогічна освіта

Напрям підготовки: 6.010105 Корекційна освіта

Освітньо-кваліфікаційний рівень: бакалавр

КОРЕКЦІЙНА ПСИХОПЕДАГОГІКА

Розробник: кандидат педагогічних наук, старший викладач Завітренко Д.Ж.

На сучасному етапі розвитку освітньо-виховної системи в Україні активного впровадження набуває інтегрування дітей з порушеннями психофізичного розвитку в загальноосвітній простір. Цим зумовлює суттєве оновлення змісту, організаційних форм і технологій навчання на основі сучасних інноваційних підходів, забезпечення психолого-педагогічного супроводу дітей у навчальному процесі.

Згідно світових тенденцій та національного досвіду України передбачені різні форми організації освіти і соціалізації для дітей із вадами фізичного та психічного розвитку, зокрема в умовах загальноосвітніх установ для дітей із нормальним розвитком (так зване інтегроване та інклюзивне навчання і виховання). Звичайно, в таких установах працюють фахівці із загальноосвітньою чи загальнопсихологічною підготовкою, які з особливостями дітей із порушеннями психофізичного розвитку та специфікою їх навчання і виховання в достатній мірі незнайомі. Враховуючи, що такі діти потрапляють у різні типи установ, де перебувають разом з дітьми, котрі мають нормальний розвиток, і потребують спеціальної корекційно-спрямованої роботи для збереження їх розвитку, виправляння і компенсації певних вад, відхилень у процесі соціалізації, є потреба в ознайомленні майбутніх педагогів шкільних установ з основами такої галузі педагогічної науки, як корекційна педагогіка.

Мета курсу – розкрити методологічні і теоретичні основи корекційної педагогіки, зокрема шкільної, науково-теоретичні засади корекційно-реабілітаційної допомоги дітям з особливими освітніми потребами, розглянути історичний аспект розвитку теорії та практики спеціальної освіти, сучасні тенденції і проблеми організації педагогічної допомоги дітям з особливими освітніми потребами, розкрити особливості психолого-педагогічного супроводу дітей з порушеннями психофізичного розвитку в умовах навчальних закладів загального типу; сформувати у студентів знання, уміння та навички організації ефективної корекційної допомоги дітям з психофізичними порушеннями в інклюзивних групах, розуміння специфіки надання їм необхідної допомоги.

Завдання курсу:

  • аналіз методологічних і теоретичних основ корекційної педагогіки;

  • ознайомлення майбутніх вихователів масової системи освіти з підходами держави і суспільства до організації освіти дітей, які мають суттєві недоліки психофізичного розвитку, основами теорії та історії корекційної педагогіки, основами її спеціальної дидактики та предметними галузями, основними поняттями корекційної педагогіки і спеціальної психології, особливостями і закономірностями розвитку різних категорій дітей з психофізичними вадами (глухих, сліпих, розумово відсталих, з порушеннями мовлення, емоційно-вольової сфери, соціальної поведінки, опорно-рухового апарату), комплексним діагностичним обстеженням дітей та комплектуванням освітніх установ для них, а також диференційованими та індивідуальними механізмами і прийомами корекційного навчання та виховання кожної із категорій дітей, головним чином, в умовах їх індивідуальної освіти.

  • презентація потужного гуманістичного потенціалу корекційної педагогіки і широкої технологічної оснащеності, які дозволяють вирішувати такі проблеми, які є непосильними для медицини та загальної педагогіки;

  • інформування майбутніх вихователів про стан допомоги дітям з особливими освітніми потребами на сучасному етапі розвитку держави, нормативно-правове забезпечення і практику надання корекційно-реабілітаційної допомоги різним контингентам дітей з особливостями психофізичного розвитку;

  • забезпечення необхідної теоретичної підготовки студентів з питань корекційної педагогіки, пов’язаних з розумінням особливостей проблемної дитини різного віку та можливих шляхів надання їй допомоги, формування уявлення про значущість своєчасного виявлення порушень розвитку в дітей, шляхи та способи попередження, діагностики та корекції порушень психофізичного розвитку;

  • ознайомлення з педагогічними технологіями виховання і навчання дітей дошкільного віку з порушеннями або відхиленнями в розвитку;

  • ознайомлення з особливостями забезпечення індивідуалізації розвитку, навчання і виховання дітей з особливими потребами;

  • формування вміння складати індивідуальні програми розвитку, навчання і виховання дітей з порушеннями психофізичного розвитку, які перебувають в загальноосвітньому просторі;

  • формування професійного інтересу у педагогів масової системи, проблеми виховання і навчання дітей з відхиленнями в розвитку, розкриття перед ними освітніх можливостей різних предметних галузей корекційної педагогіки і потенційних можливостей розвитку дітей з особливими освітніми потребами.

