ПРОФЕСІЙНА ПІДГОТОВКА МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ У КОНТЕКСТІ ЄВРО ІНТЕГРАЦІЇ

Тетяна Плачинда
(Кіровоград, Україна)

Анотація. У статті розглядається питання входження вищої школи України в європейський і світовий простір. Акцентується, що наша держава повинна підтвердити справжній європейський вибір у сфері забезпечення якості, посилити довіру до себе, мобільність, сумісність, привабливість на освітньому та економічному ринках. Наводяться основні принципи на яких базуються Європейські стандарти і рекомендації, щодо забезпечення якості освіти в європейській системі. Аналізуються погляди науковців щодо поняття «якість освіти» та надається авторська бачення означеної дефініції.

Ключові слова: якість освіти, майбутній фахівець, євроінтеграція, Болонський процес, студенти, вища освіта.

Аннотация. В статье рассматривается вопрос вхождения высшей школы Украины в европейское и мировое пространство. Акцентируется, что наше государство должно подтвердить настоящий европейский выбор в сфере обеспечения качества, усилить доверие к себе, мобильность, совместимость, привлекательность на образовательном и экономическом рынках. Приводятся основные принципы, на которых базируются Европейские стандарты и рекомендации по обеспечению качества образования в европейской системе. Анализируются взгляды ученых относительно понятия «качество образования» и предоставляется авторское видение обозначенной дефиниции.

Ключевые слова: качество образования, будущий специалист, евроинтеграция, Болонский процесс, студенты, высшее образование.

Annotation. The article discusses the issue of integration Ukrainian higher school into European and global community. It was emphasized that our country should confirm this European choice in the field of educational quality, enhance the self credibility, mobility, compatibility and attractiveness on educational and economic markets. The article presents the basic principles, which are based on European standards and recommendations concerning assurance the educational quality in European system. It is examined the views of scientists on the concept of «educational quality» and given the author’s vision of the specific definitions.

Key words: quality of education, future specialist, European integration, the Bologna process, students, higher education.

Постановка проблеми. Попри беззаперечний вплив рівня наукових досліджень на престиж навчального закладу, на сьогодні основна суспільна функція університетів полягає в якісній підготовці фахівців. З огляду на це успішна конкуренція на світовому ринку знань залежить від правильного окреслення університетами пріоритетів у викладанні та навчанні студентів.

Згідно з Лісабонською стратегією, запорукою досягнення Європою своєї мети – досягнення економікою динамічного й інтелектуального рівня у світі – є забезпечення належної якості вищої освіти на платформі європейських стандартів і рекомендацій з організації освітнього процесу [Стандарти і рекомендації]. Після приєднання до Болонського процесу Україна сповідує його принципи, зазначені в Болонській декларації й комюніке, що підписані в Празі, Берліні, Бергені, Лондоні, Льовені / Лувен-ла-Ньов. Наша держава має підтвердити справжній європейський вибір у сфері забезпечення якості, посилити довіру до себе, мобільність, сумісність, привабливість на освітньому та економічному ринках. Потрібно модернізувати вищу школу для досягнення високого рівня якості професійної підготовки фахівців, їхньої глибокої професійної компетентності, громадянської активності й соціальної відповідальності [1; 2; 11].

Проблеми інтеграції вищої освіти України до європейського освітнього простору студіювали Я.Болюбаш, С.Василенко, В.Волович, Г.Карпенко, А.Кузьмінський, К.Левківський, В.Полонський, М.Степко, Ю.Сухарніков І.Тимошенко та ін. Унікальність національних освітніх традицій, принципи їх застосування в умовах створення загальноєвропейського простору вищої освіти обґрунтовано в дослідженнях вітчизняних науковців Л.Баран, Р.Барана, О.Білої, О.Власової, Т.Власової, І.Грабовської, Т.Купцова, Л.Горенко, І.Зязюна, В.Ципко та ін. Дослідники обстоюють солідарну позицію з приводу необхідності підтвердження Україною справжнього європейського вибору у сфері забезпечення якості, мобільності, сумісності, привабливості на освітньому та економічному ринках. Але питання модернізації вищої школи для забезпечення якості професійної підготовки майбутніх фахівців до кінця не розкрито.

Метою статті єаналіз поглядів науковців щодо якості професійної підготовки майбутніх фахівців у контексті вступу України до єдиного європейського освітнього простору.

