ЗАРУБІЖНИЙ ДОСВІД МЕТОДИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ БІОЛОГІЇ У ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ

Наталія Грицай
(Рівне, Україна)

У статті зроблено спробу проаналізувати особливості методичної підготовки майбутніх учителів біології в різних країнах. Констатовано, що найбільше наукових досліджень з проблеми методичної підготовки студентів-біологів серед країн СНД виконано в Росії. У Білорусі, Казахстані, Узбекистані, Азербайджані впроваджують цікаві курси за вибором методичного спрямування, а також використовують інноваційні технології навчання майбутніх фахівців. У Молдові реалізовано компетентнісний підхід у навчальному процесі, визначено основні та спеціальні компетенції майбутніх педагогів. Досвід зарубіжних країн потребує ретельного аналізу, систематизації та узагальнення, а також запровадження кращих досягнень у вітчизняній освіті.

Ключові слова. методична підготовка, майбутні вчителі біології, методика навчання біології, дисципліни за вибором, інноваційні технології навчання.

В статье сделана попытка проанализировать особенности методической подготовки будущих учителей биологии в разных странах. Констатировано, что больше всего научных исследований по проблеме методической подготовки студентов-биологов среди стран СНГ выполнено в России. В Беларуси, Казахстане, Узбекистане, Азербайджане вводят интересные курсы по выбору методического направления, а также используют инновационные технологии обучения будущих специалистов. В Молдове реализован компетентностный подход в учебном процессе, определены основные и специальные компетенции будущих педагогов. Опыт зарубежных стран требует тщательного анализа, систематизации и обобщения, а также внедрения лучших достижений в отечественном образовании.

Ключевые слова: методическая подготовка, будущие учителя биологии, методика обучения биологии, дисциплины по выбору, инновационные технологии обучения.

Reforming of educational sphere is a priority task in many countries. The faculty should be properly trained for implementation of the new content and innovative teaching technologies. The article analyzes the special features of future biology teachers’ methodical trainingin some countries of the former USSR. It is stated that most researches dealing with the biology teachers’ methodical training arecarried out in Russia. In Belarus, Kazakhstan, Uzbekistan,Azerbaijan the interesting courses towards the choice of methodical direction are introduced, and innovative teaching technologies of future professionals are also used. In Moldova the competence approach in the educational process is realized, the basic and special competences of future teachers are defined. Foreign experience requires a careful analysis, summing up and introduction of the best achievements into the national education.

Keywords: methodical training, future biology teachers, methods of teaching biology, optional disciplines, innovative teaching technologies.

Постановка проблеми. В умовах реформування вищої освіти в Україні необхідний ретельний перегляд змісту професійної підготовки педагогічних кадрів, адже саме вчитель формує особистість майбутніх фахівців, готує їх до дорослого життя. За твердженнями М. Барбера та М. Муршеда, «реформа освіти входить до переліку основних завдань майже всіх країн» [5, с. 7], а якість шкільної освіти ґрунтується на якості роботи вчителів, які в ній працюють, тобто «якість освіти не може бути вищою за якість роботи педагогів» [5, с. 17].

Від того, наскільки методично правильно вчитель організує педагогічний процес, залежить не тільки рівень навчальних досягнень учнів, а й розвиток їхніх пізнавальних інтересів, вибір майбутньої професії. Тому на сьогодні актуалізовано проблему підвищення ефективності методичної підготовки майбутніх педагогів у вищому навчальному закладі.

З огляду на це доцільним є вивчення зарубіжного досвіду методичної підготовки майбутніх учителів біології та впровадження кращих досягнень у вищих навчальних закладах України.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Методичну підготовку майбутніх учителів-предметників в Україні ґрунтовно вивчали Н. Морзе, М. Криловець, С. Семенець, В. Шарко та ін. Окремим аспектам методичної підготовки учителів-біологів присвячено праці Т. Бондаренко, Н. Міщук, І. Мороза, А. Степанюк, О. Цуруль, В. Шулдика та ін. Однак система методичної підготовки майбутніх учителів біології загалом не була предметом спеціального наукового пошуку українських учених.

