• вул. Шевченка, 1, м. Кропивницький
  • (0522) 32-17-18

ПІДВИЩЕННЯ ЯКОСТІ ВІЙСЬКОВОЇ ОСВІТИ НА ОСНОВІ МЕТОДУ ІНТЕНСИФІКАЦІЇ

УДК 37.012

Білаш Оксана, Величко Лев, Гузик Надія, Ліщинська Христина,

Петрученко Оксана, Сокіл Богдан

Національна академія сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного

Анотація. Стаття присвячена питанням підвищення якості військової освіти. Для цього запропонований метод інтенсифікації, який передбачає передання курсантам більшого обсягу навчальної інформації при незмінній тривалості навчання без зниження вимог до якості знань. Цей метод базується на трьох рівнях пізнання нової теми. Відповідно до нього кожне заняття включає такі етапи: ознайомчий, спрямований на актуалізацію знань курсантів та виявлення індивідуальних труднощів і прогалин в знаннях, усвідомлення та формулювання індивідуальних цілей навчальної діяльності; тематичний, на якому відбувається подання та сприйняття нової теми; підсумковий, який передбачає систематизацію і оцінювання отриманої інформації, закріплення почутого матеріалу. Запропонований метод інтенсифікації забезпечує високу якість засвоєння навчального матеріалу, сприяє розвиткові логічного мислення, творчих здібностей та активному мотивованому процесу засвоєння знань.

Ключові слова: якість військової освіти, метод інтенсифікації.

Постановка проблеми. Освіта завжди відігравала важливу роль в житті кожної людини. Відповідно до Закону України “Про освіту” розрізняють різні рівні освіти, однак наявність саме вищої освіти сприяє можливості кар’єрного росту і самореалізації. Покращення освітнього процесу загалом і якість надання освітніх послуг залишається актуальною проблемою.

Система військової освіти є складовою загальнодержавної системи вищої освіти, вона є основою формування сильної армії та освічених військових фахівців. Отримання якісної військової освіти є актуальною проблемою в зв’язку з гібридною війною, що відбувається на сході України, та необхідністю швидкого відновлення та розбудови обороноздатності держави.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Проблеми покращення освітнього процесу загалом і якості надання освітніх послуг досліджувались у роботах М.В. Кісіль [5], В.Г. Креміня [6], О.І. Ляшенко [7],
Н.В. Москаленко [8] та інших. Проте, незважаючи на велику кількість публікацій щодо даної тематики, вона не досягнула своєї завершеності і тому проблема покращення якості освіти, зокрема військової, потребує подальшого дослідження.

Існує велика кількість тлумачень поняттям “якість освіти”, “військова освіта” та “якість військової освіти”, які доцільно проаналізувати для всебічного дослідження обраної проблематики.

Так, у Законі України “Про вищу освіту” поняття “якість освіти” тлумачиться як “рівень здобутих особою знань, умінь, навичок, інших компетентностей, що відображає її компетентність відповідно до стандартів вищої освіти”. У роботі Похолкова Ю.П. [9] поняття “якість освіти” розглядається з позицій компетентнісного підходу. Він вважає, що якість освіти – це комплекс характеристик освітнього процесу, що визначають послідовне й практично ефективне формування компетентності та професійної свідомості.

Найбільш точно, на нашу думку, це поняття трактує Болюбаш Я.Я. [1], який розглядає “якість вищої освіти як сукупність якостей особи з вищою освітою, що відображає її професійну компетентність, ціннісну орієнтацію, соціальну спрямованість і зумовлює здатність задовольняти як особисті духовні й матеріальні потреби, так і потреби суспільства”. Отже, є різні підходи до тлумачення терміну “якість освіти”, які відрізняються характеристиками освітнього процесу.

Мета статті. Метою сучасного етапу розвитку військової освіти є нарощування її інноваційного потенціалу, інтеграція в європейський і світовий військово-освітній і правовий простори, підготовка військових фахівців з високим рівнем професіоналізму, компетентності, інтелектуального розвитку, загальної та військово-професійної культури, здатних з високою ефективністю виконувати поставлені завдання щодо національної безпеки та оборони Вітчизни, до самонавчання, розвитку власної творчої індивідуальності, невтомного, наполегливого самостійного засвоєння нових знань, їх примноження, прийняття оптимальних рішень у нестандартних умовах. Саме тому дослідження питань покращення якості військової освіти є основною метою статті.