Виклад основного матеріалу. У зв’язку з інтеграцією вищої школи України в європейський і світовий простір, сьогодення формулює низку високих вимог до професійної підготовки майбутніх фахівців різних галузей. Оволодіння необхідними знаннями, уміннями й навичками для подальшої професійної діяльності стає пріоритетним напрямом у професійній підготовці фахівців високої кваліфікації. Забезпечення якості професійної освіти слід пов’язувати як із покращенням технологій навчання й управління, так і з розширенням контактів для оперативного обміну інформацією та людськими ресурсами, що відповідає основним засадам розвитку вищої освіти в контексті Болонського процесу.

Забезпечення якості професійної підготовки в ході формування зони європейської освіти – одна з основних умов довіри, мобільності, мотивації студентів, сумісності й привабливості європейської вищої освіти. Сприяння європейському співробітництву в забезпеченні якості освіти – це вимога Болонського процесу. Принцип інституційної автономії передбачає, що основна відповідальність за забезпечення якості покладена на ВНЗ. У світовій практиці застосовують різні підходи до оцінювання якості роботи ВНЗ: репутаційний (на основі експертного оцінювання), результативний (за об’єктивними показниками) і загальний [12].

Система управління якістю освіти в університеті повинна передбачати моніторинг основних показників якості та на їхній основі розроблення рекомендацій для покращення всіх складників підготовки фахівців. До ключових ланок такої системи належать: якість освітніх програм; рівень підготовки абітурієнтів; інформаційно-методичне забезпечення навчального процесу; кваліфікація професорсько-викладацького складу; якість навчального процесу; рівень наукових досліджень, що проводять в університеті; рівень оснащеності навчального процесу; рівень підготовки випускників (зокрема практичної підготовки й готовності виконувати професійні функції) та їх запотребуваність на ринку праці.

Європейська система забезпечення якості освіти базована на Європейських стандартах і рекомендаціях (ESG), які своєю чергою ґрунтовані на таких основних принципах:

–          зацікавленість студентів і роботодавців, а також суспільства в цілому у високій якості вищої освіти;

–          ключова важливість автономії закладів та установ, збалансована усвідомленням того, що автономія вимагає вкрай серйозної відповідальності;

–          система зовнішнього забезпечення якості повинна бути узгоджена зі своєю метою й не ускладнювати роботу навчальних закладів більше, ніж це необхідно для виконання завдань.

Особливість сучасних критеріїв оцінювання якості освіти полягає в тому, що вони передбачають свободу для університетів у формуванні навчальних планів; особливу увагу до якості підготовки фахівців; необхідність постійного вдосконалення освітніх програм для підвищення якості; стимулювання інновацій в освітніх стандартах.

«ESG» складаються з трьох частин: внутрішнього забезпечення якості у вищих навчальних закладах; зовнішнього забезпечення якості вищої освіти; забезпечення якості в діяльності агенцій із зовнішнього забезпечення якості. З огляду на важливість у навчальному процесі вищих шкіл забезпечення якості підготовки майбутніх фахівців та фундаментальність категорії «якість», необхідно більш докладно схарактеризувати думки науковців стосовно дефініції терміносполучення «якість освіти».

Застосування терміна «якість» («quality») у контексті освіти вмотивоване власне життям, як пошуком усталеного визначення, так і формуванням засобів вимірювання й порівняння рейтингу освіти різних країн чи різних типів закладів в одній країні. Міжнародна організація зі стандартизації «ІСО» витлумачує поняття якості так: якість – сукупність характеристик об’єкта, що стосуються його здатності задовольняти регламентовані та передбачувані потреби. Якість кваліфікують не тільки як результат діяльності, а і як можливості його досягнення у вигляді внутрішнього потенціалу та зовнішніх умов, а також як процес формування характеристик. Освіта, як і будь-який процес або результат діяльності людини, має визначену якість [4].