У процесі вивчення курсу важливо зосередити увагу на засвоєнні знань із таких питань: теоретичні основи корекційної педагогіки, особливості навчання, виховання і розвитку дітей різного віку з різними видами порушень, система корекційної роботи з дітьми в умовах інклюзивного навчання, індивідуалізація розвитку, навчання і виховання дітей з особливостями психофізичного розвитку.

Підвищенню ефективності практичних занять сприятиме передбачене програмою виконання індивідуального навчально-дослідницького завдання та завдань для самостійної роботи, зокрема реферативних досліджень з актуальних проблем розвитку, становлення педагогічних систем навчання і виховання дітей різного віку з відхиленнями в розвитку в контексті інтеграції у європейський освітній простір; розроблення моделі комплексної системи корекційно-реабілітаційної допомоги дітям з особливими потребами, інтегрованими в загальноосвітній простір; підготовка творчого проекту «Інтегроване, інклюзивне виховання дітей з особливими потребами: проблеми, пошуки, перспективи».

Під час практичних занять, індивідуальної навчально-дослідницької та самостійної роботи студенти набувають уміння та навички:

1. Аналізувати політику Української держави щодо розвитку спеціальної освіти в історичній ретроспективі.

2. Виокремлювати методологічні і науково-теоретичні основи корекційної педагогіки.

3. З'ясовувати способи виявлення і подолання порушень психофізичного розвитку у дітей раннього і дошкільного віку.

4. Опрацьовувати наукову та методичну літературу з проблем діагностики та корекції психофізичного розвитку дітей різного віку.

5. Опрацьовувати інформаційні джерела з метою ознайомлення з технологіями і методиками навчання дітей з різними порушеннями психофізичного розвитку.

6.Розробляти модель комплексної корекційно-реабілітаційної допомоги дітям з порушеннями психофізичного розвитку.

7. Визначати зміст корекційої роботи з дітьми, що мають відхилення в розвитку і перебувають в ДНЗ загального типу.

8.Планувати та організовувати корекційну роботу з дітьми з особливими потребами в інклюзивних групах.

9. Організовувати спостереження за дитиною з особливими освітніми потребами, яка перебуває в загальноосвітньому просторі.

10. Розробляти індивідуальні програми навчання і виховання дітей з різними видами порушень психофізичного розвитку.

11. Індивідуалізовувати заняття для дітей віком від 3 до 6-7 років, фіксувати додаткові варіанти для індивідуалізації заняття, планувати та оцінювати ефективність індивідуальних занять.

12. Аналізувати заняття, що проводяться в інклюзивних групах, з погляду реалізації у його змісті навчальної, розвивальної і вихованої мети.

13. Визначати особливості співпраці ДНЗ з сім’ями, де є діти з особливими освітніми потребами.

Одержані знання та уміння допоможуть майбутнім фахівцям забезпечити моніторинг психофізичного і соціального розвитку дітей, врахувати індивідуальні особливості кожної дитини при складанні індивідуальної програми розвитку, навчання і виховання з метою корекції процесів розвитку і соціалізації дитини, у якої внаслідок дії різних факторів ці процеси ушкоджені; ефективно організувати взаємодію з родинами, котрі виховують дітей з особливими освітніми потребами

Галузь знань: 0101 Педагогічна освіта

Напрям підготовки: 6.010105 Корекційна освіта

Галузь знань: 01 Освіта

Напрям підготовки: 016 Спеціальна робота

Освітньо-кваліфікаційний рівень: бакалавр

Спеціальна психологія

Розробник: кандидат педагогічних наук, доцент Васецька Т.М.