Методи дослідження. Опис, порівняння, аналіз, узагальнення.

Виклад основного матеріалу. Виділяють такі складові якості вищої освіти, як: якість освітнього середовища, якість реалізації освітнього процесу, якість результатів цього процесу. Однак, за такого підходу без належної уваги залишаються проблеми відповідності досягнутих результатів освіти вимогам військ, реаліям військово-професійної діяльності, ефективності підготовки військових фахівців, досконалості змісту, технологій і системи оцінювання результатів навчання та інші.

З кожним роком у системі військової освіти відбуваються зміни, які викликані низкою чинників, а саме: уточненням завдань Збройних Сил (ЗС), удосконаленням структури ЗС, їх скороченням; розвитком озброєння та військової техніки (ОВТ); новими потребами щодо спеціалізації та кваліфікації офіцерського складу; узгодженням вищої військової освіти з державними стандартами вищої цивільної освіти та вимогами Болонської системи; підвищенням вимог до фізичної підготовки контрактників; можливостями соціальної адаптації після закінчення служби, тощо. На нашу думку, система військової освіти повинна бути спрямована на забезпечення неперервного оновлення вмінь та навичок, які отримують курсанти під час навчання; мобільності курсантів і викладачів, розробки і реалізації програм підготовки військових фахівців.

Програма навчання для курсантів вищих військових навчальних закладів (ВВНЗ) включає вивчення загальних (базових) дисциплін (вища математика, комп’ютерні науки, українська та іноземні мови, тощо) та спеціалізованих військових (наприклад, тактика, вогнева підготовка). Варто зазначити, що для отримання якісної військової освіти і підготовки висококваліфікованих військових фахівців необхідним є ґрунтовне вивчення та засвоєння загальних та спеціалізованих військових дисциплін.

Запорукою якісної вищої військової освіти є правильне формування навчальних програм, які повинні узгоджуватися та взаємно доповнюватися, утворивши цілісну систему. Викладання тем з одного предмету має знаходити практичне (в окремих випадках – теоретичне) застосування, або бути логічним доповненням при вивченні тем іншого предмету. Цей процес підвищить мотивацію та зацікавленість курсантів до навчальних дисциплін. Також це розширить можливості викладачів, які будуть використовувати теоретичні знання курсантів з інших предметів, на практичних заняттях і допоможе курсантам швидше та ефективніше засвоювати новий матеріал.

Вагомим кроком, на нашу думку, до удосконалення якості освіти військових фахівців у ВВНЗ є постійне підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників. Для цього необхідно систематично проводити методичні семінари із залученням викладачів споріднених вузів, на яких розглядатимуть новітні інноваційні технології навчання курсантів.

На нашу думку, найвагомішим чинником покращення якості військової освіти є запровадження ефективної методики викладання на практичних заняттях, оскільки на них засвоюється близько 75 % лекційного матеріалу. Сучасні проблемні аспекти методики викладання дисциплін курсантам ВВНЗ можна класифікувати за наступними напрямами: забезпечення фундаментальності освіти в ВВНЗ; посилення професійної спрямованості викладання через змістовний компонент (моделювання професійних завдань, створення «банку завдань» міжпредметного характеру); через методичний компонент (контекстне та проблемне навчання, самостійна дослідницька діяльність, поєднання колективних та індивідуальних форм навчання); оптимальне поєднання фундаментальності та професійної спрямованості знань, здобутих з різних дисциплін; організація різних видів самостійної роботи, розвиток пізнавальної самостійності; інтенсифікація навчального процесу; удосконалення змісту курсу дисциплін; комп’ютеризація навчання.

У Національній академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного розроблена методика навчання курсантів та відповідне матеріальне забезпечення, що використовується для таких курсів як вища математика, теоретична механіка, термодинаміка, прикладна механіка. При розробці цієї методики керувались такими основними положеннями: курсанти, які починають вивчати новий предмет мають різний рівень підготовки; вони не звикли витрачати багато часу на освоєння нового матеріалу; не вміють здійснювати самоконтроль; мають завищену самооцінку.

