• вул. Шевченка, 1, м. Кропивницький
  • (0522) 32-17-18

ПРОФЕСІЙНЕ СТАНОВЛЕННЯ ЯК УМОВА ОСОБИСТІСНОГО РОЗВИТКУ МАЙБУТНІХ ДИЗАЙНЕРІВ

Григорова Лариса Сергіївна
(Харків, Україна)

Анотація. У статті розглядаються питання творчої самостійності студента-дизайнера, як важливий фактор соціально-професійної та особистої самореалізації. На основі аналізу наукових досліджень поняття «творча самостійність» «професійна компетентність» виявлено суттєві ознаки і характеристики. З урахуванням особливості майбутньої професії для дизайнерів розглянуто основні компоненти, на розвиток яких необхідно зробити акцент у процесі професійної підготовки студентів.

Ключові слова: професійна компетентність, дизайнер, творча самостійність, обдарована молодість.

Аннотация. В статье рассматриваются вопросы творческой самостоятельности студента-дизайнера, как важный фактор социально-профессиональной и личной самореализации. На основе анализа научных исследований понятия «творческая самостоятельность» «профессиональная компетентность» выявлены существенные признаки и характеристики. С учетом особенности будущей профессии для дизайнеров рассмотрены основные компоненты, на развитие которых необходимо сделать акцент в процессе профессиональной подготовки студентов.

Ключевые слова. Профессиональная компетентность, дизайнер, творческая самостоятельность, одаренная молодежь.

Abstract. The article deals with the issue of the creative independence of a design student as an important factor of social, professional and personal self-realization. Based on the analysis of the scientific researches of "creative independence" and "professional competence" concepts the substantial features and characteristics are determined. Taking into account the peculiarities of the designers' future profession, the main components which need to be accentuated during the professional training of students are considered.

Key words: professional competence, designer, creative independence, talented youth.

Постановка проблеми. Сучасний етап розвитку дизайнерської освіти в Україні пов'язаний з кардинальними змінами в суспільному та економічному житті як наслідок цих змін із соціальним замовленням на підготовку фахівців у галузі дизайну.

Ціннісне самовизначення обумовлює і породжує самовизначення особистості в соціальній, професійній, сімейній та інших сферах життя суспільства. Важливими є як професійні навички, так і суспільно значуща мета. В першу чергу молодим фахівцям необхідно оновлювати знання, самостійно вирішувати творчі завдання, шляхом самореалізації. У зв'язку з цим особливого значення у підготовці дизайнерів є формування і розвиток творчої самостійності.

Сьогодні в світі склалася система підготовки творчих фахівців, заснована на багатоступінчатому механізмі пошуку обдарованих молодих людей. Молодість це важливий етап розвитку творчих здібностей.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. У більшості досліджень, присвячених професійній освіті (В.І. Байденко, І.А. Дмитрієва, Г.І. Ібрагімов, В.С. Кукушин, В.В. Піжугійда, О.І. Ребрин, С.Є. Шишов), констатується той факт, що випускники вузів часто виявляються не підготовленими до ефективного виконання своїх професійних обов'язків у сфері отриманої кваліфікації.

У зв'язку з цим проблема соціалізації студентів є одним із пріоритетних напрямків сучасних психолого-педагогічних, соціологічних і філософських досліджень. Її плідно розробляють і розробляли вітчизняні та зарубіжні вчені: Б.Г. Агапов, Г.М. Андреева, Н.В. Андреенкова, Л.С. Виготський, Е. Дюркгейм, И.С. Кон, Ч.Г. Кулі, А. Маслоу, Дж. Мид, В.В. Москаленко, А.В. Мудрик, Б.Д. Паригін, А.В. Петровський.

Проблема творчої самостійності є одним із найактуальніших питань навчання. У науковій літературі висвітлені різні аспекти з проблеми формування творчої самостійності студентів (Б.М. Теплов, В. В. Сєріков, С. Меднік, І.Я. Лернер, М.Н. Бажин), Структура і компонентний склад творчої самостійності (П.І. Підкасистий, В.Б. Бондаревський, Н.В. Бордовских, М.Г. Гарунова, П. Кравчук, В.І. Орлова); проблема критеріїв і показників сформованості самостійної творчої професійної спрямованості (В.Я. Віленський, А.М. Новиков, В.Д. Чепик); процес формування творчої самостійності (В. І. Андрєєва, В. А. Горський, Я. О. Пономарьов та ін.).

Мета статті полягає у визначенні соціально-професійного становлення як умови особистісного розвитку студентів які навчаються за спеціальністю дизайн.

