ОСВІТНІЙ РІВЕНЬ "МАГІСТР" СПЕЦІАЛЬНІСТЬ 8.02030301 УКРАЇНСЬКА МОВА І ЛІТЕРАТУРА*

Назва навчальної дисципліни Філософія науки

Курс «Філософія науки» репрезентує філософські уявлення про науку, її методологічні аспекти.
Актуальність курсу також обумовлена тією роллю, яку відіграє наука на сучасному етапі розвитку суспільства, вивченням підвалин науки, основних філософських і методологічних концепцій, а також виконанням вимог державного освітнього стандарту вищої професійної освіти Міністерства освіти і науки України за спеціальністю філософія.

Мета навчальної дисципліни: виявлення специфіки інтелектуальної діяльності в умовах нового типу суспільства (інформаційного), що формується; забезпечення підготовки студентів у сфері філософії науки як обов’язкової дисципліни, надання знань, відповідних сучасному рівню розвитку даної дисципліни й державному освітньому стандарту вищої професійної освіти Міністерства освіти і науки України за спеціальністю філософія.

Завдання навчальної дисципліни:
1. Показати, що наука – одна з найдавніших сфер діяльності в історії людства, що вона виступає в сучасних умовах не лише особливою практикою, а і найвищою сферою інтелектуальної творчості;
2. Сприяти розумінню того, що наука є значущою як в побутовому житті, так і в усіх інших соціальних сферах, що вона сприяє вдосконаленню техніки і технологій;
3. Спонукати студентів до ґрунтовного аналізу, до вироблення наукової рефлексії;
4. Довести, що застосування наукових методів та знань може допомогти кожній людині стати професіоналом у будь-якій сфері діяльності;
5. Виховати свідоме ставлення до інформації, виробити науковий підхід до її відбору з огляду на те, що в сучасних глобалізаційних умовах основними домінантами суспільного буття стають: містифікація фактів, масовість, стереотипність мислення, інформаційне насилля, інфляція слова тощо;
6. Визначити місце науки в культурі й показати основні моменти філософського осмислення науки – соціокультурний аспект;
7. Надати студентам можливість сформувати уявлення щодо еволюції науки, розкрити основні періоди в розвитку науки;
8. Охарактеризувати науку як соціальний інститут, з’ясувати питання щодо норм та цінностей наукового співтовариства;
9. Поставити й розкрити питання щодо природи наукового знання та критеріїв науковості знання;
10. Репрезентувати структуру наукового знання й описати його основні елементи;
11. Сформувати уявлення про наукову раціональність;
12. Ознайомити студентів із сучасними методологічними концепціями у сфері філософії науки.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати: понятійно-категоріальний апарат філософії науки; предмет, метод, функції філософії науки; особливості та ключові аспекти гносеології та епістемології, методології, логіки;

вміти: грамотно застосовувати понятійно-категоріальний апарат; поставити й аналізувати наукову проблему, застосовувати методи наукового пізнання, розрізняти основні методологічні принципи й підходи.

назва навчальної дисципліни Цивільний захист

Мета навчальної дисципліни:: формування у студентів здатності творчо мислити, вирішувати складні проблеми інноваційного характеру й приймати продуктивні рішення у сфері цивільного захисту (ЦЗ) , з урахуванням особливостей майбутньої професійної діяльності випускників, а також досягнень науково-технічного прогресу.

Завдання навчальної дисципліни:передбачає засвоєння студентами новітніх теорій, методів і технологій з прогнозування надзвичайних ситуацій (НС), побудови моделей їхнього розвитку, визначення рівня ризику та обґрунтування комплексу заходів, спрямованих на відвернення НС, захисту персоналу, населення, матеріальних та культурних цінностей в умовах НС, локалізації та ліквідації їхніх наслідків.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати: володіти наступними головними професійними компетенціями для забезпечення реалізації вказаних завдань, знання методів та інструментарію моніторингу НС
вміти: визначити коло своїх обов’язків за напрямом професійної діяльності з урахуванням завдань з ЦЗ, приймати рішення з питань ЦЗ в межах своїх повноважень; обирати і застосовувати методики з прогнозування та оцінки обстановки в зоні НС, розрахунок параметрів уражальних чинників джерел НС, що контролюються і використовуються для прогнозування, визначення складу сил, засобів і ресурсів для подолання наслідків НС; забезпечувати якісне навчання працівників ОГ з питань ЦЗ, надавати допомогу та консультації працівникам організації (підрозділу) з практичних питань захисту у НС; оцінювати стан готовності підрозділу до роботи в умовах загрози і виникнення НС за встановленими критеріями та показниками.

http://moodle.kspu.kr.ua/course/view.php?id=563

Назва навчальної дисципліни: Соціологія науки

Наука виступає необхідним засобом розвитку людини, її культури, освіти тощо. В той же час, вона є соціальним інститутом суспільства, що тісно пов’язаний з його соціальною структурою та різними сферами суспільного життя – економікою, політикою, системою освіти та ін. Основним дієвим «елементом» наукової діяльності є вчений (дослідник) – людина особливого способу життя, мотивації, діяльності, світосприйняття. Сама наукова діяльність протікає у відповідних колективах, наукових організаціях та співтовариствах. Дослідження зазначених вище факторів дозволяє розв’язувати цілу низку завдань, зокрема, зрозуміти внутрішню логіку розвитку наукових ідей, визначити умови продуктивності та ефективності наукової діяльності та ін. Саме цим займається один із галузевих соціологічних напрямів - соціологія науки. Вивчення соціології науки як навчальної дисципліни є необхідним для майбутнього вченого, адже воно формує розуміння соціальної природи та обумовленості науки, розвиває відчуття відповідальності за результати та сприяє соціалізації молодого дослідника у вітчизняну та світову наукові спільноти.

Мета навчальної дисципліни:формування у студентів розуміння тісного та глибокого взаємозв’язку науки і соціуму, зумовленості наукової діяльності різноманітними соціальними факторами.

Завдання навчальної дисципліни

1. Вивчення науки як соціального інституту, у тому числі й у взаємозв’язку з іншими інститутами та суспільством в цілому;
2. Вивчення різних форм національних та міжнародних наукових організацій і колективів, їх структури, проблем створення та функціонування;
3. Дослідження особистості вченого, проблем її формування, соціальних типів поведінки у різних соціально-історичних контекстах, стимулів та мотивації тощо.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати: процеси, що сприяли інституціалізації науки у суспільстві; характер зв’язку науки з іншими соціальними інститутами суспільства; характер зв’язку науки з соціальною структурою суспільства; які соціальні функції виконує наука; місце та роль науки у суспільній системі, що розвивається; які соціальні умови впливають на наукову діяльність; форми національних та міжнародних наукових організацій; коло питань організації спільної діяльності вчених та її вплив на творчий процес, роль у виробництві знань; форми наукової комунікації; нормативну структуру науки; типологію соціальних ролей вчених, їх ціннісні орієнтації та уподобання; типологію поведінки вчених у різних соціальних системах; способи оцінки і стимули праці вчених; механізми вертикальної мобільності вчених; критерії зростання соціальної ефективності науки; фактори, що сприяють підвищенню продуктивності наукової діяльності.

