• вул. Шевченка, 1, м. Кропивницький
  • (0522) 32-17-18

ПЕДАГОГІЧНІ ІДЕЇ В. СУХОМЛИНСЬКОГО В ПОЧАТКОВІЙ ОСВІТІ НОВОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ШКОЛИ

Анастасія Панченко

(студентка ІІ курсу другого (магістерського) рівня вищої освіти

факультету педагогіки та психології

Центральноукраїнський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка

м. Кропивницький

Науковий керівник – канд. філол. наук, доцент С. М. Єлдінова

Анотація. Стаття розкриває використання педагогічних ідей В. Сухомлинського в початковій освіті Нової української школи, характеризує навички, які необхідно формувати в учнів початкових класів.

Ключові слова: педагогічна спадщина, відкрите європейське суспільство, Нова українська школа, початкова освіта, успіхи у навчанні, людська гідність, колективна робота, критичне мислення.

Постановка проблеми. Сьогодні українське суспільство перебуває під впливом швидких змін умов життя, утвердження інноваційного типу розвитку, переосмислення ціннісних орієнтирів і стратегій людського буття.

Тому сучасні учні потребують готовності до життя у відкритому європейському суспільстві, соціальної активності, громадянської компетентності, усвідомлення своєї ролі в житті та впевненості в тому, що саме вони у майбутньому позитивно впливатимуть на зміни в соціумі. Для того, щоб в еру високих технологій і автоматизації залишатися затребуваним фахівцем, необхідно набувати нових навичок та вмінь. Саме ці завдання ставить перед педагогами Нова українська школа.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Новому поколінню педагогів сучасності допомагає гуманістична система поглядів і принципів виховання Василя Сухомлинського. Так, проблему формування творчої особистості дитини молодшого шкільного віку розглядали та досліджували учені різних наукових галузей, приділяючи увагу різноманітним її аспектам. У працях В. Сухомлинського та М. Заброцького охарактеризовано прагнення учнів молодшого шкільного віку до творчості, зокрема художньо-образної. Т. Саєнко та Л. Бондар досліджували різноманітні аспекти становлення творчої особистості дитини як основи педагогічної системи В. Сухомлинського. Але питання формування особистості молодшого школяра у сучасних умовах Нової української школи потребує детальнішого вивчення, що і зумовило мету цієї роботи.

Мета статті полягає у висвітленні основних педагогічних ідей В.О.Сухомлинського щодо формування особистості учнів Нової української школи.

Виклад основного матеріалу. Освіта – невід’ємна складова більшості економічних та соціальних процесів, які відбуваються у сучасному суспільстві. Для того, щоб в еру високих технологій залишатися затребуваним фахівцем, необхідно набувати нових навичок та вмінь [2, с. 77]. Саме ці завдання ставить перед педагогами Нова українська школа. Педагоги добре усвідомлюють, як нелегко вирішувати завдання нової української школи сьогодні. Проте новому поколінню українських педагогів ХХІ століття допомагає гуманістична система поглядів і принципів В. Сухомлинського. Дати дітям радість праці, радість успіху у навчанні, збудити в їхніх серцях почуття гордості, власної гідності – це перша заповідь виховання В.Сухомлинського. І це педагогічне кредо сучасності.

Професійний досвід вітчизняного педагога-творця Василя Олександровича Сухомлинського символізує собою високогуманну, демократичну педагогіку, важливе місце в якій займає формування творчої особистості людини. Особливо важливим у цьому є етап початкової школи, адже дитинство – це період, коли творчість – природний спосіб життя людини. Багато цінних порад для нинішньої Нової української школи можна запозичити у Василя Олександровича: «Щотижня кілька уроків ми присвячували «подорожами» до джерел думки й рідного слова – спостереженням. Наші подорожі і спостереження сприяли розвиткові уяви і мови» [4, с. 377].

