ФОРМУВАННЯ МИСТЕЦЬКИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ УЧНІВ У ПОЗАШКІЛЬНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ

Оксана Іванівна Калюжна
(Кіровоград )

Стаття присвячена з’ясуванню ролі педагогів-музикантів позашкільних навчальних закладів в процесі формування базових мистецьких компетентностей у вихованців гуртків та студій музичного профілю художньо-естетичного напряму та обговоренню таких питань, як модернізація змісту, форм та методів навчання і виховання; впровадження в практику роботи позашкільних навчальних закладів системи дослідно-експериментальної роботи педагогів; покращення навчально-методичного забезпечення педагогів позашкільних закладів.

Ключові слова:  навчальні програми, музичне виховання, мистецькі компетентності, позашкільна освіта, професійна освіта,майбутні педагоги-музиканти.

Статья посвящена выяснению роли педагогов-музыкантов внешкольних учебных заведений в процессе формирования базовых компетентностей у членов кружков и студий музыкального профиля художественно-эстетического направления  а также обсуждению таких вопросов, как модернизация содержания, форм и методов обучения и воспитания; внедрения в практику работы внешкольних учебных заведений системы исследовательско-экспериментальной работы педагогов; улучшение учебно-методического обеспечения педагогов внешкольних учебных заведений.

Ключевые слова:  учебные программы,музыкальное воспитание, внешкольное образование, профессиональное образование, будущие педагоги-музыканты.

The article has the aim to find out the role of the musicians pedagogue of the extracurricular educative establishments in their desire to form the basic art competences of the students of the clubs and studios of the artistic – aesthetical style. Analyzing the abilities of the high school and the professors it was found out that such form of education can be used only partly, especially when it touches the problem of mastering the special subjects such as voice training conducting the chorus and so on.

Keywords: educative programs, musical education, art competences, extracurricular education, professional education, future musical pedagogue.

Постановка проблеми. Однією з важливих ідей Державної національної освітньої програми є забезпечення наступності навчання, виховання й розвитку молоді в усіх ланках системи освіти, що розбудовується в незалежній державі.

Заклади мережі позашкільної освіти володіють безмежними можливостями для художньо-естетичного виховання дітей і підлітків. Заняття в них відкривають для кожного із вихованців простір для розвитку ініціативності і самостійності, формують соціально-педагогічні умови для розвитку творчих та інтелектуальних здібностей учнів, зокрема, їхньої художньої уяви. Значення цих важко переоцінити, оскільки. Саме на цих заняттях закладається основа до високого художньо-естетичного смаку, любові до художньої творчості, бажання займатися мистецькими видами діяльності.

Вагома роль  у справі навчання і виховання дітей належить педагогам позашкільного навчального закладу (зокрема, педагогам-музикантам, які зазвичай користуються повагою серед вихованців), котрі обов'язково мають врахувати вікові та індивідуальні особливості кожного вихованця, допомогти зберегти при цьому здоров’я вихованців, щоб найбільш повно розкрити, а потім і реалізувати його таланти та здібності.

Аналіз досліджень і публікацій.  Вихованню дітей та підлітків у позашкільних навчальних закладах в сучасних умовах присвячено наукові праці О.В.Биковської, В.В.Вербицького, В.В.Мачуського, Г.П.Пустовіта, А.В.Сватьєва, А.Й.Сиротенка, Т.І.Сущенко та ін.

Огляд педагогічної літератури свідчить про постійний інтерес науковців до професійної підготовки та діяльності вчителя (О.М.Олексюк, Н.Ф.Андрієвська, О.А.Апраксіна, Н.Г.Ничкало, О.М.Пєхота, Т.І.Сущенко); теоретичних основ формування особистості вчителя в процесі професійної підготовки (Ф.П.Гоноболін, М.В.Кухарев, Н.В.Кузьміна); формування особистості вчителя (C.О.Сисоєва, В.А.Сластьонін, О.І.Щербаков ); шляхів удосконалення навчально-виховного процесу у вищих педагогічних навчальних закладах (Г.Ф.Пономарьова, В.О.Тюріна).

Педагоги-музиканти обговорюють питання щодо найбільш продуктивних методів, прийомів виховання особистості учня засобами естетичного, морального й духовного в музичному мистецтві (Е.Б.Абдуллін, Ю.Б.Алієв, О.П.Рудницька,); специфіки підготовки до професійної діяльності вчителя музики у зв’язку з організацією певних видів музичної діяльності учнів (Л.Г.Арчажникова, М.П.Лещенко, М.А.Моісєєва та ін.).

