• вул. Шевченка, 1, м. Кропивницький
  • (0522) 32-17-18

ЗАГАЛЬНОТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ФОРМУВАННЯ ЕСТЕТИЧНОЇ КУЛЬТУРИ ЮРИСТА

Черкаський інститут пожежної безпеки імені Героїв Чорнобиля
Національного університету цивільного захисту України

Кришталь Аліна, Брус Валерія

В умовах коли життя і здоров’я людини, її честь і гідність, недоторканість і безпека проголошені Конституцією України найвищою соціальною цінністю, актуальності набувають проблеми забезпечення та захисту прав і свобод громадян. Зважаючи на це, вивчення моральних аспектів професії юриста нині є не менш важливим, ніж знання законодавчої і нормативно-правової бази, необхідних кожному фахівцю, який прагне бути справжнім професіоналом. Юридична естетична культура покликана обґрунтувати зміст морального ідеалу юриста.

Метою дослідження є висвітлення загальнотеоретичних аспектів естетичної культури юриста, визначення її значення у підготовці майбутніх юристів.

Вперше термін «естетика» запровадив німецький філософ О. Баумгартен. Традиційно, естетика – це наука про природу й закономірності естетичного освоєння дійсності. До чинників, які формують рівень естетичної свідомості, науковці, педагоги, психологи і філософи зараховують естетичне почуття, естетичний смак, естетичний ідеал. Естетична культура – це сукупність естетичних цінностей, які існують в суспільстві, способи і засоби їх створення та освоєння, хоча сама естетика є наукою про становлення чуттєвої культури людини [1]. Зауважимо, що поняття «естетична культура» ширше, ніж поняття «чуттєва культура». Зокрема, чуттєва культура стосується лише людини, а естетична – ще й суспільства. У своєму дослідженні зосередимося на ознаках естетичної культури юриста.

Поняття «естетична культура юриста» трактують як «доповнення естетичної культури особи, що відповідає законам краси та гармонійності. Естетичне сприйняття правником навколишнього середовища є запорукою професіоналізму в юридичній сфері, його незгасаючим прагненням дотримуватися стандартів втілення прав людини, впровадженням у практичну діяльність механізмів і принципів розв’язання проблем шляхом збереження або відновлення порушеної гармонії зв’язків і стосунків на будь-якому рівні. Саме правильне естетичне світосприйняття, взаємодія почуттів і доцільності у діяльності юриста є умовами ефективного регулювання правовідносин» [2, 833].

Відмітимо, що головною умовою сформованості естетичної культури юриста є усвідомлення правильності обраної професії, задоволення власною професійною діяльністю, відчуття гармонії між його внутрішнім світом, переконаннями та безпосередньою професійною діяльністю, сприйняття професії як покликання.

Структуру естетичної культури юриста становлять:

  • естетична свідомість (наявність ідеалів, потреб, смаку тощо у різних проявах професійної діяльності і в повсякденному житті);
  • усвідомлення ціннісного значення мистецтва та повага до творчості («мистецтво та догми краси у правовому полі діяльності, а також правове почуття (естетичне пізнання правового явища за допомогою передчуттів, інтуїції, здогадок, асоціації, переосмислення набутих правових знань, підсвідомість, професійна правосвідомість, естетично-правові цінності, естетично-правовий смак, поведінка юриста»);
  • мовна і мовленнєва культура (літературний спосіб вираження думок, вільне володіння юридичною термінологією, вибір безпомилкового тону у розмові);
  • зовнішній вигляд (зовнішній прояв культури особи, здатність добирати одяг, зачіску відповідно до державно-офіційного характеру значимості посади);
  • манери (навички та звички поведінки особи, які виражаються у ставленні до оточуючих, формі спілкування, деталях поведінки);
  • культура організації робочого місця;
  • культура підготовки юридичних документів тощо [2, 832].

Аналіз наукових праць, присвячених формуванню естетичної культури фахівця, дозволив виокремити низку функцій естетичної культури юриста:

  • формування естетичних принципів юридичної діяльності (розв’язання та освоєння актуальних правових проблем);
  • зміцнення рівня правового почуття юриста;
  • подолання стандартного юридичного мислення (вироблення естетичного сприйняття дійсності з точки зору юридичної майстерності);
  • розвиток ритуально-обрядової культури у юридичній практиці (піднесення ритуально-обрядової культури для розвинення почуття правосвідомості юриста);
  • наповнення і систематизація юридичного досвіду (доповнення здатності та розвиток набутого почуттєво-емоційного потенціалу з метою оптимального врегулювання правових відносин у суспільстві);
  • формування відчуття естетичного задоволення від професійної діяльності, естетики слідчих дій, естетично-правового смаку юриста;
  • інформування, здійснення сприятливого впливу на світогляд, моральні поняття й поведінку юриста;
  • виховання здатності помічати, розуміти красу в природі, суспільному житті, правотворчій діяльності;
  • вираження буття права, правової ідеї.

На думку А. Романової та О. Чорнобай, основними шляхами формування естетичної культури майбутнього юриста є формування естетико-правової моралі та пріоритет норм природного права. Професійна діяльність сповнена перешкод, загроз зловживань службовим становищем і можливостей неправомірної вигоди, що здатні зруйнувати морально-етичні установки і ціннісні орієнтири правника і призвести до професійної деформації та нехтування природно-правовими цінностями у процесі самореалізації. Для уникнення такого негативного моменту потрібно розвивати і украплювати вольові якості особи, адже саме воля є здатністю керувати своїми діями відповідно до мети і причини діяльності [3, 19].

Отже, ефективність реалізації норми права у професійній діяльності на пряму залежить від сформованості і високого рівня розвитку естетичної культури юриста. Визначено, що естетична культура юриста є оптимальним поєднанням естетичної свідомості, усвідомлення ціннісного значення мистецтва та повага до творчості, мовної і мовленнєвої культури, прийнятного зовнішнього вигляду, загальноприйнятих манер тощо, що перебувають у безперервному взаємозв’язку. Формування естетичної культури майбутнього юриста відбувається за допомогою зовнішніх і внутрішніх чинників впливу на особистість: формування естетико-правової моралі та пріоритет норм природного права засобами мистецтва, найкращих взірців культурної спадщини суспільства, літератури, культурного спілкування тощо.

СПИСОК ДЖЕРЕЛ

1. Пендюра М.М., Дручек О.В. Юридична деонтологія : навчальний посібник. Київ, 2014. 157 с.

2. Теліженко Л.В., Малишева А.О. Особливості естетичної культури юриста. Юридичний науковий електронний журнал. №11, 2021. 831–833.

3. Романова А., Чорнобай О. Естетична культура правника як складова частина професійного становлення. Національний юридичний журнал: теорія і практика. 2018. С. 17–20. URL: http://www.jurnaluljuridic.in.ua/archive/ 2018/2/part_1/4.pdf

Image

Столітні традиції якісної освіти!

Підписатись