КОМПЕТЕНТНІСНИЙ ПІДХІД ДО ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНЬОГО ПЕДАГОГА-ДИЗАЙНЕРА

УДК 378.126:7.012

Кириченко Римма Вікторівна –

кандидат психологічних наук, доцент,

доцент кафедри професійної освіти в сфері технологій та дизайну Київського національного університету технологій та дизайну

ORCID ID 0000-0002-2020-9157

e-mail: [email protected]

Скоробагатько Марія Сергіївна, Івашко Юлія Олегівна –

здобувачі магістерського рівня вищої освіти

Київського національного університету технологій та дизайну

Постановка та обґрунтування актуальності проблеми. Сучасна система освіти вимагає від педагогічних працівників постійного вдосконалення вмінь і навичок. Модернізація сучасної системи освіти неможлива без педагога-професіонала, який володіє необхідними компетентностями, займає провідні інтелектуальні позиції в суспільстві. В контексті специфіки професійної практичної діяльності педагога в галузі дизайну важливо звертати увагу на його кваліфікацію та обізнаність в безпосередньо-пов’язаній проектно-художній творчості. У статті розглядається компетентнісний підхід до підготовки педагога, фахівця з дизайну у закладах вищої освіти.

Аналіз останніх досліджень і публікацій свідчить про те, що проблема формування професійної компетентності майбутніх фахівців у процесі навчання привертала увагу багатьох вчених, таких як: І. Зязюн, В. Радкевич, О. Щербак, Н. Бібік, О. Овчарук, В. Білик, Л. Коваль, Л. Марцева, О. Савченко, О. Гомонюк, О. Пометун, С. Сисоєва та інші. У своїх дослідженнях вчені відводять важливе місце розвитку професійної компетентності, яка передбачає опанування предмету, повне усвідомлення власної ролі в навчально-виховному процесі, присутність відповідних професійно-педагогічних якостей. Проте на сьогодні існує проблема формування професійної компетентності майбутніх педагогів-дизайнерів, а також виділення спеціалізованих компетентностей педагогічних фахівців дизайнерського профілю.

Метою статті є теоретичне дослідження наукової літератури з теми, визначення компетентностей майбутніх фахівців з дизайну, обґрунтування компетентнісного підходу у підготовці майбутніх педагогів-дизайнерів.

Виклад основного матеріалу дослідження. Основними складовими професійної компетентності вчителя є комплексні та синтезовані знання з дисципліни, яку він викладає, а також із педагогіки, методики викладання та психології. На думку низки вчених, «професійно-педагогічна компетентність — це сформована в процесі учіння і розвинена в ході професійної дії інтегративна якість педагога, утворена системою ключових, загальних і спеціальних компетенцій, які є сукупністю професійно значущих знань, умінь, навичок, ставлень, досвіду, критичних поглядів, оцінок і властивостей, що забезпечують успішну реалізацію педагогічної дії» [7, с. 84]. Для того, щоб ефективно здійснювати підготовку, педагоги мають мати високу професійну компетентність, методологічне мислення, сформовану загальну і професійну культуру, розвинені спеціальні здібності та професійно значущі якості особистості, творчий підхід до навчання і виховання майбутніх фахівців [7, с. 6].

Поняття компетентності є однією з ключових категорій у Європейській освітній системі, якому присвячено численні дослідження, наукові публікації тощо. Згідно з методологією Тюнінга (європейський проект Tuning Europe), «компетентності являють собою динамічне поєднання знань, розуміння, навичок, умінь і здатностей, розвиток компетентностей є метою освітніх програм, компетентності формуються в різних навчальних дисциплінах і оцінюються на різних етапах» [9, с. 8].