За кордоном проблема методичної підготовки педагогів-біології висвітлена в дослідженнях таких науковців, як І. Азізова, О. Арбузова, Л. Булавинцева, М. Мирнова, Л. Орлова, Д. Трайтак (Росія), В. Гричик, В. Нарушевич (Білорусь), Л. Денчікова, П. Тархон (Молдова), К. Жумагулова, А. Кисимова, З. Унербаєва (Казахстан), Алі Гусейнов, М. Пасаєва, Г. Акбарова (Азербайджан), Ж.Толипова та А.Ґафуров (Узбекистан) та ін.

Мета написання статті: проаналізувати особливості методичної підготовкимайбутніх учителів біології в таких країнах СНД, як Російська Федерація, Білорусь, Молдова, Казахстан, Узбекистан, Азербайджанн.

Виклад основного матеріалу. Проблема методичної підготовки майбутніх учителів біології серед країн СНД найбільше розроблена в Російській Федерації, оскільки там залишилося «наукове ядро» вчених-методистів, зокрема й українського походження (наприклад, Д. Трайтак, О. Арбузова та ін.).

Так, Л. Орлова розглядає методичну підготовку як систему, компонентами якої є мета, зміст, засоби, технології та результати навчання. Дослідниця впровадила метод проектів під час методичної підготовки, розробила зміст спецкурсів «Сучасні проблеми шкільної біологічної освіти» і «Навчально-матеріальна база викладання шкільного курсу біології» для поглиблення знань студентів у галузі методичної науки [14].

У дисертації О. Арбузової спроектовано рефлексивну систему навчання із застосуванням інноваційного навчально-методичного комплексу з методики навчання біології, обґрунтовано доцільність введення дисциплін методичного циклу «Актуальні проблеми біологічної освіти» та «Теорія і практика розв’язання ситуаційних задач з методики навчання біології» [4].

Учений-методист Л. Булавинцева працює над проблемою гуманістично орієнтованої методичної підготовки вчителя біології. Науковець констатує, що системоутворюючим курсом у методичній підготовці є дисципліна «Теорія і методика навчання біології», яка доповнюється практикумами та інноваційними методичними спецкурсами («Проектування гнучких освітніх технологій», «Сучасні технології навчання») [6]. Л. Булавинцева сформувала дидактичний комплекс студента (ДКС), або кейс, в якому зібрано навчальні посібники (друковані та на електронних носіях): методичні рекомендації до практичних занять, проведення педагогічної практики, лекції, хрестоматія, навчальний матеріал щодо способів діагностики компонентів змісту освіти та світогляду учнів, банк даних із результатами діагностики попередніх років в експериментальних школах, банк розробок елективних курсів, уроків, позакласних заходів, ландшафтних проектів, екскурсій, практичних робіт на навчально-дослідній ділянці, матеріалів з екологічної стежки, презентацій уроків, фрагментів електронних посібників, тести, відеозаписи уроків і позаурочних заходів [6, с. 76–77].

І. Азізова вивчає питання гуманітаризації методичної підготовки студентів-біологів у педагогічному ВНЗ та застосування інноваційних технологій у процесі вивчення методичних дисциплін. Неординарним є впровадження дослідницею міждисциплінарного курсу «Категорія прекрасного у світі природи і в житті людини» для формування суб’єктної позиції студентів-біологів в культурі на основі синергетичної єдності природничих і гуманітарних наук [1].

На наш погляд, цікавою також є дисципліна «Творча лабораторія вчителя біології», розроблена доцентом Північно-Східного федерального університету імені М. К. Амосова (Республіка Саха) А. Захаровою [10].

В. Разаханова (Республіка Дагестан) вивчає ефективність таких нових технологій методичної підготовки, як ігрові технології та технології «кейс-стаді». Науковець зазначає, що використання педагогічних ігор у системі підготовки студентів-біологів до професійно-педагогічної діяльності дає змогу надати навчанню соціальний контекст майбутньої професійної діяльності, а технології «кейс-стаді» сприяють активізації пізнавальної діяльності студентів, встановленню тісного зв’язку теорії з практикою, спрямовані на оволодіння методами аналізу і вирішення складних проблем, розвиток рефлексії, атмосфери співробітництва і співтворчості [15].

Проте провідний біолог-методист Н. Андреєва наголошує, що останнім часом, прагнучи якомога частіше застосовувати нові педагогічні технології, стали забувати про традиційні, значно збіднюючи практичну складову підготовки студентів до реальної роботи в школі. Тому вчена підкреслює, що на сьогодні не втратили своєї актуальності такі умовно названі принципи: «вивчення уроку», «відвідування уроку» та «демонстрація уроку» [3].

