ОСОБЛИВОСТІ ПРОЕКТНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В НАВЧАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ, ФОРМУВАННЯ ОСОБИСТІСНИХ НАВИЧОК УЧНІВ В ХОДІ ВИКОНАННЯ ТВОРЧИХ ПРОЕКТІВ НА УРОКАХ ТРУДОВОГО НАВЧАННЯ

Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича

Никирса Іван Іванович

Томаш Василь Васильович

Базовим критерієм у діяльності загальноосвітнього навчального закладу в умовах сьогодення, є навчально-виховний процес в рамках якого впроваджується особистісно-орієнтовані педагогічні технології. Роль яких полягає в детальному дослідженні індивідуальних якостей дитини та спонуканню до розкриття творчого потенціалу, формування навичок та вмінь за допомогою індивідуального підходу. До даного типу технологій належить і проектна технологія.

Проектна технологія ґрунтується на певній проблемі, у вирішенні якої потрібно керуватися інтегрованими знаннями та здійснювати дослідницькі пошуки. Кінцевий результат вирішення запланованої проблематики, повинен охоплювати важливість набутих теоретичних знань та практичних умінь. Характерною рисою даного педагогічного підходу є самостійність учня в ході розв’язання конкретного завдання.

ТЕНДЕНЦІЇ ФОРМУВАННЯ ТРАНСІНДУСТРІАЛЬНОГО СУСПІЛЬСТВА: ОСВІТНІ АСПЕКТИ

Комунальний заклад «Кіровоградський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти імені Василя Сухомлинського»

Дробін Андрій

Глобалізована людська спільнота і Україна, як її частина, на початку 2020 року потрапили у неконтрольований процес, названий пандемія коронавірусної інфекції COVID-19, викликана коронавірусом SARS-CoV-2. Цей процес, що був несподіваним і динамічним, суттєво змінив світ. Наслідки цієї події виявились глобальними, серйозними, системо утворюючими, які вплинули майже на всі сфери людського життя. Їх потрібно розглядати не лише як наслідки кризи, а й як об’єктивні фактори та складові формування нового рівня суспільно-економічного розвитку суспільства – трансіндустріального, а отже аналізувати в контексті теорії трансформації суспільства та формування технологічних укладів.

ОРГАНІЗАЦІЯ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ З ФІЗИКИ НА ЗАСАДАХ СТАЛОГО РОЗВИТКУ

Тернопільський обласний комунальний інститут післядипломної педагогічної освіти

Гайда Василь

Концепт сталого розвитку формувався суспільством поступово. У науковій літературі відзначається, що поняття сталого розвитку починало зароджуватися ще у працях В. І. Вернадського про ноосферу [2]. Проте тривалий час суспільство не звертало уваги на існуючі глобальні проблеми. У 50–60-ті роки ХХ ст., насамперед на науковому рівні, почало формуватися розуміння небезпечної тенденції зростання екологічної загрози. У звіті Міжнародної комісії з навколишнього середовища і розвитку під керівництвом Гру Харлем Брунтланд «Наше спільне майбутнє»  в 1987 р було підняте питання про вплив економічного та соціального розвитку суспільства на стан навколишнього середовища[1].  В цьому ж документі вперше з’явився термін “сталий розвиток” (sustainable development) як розвиток, що задовольняє потреби теперішнього часу, проте не ставить під загрозу здатність майбутніх поколінь задовольняти власні потреби [6]. З часом ставало зрозумілим, що сталий розвиток не може бути досягнуто без фундаментальних змін в організації науки та освіти, яка повинна зайняти особливе місце серед засобів реалізації викладених положень.