Видатний педагог та вчений І. Зязюн визначив професійно-педагогічну компетентність як «педагогічну працю, в якій на достатньо високому рівні здійснюється педагогічна дія, педагогічне спілкування, реалізується особистість суб’єктів педагогічного процесу, досягаються високі результати в учінні і вихованні учнів» [7, с. 85]. Вчені також визначають, що професійна компетентність педагога включає в себе ряд компонентів: 1) аксіологічний, що виражає загальнолюдські цінності; 2) культуротворчий, який включає різні культурні сфери життєдіяльності педагога (професійна, академічна, креативна, оздоровча та ін.); загальнокультурні здатності, необхідні у професійній діяльності; цінності й традиції національної культури та процеси діяльності щодо їх відтворення, відродження; 3) життєтворчий, який передбачає здатність до організації й проживання реальних подій, готовність до удосконалення умов життя в існуючому мікро-соціумі; 4) морально-естетичний, що розуміється як накопичення досвіду, переживання емоційно насичених ситуацій, гуманної поведінки, організації актів милосердя, терпимості та толерантності до оточуючих, адекватної самооцінки; 5) громадянський, що вміщає в себе участь у суспільно корисних діяннях, вияв громадянського обов’язку, захист прав людини тощо [7].

На думку О. Овчарук, «перехід до компетентністного підходу потребує опрацювання нового теоретичного базису, ідентифікації поняттєвого фонду європейської педагогічної термінології, зрозумілої всім учасникам освітнього процесу» [6, с. 48]. Л. Марцева вважає, що компетентність майбутнього педагога формується у процесі професійної підготовки і спеціалізації у певній галузі знань – уміння з якої йому потрібно буде застосовувати у професійній діяльності [5]. Компетентність передбачає постійний професійний розвиток і самовдосконалення. Згідно з думкою В. Лугового, не варто обмежуватися лише тими знаннями та вміннями, що набуті в процесі формальної освіти [4]. Н. Кічук стверджує, що компетентнісний підхід до навчання поряд із конкретними знаннями й вміннями охоплює здібності, готовність до пізнання, готовність до професійної діяльності, соціальні навички тощо [3].

Педагогічні компетенції розрізняють загальні та предметно-спеціальні, що властиві конкретній галузі знань. Загальні мають універсальний характер та є не прив’язаними до якої-небудь предметної галузі. До загальних компетенцій вчені відносять: здатність до навчання, креативність, володіння іноземними мовами, базовими інформаційними технологіями тощо [9, с. 10]. О. Пометун зазначає, що загальна компетентність є об’єктивною категорією, кожна з таких компетентностей передбачає засвоєння студентом не окремих елементів знань, умінь, а оволодіння комплексною процедурою, в якій для кожного окремого напрямку є відповідна сукупність освітніх компонентів, що мають особистісно-діяльнісний характер [8].

Спеціальні компетентності варіюються в залежності від предметної галузі, визначають профіль освітньої програми, кваліфікацію випускника і роблять кожну освітню програму індивідуальною [9]. Педагогічний працівник, що навчає дизайну, має суміщати одночасно компетентності і педагога і дизайнера. Таким чином, художньо-проектна компетентність є невід’ємним компонентом професіоналізму такого фахівця дизайнерського профілю, оскільки забезпечує творчі можливості його діяльності.

Згідно з Стандартом вищої освіти України, спеціальними для фахівців з дизайну компетентностями є: 1) здатність здійснювати концептуальне проектування об’єктів дизайну з урахуванням функціональних, технічних, технологічних, екологічних та естетичних вимог (за спеціалізацією); 2) здатність проведення проектного аналізу усіх впливових чинників і складових проектування та формування авторської концепції проекту; 3) здатність розуміти і використовувати причинно-наслідкові зв'язки у розвитку дизайну та сучасних видів мистецтв; 4) здатність забезпечити захист інтелектуальної власності на твори образотворчого мистецтва та дизайну; 5) володіння теоретичними і методичними засадами навчання та інтегрованими підходами до фахової підготовки дизайнерів; планування власної науково-педагогічної діяльності [10, с. 6].