Сьогоднішній етап відзначається тривожною тенденцією зростання кількості дітей із проблемами фізичного та психічного здоров'я, які зумовлюються біологічними, екологічними, соціально-психологічними чинниками, а також їх поєднанням. Зростаюча громадська тривога за стан та положення в школі дітей з різними вадами психічного розвитку, визнання необхідності посилення психолого-педагогічного впливу на покращання та збереження їх психічного та фізичного здоров'я ставлять в ряд невідкладних завдань обґрунтування та створення адекватної системи шкільного навчання та виховання цих дітей.

Для дітей з проблемами розвитку, згідно світових тенденцій та національного досвіду України, передбачені різні форми організації освіти і соціалізації, зокрема в умовах загальноосвітніх установ для дітей із нормальним розвитком (так зване інтегроване та інклюзивне навчання і виховання). Враховуючи, що такі діти потрапляють у різні типи установ, де вони перебувають разом з нормальними дітьми і потребують спеціальної корекційно-спрямованої роботи для збереження їх розвитку, виправлення і компенсації певних вад, відхилень у процесі соціалізації, є потреба в ознайомленні майбутніх психологів – з основами такої галузі як спеціальна психологія.

Незважаючи на певні досягнення вітчизняної науки та практики, традиційні підходи до розв’язання проблем соціалізації та навчання дітей з вадами розвитку не характеризуються системністю, наступністю, ефективністю і потребують кардинальних змін. У зв’язку з цим набула особливої актуальності потреба в системі соціальної реабілітації, адаптації та психолого-педагогічного супроводу дітей з обмеженими можливостями. Педагогічний аспект має дуже велике значення для всього процесу реабілітації, для успішної інтеграції дитини в суспільство. У процесі навчання й виховання відбувається соціалізація особистості, накопичення нею життєвого досвіду, знань, підготовка до активної участі у всіх сферах діяльності. Соціально-психологічний аспект соціальної реабілітації таких дітей, передбачає корекцію психологічного стану дитини, а також формування соціально-психологічної адаптації, що в подальшому призведе до зміни життєвої ситуації.

Робочу навчальну програму укладено згідно з вимогами кредитно-модульної системи організації навчання. Програма визначає обсяги знань, які повинен опанувати бакалавр відповідно до вимог освітньо-кваліфікаційної характеристики, алгоритму вивчення навчального матеріалу дисципліни «Спеціальна психологія», необхідне методичне забезпечення, складові та технологію оцінювання навчальних досягнень студентів. «Спеціальна психологія» є складовою частиною дисциплін психологічного циклу. Її вивчення передбачає підвищення професійної компетентності спеціальних педагогів та сприяє ефективній самореалізації їх, як фахівців.

Програма курсу «Спеціальної психології» передбачає дати студенту знання з основних напрямків психологічних досліджень у вітчизняній та зарубіжній спеціальній психології. Спеціальна психологія – центральна профілююча дисципліна в системі підготовки майбутніх спеціальних педагогів. Курс «Спеціальна психологія» спрямований на створення загальних теоретичних основ наукового світогляду спеціальних педагогів та на формування інтересу до прикладної діяльності.

Метою вивчення дисципліни є набуття, гармонізація та синтез знань стосовно проблематики спеціальної психології; формування наукового світогляду щодо психологічних чинників поведінки особи з вадами фізичного та психічного розвитку, вмінь самостійно проводити психодіагностичну і консультативну роботу з такими особами, зважено та відповідально підходити до вибору заходів їх реабілітації та корекції.

В результаті вивчення дисципліни студенти повинні знати:

- теоретико-методологічні засади спеціальної психології, її місце в системі психологічних дисциплін;

- понятійний апарат спеціальної психології;

- предмет, завдання та історію спеціальної психології;

- особливості психічного розвитку осіб із розумовою відсталістю;

- сутність та можливості корекції затримки психічного розвитку;

- особливості психічного розвитку осіб із дефектами слуху та зору;

- основні прикладні проблеми спеціальної психології.