Таким чином, проблемою методичної підготовки майбутніх учителів біології в Росії займається ціла плеяда вчених. Багато з наведених напрацювань можна використати в українських ВНЗ, а деякі з них вже впроваджені в окремих педагогічних університетах.

В інших країнах СНД також наявні певні здобутки.

Серед досягнень білоруських учених варто виокремити навчальний посібник В. Конюшка, С. Павлюченка і С. Чубаро «Методика навчання біології», в якому розглянуто найбільш актуальні теоретичні і прикладні питання методики навчання біології, поєднано класичні основи методики з новими тенденціями навчання предмета. Зокрема, автори пропонують вивчення таких тем: «Активізація пізнавальної діяльності учнів», «Нетрадиційні уроки і технології навчання», «Самоосвіта і підвищення кваліфікації вчителя біології» тощо [11].

В. Гричик, завідувач кафедри Білоруського державного університету, розробив цікаву систему рейтингового оцінювання студентів з дисципліни «Методика навчання біології» на лабораторних заняттях. Наприклад, за грамотний аналіз уроку – +1 бал, під час проведення уроку -1 бал за кожне упущення, як-от: застосовано лише один метод; матеріал викладено тільки лекційно; використано лише матеріал підручника; відсутній контакт із класом; учитель не реагує на те, що учні займаються сторонніми справами; немає роботи з підручником, із робочим зошитом; не було первинного закріплення знань та ін. [7]. Заслуговує на увагу розроблений науковцем електронний навчально-методичний комплекс дисципліни, посібник «Методика викладання біології», в якому розглянуто завдання, методи і форми викладання біології, детально висвітлено методику проведення комбінованого уроку біології та біологічної екскурсії, проаналізовано інноваційні освітні технології, методи і форми контролю навчальних досягнень школярів [8].

У вищих навчальних закладах Республіки Білорусь, окрім «Методики викладання біології», читаються й інші дисципліни та спецкурси методичного спрямування. Зокрема, в Білоруському державному педагогічному університеті імені Максима Танка впроваджено дисципліну «Методика викладання біології та шкільного експерименту» і спецкурс «Методика розв’язання біологічних задач», у Брестському державному університеті імені О. С. Пушкіна – «Методику дослідницької роботи на пришкільній ділянці», «Шкільний біологічний експеримент» та спецкурс «Проблема шкільного підручника загальної біології», у Вітебському державному університеті імені П. М. Машерова – «Методику позакласної і позашкільної роботи з ботаніки», «Методику наукової роботи на пришкільній ділянці і з тваринами в живому куточку», у Гомельському державному університеті імені Францизка Скорини – «Методику дослідницької роботи на пришкільній ділянці», у Гродненському державному університеті імені Янки Купали – «Методику дослідницької роботи на пришкільній ділянці» та спецкурс «Інноваційні технології педагогічного процесу».

В. Нарушевич обґрунтовує доцільність єдиної системи методичної підготовки майбутнього вчителя біології і хімії на інтегративній основі. Науковець рекомендує застосовувати під час методичної підготовки інноваційні методи навчання, як-от: методи ситуаційних задач і вправ, кейс-стаді (метод ситуаційного навчання), програвання ролей (інсценування, ділова гра), мозковий штурм (брейнстормінг), брейнрайтинг, морфологічний аналіз, формат одного питання, техніка ліквідації тупикових ситуацій, групова дискусія, майстер-класи, тренінги, дебрифінг, моделювання уроків, інтегровані лекції і семінари та ін. [13]. 

У Республіці Казахстан учені досліджують особливості використання нових технологій навчання біології, зокрема модульного навчання (Н. Кобітева), проблемно-модульного навчання (Г. Сабірова, М. Коротич), колективного способу навчання – КСН (Є. Куликова), комп’ютерної технології, технології проблемного навчання, модульного навчання, проблемного навчання, дослідного навчання, інтегрованого навчання (М. Ключникова).

