• вул. Шевченка, 1, м. Кропивницький
  • (0522) 32-17-18

«ШКОЛА МОЛОДОГО ПЕДАГОГА» ЯК ФОРМУВАЛЬНЕ СЕРЕДОВИЩЕ ПЕДАГОГА НОВОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ШКОЛИ

Комунальний заклад «Житомирський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти» Житомирської обласної ради

Адамович Ірина, Демֹ’янчук Олена

«Потужну державу і конкурентну економіку забезпечить згуртована спільнота творчих людей, відповідальних громадян, активних і підприємливих. Саме таких повинна готувати середня школа України» [1].

У системі освіти основне місце відводиться середній школі. Усі ланки освітнього процесу – учнівський колектив, педагогічний та батьки є середовищем формування особистості, її громадянської позиції та моральних цінностей. Саме середній освітній заклада може стати першою сходинкою людини у її навчанні упродовж життя, де формується саме бажання чи небажання навчатись.

У реформі освіти «провідне місце відводиться вчителям нової формації, які перебувають в авангарді суспільних та освітніх перетворень, успішних, умотивованих, компетентних, які є агентами сучасних змін» [2]. У вчителя нової формації змінюється роль в освітньому процесі – це уже коуч, консультант, менеджер, який підтримує дитиноцентрований процес.  «Переосмислення соціальної і професійної місії вчителя Нової української школи актуалізує необхідність підготовки» [2], на нашу думку, саме молодого вчителя, його здатність активізувати власний інтелектуальний ресурс в умовах ринкової конкуренції, уміння виокремити та відстоювати власне нестандартне бачення, творчий підхід без стереотипів та шаблонів до освітнього процесу та особистості у ньому.  

Відповідно Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти держава бере на себе певні зобов’язання «стимулювання вчителя до особистого і професійного зростання та надання йому академічної свободи, а також матеріальне стимулювання»[3].

Реформи, що запроваджуються у педагогічний процес передбачають розвиток педагогіки партнерства між усіма ланками: учнем, педагогами та батьками, що потребує підготовки учителя за новими методиками, технологіями, позбавлення стереотипізації.

 Саме тому молодим педагогам краще розпочинати навчання у  «Школі молодого педагога», де створювати ситуацію успіху через активізацію особистісного переживання стану радості, задоволеності від поєднання мети педагогічної діяльності з особистісним очікуванням (принцип «завтрашньої радості» за А. С. Макаренком).

Ситуацію професійного успіху необхідно створювати протягом усього періоду навчання в «Школі молодого педагога». Активність, діалогічність мислення, творча уява, морально-ціннісні орієнтації тощо − риси творчого мислення, притаманні психофізіологічним особливостям актуалізації афективно-перцептивної сфери людини, коли такі характеристики сенсорних стимулів зовнішнього середовища, як складність, новизна, невизначеність та ін. є необхідними й обов’язковими для перебігу перцептивних процесів [4, с. 49-51].

Наведемо етапи та їх  головні аспекти формування гностичних умінь у «Школі молодого педагога»:

І етап (початковий) передбачає такі заходи: закріплення наставників, визначення завдань щодо підвищення методичного й фахового рівня молодого спеціаліста, взаємовідвідування уроків, вивчення досвіду колег, участь у колективній і груповій формах методичної роботи, вивчення нормативно-правової бази, програмово-методичного, матеріально-технічного забезпечення освітнього процесу тощо.

ІІ етап (творчо-пошуковий) передбачає підвищення ефективності діяльності молодого вчителя: звіт наставника та молодого вчителя про виконання індивідуального плану (аналіз проблем), самодіагностику професійної діяльності, вивчення інноваційних методів викладання предмету та науково-пошукова робота щодо розробки ефективних педагогічних методик, створення банку інформації з проблемних питань,  прогнозування, плани, виконання рекомендацій на наступний рік та ін.

ІІІ етап (підсумковий), передбачено наступні заходи: аналіз роботи ради наставників з молодим учителем, рефлексивну оцінку процесу роботи і її результатів з молодими учителем, проведення відкритих уроків, їх самоаналіз, проектування завдань з розвитку творчого потенціалу учнів, моніторинг навчальної діяльності, проектування за методом Intel, аналіз показників готовності молодого вчителя до інноваційної діяльності, презентацію теоретичних розробок, практичної апробації особистих матеріалів тощо.

Надалі наше дослідження передбачає розробку кожного з описаних етапів та деталізацію їх функціональних складових.

СПИСОК ДЖЕРЕЛ

  1. Рішення колегії МОН України №10 від 27.10.2016 «Нова українська школа: концептуальні засади реформування середньої школи». URL: https://goo.gl/cbsCMR
  2. Наказ МОН України № 36 від 15.01.2018 р. «Про затвердження Типової освітньої програми організації і проведення підвищення кваліфікації педагогічних працівників закладами післядипломної педагогічної освіти. URL: https://goo.gl/C6iSjU (дата звернення: 30.03.2019).
  3. Розпорядження Кабінету Міністрів України № 988-р від 14 грудня 2016 р. «Про схвалення Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти “Нова українська школа” на період до 2029 року». URL: https://goo.gl/N53D9s (дата звернення: 30.03.2019).
  4. Шаронин Ю. В. Синергетика и творчество: некоторые аспекты теории и практики нового методологического похода. Школа. 1996. № 4. С. 47–51.

 

Коментарі   

# Євгеній Проценко 17.04.2019, 21:46
Автори статті розкрили водначас цікаву та актуальну тему. На нашу думку цінними є сформовані аспекти формування гностичних умінь у «Школі молодого педагога».
# Bezena Ivan Michaylo 14.04.2019, 16:20
школа та молодий педагог, тема непроста і в той же час досить актуальна. Тому що сучасна школа потребує нових моделей адаптації молодого вчителя у школі та можливості професійного удосконалення для реалізації потенціалів дитини для майбутнього життя.
Image

Столітні традиції якісної освіти!

Підписатись