Студенти повинні вміти:

- застосовувати отримані знання в практичній діяльності;

- здійснювати соціально-психологічний аналіз соціалізації та розвитку осіб із дефектами розвитку;

- здійснювати вивчення осіб із дефектами розвитку;

- на основі вивчення особливостей соціалізації осіб із дефектами розвитку розробляти рекомендації щодо оптимізації процесу їх навчання і виховання;

- враховувати знання з спеціальної психології у професійній діяльності;

- проводити прикладні психолого-педагогічні дослідження

Завдання курсу:

  • Розкриття сутність спеціальної психології.

  • Ознайомити з психофізичними особливостями різних категорій людей з обмеженими можливостями.

  • Розвинути професійно важливі якості педагога у роботі з різними категоріями людей з особливостями психофізичного розвитку.

Галузь знань: 0301 Соціально-політичні науки

Напрям підготовки: 6.030103 Практична психологія

Додаткова спеціальність: 6.010106 Соціальна педагогіка

Освітньо-кваліфікаційний рівень: бакалавр

Основи клінічної психології

Розробник: кандидат медичних наук, ст. викладач Брикульська М.В.

«Основи клінічної психології» як дисципліна, може застосовуватися не лише в медицині, а й у різних виховних, соціальних та консультативних установах, обслуговуючих дорослих та дітей з вадами розвитку та психологічними проблемами. У педагогічній практиці ці знання дають змогу спеціалістові вчасно розпізнати у дитини відхилення в поведінці або психічні розлади та окреслити подальші дії.

Набуті знання допомагають застосовувати у відносинах з дитиною адекватні технології виховання, психолого - педагогічну корекцію та створювати оптимальні умови для розвитку особи з урахуванням її індивідуальних особливостей.

На теперішній час, для майбутніх педагогів, практичних та соціальних психологів важливе місце мають знання медичної психології.

На практичних заняттях студенти набувають практичних умінь та навичок оцінки стану здоров’я та фізичного розвитку дітей, планування навчально – виховного процесу із врахуванням гігієнічних вимог для дітей різних вікових категорій, набувають вміння надавати психологічну допомогу під час надзвичайних ситуацій.

Мета:

- надати знання про методи та засоби діагностики психічних відхилень;

- надати знання про диференціацію психопатологічних симптомів та синдромів;

- оволодіти вмінням надавати психологічну допомогу, а також знання з психопрофілактичних заходів.

Завдання:

- вивчення впливу психологічних і психосоціальних факторів на розвиток поведінкових та особистісних порушень у дитини, їх корекція та профілактика;

- вивчення специфіки та вплив відхилень у психічному та соматичному розвитку на особистість і поведінку дитини;

- розробка та використання на практиці принципів та методів клініко – психологічного дослідження в педагогічних цілях для корекції та профілактики.

В результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен знати:

методи дослідження клінічної психології, розуміти проблему норми та патології, диференціювати психосоматичні розлади, психологію екстремальних та кризових ситуацій, засоби попередження та подолання стресу, а також надання самодопомоги.

Після вивчення навчального матеріалу студент повинен вміти:

проводити психологічне дослідження з врахуванням нозологічної, вікової специфіки, володіти основними інтерпретаційними схемами, володіти основними клініко – психологічними методами дослідження, складання плану психологічної реабілітації.

Галузь знань: 0101 Педагогічна освіта

Напрям підготовки: 6.010105 Корекційна освіта

Галузь знань: 01 Освіта

Напрям підготовки: 016 Спеціальна робота

Освітньо-кваліфікаційний рівень: бакалавр

Психопатологія

Розробник: кандидат медичних наук, ст. викладач Брикульська М.В.

Навчальна дисципліна «Психопатологія» базується на матеріалах сучасних вітчизняних та наукових досліджень з психопатології.

Психопатологія представляє собою клінічну науку, засновану на даних анатомії, фізіології, патофізіології, невропатології, біохімії, симптоматиці внутрішніх хвороб та ін. Як самостійна наука, вона разом з тим, тісно пов’язана з іншими галузями медичних знань, тому що, при будь-якому захворюванні, страждає весь організм. Отже, тією чи іншою мірою і психіка.