Дослідник Е. Коротков стверджує, що якість освіти – це комплекс характеристик освітнього процесу, які описують послідовне й практично ефективне формування компетентності та професійної свідомості. Науковець розрізняє три групи характеристик: якість потенціалу досягнення мети освіти, якість процесу формування професіоналізму та якість результату освіти. Узагальнюючи виклад міркувань стосовно порушеної проблеми, учений підсумовує, що якість освіти – це комплекс характеристик компетентностей і професійної свідомості, які відображають здатність фахівця провадити професійну діяльність відповідно до вимог сучасного етапу розвитку економіки, на визначеному рівні ефективності та професійного успіху, із розумінням соціальної відповідальності за результати професійної діяльності [4]. Нам імпонує таке формулювання, оскільки запропонована науковцем дефініція всебічно витлумачує поняття якості освіти.

Широке розуміння якості освіти передбачає збалансовану відповідність освітньої системи процесові, результату, цілям, потребам і соціальним нормам. Згідно з вимогами міжнародного стандарту, якісна освіта – це сукупність властивостей і характеристик освітнього процесу або його результату, що надають їм здатність задовольняти потреби всіх суб’єктів навчально-виховного процесу – учнів, студентів, їхніх батьків, викладачів роботодавців, управлінців та ін., тобто державу й суспільство загалом [6]. Такий підхід, на нашу думку, віддзеркалює актуальний стан потреби в адекватній професійній підготовці як майбутніх фахівців, так і роботодавців.

Філософська категорія якості потрактована як істотна визначеність, завдяки якій аналізований об’єкт (у нашому дослідженні – знання) є саме цим, а не іншим об’єктом, а його складові елементи (якості знань) характеризують специфіку, що дає змогу виокремлювати один об’єкт серед інших (за наявності певних якостей, рівня їх сформованості) [10, с. 225]. Отже, якість являє собою властивість об’єкта, що становить стійку, постійну характеристику, яка виявляє його сутність.

У Всесвітній декларації з вищої освіти, ухваленій на Міжнародній конференції з вищої освіти в листопаді 1998 року, зазначено, що якість вищої освіти – це багатовимірне поняття, яке охоплює всі аспекти діяльності вищого навчального закладу: навчальні та академічні програми, навчальну й дослідницьку роботу, професорсько-викладацький склад і студентів, навчальну базу та ресурси [3, с. 171].

Згідно з позицією багатьох дослідників (В.Ф. Москаленко, Л.І. Остапюк, В.Є. Чешук, О.П. Яворський [7]), якість освіти – це узагальнений показник розвитку суспільства в певному часовому вимірі, тому його слід осмислювати в динаміці тих змін, що характеризують поступ держави в контексті світових тенденцій: вона рухається до консолідації й інтеграції у світове співтовариство чи протистоїть йому, ставлячи свої інтереси понад усе.

Найбільш повною вважаємо дефініцію, запропоновану О. Ляшенком: «Якість освіти – це багатовимірне методологічне поняття, яке рівнобічно віддзеркалює суспільне життя – соціальні, економічні, політичні, педагогічні, демографічні й інші життєво значущі для розвитку людини сторони життя. Як системний об’єкт її характеризують як якість мети, якість педагогічного процесу і якість результату» [5, с. 7–8].

На наш погляд, в умовах реформування вищої освіти інфраструктура ВНЗ не завжди відповідає Європейським стандартам, однак це явище не заважає окремим вищим школам надавати якісні освітні послуги. Складність ситуації полягає в поліваріантності розуміння якості освіти. У широкому розумінні якість освіти аналізують як збалансовану відповідність процесу, результату та власне освітньої системи меті, потребам і соціальним нормам (стандартам) освіти; у вузькому – як перелік вимог до особистості, освітнього середовища й системи освіти, що реалізує їх на певних етапах навчання людини, якому відповідає сукупність показників.

Попри різноманітність дефініцій аналізованого поняття, досліджуючи природу терміносполучення «якість освіти», учені обстоюють солідарну позицію стосовно того, що якість освіти та її складників варто зіставляти з базовими уявленнями, нормами, стандартами («заплановані цілі навчання й виховання», «потреби громадян, підприємств, суспільства та держави») [8].

Усебічна рефлексія теоретичних джерел дає підстави сформулювати авторську дефініцію аналізованого феномену: якість освіти – це багатовимірне методологічне поняття, яке включає комплекс характеристик компетентностей і професійної свідомості особистості для провадження професійної діяльності, що повинна задовольняти всіх суб’єктів навчально-виховного процесу та відповідати вимогам світових тенденцій.

Висновки.

