ПРОГРАМА

кандидата на посаду ректора

Центральноукраїнського державного педагогічного університету

імені Володимира Винниченка

доктора філологічних наук, професора

СЕРГІЯ МИХИДИ

Шановні колеги!

Можна, і, на перший погляд, логічно у цьому форматі звертатися «виборці», але ж виборами не вивершується життя університету – йому ось-ось виповниться 100, і хочеться, аби основи другої сотні років закладалися міцними й життєствердними. Та й не в цій ролі ми живемо, працюємо й навчаємося щодня, щоб вважатися просто виборцями. Тож, звертаюся до всіх учасників освітнього процесу в Центральноукраїнському державному педагогічному університеті імені Володимира Винниченка як до колег, з якими нам разом розбудовувати alma mater: викладати, учитися, супроводжувати.

Будь-яка, навіть найкрасивіша й найдосконаліша програма з обіцянками «благодєнствія» і процвітання,  «відкриття» й «залучення» вже завтра, після виборів, може залишитися маніфестом, у якому декларуються, але не передбачаються до виконання завдання, плани, заходи – усе, чим живе університет щоденно.

Будь-яка програма неминуче буде впиратися в суб’єктивні непереборні перешкоди, якщо… немає заради кого і немає з ким її виконувати! Особистий адміністративний досвід на посадах керівника молодіжної організації вишу, завідувача магістратурою, завідувача кафедрою, проректора з науково-педагогічної та виховної роботи, проректора з наукової роботи переконує в цьому щоразу, коли з’являються виклики і їх треба реалізовувати.

Ось чому представляю передусім засади і принципи, які передбачають шлях до успіху університетської спільноти: викладачів, студентів, аспірантів і тих, хто сприяє успішному здійсненню освітнього процесу та наукової діяльності: завідувачів майстернями, лабораторіями, кабінетами, акомпаніаторів, методистів, бібліотекарів, лаборантів, медичних працівників, завідувачів гуртожитками, корпусами, їдальнями, охоронців, технічних працівників, які забезпечують чистоту, затишок, функціонування мереж.

Насамперед, це ставлення до кожного, як до найвищої цінності.

Це толерантність як засадничий принцип взаємин.

Це особиста порядність і вимога до її побутування на всіх рівнях адміністрування.

Це прозорість при прийнятті рішень, якими б складними вони не були. Адже від їхньої правильності залежить доля усіх членів колективу.

Це забезпечення взаємоповаги й доброзичливості у колективі в цілому й окремих його підрозділах зокрема.

Це відданість справі, корпоративна згуртованість, коли відчуваєш відповідальність за університет на всіх рівнях свого буття: викладацькому і студентському, готуючись обопільно до занять; особистісно-побутовому, коли пишаєшся тим, де ти працюєш, навчаєшся, живеш; науковому, коли твоє ім'я і твої праці уславлюють alma mater.

Це збалансована кадрова політика, коли ключові посади обіймають не за зобов’язаннями, особистою прихильністю чи інтересами, а за фаховістю, діловими якостями, прагненням і спроможністю реалізовувати найскладніші завдання й проєкти заради спільної справи.

Це студентоцентризм, створення умов для якісного здобуття знань, здорового дозвілля, всебічного розвитку інтересів і захоплень, спорту, творчості, підтримка студентської профспілки та розвиток студентського самоврядування.

Це апгрейд виховної роботи в університеті, вихід на новий рівень формування етичних, моральних, естетичних, патріотичних цінностей, які притаманні випускнику ЦДПУ – елітарній особистості, яка бере на себе відповідальність розбудовувати Україну.

Це узгодженість дій адміністрації і профспілок з метою підтримки інтересів та ініціатив тих, хто працює, їхнього соціального захисту.

Це активна співпраця зі школами, й передусім Ліцеєм науковим м. Кропивницького, із закладами, установами, структурами, для яких готуємо кадри на класичних та творчих спеціальностях, на засадах партнерства і взаємної підтримки у науково-педагогічній та профорієнтаційній сферах: ми викладаємо, спільно організовуємо заходи, плануємо й розробляємо спільні проєкти і зацікавлюємо потенційних абітурієнтів до вступу в університет.

Разом, це системність, яка дає змогу бачити все, що відбувається й планується, цілісно, і працювати на перспективу задля розвитку й процвітання університету.

В усі часи системотворчими для закладу вищої освіти були три сфери: освітня, наукова, яка забезпечує освітню й сприяє вивищенню авторитету вчених і закладу в Україні та світі, економічно-матеріально-господарча, яка сприяє першим двом успішно реалізовуватися в комфортних умовах. Нині першорядною, без якої вже не можна уявити названі три, є й IT-сфера.

Саме їх взаємозв’язок та розвиток на основі напрацьованих впродовж останніх років здобутків і визначає траєкторію руху університету вперед.