Вчити учнів спостерігати, запитувати – важливі завдання нової початкової школи. Цьому мають сприяти і ранішні зустрічі вчителя з учнями. Однак, якщо вчитель не буде розумно скеровувати учнів на спостереження тих чи інших природних явищ, залежно від пори року, то ранішні бесіди швидко перетворяться на скучні, банальні розмови, які мало що для розвитку дітей даватимуть.

Для нинішнього реформування школи важливо пам’ятати про теоретичні висновки Василя Сухомлинського щодо основних завдань розвитку і навчання учнів у молодших класах: «…завдання початкової школи навчити дітей користуватися інструментом, за допомогою якого людина все життя оволодіє знаннями» [4, с. 77]…Що ж це за інструменти? Це п’ять умінь: спостерігати явища навколишнього світу, думати, висловлювати думку про те, що я бачу, думаю, спостерігаю, читаю, пишу» [4, с. 78]. Потрібно вчити дітей вмінню мислити, самостійно здобувати інформацію, критично її оцінювати і використовувати, а не просто накопичувати і запам'ятовувати.

В. Сухомлинський добре це усвідомлював і вказував педагогам на те, що перш ніж учити дітей запам'ятовувати, їх потрібно вчити думати, мислити, аналізувати факти і явища оточуючого світу. «Якщо повторення – мати навчання, то спостереження – мати обдумування і запам'ятовування знань» [4, с. 54].

Педагог-новатор В. Сухомлинський показав, що успіх розумового виховання залежить від багатьох факторів: від інтелектуального багатства всього шкільного життя; від духовного багатства вчителя, його кругозору, ерудиції, культури; від змісту навчальних програм і характеру методів навчання; від організації розумової праці на уроках і вдома. Ці завдання потрібно також вирішувати і сьогодні, тільки використовувати інші форми і методи роботи

Громадське бачення світу – це основа моральності, наголошував Василь Сухомлинський і прагнув, щоб вихованці розуміли, що таке добро і зло, справедливість і несправедливість, ненависть до соціального зла, безчестя, несправедливості. Педагог вважав, що «…без усвідомлення величної ідеї Батьківщини, людина не зможе відчути гарячої потреби щось добре зробити для рідного села, або рідного міста» [2, с.112].

Тому вчителям разом з батьками необхідно створювати умови для розвитку, формування активної громадянської позиції кожної дитини нашої громади. Адже, на думку В. Сухомлинського, громадянське начало – основна ланка морального виховання.

Отже, педагогічні ідеї В. О. Сухомлинського в початковій освіті Нової української школи допомагають сучасним освітянам та педагогам зрозуміти унікальність, неповторність, індивідуальні та вікові особливості учнів початкової школи, розкрити їх творчий потенціал, створити можливості для розвитку та реалізації їхніх творчих здібностей.

Перспективи вивчення проблеми вбачаємо у вивченні досвіду зарубіжних педагогів щодо формування особистості молодших школярів Нової української школи.

Бібліографія

  1. Антонець М. Погляди В. О. Сухомлинського на процес шкільного навчання / М. Антонець // Рідна школа. – 2002. – №5. – С. 16–18.

  2. Гончаренко С. У. Український педагогічний словник / С. У. Гончаренко. − К.: Либідь, 1997. − 376 c.

  3. Сухомлинська О. В. Василь Олександрович Сухомлинський – наукова біографія / О. В. Сухомлинська // Укр. пед. в персоналіях : у 2-х т. – К. : Либідь, 2005 – Т. 2. – С. 38–386. 

  4. Сухомлинський В. О. Вибрані твори: в 5-ти томах / В. О. Сухомлинський. – К.: «Радянська школа», 1997. – Т. 3 – 670 с.

Коментарі   

# Ксенія Горпинко 03.10.2019, 20:46
У статті влучно розкрито поєднання досвіду В.Сухомлинськог о із Новою українською школою.
Image

Столітні традиції якісної освіти!

Підписатись