Відповідно до цієї методики кожна тема практичного заняття має бути висвітлена в 4-5 задачах. Ці задачі охоплюють весь матеріал, необхідний для засвоєння курсантом. Крім того, для кожної теми розроблено декілька варіантів «Завдань для проведення практичного заняття», «Завдань для проведення контрольної роботи». Вони містять однотипні завдання, при розв’язуванні яких використовується той самий метод, проте відрізняються один від одного, наприклад, числовими даними. До всіх завдань у цих варіантах, наводяться відповіді. Також до кожної теми пропонуються «Завдання для самостійної роботи» із приведеними відповідями.

Практичне заняття пропонується проводити у такій послідовності:

а) викладач пояснює основні моменти нової теми та розв’язує найпростішу задачу на дошці;

б) курсанти самостійно розв’язують першу (найпростішу) задачу з отриманих «Завдань для проведення практичного заняття», використовуючи законспектоване розв’язання задачі викладачем (викладач у цей час контролює хід розв’язання та відповідає на конкретні питання курсанта);

в) викладач пояснює метод розв’язання наступної задачі (він не розв’язує її в повному обсязі, але наголошує на нових моментах у задачах);

г) курсанти самостійно розв’язують усі задачі з «Завдань для проведення практичного заняття», маючи можливість перевірити правильність розв’язання за наведеними відповідями;

д) викладач контролює розв’язування задач кожним курсантом та дає відповіді на його питання.

Курсант перевіряє повне засвоєння теми, яка розглядалась на практичному занятті, виконуючи вправи із «Завдань для самостійної роботи». У випадку питань до цих задач, викладач на консультації чітко пояснює незрозумілі місця та розставляє відповідні акценти.

Запропонований метод проведення практичних занять дає можливість викладачу приділяти більше уваги кожному курсанту. Контролюючи хід розв’язання завдань, викладач має можливість відповідати на питання кожного курсанта й допомагати йому подолати свої перешкоди. Крім того, після завершення практичного заняття викладач реально оцінює рівень засвоєння теми конкретним курсантом.

Для курсантів запропонований метод насправді є методом інтенсифікації (від фр. intensification — напружено роблю), що передбачає досягнення в навчанні бажаних результатів за рахунок якісних чинників, тобто напруження розумових можливостей особистості. Кожний курсант змушений розвязувати свій варіант задач із «Завдань для проведення практичного заняття», який не співпадає з розвязаним на дошці. Від викладача він може отримати допомогу у вигляді відповіді на конкретне питання, що виникло при розвязуванні задачі. Звичайно ж, він може звернутись за консультацією до іншого курсанта, оскільки варіанти задач є однотипними. У кінці заняття кожен курсант може самостійно оцінити свій рівень знань, отриманих на занятті, використовуючи наведені відповіді до завдань.

Запропонований метод навчання на практичному занятті стимулює активне самостійне навчання курсантів, дає їм змогу встановити зв’язок між рівнем засвоєння теми та вмінням використати ці знання при розв’язуванні конкретних практичних задач. Цей метод забезпечує індивідуалізацію та диференціацію навчання студентів.

Таким чином, відповідно до запровадженої методики кожне практичне заняття включає такі етапи: ознайомчий, спрямований на актуалізацію знань курсантів, що пов’язані з темою, яка обговорюється, та виявлення індивідуальних труднощів і прогалин у знаннях, усвідомлення та формулювання індивідуальних цілей навчальної діяльності; тематичний, на якому відбувається подання та сприйняття нової теми; підсумковий, який передбачає систематизацію і оцінювання отриманої інформації, закріплення почутого матеріалу. На цьому етапі доцільно поєднувати індивідуальну та групову роботи.

На нашу думку, одними із найважливіших складових навчального процесу є контроль та оцінка знань курсантів. Контроль проводиться протягом усіх етапів проведення практичного заняття та подальшого засвоєння матеріалу. Методами контролю є: систематичне спостереження за навчальною роботою курсантів, усне опитування, написання контрольних робіт, виконання різноманітних задач і прикладів.