Зокрема в освітній сфері концептуальним вбачаю:

  • Баланс між започаткованими освітніми й освітньо-науковими програмами, із їхніми багаторічними напрацюваннями, досвідом і традиціями, які забезпечуються фахівцями найвищої кваліфікації, та пошуком нових, які відповідають запитам часу, потребам краю й України. При цьому, здобуваючи нове, не можна втрачати те, чим пишаємося.
  • Струнка організація освітнього процесу, зрозумілі правила гри, чіткість і стабільність вимог до навчально-методичного забезпечення.
  • Увага до специфіки підготовки за окремими освітніми програмами та кореляція їх із загальноуніверситетськими тенденціями.
  • Створення умов та професійний супровід акредитації освітніх та освітньо-наукових програм.
  • Особистісноорієнованість у взаємодії «викладач – студент».

У науковій:

  • підтримка амбіцій молодих учених у прагненні здобувати наукові ступені й учені звання та відповідні посади (принагідно зауважу, що лише за останні п’ять років наш колектив збагатився 33-ма докторами наук, 15-ма кандидатами наук, 24-ма професорами, 62-ма доцентами!) і, водночас, повага та орієнтація на здобутки тих, хто своєю наполегливою працею зробив ім’я в науці, має наукову школу й передає свій досвід молоді;
  • сприяння й супровід науково-педагогічних працівників при виконанні кадрових вимог до Ліцензійних умов провадження освітньої діяльності;
  • розвиток аспірантури, акредитація існуючих, відкриття нових освітньо-наукових програм;
  • активізація міжнародних звʼязків в умовах глобальних трансформацій, орієнтація на академічну мобільність викладачів і студентів з метою підвищення кваліфікації та здобуття нової якості освітньої та наукової діяльності;
  • підтримка та заохочення ґрантових ініціатив регіонального, всеукраїнського й міжнародного характеру, комерціалізації наукових досліджень як способу особистого заробітку інтелектуальною працею. При цьому, зважаючи на функціонування запровадженої МОН України формули фінансування закладів вищої освіти, ще й сприяння збільшенню надходжень із державного бюджету для забезпечення освітньої діяльності університету, а відповідно – заробітних плат, розвитку матеріально-технічної бази.

В економічно-матеріально-господарчій:

  • створення належних умов для освітньої, наукової, творчої, спортивно-оздоровчої діяльності колективу;
  • запровадження курсу на розширення джерел фінансування університету, модернізацію матеріально-технічної бази, введення технологій відновлювальної енергетики та енергозбереження;
  • виважена економічна стратегія із врахуванням інтересів усіх факультетів задля розвитку університету;
  • модернізація існуючих і відкриття нових навчальних лабораторій, які забезпечують високу якість підготовки фахівців і уможливлюють комерціалізацію та надання платних послуг;
  • оптимальне використання матеріальних ресурсів, аудиторного фонду, спортивних локацій, площ для оренди з метою збільшення надходжень до спеціального фонду.

У сфері інформаційних технологій:

  • створення технічних умов для постійного впровадження інформаційних та SMART-технологій в освітній процес, наукову та організаційно-господарчу діяльність університету.
  • забезпечення бібліотеки, як центру інтелектуального життя університету, його бличчя в інформаційному просторі, технічними та програмними ресурсами для налагодження роботи репозитарію та електронного каталогу. Як наслідок – уможливлення доступу здобувачів освіти та колег до наукового доробку викладачів, збільшення цитованості їхніх праць, підвищення рейтингу університету серед закладів вищої освіти України, знаність у світі;
  • підтримка функціонування сайту університету та університетських профілів у соціальних мережах, активна співпраця із медіа з метою висвітлення усіх видів діяльності закладу, створення позитивного іміджу та виконання профорієнтаційної місії;
  • створення на базі РВВ видавництва університету, діяльність якого забезпечить якісне функціонування та розвиток наукових видань, уможливить модернізацію підходів до видання навчальної, навчально-методичної літератури, сконцентрує зусилля редакторської роботи;
  • цілеспрямована кампанія на підвищення рейтингу університету в інформаційному просторі, а відтак – залучення коштів з державного бюджету на фінансування основних видів діяльності.

Ефективність і збалансованість університетського буття неможливі без досвіду та ділових якостей його керівника. Професіоналізм ректора – це здатність разом із однодумцями організувати освітній і виховний процес, наукову діяльність, забезпечити виконання оптимально сформульованих завдань і колегіально прийнятих рішень. Водночас, це спроможність взяти на себе особисту відповідальність, коли цього потребує ситуація.

Переконаний, що ректор університету має бути:

  • цілеспрямованим, бо це визначає напрям, у якому рухається заклад, та динаміку цього руху;
  • відповідальним, бо від твоїх рішень прямо або опосередковано залежить кілька тисяч доль;
  • далекоглядним, стратегічно спрямованим, бо тактично, тут і зараз, це лише на сьогодні, а університет – на віки;
  • командним гравцем, бо «один у полі не воїн» і від команди залежить злагодженість і результативність виконання поставлених завдань;
  • інтелігентним, бо ж ти репрезентуєш багато поколінь національної еліти;
  • виваженим, бо робота з людьми потребує психологічної рівноваги й такту;
  • чесним і відкритим до людей;
  • привітним, бо від твоєї впевненої посмішки залежить атмосфера у якій вчиться й працюється із задоволенням, а значить, результативно, на благо університету.

Із повагою

доктор філологічних наук, професор Сергій Михида