СУЧАСНІ РЕАЛІЇ ПІДГОТОВКИ УЧИТЕЛІВ ПРИРОДНИЧИХ ДИСЦИПЛІН У ЗВО

Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка

Степанюк Алла

Педагогічна наука на даному етапі свого розвитку максимально спрямовує увагу на подолання таких негативних наслідків вузькоспеціалізованої педагогічної освіти, як фрагментарність світосприйняття, ускладнення міжпрофесійних комунікацій, стримування розвитку науки через брак притоку нових знань та ідей із суміжних галузей. Це спонукає до необхідності переосмислення змісту освіти на користь зростання частки міжпредметної і міжгалузевої інтеграції знань, яка є можливою лише на основі переходу від знань фактів до універсальних компетентностей у вигляді цілісних поєднань підходів, методів, принципів, ідей, розуміння і ставлення. Одним із можливих шляхів вирішення окресленої проблеми є запровадження підготовки вчителів за спеціальністю Середня освіта (Природничі науки), як отримають кваліфікацію: вчитель природничих наук, фізики. хімії, біології. Це значно розширює можливості їх працевлаштування та забезпечує більш якісний освітній простір для формування цілісного мислення, холістичного світогляду тощо. Реалізація цього завдання можлива лише шляхом використанням інтегрованого підходу до проектування освітньої діяльності. Його характеристика подана в нашій спільній публікації з Т. Олендр [1].

Проведений аналіз освітніх систем США, Великої Британії, Канади та інших розвинених країнах світу засвідчив, що у їх навчальних планах і програмах підготовки вчителів домінують інтегровані курси [2;3]. Однак, технології підготовки майбутніх учителів до інтегрованого навчання не отримали ще належного опрацювання.

Зараз кожен ЗВО сам складає і затверджує навчальний план підготовки майбутніх учителів відповідно до галузевих стандартів. На його основі розробляються навчальні програми. Такий підхід має як позитивний, так і негативний досвід. До позитивного ми відносимо можливість забезпечення варіативних моделей власної освітньої траєкторії студентів, а до негативного – ускладнення при забезпеченні принципу мобільності навчання.

Результати проведеного спостереження за навчальним процесом та анкетування науково-педагогічних працівників засвідчили, що більшість опитаних реалізовують інтегрований підхід при конструюванні змісту освіти в міру своєї компетентності. Тому існує суперечність між потребою інтегрованого навчання та практикою його застосування.

Під час підготовки майбутніх учителів природничих наук доцільно впроваджувати контекстну технологію навчання. Її використання сприяє зміщенню акцентів у тлумаченні студентів як суб’єктів навчально-пізнавальної діяльності до їх розгляду як суб’єктів педагогічної діяльності, дозволяє об’єднати зусилля викладачів з метою формування випереджувальної адаптації майбутніх фахівців до змінних умов природного та соціального середовищ, а також отримати емерджентний результат спільної педагогічної діяльності [4]. При цьому, застосування системи завдань, системотвірним чинником якої є ідея інтеграції змісту підготовки майбутніх учителів та змісту шкільних предметів, сприяє формуванню цілісного сприйняття об’єктів і процесів природного середовища.

Отже, цілісність об’єкту вивчення та потреби практики спонукають до використання принципу інтеграції як домінуючого у формуванні змісту освіти майбутніх учителів предметів природничої галузі знань. Його впровадження дозволить значно підвищити якість надання освітніх послуг. Однак, цей процес вимагає цілісного бачення змісту природничих дисциплін, об’єднання розрізнених наукових знань в одне ціле на основі фундаментальних ідей будови та функціонування природи, практичної діяльності людини. Саме у дослідження цих чинників ми вбачаємо перспективу подальших наукових розвідок.

 СПИСОК ДЖЕРЕЛ

1. Stepanyuk Alla, Olendr Tetiana. Training of Future Teachers of Natural Sciences in Pedagogical Universities of Ukraine: Realities and prospects. Bulgarian journal of Educational Research and Practice. Vol.91, 2019, 9, pp.1319–1326.
2. Бак В.Ф., Степанюк А.В. Висвітлення тенденції інтеграції природничих наук та етики в змісті біологічної освіти старшокласників: монографія. Тернопіль: Вектор, 2015. 216 с.
3. Олендр Т. М., Степанюк А. В. Моніторинг якості природничої освіти в університетах США : монографія. Тернопіль: Вид-во «Вектор», 2018. 260 с.
4. Степанюк А. Використання контекстної технології навчання при підготовці вчителів природничих наук Науковий вісник Ужгородського університету. Серія «Педагогіка. Соціальна робота» Випуск 2 (43) 2018. С.200-204.