Результативність заняття полягає у розвитку вмінь самостійної роботи, формування таких властивостей особистостей, як відповідальність, самооцінка, вміння керувати та підкорятися, міжособистісної комунікації.

Таким чином, використання в навчальній роботі запропонованої методики навчання забезпечує високу якість засвоєння навчального матеріалу, сприяє розвиткові логічного мислення, творчих здібностей та активному мотивованому процесу засвоєння знань.

На основі запропонованої методики для практичних занять з вищої математики у Національній академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного розроблено та видано навчальні посібники «Методика розв’язування та збірник задач з математичного аналізу» [2], «Методика розв’язування та збірник задач з диференціальних рівнянь» [3] та «Методика розв’язування та збірник задач з теорії ймовірностей» [4].

Висновки та перспективи подальших розвідок. Якість військової освіти – це складне і багатогранне поняття, яке формується під впливом низки чинників. Для удосконалення якості військової освіти необхідно: модернізувати матеріально-технічні бази та інформаційно-методичне забезпечення освітнього процесу, вдосконалити програми військової підготовки, забезпечити ВВНЗ сучасними інформаційними системами.

Крім того, для покращення якості вищої військової освіти необхідно здійснювати такі заходи: удосконалювати відбір та комплектувати групи за рівнем знань курсантів; проводити практичні заняття на основі запропонованого методу інтенсифікації, який передбачає індивідуальний підхід до кожного курсанта; здійснювати систематичний контроль за рівнем засвоєння курсантами нового матеріалу; проводити методичні семінари для викладачів щодо вдосконалення методики проведення практичних і лекційних занять; активніше приймати участь у міжнародних програмах, використовувати досвід викладання світових ВВНЗ; підвищувати роль ВВНЗ як джерела кадрів на державному рівні.

 

БІБЛІОГРАФІЯ

1. Боголюбаш Я.Я. Комплекс нормативних документів для розроблення складових системи галузевих стандартів вищої освіти / Я. Я. Болюбаш,
К. М. Левківський, В. Л. Гуло та ін. – К.: Мін-во освіти і науки України, 2007.– 76 с.

2. Величко Л. Д. Методика розв’язування та збірник завдань з математичного аналізу. Навчально-методичний посібник / Л.Д. Величко, М.Б. Сокіл, О.І. Хитряк. – Львів: АСВ, 2013. – 248 c.

3. Величко Л. Д. Методика розв’язування та збірник завдань з диференціальних рівнянь. Навчальний посібник / Л.Д. Величко. – Львів: АСВ, 2013. – 198 c.

4. Величко Л. Д. Методика розв’язування та збірник завдань з теорії ймовірності. Навчально-методичний посібник / Л.Д. Величко. – Львів: АСВ, 2013. – 190 c.

5. Кісіль М.В. Оцінка якості вищої освіти / М.В. Кісіль // Вища освіта України. – 2005. – № 4 (14). – С. 82-87.

6. Кремень В.Г. Освіта і наука України: шляхи модернізації (Факти, роздуми, перспективи) / В.Г. Кремень. – К.: Грамота, 2003. – 216 с.

7. Ляшенко О.І. Освітні системи як об’єкт моніторингу якості освіти /
О.І. Ляшенко // Проблеми якості освіти: теоретичні і практичні аспекти. – 2007. – № 3. – С. 29–34. 2.

8. Москаленко А.М. Підвищення професійної компетентності викладачів у системі методичної роботи вищого навчального закладу / А.М. Москаленко // Актуальні проблеми соціології, психології, педагогіки: збірник наукових праць. – К.: Логос, 2011. – Вип. 13. – С. 246–251.

9. Похолков Ю.П. Управление качеством инженерного образования /
Ю.П. Похолков
// Университетское управление: Практика и анализ.– 2004.– № 5–6.– С. 121– 125.