Також погоджуємося з А. Шевченко, яка визначає спеціалізовані компетентності дизайнерського фаху, як:

  • мистецько-естетичну компетентність, яка включає в себе знання художньої культури, історії мистецтва; уміння та навички естетичного сприймання, аналізу, оцінки й інтерпретації мистецьких творів, сприймання цілісності форми і змісту;

  • образотворчу компетентність як розуміння та вміння створювати власноруч художні твори, використовувати засоби художньої виразності та образності;

  • обізнаність про різноманіття основних стилів та напрямів у мистецтві, та їх особливості, відмінні ознаки, притаманні певному стилю, вміння проектувати об’єкти відповідно до конкретних стилів;

  • прагнення до реалізації творчого потенціалу, задоволення духовних потреб (самовдосконалення та самоосвіта) та здатність до художньо-культурної самореалізації та самовираження;

  • проектну компетентність, що виявляється в здатності до активного творчого процесу (генерування ідей та формулювання гіпотез, асоціативне мислення) та здатності до реалізації проекту, творчого задуму;

  • гнучкість та критичність мислення, свіжість погляду, незалежність в судженнях;

  • здатність оцінювати та судити про рівень розвиненості творчих здібностей, рівень обізнаності з формотворення, методики творчого креативного пошуку та технологією творчо-художніх матеріалів [11].

Що стосується ключових компетентностей, то В. Білик виділяє такі: вміння вчитися самостійно, організовувати власне освітнє середовище, формувати критичне та творче мислення, для ефективного розвитку особистості [1]. На думку Г. Жукова, ключовими компетенціями є міжкультурні й міжгалузеві знання, уміння і здібності, якості особи, необхідні для адаптації і продуктивної діяльності. Він зазначає, що ключові компетенції вчителя відображають культуру педагога і підрозділяються на: професійно-педагогічні, соціально-мотиваційні, інформаційні, комунікативні, креативні [2, с. 153].

Проаналізувавши дослідження науковців з теми компетентнісного підходу до навчання, можемо погодитися з ідеєю, що в контексті специфіки діяльності педагога в сфері дизайну важливо звертати увагу на його майстерність в професійній діяльності, яка безпосередньо пов’язана з проектно-художньою сферою [11]. Тому вироблення спеціалізованих компетентностей у майбутніх педагогів-дизайнерів є важливим показником його підготовленості до ефективної професійної діяльності. Це також визначено в основі освітньо-кваліфікаційної характеристики випускника, який отримує фах педагога-дизайнера та відповідних освітніх програмах.

Висновки та перспективи подальших розвідок напряму. Можемо узагальнити, що зміст компетентності змінюється відповідно до умов життя і специфічних вимог до професійної діяльності. Розвиток ключових загальних та фахових компетенцій фактично визначає зміст підготовки фахівців. Педагогічний працівник, що навчає дизайну, мусить поєднувати в собі водночас компетентності як педагога, так і дизайнера. Художньо-проектна компетентність стає невід’ємним компонентом професіоналізму такого фахівця дизайнерського профілю, оскільки вона вирізняє творчі можливості його діяльності. Ми вважаємо, що впровадження компетентнісного підходу при підготовці майбутніх фахівців дозволяє не просто застосовувати знання та вміння, але формує здатність до ефективної практичної діяльності в конкретних ділових ситуаціях, дає можливість творчого підходу до вирішення професійних проблем та володіння культурою праці. Перспективи пошуків з даного питання вбачаємо в подальшому вивченні та поглибленому дослідженні структури компетентностей педагогічних працівників дизайнерського профілю.

СПИСОК ДЖЕРЕЛ

  1. Білик В. В. Сутність і структура професійної компетентності майбутніх інженерів-педагогів [Текст] / В. В. Білик // Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання в підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми. – 2010. – Вип. 25. ‒ С. 219–225.

  2. Жуков Г. Н. Основы общей и профессиональной педагогики: учебное пособие // Г. Н. Жуков, П. Г. Матросов, С. Л. Каплан. – М.: Гардарики, 2005. – 382 с.

  3. Кічук Н. В. Компетентнісний підхід у вищій технічній школі: проблеми застосування [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.intellect-invest.org.ua/ukr/pedagog_editions_e-magazine_pedagogical_science_vypuski_n2_2010_st_13/

  4. Луговий В. І. Становлення системи основних понять і категорій компетентнісного підходу в умовах парадигмальних змін в освіті [Текст] / В. І. Луговий, О. М. Слюсаренко, Ж. В. Таланова // Компетентнісний підхід в освіті: теоретичні засади і практика реалізації: матеріали методологічного семінару. – К.: Ін-т обдарованої дитини НАПН України, 2014. – С. 5–18.

  5. Марцева Л. Реалізація компетентнісного підходу в професійній освіті [Текст] / Л. Марцева // Компетентнісний підхід в освіті: теоретичні засади і практика реалізації: матеріали методологічного семінару. – К.: Ін-т обдарованої дитини НАПН України, 2014. – С. 18–22.

  6. Овчарук О.В. Компетентнісний підхід у сучасній освіті: Світовий досвід та українські перспективи / О. В. Овчарук. – К.: К.І.С., 2004. – 112 с.

  7. Отич О. М. Основи педагогічної майстерності викладача професійної школи: підручник / О. М. Отич. – Кіровоград: Імекс-ЛТД, 2014. – 208 с.

  8. Пометун О. І. Дискусія українських педагогів навколо питань запровадження компетентнісного підходу в українській освіті / О. І. Пометун // Компетентнісний підхід у сучасній освіті: світовий досвід та українські перспективи : Бібліотека з освітньої політики / під заг. ред. О. В. Овчарук. – К.: «К.І.С.», 2004. – С. 64–70.

  9. Розроблення освітніх програм. Методичні рекоменда­ції / Авт.: В. М. Захарченко, В. І. Луговий, Ю. М. Рашкевич, Ж. В. Таланова / За ред. В. Г. Кременя. – К.: ДП «НВЦ «Пріо­ритети», 2014. – 120 с.

  10. Стандарт вищої освіти за спеціальністю 022 «Дизайн» для другого (магістерського) рівня вищої освіти: затв. Наказом Міністерства освіти і науки України від 21 грудня 2018 р. № 1433 [Електронний ресурс] – Режим доступу: https://mon.gov.ua/ua/osvita/visha-osvita/naukovo-metodichna-rada-ministerstva-osviti-i-nauki-ukrayini/zatverdzheni-standarti-vishoyi-osviti

  11. Шевченко А. Компетентнісний підхід у навчанні художньому проектуванню майбутніх фахівців з дизайну / А. Шевченко // Наукові записки [Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка]. Серія: Проблеми методики фізико-математичної і технологічної освіти. – 2016. – Вип. 9(3). – С. 77–80.

REFERENCES

1. Bilyk V. V. Sutnistj i struktura profesijnoji kompetentnosti majbutnikh inzheneriv-pedaghoghiv [Tekst] / V. V. Bilyk // Suchasni informacijni tekhnologhiji ta innovacijni metodyky navchannja v pidghotovci fakhivciv: metodologhija, teorija, dosvid, problemy. – 2010. – Vyp. 25. ‒ S. 219–225.

2. Zhukov Gh. N. Osnovы obshhej y professyonaljnoj pedaghoghyky: uchebnoe posobye // Gh. N. Zhukov, P. Gh. Matrosov, S. L. Kaplan. – M.: Ghardaryky, 2005. – 382 s.

3. Kichuk N. V. Kompetentnisnyj pidkhid u vyshhij tekhnichnij shkoli: problemy zastosuvannja [Elektronnyj resurs] – Rezhym dostupu: http://www.intellect-invest.org.ua/ukr/pedagog_editions_e-magazine_pedagogical_science_vypuski_n2_2010_st_13/

4. Lughovyj V. I. Stanovlennja systemy osnovnykh ponjatj i kateghorij kompetentnisnogho pidkhodu v umovakh paradyghmaljnykh zmin v osviti [Tekst] / V. I. Lughovyj, O. M. Sljusarenko, Zh. V. Talanova // Kompetentnisnyj pidkhid v osviti: teoretychni zasady i praktyka realizaciji: materialy metodologhichnogho seminaru. – K.: In-t obdarovanoji dytyny NAPN Ukrajiny, 2014. – S. 5–18.