Зміст методичної підготовки в Казахстані досить подібний до її змісту в Росії та Білорусії. Так, у Казахському національному педагогічному університеті імені Абая для студентів-біологів передбачено такі методично орієнтовані навчальні дисципліни: «Методика викладання біології», «Виготовлення наочних посібників», «Сучасні технології навчання біології», «Біологія в середній школі». Мета дисципліни «Виготовлення наочних посібників» – навчання студентів теоретичних основ знань за наочними засобами навчання, розкриття дидактичного принципу наочності. Завданням дисципліни «Біологія в середній школі» є розвиток у майбутніх учителів системи методичних знань і вмінь, що забезпечують їм готовність ефективно здійснювати навчально-виховний процес на уроках біології в загальноосвітній школі. Дисципліна «Сучасні технології навчання біології» сприяє ознайомленню з особливостями використання інноваційних технологій навчання у викладанні біології. В Інноваційному Євразійському університеті (м. Павлодар) введено дисципліну за вибором «Інноваційні технології навчання біології».

У навчальній програмі дисципліни «Биологияны оқыту әдістемесі» («Методика викладання біології») або «Биология және экологияны оқыту әдістемесі» («Методика викладання біології та екології») вказано не лише те, що студенти мають знати і вміти, а й загальні та професійні компетенції майбутніх педагогів відповідно до компетентнісного підходу. Цікавим є розроблення окремих програм для викладачів і для студентів (силабус), щоб майбутні фахівці заздалегідь знали вимоги до вивчення дисципліни, основний зміст і завдання, які вони повинні виконати, що сприятиме кращому засвоєнню методики навчання біології.

Під час методичної підготовки майбутніх учителів біології казахські викладачі широко застосовують інтерактивні методи навчання, інформаційно-комп’ютерні технології, елементи дистанційного навчання тощо.

Варто також відзначити посібники з методики навчання біології для вчителів, авторами яких є К. Жунискизи (К. Жүнісқызы), Р. Алимкулова (Әлімқұлова), К. Жумагулова (Қ. Жұмағұлова) [9], К. Кайим (Қайым), Р. Алимкулова (Әлімқұлова), Ж. Кожантаєва (Қожантаева), Р. Сатимбеков (Сәтімбеков) [12], А. Соловйова, І. Іліясова 16], Ж. Шилдебаєв [18].

В Узбекистані найбільш відомими вченими в галузі методики навчання біології є професори Ташкентського державного педагогічного університету (ТДПУ) Ж.Толипова та А.Ґафуров (А.Ғофуров), які ґрунтовно досліджують сучасні технології навчання біології (зокрема інтерактивні, модульні, технології спільного/кооперативного навчання), розробляють новий зміст курсу методики навчання біології у ВНЗ [17]. В укладеній ними програмі дисципліни «Biologiya o`qitish metodikasi» («Методика викладання біології») акцентовано на ознайомленні з різними методами навчання біології («активними методами», методами проблемного навчання, «мозковим штурмом» та ін.), використанні мультимедійних засобів навчання, сучасних інформаційних і комунікаційних технологій у викладанні біології, впровадженні модульного навчання тощо. Варто зазначити, що в Республіці Узбекистан важливого значення надають патріотичному вихованню. Так, у згаданій програмі передбачено такі теми: «Ідеологічна спрямованість і викладання біології», «Біологічні семінари, курси, позашкільні заходи та екскурсії як засоби формування ідеї національної незалежності у свідомості і серцях студентів», «Способи навчання студентів у дусі національних і загальнолюдських цінностей» тощо.

Крім базової дисципліни «Методика викладання біології», у ТДПУ впроваджено й інші дисципліни методичного спрямування: для бакалаврів –  «Використання педагогічних технологій під час викладання біології», «Глобальні проблеми викладання біології», «Методика викладання у середньо-професійних освітніх закладах», «Використання інноваційних технологій у викладанні біології», для магістрантів – «Практичні заняття викладання біології», «Методика викладання спеціальних предметів», «Методика викладання в академічних ліцеях та професійних освітніх закладах», «Основи методології у викладанні біології», «Основи наукової модернізації в безперервній біологічній освіті».

В Айзербайжані також введено цікаві методично орієнтовані дисципліни. Наприклад, в університеті Одлар Юрду (Баку) на магістерському рівні викладають курси «Історія і розвиток методики викладання біології», «Організація кабінету біології та лабораторій», «Позашкільне навчання і самостійна робота під час вивчення біології».

В Азербайжанському державному педагогічному університеті бакалаври опановують навчальну дисципліну «Biologiyanın tədrisi metodikası» («Методику викладання біології»), у програмі якої передбачено розгляд таких актуальних тем, як використання комп’ютерних технологій у навчанні біології, інтерактивні методи навчання, організація освітнього середовища, формування навичок фасилітації тощо. На магістерському рівні майбутнім фахівцям запропоновано перелік дисциплін: «Сучасні проблеми методики викладання біології», «Історія розвитку та методологія методики викладання біології», «Методика формування біологічних понять», «Основні напрями вдосконалення викладання біології» та ін.