В основі патопсихології закладені загально - педагогічні принципи, однак навчання і виховання дітей з відхиленнями психіки мають свої особливості. Тому, патопсихологія є медико – педагогічною наукою, в якій висвітлюються всі проблеми, пов’язані з навчанням і вихованням особливих дітей. В цьому курсі аналізуються та узагальнюються найбільш сучасні погляди на сутність психічних розладів у дітей і підлітків, наводяться методи їх лікувально – педагогічної компенсації, розкриваються питання реабілітації дітей з вадами. Курс розрахований на майбутніх педагогів – психологів, дефектологів і медичних працівників шкіл дефектологічного профілю.

Засвоєння матеріалу курсу сприяє клінічному розпізнаванню захворювання, орієнтації медичної та психологічної допомоги.

Мета:

- опанування дисципліни як науки;

- оволодіння знанням про причини виникнення порушень в розвитку підлітка або дорослої людини;

-оволодіння методиками дослідження та діагностики психічних розладів.

Завдання:

- здійснення належної підготовки вчителя до вміння розкрити загальні закономірності виникнення психопатологічних змін;

- набути навичок диференціації змін в психології підлітка, надати рекомендації щодо їх корекції.

В результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен знати: особливості психічного і фізичного розвитку дітей з проблемами розвитку, класифікацію медичних, педагогічних, психологічних порушень розвитку, клінічні прояви, методи дослідження та правила будови корекційних програм.

Після вивчення навчального матеріалу студент повинен вміти: диференціювати патологічні стани, будувати корекційні програми, використовувати сучасні технології при роботі з дітьми, проводити відбір дітей до спеціальних закладів.

Галузь знань: 05 Соціальні та поведінкові науки

Напрям підготовки: 053 Психологія

Освітньо-кваліфікаційний рівень: бакалавр

Основи анатомії та фізіології нервової системи

Розробник: кандидат педагогічних наук, ст. викладач Бармак І.М.

Дисципліна «Основи анатомії та фізіології нервової системи» зорієнтована на висвітлення таких питань як особливості будови та функціонування нервової клітини, тканини й системи, особливості вищої нервової діяльності людини. Опанування дисципліною дає чітке уявлення про матеріальну сторону всіх процесів організму й сприяє розумінню єдності живого світу. При вивченні курсу дотримується принцип цільності організму, його зв’язку з навколишнім середовищем і суспільством.

Мета курсу – ознайомлення з методами досліджень й значенням анатомії та фізіології нервової системи; з особливостями будови та функціонування нервової системи; формування практичних вмінь та навичок пояснення фізіологічних механізмів регуляції функцій організму.

Завдання курсу:

Торетичні – формування системи знань про будову та функціонування нервової системи людини, про особливості психічних явищ; ознайомлення студентів з особливостями подразнення клітин, механізмами виникнення і поширення збудження; формування системи знань з особливостей досліджень і аналізу фізіологічних показників з метою отримання інформації про функціональний стан нервової системи організму та вищої нервової діяльності.

Практичні – формування вміння розрізняти на рисунках, схемах, анатомічних препаратах основні частини і структури нервової системи людини; описувати особливості взаємозв’язків різних нервових структур; пояснювати яким чином функціонують нервові клітини; практичних навичок і вмінь фізіологічного експерименту, які набувають студенти у процесі виконання практичних робіт.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен:

знати: основні анатомо-морфологічні особливості нервової тканини, нервової системи; механізм регуляції узгодженості функцій організму людини та взаємозв’язку організму з навколишнім середовищем; типи вищої нервової діяльності людини; особливості формування поведінкового акту; механізми підтримання, збереження та зміцнення психічного стану дюдини.

вміти: пояснити участь різних відділів центральної нервової системи в регуляції фізіологічних процесів організму та вищої нервової діяльності; підбирати адекватні експериментальні методики визначення типів вищої нервової діяльності; формулювати мету і завдання дослідження рухливості нервових процесів і їх урівноваженості; досліджувати стан фізіологічних функцій, процесів і станів нервової системи людини; аналізувати отримані результати дослідження.

Галузь знань: 01 Освіта

Напрям підготовки: 012 Дошкільна освіта

Освітньо-кваліфікаційний рівень: бакалавр

Вікова фізіологія і валеологія, анатомія,

фізіологія та патологія дітей з основами генетики»

Розробник: кандидат педагогічних наук, ст. викладач Бармак І.М.

