Чернік Світлана Дмитрівна

кандидат історичних наук, доцент,
доцент кафедри державно-правових дисциплін
та адміністративного права
Центральноукраїнського державного
педагогічного університету
імені Володимира Винниченка,
chernik_svitlana@ukr.net

Анотація

У статті досліджено передумови прийняття Конституції Королівства сербів, хорватів та словенців 1921 року. Висвітлено позиції окремих політичних партій сербів, хорватів та словенців щодо майбутнього державного устрою Королівства. Акцентовано увагу на основних проектах Конституції, запропонованих ними до розгляду Установчим зборам. На основі аналізу положень Конституції Королівства сербів, хорватів та словенців 1921 року охарактеризовано її структуру, конституційний лад держави, права, свободи та обов’язки громадян, структуру органів державної влади та їхні повноваження. Розкрито значення Конституції Королівства сербів, хорватів та словенців 1921 року для подальшого розвитку його державності.

Ключові слова: Королівство сербів, хорватів та словенців, Видовданська конституція, Олександр Карагеоргієвич, Король, Народна скупщина, Рада міністрів.

Повний текст статті

Список використаних джерел:

1.Силкин А. А. Королевство сербов, хорватов и словенцев: на пути к диктатуре. 1918–1929 гг. : монография. СПб. : Алетейя, 2008. 200 с.
2.Силкин А. А. Внутриполитические предпосылки установления режима личной власти короля Александра Карагеоргиевича (1918–1929). Двести лет новой сербской государственности: К юбилею начала Первого сербского восстания 1804–1813 гг. СПб. : Алетейя, 2005. С.254–266.
3.Силкин А. А. У истоков формирования конституционного и национально-территориального устройства Королевства сербов, хорватов и словенцев. Человек на Балканах: государство и его институты. Гримасы политической модернизации (последняя четверть XIX – начало XX вв.). СПб. : Алетейя, 2006. С.255–295.
4.Аникеев А. С. Некоторые аспекты проблемы национально-государственного устройства межвоенной Югославии (1918–1945). Двести лет новой сербской государственности: к юбилею начала Первого сербского восстания 1804–1813 гг. СПб. : Алетейя, 2005. С.300–315.
5.Никифоров К. В. Сербия на Балканах. ХХ век. М.: Издательство Индрик, 2012. 176 с.
6.Гряник В. О. Боротьба щодо конституційного устрою Королівства сербів, хорватів та словенців. Гуржіївські історичні читання: Збірник наукових праць. Київ, 2013. Вип. 6. С. 364-367.
7.Пилько Н. С. Политическая жизнь Антона Корошца. До и после Версаля. Политические лидеры и идея национального государства в Центральной и Юго-Восточной Европе. М.: Индрик, 2009. С. 82–97.
8.Petranović B. Istorija Jugoslavije: 1918–1988. Knj. 1: Kraljevina Jugoslavija: 1914–1941. Beograd, 1988. 431 p. 9.Ćorović V. Istorija Jugoslavije Београд : Народно дело , 1933. 718 p.
10. Ђорђевић М., Стојичић С. Национална историја државе и права. Ниш, 1999. 247 с.
11. Dragnich A. The first Yugoslavia: search for a viable political system. Hoover Institution Press, 1983. 182 р.
12. Historija naroda Jugoslavije. Vol. 2: [redakciona komisija: Anto Babić ... et al. ; uza redakcija : Bogo Grafenauer, Dus̆an Perović, Jaroslav Šidak] Zagreb : "Skolska knjiga", 1959. 1420 p.
13. Јеротијеви З. Историја државе и права URL : https://dokumen.tips/documents/istorija-prava-i-drzave.html 14. Устав Краљевине Срба, Хрвата и Словенава од 28. јуна, 1921. год. , Београд : Издавачка књижарница Геце Кона, 1921, 48 стр. URL : http://digitalna.nb.rs/wb/NBS/Tematske_kolekcije/Srpski_ustavi/RA-ustav-1921#page/0/mode/1up