  1. Попри всі труднощі й недоліки, які супроводжують процес модернізації вищої освіти України на шляху до загальноєвропейського освітнього простору, слід констатувати, що впровадження в навчально-виховний процес ВНЗ положень Болонської декларації – це позитивний і незворотній процес, шанс приєднатися до основних перспективних напрямів трансформації в системі вищої освіти Європи.
  2. У зв’язку з інтеграцією України в європейський і світовий простір, сьогодення формулює низку високих вимог до професійної підготовки майбутніх фахівців. За результатами теоретичного аналізу досліджень, публікацій, офіційних документів з’ясовано, що в наукових колах актуалізована проблема якості освітніх послуг у сфері вищої освіти.
  3. Забезпечення якості освіти визнане всіма зацікавленими сторонами (освітні заклади, здобувачі освіти й роботодавці) як центральне завдання інституційних змін у сфері освіти. Згідно з Лісабонською стратегією, запорукою досягнення Європою своєї мети – досягнення економікою динамічного й інтелектуального рівня у світі – є забезпечення належної якості вищої освіти на платформі європейських стандартів і рекомендацій з організації освітнього процесу.

Література

  1. Беззубко Л. В. Розвиток системи освіти у сучасних умовах : монографія / Л. В. Беззубко, О. І. Черниш, Л. С. Соколова ; Донбас. нац. акад. буд-ва і архіт. – Макіївка : [б. в.], 2005. – 132 с.
  2. Болонський процес 2020. – Європейський простір вищої освіти у новому десятиріччі // Комюніке Конференції європейських міністрів, відповідальних за вищу освіту. – Льовен-ла-Ньов, 2009. – 6 с.
  3. Вища освіта України і Болонський процес : навчальний посібник / авторський колектив: М. Ф. Степко, Я. Я. Болюбаш, В. Д.Шинкарук, В.В.Грубінко, І.І.Бабин; за редакцією В. Г. Кременя . – Тернопіль : Навчальна книга – Богдан, 2004. – 384 с.
  4. Коротков Є. Концепція якості освіти / Є. Коротков // Підручник для директора. – 2006. – №7. – С. 4–24.
  5. Ляшенко О. І. Якість освіти як основа функціонування й розвитку сучасних систем освіти / О. І. Ляшенко // Педагогіка і психологія. – 2005. – № 1 (46). – С. 5–12.
  6. Національна доктрина розвитку освіти в Україні у ХХІ ст.: Затв. Указом Президента України № 347 від 17 квітня 2002 р. // Освіта України. – 2002. – 23 квітня (№ 33). – С. 4–6.
  7. Рейтингова оцінка діяльності студентів як інструмент підвищення якості освіти та створення студентоцентрованого освітнього середовища / В. Ф. Москаленко, О. П. Яворовський, Л. І. Остапюк, В. Є. Чешук // Гуманітарний вісник. – Додаток 1 до вип. 27, Том ІІ (35): Тематичний випуск «Вища освіта України у контексті інтеграції до європейського освітнього простору». – К. : Гнозис, 2012. – С. 202–207.
  8. Романенко Ю. А. Якість освіти: суть поняття та оцінювання [Електронний ресурс] / Ю. А. Романенко. – Режим доступу : http://archive.nbuv.gov.ua/portal/natural/Npdntu/pps/2009_3/romanenko.pdf
  9. Стандарти і рекомендації щодо забезпечення якості в Європейському просторі вищої освіти. – К. : Ленвіт, 2006. – 35 с.
  10. Философский словарь / под ред. И. Т. Фролова. – 7-е издание, переработанное и дополненное. – М. : Республика, 2001. – 719 с.
  11. Шевченко С. О. Забезпечення якості вищої освіти в Україні у вимірі Болонського процесу: здобутки та державно-управлінські проблеми (2005 – 2010 рр.) [Електронний ресурс] / С. О. Шевченко. – Режим доступу : http://www.dy.nayka.com.ua/?op=1&z=115.
  12. Якименко Ю. І. Якість освіти – крок до європейської інтеграції [Електронний ресурс] / Ю. І. Якименко. – Режим доступу: http://kpi.ua/530-3.

Відомості про автора

Плачинда Тетяна Степанівна – кандидат педагогічних наук, доцент кафедри фізичної і психофізіологічної підготовки Кіровоградської льотної академії Національного авіаційного університету