 

Bilash Oksana, Velychko Lev, Huzyk Nadiya, Lishchynska Khristyna, Petruchenko Oksana, Sokil Bogdan

Hetman Petro Sagaydachnyj National Army Academy

IMPROVING OF THE QUALITY OF MILITARY EDUCATION ON THE BASIS OF THE INTENSIFICATION METHOD

Abstract. Military education is the basis for the formation of a strong army and educated military specialists. Obtaining high-quality military education is a topical issue in connection with the hybrid war that takes place in eastern Ukraine, and the need for rapid recovery and development of the state's defense capability. The article is devoted to the issues of improving the quality of military education. For this purpose, the intensification method is proposed, which involves the achievement in the study of the desired results due to qualitative factors, that is, due to the stress of the mental capabilities of the individual, the transfer of students more amount of educational information with unchanging training duration without reducing the requirements for the quality of knowledge. In developing this technique, the following basic rules were guided: cadets who are beginning to study a new subject have different levels of training; they are not accustomed to spending a lot of time developing new material; not able to carry out self-control; have an overestimation of their level of self-esteem. This method is based on three levels of knowledge of a new topic. According to it, each lesson includes three stages. The first one is the study, aimed at actualizing the knowledge of students and identifying individual difficulties and gaps in knowledge, awareness and formulation of individual goals of educational activities. The second one is the thematic, where the presentation and perception of a new topic occurs and the third one is the final, which involves systematization and evaluation of the information received, consolidation of the material being heard. The proposed method of conducting practical classes allows the teacher to pay more attention to each student, as the level of training and individual characteristics of each of them are different, then the issues that arise in them when solving problems are different. By controlling the course of tasks solving, the teacher has the opportunity to answer the questions of each cadet and help him overcome their obstacles. In addition, after completing a practical lesson, the teacher can really assess the level of mastering a particular cadet. Thus, the method of intensification ensures high quality of learning material, promotes the development of logical thinking, creative abilities and an active motivated process of learning knowledge.

Key words. the quality of military education, the intensification method.

Билаш Оксана, Величко Лев, Гузык Надежда,

Лищинская Христина, Петрученко Оксана, Сокил Богдан

Национальная академия сухопутных войск

имени гетьмана Петра Сагайданого

ПОВЫШЕНИЕ КАЧЕСТВА ВОЕННОГО ОБРАЗОВАНИЯ

С ИСПОЛЬЗОВАНИЕМ МЕТОДА ИНТЕНСИФИКАЦИИ

Аннотация. Статья посвящена вопросам повышения качества военного образования. Для этого предложен метод интенсификации, который предусматривает передачу студентам большего объема учебной информации при неизменной продолжительности обучения без снижения требований к качеству знаний. Этот метод базируется на трех уровнях познания новой темы. Согласно ему, каждое занятие включает следующие этапы: ознакомительный, направленный на актуализацию знаний курсантов и выявления индивидуальных проблем и пробелов в знаниях, осознание и формулирование индивидуальных целей учебной деятельности; тематический, на котором происходит представление и восприятие новой темы; итоговый, который предусматривает систематизацию и оценивание полученной информации, закрепление услышанного материала. Предложенный метод интенсификации обеспечивает высокое качество усвоения учебного материала, способствует развитию логического мышления, творческих способностей и активному мотивированному процесса усвоения знаний.

Ключевые слова: качество военного образования, метод интенсификации.

ВІДОМОСТІ ПРО АВТОРІВ

Білаш Оксана Вікторівна – кандидат економічних наук, доцент кафедри інженерної механіки (озброєння та техніки інженерних військ) Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного.

Величко Лев Дмитрович – кандидат фізико-математичних наук, доцент, професор кафедри інженерної механіки (озброєння та техніки інженерних військ) Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного.

Гузик Надія Миколаївна – кандидат фізико-математичних наук, викладач кафедри інженерної механіки (озброєння та техніки інженерних військ) Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного.

Ліщинська Христина Іванівна – кандидат технічних наук, доцент кафедри інженерної механіки (озброєння та техніки інженерних військ) Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного.

Петрученко Оксана Степанівна – старший викладач кафедри інженерної механіки (озброєння та техніки інженерних військ) Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного.

Сокіл Богдан Іванович – доктор технічних наук, професор, завідувач кафедри інженерної механіки (озброєння та техніки інженерних військ) Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного.