вміти: самостійно формулювати цілі, ставити конкретні завдання соціологічних досліджень в різних областях соціології науки; здійснювати вибір і обґрунтування методів соціологічного дослідження для аналізу актуальних явищ і процесів у сфері науки; аналізувати дані для підготовки аналітичних рішень, експертних висновків та рекомендацій.

Назва навчальної дисципліни Гендерна філософія

Курс «Гендерна філософія» є інтегральним курсом, що синтезує філософсько-соціологічні, психологічні та культурологічні знання про гендерну сферу.
Актуальність курсу обумовлена і тією важливою роллю, яку відіграють зміни у гендерній сфері на сучасному етапі розвитку суспільства, вивчення основ гендерних відносин, базових теоретико-методологічних концепцій.

Мета навчальної дисципліни : ознайомлення студентів з основними поняттями, підходами та напрямками гендерних досліджень; вивчення специфіки гендерних відносин; отримання знань про можливості застосування гендерної теорії та методології у проведенні досліджень в педагогічній, правовій та політичній сферах.

Завдання навчальної дисципліни:
1. Формування розуміння відтворення гендеру в усіх соціальних процесах та социальних інститутах, таких як сімя, шлюб, освіта, право, релігія, політика;
2. Сформувати розуміння основних понять та методів гендерного аналізу;
3. Сприяти розумінню специфіки гендерних відносин у різних суспільствах;
4. Сприяти формування навичок здійснення гендерного аналізу;
5. Спонукати студентів до ґрунтовного аналізу, до вироблення наукового розуміння гендеру;
6. Довести, що застосування наукових знань про гендерні відносини сприятиме кожній людині у її професійних та соціальних відносинах;
7. Виховати свідоме ставлення до гендерної статистики та емпіричних фактів;
8. Визначити місце гендеру в культурі та розкрити головні аспекти філософського осмислення гендеру;
9. Надати студентам можливість сформувати уявлення щодо соціокультурної еволюції уявлень про гендер;
10. Ознайомити студентів із сучасними емпіричними дослідженнями у сфері гендеру.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати: термінологічний апарат гендерного аналізу та основні концепції гендеру; сучасні напрямки в дослідженні гендерних відносин теоретико-методологічні та методичні особливості та головні аспекти філолсофсько-соціологічного, психологічного аналізу та емпіричних досліджень гендеру;

вміти: адекватно застосовувати термінологічний апарат; розрізняти теоретичні підходи до феномену гендера, аналізувати соціальну історію, етапи розвитку, основні характеристики, можливості аналізу соціального інституту статі; користуватися міждисциплінарними підходами до аналізу гендера; методологією та методикою гендерного аналізу шкільного колективу; методологією та методикою гендерного аналізу правових відносин; методологією та методикою гендерного аналізу політичних відносин.

Назва навчальної дисципліни: Філософія особистості

Поняття особистості визначає уявлення про людину як істоту цілісну, яка об'єднує в собі особисті, соціальні і природні якості. Поняття індивідуальності і особистості тісно зв’язані між собою. Індивідуальність виступає тут як суттєва характеристика конкретної особистості, що відбиває спосіб її буття як суб’єкта самостійної діяльності і творчості. Індивідуальне Я складає духовно-змістовний центр структури особистості, її внутрішнє ядро. На основі індивідуального Я формуються інші соціальні та індивідуальні якості. Особистість та індивідуальність не тільки взаємопов’язані, а і взаємообумовлені: формування якостей особистості тісно зв’язане з індивідуальною самосвідомістю людини, змістом її цінностей, залежить не тільки від становища індивіда у суспільстві, але й від особистого ставлення до свого становища, власної позиції. Це пояснює той факт, що в умовах одного соціального середовища формуються різні типи особистостей.

Мета навчальної дисципліни: ознайомлення студентів з предметом, специфікою, історією та основною проблематикою філософії особистості.

Завдання навчальної дисципліни: передбачає опанування певного інструментарію як філософської, так і з психологічної точки зору. Зазначений курс перш за все покликаний поглибити знання студентів у сфері соціально-світоглядних дисциплін: філософії, соціології, соціальної філософії, психології, філософської антропології тощо. Курс присвячений ґрунтовному аналізу сутнісних вимірів особистісної сфери соціальної діяльності людини, що сприятиме поглибленню соціально-філософської підготовки студентів.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен
знати: основну проблематику соціально-філософської теорії особистості, сучасні різновиди соціально-філософського мислення; основні принципи аналізу суспільного і соціального як відношень, типологію особистостей та природу фундаментальних соціальних відношень; специфіку соціальної структури суспільства та своєрідність становлення соціальної структури в посттоталітарній Україні; характер антиномічності соціального та індивідуального в життєдіяльності людини; природу соціально-філософської рефлексії щодо основних сфер соціального буття суспільства та індивіда (економіка, політика, право, культура, історія); пріоритетні пректи сучасної соціальної стратегії;

вміти: обгрунтувати багатомірний і суперечливий характер сучасних соціокультурних феноменів та плюралістичність існуючих соціально-філософських підходів до вирішення проблеми особисті; орієнтуватися в концептуальному апараті (основні поняття, принципи, методи сучасної філософії), розуміти його полісемантичність; розкрити обмеженість класичного гуманітарного пізнання (антропоцентризм, соціоцентризм, сайєнтизм) та особливості «гуманітарного повороту» в сучасних умовах (антропологічність, екзистенційність, гуманітаризація наукових теорій).

Назва навчальної дисципліни: Інформаційно-комунікаційні технології в освіті та науці

Мета навчальної дисципліни: засвоїти соціально-теоретичні основи педагогічних технологій; сутність інформаційних і комунікаційних технологій навчання.

Завдання навчальної дисципліни: робота з документами в текстовому редакторі Microsoft Word; Створення документів за допомогою табличного процесора Microsoft Excel; Використання програм для створення презентацій, призначених для використання у навчально-виховному процесі; Використання програм по створенню баз даних в організації та проведенні наукових досліджень; Використання хмарного програмного забезпечення й інструментів Google в професійній освітній та науковій діяльності; Автоматизоване створення веб-сайту.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен
знати: експлуатації комп’ютерної техніки в навчальному процесі; у підборі матеріалу, що потребує використання інформаційних технологій навчання; створення засобів (ППЗ, ППР, електронних посібників); робота з програмними засобами.