5. Marceva L. Realizacija kompetentnisnogho pidkhodu v profesijnij osviti [Tekst] / L. Marceva // Kompetentnisnyj pidkhid v osviti: teoretychni zasady i praktyka realizaciji: materialy metodologhichnogho seminaru. – K.: In-t obdarovanoji dytyny NAPN Ukrajiny, 2014. – S. 18–22.

6. Ovcharuk O.V. Kompetentnisnyj pidkhid u suchasnij osviti: Svitovyj dosvid ta ukrajinsjki perspektyvy / O. V. Ovcharuk. – K.: K.I.S., 2004. – 112 s.

7. Otych O. M. Osnovy pedaghoghichnoji majsternosti vykladacha profesijnoji shkoly: pidruchnyk / O. M. Otych. – Kirovoghrad: Imeks-LTD, 2014. – 208 s.

8. Pometun O. I. Dyskusija ukrajinsjkykh pedaghoghiv navkolo pytanj zaprovadzhennja kompetentnisnogho pidkhodu v ukrajinsjkij osviti / O. I. Pometun // Kompetentnisnyj pidkhid u suchasnij osviti: svitovyj dosvid ta ukrajinsjki perspektyvy : Biblioteka z osvitnjoji polityky / pid zagh. red. O. V. Ovcharuk. – K.: «K.I.S.», 2004. – S. 64–70.

9. Rozroblennja osvitnikh proghram. Metodychni rekomenda¬ciji / Avt.: V. M. Zakharchenko, V. I. Lughovyj, Ju. M. Rashkevych, Zh. V. Talanova / Za red. V. Gh. Kremenja. – K.: DP «NVC «Prio¬rytety», 2014. – 120 s.

10. Standart vyshhoji osvity za specialjnistju 022 «Dyzajn» dlja drughogho (maghistersjkogho) rivnja vyshhoji osvity: zatv. Nakazom Ministerstva osvity i nauky Ukrajiny vid 21 ghrudnja 2018 r. # 1433 [Elektronnyj resurs] – Rezhym dostupu: https://mon.gov.ua/ua/osvita/visha-osvita/naukovo-metodichna-rada-ministerstva-osviti-i-nauki-ukrayini/zatverdzheni-standarti-vishoyi-osviti

11. Shevchenko A. Kompetentnisnyj pidkhid u navchanni khudozhnjomu proektuvannju majbutnikh fakhivciv z dyzajnu / A. Shevchenko // Naukovi zapysky [Kirovoghradsjkogho derzhavnogho pedaghoghichnogho universytetu imeni Volodymyra Vynnychenka]. Serija: Problemy metodyky fizyko-matematychnoji i tekhnologhichnoji osvity. – 2016. – Vyp. 9(3). – S. 77–80.

ВІДОМОСТІ ПРО АВТОРІВ

Кириченко Римма Вікторівна – кандидат психологічних наук, доцент, доцент кафедри професійної освіти в сфері технологій та дизайну Київського національного університету технологій та дизайну;

Скоробагатько Марія Сергіївна, Івашко Юлія Олегівна – здобувачі магістерського рівня вищої освіти Київського національного університету технологій та дизайну зі спеціальності «Професійна освіта (Технологія виробів легкої промисловості)» освітньої програми «Професійна освіта (Дизайн виробів легкої промисловості)».

Наукові інтереси: теорія та практика професійної підготовки майбутніх педагогів, фахівців з дизайну, формування їх компетентностей.

INFORMATION ABOUT THE AUTHORS

Kyrychenko Rymma Viktorivna – Candidate of Psychological Sciences, Associate Professor of the Department of Professional Education in Technologies and Design of Kyiv National University Technologies and Design.

Skorobahatko Mariia Serhiivna, Ivashko Yuliia Olehivna – applicants of the master's degree of higher education of Kyiv National University of Technology and Design.