З навчальної літератури виокремимо посібники з методики навчання біології відомого вченого-методиста Алі Магеррама огли Гусейнова [21], М.Бабаєва, М.Меджидова, Г.Акбарової [2]. Актуальним є дослідження М.Пасаєвої про використання інтерактивних методів у навчанні біології [22].

У Молдові методична підготовка майбутніх учителів наближена до якісних стандартів ЄС. У навчальному процесі активно реалізовують компетентнісно орієнтований підхід, визначено загальні та спеціальні компетенції, якими мають володіти майбутні педагоги, розроблено стандарти ефективності навчання. В країні запроваджено курикулум – систему документів, що регламентують викладання, оцінювання та управління освітнім процесом. Курикулум призначений для переходу від предметно центричної програми підготовки майбутніх фахівців до компетентнісно центричної. Мета курикулуму – планування, організація і моніторинг навчального процесу, орієнтованого на компетентнісний підхід [19].

У Державному університеті Молдови, крім базової дисципліни «Дидактика біології» («Didactica biologiei»), передбачено вивчення курсів за вибором методичного спрямування («Освітні технології», «Методика проведення біологічного експерименту» та ін.). Під час методичної підготовки найбільш застосовують інтерактивні методи навчання, комп’ютерні технології, метод проектів, портфоліо та ін. Основний зміст дидактики біології розкрито в посібнику за редакцією П. Тархона [20].

Висновки. Методична підготовка майбутніх учителів біології в кожній із розглянутих у статті країн СНД (Росії, Білорусі, Казахстані, Узбекистані, Азербайджані, Молдові) має свої особливості. Результати наукового пошуку дають підстави стверджувати, що в цих країнах приділяють належну увагу методичній підготовці студентів-біологів.

Спільним є те, що в кожній із згадуваних країн модернізують зміст методичної підготовки відповідно до сучасних освітніх тенденцій, впроваджують спецкурси методичного спрямування, застосовують інноваційні технології навчання, розробляють новітні навчально-методичні комплекси дисциплін, зокрема для дистанційного навчання.

Українським ученим необхідно ґрунтовно вивчити досвід зарубіжних країн з проблеми методичної підготовки вчителів-біологів і впроваджувати кращі здобутки у вітчизняних ВНЗ.

Завданням подальших наукових досліджень може бути вивчення методичної підготовки майбутніх учителів біології в країнах Європейського Союзу.

