ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ НАВЧАННЯ ЕЛЕКТРОДИНАМІКИ УЧНІВ ВИЩИХ ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ

Ольга ЛУНГОЛ (м. Кіровоград)

Дослідивши відповідну психолого-педагогічну та науково-методичну літературу [1-5], ми виділили наступні групи психолого-педагогічних умов навчання електродинаміки учнів вищих професійно-технічних навчальних закладів:

1. Інформаційні: зміст професійно-технічної освіти, когнітивна складова методичної системи навчання електродинаміки.
2. Технологічні: форми, методи, прийоми, засоби, етапи, способи організації навчання електродинаміки; процесуально-змістова складова методичної системи навчання електродинаміки.
3. Особистісні: поведінка, діяльність, спілкування, особистісні якості учнів; психологічна складова методичної системи навчання електродинаміки.

При цьому якщо умови першої та другої груп у сукупності з сутністю і змістом самої педагогічної задачі характеризують, власне, навчально-виховний процес, то зміст третьої умови навчання електродинаміки за А.Г.Тулегеновою [3], становить умови ефективного функціонування самої «дидактичної клітки»[3]. До цієї групи дослідники відносять:

• психолого-педагогічні умови навчання електродинаміки, які визначаються особистісними якостями учнів, в тому числі, особливостями їх спрямованості – мотиваційна структура особистості, її ціннісні орієнтації та ін.;
• умови, які визначаються особистісними якостями викладача – тип особистості, особливості психічних процесів, система цінностей, самооцінка та ін.;
• умови, пов'язані з міжособистісним взаємодією і спілкуванням викладача або майстра виробничого навчання та учнів.

Оскільки саме викладачі та майстри виробничого навчання роблять вирішальний вплив на розвиток особистості учнів та організацію педагогічної взаємодії, то першим етапом реалізації психолого-педагогічних умов навчання електротехнічних дисциплін має стати підготовка педагогів до даного процесу, пов'язана із з'ясуванням ними цілей та цінностей, а також методологічних основ майбутньої діяльності.

Отже, під психолого-педагогічними умовами навчання електродинаміки ми розуміємо певну організацію освітнього середовища вищих професійно-технічних навчальних закладів, а в ньому – навчального середовища навчання електродинаміки як сукупності педагогічних засобів, методів і форм організації освітнього процесу, конкретних способів педагогічної взаємодії, інформаційного змісту освіти, особливостей психологічного мікроклімату, що забезпечує можливість цілеспрямованого педагогічного впливу на учнів.

На основі досліджень провідних науковців [2-4] ми визначили, що успішному засвоєнню понять електричного й магнітного полів сприяють наступні психолого-педагогічні умови навчання:

• особистісно-орієнтована спрямованість узгоджених загальноосвітніх і професійних навчальних програм з фізики та електрорадіотехнічних дисциплін, розроблених на основі єдиних освітніх цілей, що включають компетентнісну «модель» майбутнього фахівця;
• взаємодія учнів та викладачів на основі сучасних психолого-педагогічних технологій;
• необхідністю такої організації навчання електродинаміки, при якій забезпечується єдність знань і діяльності учнів, тобто формування відповідних експериментальних компетенцій з електродинаміки;
• формування в учнів адекватних уявлень про реальну професійну дійсність, про ті фахові функції, які вони мають виконувати, наприклад, засобами технології розвитку критичного мислення.

Реалізації зазначених психолого-педагогічних умов навчання понять, теорій, принципів електромагнітного поля полягає у наступному:

1. Провідна роль у процесі навчання електрорадіотехнічних дисциплін має належати учню, у зв'язку з чим необхідно особливу увагу приділяти розвитку його пізнавальних потреб.  Результати навчання мають оцінюються за переходом знань в уміння та навички, навчальний процес з електродинаміки має бути спрямований на формування в учнів адекватної пізнавальної мотивації навчальної діяльності. Для ефективного розвитку в учнів пізнавальних потреб необхідно, щоб вони усвідомлювали, що знання наскрізних та фахових понять з електродинаміки, а також вміння та навички сформовані на їх основі знадобляться їм для виконання професійних та соціальних функцій.
2. Вік учнів, що приходить навчатися до вищих професійно-технічних навчальних закладів відповідає вже тому життєвому етапу, коли учні усвідомлено прагнуть до самореалізації, самоврядування та самостійності, тому при організації навчального процесу з електродинаміки важливо робити акцент на самостійну роботу учнів [5].
3. Учні вже володіють побутовим, соціальним і в деякому плані професійним досвідом, який доцільно використовувати як джерело навчання електродинаміки . Задачею викладача є допомога учням у виявленні особистого досвіду, його аналізі та вдосконаленні, для чого доцільно використовувати такі форми занять: дискусія, вирішення конкретних професійних завдань, ділові та рольові ігри [4; 5] тощо. Крім того, ілюстрування наскрізних та фахових понять електродинаміки прикладами з життєвого досвіду учнів сприяє їх сприйняття як особистісно значущих, позитивно впливаючи, таким чином, на розвиток ціннісних орієнтацій та мотиваційну сфери особистості.
4. У професійно-технічній підготовці, для якісного засвоєння наскрізних та фахових понять електродинаміки необхідно спиратися на принцип контекстності навчання, відповідно до якого повинна здійснюватися професійна спрямованість освітнього процесу як на уроках професійно-технічної, так і на заняттях із загальноосвітньої підготовки. Цей принцип має відображатися, насамперед, в його змісті. Навчальні програми з електрорадотехнічних дисциплін, зміст професійно-технічної освіти повинні припускати можливість застосування отриманих знань у професійній діяльності, бути орієнтованими на морально-психологічну, теоретичну і практичну підготовку учнів до виконання конкретних соціальних ролей, сприяти їх професійно-особистісному розвитку. Ефективним є застосування ігрових методів навчання електродинаміки, які створюють умови для ціннісно-рольового самовизначення учнів в основних професійних ролях, які буде виконувати фахівець.
5. Слід дотримуватися компетентнісного підходу за рахунок методичних та педагогічних підходів. Цього можна досягти:
   1. За рахунок впровадження інноваційних методів стимулювання навчальної діяльності з електродинаміки за допомогою дії, обміну досвідом, вивчення досвіду, постановки і творчого вирішення проблем.
   2. Застосуванням методів навчання електродинаміки, які сприяють формуванню всіх складових професійної компетентності учнів залежно від їхніх особистих схильностей: метод позитивного здійснення помилок, творчо-проблемний, ігрові методи, дослідження рольових моделей, соціальна взаємодія, презентація ідей, метод проектів.
   3. Орієнтацією учнів на нескінченну різноманітність професійних і життєвих ситуацій, де необхідне розуміння властивостей електромагнітного поля, забезпечення міцного взаємозв'язку освітніх цілей з ситуаціями необхідними у професійній діяльності.
   4. Використанням розвиваючих технологій: когнітивно-орієнтованих (діалогічні методи навчання, семінари-дискусії, проблемне навчання, когнітивне інструктування, когнітивні карти, інструментально-логічний тренінг та ін.); діяльнісно-орієнтованих (метод проектів, імітаційно-ігрове моделювання, організаційно-діяльнісні ігри, контекстність навчання та ін.); особистісно-орієнтованих (інтерактивні та імітаційні ігри, тренінги розвитку) [1-2].

Наприклад, наскрізне поняття «електричне поле» вводять при вивченні електростатичних явищ і пов'язують із нерухомими зарядами, а поняття «магнітне поле» вводять при вивченні постійного струму і пов'язують із струмом або рухомими зарядами. Поняття електромагнітного поля можна вводити в різних місцях розділу «Електродинаміка»: на початку розділу «Електродинаміка», при вивченні магнітного поля рухомого заряду, або при вивченні електромагнітних коливань і хвиль. Ми вважаємо, що найбільш доцільно вводити поняття «електромагнітне поле» на початку розділу «Електродинаміка».

Отже, процес формування електродинамічних понять тривалий і складний, тому дотримання психолого-педагогічних умов навчання понять, теорій, принципів з електродинаміки є надзвичайно важливою ланкою навчального процесу.

БІБЛІОГРАФІЯ

1. Зеер Э.Ф Компетентностный подход к образованию [Електронний ресурс] / Э.Ф.Зеер. - Режим доступу: http://www.urorao.ru/konf2005.php.
2.  Зеер Э.Ф. Модернизация профессионального образования: компетентностный подход / Э.Ф.Зеер // Образование и наука. - 2004. - № 3 (27).
3. Тулегенова А.Г. Некоторые психолого-педагогические условия оптимизации учебно-воспитательного процесса [Електронний ресурс]/А.Г.Тулегенова. Режим доступу: http://www.crimea.edu/tnu/magazine/scientist/edition3/ n03019.html.
4. Чернявський Василь Васильович. Розвиток мислення учнів під час вивчення фізики за модульною технологією (на матеріалі електродинаміки) : дис... канд. пед. наук: 13.00.02 / Національний педагогічний ун-т ім. М.П.Драгоманова. – К., 2007. – 217 c.
5. Яковлєва (Лунгол) О.М Організація самостійної роботи учнів ПТНЗ під час проведення особистісно-орієнтованого навчання фізики / О.М. Яковлєва // Теорія та методика навчання математики, фізики, інформатики. – 2013. Вип. XІ. – Т. 2: Теорія та методика навчання фізики. – С. 220-226. – (Криворізький національний університет).

Лунгол Ольга Миколаївна – аспірант кафедри фізики та методики її викладання Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка.