ІНТЕГРАЦІЙНА КОМПЕТЕНТНІСТЬ – ВАЖЛИВИЙ ЕЛЕМЕНТ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ТРУДОВОГО НАВЧАННЯ Й ТЕХНОЛОГІЙ
Центральноукраїнський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка
Щирбул Олександр
Постановка та обґрунтування актуальності проблеми. Реформування вищої освіти передбачає реалізацію багатьох освітніх завдань одним з яких є формування компетентнісного потенціалу студентів.
Тобто, результатом сучасної вищої освіти має бути не набір знань, умінь і навичок, котрі з часом втрачають актуальність, завдяки швидкому розвитку науково-технічного прогресу, а сформовані компетентності як «…здатність особи успішно навчатися, провадити професійну діяльність, яка виникає на основі динамічної комбінації знань, умінь, навичок, способів мислення, поглядів, цінностей, інших особистих якостей»[1].
Досягти зазначеного неможливо без підвищення якості освіти, модернізації змісту, методики навчання, а також широкого використання, міждисциплінарних зв’язків, котрі й допоможуть студенту сформувати цілісне сприйняття навколишнього світу.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблеми інтеграції, міждисциплінарних зв’язків не є новими в педагогічній теорії та практиці, і в різні часи досліджувалися багатьма науковцями.
Зокрема, проблеми інтеграції розглядалися в працях С.У. Гончаренка Р.С. Гуревича, І.А. Зязюна, Д.І. Зверєва [2]., В.Г. Кременя, В.Н. Максимової В.К. Сидоренка, Д.О. Тхоржевського та ін.
Безпосередньо інтеграційні процеси в трудовому навчанні та підготовці майбутніх учителів трудового навчання висвітлюються в сучасних дослідженнях А.Г. Грітченка, Р.С. Гуревича, В.В. Чубаря та ін.
Метою публікації є: розглянути елементи формування інтеграційної компетентності при вивченні студентами курсу «Народні ремесла».
Виклад основного матеріалу дослідження. У розробленому проекті стандарту вищої освіти України [3], наводиться перелік компетентностей, якими має володіти вчитель. Серед цих компетентностей чільне місце займає інтеграційна компетентність як здатність вчителя комплексно застосовувати предметні знання для розв’язання освітніх завдань.
Формування компетентнісного потенціалу майбутніх учителів трудового навчання відбувається за рахунок вивчення різних дисциплін, однією з яких є дисципліна «Народні ремесла».
Ця дисципліна сприяє ознайомленню студентів з історією народних ремесл, формуванню здатності до обробки різних матеріалів, формуванню в студентів стійкого інтересу до творчої педагогічної діяльності та ін.
Також вивчення курсу «Народні ремесла» дає можливість студентам у майбутній педагогічній діяльності ефективно займатися позакласною роботою, оскільки їхня практична підготовка спрямована на вивчення різних технологій обробки матеріалів: художня обробка металів, дерева, художнє (ажурне) випилювання, випалювання, різьблення по дереву.
Саме вивчення технології різьблення по дереву дає можливість формувати у майбутніх учителів трудового навчання елементи інтеграційної компетентності.
Виконуючи тренувальні вправи, індивідуальні творчі завдання з виготовлення виробів, котрі мають оздоблення різьбленням, студенти постійно стикаються з необхідністю використання знань з геометрії, креслення, комп’ютерної графіки та ін.
Наприклад, при виконанні студентами залікових творчих робіт виникає проблема побудови якісного рисунку для різьблення до дереву.
Зокрема, щоб зобразити «сяйво в крузі» спочатку необхідно виконати поділ кола на певну кількість рівних частин. Для того, щоб розділити коло на 4;8;16 частин достатньо скористатися знаннями з шкільного курсу геометрії, а при поділі на 7;14 частин виникає проблема, оскільки за допомогою транспортира не вдається точно відкласти кути, котрі визначаються дробовим числом. Для полегшення роботи ми пропонуємо студентам скористатися простим алгоритмом поділу з використання креслярських інструментів.
Алгоритм поділу кола на сім рівних частин: за допомогою циркуля будуємо коло з центром в т. О радіуса R; через центр кола проводимо дві взаємно перпендикулярні прямі a і b; з т. А, яка є точкою перетину коло і прямої b проводимо дугу АО, котра перетинає коло в т. В; з т. В опускаємо перпендикуляр на пряму b (т.C – основа перпендикуляра); з т. К, котра є точкою перетину кола і прямої a. розхилом циркуля, що дорівнює довжині відрізка ВC ставимо засічки на колі, які ділять його на сім рівних частин (з певним наближенням).
Для того, щоб сформувати елементи інтеграційної компетентності, тобто переконати майбутніх педагогів, що математичні знання, котрі вони здобули в школі та в університеті мають практичне використання в інших галузях, ми пропонуємо студентам самостійно перевірити справедливість запропонованого алгоритму.
Висновки з дослідження і перспективи подальших розробок. Таким чином, процес підготовки майбутніх учителів трудового навчання сприяє формуванню різних компетентностей, здатності студентів використовувати комплексно свій професійний потенціал у майбутній педагогічній діяльності. Подальший розвиток проблеми формування інтеграційної компетентності ми вбачаємо в детальному аналізі міждисциплінарних зв’язків та вивченні питань методики реалізації міждисциплінарних зв’язків в сучасному освітньому процесі.
СПИСОК ДЖЕРЕЛ
- Закон України «Про вищу освіту». URL:http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1556-18.
- Зверев И.Д., Максимова В.Н. Межпредметные связи в современной школе. Москва: Педагогика, 1981. 160 с.
- Стандарт вищої освіти України: Перший(бакалаврський) рівень, галузь знань 01 «Освіта/Педагогіка», спеціальність 014 Середня освіта (за предметними спеціальностями). (Проект).Київ. 2017. URL:https://mon.gov.ua/ua/osvita/visha-osvita/naukovo-metodichna-rada-ministerstva-osviti-i-nauki-ukrayini/proekti-standartiv-vishoyi-osviti
ВІДОМОСТІ ПРО АВТОРА
ЩИРБУЛ Олександр Миколайович – кандидат педагогічних наук, старший викладач кафедри теорії та методики технологічної підготовки, охорони праці та безпеки життєдіяльності Центральноукраїнського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка.
Наукові інтереси: теорія і методика технологічної та професійної освіти.