Основною метою курсу є формування професійної компетентності майбутніх педагогів, оптимізація теоретичної підготовки майбутніх фахівців, набуття ними навичок педагогічної діяльності з урахуванням анатомо-фізіологічних, валеологічних та генетичних аспектів; формування оздоровчого світогляду та поведінки людини, створення стійких мотивацій щодо здорового способу життя, навчання комплексу оздоровчих умінь і навичок, механізмів організації життєдіяльності на принципах здорового способу життя.

Завдання курсу:

Теоретичні – ознайомлення студентів з системою знань про закономірності та механізми спадковості і мінливості організмів; з особливостями подразнення клітин, механізмами виникнення і поширення збудження; формування системи знань про будову дитячого організму, про механізми перебігу основних фізіологічних функцій; функції різних відділів центральної нервової системи дитячого організму та особливості їхніх вікових змін; уявлення про основні дитячі захворювання, розкриття їхньої етіології, симптомів та способів профілактики цих захворювань; забезпечення накопичення знань для формування студентом власного валеологічного обґрунтування та індивідуальної програми здорового способу життя; формування системи знань з особливостей досліджень і аналізу фізіологічних показників з метою отримання інформації про функціональний стан систем організму та вищої нервової системи.

Практичні – розвиток вміння вирішення генетичних задач, пояснювати зв’язок між їхніми будовою і функціями; практичних навичок і вмінь фізіологічного експерименту, які набувають студенти у процесі виконання практичних робіт.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен:

знати: загальні закономірності росту і розвитку дітей і підлітків; особливості успадкування станів ознак, мінливості та адаптації; особливості анатомічної будови систем організму дитини й фізіологічних процесів; вікові особливості функціонування мозку дитини, значення нервової системи в регуляції та узгодженості функцій організму дитини й взаємозв’язку організму з навколишнім середовищем; складники і чинники формування здорового способу життя; закономірності і особливості впливу соціуму, які визначають здоров’я сучасної людини; школознавчі аспекти валеологічних знань.

вміти: визначати загальнобіологічні та спеціальні поняття; застосовувати методи генетики з метою вивчення закономірностей передачі ознак із покоління в покоління; застосовувати аналіз родоводів для визначення типу успадкування тієї чи іншої ознаки, тієї чи іншої хвороби в кожному окремому випадку; складати прогноз для нащадків залежно від того, як успадковується певне захворювання; розпізнавати органи і системи органів, пояснювати зв’язок між їхніми будовою і функціями; застосовувати конкретні знання для пояснення фізіологічних процесів, еволюційних особливостей, екологічних ситуацій; пояснювати шкідливість впливу факторів ризику на здоров'я людини,; використовувати методики дослідження функціонального стану організму дитини й аналізувати отримані дані залежно від вікових, індивідуальних особливостей; надавати першу медичну допомогу при травмах, кровотечах тощо; обґрунтовувати необхідність для сучасної людини набуття знань, вмінь і навичок збереження і зміцнення здоров’я; визначати основні чинники формування здорового способу життя; обирати доцільні для індивіда форми і методи формування фізичного, психічного і духовного здоров’я; впроваджувати заходи, спрямовані на профілактику вживання алкоголю, наркотиків, тютюнокуріння, зараження СНІДу, розраховані на різні цільові аудиторії (школярів, батьків, групп ризику).

Галузь знань: 01 Освіта

Напрям підготовки: 016 Спеціальна освіта

Освітньо-кваліфікаційний рівень: бакалавр

Анатомія, фізіологія та патологія дітей з основами генетики

Розробник: кандидат педагогічних наук, ст. викладач Бармак І.М.

Важливу роль у формуванні професійності майбутнього вчителя-логопеда відіграє надбана в процесі навчання система знань про анатомічну будову тіла людини, його функціонування та аспекти патологій, генетичні основи порушень та захворювань.

Мета курсу – ознайомлення студентів з основними засадами клітинної фізіології, особливостями будови дитячого організму та його фізіологічними системами, функціями органів, систем органів і організму в цілому; з основними генетичними аспектами спадковості та мінливості й особливостями патологій функціональних систем людського організму; з особливостями аномалій обміну речовин, порушень конституції тіла, психічними захворюваннями, причиною яких є генні мутації та хромосомні аберації; методами досліджень; формування професійної компетентності майбутніх вчителів-логопедів.

