ВИКОРИСТАННЯ ДЕРМАТОГЛІФІКИ У СУЧАСНІЙ КРИМІНАЛІСТИЧНІЙ ПРАКТИЦІ

Дудченко О.О.¹⁾, Ворона С.О.²⁾, Казначєєва М.С.³⁾

^1),3)Центральноукраїнський державний педагогічний університет

імені Володимира Винниченка

²⁾Кіровоградський науково-дослідний експертно-криміналістичний

центр МВС України

Дерматогліфіка (гр. „δέρμα” — шкіра і „γλύφω” - видовбую, вирізьблюю) — розділ морфології людини, який вивчає шкірний рельєф долонних і підошовних поверхонь, де шкіра вкрита численними папілярними лініями, що утворюють певні візерунки [1]. Загальна анатомічна будова шкіри на долонях рук і ступнях ніг має специфічні особливості, що визначають характер її зовнішнього рельєфу й обумовлені біологічною еволюцією людського організму [2].

Шкірний рельєф долонної поверхні складається з елементів трьох видів: флексорні або згинальні складки, дрібні складки і зморшки та лінійні височини розділені борознами [2]. Зовнішній шар називається епідермісом чи надшкір’ям, за ним йде сполучний шар, названий дермою чи власне шкірою, а під шкірою лежить ще один шар – підшкірна жирова клітковина (гіподерма). Саме сосочковому шару, який є верхнім шаром дерми, і належить вирішальна роль в утворенні візерунків папілярних ліній на поверхні шкірного покриву [3].

Основними властивостями папілярних ліній є їхня індивідуальність, стійкість та відновлюваність [2]. Ушкоджений епідерміс через певний час відновлюється у початковому вигляді, а ушкодження дерми призводить до порушення папілярних ліній та утворення шрамів або рубців [6]. Стійкість папілярних візерунків виявляється в тому, що протягом усього життя людини їх будова не змінюється, а індивідуальність папілярних візерунків полягає в тому, що у кожної людини свої рисунки папілярних ліній. На нігтьових фалангах вони виникають на третьому-четвертому місяці розвитку плода людини, а на шостому місяці відбувається остаточне їх формування [4].

І.С. Гусєва виділила три основні етапи формування гребінцевої шкіри людини: підготовчий етап (кінець 8-го до початку 10-го тижня ембріогенезу), етап утворення гребенів і формування типів папілярних візерунків (триває до 22-24 тижня), етап дозрівання гребінцевої шкіри ( з 24-тижня розвитку плоду і до народження) [3].

У криміналістиці дерматогліфіка також застосовується для ідентифікації особи, діагностики близнюків, у випадках спірного батьківства і материнства. Застосування дерматогліфіки у визначенні батьківства вимагає певної обережності. Встановлено, що якщо в дитини є подвійна петля, то вона повинна бути й у батьків. Але якщо в батьків є подвійна петля, а в дитини її немає, тому сто відсотковий доказ батьківства тут неможливий, тому що вона не завжди успадковується. Угорський учений Шандор Окреса методом целофанодактилографії показав, що візерунок кожної дитини несе в собі деталі візерунка гомологічного пальця батька [4].

Папілярні візерунки поділяються на три основних типи: дугові, петельні та завиткові. Дугові папілярні візерунки складаються з одного-двох потоків папілярних ліній, які беруть початок біля одного бічного краю пальця та продовжуються до другого, утворюючи в середній частині візерунка дугоподібні фігури. Петельні папілярні візерунки мають не менше трьох потоків ліній і одну дельту, а в їхньому внутрішньому малюнкові є хоча б одна папілярна лінія, що утворює вільну петлю [5].

Визначення статі людини за розмірами п’ясті руки проводиться шляхом вимірювання її слідів в сантиметрах. Беруть такі частини п’ясті: тильна сторона, долонна сторона, ширина та довжина долоні та всіх пальців. Відмінності у цих показниках, визначають статеву приналежність особи до певної статі, різниця між цими показниками може коливатися від декількох міліметрів до кількох сантиметрів. Таким чином, ми можемо навіть візуально побачити статеву диференціацію папілярних малюнків [5,6].

Папілярні малюнки руки можуть говорити про будову п`ясті руки особи: її розміри, форму, відсутність пальців й інші. Форма долоні може бути: овальною, прямокутною, круглою, чотирикутною та невизначеною. До того ж форма долоні може бути продовгуватою ( довга з довгими пальцями) чи короткою (з короткими та широкими пальцями). За окремими елементами будови п’ясті їх розташуванням та величиною, а також індивідуальних ідентифікаційних властивостей, до яких належить наявність окремих елементів будови п’ясті таких як: мозолі, шрами, бородавки, можна приблизно визначити характер трудової діяльності, що можна використовувати з метою встановлення орієнтовної професії особи [6].

СПИСОК ДЖЕРЕЛ

1. Cummins H. Dermatoglyphics & it’s history. Indian educational service. Website URL: https://www.iesonline.co.in/dermatoglyphics-its-history. (Last accessed: 22.11.2019).

2. Андрианова В. А. К вопросу о переходных типах папиллярных узоров // Труды ВНИИОП. Москва, 1968. №12. С. 5-9.

3. Веретун Г. С. Барков С. Є. Можливість використання досягнень дерматогліфіки наряду з дактилоскопічними надбаннями для вирішення криміналістичних завдань. Вісник ОНДІСЕ. 2018. № 4. С. 12-17.

4. Пашкова Ю. П., Палагнюк Г. О., Ружанська В. О., Жебель В. М., Жебель Н. В. Новий погляд на дерматогліфіку – як метод діагностики гіпертонічної хвороби. 2015 : офіц. веб-сайт. URL: https://dspace.vnmu.edu.ua/bitstream/handle/123456789/695/%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F.pdf?sequence=1&isAllowed=y (дата звернення: 24.11.2019).

5. Салтевський М. В. Криміналістика : у 2 т. Харьков. : Консум, Основа, 1999.Т.1. 416 с.

6. Шведова О. В. Дактилоскопічні дослідження : навчальний посібник // ННІПСК КНУВС. Київ: КНТ, 2010. 145 с.