НОВІ ПРОФЕСІЙНІ РОЛІ СУЧАСНОГО ПЕДАГОГА

Комунальний заклад «Кіровоградський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти імені Василя Сухомлинського»

Єфіменко Світлана

У сучасному українському суспільстві здатна до успішної життєвої самореалізації лише освічена, компетентна, різнобічно розвинена, креативна, кмітлива, підприємлива особистість, яка вміє працювати в команді. Впевнена у собі особистість, яка не лише знає свої найкращі якості, здібності, найсильніші риси свого характеру, а й розуміє як їх використати в житті. Творча особистість, яка здатна орієнтуватися у швидкоплинному інформаційному полі, комбінувати й застосовувати знання на практиці, гнучко, самостійно генерувати творчі ідеї і в той же час критично мислити, шукаючи найбільш альтернативні шляхи вирішення життєвих чи професійних проблемних ситуацій. Цілеспрямована, патріотично-свідома особистість, яка вміє ставити цілі та досягати їх, має прагнення до самовдосконалення і навчання впродовж життя, готова до свідомого життєвого вибору та самореалізації у суспільстві, трудової діяльності та громадянської активності. Цими та іншими сучасними вміннями і якостями повинен володіти сучасний успішний член суспільства. Сформувати таких особистостей – задача Нової української школи. Задача сучасного педагога – усвідомити, яким має бути результат повної загальної середньої освіти та підібрати для своєї професійної діяльності такі технології, засоби, методи навчання, форми організації навчальної діяльності учнів, які, дійсно, будуть ефективними у досягненні цього результату. Тобто, готуючись до занять з учнями, педагог повинен щоразу замислюватись: «Стиль педагогічного спілкування з учнями, завдання, методи і засоби навчання, форми організації навчальної діяльності учнів, які я сьогодні використовуватиму, сприятимуть досягненню цього результату чи ні?». Адже протягом навчання у школі кожен учень разом з педагогами робить тисячі «кроків» і кожен такий «крок» – це маленьке зернятко, закладене у його майбутній самореалізації. На нашу думку, важливо, щоб кожен педагог усвідомив, що все, чому він вчить учнів у школі, вони візьмуть з собою в доросле життя. І перш ніж формувати у дитини те чи інше уміння, слід замислитись, як це вміння знадобиться їй у житті. Зокрема, із слухняних дітей виростають покірні люди, які бояться висловити свою точку зору, проявити ініціативу, бояться вцілому в житті десь себе проявити. Простелити килимок і сісти з дітьми в коло у НУШ – це один із способів формування в учнів здатності генерувати ідеї, без почуття страху висловлювати свою думку, правильно її обґрунтовувати, вступати в обговорення, проявляти й презентувати себе. І це стосується інших вмінь. У НУШ увага педагога зміститься з оцінки і багажу непотрібних переобтяжених теоретичних знань на особистість дитини. Цікава, практикоорієнтована, дружня до дитини НУШ – це школа, до якої учні йдуть з радістю, а повертаються додому з враженнями. Сприяти цьому має оновлене предметно-просторове оточення, оновлені навчальні програми, підручники й інші засоби навчання, інноваційні технології, методи навчання, сучасні форми організації навчальної діяльності учнів, сучасна бібліотека з електронною платформою, педагогіка партнерства між педагогами, учнями та їх батьками, особистісно-орієнтований та компетентнісний підходи до управління освітнім процесом тощо.

У концепції НУШ підкреслено: «Нова школа потребує нового вчителя, який зможе стати агентом змін. <…> У зв’язку з цим варто говорити про нову роль учителя – не як єдиного наставника та джерело знань, а як коуча, фасилітатора, тьютора, модератора в індивідуальній освітній траєкторії дитини» [2, с. 16]. Є народна мудрість: «Хто стоїть на місті, той відстає». Сучасний учитель має бути відкритим до інновацій, готовим самовдосконалюватись, перебувати у постійному творчому пошуку, рухатись уперед – працювати над своїм професійним розвитком, оволодівати новими професійними ролями.

Зокрема, педагог-фасилітатор – це організатор процесу колективного розв'язання проблем у мікрогрупах учнів. Його завдання – сприяти, допомагати, полегшувати. Педагог-модератор – педагог, який налагоджує комунікативну взаємодію та забезпечує створення спільноти у класі. Педагог-тьютор разом з дитиною працює над визначенням і розвитком її індивідуальних інтересів, пізнавальних можливостей та здібностей та допомагає їй зрозуміти не тільки світ довкола, а й себе. Виходячи із потенціалу та бажань дитини, педагог-тьютор допомагає їй виробити ідеальну траєкторію руху. Педагог-коуч відрізняється від класичного педагога тим, що не дає жорстких рекомендацій і готових алгоритмів рішення, не говорить: «Треба робити так, а ось так робити не треба». Він сприяє розвитку здатності школяра долати труднощі та досягати цілі шляхом спеціальних навідних запитань: Чого ти хочеш? Що ти маєш зараз? Що можна зробити? Що ти будеш для цього робити сьогодні? Як ти думаєш, чому тобі це не вдається? Як гадаєш, що може вплинути на зміну ситуації? Що ще? Які можуть бути наслідки для тебе та інших? Що б ти порадив іншому, якби він опинився на твоєму місці? Що ти повинен уміти для досягнення своєї мети? Де і як будеш цьому вчитися? Хто і чим може тобі допомогти? Коли ти почнеш це робити? Ти точно досягнеш при цьому своєї мети? Які можливі труднощі і перешкоди? Що робитимеш в цьому випадку? Я не знаю, що робити далі. А ти як думаєш? У чому ти виграєш, а в чому програєш, якщо так зробиш? тощо.

Сучасний педагог має перетворитись на ментора дитини, тобто досвідченого і надійного помічника, порадника, наставника, партнера, який супроводжує її у процесі пізнання і досліджує світ разом із нею. Сучасний педагог і дитина – це партнери. Не варто ототожнювати поняття «партнер» і «друг». З другом у дитини горизонтальні зв’язки. Чому дитина має прислухатись до такого як він? А досвідчений партнер – це близька людина, якій можна довіряти, але яка «вища» за дитину в силу свого життєвого і професійного досвіду. Вчитель є партнером дитині в таких стосунках, де дитину підтримують, не принижують, не зраджують, не акцентують увагу на недоліках, завжди готові прийти на допомогу, конструктивно критикують (розділяють особистість і вчинок), ставляться як до особистості гідної поваги.

На нашу думку, невміла критика учнів призводить до ненависті, агресії, негативного самонавіювання, заниження самооцінки, насмішки – до замкнутості, докори – до почуття провини, а підтримка – до віри в себе. Тому, будучи партнером своїм учням, сучасний вчитель завжди має керуватись принципом зеленої ручки, який полягає у зміні фокусу уваги з недоліків на переваги шляхом підкреслення того, що учень зробив правильно, а не того, де помилився. Вчителю потрібно намагатись у кожному учневі побачити родзинку та допомогти йому реалізувати себе у майбутньому житті за допомогою цієї родзинки.

Завдання сучасного педагога – партнера, коуча, фасилітатора, модератора, тьютора допомогти дитині вибудувати таку життєву траєкторію, яка сприятиме його самореалізації у житті.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Закон України «Про освіту» від 09.08.2019 № 2145-VIII. [Електронний ресурс] – Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19

2. Нова українська школа. Концептуальні засади реформування середньої школи. Міністерство освіти і науки України, 2016. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://mon.gov.ua/storage/app/media/zagalna%20serednya/nova-ukrainska-shkola-compressed.pdf.