Завдання курсу:

Теоретичні – активізація пізнавальної діяльності в процесі професійної підготовки та формування наукового світогляду, розвиток пізнавального інтересу до генетичних основ спадковості та мінливості; ознайомлення з системою знань про закономірності та механізми спадковості і мінливості організмів, основними положеннями сучасної молекулярної генетики, закономірностями успадкування при дигібридному, моногібридному, полігібридному схрещуванні, основами онтогенезу, генетикою статі, з генетичними основами виникнення захворювань, що сприяють утворенню мовленнєвих вад в процесі онтогенезу, методами діагностики генетичних захворювань; формування системи знань про будову органів дитячого організму, про механізми перебігу основних фізіологічних функцій, функції різних відділів центральної нервової системи дитячого організму; вивчення особливостей подразнення клітин, механізмів виникнення і поширення збудження; розвиток уявлення про основні дитячі захворювання органів цілісного організму, розкриття етіології, симптомів та способів профілактики цих захворювань; формування системи знань з особливостей досліджень і аналізу фізіологічних показників з метою отримання інформації про функціональний стан систем організму та вищої нервової системи.

Практичні – розвиток вмінння розв’язання генетичних задач, розпізнавати органи і системи органів, пояснювати зв’язок між їхніми будовою і функціями; навичок роботи з навчальними програмами та інформаційними ресурсами в процесі самостійної підготовки з генетики, практичних навичок і вмінь фізіологічного експерименту, які набувають студенти у процесі виконання лабораторних та практичних робіт.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен:

знати: генетичну та анатомо-фізіологічну термінологію; методи генетичних досліджень, генетичні закони та закономірності; особливості генетичних процесів в популяціях; методи визначення вірогідності генетично зумовлених подій; значення законів генетики для аналізу логопедичних та генетичних захворювань; мутагенні фактори; типи мутацій; роль генотипу і середовища у формуванні фенотипу; основні анатомо-фізіологічні особливості систем організму; механізм регуляції узгодженості функцій організму дитини та взаємозв’язку організму з навколишнім середовищем; механізми підтримання, збереження та зміцнення фізичного й психічного стану дитини; основні види патологічних станів й методи запобігання розвитку захворювань; особливості оптимального рівня розумової та фізичної працездатності.

вміти: розв’язувати задачі на моногібридне, дигібридне, аналізуюче схрещування, задачі на успадкування ознак зчеплених зі статю; користуватися методом родоводів при розв’язанні генетичних задач; вміти правильно визначати типи взаємодії генів; знати і доцільно використовувати головні закони, принципи і правила генетики; розпізнавати органи і системи органів, пояснювати зв’язок між їхніми будовою та функціями; застосовувати конкретні знання для пояснення фізіологічних процесів, еволюційних особливостей, екологічних ситуацій; розрізняти види патологій; пояснювати шкідливість впливу факторів ризику на здоров'я людини; використовувати методики дослідження функціонального стану організму дитини й аналізувати отримані дані залежно від вікових й індивідуальних особливостей.

Галузь знань: 01 Освіта

Напрям підготовки: 013 Початкова освіта

Анатомія і фізіологія з основами генетики

Розробник: кандидат педагогічних наук, ст. викладач Бармак І.М.

Основною метою курсу є формування професійної компетентності майбутніх педагогів, оптимізація теоретичної підготовки майбутніх фахівців, набуття ними навичок педагогічної діяльності з урахуванням анатомо-фізіологічних та генетичних аспектів.

Завдання курсу: засвоєння основних закономірностей спадковості і мінливості; генетичних системних механізмів онтогенезу; формування у студентів системи знань про будову дитячого організму, про механізми перебігу основних фізіологічних функцій; вивчення особливостей подразнення клітин, механізмів виникнення і поширення збудження; розвиток системи знань з особливостей досліджень і аналізу фізіологічних показників з метою отримання інформації про функціональний стан систем організму та вищої нервової системи; формування практичних навичок і вмінь фізіологічного експерименту, які набувають студенти у процесі виконання практичних робіт.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен:

знати: біохімічні основи спадковості і мінливості, генетичні системні механізми онтогенезу, основні анатомо-морфологічні особливості систем організму та особливості їхнього функціонування; механізм регуляції узгодженості функцій організму дитини та взаємозв’язку організму з навколишнім середовищем; механізми підтримання, збереження та зміцнення фізичного й психічного стану дитини; особливості оптимального рівня розумової та фізичної працездатності.

