ЕКОЛОГІЧНІ УМОВИ ІСНУВАННЯ МОЛЮСКІВ Р. СУХИЙ ТОРЕЦЬ (СХІДНА УКРАЇНА)

Пісарєв С.М.

Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна

Однією з найважливіших складових донного населення будь-якого водоймища є молюски. Вони відіграють помітну роль у функціонуванні прісноводих биоценозів, а у деяких випадках – головну роль.

Представники фауни молюсків є споживачами рослинної маси, що утворилася у водоймищах, при цьому через популяції молюсків проходить певний потік енергії, який потім засвоюється іншими тваринами. У цьому ланцюзі живлення молюски є кормом для багатьох видів тварин – риб, плазунів, ссавців, птахів, а для деяких з них – основним, і навіть єдиним об'єктом їжі.

Споживаючи значну частину відмерлих тварин і рослин, молюски сприяють видаленню з водоймищ великої частини мертвого детриту, перетворюючи його на родючий мул, що сприятливо впливає на розвиток рослинних і тваринних одноклітинних і багатоклітинних організмів водойми і суші.

Молюски є природними фільтраторами, видаляючи з водоймищ значну кількість твердих зважених речовин, іноді досить небезпечних і шкідливих для довкілля, тим самим сприяючи самоочищенню водойм. При цьому у своєму організмі вони накопичують значну кількість важких металів, яка іноді в сотні разів перевищує природний фон. Досліджуючи зміст хімічних речовин в організмах молюсків, можна робити висновки про стан довкілля, тобто молюски можуть бути індикаторами екологічного стану водойм.

Деякі види молюсків, навпаки, мають дуже вузькі рамки умов мешкання – вони можуть існувати тільки при досить високій чистоті води, тому наявність або відсутність цих видів у водоймищі може побічно свідчити про якість води.

Тому вивчення фауни молюсків степових річок, на берегах яких зосереджені значні соціально-економічні ресурси, має величезне значення. Проте, фауна молюсків басейну річки Сухий Торець ще вивчена в недостатній мірі, тому тема наших досліджень є достатньо актуальною.

Попередні відомості про прісноводних молюсків р. Сухий Торець були наведені нами у роботі [1:106-107], в якій для басейну цього водотоку вказані 11 видів молюсків. Після проведення досліджень у 2010-2014 рр. у р. Сухий Торець нами виявлені ще 43 види молюсків (за систематикою Старобогатова Я.И. [2:21-491]). Визначені деякі показники біологічної статистики малакоценозу – класи домінування за системою Штекера-Бергмана, індекс домінування Бергера-Паркера (0,21), індекс видового багатства Маргалефа (7,29), коефіцієнт схожості видового складу Жакара для р. Сухий Торець і Клебан-Бикського водосховища (0,52) [3:88-90].

У 2014-2019 рр. нами були продовжені дослідження видового різноманіття річки Сухий Торець та його залежність від мікроекологічних умов існування, обумовлених біотичними, абіотичними і антропогенними факторами. Матеріал збирався в літні періоди в одноденних екскурсіях на водні об`єкти, розташовані в межах водозбору річки Сухий Торець. Обстежена ділянка річкової долини від районного центру – м. Барвінкове Харківської області до районного центру – м. Слов`янська Донецької області. Дослідження проводили у водоймах різного типу.

Визначення молюсків здійснювали за різними визначниками [2:21-491; 4:64-350; 5:69-274; 6:129-149; 7:105-146] з урахуванням сучасних розробок у галузі таксономії. Назви видів подані за сучасною систематикою [8:12-124].

Річка Сухий Торець відноситься до категорії малих річок, протікає в одній природній зоні, тому абіотичні умови існування рослинного та тваринного світу на всьому протязі русла однакові. Але на різних його ділянках завдяки дії антропогенних факторів умови мешкання молюсків в місцях перебування змінені в широких межах і є досить різноманітними.

Завдяки неправильному веденню сільського господарства по берегах річки, її русло на певних ділянках замулене, обміліле, а де-інде навіть розірване на окремі мілководні плеса. Така ситуація спостерігалась нами під час зборів молюсків біля с. Прелєсне Слов`янського району. Тут нами відмічена найбільша кількість видів – 25, що стало наслідком різноманітності мікроекологічних умов існування.

В заростях вищої надводної та підводної рослинності нами знайдені представники фітофільного комплексу – Viviparus viviparus (Linnaeus, 1758), Bithynia tentaculata (Linnaeus, 1758), Lymnaea stagnalis (Linnaeus, 1758), Stagnicola palustris (O. F. Müller, 1774), Ampullaceana balthica (Linnaeus, 1758), Planorbis planorbis (Linnaeus, 1758), Armiger crista (Linnaeus, 1758), Segmentina nitida (Müller, 1774) та інші. На ділянках мілководних плес з відкритою водою та мінімальною кількістю водних рослин нами зустрінуті Bithynia leachii (Sheppard, 1823), Galba truncatula (O. F. Müller, 1774), Physa fontinalis (Linnaeus, 1758) та інші види. На ділянках русла з піщаним дном у складі псамофільного комплексу нами зустрінуті Unio pictorum (Linnaeus, 1758), Unio tumidus Philipsson, 1788 та Sphaerium corneum (Linnaeus, 1758). На ділянках з мулким дном у складі пелофільного комплексу відмічені Anodonta cygnea (Linnaeus, 1758) та Anodonta anatina (Linnaeus, 1758).

Достатньо цікавим з точки зору мешкання молюсків є глибоководне озеро на місці піщаного кар`єру поблизу с. Маяк Барвінківського району. Вода в ньому чиста, прозора, дуже слабко прогрівається завдяки досить великій глибині та наявності підземних джерел з холодною ключовою водою, дно піщане. Основним і єдиним мешканцем є Dreissena polymorpha (Pallas, 1771), яка, до речі, більш ніде нами не знайдена. По берегах озера в дуже вузькій ділянці заростей нами відмічені B. tentaculata, Radix auricularia (Linnaeus, 1758), Acroloxus lacustris (Linnaeus, 1758).

На одному з притоків річки (балка Червона Долина) влаштовані штучні рибоводні ставки (рибгосп «Червона Долина», м. Слов`янськ), в яких завдяки інтенсивному веденню рибогосподарських заходів повного циклу умови існування молюсків наближені до екстремальних. Тут нами знайдені лише L. stagnalis та P. planorbis.

Поруч з рибогосподарськими ставками знаходяться водойми так званої придаткової системи ставків (с. Хрестище Слов`янського району), в яких умови розвитку рослинності значно кращі, аніж у самих тавках. Тому тут і видовий склад молюсків дещо інший. Тут нами відмічені 4 види – L. stagnalis, Armiger crista (Linnaeus, 1758), P. planorbis та Anisus spirorbis (Linnaeus, 1758).

Дуже специфічні умови існування для молюсків склалися у обводному каналі, який був відритий з господарською метою від основного русла річки (с. Майдан Слов`янського району). Відносно чиста вода, невелика глибина (до 1 м) та незначна зарослість водними рослинами сприяли розвитку комплексу видів, таких як Valvata piscinalis (O. F. Müller, 1774), B. tentaculata, L. stagnalis, G. truncatula та ще дуже багато інших видів. Тут же нами знайдений в дуже великій кількості Gyraulus albus (O. F. Müller, 1774), який ніде більше нам не зустрічався.

Нижче за течією умови існування молюсків трохи відрізняються від попередніх. Тут річка тече безперервно на досить великій відстані, водообмін не дуже інтенсивний, але помітний. На широких плесах збільшується кількість рослиноїдних видів риб, які виїдають значну кількість водних рослин, плеса відкриті, вода холодна завдяки підводним джерелам (с. Шидловка Слов`янського району). По берегах річки знайдені Theodoxus fluviatilis (Linnaeus, 1758), R. auricularia, A. balthica, P. planorbis, Planorbarius corneus (Linnaeus, 1758) та інші. На мілководдях знайдені V. viviparus та 5 видів ставковиків.

У нижній, пригирловій ділянці русла, значно збільшується щвидкість течії води, з`являються тверді ґрунти (с. Андріївка Слов`янського району). Тут у складі фітофільного комплексу нами знайдені V. viviparus, Valvata cristata O. F. Müller, 1774, V. piscinalis, B. tentaculata, Acroloxus lacustris (Linnaeus, 1758) та 5 видів ставковиків.

На кам`янистих ґрунтах відмічені P. fontinalis, Physa acuta Draparnaud, 1805 та A. spirorbis. На слабо замулених ґрунтах з детритом знайдені U. tumidus, Sphaerium rivicola (Lamarck, 1818), S. corneum та деякі інші.

Значна частина видів молюсків пристосувалася до життя в умовах існування, які лежать в межах достатньо високого рівня хімічного та органічного забруднення. Наявність або відсутність цих видів може опосередковано свідчити про стан забруднення цього водного об’єкту.

До таких видів можна віднести B. tentaculata. Дуже велика її кількість свідчить про високий рівень органічного забруднення води річки на деяких її ділянках, а саме на тих, де відсутня течія, русло річки розірване на окремі водойми, які не сполучаються між собою, по берегах здійснюється господарчо-економічна діяльність.

Такий вид як Th. fluviatilis пристосований до життя у насичених киснем водоймах. Нами знайдений всього один екземпляр цього виду. Така низька його чисельність свідчить про те, що у воді річки дуже низький рівень розчиненого кисню, що також є одним із негативних чинників екологічного стану водного об’єкту.

Такий вид молюску як G. albus є представником так званої озерної фауни і найбільшої кількості досягає у чистих, з достатнім рівнем водообміну, озерах та великих річках. Нами цей вид у достатній кількість знайдений у свіжому відводному каналі, який був збудований з господарчою метою. В ньому склалися умови, сприятливі для існування цього виду.

Наявність у великій кількості у озері на місці піщаного кар`єру такого виду, як D. polymorpha свідчить про відсутність хімічного та органічного забруднення у цій водоймі.

СПИСОК ДЖЕРЕЛ

  1. Шелободина И.М., Писарев С.Н. Гидромалакофауна р. Казённый Торец и прилегающих участков р. Северский Донец / Охорона навколишнього середовища та раціональне використання природних ресурсів: Збірка доповідей ХХІ Всеукраїнської наукової конференції аспірантів і студентів. Т. 2. – Донецьк: ДонНТУ, ДонНУ, 2011. – С. 106-107.

  2. Старобогатов Я.И., Прозоренко Л.А., Богатов В.В., Саенко Е.М. Моллюски: Определитель пресноводных беспозвоночных России и сопредельных территорий. Т. 6. Моллюски, полихеты, немертины (под общ. ред. С.Я. Цалолихина). – С.-П.: Наука, 2004. – 528 с.

  3. Пісарєв С.М., Трохимчук Р.Р. Молюски та структура малакоценозу як індікатори екологічного стану річки Сухий Торець (східна Україна) / Інтеграція фундаментальних та прикладних досліджень в географічній, екологічній та хімічній освіті: збірник матеріалів Всеукраїнської науково-практичної інтернет-конференції (12-13 листопада 2015 р, Умань). – Умань: Видавець «Сочинський», 2015. – С. 88-90.

  4. Стадниченко А.П. Перлівницеві, кулькові (Unionidae, Cycladidae). – К.: Наукова думка, 1984. – 286 с. (Фауна Украины. Т. 29. Моллюски. Вып. 9).

  5. Стадниченко А.П. Прудовиковообразные (пузырчиковые, витушковые, катушковые). – К.: Наукова думка, 1990. – 282 с. (Фауна Украины. Т. 29. Моллюски. Вып. 4).

  6. Анистратенко В.В., Стадниченко А.П. Литторинообразные. Риссоиобразные (Littoriniformes. Rissoiformes). – К.: Наук. думка, 1995 (1994). – 175 с. – (Фауна Украины. Т. 29. Моллюски. Вып. 1. Кн. 2).

  7. Анистратенко В.В., Анистратенко О.Ю. Класс Панцирные или Хитоны, Класс Брюхоногие – Cyclobranchia, Scutibranchia і Pectinibranchia (часть). – К.: Велес, 2001 – 240 с. – (Фауна Украины. Т. 29. Моллюски. Вып. 1. Кн. 1).

  8. Glöer P., Meier-Brook C. 1998. Süsswassermollusken. Ein Bestimmungsschlüssel für die Bundesrepublik Deutschland. 12. Auflage. Deutscher Jugendbund für Naturbeobachtung, Hamburg, 136 p.