Аналіз джерельної бази та спостереження за практикою  діяльності гуртків позашкільних навчальних закладів виявив протиріччя між їх потенційними можливостями у напрямку формування базових компетентностей вихованців  та недостатньо ефективною їх реалізацією.

Саме тому метою даної статті є з’ясування ролі педагогів-музикантів позашкільних навчальних закладів в процесі формування мистецьких компетентностей у вихованців гуртків та студій музичного профілю художньо-естетичного напряму під час занять  в гуртках музичного профілю.

Виклад основного матеріалу. Успішній реалізації мети, завдань і змісту освітньої галузі “Мистецтво”  в системі позашкільної освіти сприятиме залучення педагогів до творчої діяльності та дослідно-експериментальної роботи, мотивація сучасних керівників гуртків до створення авторських програм гуртків музичного профілю (у перспективі методичних посібників з додатками у вигляді накопиченого нотного матеріалу та репертуарних списків), що дозволить конкретизувати складові програми, деталізувати навчальний зміст та процес набуття базових компетентностей, апробувати їх, що, безсумніву, матиме позитивний вплив на процес формування предметних мистецьких компетентностей,

 В час активної розробки та апробації авторських програм експериментальних  спецкурсів, студій, факультативів провідна роль все ж відводиться державним стандартам, які оновлюються з урахуванням сучасних вимог і тенденцій.

Актуальним питанням сьогодення є якісне та кількісне забезпечення позашкільних навчальних закладів навчальними програмами, які розроблено з ураховуванням компетентісного та діяльнісного підходів до навчально-виховного процесу, новітніх педагогічних технологій та досягнень науки. Зміст гурткових занять спрямований на формування художнього мислення та світогляду учнів, поглиблення їх ключових, міжпредметних естетичних і предметних мистецьких компетентностей шляхом узагальнення знань, умінь і навичок, набутих в основній школі.

З’ясувалися проблеми, які потребують особливої уваги, а саме: модернізація  змісту, форм та методів навчання і виховання; впровадження в практику роботи позашкільних навчальних закладів системи  дослідно-експериментальної роботи педагогів; покращення навчально-методичного забезпечення педагогів позашкільних закладів.

У результаті дослідження проблеми, ми прийшли до висновку, що основною метою діяльності гуртків музичного профілю є формування у вихованців міжпредметних естетичних і предметних мистецьких компетентностей як цілісної єдиної основи світогляду, а також здатності до художньо-творчої самореалізації і культурного самовираження у процесі сприймання, інтерпретації, оцінювання ними творів мистецтва.

Основними завданнями, над якими працюють педагоги-музиканти: формування вмінь і навичок аналізувати, інтерпретувати та оцінювати твори мистецтва, виявляти їх національну своєрідність;  збагачення духовного світу учнів у результаті вивчення творів мистецтва; формування ціннісного ставлення до дійсності і творів мистецтва, розвиток емоційно-почуттєвої сфери учнів; виховання здатності до художньої самореалізації, культурного самовираження, задоволення потреби в мистецькій самоосвіті.

На нашу думку, формуванню базових компетентностей вихованців  позашкільних навчальних закладів під час занять в гуртках музичного профілю сприятиме залучення педагогів до творчої діяльності та дослідно-експериментальної роботи, мотивація сучасних керівників гуртків до створення авторських програм гуртків музичного профілю (методичних посібників з додатками у вигляді накопиченого нотного матеріалу та репертуарних списків).  Це дозволить конкретизувати складові програми, деталізувати навчальний зміст та процес набуття базових компетентностей, апробувати їх, що, безсумніву, матиме позитивний вплив на процес формування предметних мистецьких компетентностей.

Методична робота зводиться до того, щоб забезпечити необхідні умови для професійного розвитку керівників гуртків музичного напряму,  а саме: підбір нормативних та інформаційних матеріалів з питань художньо-естетичного виховання; розробка лекційно-практичні заняття з проблем естетичного виховання; проведення методоб`єднання керівників хореографічних, вокальних, музичних, театральних гуртків, акомпаніаторів; надання консультацій методистам, педагогам освітніх та позашкільних закладів міста і області за профілем художньо-естетичного виховання.

Розвитку творчого потенціалу, професійної компетентності керівників гуртків та загальнокультурного розвитку вихованців позашкільних закладів є комплексний підхід до художньо-естетичного виховання, результатом є підвищення рівня педагогічної майстерності керівників гуртків художньо-естетичного профілю;  виховання художніх інтересів, смаків, морально-етичних ідеалів, потреба у художньо-творчій самореалізації та художньо-естетичному самовдосконаленні відповідно до індивідуальних можливостей та вікових етапів розвитку.