Circle of scientific interests: theory and practice of training future teachers, specialists in design, forming their competencies.

КИРИЧЕНКО Римма Вікторівна, СКОРОБАГАТЬКО Марія Сергіївна, ІВАШКО Юлія Олегівна. КОМПЕТЕНТНІСНИЙ ПІДХІД ДО ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНЬОГО ПЕДАГОГА-ДИЗАЙНЕРА

У статті охарактеризовано поняття професійно-педагогічної компетентності та її складових компонентів. Проаналізовано систему ключових, загальних і спеціальних компетенцій, що визначають зміст підготовки майбутніх педагогів, фахівців з дизайну та необхідні для ефективної професійної діяльності. Акцентовано увагу на важливості спеціалізованих компетентностей, зокрема проектно-художньої, майстерності в професійній дизайнерській діяльності. Розглянуто особливості впровадження компетентнісного підходу до підготовки майбутнього педагога-дизайнера.

Ключові слова: дизайн-освіта, професійна компетентність, компетентнісний підхід, компетенція, фахові компетентності, спеціалізовані компетентності, педагог-дизайнер, вища освіта.

КИРИЧЕНКО Римма Викторовна, СКОРОБАГАТЬКО Мария Сергеевна, ИВАШКО Юлия Олеговна. КОМПЕТЕНТНОСТНЫЙ ПОДХОД К ПОДГОТОВКЕ БУДУЩЕГО ПЕДАГОГА-ДИЗАЙНЕРА

В статье охарактеризованы понятия профессионально-педагогической компетентности и ее составляющих компонентов. Проанализирована система ключевых, общих и специальных компетенций, определяющих содержание подготовки будущих педагогов, специалистов по дизайну и необходимых для эффективной профессиональной деятельности. Акцентировано внимание на важности специализированных компетенций, в частности проектно-художественной, мастерства в профессиональной дизайнерской деятельности. Рассмотрены особенности внедрения компетентностного подхода к подготовке будущего педагога-дизайнера.

Ключевые слова: дизайн-образование, профессиональная компетентность, компетентностный подход, компетенция, профессиональные компетентности, специализированные компетентности, педагог-дизайнер, высшее образование.

KYRYCHENKO Rymma Viktorivna, SKOROBAHATKO Mariia Serhiivna, IVASHKO Yuliia Olehivna. COMPETENCE APPROACH TO PREPARATION OF A FUTURE TEACHER-DESIGNER

Abstract. The modern education system requires pedagogical workers to constantly improve their skills. Modernization of the education system is impossible without a professional teacher who possesses the necessary competencies and holds leading intellectual positions in society. Teacher's professional competence contains complex and synthesized knowledge of the discipline he or she teaches, as well as pedagogy, teaching methodology and psychology. The content of competence changes according to living conditions and specific requirements for professional activity. According to scientists, competences are a dynamic combination of knowledge, understanding, skills and abilities. Competence development determines the content of education; therefore, it must be the goal of educational programs. All competences are divided into two groups: general and specific. Specific competencies for designers are: the ability to conceptually design objects of design; ability to analyze design factors and components and formulate project concept; ability to understand and use causation in the development of design and contemporary arts; ability to protect intellectual property in works of art and design; knowledge of theoretical and methodological principles of teaching, scientific and pedagogical activity. A design teacher must combine the competencies of both teacher and designer. We agree with the idea that it is important to pay attention to teacher’s mastery in professional activity, which is directly related to the design and artistic field. Artistic and design competence is an integral part of the professionalism of such a specialist in the design field, because it distinguishes the creative opportunities of their activity.

We believe that implementation of a competence approach into learning process of future specialists allows not only to apply knowledge and skills, but forms the ability to effectively practice in specific business situations, gives the opportunity to be creative in solving professional problems and owning a culture of work. We see prospects of searches on this issue in the further and in-depth study of the competences structure of pedagogical workers in design industry.

Key words: design education, professional competence, competency, competence approach, specialized competences, teacher-designer, higher education.