уміти: працювати з комп’ютером як користувачем стандартного програмованого забезпечення; використовувати ІКТ в навчально-виховному процесі; формувати в студентів культуру праці в інформаційних середовищах; критично оцінювати інформацію, що одержана з різних джерел інформаційного середовища; володіти методиками використання ППЗ у вивченні різних дисциплін; орієнтуватись у доборі засобів і методів навчання з використанням комп’ютерної техніки; використовувати комп’ютерно-орієнтовані системи навчання фахових дисциплін; оформляти та виготовляти фрагменти ППЗ; використовувати ППЗ для вивчення особистості учня й учнівських колективів; використовувати ППЗ для обробки психологічних, педагогічних і методичних досліджень; розробляти карткові завдання для контролю знань з використанням сучасних інформаційних технологій навчання; застосовувати на заняттях сучасні інформаційні та традиційні засоби тестової перевірки знань; проводити підготовку до занять з використанням інформаційних технологій навчання; усувати прості неполадки в апаратних засобах комп’ютерної техніки.

http://moodle.kspu.kr.ua/course/view.php?id=511

Назва навчальної дисципліни Менеджмент в освіті

Мета навчальної дисципліни: освітньо-професійна підготовка магістрів. Формування професійної компетенції освітнього менеджера. Дидактичні основи підготовки управлінських кадрів у системі середньої освіти. Вступна та вихідна самооцінка професійних компетенцій для забезпечення провадження інноваційного аспекту освітнього менеджменту в управлінській діяльності навчального закладу. Керівник – менеджер в системі освіти (у т.ч. індивідуальний стиль керівництва). Школа як педагогічна система і об’єкт управління.

Завдання навчальної дисципліни: вибір ефективних методів та принципів в управлінні освітнього менеджменту. Самореалізація особистості керівника. Вивчення нових інформаційних технологій.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен
знати: систему сутності, змісту та методів управління в освітньому менеджменті; визначення складових якості менеджера освіти; вимоги менеджменту до шкільного освітнього середовища; сутність особливостей школи як об’єкта управління; методологічні основи сформованості функцій управління; основні функції менеджменту в освіті ( у т.ч. функціональні обов’язки та ролі менеджера у процесі управління); методи управління в освітньому менеджменті; принципи управління в освітньому менеджменті; параметри (критерії) стилів керівництва (у т.ч. особливості стилів); співвідношення адміністративних та соціально-психологічних методів керівництва; особливості поводження з особами, які не є підлеглими; соціально-психологічні вимоги до менеджера; функціональні компоненти внутришкільного управління; сучасні зміни в соціумі, а відтак – зміни в освітньому просторі; функції внутрішнього управління; новітні державні нормативно-правові акти у галузі освіти.

вміти: використовувати закономірності, принципи, методи управління в освітньому менеджменті для визначення ефективних напрямів їх реалізації; Використовувати зміст професіограм якостей керівника, вчителя у своїй діяльності, працівника освіти; Враховувати особливості та вимоги менеджменту у створенні ефективних моделей управління навчальним закладом; Використовувати ефективні методи управління в освітньому менеджменті ( у т.ч. визначити напрями їх застосування та обгрунтовувати ефективність їх дій); Професійно здійснювати функції управління на основі сучасних методів керівництва; Володіти результатами новітніх досліджень психолого-педагогічної науки; Делегувати повноваження підлеглим; Синтезувати інформацію у процесі діагностування у вербальній конструкції, текстові та графічних моделей; Свідомо приймати управлінські рішення та забезпечувати управлінські дії. Бути здатним самостійно підтримувати, відроджувати й удосконалювати рівень власної організації при зміні зовнішніх і внутрішніх умов діяльності.

http://moodle.kspu.kr.ua/course/view.php?id=558

Назва навчальної дисципліни Психологія вищої школи

Викладання навчального курсу «Психологія вищої школи» є складовою психолого-педагогічної підготовки студентів, які здобувають освітньо-кваліфікаційний рівень магістра.

Мета навчальної дисципліни є забезпечення загальної теоретичної підготовки магістрантів у галузі психології вищої школи, яка слугуватиме основою для їхньої практичної роботи, пов’язаної з викладацькою діяльністю.

Завдання навчальної дисципліни:
1. Опанування знань про психологічні особливості студентського періоду життя людини;
2. Усвідомлення закономірностей професійного становлення та особистісного зростання майбутніх фахівців;
3. Вивчення психологічних аспектів навчання і виховання студентської молоді;
4. Усвідомлення психологічних особливостей науково-педагогічної діяльності та шляхів їх опанування;
5. Сприяння професійному самовизначенню і набуття студентами професійно-педагогічної ідентичності;
6. Розвиток таких особистісних якостей, які є професійно-важливими для викладацької діяльності.
У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен
знати: предмет, завдання, методи психології вищої школи; закономірності перебігу пізнавальних, емоційних, вольових психічних процесів у студентському віці; психологічні особливості спілкування викладача вищої школи зі студентською молоддю, особливості міжособистісних взаємин у студентській академічній групі; закономірності психічного розвитку людини у період пізньої юності; психологічні закономірності навчання, виховання студентської молоді; психологічні особливості педагогічної діяльності викладача вищої школи.

вміти: володіти понятійним апаратом даної галузі психологічної науки; застосовувати систему психологічних знань при вирішенні завдань практичного спрямування; аналізувати й оцінювати психологічні явища, які породжуються умовами навчально-виховного процесу у вищій школі; удосконалювати навички самостійної навчальної роботи, вміння опрацьовувати наукові літературні джерела; на основі самопізнання формувати власний стиль науково-педагогічної діяльності та професійного спілкування.

Назва навчальної дисципліни: Педагогіка вищої школи

Мета навчальної дисципліни: сформувати у студентів ОР професійні навички щодо використання наукової термінології, з метою встановлення закономірностей педагогічного процесу вищої школи; встановлювати взаємозв’язки ПВШ з суміжними науками; на основі аналізу державних документів (навчального плану та програми) навчити складати робочу програму з конкретної навчальної дисципліни; коригувати цілі діяльності та її структуру з метою підвищення ефективності здійснюваної роботи.
Завдання навчальної дисципліни: керуючись дидактичними основами педагогічного процесу у вищій школі (цілі, завдання, складові освітньої підготовки) та враховуючи закони, закономірності та принципи навчання, визначати змістовну сторону організації навчального процесу в сучасній вищій школі
У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен
знати: предмет, завдання, методи педагогіки вищої школи, освоїти закони реалізації нових педагогічних технологій

уміти: сприймати, розуміти та обробляти надану інформацію у повному обсязі; критично ставитись до явищ соціального та особистого характеру; враховуючи наявні підходи до визначення основних компонентів діяльності вчителя, визначати структуру власної педагогічної діяльності; підтримувати та захищати власне фізичне та психічне здоров'я; застосовувати самокритику; свідомо і творчо використовувати наукові знання у пізнавальній та професійній діяльності; розробляти та втілювати плани для досягнення мети; при забезпеченні навчального процесу застосовувати різні форми його організації, враховуючи й форми активізації навчально-пізнавальної діяльності студентів; застосовувати оптимальні методи, прийоми, засоби навчання у ВНЗ при організації лекцій, семінарів, лабораторних робіт; керуючись законами реалізації нових педагогічних технологій здійснювати їх втілення в практику навчального процесу, враховуючи всі супровідні чинники; уміння аргументувати, доводити, узагальнювати  та систематизувати інформацію в різних соціокультурних контекстах; приймати креативні рішення; приймати рішення щодо оптимального вирішення будь-якого педагогічного завдання, ситуації тощо, використовуючи наявні правила педагогічного спілкування та правила педагогічного такту; доречно використовувати різні мовні моделі (звертання, погодження справи тощо);

Назва навчальної дисципліни: Загальне мовознавство

Мета навчальної дисципліни: поглибити й узагальнити знання з теорії, методології та історії мовознавства; підвищити рівень лінгвістичної підготовки студентів; сформувати навички комплексного лінгвістичного аналізу.