Підвищенню предметної компетентності вихованців гуртків музичного профілю сприяє використання методики музичної освіти та естетичного виховання (вона може бути авторською, адаптованою до дитячого колективу та матеріальних можливостей навчального закладу), яка включає вирішення наступних завдань:  привертання уваги членів гуртків (студій та інших колективів) до мистецтва взагалі  та музики зокрема;   формування інтересу до музичного мистецтва, класичної та сучасної музики; пробудження бажання займатися музикою; мотивація вихованців на підвищення рівня своїх знань у сфері музичного мистецтва; розвиток вокальних даних та виконавської майстерності, спонукання до самостійної роботи; вироблення спеціальних вмінь, спрямованих на оволодіння музичним інструментом чи робота над вдосконаленням виконавської майстерності.

Факторами, що позитивно впливають на підвищення рейтингу педагога-музиканта  у дитячому та педагогічному колективах є: знання предмета,прагнення до самоосвіти,  любов до дітей,  педагогічний такт, вміння користуватися голосом, мімікою, жестом, вироблення власної педагогічної техніки, удосконалення мистецьких компетентностей.

Для успішної реалізації потенційних можливостей педагогів-музикантів у напрямку формування базових компетентностей вихованців та їх ефективної соціальної адаптації радимо опиратись на ряд методичних рекомендацій: підвищення рівня інтелектуальної компетентності та  емоційної компетентності керівників гуртків; врахування індивідуальних особливостей сучасних учнів та вихованців, їх інтересів та потреб; налагодження міжособистіних взаємин та створення ціннісно-орієнтаційної єдності в дитячому та педагогічному колективах; розвиток естетичного світогляду вихованців, спонукання до обміну досвідом між однолітками, до участі в культурно-масових заходах (святах, концертах, музичних вечорах), до системної самоосвіти із використанням Іnternet-ресурсів.

Висновки.  У зв’язку з нестабільністю та невизначеністю практично всіх сфер життєдіяльності людини вирішального значення для успішної самореалізації особистості набувають знання і когнітивні здібності людини, що необхідні для ефективної організації інноваційної діяльності.

Однією з базових  компетентностей в гуртках музичного профілю художньо-естетичного напряму є мистецька компетентність. Вона розглядається нами як здатність до розуміння і творчого самовираження у сфері музичного, образотворчого та інших видів мистецтва, що формується під час сприймання творів музичного мистецтва і їх практичного опанування.

Вагома роль в процесі формування базових компетентностей під час занять в гуртках музичного профілю належить педагогам позашкільних навчальних закладів, зокрема, педагогам-музикантам, котрі сприяють досягненню вихованцями певного рівня особистісної і професійної спрямованості з моменту усвідомлення себе, своїх здібностей, можливостей та за умови поєднання впливу зовнішніх факторів і системи внутрішніх особистісних перетворень.

Бібліографія

1. Соколова О. В. Методичні основи інтеграції мистецьких знаньу підготовці майбутніх учителів музики і художньої культури:дис. … канд. пед. наук: 13.00.02 / Соколова Ольга Валеріївна. –К, 2004. – 207 с.
2. Черкасов В.Ф. Порівняльна характеристика шкільних програм з музично-естетичного виховання молоді / Наукові записки. – Випуск 99. – Серія: Педагогічні науки. – Кіровоград: РВВ КДПУ  ім. В.Винниченка, 2011. – 264 с.
3. Завальський О.А. Збірник програм та рекомендацій з естетичного виховання. Київ: Освіта,  1994. – 104 с.
4. Войчук В.О. Збірник програм гуртків, студій, творчих об’єднань Кіровоградського обласного Центру дитячої та юнацької творчості. Частина ІІ / Заг. Ред. В.О. Войчук .  – Кіровоград: «Імекс-ЛТД», 2003р.  – 300 с
5. Професійна освіта : слов. / укл. С.У.Гончаренко : за ред. Н.Г.Ничкало. – К. : Вища шк., 2000. – 380 с.
6. Професійне становлення майбутніх вчителів мистецьких дисциплін: теорія і технологія: Монографія / За загальною редакцією І.А.Зязюна. – К.: Наукова думка, 2003. – 262.

ВІДОМОСТІ ПРО АВТОРА

Калюжна Оксана Іванівна – кандидат педагогічних наук, старший викладач кафедри вокально-хорових дисциплін та методики музичного виховання Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка, науковий кореспондент НАПН України.     

Коло наукових інтересів: підготовка майбутніх педагогів-музикантів,  позашкільна освіта.