Виклад основного матеріалу. Головним завданням ВНЗ повинно бути не просто навчання професії, а використання всіх великих можливостей для стимулювання інтелектуальної творчості та гармонійного розвитку особистості.

Серед освітніх завдань, що вирішуються, важливе місце займає формування позитивної установки на майбутню професійну діяльність. Спираючись на загальнопсихологічну теорію установки і теорію соціальної установки.

У даний час важко переоцінити те значення, яке набуває професійна діяльність у сфері дизайну в сучасному суспільстві. Особливості праці фахівця з дизайну такі, що його особистісні характеристики, поряд з професійно-творчими якостями, є факторами, що визначають продуктивність взаємодії з клієнтами (замовниками проектів), роботодавцями, а також ефективність професійно-художньої та комп'ютерно-графічної діяльності. Цим, у свою чергу, актуалізується значимість індивідуально-орієнтованої професійної підготовки дизайнерів у вищих навчальних закладах.

На основі інтеграції понять «соціальна» і «професійна компетентність», поняття «соціально-професійної компетентності» можна розглядати, як універсальну здатність фахівця ефективно вирішувати практичні соціально-професійні завдання, не боятися ризикувати, самостійно зробити свій вибір і вибудовувати свою професійну кар'єру, виходячи зі своїх індивідуальних цінностей.

Базовою складовою формування соціально-професійної компетентності є сукупність особистісних якостей студента, таких як цілеспрямованість, організованість і відповідальність. На їх основі формуються соціальні та професійні компетентності. У сукупності вони визначають інтегральну характеристику особистості випускника-спеціаліста.

Професіоналізм, компетентність, проникливість, далекоглядність, системне мислення, ерудованість та інші якості фахівця стають об'єктом пильної уваги і є критеріями сформованості у студентів соціально професійних компетенцій в умовах глобалізації та інтеграції освіти. Вище зазначені якості, а також цілий ряд інших можуть бути сформовані у майбутніх конкурентоспроможних фахівцях у процесі модернізації освітнього процесу та впровадженні інноваційних технологій у систему професійної освіти.

Дизайн виділився у самостійний вид художньої діяльності в період становлення промислового виробництва предметів, до того був справою кустарних ремісничих виробництв (посуд, меблі, килимарство, ювелірна справа, зовнішня і внутрішня обробка приміщень тощо). Піонерами дизайну стали архітектори і художники, що прийшли в індустріальне виробництво. Сучасний дизайн, будучи впливовим видом проектної та художньої творчості, орієнтованого на новітні технології і матеріали, не тільки створює комфортне та привабливе середовище для людини, але й змінює її, існуючі комунікації, внутрішній світ людини, виховуючи естетичний смак [6].

Творча діяльність дизайнера лежить в галузі проектування і передбачає проходження ряду послідовних стадій: накопичення інформації, пошук ідеї, задуму, вибір проблеми і розробка проекту. Процес проектування в дизайні передбачає проходження наступних етапів: формування розумового образу, осмислення майбутньої композиції, що передує безпосередній роботі по її втіленню в матеріалі [9].

Творча самостійність дизайнера являє собою наскрізну складову професійної діяльності, тобто має місце на всіх етапах проектування, відображає в собі функції і завдання цих етапів. Дизайнер не просто проектує річ (або процес), відштовхуючись від функції чи форми майбутнього виробу, а бачить при цьому проблему цілком з різних сторін, бачить зв'язок між її частинами, здатний виявити технічне протиріччя й усвідомлено форсувати творчу уяву і долати стереотипи [2].

Формування творчої самостійності студентів-дизайнерів виступає одним із важливих умов становлення професійного фахівця в галузі дизайну. Оволодіння творчою професією дизайнера відбувається не тільки при навчанні в вузі, але й продовжується в процесі подальшої практичної роботи. Дизайн-підготовка у ВНЗ, насамперед, спрямована на розвиток особистості студента, навичок комбінованого мислення та вміння генерувати безліч творчих ідей.

Існує ряд підходів до визначення поняття «творча самостійність», а саме:

  • не тільки володіння певною системою знань, умінь і навичок, а й здатність самостійно мислити, знаходити нестандартні рішення творчих завдань, вміння передбачати кінцеві результати своєї діяльності [1];
  • уміння самостійно переносити знання і уміння у нову ситуацію, бачення нової функції об'єкту на відміну від традиційної, побудова принципово нового способу вирішення, відмінного від відомих суб'єкту [12];
  • інтегральна якість особистості, що характеризується здатністю самостійно ставити мету навчально-професійної діяльності та прогнозувати її творче рішення, актуалізувати необхідні знання та способи її досягнення, планувати і коригувати свої дії, співвідносити отриманий результат з поставленою метою [11];
  • творити діяльність, що включає в себе як результати діяльності (конкретні продукти, ідеї), так і сам процес, в якому активізується специфічний стиль діяльності [8].