Завдання навчальної дисципліни:
- теоретичні: розширити знання філологів з актуальних питань психолінгвістики, соціолінгвістики, інтерлінгвістики, теоретичного і прикладного мовознавства; ознайомити з найважливішими історичними періодами, школами, напрямами лінгвістичної науки, філософськими основами й здобутками сучасного світового мовознавства; формувати сучасні погляди на проблеми лінгвістики; поглибити знання про методи наукового дослідження мови;
- практичні: розвивати уміння й навички аналізувати та застосовувати основні положення лінгвістичних теорій та методи дослідження мови у практичній діяльності.

У результаті вивчення навчальної дисципліни  студент повинен:

знати: основні теоретичні положення лінгвістичної науки; дефініції основних термінів (знак, структура знака, мислення, свідомість, мова / мовлення, структура / система мови, мовні рівні, синхронія / діахронія тощо); історичні віхи розвитку різних напрямів науки про мову та їхніх представників; провідні ідеї, найважливіші аспекти і проблеми сучасного мовознавства; методи лінгвістичного аналізу.

вміти: наводити визначення основних мовознавчих понять; використовувати на практиці методи та прийоми дослідження й опису мови; характеризувати основні етапи і періоди історії мовознавства; аналізувати основні наукові досягнення сучасної лінгвістики; систематизувати основні лінгвістичні знання.

http://moodle.kspu.kr.ua/course/view.php?id=631

Навчальна дисципліна: Методика навчання української мови у вищій школі

Мета навчальної дисципліни:сформувати в магістрантів фундаментальні науково-методичні знання про мовну освіту у вищій школі,теоретично і практично підготувати випускників до професійної діяльності викладача української мови, навчити свідомо створювати власний досвід викладання мовознавчих дисциплін.

Завдання навчальної дисципліни:

  1. Формувати в майбутніх викладачів національно свідоме ставлення до української мови як рідної і розуміння її значення як предмета навчання у вищій школі.
  2. Озброювати магістрантів знаннями у сфері лінгводидактики, на основі яких вони могли б домагатися свідомого й міцного засвоєння студентами програмового матеріалу з мовознавчих дисциплін та ефективно організовувати навчальну діяльність з цих дисциплін, формувати пізнавальну активність студентів.
  3. Виробляти в магістрантів професійно-методичні вміння.
  4. Удосконалювати вміння майбутній викладачів самостійно працювати з навчально-методичною літературою.
  5. Стимулювати науково-методичну творчість магістрів, прагнення вдосконалення своєї педагогічної освіти, прищеплювати творче ставлення до праці викладача української мови.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати: основні концептуальні засади мовної освіти у вищій школі України, зміст та структуру чинних програм з української мови та історії української мови для вищих навчальних закладів різних рівнів акредитації; фундаментальні засади української лінгводидактики вищої школи: завдання, зміст, принципи, методи і прийоми навчання українського мовознавства та історії української мови, технологію проведення занять з української мови, особливості організації навчально-виховного процесу та мовної освіти в навчальних закладах різних типів;

уміти: осмислювати основні концептуальні засади мовної освіти у вищій школі України, аналізувати основні принципи, закладені в змісті та структурі чинних програм з українського мовознавства для навчальних закладів різних рівнів акредитації; проводити методичний аналіз матеріалу, що вивчатиметься студентами; працювати з посібниками, підручниками, методичною літературою, уміло використовувати дидактичні можливості методичного апарату навчальної книги та методичних джерел, планувати навчальний матеріал з мовознавчих дисциплін на рік /семестр (за темами, розділами); складати плани-конспекти занять з української мови, володіти технологією основних методів і прийомів навчання української лінгвістики, оптимально використовувати засоби навчання; проводити самостійну роботу з української мови, вдало поєднувати її форми з програмами вивчення мови; свідомо створювати власний досвід викладання української мови у вищих навчальних закладах шляхом оволодіння новітньою технологією навчання, арсеналом методів і прийомів та засобів навчання лінгвістики.
http://moodle.kspu.kr.ua/course/view.php?id=492

 

Навчальна дисципліна: Інформаційно-аналітична діяльність

Мета навчальної дисципліни: надання студентам теоретичних основ аналітики і практичних навиків реалізації інформаційно-аналітичної діяльності; формування в студентів знань про закономірності функціонування інформації в процесі управління, засвоєння механізмів впливу змістовних характеристик інформації на процедуру прийняття управлінських рішень, а також набуття відповідних практичних навичок роботи з різними джерелами даних.

Завдання навчальної дисципліни:

  1. Розкриття процесів і розвитку інформаційно-аналітичної діяльності.
  2. Визначення методологічних аспектів інформаційно-аналітичної діяльності.
  3. Засвоєння знань щодо основних методів аналітики.
  4. Розкриття алгоритмів реалізації інформаційно-аналітичної діяльності.
  5. Характеристика джерельної бази інформаційно-аналітичної діяльності.
  6. Визначення критеріїв оцінки інформації в інформаційно-аналітичній діяльності.
  7. Розкриття видів інформаційних записів та шляхів вироблення конкретних інформаційних продуктів на задоволення цих запитів.
  8. Визначення основних етапів організації роботи суб’єктів інформаційно-аналітичної діяльності.
  9. Характеристика роботи інформаційно-аналітичного відділу організації.
  10. Розкриття окремих напрямків інформаційно-аналітичної діяльності.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен:

знати: процеси розвитку інформаційно-аналітичної діяльності; методологічні аспекти інформаційно-аналітичної діяльності; основні методи аналітики; алгоритми реалізації інформаційно-аналітичної діяльності; джерельну базу інформаційно-аналітичної діяльності; критерії оцінки інформації в інформаційно-аналітичній діяльності; види інформаційних записів та шляхи вироблення конкретних інформаційних продуктів на задоволення цих запитів; основні етапи організації роботи суб’єктів інформаційно-аналітичної діяльності; характеристику роботи інформаційно-аналітичного відділу організації; напрямки інформаційно-аналітичної діяльності; методи аналізу й технологічні засади інформаційно-аналітичної діяльності, логічні закони й правила в інформаційній аналітиці; спеціальні методи інформаційної аналітики; методику створення аналітичних і оглядових документів; правове регулювання використання інформаційних ресурсів суспільства в інформаційно-аналітичній діяльності; упровадження інформаційних технологій у процес підготовки аналітичних документів; особливості формування ринку інформаційних послуг та інформаційних продуктів як процесу інформаційно-аналітичної діяльності.

