img 3n img 4n img 5n n11n22n33n44img 6n    img 11n img 19n

Генсіцька Дарія

(студентка 3 курсу факультету педагогіки та психології)

Центральноукраїнський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка,

м. Кропивницький

Науковий керівник: викладач Н. М. Андросова

Анотація. У статті йдеться про важливість формування дитячого колективу у перші дні навчання. А також використання досвіду В. О. Сухомлинського щодо створення учнівської спільноти згідно Концепції Нової української школи.

Ключові слова. дитячий колектив, учнівська спільнота, вчитель, спільна праця, Концепція Нової української школи.

Постановка проблеми: Сьогодні дуже поширена проблема формування дитячого колективу. Деякі фахівці педагогічної галузі не звертають особливу увагу та не докладають додаткових сил до згуртування своїх вихованців. У статті розглянемо низку актуальних аспектів: аналіз поглядів та порад В. О. Сухомлинського щодо створення учнівської спільноти; доцільність впровадження ідей В. О. Сухомлинського в сучасну педагогічну діяльність.

Аналіз досліджень: Виховна значимість колективної взаємодії задовго до радянського часу була усвідомлена як необхідність. У XVIII ст. ідею спільного колективного життя реалізовував у дитячих притулках І. Г. Песталоцці. Значний внесок у розробку теорії та методики виховного колективу вніс А. С. Макаренко. На його думку, педагог з початку навчально-вихового процесу є повноправним організатором дитячого колективу. Ідеї А. С. Макаренка були розвинені у педагогічній діяльності В. О. Сухомлинського в Павлиській школі.

Мета статті – проаналізувати втілення ідей В. О. Сухомлинського в сучасний освітній процес.

Виклад основного матеріалу. Колектив – це соціально значима група людей, об’єднаних спільною метою, які узгоджено діють у напрямку досягнення означеної мети і мають органи самоврядування [ 1, 117].

В. О. Сухомлинський говорив, що колектив – «творіння» педагога, у якому відображаються його виховні ідеали та світогляди. Основні засади створення колективу – це ідейна, інтелектуальна, емоційна та організаційна спільності [3, 563]. Всі ці єдності тісно пов’язані між собою. Обґрунтовуючи слова педагога, можна сказати, що вчителю у класі потрібно створити ситуацію протистояння двох протилежних сторін та залучити вихованців до спільної боротьби проти зла. Це суттєво вплине на дитячу згуртованість, дружбу, взаємодопомогу та взаємоповагу [ 3, 563-565].

Важливою метою колективу є виховання кожного його члена. Педагог писав: «Дитячий колектив лише тоді стає виховною силою, коли він підносить кожну людину, утверджує в ній почуття власної гідності, поваги до самого себе» [4, 93]. Йдеться про постійне та безперервне духовне самозбагачення колективу. Розвиваючи й оберігаючи почуття поваги кожної особистості до себе та створюючи умови для сприйняття доброго слова і краси, педагог та вихованці стають на щабель вище у своєму розвитку [2, 621].

Перебуваючи на практиці «Перші дні дитини в школі» ми стали свідками формування дитячого колективу. Це було особливо актуально, так як першокласники не знали одне одного. Яскравий приклад формування учнівської спільноти – ранкові зустрічі, введені в освітній процес згідно з Концепцією Нової української школи. Ці заходи спрямовані на знайомство та згуртування дітей. Вони реалізувались за допомогою численних бесід та ігор. Наприклад, під час першого уроку, вчитель провела гру «Знайомство». Її суть полягає в тому, що діти стають у коло і передаючи м’ячик один одному, називають своє ім’я. Дана гра сприяє формуванню початкової стадії колективу. Також на уроці образотворчого мистецтва педагог разом з учнями створили «Дерево друзів». Кожна дитина залишила на ватмані відбиток своєї долоні, що символізує листя їхнього «шкільного дерева». Неможливо залишити без уваги найважливішу пораду В. О. Сухомлинського, щодо залучення вихованців до спільної діяльності. Підтвердження цієї ідеї реалізується у пропозиції вчителя зробити подарунок однокласнику, так як у нього незабаром буде день народження. Учні із великим задоволенням погодились і створили листівку власними руками. Особливістю є те, що вчитель протягом кожного дня, на всіх уроках говорив дітям такі фрази, як: «ми одна родина», «разом ми сила», «разом завжди легше». У порівнянні із сусіднім класом, де вчитель не застосувала ідеї педагога, учні пасивніше проявляють себе як у пізнавальній, так і в соціальній сферах.

Висновки. Проаналізувавши погляди В. О. Сухомлинського, дійшли висновків про суть процесу формування дитячого колективу, важливість створення учнівської спільноти. Така організація освітнього процесу доцільна і продуктивна. Діти згуртовані, демонструють врівноважену поведінку, усвідомлено й доброзичливо виконують вказівки дорослого., співпрацюють та вільно спілкуються уже на початковому етапі становлення колективу.

БІБЛІОГРАФІЯ

  1. Мельничук С. Г. Теорія виховання/Мельничук С. Г// Кіровоград: ТОВ «Рекламне агентство РіК-Медіа», 2016. – с. 243.

  2. Сухомлинський В. О. Методика виховання колективу /В. О. Сухомлинський // Вибр. твори: В 5-ти т. – Т. 1.К. : Рад. школа, 1976. – с. 654.

  3. Сухомлинський В. О. Сто порад учителеві/ В. О. Сухомлинський //Вибр. твори: В 5-ти т. – Т. 2.К. : Рад. школа, 1976. – с. 670.

  4. Сухомлинський В. О. Серце віддаю дітям/ В. О. Сухомлинський // Вибр. твори: В 5-ти т. – Т. 3.К. : Рад. школа, 1976. – с. 670.

Коментарі   

0 # Руслана Степаненко 03.10.2019, 21:51
Особливо цінна стаття для студентів-практ икантів, адже згадано прийоми формування учнівської спільноти, яких нині не багато. "Дерево друзів», відбиток своєї долоні, що символізує листя їхнього «шкільного дерева» чудова ідея, яку я буду використовувати в педагогічній дільності.
Відповісти

Додати коментар