вміти: застосовувати основні генетичні закономірності для встановлення особливостей передачі ознак із покоління в покоління; застосовувати аналіз родоводів для визначення типу успадкування тієї чи іншої ознаки, складати прогноз для нащадків залежно від того, як успадковується певне захворювання; розпізнавати органи і системи органів, пояснювати зв’язок між їхніми будовою і функціями; застосовувати конкретні знання для пояснення фізіологічних процесів, еволюційних особливостей, екологічних ситуацій; пояснювати шкідливість впливу факторів ризику на здоров'я людини; застосовувати методики дослідження функціонального стану організму дитини й аналізувати отримані дані залежно від вікових та індивідуальних особливостей.

Засвоєння курсу сприятиме формуванню наукового світогляду майбутнього педагога.

Курс «Анатомія, фізіологія з основами генетики» створює необхідну базу для вивчення предметів біологічного та психологічного циклів і є основою розуміння багатьох анатомо-фізіологічних явищ.

Опанування дисципліною дає чітке уявлення про матеріальну сторону всіх процесів організму й сприяти розумінню єдності живого світу.

Галузь знань: 05 Соціальні та поведінкові

Напрям підготовки: 053 Психологія

Освітньо-кваліфікаційний рівень: бакалавр

Вікова фізіологія та валеологія

Розробник: кандидат педагогічних наук, ст. викладач Бармак І.М.

Мета курсу – висвітлення особливостей життєдіяльності організму в різні періоди онтогенезу, функції органів, систем органів і організму в цілому в міру його росту і розвитку, своєрідності функції на кожному віковому етапі; формування оздоровчого світогляду та поведінки людини, створення стійких мотивацій щодо здорового способу життя; навчання комплексу оздоровчих умінь і навичок, механізмів організації життєдіяльності на принципах здорового способу життя.

Завдання курсу:

Теоретичні - формування системи знань про вікові особливості будови органів дитячого організму та механізмів перебігу основних фізіологічних функцій; розширення знань про особливості вікових змін різних відділів центральної нервової системи дитячого організму; забезпечення накопичення знань для формування студентом власного валеологічного обґрунтування та індивідуальної програми здорового способу життя; формування системи знань з особливостей досліджень і аналізу вікових фізіологічних показників з метою отримання інформації про функціональний стан систем організму та вищої нервової системи.

Практичні – формування практичних навичок і вмінь фізіологічного експерименту, які набувають студенти у процесі виконання практичних робіт.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен:

знати: вікові особливості будови та функціонування систем органів людини; обміну речовин, значення нервової й гуморальної систем в регуляції та узгодженості функцій організму і взаємозв’язку організму з навколишнім середовищем; складники і чинники формування здорового способу життя; закономірності і особливості впливу соціуму, які визначають здоров’я сучасної людини; школознавчі аспекти валеологічних знань.

вміти: застосовувати конкретні знання для пояснення вікових особливостей будови та функціонування систем органів; пояснювати шкідливість впливу факторів ризику на здоров'я людини; оцінити функціональний стан систем організму; використовувати методики дослідження функціонального стану організму й аналізувати отримані дані залежно від вікових й індивідуальних особливостей; визначати основні ознаки патологічних станів організму; обґрунтовувати необхідність для сучасної людини набуття знань, вмінь і навичок збереження і зміцнення здоров’я; визначати основні чинники формування здорового способу життя; обирати доцільні для індивіда форми і методи формування фізичного, психічного і духовного здоров’я; впроваджувати заходи, спрямовані на профілактику вживання алкоголю, наркотиків, тютюнокуріння, зараження вірусними та бактеріалиними хворобами, розраховані на різні цільові аудиторії (школярів, батьків, групп ризику); визначити об’єм та послідовність надання невідкладної допомоги у разі загрозливих для життя станів, нещасних випадків, травм.