уміти: організувати інформаційно-аналітичну діяльність на основі новітніх інформаційних технологій; визначити інформаційний попит на результати інформаційно-аналітичної діяльності (інформаційну продукцію); виробити конкретні види інформаційно-аналітичної продукції; формувати джерельну базу інформаційно-аналітичної діяльності; упроваджувати інформаційні технології в процес підготовки аналітичних документів; формувати ринок інформаційних послуг та інформаційних продуктів як процес інформаційно-аналітичної діяльності; використовувати закони й правила в інформаційній аналітиці; застосовувати спеціальні методи інформаційної аналітики; створювати аналітичні й оглядові документи; використовувати інформаційні ресурси в інформаційно-аналітичній діяльності; упроваджувати інформаційні технології в процес підготовки інформаційних та інформаційно-аналітичних документів.
http://moodle.kspu.kr.ua/course/view.php?id=493

 

Навчальна дисципліна: Порівняльна типологія слов’янських мов

Мета навчальної дисципліни – познайомити магістрантів з основними закономірностями глотогенезу слов’ян, а також висвітлити у порівняльному плані особливості будови основних підсистем слов’янських мов, що необхідно для глибшого усвідомлення місця української мови серед інших мов слов’янського світу.

Завдання навчальної дисципліни:

  1. Узагальнити та доповнити знання магістрантів про праслов’янську мову, особливості її діалектної диференціації й розвитку, а також про основні етапи формування сучасних слов’янських мов;
  2. Ознайомити магістрантів зі структурою і специфікою функціонування різнорівневих одиниць слов’янських мов;
  3. Озброїти магістрантів знаннями про характерні особливості української мови у порівнянні з іншими слов’янськими.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен:

знати: найголовніші особливості походження слов’янських мов; закономірності історичного розвитку та сучасного стану фонетичного, лексико‑фразеологічного й граматичного рівнів східно‑, південно‑ та західнослов’янських мов; характерні особливості української мови у порівнянні з іншими слов’янськими.

уміти: використовувати основну історико-лінгвістичну термінологію; виявляти специфічні для різних слов’янських мов фонетичні та граматичні ознаки.
http://moodle.kspu.kr.ua/course/view.php?id=494

 

Навчальна дисципліна: Теоретична граматика української мови

Мета навчальної дисципліни – ознайомити студентів із теоретичними питаннями граматики української мови; останніми досягненнями вітчизняного та зарубіжного мовознавства; здійснити аналіз ключових проблем, спірних питань, сприяти формуванню в майбутніх філологів науково-лінгвістичного мислення.

Завдання навчальної дисципліни:

  1. Сформувати системне уявлення про граматику української мови.
  2. Сприяти засвоєнню теоретичних положень, актуальних питань мовознавства, морфології, синтаксису сучасної української літературної мови, історії мови.
  3. Ознайомити з головною термінологією й актуальними проблемами сучасної лінгвістики.
  4. Сприяти розширенню знань та формуванню вмінь і навичок аналізу проблематики головних галузей мовознавства з погляду на сучасний парадигмальний простір гуманітарного знання.
  5. Поглибити й закріпити знання основних теоретичних положень, актуальних питань мовознавства, морфології та синтаксису. Навчити студентів правильно розуміти й аналізувати мовні явища.
  6. Виробити навички сучасних підходів до аналізу мовних явищ.
  7. Навчити студентів виконувати різного роду лінгвістичні задачі та розв’язувати проблемні ситуації, давати відповіді на евристичні питання, виконувати творчі завдання.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен:

знати: теоретичний матеріал стосовно принципів поділу слів на частини мови; семантичні, морфологічні ознаки, синтаксичні функції повнозначних і службових частин мови; відмінності у вияві спільних граматичних категорій у різних частинах мови; істотні особливості кожної частини мови; особливості словозміни іменників, прикметників, числівників, займенників, дієслів, форм дієслова; утворення повнозначних і службових частин мови; групи за походженням і складом прийменників, сполучників, типи часток за виконуваними функціями, групи за походженням та семантичні типи вигуків; типи речень; теоретичні відомості про просте й складне речення; основні ознаки головних членів речення, їхні типи за будовою та способи вираження; розділові знаки між ними; диференційні ознаки другорядних членів речення, їхні види; структурні та семантичні особливості односкладних речень, їхні типи за способом вираження головного члена; засоби зв’язку частин складного речення та їхню класифікацію; види складносурядних, складнопідрядних, безсполучникових та багатокомпонентних складних речень; структурні типи складних синтаксичних цілих; способи відтворення чужого мовлення; розділові знаки в складному реченні.

уміти: характеризувати слова за належністю до частин мови на основі лексичного значення, морфологічних ознак, синтаксичних функцій; вживати нормативні граматичні форми, що виявляють відповідні граматичні категорії повнозначних частин мови; виконувати повний морфологічний розбір різних частин мови; виявляти високий рівень культури мовлення шляхом уживання граматичних форм, властивих різним частинам мови; оперувати понятійно-термінологічним апаратом теоретичної морфології сучасної української літературної мови; аналізувати прості і складні речення; розрізняти двоскладні й односкладні прості речення, повні й неповні речення;правильно ставити розділові знаки в повному і неповному реченнях; розпізнавати сполучникові й безсполучникові складні речення в тексті; пряму й непряму мову, діалог і цитату, складне синтаксичне ціле; добирати й складати зазначені конструкції відповідно до комунікативного завдання; інтонаційно та пунктуаційно оформлювати їх; послуговуватися ними у зв’язному мовленні.
http://moodle.kspu.kr.ua/course/view.php?id=495


Назва навчальної дисципліни: Історія української літературної мови

Мета навчальної дисципліни: сформувати у студентів наукові основи вивчення загальних процесів виникнення, розвитку, удосконалення й збагачення української літературної мови, вироблення її стилів, фонетичних, граматичних, лексичних, орфографічних та орфоепічних норм протягом її історичного розвитку.

Завдання вивчення дисципліни:

  1. Озброїти студентів знаннями про виникнення і розвиток української літературної мови, про закономірності та основні тенденції її розвитку;
  2. Організувати роботу студентів із глибокого засвоєння розділів програми, що є необхідною умовою якісної підготовки учителя-словесника

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен:

знати: наукові основи вивчення загальних процесів виникнення, розвитку, удосконалення й збагачення української літературної мови; основи вироблення стилів сучасної української мови, процес формування її фонетичних, граматичних, лексичних, орфографічних та орфоепічних норм;

уміти: визначати наукові основи вивчення загальних процесів виникнення, розвитку, удосконалення й збагачення української літературної мови; характеризувати стилістичну різноманітність української мови з погляду її формування; простежувати історичний розвиток фонетичних, граматичних, лексичних, орфографічних та орфоепічних норм.
http://moodle.kspu.kr.ua/course/view.php?id=496

 

Назва навчальної дисципліни: Спецкурс «Ономастика»

Мета навчальної дисципліни: познайомити студентів із предметом і головними завданнями ономастики як окремого розділу мовознавства. Звернути особливу увагу на термінологію, ономастичні словники, методи дослідження онімів різних класів і підкласів, особливості пропріальної лексики в порівнянні з апелятивною, практичне використання набутих знань у професійній діяльності. Сприяти формуванню в майбутніх філологів науково-лінгвістичного мислення.