Коло наукових інтересів: професійна підготовка майбутніх військових спеціалістів, застосування вищої математики при розв’язуванні задач військового спрямування.

 

REFERENCES

1. Boholubash Ya. Ya., Levkivskyy K.M., Hulo V.L. and other (2007) Kopmlex normatyvnych documentiv dlya rozroblennya skladovych systemy haluzevych standartiv vyshchoyi osvity [A set of normative documents for the development of components of the system of industry standards of higher education]. Kyiv, Ministerstvo osvity i nauky Ukrainy.

2. Velychko L.D., Sokil M.B., Chytryak O.I. (2013) Metodyka rozvyazuvanny ta zbirnyk zavdan z matematychnogo analizu. Navchalno-metodychnyy posibnyk [The method of solving and a collection of tasks on mathematical analysis. Educational and methodical manual]. Lviv, NAA.

3. Velychko L.D. (2013) Metodyka rozvyazuvanny ta zbirnyk zavdan z dyferrentsialnych rivnyan. Navchalnyy posibnyk [The method of solving and the collection of problems on differential equations. Educational manual]. Lviv, NAA.

4. Velychko L.D. (2013) Metodyka rozvyazuvanny ta zbirnyk zavdan z teoriyi ymovirnosti. Navchalno-metodychnyy posibnyk [The method of solving and the collection of problems on the theory of probability. Educational and methodical manual]. Lviv, NAA.

5. Kisil M.V. (2005) Otsinka yakosti vyshchoyi osvity [Assessment of the quality of higher education]. Vushcha osvita Ukrainy.

6. Kremin V.H. (2003) Osvita i nauka Ukrainy: shlyachy modernizatsiyi (Fakty, rozdumy, perspectyvy) [Education and science of Ukraine: ways of mo-dernization (Facts, reflections, perspective)]. Kyiv, Hramota.

7. Lyaschenko O.I. (2007) Osvitni systemy yak object monitoryngu yakosti osvity [Educational systems as an object of monitoring the quality of education].

Problemy yakosti osvity: teoretychni ta praktychni aspect.

8. Moskalenko A.M. (2011) Pidvyshchennya profesijnoyi kompetentnosti vykladachiv u systemi metodychnoyi roboty vushchogo navchalnogo zakladu

[Increase of professional competence of teachers in the system of methodological work of a higher educational institution]. Kyiv, Logos.

9. Pocholkov Yu.P. (2004) Upravleniye kachestvom ingenernogo obrazovaniya [Management of the quality of engineering education]. Universytetskoye upravleniye: practika i analiz.

 

INFORMATION ABOUT THE AUTHORS

Bilash Oksana ViktorivnaCandidate of Economics Sciences, Associate Professor of the Department of Engineering Mechanics of Hetman Petro Sagaydachnyj National Army Academy.

Velychko Lev Dmytrovych Candidate of Physics and Mathematics Sciences, Professor of the Department of Engineering Mechanics of Hetman Petro Sagaydachnyj National Army Academy.

Huzyk Nadiya Mykolayivna Candidate of Physics and Mathematics Sciences, Associate Professor of the Department of Engineering Mechanics of Hetman Petro Sagaydachnyj National Army Academy.

Lishchynska Chrystyna Ivanivna Candidate of Technical Sciences, Asso-ciate Professor of the Department of Engineering Mechanics of Hetman Petro Sagaydachnyj National Army Academy.

Petruchenko Oksana Stepanivna Associate Professor of the Department of Engineering Mechanics of Hetman Petro Sagaydachnyj National Army Academy.

Sokil Bogdan Ivanovych Doctor of Technical Sciences, Professor of the Department of Engineering Mechanics of Hetman Petro Sagaydachnyj National Army Academy.

Circle of scientific interests: Professional training of the future military specia-lists, application of the mathematics at the solving of the military problems.

 

Коментарі   

# Левченко Л.О. 22.04.2018, 23:27
Система військової освіти є складовою загальнодержавн ої системи вищої освіти. Якісна військова освіта - це вимога сучасності.
Image

Столітні традиції якісної освіти!

Підписатись