БІБЛІОГРАФІЯ

  1. Азизова И.Ю. Гуманитаризация методической подготовки студентов-биологов как основа становления субъектной позиции в культуре / И.Ю.Азизова // Астраханский вестник экологического образования. – 2012. – № 4 (22). – С. 130–134.
  2. Акбарова Г. Методика преподавания биологии: учебное пособие / Г.Акбарова. – Баку: MasterprintMMC, 2011. – 213с.
  3. Андреева Н.Д. Качество естественнонаучного образования: уроки прошлого и вызовы настоящего / Н. Д. Андреева // Проблемы развития методики обучения биологии и экологии в условиях социокультурной модернизации образования : сборник материалов Международной научно-практической конференции (Санкт-Петербург, 19–20 ноября 2013 г.) / под ред. проф. Н.Д.Андреевой. – СПб. : Изд-во «ТЕССА», 2013. – Вып. 12. – С. 22–32.
  4. Арбузова Е.Н. Проектирование рефлексивной системы обучения с применением инновационного учебно-методического комплексапо методике обучения биологии : дис. доктора пед. наук: 13.00.02 / Арбузова Елена Николаевна. – Москва, 2005. – 414 с.
  5. Барбер М. Как добиться стабильно высокого качества обучения в школах. Уроки анализа лучших систем школьного образования мира (пер. с англ.) / М. Барбер, М. Муршед // Вопросы образования. – 2008. – № 3. – С. 7–60.
  6. Булавинцева Л. Методическая подготовка учителя биологии: Основы, концепция, система гуманистически ориентированной методической подготовки : монография / Л. Булавинцева. – Saarbrücken :LAP Lambert Academic Publishing, 2011. – 132 с.
  7. Гричик В.В.Методика преподавания биологии и экологии. Критерии рейтинговой оценки студентов по курсу МПБ [Электронный ресурс] / В.В.Гричик. – Режим доступа : http://bio.bsu.by/ecology/bioecoteach.html
  8. Гричик В.В. Методика преподавания биологии : курс лекций/ В.В.Гричик. – Минск: БГУ, 2012. – 130 с.
  9. Жүнісқызы К. Биология: оқыту әдістемесі: жалпы білім беретін мектептің 6-сынып мұғалімдеріне арналған / К.Жүнісқызы, Р.Әлімқұлова, Қ. Жұмағұлова. – Алматы : Атамұра, 2002. – 120 б.
  10. Захарова А. Г. Творческая лаборатория учителя химии и биологии : учебное пособие для студентов-биологов / А. Г. Захарова, М. П. Андреева. – Якутск : Изд-во ЯГУ, 2000. – 97 с.
  11. Конюшко В. С. Методика обучения биологии : учеб. пособие / В. С. Конюшко, С. Е. Павлюченко, С. В. Чубаро. – Мн : Книжный Дом, 2004. – 256с.
  12. Қайым Қ. Биология: оқыту әдістемесі: жалпы білім беретін мектептің 7-сынып мұғалімдеріне арналған : ҚР Білім және ғылым министрлігі ұсынған /  Қайым Қ., Әлімқұлова Р., Қожантаева Ж., Сәтімбеков Р. – 2-бас., өңд. – Алматы : Атамұра, 2007. – 112 б.
  13. Нарушевич В. Н. Интегративная модель системы методической подготовки будущего учителя биологии и химии / В. Н. Нарушевич // Наука – образованию, производству, экономике : материалы ХIХ Региональной научно-практической конференции преподавателей, научных сотрудников и аспирантов, Витебск, 13–14 марта 2014 г. – Витебск : ВГУ имени П. М. Машерова, 2014. – Т. 2. – С. 141–143.
  14. Орлова Л.Н. Система методической подготовки учителей биологии в педагогическом вузе : дис. доктора пед. наук: 13.00.02 / Орлова Людмила Николаевна. – Омск, 2005. – 382 с.
  15. Разаханова В. П. Новые технологии в методической подготовке студентов-биологов в педагогическом вузе / В. П. Разаханова // Известия Южного федерального университета. Педагогические науки. – 2014. – № 4. – С. 100–106.
  16. Соловьева А. Р. Биология: оқыту әдістемесі : жалпы білім беретін мектептің 9-сынып мұғалімдеріне арналған / А. Р.Соловьева, И.М.Илиясова – Алматы : Атамұра,  2005. – 160 б.
  17. Толипова Ж. О. Биология ўқитиш методикаси: ўқув-методик қўлланма / Ж. О. Толипова, А. Т. Ғофуров. – Тошкент : Билим, 2004. – 160б.
  18. Шилдебаев Ж. Биология : метод. руководство : [пособие для учителей 9 кл. общеобразоват. шк.] / Ж.Шилдебаев, Р.Алимкулова. – 2-е изд., перераб., доп. – Алматы : Мектеп, 2009. – 96 с.
  19. Curriculum for the continous training of Biology teachers / contributed: Ion Botgros, Crenguţa Simion. – Chişinău: Print Caro, 2011. – 12 p.
  20. Didacticagenerală abiologiei / PetruTarhon (red.), IordacheIon, RodicaNedbaliuc [etal.]. – Chişinău, 2004. – 280 p.
  21. Hüseynov ƏliMəhərrəmğlu. Biologiyatədrisininmüasirmetodikası: dərslik Ə.M.Hüseynov, T. Q. Abdullayeva; elmired. H. M. Hacıyeva; rəyçi. G. H. Hacıyeva, X. Q.İbrahimov. – Bakı, 2012. – 184 s.
  22. PaşayevaM. N. Biologiyanıntədrisində interaktivtəlimmetodlarındanistifadəninimkanları və yolları (IX–XIsiniflərintədrismaterialı əsasında): tezis pedaqogikaelmləri üzrə fəlsəfə doktorudərəcəsi : 13.00.02 / MəhəbbətPaşayeva. – Bakı, 2011. – 24 s.

ВІДОМОСТІ ПРО АВТОРА

Грицай Наталія Богданівна – кандидат педагогічних наук, доцент, доцент кафедри біології Рівненського державного гуманітарного університету