Таким чином в систему професійної освіти можна включити такі функціональні можливості як: соціально-психологічну підготовку молоді до мінливих соціально-економічних ситуації в країні та регіоні; створення розрахункових майстерень, дільниць і малих підприємств з гарантією працевлаштування випускників. Це дозволить забезпечити перебування підлітків та молоді у сприятливому психологічному кліматі; подолати у них почуття невпевненості у своєму майбутньому; частково вирішити проблему зайнятості.

Сучасні роботодавці бажають бачити серед своїх працівників людей, які володіють навичками культури праці, які вміють раціонально розподіляти свій робочий час, відданих корпоративній культурі. Працювати в цьому напрямку повинен кожен студент вищого навчального закладу, якщо орієнтований на свою професійну кар'єру, тобто професійне самовизначення.

Висновки. Формування професійної компетенції майбутніх дизайнерів відповідно сучасним вимогам буде значно ефективніше якщо в процесі підготовки даного фахівця викладачі приділлять особливу увагу вивченню дисциплін образотворчого мистецтва, та професійної направленості так як за допомогою спеціальних дисциплін студенти оволодіють арсеналом художніх засобів - графіки та проектної графіки, композицій, світлотіні, кольору і колориту, пластики і динаміки, що безсумнівно є основними показниками компетентності дизайнера.

Сьогодні, коли у багатьох навчальних закладів порушені зв'язки з виробництвом, для того, щоб розвивати професійну компетентності, необхідно навчати взаємодії представників різних професій. Отже, для вирішення цієї проблеми рекомендовано більш уваги приділяти пошуку баз для проходження виробничої практики, організовувати творчі майстерні, віртуальні виробничі колективи, ситуаційні центри тощо.

Саме такі форми професійного навчання найбільш продуктивно сприятимуть становленню і розвитку соціально-професійної компетентності студентів які навчаються за спеціальністю дизайн.

ЛІТЕРАТУРА.

  1. Абдульхановд-СлавскаяК.А. Деятельность и психология личности. -М.: Наука,1980 - 330 с..
  2. Альтшуллер Г.С., Верткин И.М. Деловая игра "Жизненная стратегия творческой личности". - Рига, Изд. ЦК ЛКСМ, Латвия, 1987
  3. АмонашвилиШ.А. Личностно- гуманная основа педагогического процесса. Минск.
  4. БатраковаС.Р., Левина М.М. Единство профессиональной подготовки и формирование социально-активной личности учителя. //Формирование социально активной личности учителя. Межвузовский сб. науч. тр. - М., 1987. - С.20-27.
  5. БожовичЛ.И. Личность и её формирование в раннем возрасте. М.:АПНРСФСР, 1968. -464с.
  6. Далингер В.А. Самостоятельная деятельность учащихся и ее активизация при обучении математике: Учебное пособие. Омск, 1993, 156 с
  7. Даськова Ю.В. К вопросу творческой самостоятельности как значимого компонента в содержании профессиональных компетенций выпускника по направлению "Дизайн"// Перспективы науки и образования сетевой научно-практический журнал. - 2014. № 1 (7). С. 165-168
  8. Красильникова М.Д. Оценка работодателями качества профессиональной подготовки работников / М.Д. Красильникова, Н.В. Бондаренко // Вопросы образования. – 2005. -№1. –275 с.
  9. Новиков, А.М. Методология учебной деятельности/ А.М. Новиков. – М., 1981. – 324 с
  10. РубинштейнС.А. Проблемы общей психологии.- М.: Педагогика, 1973.-423с.
  11. Филоненко Л.А. О развитии творческой самостоятельности учащихся 5-6 классов в процессе обучения математике. / Электронный научный журнал «Вестник Омского государственного педагогического университета». – www. omsk.edu. -  2006
  12. Якиманская И.С. Личностно ориентированная школа - схема анализа деятельности/ статья в журнале «Директор школы» - Издательская фирма «Сентябрь» -  №6, 2003 г.

Григорова Лариса Сергіївна – кандидат педагогічних наук, доцент, доцент кафедри дизайну Харківського національного університету імені Г.С. Сковороди.

Коментарі   

# Ігор 22.05.2015, 11:58
Проблеми розглянуті у статті є актуальними вже не один рік, та мають різні шляхи вирішення. Одними із них є запропоновані автором даної публікації.
Image

Столітні традиції якісної освіти!

Підписатись