Керівники секції:
Сійка Георгієва Чавдарова-Костова – доктор педагогічних наук, професор, професор кафедри теорії виховання, замісник декана по міжнародним зв’язкам і науково-дослідницькій роботі факультету педагогіки Софійського університету імені Св. Климента Охридського (Болгарія, м. Софія);

tkachenkoТкаченко Ольга Михайлівна – доктор педагогічних наук, професор кафедри педагогіки дошкільної та початкової освіти Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка.

 

ЕТНОПЕДАГОГІЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ЯК ЗАСІБ ФОРМУВАННЯ ЕТНОПЕДАГОГІЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ В МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ-ВИХОВАТЕЛІВ

Ольга Ткаченко
(Кіровоград, Україна)

Анотація. У статті обґрунтовано потребу формування в майбутніх учителів, вихователів етнопедагогічної компетентності, яка забезпечує реалізацію їхньої життєтворчої та культуротворчої професійної місії. На основі аналізу будови етнопедагогічної компетентності як різновиду професійної компетентності педагога з’ясовано місце дослідницьких компетенцій у структурних і функціональних компонентах цього професійного особистісного утворення. Порівняння сутності етнологічного та науково-педагогічного дослідження дало змогу виявити особливості етнопедагогічного дослідження, специфіку його організації та значення для формування різних компонентів етнопедагогічної компетентності в майбутніх фахівців у галузі освіти.

Ключові слова: професійна компетентність педагога, етнопедагогічна компетентність, етнологічне дослідження, науково-педагогічне дослідження, етнопедагогічне дослідження.

Аннотация. В статье обоснована потребность в формировании у будущих учителей, воспитателей этнопедагогической компетентности, которая обеспечивает реализацию их жизнетворческой и культуротворческой профессиональной миссии. На основе анализа этнопедагогической компетентности как разновидности профессиональной компетентности педагога определено место исследовательских компетенций в структурных и функциональных компонентах этого профессионального личностного образования. Сравнение сущности этнологического и научно-педагогического исследования позволило выявить особенности этнопедагогического исследования, специфику его организации и значение для формирования разных компонентов этнопедагогической компетентности у будущих специалистов в области образования.

Ключевые слова: профессиональная компетентность педагога, этнопедагогическая компетентность, этнологическое исследование, научно-педагогическое исследование, этнопедагогическое исследование.

Annotation. The article substantiates the necessity of forming of future teachers, educator’s ethnopedagogical competence, which ensures implementation of their giftware and cultural professional mission. Based on the analysis of the structure ethnopedagogical competence as a form of professional competence of the teacher clarified the place of research competences in structural and functional components of this professional personal education. A comparison of the essence of ethnological and scientific-pedagogical research, accounting tasks ethnological science, the content of professional-pedagogical training of teachers and educators in higher education has allowed to identify the features ethnopedagogical research, the specifics of its organization and the value for the formation of the various components ethnopedagogical competence (motivation and values, cognitive, operational, technological and personal) in the future specialists in the field of education.

Keywords: professional competence of the teacher, ethnopedagogics competence, ethnological research, scientific-pedagogical research, ethnopedagogical research.

CONCEPTIONS FOR KEY COMPETENCES AND EXPECTATIONS TO THE CONTEMPORARY TEACHER

Siyka Chavdarova – Kostova
(Sofia, Bulgaria)

Аннотация. Ключевые компетентности рассматриваются с точки зрения учителя и его работы с учащимися в классах. Сравниваются и обсуждаются две концепции ключевых компетентностей в отношении их возможностей для воспитания и личностного развития учеников. Основное положение состоит в том, что учителю необходимо хорошо знать различныегруппы компетентностей и развивать стратегии их применения вклассах и школе. Специальный акцент ставится на воспитательном измерении компетентностного подхода, которое отзличается от предметно-содержательного, ориентированного на дидактическую деятельность.

Ключевые слова: ключевые компетентности, воспитательное измерение, ангажированность учителя в отношении компетентностного подхода.

The problem of the key competences is commented from the teachers` position and his/her work with pupils in the classrooms. Two conceptions for key competences are compared and discussed regarding to educational possibilities for pupils` personal development. The thesis is that the teacher should know very well different competences complexes and should develop strategies for their performance in the classrooms and in the school. Special accent is put on the educational dimension of the competence approach that differs from the subject-content orientated didactic activity. The application of different competences` complexes is commented as a big serious challenge to the teachers in their everyday practice and to the university teacher training.

Key words: key competences, educational dimension, teacher engagement with competence approach

ЗМІСТ НАВЧАЛЬНО-ДОСЛІДНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ: ЙМОВІРНІСТЬ КОРЕГУВАННЯ ЗА НАПРЯМАМИ Й РІВНЯМИ

Тетяна Чернецька
(Київ, Україна)

У статті розглянуто напрями еволюції концептуальних засад змісту освіти; розкрито суть дефініції «зміст освіти» у контексті смислових  концептів лексем «система», «процес», «процес і результат», «модель соціального досвіду»; окреслено ключові ідеї вітчизняних і зарубіжних теорій змісту освіти; представлено зміст навчально-дослідницької діяльності з урахуванням руху інформаційних потоків; розкрито три напрями визначення змісту навчально-дослідницької діяльності молодших школярів; представлено рівневу структуру процесу корегування змісту навчально-дослідницької діяльності молодших школярів.