Завдання навчальної дисципліни:

  1. Виробити наукові погляди на оніми як особливу підсистему лексики сучасної української літературної мови.
  2. Сприяти засвоєнню теоретичних положень ономастики.
  3. Ознайомити студентів з головними здобутками вітчизняної ономастики (проблематика, найважливіші монографії, словники, методи дослідження, принципи називання осіб та об’єктів, способи словотворення онімів різних класів і підкласів тощо).
  4. Виробити стійкі вміння та навички у визначенні особливостей пропріальних назв різних класів і підкласів, зокрема їх походження, внутрішньої форми, структури, способів словотворення, акцентуації, відмінювання тощо.
  5. Стимулювати науково-дослідну, творчу діяльність студентів, прагнення систематизувати, поглиблювати, узагальнювати вивчений матеріал, використовувати теоретичні знання на практиці.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати: теоретичні положення, основну термінологію різних галузей ономастики, зокрема антропоніміки, топоніміки, гідроніміки, ергономіки, зооніміки, літературно-художньої ономастики тощо; відомості про історію української ономастики, традиційні та нові підходи до трактування ономастичних явищ, впливу екстра- та інтралінгвальних чинників на розвиток системи пропріальних назв; здобутки та перспективи нових ономастичних дисциплін: конотоніміки, когнітивної ономастики, соціоономастики тощо;

уміти: аналізувати мовні явища, категорії в галузі ономастики, застосовувати навички сучасних підходів до характеристики походження, структури, способів словотворення, акцентуації, відмінювання та ін. тих чи тих онімів, виконувати вправи, розв’язувати лінгвістичні задачі, виступати з доповідями та співдоповідями, готувати навчальні проекти (індивідуальні навчально-дослідні завдання) з проблем ономастики, які супроводжуються мультимедійними презентаціями; ставити кваліфіковані запитання доповідачам та співдоповідачам, відповідати на запитання, вести аргументовані наукові дискусії. 
http://moodle.kspu.kr.ua/course/view.php?id=276

 

Назва навчальної дисципліни: Морфологічна парадигматика іменника в сучасній українській мові

Мета навчальної дисципліни: на основі поглибленого аналізу теоретичних питань граматики, якнайповнішого використання здобутків української граматичної науки, творчої репрезентації спірних питань забезпечити фахову підготовку студентів з морфологічної парадигматики як самостійної галузі мовознавства, зокрема з морфологічної парадигматики іменника в сучасній українській мові. Сприяти формуванню в майбутніх філологів науково-лінгвістичного мислення, зорієнтувати на професійне застосування набутих знань.

Завдання навчальної дисципліни:

  1. Сформувати системне уявлення про відмінювання іменника.
  2. Сприяти засвоєнню теоретичних положень морфологічної парадигматики сучасної української мови.
  3. Виробити наукові погляди на мову, допомогти усвідомити діалектичні зв’язки між фонетичною, фонологічною, лексичною, словотвірною, граматичною системами.
  4. Удосконалювати вміння та навички у визначенні особливостей відмінювання іменників у сучасній українській мові, зокрема послуговуватися граматичними та іншими словниками.
  5. Стимулювати науково-дослідну, творчу діяльність студентів, прагнення систематизувати, поглиблювати, узагальнювати вивчений матеріал, використовувати теоретичні знання на практиці.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен
знати: основні теоретичні положення, термінологічний апарат, об’єкт, предмет, завдання курсу; систему чинників, що характеризують елементарні парадигматичні класи іменника, серед них лексико-семантичний, акцентуаційний, морфологічний, словотвірний, синтагматичний, морфонологічний тощо, особливості відмінювання іменників у сучасній українській мові – як апелятивів, так і онімів; найважливіші теоретичні та лексикографічні праці вітчизняних і закордонних учених;

уміти: аналізувати мовні явища, застосовувати навички сучасних підходів до характеристики лінгвістичних фактів, з’ясовувати роль кожного із системи чинників, що впливають на виокремлення елементарних парадигматичних класів іменника, визначати особливості відмінювання іменників у сучасній українській мові; виконувати вправи, розв’язувати лінгвістичні задачі, виступати з доповідями та співдоповідями, готувати навчальні проекти (індивідуальні навчально-дослідні завдання) з проблем морфологічної парадигматики, які супроводжуються мультимедійними презентаціями; ставити кваліфіковані запитання доповідачам та співдоповідачам, відповідати на запитання, вести аргументовані наукові дискусії. 
http://moodle.kspu.kr.ua/course/view.php?id=277

 

Назва навчальної дисципліни: Історія українського мовознавства

Мета навчальної дисципліни: сформувати в магістрантів освітньо-професійного рівня «магістр» знання про історію становлення і розвитку українського мовознавства, роль визначних учених у процесі формування науки про мову в Україні.

Завдання навчальної дисципліни:

  1. Окреслити основні етапи розвитку українського мовознавства;
  2. Простежити розвиток вчення про українську фонетику й граматику, графіку й орфографію, лексику і фразеологію, діалектологію тощо;
  3. Сприяти засвоєнню переліку фундаментальних праць з українського мовознавства різних етапів формування;
  4. Познайомитися з постатями видатних українських мовознавців, визначати місце і значення діяльності того чи того вченого для розвитку української лінгвістики.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен
знати: етапи розвитку українського мовознавства, історію вивчення розділів української мови (фонетики, лексикології, фразеології, графіки, орфографії, граматики, діалектології тощо), перелік основних праць з українського мовознавства, видатних українських лінгвістів, їхні фундаментальні праці.

вміти: називати етапи розвитку українського мовознавства, простежувати історію вивчення різних розділів української мови, укладати перелік найважливіших праць з історії української лінгвістики, визначати роль відомих українських науковців у становленні вітчизняного мовознавства.
http://moodle.kspu.kr.ua/course/view.php?id=216

Назва навчальної дисципліни: Основи лінгвістичної комунікації

Мета навчальної дисципліни: сформувати систему сучасних прагмалінгвістичних знань про структуру, закономірності та найважливіші аспекти мовної комунікації; підготувати студентів до ефективних контактів на рівні повсякденного міжособистісного спілкування.

Завдання навчальної дисципліни:

  1. Сформувати професійно-педагогічні навички та вміння, які необхідні магістрантам для їхньої майбутньої наукової роботи;
  2. Розширити кругозір магістрантів за рахунок вивчення новітніх здобутків вітчизняних та зарубіжних лінгвістів у галузі комунікативної лінгвістики;
  3. Удосконалити практичну та теоретичну підготовку магістрантів з української мови за рахунок надання необхідного мінімуму теоретичних знань про базові поняття мовленнєвої комунікації, зокрема про мовленнєву діяльність, форми комунікації, засоби комунікації тощо;
  4. Висвітлити взаємозв’язок та взаємозалежність понять “культура”, “мова” та “мовлення”;
  5. Визначити основні орієнтири дослідження мовних та мовленнєвих явищ у площині сучасної міжкультурної комунікації, що є результатом всебічної глобалізації суспільства.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати: основні поняття й терміни курсу; основні елементи процесу комунікації; мотиви, цілі та функції комунікації; принципи спілкування та максими їх утілення; правила та конвенції спілкування; сутність комунікативної стратегії і комунікативної тактики; комунікативні закони, механізми мовленнєвого впливу; природу комунікативних нерозумінь і конфліктів та засоби виходу з них; методи й прийоми досягнення позитивного результату комунікації;

уміти: застосовувати на практиці отримані знання в конкретних ситуаціях; володіти методологічними прийомами комунікативної поведінки в різних сферах суспільного життя; вести науковий пошук щодо дослідження проблем людської комунікації; володіти методикою та навичками попередження й усунення комунікативних конфліктів. 

Назва навчальної дисципліни:Соціолінгвістика

Мета навчальної дисципліни: проаналізувати стан мовної ситуації в містах України (переважно в центральній її частині) на сучасному етапі розвитку суспільства, виявити особливості соціолекту в умовах білінгвізму, причини утворення цієї мовної ситуації та, зокрема, роль у ній мовної політики держави.

Завдання навчальної дисципліни:

  1. Ознайомитися з основними поняттями соціолінгвістики, опрацювавши рекомендовану літературу;
  2. Укласти перелік бібліографічних джерел з теми „Соціолінгвістика”, опрацювавши періодичні наукові видання;
  3. Дослідити особливості мовної комунікації школярів, студентів та інших груп населення, які мешкають у містах Кіровоградщини та інших областей;
  4. Визначити потребу в проведенні заходів, спрямованих на підняття престижу державної мови;
  5. Визначити домінування певної мови в різних комунікативних ситуаціях.  

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати особливості соціальних перетворень у суспільстві, рівень впливу мови на суспільство й навпаки; виявити рівень володіння інформаторами державною та іншими мовами, визначити їхні мовні уподобання;

уміти аналізувати особливості усного та писемного мовлення інформантів в умовах білінгвізму, визначати фактори впливу на вибір мови спілкування, визначати проблемні моменти в засвоєнні інформаторами норм літературної мови. 

Назва навчальної дисципліни:Основи безконфліктної комунікації

Мета навчальної дисципліни: формування теоретичних знань про сучасний професійний дискурс та практичних умінь безконфліктно спілкуватися.

Завдання навчальної дисципліни:

  1. Ознайомлення студентів з новітніми  світовими та вітчизняними дослідженнями з проблем спілкування.
  2. Привернути увагу до соціальної природи комунікаційного конфлікту та психолого-педагогічного його потрактування.
  3. Сформувати стійкі переконання про важливість  формування й підтримки толерантності в колективі,  як запоруки професійного ствердження, безперестанного фахового розвитку й культурного саморозвитку.
  4. Закласти потребу постійно поліпшувати свої навички ділового спілкування, гармонізуючи їх із цивілізаційними надбаннями в галузі ділового етикету.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати :поняття і терміни: професійна парадигма, приватний побутовий дискурс, приватний професійний дискурс, колективний професійний дискурс, конфлікт, толерантність, культура фахового мовлення, діалогічне та монологічне професійне мовлення. 

вміти : орієнтуватися у виборі мовних засобів відповідно до ситуації професійного спілкування  за лініями «керівник-підлеглий», «підлеглий-керівник», «колега-колега», «фахівець – будь-яка особа, зацікавлена ним як професіоналом », «учитель-учень» тощо. 

Навчальна дисципліна: Спецсемінар «Лінгвістичний аналіз тексту»

Мета навчальної дисципліни: Сформувати в майбутніх учителів-філологів навички лінгвістичного аналізу тексту задля якісного виконання ними професійних обов’язків

Завдання навчальної дисципліни:

1. Познайомити з надбаннями сучасної лінгвістичної науки в царині аналізу текстів різних стилів.
2. Сформувати методичні вміння комплексного аналізу тексту.
3. Виробити навички лінгвістичного аналізу художнього тексту на прикладі прозових та поетичних творів класичної української літератури.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати: основні терміни та поняття курсу, об’єкт, предмет, завдання його вивчення, методи та прийоми лінгвістичного аналізу тексту, відомості про історію становлення цієї лінгвістичної дисципліни.

уміти: робити комплексний аналіз художнього тексту.

Навчальна дисципліна: Спецкурс «Авторська лексикографія: теорія, історія, практика»

Мета навчальної дисципліни: сформувати в майбутніх учителів-філологів поняття про авторську лексикографію та навички користування авторською лексикографією

Завдання навчальної дисципліни:

1. Простежити історію формування та розвитку авторської лексикографії;
2. Визначити базові теоретичні положення щодо укладання і побудови авторських лексикографічних праць;
3. Сформувати навички користування авторською лексикографією.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати: предмет і завдання авторської лексикографії, класифікацію словників, принципи побудови словникових статей у лексикографічних працях різних типів, характеристику головних тлумачних та перекладних словників української мови, перші спроби лексикографічного опрацювання слова, перші українські словники, розвиток авторської української лексикографії ХVІІ–ХVІІІ, ХІХ, ХХ–ХХІ століть.

уміти: за основними даними, прикладами словникових статей визначати тип словника, характеризувати особливості авторських лексикографічних праць, користуватися ними, оформлювати в науковому тексті посилання на словники різних типів, давати історичні довідки про авторські українські словники, характеризувати принципи їхньої побудови, тип словника, реєстр, особливості словникової статті.

Навчальна дисципліна: Історія української лінгвістики

Мета навчальної дисципліни поглибити знання про історію становлення і розвитку української лінгвістики, дослідити значення діяльності визначних українських учених у процесі формування мовознавчої науки.

Завдання навчальної дисципліни:

1. Визначити основні етапи розвитку українського мовознавства;
2. Простежити розвиток вчення про українську фонетику й граматику, графіку й орфографію, лексику і фразеологію, діалектологію тощо;
3. Ознайомитися з переліком фундаментальних праць з української лінгвістики різних етапів розвитку;
4. Дослідити роль видатних українських мовознавців у формуванні фундаментальних положень української лінгвістики.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати: етапи розвитку української лінгвістики, історію становлення науки про розвиток основних розділів української мови (фонетики, лексикології, фразеології, графіки, орфографії, граматики, діалектології тощо), перелік основних праць з українського мовознавства, видатних українських лінгвістів, їхні фундаментальні праці.

уміти: визначати етапи розвитку українського мовознавства, простежувати історію вивчення різних розділів української мови, знати перелік найважливіших праць з історії української лінгвістики, визначати роль відомих українських науковців у становленні вітчизняного мовознавства.

Назва навчальної дисципліни: Навчальна практика-тренінг Intel

Мета навчальної дисципліни: навчання за програмою: сформувати у студентів навички ефективного використання інформаційно-комунікаційних технологій при навчанні різних навчальних предметів за допомогою інноваційних педагогічних технологій, що передбачають самостійну (індивідуальну чи групову) дослідницьку діяльність учнів. Результатами ефективного навчання за програмою кожним студентом є: розроблення та захист перед своїми одногрупниками власного Портфоліо навчального проекту, що відповідає спеціальним вимогам до його вмісту для його наступного використання у навчальному процесі загальноосвітніх навчальних закладів.

Завдання навчальної дисципліни:

1. Розкрити значення педагогічного проектування та інструментального забезпечення педагогічних ситуацій через освоєння освітніх технологій і можливостей інформаційних і комунікаційних технологій;
2. Сформувати майбутнього вчителя інформатики знання, вміння і навички, які необхідні для творчого навчання шкільного курсу інформатики в різних умовах технічного і програмно-методичного забезпечення;
3. Розкрити значення та сутність проектування дидактичних моделей, поняття методичної системи навчання, її побудову та реалізацію;
4. Розкрити значення використання інформаційно-комунікаційних технологій у навчальному процесі для формування у учнів навичок 21 століття;
5. З'ясувати психолого-педагогічні аспекти засвоєння предмета, взаємозв'язки шкільного курсу інформатики з іншими навчальними предметами, науково-технічними досягненнями в галузях різних наук, зокрема інформатики;
6. Показати практичну значимість методів і засобів сучасних інформаційно-комунікаційних технологій, можливості їх застосування до розв'язування найріз­номанітніших гуманітарних, технічних і наукових проблем;
7. Сформувати знання та вміння щодо організації і проведення навчального проекту;
8. Використання інформаційно-комунікаційних технологій для покращення результатів навчання за допомогою проведення досліджень, комунікації, взаємодії, застосування ефективних стратегій та інших засобів;
9. Орієнтувати студентів у можливостях навчання інформатики для різних вікових груп учнів для того, щоб майбутні вчителі розуміли, як повинен змінюватися зміст і методика навчання, і могли застосовувати ці знання в практичній роботі;
10. Виховати у майбутніх вчителів творчий підхід до розв'язування проблем навчання інформатики, формувати вміння і навички для самостійного аналізу процесу навчання, дослідження методичних проблем і психолого-педагогічних ситуацій;
11. Керування навчальним процесом, зосередженим на навчальних потребах учнів, що заохочує самостійне визначення напряму навчання та спонукає до розвитку навичок мислення вищих рівнів;
12. Співпраця з колегами для спільного вирішення проблем у навчанні учнів та оцінюванні навчальних планів один одного.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати: сучасний стан розвитку інформаційно-комунікаційних технологій; ефективне використання інформаційно-комунікаційних технологій у навчальному процесі для формування у учнів навичок 21 століття; застосування ІКТ для реалізації педагогічних ідей; проектування всіх видів діяльності; використання інтерактивних методів навчання; проектна методика на основі самостійної (індивідуальної чи групової) дослідницької діяльності учнів; використання методу проектів; використання методу доцільно дібраних завдань; використання методу демонстраційних прикладів, розвиток учня – формування навичок мислення високого рівня та навичок критичного мислення за допомогою формулювання ключових та тематичних питань для учнів; формування у учнів цілісної картини світу; система оцінювання та самооцінювання всіх видів діяльності учнів, на базі розроблення власних критеріїв та форм оцінювання навчальних досягнень.

вміти: використовувати інформаційно-комунікаційні технології для покращення результатів навчання за допомогою проведення досліджень, комунікації, взаємодії, застосування ефективних стратегій та інших засобів; організовувати цікаву дослідницьку самостійну проектну діяльність учнів; створювати вправи при ознайомленні з інформаційно-комунікаційними технологіями за принципом: від простого до складного;
формувати навички роботи в малих групах та парах; формувати навички критичного мислення та навички мислення високого рівня – аналіз, синтез, оцінювання; проводити інтерактивні вправи: обговорення власних думок учнів, мозковий штурм; розробляти складові (при вивченні кожного модуля окремої складової) Портфоліо навчального проекту з використанням ІКТ: аналіз Портфоліо, розроблених іншими вчителями за допомогою спеціальних завдань практичного характеру; висування власних ідей та їх обговорення в парах; проектування вмісту відповідної складової Портфоліо шляхом заповнення спеціального шаблону (орієнтованої основи дій); створення на комп’ютері спроектованої складової Портфоліо при самостійній роботі; обговорення створеної складової в парах з колегами; розробляти критерії та форми оцінювання навчальної діяльності учнів щодо створення ними окремих складових Портфоліо – презентацій, публікацій, веб-сайтів; проводити оцінювання в групах розроблених складових Портфоліо за спеціальними критеріями та вимогами до них, що включають чотири основні групи вимог: ефективне застосування комп’ютерних технологій; навчання і розвиток учнів (розвиток навичок мислення високого рівня) завдяки їх самостійній дослідницькій діяльності із застосуванням знань з різних галузей наук, спрямованих на вирішення вагомої для них проблеми; можливість впровадження навчального проекту у навчальний процес загальноосвітніх навчальних закладів; комплексне застосування засобів оцінювання всіх видів діяльності учнів.

Назва навчальної дисципліни: Асистентська практика

Мета навчальної дисципліни: поглибити та закріпити знання студентів із питань організації і форм здійснення освітнього процесу в сучасних умовах, його наукового, навчально-методичного та нормативного забезпечення, формування вмінь і навичок опрацювання наукових та інформаційних джерел при підготовці до занять, застосування активних методик викладання професійно-орієнтованих дисциплін відповідного фахового напряму.

Завдання навчальної дисципліни:

1. Визначати й аналізувати цілі, зміст, принципи, методи і прийоми навчання;
2. Обирати й ефективно використовувати навчально-методичні комплекси для студентів вищих навчальних закладів;
3. Контролювати й оцінювати рівень сформованості всіх складників професійної компетентності;
4. Працювати з навчальною, науковою, методичною літературою;
5. Підвищувати професійні вміння, узагальнювати досягнення передового педагогічного досвіду.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати: поняття і терміни, ключові літературознавчі та мовознавчі категорії; основні літературні напрями, роди, жанри літератури, стилі мовлення; основні засади мовної освіти України, закладені у зміст і структуру в чинних програм з української мови
уміти: підготувати та провести лекції та семінарські заняття з дисциплін мовознавчого і літературознавчого циклів; підготувати навчально-методичне забезпечення проведення семінарських (практичних, лабораторних) занять; розробити завдання самостійної роботи студентів з дисциплін, які викладаються; підготувати навчально-методичне забезпечення проведення модульних контрольних робіт із дисциплін, які викладаються; підготувати навчально-методичне забезпечення проведення залікових робіт та іспитів із дисциплін, які викладаються.

Назва: Дипломне проектування

На дипломне проектування покладається основна дослідницька і фахова кваліфікаційна функція. Вона є результатом самостійної наукової роботи студента.

Мета: спонукати студента вести самостійний науковий пошук

Завдання: вирішувати прикладні наукові завдання і здійснювати їхнє наукове узагальнення у вигляді власного внеску у розвиток сучасної філологічної науки і практики використання отриманих знань із філології (лінгвістики, літературознавства, порівняльного та типологічного мовознавства).

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати: основні поняття фундаментальних філологічних дисциплін,основні вимоги до ведення та оформлення науково-дослідницького матеріалу, фундаментальні науково-методичні підходи до виконання робіт

уміти: організовувати, планувати і реалізовувати процес наукових досліджень; аналізувати, оцінювати і порівнювати різні теоретичні концепції в області дослідження і робити висновки, аналізувати і обробляти інформацію з різних джерел; проводити самостійне наукове дослідження, яке характеризується академічною цілісністю на основі сучасних теорій і методів аналізу, генерувати власні нові наукові ідеї, повідомляти свої знання та ідеї науковому співтовариству, розширюючи межі наукового пізнання; вибирати і ефективно використовувати сучасну методологію дослідження; планувати і прогнозувати свій подальший професійний розвиток.