Ключові слова. Активний інформаційний простір,неактивний інформаційний простір майбутнього (минулого), зміст навчально-дослідницької діяльності.

В статье рассматриваются направления эволюции концептуальных основ содержания образования; раскрывается суть дефиниции «содержание образования» в контексте смысловых концептов лексем «система», «процесс», «процесс и результат», «модель социального опыта»; очерчиваются ключевые идеи отечественных и зарубежных теорий содержания образования; представляется содержание учебно-исследовательской деятельности с учетом движения информационных потоков; раскрывается три направления определения содержания учебно-исследовательской деятельности младших школьников; рассматривается уровневая структура процесса корректировки содержания учебно-исследовательской деятельности младших школьников.

Ключевые слова. Активное информационное пространство, неактивное информационное пространство будущего (прошлого), содержание учебно-исследовательской деятельности.

The article describes the directions of evolution of conceptual foundations of content of education; it reveals the essence of the definition of "content of education" in the context of semantic concepts of lexemes "system", "process", "process and the result," "model of social experience"; outlines the key ideas of domestic and foreign theories of content of education; presents the content of learning and research activities considering the movement of information flows; reveals three directions of determination of the content of learning and research activities of junior schoolchildren; presents tiered structure of adjustment process of content of learning and research activities of junior schoolchildren.

Keywords. Active information space, inactive information space of the future (the past), content of learning and research activities.

ФОРМУВАННЯ МИСТЕЦЬКИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ УЧНІВ У ПОЗАШКІЛЬНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ

Оксана Іванівна Калюжна
(Кіровоград )

Стаття присвячена з’ясуванню ролі педагогів-музикантів позашкільних навчальних закладів в процесі формування базових мистецьких компетентностей у вихованців гуртків та студій музичного профілю художньо-естетичного напряму та обговоренню таких питань, як модернізація змісту, форм та методів навчання і виховання; впровадження в практику роботи позашкільних навчальних закладів системи дослідно-експериментальної роботи педагогів; покращення навчально-методичного забезпечення педагогів позашкільних закладів.

Ключові слова:  навчальні програми, музичне виховання, мистецькі компетентності, позашкільна освіта, професійна освіта,майбутні педагоги-музиканти.

Статья посвящена выяснению роли педагогов-музыкантов внешкольних учебных заведений в процессе формирования базовых компетентностей у членов кружков и студий музыкального профиля художественно-эстетического направления  а также обсуждению таких вопросов, как модернизация содержания, форм и методов обучения и воспитания; внедрения в практику работы внешкольних учебных заведений системы исследовательско-экспериментальной работы педагогов; улучшение учебно-методического обеспечения педагогов внешкольних учебных заведений.

Ключевые слова:  учебные программы,музыкальное воспитание, внешкольное образование, профессиональное образование, будущие педагоги-музыканты.

The article has the aim to find out the role of the musicians pedagogue of the extracurricular educative establishments in their desire to form the basic art competences of the students of the clubs and studios of the artistic – aesthetical style. Analyzing the abilities of the high school and the professors it was found out that such form of education can be used only partly, especially when it touches the problem of mastering the special subjects such as voice training conducting the chorus and so on.

Keywords: educative programs, musical education, art competences, extracurricular education, professional education, future musical pedagogue.

МОТИВАЦІЯ ЯК ПЕРШООСНОВА ФОРМУВАННЯ МАТЕМАТИЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ФІЗИКИ І МАТЕМАТИКИ

Наталія Костюченко
(Кіровоград, Україна)

Анотація: У статті розглядається мотивація як основа формування математичної компетентності майбутніх учителів фізики і математики. Визначено поняття мотивації з точки зору різних учених, розглянуті види мотивів, різні їх класифікації; зазначено значущість мотивів, їх вплив на засвоєння навчального матеріалу майбутніми фахівцями. З аналізу різних психолого-педагогічних та науково-методичних джерел автором визначені шляхи(методи, прийоми), представлені  умови, окреслені вимоги до занять, відбору задач та завдань, які сприяють ролі мотивації у процесі формування математичної компетентності майбутніх учителів фізики і математики.

Ключові слова: мотиви, мотивація,математична компетентність, процес навчання, майбутні вчителі фізики та математики, ВНЗ, шляхи забезпечення мотивації.

Anotation: Motivation as basis of forming of mathematical competence of future teachers of physics and mathematics is examined in the article. The concept of motivation is certain from the point of view of different scientists, considered types of motives, their different classifications; meaningfulness of motives is marked, their influence on mastering of educational material by future specialists. From the analysis of different psychology-pedagogics and scientifically-methodical sources the author defines the ways (methods, approaches), presents  terms, outlines requirements to employments, selection of tasks and quests that assist the role of motivation in the process of forming of mathematical competence of future teachers of physics and mathematics.An author asserts that a motivational factor in the process of forming of mathematical competence assists realization of role of physics and mathematics in future specialist professional activity, acceptance of theoretical and practical meaningfulness of physical and mathematical knowledge.

Keywords: motives, motivation, mathematical competence, process of studies, future teachers of physics and mathematics, higher educational establishments, ways of providing of motivation.